Реабілітаційна психологія в системі наукових знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реабілітаційна психологія в системі наукових знань

Бочелюк Віталій Йосипович доктор психологічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри психології та соціальної роботи, Панов Микита Сергійович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри спеціальної освіти, Турубарова Анастасія Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент, декан факультету спеціальної освіти та соціально-гуманітарних наук, Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради

Анотація

Робота присвячена проблемі визначення місця сучасної позиції реабілітаційної психології в системі наукових знань. Вказується на те, що реабілітаційна психологія відіграє важливу роль у системі наукових дисциплін, знаходячись на перетині багатьох галузей знань і вивчаючи психічне відновлення та адаптацію особистості. У порівнянні з клінічною психологією, яка сфокусована на діагностиці та лікуванні психічних розладів, реабілітаційна психологія зорієнтована на підтримку людей у процесі відновлення після травм, хвороб та інших життєвих випробувань. Місце реабілітаційної психології в системі наукових знань зумовлене тим, що: реабілітаційна психологія є комплексною міждисциплінарною галуззю, що інтегрує досягнення психології, медицини, педагогіки, соціології для відновлення психічних функцій та соціалізації людей з особливими потребами; вона тісно пов'язана з медичною психологією, психологією праці, соціальною психологією, психологією розвитку, водночас має власне предметне поле і специфічні завдання; провідними принципами реабілітаційної психології є комплексний міждисциплінарний підхід, індивідуалізація, безперервність реабілітаційного процесу, опора на збережений потенціал клієнта; подальшого дослідження потребують питання вдосконалення методів реабілітаційної психології, розвитку реабілітаційної освіти та підготовки кадрів для цієї сфери.

В роботі ми дійшли до висновків про те, що в розгорнутому світі наукових дисциплін реабілітаційна психологія займає особливе місце, вивчаючи способи відновлення та підтримки людей, які стикалися з різними видами травм та розладів. Від історичних коренів, коли основою для створення цієї дисципліни стали потреби військових лікарень, де необхідно було допомагати пораненим воїнам, до сучасного контексту, де реабілітаційна психологія взаємодіє з медициною, соціальною роботою та іншими науками, її значущість тільки зростає. Реабілітаційна психологія пропонує комплекс методів для оцінки психічного стану особи, активного втручання, підтримки та адаптації до нових умов життя. Особлива увага приділяється індивідуальному підходу, розумінню та врахуванню особливостей кожного пацієнта.

Ключова слова: реабілітація, психоедукація, когнітивно-поведінкова терапія, посттравматичний стресовий розлад, міждисциплінарна взаємодія, психологічна допомога, освітні програми, війна, травматичний досвід, ментальне відновлення, соціальна інтеграція, методики реабілітації.

Abstract

Rehabilitation psychology in the system of scientific knowledge

Bocheliuk Vitalii Yosypovych Full Doctor in Psychology, Professor, Honored Education Worker of Ukraine, Head of the Psychology and Social Work Department, Panov Mykyta Serhiyovych Full Doctor in Psychology, Assistant Professor, Head of the Department of Special Education, Turubarova Anastasiia Volodymyrivna PhD in Psychology, Assistant Professor, Dean of the Faculty of Special Education, Social and Humanitarian Sciences, Municipal Institution of Higher Education «Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy» of Zaporizhzhia Regional Council

The article is devoted to the problem of determining the place of the modern position of rehabilitation psychology in the system of scientific knowledge. It is indicated that rehabilitation psychology plays an important role in the system of scientific disciplines, being at the intersection of many fields of knowledge and studying mental recovery and personality adaptation. Compared to clinical psychology, which is focused on the diagnosis and treatment of mental disorders, rehabilitation psychology is focused on supporting people in the process of recovery after injuries, illnesses and other life trials. Compared to clinical psychology, which is focused on the diagnosis and treatment of mental disorders, rehabilitation psychology is focused on supporting people in the process of recovery after injuries, illnesses and other life trials.

The place of rehabilitation psychology in the system of scientific knowledge is determined by the fact that: rehabilitation psychology is a complex interdisciplinary field that integrates the achievements of psychology, medicine, pedagogy, sociology to restore mental functions and socialize people with special needs; it is closely related to medical psychology, work psychology, social psychology, developmental psychology, and at the same time has its own subject field and specific tasks; the leading principles of rehabilitation psychology are a complex interdisciplinary approach, individualization, continuity of the rehabilitation process, reliance on the client's preserved potential; the issues of improvement of methods of rehabilitation psychology, development of rehabilitation education and training of personnel for this field require further research. In the article, we came to the conclusion that in the expanded world of scientific disciplines, rehabilitation psychology occupies a special place, studying ways to restore and support people who have faced various types of trauma and disorders. From the historical roots, when the basis for the creation of this discipline became the needs of military hospitals, where it was necessary to help wounded soldiers, to the modern context, where rehabilitation psychology interacts with medicine, social work and other sciences, its significance is only growing. Rehabilitation psychology offers a set of methods for assessing a person's mental state, active intervention, support and adaptation to new living conditions. Special attention is paid to the individual approach, understanding and taking into account the characteristics of each patient.

Keywords: rehabilitation, psychoeducation, cognitive-behavioral therapy, post-traumatic stress disorder, interdisciplinary interaction, psychological assistance, educational programs, war, traumatic experience, mental recovery, social integration, rehabilitation methods.

Постановка проблеми

Реабілітаційна психологія є відносно новим напрямком в галузі психології, але за короткий час свого існування вона вже здобула визнання завдяки своєму внеску в долання психологічних труднощів, з якими стикаються люди після травм, хвороб або інших життєвих випробувань. Суть цієї дисципліни полягає не лише в діагностиці та лікуванні психічних розладів, але й у наданні допомоги людям адаптуватися до нових обставин свого життя, знаходити новий сенс і напрямок у своєму існуванні.

Історично реабілітаційна психологія виникла як відповідь на потреби ветеранів війни, які поверталися додому з фізичними та психологічними травмами. Сьогодні ж вона охоплює набагато ширший спектр питань, стаючи мостом між медициною, психотерапією та соціальною роботою.

У цій статті ми розглянемо основні аспекти реабілітаційної психології, її місце серед інших наукових дисциплін, а також звернемо увагу на виклики та перспективи цієї галузі знань у сучасному світі.

Практичне значення нашого дослідження у сфері реабілітаційної психології є многогранним і актуальним для сучасного суспільства. По-перше, наше дослідження сприяє підвищенню якості реабілітаційних послуг. Розроблені нами методики та підходи мають потенціал оптимізувати процес психологічної реабілітації, роблячи його більш ефективним та цілеспрямованим. Це, у свою чергу, може призвести до швидшого відновлення пацієнтів та покращення їхнього якості життя.

По-друге, результати нашого дослідження можуть бути корисними для професіоналів у галузі психології, медицини та соціальної роботи, надаючи їм нові інструменти та стратегії для роботи з пацієнтами. Це також стимулює міждисциплінарну взаємодію, що є ключовим для голістичного підходу до реабілітації.

Найважливіше, наше дослідження підкреслює важливість реабілітаційної психології у сучасних умовах, особливо в контексті глобальних криз та викликів, з якими стикається суспільство. Розуміння цієї важливості може спонукати владні структури та громадські організації до збільшення інвестицій у ресурси та програми, спрямовані на реабілітацію осіб, які потребують психологічної підтримки та допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Реабілітаційна психологія є відносно молодою галуззю психологічної науки, що активно розвивається в Україні та світі. Вона вивчає психологічні аспекти реабілітації людей з різноманітними фізичними, психічними, соціальними порушеннями та обмеженнями. Метою реабілітаційної психології є максимально можливе відновлення психологічних функцій і якості життя людини.

Для того, щоб окреслити місце реабілітаційної психології в системі наукових знань, важливо проаналізувати її зв'язки з іншими науками та галузями психології. Зокрема, потрібно з'ясувати спільне та відмінне у предметі та методах реабілітаційної психології і суміжних дисциплін. Для цього доцільно звернутися до ключових досліджень вітчизняних науковців з реабілітаційної психології.

У представленому нижче аналізі розглянуто праці В. Дуб, Л.О. Подкоритової, А.М. Романишина, О.М. Тохтамиш та А.Г. Шевцова [1-5]. Ці автори зробили вагомий внесок у розвиток теоретичних засад та практичних аспектів реабілітаційної психології в Україні. Їхні дослідження дозволяють скласти цілісне уявлення про предметне поле, завдання, методи реабілітаційної психології та її місце серед інших наук.

У навчально-методичному посібнику Віри Дуб «Реабілітаційна психологія» детально розглядаються теоретичні засади реабілітаційної психології як галузі психологічної науки. Аналізуються основні поняття, принципи, завдання та методи реабілітаційної психології. Окреслено предметне поле реабілітаційної психології та її місце в системі психологічних наук. Розглянуто зв'язок реабілітаційної психології з медичною психологією, психологією праці, соціальною психологією та іншими галузями психології. Проаналізовано внесок реабілітаційної психології у вирішення проблем осіб з обмеженими можливостями, психологічної допомоги постраждалим в кризових ситуаціях [1].

У статті Л.О. Подкоритової «Прийоми психологічної самодопомоги» представлено авторський навчальний психологічний тренінг, спрямований на оволодіння прийомами психологічної самодопомоги. Це дослідження важливе для реабілітаційної психології, оскільки самодопомога є важливим компонентом психологічної реабілітації. Активна участь клієнта у процесі реабілітації, оволодіння ним прийомами саморегуляції та самодопомоги значно підвищує ефективність реабілітаційних заходів. У статті докладно описано структуру і зміст тренінгу, його мету, завдання, форми і методи роботи [2].

У роботі А.М. Романишина «Первинна психологічна допомога і реабілітація в бойових умовах» досліджуються теоретичні і практичні аспекти надання екстреної психологічної допомоги та проведення реабілітаційних заходів для військовослужбовців в бойових умовах. Розглядаються особливості бойового стресу, ПТСР, психологічні реакції на травматичний досвід. Обґрунтовано необхідність швидкого реагування психологів задля запобігання важким наслідкам психотравм [3].

У навчально-методичному посібнику О.М. Тохтамиш «Реабілітаційна психологія» висвітлено теоретичні засади реабілітаційної психології як прикладної галузі психологічної науки. Проаналізовано сутність реабілітаційного процесу, його етапи, принципи організації. Розглянуто різні аспекти діяльності реабілітаційного психолога, методи і технології, що застосовуються в реабілітаційній роботі [4].

У монографії А.Г. Шевцова «Освітні основи реабілітології» комплексно проаналізовано становлення і розвиток реабілітології як міждисциплінарної галузі знань. Досліджено зв'язки реабілітаційної психології з медициною, педагогікою, соціологією. Обґрунтовано необхідність розвитку реабілітаційної освіти, удосконалення підготовки фахівців для реабілітаційної сфери [5].

Мета статті полягає у визначенні місця сучасної позиції реабілітаційної психології в системі наукових знань.

Виклад основного матеріалу

Узагальнюючи розглянуті праці вітчизняних науковців, можна дійти таких висновків щодо місця реабілітаційної психології в системі наукових знань:

• Реабілітаційна психологія є комплексною міждисциплінарною галуззю, що інтегрує досягнення психології, медицини, педагогіки, соціології для відновлення психічних функцій та соціалізації людей з особливими потребами.

• Вона тісно пов'язана з медичною психологією, психологією праці, соціальною психологією, психологією розвитку, водночас має власне предметне поле і специфічні завдання.

• Провідними принципами реабілітаційної психології є комплексний міждисциплінарний підхід, індивідуалізація, безперервність реабілітаційного процесу, опора на збережений потенціал клієнта.

• Подальшого дослідження потребують питання вдосконалення методів реабілітаційної психології, розвитку реабілітаційної освіти та підготовки кадрів для цієї сфери.

Реабілітаційна психологія відіграє важливу роль у системі наукових дисциплін, знаходячись на перетині багатьох галузей знань і вивчаючи психічне відновлення та адаптацію особистості. У порівнянні з клінічною психологією, яка сфокусована на діагностиці та лікуванні психічних розладів, реабілітаційна психологія зорієнтована на підтримку людей у процесі відновлення після травм, хвороб та інших життєвих випробувань.

Соціальна психологія, в свою чергу, вивчає міжособистісні взаємовідносини та соціальне поведінка, і саме з цього ракурсу реабілітаційна психологія здійснює свій внесок, акцентуючи увагу на соціальній інтеграції осіб з особливими потребами.

Медицина, особливо неврологія та психіатрія, тісно пов'язана з реабілітаційною психологією. Лікарі, неврологи та психіатри часто співпрацюють з реабілітаційними психологами, щоб забезпечити комплексний підхід до відновлення пацієнта після травм чи хвороб.

Фізіотерапевти та реабілітаційні психологи також часто об'єднують свої зусилля. Психологи допомагають пацієнтам адаптуватися до змін у фізичному здоров'ї, розуміти та приймати своє нове тіло та обмеження, що виникли внаслідок травми чи хвороби.

Крім того, реабілітаційна психологія та соціальна робота часто перетинаються, коли йдеться про соціальну адаптацію пацієнта. Реабілітаційні психологи працюють разом з соціальними робітниками для створення планів інтеграції, допомоги в пошуку роботи та забезпеченні соціальної підтримки.

Рис. 1. Основні принципи реабілітаційної психології: [5]

Останнє, але не менш важливе, перетин реабілітаційної психології та педагогіки. Для дітей та молоді з особливими потребами ця дисципліна спрямовує свої зусилля на адаптацію дитини до освітнього процесу, співпрацюючи з вчителями та педагогами. Центрованість на особі стає одним з найважливіших принципів, який визнає унікальність кожної особи. Розуміння того, що кожен індивід має своє особливе життєве досвід, цінності, потреби та цілі, надає можливість підійти до реабілітації із глибоким розумінням та співчуттям.

Голістичний підхід акцентує увагу на тому, що відновлення не обмежується лише фізичними аспектами. Для досягнення справжнього благополуччя необхідно враховувати психологічний, соціальний та емоційний стан пацієнта.

Ефективність реабілітації посилюється завдяки співпраці та командному підходу. Реабілітаційний процес зазвичай вимагає взаємодії спеціалістів з різних галузей. Це поєднання компетенцій та зусиль робить підтримку пацієнта найбільш ефективною.

Самодетермінація та активна участь пацієнта у власному процесі відновлення вважається критично важливим. Коли пацієнт відчуває, що він є частиною процесу, це сприяє його мотивації, відданості та вірі в позитивний результат.

Основуючись на фокусі на можливостях, реабілітаційна психологія прагне перенаправити увагу з обмежень на потенціал пацієнта. Відчуття можливостей та віри в себе мають вирішальне значення для успішної адаптації.

Етичність та конфіденційність стають стовпами довіри між психологом та пацієнтом. Дотримання високих етичних стандартів та захист конфіденційної інформації пацієнта забезпечують безпеку та підтримку в чутливому процесі відновлення.

Реабілітаційна психологія розглядає комплекс методів, які відіграють вирішальну роль у підтримці та відновленні пацієнтів, враховуючи глибокі психоемоційні, когнітивні та соціальні аспекти їхнього життя (рис. 2).

Рис. 2. Основні методи реабілітаційної психології: [2-3]

Зокрема, психоедукація є фундаментальним інструментом, який не просто інформує, а надає пацієнтам глибоке розуміння їхнього стану чи розладу, обладнуючи їх необхідними навичками для ефективної самодопомоги і саморегуляції.

Когнітивно-поведінкова терапія, яка має корені в класичних психотерапевтичних підходах, направлена на тонке впорядкування ментальних структур пацієнта, дозволяючи йому рефлектувати та коригувати своє сприйняття та поведінку.

Тренінги навичок перетворюють теоретичні знання на практичні інструменти, зосереджуючись на відточуванні конкретних навичок, від стратегій впорядкування стресу до високої майстерності міжособистісного спілкування.

Психосоціальна інтервенція вводить пацієнта в ширший соціокультурний контекст, підтримуючи його адаптацію в професійній, сімейній та соціальній сферах.

Консультування діє як канал комунікації між пацієнтом та спеціалістом, надаючи індивідуальні рекомендації та створюючи стратегії для подальшого прогресу.

Сімейна терапія розширює рамки терапевтичної взаємодії, враховуючи динаміку родинних відносин та їхній вплив на психологічне благополуччя пацієнта.

Групова терапія використовує колективні досвіди для підтримки, навчання та соціалізації учасників, спираючись на взаємодопомогу та соціальну взаємодію.

Біофідбек та релаксаційні методи вводять в практику технологічний і науковий компонент, дозволяючи пацієнтам глибше зрозуміти та контролювати свої фізіологічні реакції та стан релаксації.

Реабілітаційна психологія, яка ставить перед собою завдання відновлення фізичного, психічного та соціального благополуччя особи після різних травм, страхів та втрат, відіграє надзвичайно важливу роль у сучасному суспільстві. Її застосування виявляється особливо актуальним у контексті трагічних подій, які відбулися в Україні після того, як Росія розпочала повномасштабну війну 24 лютого 2022 року. Велика кількість людей зіткнулася з травматичними відчуттями, втратами рідних та дому, а також змушена була адаптуватися до нових життєвих обставин.

Реабілітація після травматичних подій стала першочерговою необхідністю для тих, хто пережив страхи війни, втрату близьких або ж якісних змін у своєму житті. Реабілітаційна психологія допомагає людям долати посттравматичний стресовий розлад, відновлювати віру в майбутнє та адаптуватися до нової реальності.

Робота з особами з особливими потребами також виявляється актуальною, адже в результаті війни багато людей отримали фізичні та психічні травми. Вони потребують спеціалізованої підтримки, адаптації до нового способу життя та реінтеграції в суспільство.

Реабілітація осіб з психічними розладами визнається невід'ємною частиною відновлювальної роботи, оскільки війна залишає глибокий слід не тільки на фізичному, але й на психічному рівні. Ряд осіб, які вже мали попередні психічні проблеми, зіткнулися з їх загостренням, тоді як інші розвинули нові психопатологічні стани в результаті війни.

Таким чином, реабілітаційна психологія набуває критичного значення у контексті наслідків війни в Україні, прагнучи відновити здоров'я, добробут та соціальну інтеграцію тих, хто постраждав від цього конфлікту.

Відновлювальна діяльність після таких глобальних подій, як війна, яку розпочала Росія проти України у 2022 році, ставить перед реабілітаційною психологією низку викликів, але водночас відкриває нові перспективи розвитку цієї галузі.

Виклики:

1. Масштабність завдань. Велика кількість потерпілих та постраждалих від війни людей потребує психологічної допомоги, а це вимагає відповідних ресурсів, спеціалістів та програм.

2. Глибина травм. Посттравматичний стресовий розлад, глибокі депресивні стани, тривала анксіозність - все це стає частою проблемою для багатьох постраждалих.

3. Соціальна інтеграція. Повернення до «звичайного» життя, інтеграція в професійну діяльність, відновлення соціальних зв'язків є великим викликом для багатьох потерпілих.

4. Медійний тиск. Сталий інформаційний потік про події війни може поглиблювати травматичні відчуття і ускладнювати процес відновлення.

5. Культурні та релігійні аспекти. Реабілітаційні програми повинні враховувати культурні, національні та релігійні особливості пацієнтів.

В контексті глобальних змін та викликів, які виникли через війну, перспективи реабілітаційної психології стають особливо актуальними. Одним з ключових напрямків є інтенсивний розвиток методик. Під тиском викликів, які виникли внаслідок конфлікту, галузь реабілітаційної психології може перейти на новий рівень, активізуючи розробку і впровадження новаторських підходів і технік.

Рис. 3. Перспективи розвитку реабілітаційної психології за сучасних реалій: [3]

Додатково, ситуація в Україні стає каталізатором міждисциплінарної взаємодії. Війна вимагає глибокої інтеграції зусиль психологів, соціологів, медичних працівників та соціальних служб, щоб надати всебічну підтримку постраждалим.

На міжнародному рівні може спостерігатися зростання глобальної підтримки. Міжнародні організації та співтовариства можуть надавати ресурси, знання та підтримку в розробці та реалізації відновлювальних програм.

Освіта також переосмислюється в світлі поточних подій. Із зростанням потреби в кваліфікованих спеціалістах може очікуватися розширення та адаптація освітніх програм з метою підготовки фахівців у сфері реабілітаційної психології, враховуючи нові реалії та виклики.

Таким чином, глибокий аналіз і рефлексія над ситуацією в Україні можуть стати базою для наукових досліджень. Наукові дослідження в сфері психологічної реабілітації після масштабних конфліктів мають величезний потенціал внести вклад у розвиток психотерапевтичних методик та стратегій відновлення постраждалих.

Висновки

В розгорнутому світі наукових дисциплін реабілітаційна психологія займає особливе місце, вивчаючи способи відновлення та підтримки людей, які стикалися з різними видами травм та розладів. Від історичних коренів, коли основою для створення цієї дисципліни стали потреби військових лікарень, де необхідно було допомагати пораненим воїнам, до сучасного контексту, де реабілітаційна психологія взаємодіє з медициною, соціальною роботою та іншими науками, її значущість тільки зростає. Реабілітаційна психологія пропонує комплекс методів для оцінки психічного стану особи, активного втручання, підтримки та адаптації до нових умов життя. Особлива увага приділяється індивідуальному підходу, розумінню та врахуванню особливостей кожного пацієнта.

Сфера застосування цієї дисципліни досить широка - від реабілітації після травматичних подій до роботи з особами, які мають особливі потреби, а також допомоги особам з психічними розладами. Сучасні виклики, такі як війн, пандемія, природні катастрофи, роблять актуальним розвиток інноваційних підходів у реабілітаційній психології. Перед нами стоять завдання знайти нові методи реабілітації, що враховують сучасний контекст і відповідають потребам сучасного суспільства.

Підсумовуючи, реабілітаційна психологія є невід'ємною частиною сучасного наукового світу, яка відіграє ключову роль у відновленні та підтримці здоров'я і добробуту людини. Перед цією областю стоять великі виклики, але і великі перспективи, що надають можливість для подальших досліджень та розвитку.

реабілітаційна психологія травма адаптація

Література

1. Дуб В. Реабілітаційна психологія: методичні матеріали до семінарських занять. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2017. 92 с.

2. Подкоритова Л.О. Навчальний тренінг «Прийоми психологічної самодопомоги». Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 12, 2014. С. 29 - 43.

3. Романишин А.М. Первинна психологічна допомога і реабілітація в бойових умовах. Львів, 2014. 121 с.

4. Тохтамиш О.М. Реабілітаційна психологія: навчально-методичний посібник. Вінниця: Віндрук, 2014. 100 с.

5. Шевцов А.Г. Освітні основи реабілітології: монографія. Київ: МП Леся, 2009. 483 с.

References

1. Dub V. (2017). Reabilitatsiyna psykholohiya: metodychni materialy do seminars'kykh zanyat' [Rehabilitation psychology: methodical materials for seminar classes]. Drohobych: Redaktsiyno-vydavnychyy viddil Drohobyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. 92 s [in Ukrainian].

2. Podkorytova L.O. (2014). Navchal'nyy treninh «Pryyomy psykholohichnoyi samodopomohy». [Educational training «Methods of psychological self-help»]. Praktychna psykholohiya ta sotsial'na robota. № 12. 29-43 [in Ukrainian].

3. Romanyshyn A.M. (2014). Pervynna psykholohichna dopomoha i reabilitatsiya v boyovykh umovakh [Primary psychological aid and rehabilitation in combat conditions]. Lviv. 121 s [in Ukrainian].

4. Tokhtamysh O.M. (2014). Reabilitatsiyna psykholohiya: navchal'no-metodychnyy posibnyk [Rehabilitation psychology: educational and methodological manual.]. Vinnytsya: Vindruk, 100 s [in Ukrainian].

5. Shevtsov A.H. (2009). Osvitni osnovy reabilitolohiyi: monohrafiya [Educational foundations of rehabilitation: monograph.]. Kyyiv: MP Lesya, 483 s [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru