Особливості вияву свободи та відповідальності у процесі реалізації етапів морального вибору молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості вияву свободи та відповідальності у процесі реалізації етапів морального вибору молоді

Тетяна Некіз

аспірантка кафедри теоретичної та консультативної психології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова,

м. Київ, Україна

Анотація

У статті зазначено особливості етапів морального вибору особистості юнацького віку. Висвітлено психологічні детермінанти вибору як моральні цінності, що є домінуючими на тому чи іншому етапі морального вибору юнаків та юнок. Проаналізовано наукові доробки вчених з проблеми морального вибору, етапів його здійснення, ціннісного становлення особистості та її морального розвитку. Визначено етапи здійснення морального вибору молодої людини. До яких належать: перший етап - усвідомлення ситуації морального вибору; другий - аналіз моральних цінностей; третій - боротьба мотивів; четвертий - прийняття рішення; п'ятий - власне моральний вибір; шостий - моральна саморегуляція поведінки.

Виокремлено психологічні детермінанти морального вибору та означено їх вплив на той чи інший його етап. Так, перший етап детермінують гідність та совість, другий - емпатія та доброчесність, третій - моральний обов'язок та моральна мотивація, четвертий - відповідальність, п'ятий - свобода вибору, шостий - справедливість. Обґрунтовано кількісні дані отримані за методиками «Визначення відповідальності» (авт. М.А. Осташева) та «Опитувальник особистісної автономії» (авт. М. Нум, стандарт. і адапт. І. В. Корчікової). Проведене емпіричне дослідження дало можливість підтвердити вплив відповідальності та свободи на етапи здійснення морального вибору особистості юнацького віку. Вищезазначене дало можливість прослідкувати особливості вияву відповідальності та свободи у процесі реалізації етапів «прийняття рішення» та «власне моральний вибір».

Ключові слова: моральний вибір, психологічні детермінанти, моральні цінності, моральний розвиток особистості, юнацький вік, свобода вибору, почуття відповідальності, моральна рефлексія.

Abstract

The article indicates the features of the stages of the moral choice for the personality from adolescence. The psychological determinants of choice are highlighted as moral values that are dominant at a particular stage of the moral choice from young men and women. The scientific achievements of scientists on the problem of moral choice, the stages of its implementation, the value formation of the personality and its moral development are analyzed. The stages of realization of moral choice of a young man are defined. Which include: the first stage - awareness of the situation of moral choice; the second is an analysis of moral values; the third is the struggle of motives; fourth - decision-making; the fifth is its own moral choice; the sixth is moral self-regulation of behavior.

Psychological determinants of moral choice are allocated and their influence on this or that stage is indicated. Thus, the first stage determines dignity and conscience, the second - empathy and virtue, the third - moral duty and moral motivation, the fourth - responsibility, the fifth - freedom of choice, the sixth - justice. Quantitative data were obtained using the methods "Determination of responsibility" (Aut.M. Ostasheva) and "Questionnaire of personal autonomy" (Aut.M. Num, Standard. and adapt. and. V. Korchikova). The conducted empirical study made it possible to confirm the influence of responsibility and freedom on the stages of the implementation of the moral choice of the personality of adolescence. The above-mentioned made it possible to trace the peculiarities of the manifestation of responsibility and freedom in the process of implementing the stages of "decisionmaking" and "own moral choice."

Keywords: moral choice, psychological determinants, moral values, moral development of personality, youthful age, free choice, sense of responsibility, moral reflection.

Постановка проблеми

Сучасне українське суспільство зазнає чимало трансформацій в сфері економіки, політики, соціального життя, духовного розвитку населення тощо. Складні, часто, навіть, екстремальні ситуації спонукають молодих людей до використання гедоністичних та прагматичних цінностей у своєму життєвому просторі. В умовах сьогодення, коли юнакам та дівчатам необхідна психологічна опора та підтримка в умовах війни в Україні, подоланні пережитків COVID-19 та інших соціальних проблем, важливо робити акцент на розвитку моральних цінностей молоді, їх моральному зростанні та вихованні. Моральний вибір відіграє

ключову роль в отриманні юнаками та дівчатами позитивного морального досвіду, на основі якого, вони зможуть визначати власні моральні принципи та слідувати їм. Юнацький вік є особливим періодом у житті кожної людини, оскільки він є сензетивним для морального становлення особистості та активізації розвитку її моральних цінностей. Тому, постає необхідність вивчення етапі здійснення морального вибору та його психологічних детермінант. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливий вклад у розуміння специфіки морального вибору було здійснено завдяки науковим доробкам фундатора особистісно орієнтовного підходу - І.Д. Беху. Вчений виокремив чинники розвитку моделі морально зрілої особистості: рівень здоров'я, рівень розвитку моральної свідомості й самосвідомості (моральної чутливості до себе та відповідальності перед собою), багатство морально-громадянських, професійних зразків та прикладів у найближчому та більш віддаленому оточенні, ступінь підтримки її прагнень, домагань і діяльності з боку оточуючих [1]. М.Й. Боришевського також, неодноразово звертався до теми морального вибору особистості у контексті проблеми виховання духовності особистості. Дослідник вважав, що саме рівень розвитку моральності, ціннісних орієнтацій та внутрішніх моральних інстанцій свідчить про міру розвитку духовності молодої людини [2]. На думку Р.В. Павелківа, моральна рефлексія є психологічною умовою здатності особистості до усвідомленого морального вибору [5]. Зміст вибору обгрунтувала також вітчизняна дослідниця Л.В. Лохвицька. Вчена зазначила, що моральний розвиток людини відображає рівень засвоєння особистістю уявлень про моральні норми, їх узагальнення та перетворення у внутрішні «моральні інстанції», сформованості моральних почуттів і моральної поведінки [3]. Сучасна дослідниця Л.М. Сокол трактувала моральний вибір як усвідомлене та дієве надання переваг в альтернативних умовах (доброго- злого) загальнолюдським моральним цінностям з лінією поведінки, коли особистість вільно і відповідально приймає довільне рішення, завершуючи його добрим вчинком [5]. Таким чином, ми прослідкували деякі етапи вибору, як усвідомлення вибору, боротьба мотивів, прийняття рішення, що завершуються певною лінією поведінки.

Метою статті є емпіричне дослідження впливу свободи та відповідальності на етапи здійснення морального вибору юнаками і юнками.

Виклад основного матеріалу

Ґрунтуючись на вищезазначені особливості юнацького віку та враховуючи умови життєіснування сучасної молодої людини, був здійснений глибокий аналіз наукових доробків вчених (М.Й.Боришевського, , І.Д. Беха, І.С. Булах, Р.В. Павелківа, Л.М. Сокол, та ін.) з проблеми морального вибору та визначено його основні етапи. Нами було презентовано власну модель етапів здійснення морального вибору особистості. Ознайомитися із нею можна на рис 1.

Рис. 1. Етапи морального вибору та їх характеристика

Відповідно до зазначеної моделі, виокремлено такі етапи: 1) усвідомлення ситуації морального вибору; 2) аналіз моральних цінностей; 3) боротьба мотивів; 4) прийняття рішення; 5) власне моральний вибір; 6) моральна саморегуляція поведінки. Наводимо приклад складної моральної ситуації, яка відображає поступовість сходження кожного етапу. «Чоловік працює у великій компанії і став свідком того, як його колега краде товари зі складу, щоб продати їх за гроші. Він знає, що це порушення етики та правил компанії, і що ця поведінка може призвести до серйозних наслідків для компанії та для самого колеги». Перед людиною постає моральна дилема, де вона має визначитися як їй вчинити та зробити правильний вибір. Ось декілька можливих варіантів:

^Повідомити керівництво компанії про поведінку свого колеги. Цей варіант може бути важким, оскільки він може призвести до неприємних наслідків для колеги, таких як втрата роботи або навіть юридичні наслідки. Але це може бути найбільш морально правильним вибором, оскільки це допоможе зберегти інтереси компанії та запобігти подібним порушенням правил у майбутньому.

^Поділитися своїми спостереженнями зі своїм колегою та попросити його припинити таку поведінку. Цей варіант може бути менш важким, оскільки він не призводить до негативних наслідків для колеги, але це також може бути менш морально правильним вибором, оскільки це не допоможе зберегти інтереси компанії та не гарантує, що колега перестане красти товари.

* Промовчати і не робити нічого. Цей варіант може бути найлегшим, оскільки він не потребує від чоловіка ніяких неприємних дій, але це також може бути найменш морально правильним вибором, оскільки це не допоможе зберегти інтереси компанії та може підірвати власну моральність.

* Спробувати допомогти колезі зрозуміти наслідки його дій і переконати його зупинити свою поведінку. Цей варіант може бути важким, але він може допомогти зберегти інтереси компанії та змінити поведінку колеги, не завдаючи йому шкоди.

^Поговорити зі своїм керівництвом і запропонувати інший розвиток подій.

Уявимо ситуацію, де молода людина обрала перший варіант, а саме повідомити керівництво компанії про поведінку свого колеги. Тоді цей вибір може бути здійснений таким чином: людина може ретельно проаналізувати ситуацію та зрозуміти, які моральні норми та правила були порушені колегою, які можуть бути наслідки цієї поведінки для компанії та колег, і як ця поведінка ставить її саму в складну моральну ситуацію. Наступним кроком буде виявлення і визначення моральних цінностей: людина може ретельно обдумати свої моральні переконання та цінності, щоб визначити, які дії будуть морально правильними в такій ситуації. Далі відбудеться пошук альтернатив: людина може знайти і проаналізувати різні альтернативні варіанти дій, такі як нагадування колезі про правила компанії або спроба переконати його змінити свою поведінку без повідомлення керівництва. Наступний етап - прийняття рішення: з урахуванням всіх знайдених альтернатив і відповідно до своїх моральних переконань, людина може прийняти рішення повідомити керівництво про поведінку свого колеги. І останній етап - це реалізація рішення: людина може виконати своє рішення і повідомити керівництво про поведінку свого колеги, дотримуючись встановлених процедур та правил компанії.

Крім того, слід зазначити, що процес дорослішання особистості має певні особливості і має потужний вплив на процес здійснення морального вибору.

Зауважимо, що вищезазначені етапи можуть існувати лише за умови успішної реалізації морального вибору особистості юнацького віку.

Проаналізувавши наукові праці сучасних український вчених було виокремлено психологічні детермінанти морального вибору, що домінують на тому чи іншому етапі. Так, перший етап детермінують гідність та совість, другий - емпатія та доброчесність, третій - моральний обов'язок та моральна мотивація, четвертий - відповідальність, п'ятий - свобода вибору, шостий - справедливість.

Для підтвердження впливу таких моральних цінностей як відповідальність та свобода вибору на моральний вибір юнаків та дівчат, здійснено констатувальний експеримент та констатовано його результати.

Оскільки четвертий етап морального вибору - прийняття рішення реалізується за участі відповідальності, було використано методику «Визначення відповідальності» (авт. М.А. Осташева). Методика дала можливість констатувати сформованість вияву почуття відповідальності у юнаків та дівчат. Кількісні дані відображено нижче (див. табл. 1.).

Таблиця 1Кількісні показники рівня сформованості відповідальності в особистості юнацького віку

Вид відповідальності Рівень вияву Відсотки %

Умовні позначки: ДВ - дисциплінарна відповідальність; ВС - відповідальність за себе; ВІ - відповідальність за іншого.

За результатами методики видно, що 21,08% досліджуваних мають високий рівень дисциплінарної відповідальності, що свідчить про їх активну позицію в процесі прийняття рішення. Вони дотримуються установлених норм та правил у міжособистісних взаєминах, що дозволяє логічно й швидко діяти в ситуаціях морального вибору, незважаючи на зовнішні впливи.

Середній рівень за вищезазначеним видом відповідальності виявлено у більше половини 60,19% респондентів. Це характеризує юнаків та юнок як схильних до відповідальності, як таких, що слідують установленим моральним імперативам. Вони більшою мірою здатні самостійно виконувати різні доручення та приймати рішення, але іноді можуть брати на себе відповідальність в залежності від значущості тої чи іншої ситуації.

Низький рівень дисциплінарної відповідальності притаманний 18,73% опитуваних, що вказує на досить часте уникнення відповідальності за свою діяльність. Виконання поставлених завдань вдається їм складно. Такі юнаки та юнки не часто виявляють дисциплінарну відповідальність, тому процес прийняття рішення викликає у них особистісні труднощі.

Відповідальність за себе на високому рівні було виявлено у 35,17% респондентів. Вони вирізняються впевненістю в собі та у своїх рішеннях. Активні та мають високу працездатність у навчальній та практичній діяльності. Відповідальність за себе дозволяє їм орієнтуватися у будь-яких складних справах та доводити їх до кінця якісно.

Показники середнього рівня відповідальності за себе мають 53,19% досліджуваних, що свідчить про вияв цього почуття, однак інколи вони демонструють пасивність у процесі прийняття важливих моральних рішень. Виконують поставлених завдань рівно стільки, скільки потрібно для логічного завершення ситуації. Час від часу можуть уникати відповідальності за власні рішення та поведінку.

Низький рівень відповідальності за себе мають 11,64% опитуваних. Такі юнаки та юнки зрідка виявляють активну життєву позицію, проте намагаються дотримуватися встановлених норм та правил у соціумі. Як правило, пасивні до виконання певних завдань та обов'язків. Часто уникають відповідальності за прийняті рішення. Тому і сам вибір дається їм дуже важко.

Відповідальність за іншого на високому рівні визначено у трохи більше четвертої частини учасників опитування, а саме - 27,06%. Це свідчить про те, що ці молоді люди досить відповідальні за власні дії, адже вони керуються почуттям обов'язку перед іншими людьми. Для них важливі добрі взаємини з близькими та друзями. У складних ситуаціях виявляють наполегливість та рішучість, що дозволяє приймати правильні рішення.

Досліджуваних із середнім рівнем відповідальності констатовано найбільше - 44,78%. Такі показники є результатом наявності в них почуття обов'язку, розуміння моральних норм та правил. Рішення таким молодим людям дається не зовсім легко, але завдяки наполегливості, відповідальності та завзятості вони доводять справу до кінця. Виявляють сумлінність у процесі виконання різних видів діяльності.

Низький рівень відповідальності за іншого діагностовано у майже одної третьої частини респондентів - 28,16%. Такі юнаки та юнки часто ігнорують почуття відповідальності. Прийняття рішення дається їм складно. Вони лише час від часу можуть довести важливу справу до кінця. Як правило, не хвилюються про виконання спільних завдань та не здатні брати на себе відповідальність за їх вирішення.

Підкреслимо, що досліджувані, які мають високі показники демонструють почуття відповідальності за будь-яку діяльність як перед собою, так і перед іншими людьми. Вони доволі самостійні й цілеспрямовані, прийняття рішення вдається їм без особливих зусиль. У молодих людей із середніми показниками властиве почуття обов'язку та відповідальності за власну діяльність, проте інколи вони намагаються чітко слідувати окресленим завданням, не беручи на себе зайвого. У взаємодіях з іншими людьми, такі юнаки та юнки часто демонструють відповідальність та справедливість. Низькі показники за цією методикою відображають досить часте уникнення відповідальності в процесі виконання діяльності, ігнорування морального обов'язку юнаками та дівчатами, які виявляють відповідальність лише у ставленні до значущих для себе людей. Етап - власне моральний вибір пов'язаний з процесом прийняття рішення, який слідує відразу за ним та реалізує процес здійснення вибору особистості юнацького віку. З метою виявлення впливу свободи вибору, як моральної цінності, на шостий етап було застосовано методику «Опитувальник особистісної автономії» (авт. М. Нум, стандарт. і адапт. І. В. Корчікової). Методика дозволила визначити рівень автономії молодої людини як свободу, яка є необхідною для усвідомленого, самостійного морального вибору. Кількісні дані презентовані нижче (див. рис. 1.).

Рис. 1. Кількісні дані вияву автономії в особистості юнацького віку.

Згідно кількісним даним, 21,42% респондентів демонструють високий рівень поведінкової автономії. Такі юнаки та дівчата виявляють свободу в своїх діях та вчинках, самостійно регулюють власну поведінку, що робить їхній вибір осмисленим. Вони вирішують особисті питання та допомагають іншим без втручання сторонніх осіб.

Значна частина досліджуваних, а саме 61,27% мають середній рівень поведінкової автономії. Хлопці та дівчата, яким притаманний цей рівень, часто виявляють поведінку на засадах свободи та відповідальності. Вони вміють вирішувати поставлені завдання чи вирішувати складні моральні ситуації самостійно, проте іноді на їх вибір можуть впливати близькі люди. Іноді прислуховуються до порад інших, значущих людей.

Низький рівень поведінкової автономії отримали 17,31% опитуваних. Це свідчить про лише часткову наявність вільного та самостійного вибору в житті молодих людей. Вони піддаються соціальним впливам, відповідальність за власну поведінку частіше перекладають на інших людей.

Трохи менше четвертої частини досліджуваних, а саме 22,53% мають високий рівень емоційної автономії. Це означає, що такі юнаки та юнки дистанціювалися від своїх батьків на емоційному рівні, їх дитячо-батьківські взаємини зазнали певних змін. Результатом чого, є емоційна зрілість молодих людей, тому можна вважати їх вільними у своїх почуттях. Вміють вербалізувати свої емоції та виявляти свої почуття екологічно. Самостійно несуть відповідальність за вибір цінностей та власні рішення. Середній рівень відмічається у більше половини опитуваних - 58,49%. Такі молоді люди доволі добре контролюють власний емоційний стан, вже завершили сепарацію з батьками, однак зрідка бувають все ж таки залежними від значущих дорослих. Вони вміють розпізнавати емоції та почуття, але вільно їх виявляють лише за необхідності. Намагаються бути завжди відповідальними за свої рішення, хоча іноді їм це не вдається.

У невеликої частини учасників 18,98% констатовано низький рівень емоційної автономії. Взаємини з батьками у цих юнаків та дівчат ще не зазнали сепарації. Їхній вибір здійснений не завдяки вільному вияву самостійності, а під впливом інших, як правило, значущих осіб. Власний емоційний фон їм складно контролювати, тому вони ще не досягли емоційної зрілості. Крім того, цим досліджуваним важко було демонструвати свої почуття. Високий рівень функціональної автономії отримали 18,27% респондентів. Вибір та поведінка цих молодих людей орієнтована на досягнення певного результату і приносить задоволення навіть без вирішення основних завдань, які були поставлені. У них виникають нові мотиви вибору, що робить його морально правильним та усвідомленим.

Досліджуваних із середнім рівнем функціональної автономії визначено - 57,62%. Такі юнаки та юнки усвідомлюють свій вибір та несуть за нього відповідальність. Проте для них важливо, в першу чергу, досягнути поставлених цілей, шлях який вони проходять не породжує нових мотивів.

Низький рівень функціональної автономії має практично четверта частина респондентів - 24,11%. Молоді люди здійснюють вибір, керуючись думками та порадами близьких людей. Вони не воліють брати відповідальність за власний вибір, лише поверхово виявляють моральну мотивацію. Вирішення моральних завдань не приносить їм задоволення.

Зауважимо, що молоді люди, які мають високий рівень за всіма видами автономії здійснюють усвідомлений, самостійний та вільний моральний вибір. Їх можна охарактеризувати як емоційно зрілі. Вони не змінюють мотиви, навіть під тиском певної соціальної групи. Молоді люди, які мають середні показники, часто виявляють свободу в своїх рішеннях, проте вони все ж таки можуть прислухатися до значущих для себе людей в процесі вибору. Тому вони інколи не здатні емоційно дистанціюватися від близьких людей та приймати рішення самостійно. Низькі показники є вказують на те, що хлопці та дівчата, які їх мають, часто прислухаються до порад оточуючих, зрідка беруть на себе відповідальність за власний вибір. Тому вони лише час від часу виявляють автономію, рішучість та справедливість у процесі здійснення морального вибору.

Висновки

Таким чином, було здійснено емпіричне дослідження психологічних детермінант морального вибору, а саме відповідальності та свободи вибору на різних його етапах. Це дало можливість констатувати, що моральні цінності у значної частини респондентів зазнають трансформації. Крім того, моральний вибір юнаків та юнок залежить від емоційно-ціннісного ставлення та умов складної ситуації, які часто визначають спрямованість особистості або ж посилюють чи пригнічують дію психологічних детермінант в процесі реалізації етапів морального вибору.

Література

1. Бех І.Д. (2005) Ціннісно-орієнтовані методологічні конструкти у сучасному виховному процесі. Педагогічни шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. пр. Луганський державний інститут культури і мистецтва. Луганськ.

2. Боришевський М.Й. (2003) Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді. Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Київ.

3. Лохвицька Л. В. (2018) Аргументація принципу ціннісно-регуляційної інтеракції у концептуальній моделі морального виховання дошкільників. Психологія і особистість. № 1 (13). Київ - Полтава. http://doi.org/10.5281/zenodo.1169793

4. Максименко С.Д. (2003) Особистість: проблема структури (генетичний аспект). Актуальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім Г.С.Костюка АПН України. Київ.

5. Павелків Р.В. (2005) Розвиток моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. психолог. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ.

6. Павлик Н. В. (2015) Психологія гармонізації характеру в юнацькому віці. Монографія. Київ. Логос.

7. Сокол Л. М. (2006) Моральний вибір як умова становлення самосвідомості особистості підлітка. Київ.

References

1. Bekh ID. (2005) Tsmmsno-orkntovam metodologіchnі konstrukty u suchasnomu vykhovnomu protsesk Pedagogrnhni shlyakhy reatizatsii zagalnoevropeyskykh tsmnostey u sistemі osvіti Ukraini: Zb. nauk. pr. Luganskyj derzhavnyj mstytut kultury і mistetstva. Lugansk. [in Ukrainian]

2. Boryshevsky M.Y. (2003) Tsmmsm orієntatsіi v osobystіsnomu stanovlenrn suchasnoi molodі. [Value orientations in the personal development of modern youth]. Problemi zagalnoi ta pedagogrnhnoi psykhologn. ZbUnyk naukovykh prats !nstytutu psykhologіi іm. G.S.Kostyuka APN Ukraini. Kyiv [in Ukrainian].

3. Lokhvytska L. V. (2018) Arhumentatsiia pryntsypu tsinnisno-rehuliatsiinoi interaktsii u kontseptualnii modeli moralnoho vykhovannia doshkilnykiv. [Argumentation of the principle of value-regulatory interaction in the conceptual model of moral education of preschoolers]. Psykholohiia i osobystist. № 1 (13). Kyiv - Poltava. http://doi.org/10.5281/zenodo.1169793 [in Ukrainian].

4. Maksymenko S.D. (2003) Osobystist: problema struktury (genetichny aspekt). [Personality: a problem of structure (genetic aspect)]. Aktualm problemi suchasnoi ukrainskoi psykhologn: Naukovі zapyski Mstytutu psykhologіi іm G.S.Kostyuka APN Ukraini. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Pavelkiv R.V. (2005) Rozvytok moralnoi svidomosti ta samosvidomosti v molodshomu shkilnomu vitsi. [Development of moral consciousness and self-awareness at a younger school age] Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra. psykholoh. nauk: spets. 19.00.07 «Pedahohichna ta vikova psykholohiia». Kyiv. [in Ukrainian].

6. Pavlyk N. V. (2015) Psykhologtya garmornzatsn kharakteru v yunatskomu vtisk [The psychology of character harmonization in adolescence]. Monografiya. Kyiv. Logos. [in Ukrainian].

7. Sokol L. M. (2006) Moralnyi vybir yak umova stanovlennia samosvidomosti osobystosti pidlitka [Moral choice as a condition for the formation of self-awareness of a teenager's personality]. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru