Вплив рослинного адаптогену на основі радіоли рожевої, женьшеню та унгернії Віктора на психоемоційний стан осіб з вищою теплочутливістю

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

МОЗ України

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Кафедра фізіології з основами біоетики та біобезпеки

Вплив рослинного адаптогену на основі радіоли рожевої, женьшеню та унгернії Віктора на психоемоційний стан осіб з вищою теплочутливістю

Вадзюк С.Н., д.м.н., професор

Дживак Т.В., лікар-психіатр, аспірант

Анотація

У даній науковій праці обговорюється важливість адаптації людей до змін клімату та впливу стресорів, і в цьому контексті розглядається питання використання адаптогенів. Адаптогени - це біологічно активні речовини, які допомагають організму пристосовуватися до стресових ситуацій та забезпечують гармонійне функціонування системи. Метою дослідження було вивчити вплив комплексного рослинного препарату, що включає екстракти радіоли рожевої, кореня женьшеню та унгернії Віктора, на психоемоційний стан осіб з вищою теплочутливістю.

У рамках дослідження було визначено рівень теплочутливості у 150 студентів. Вони проходили опитувальник "Рівні теплочутливості" та їм була проведена теплова проба. За результатами оцінювання учасників обстеження було поділено на дві групи. До першої групи віднеслися ті у кого виявлено вищу теплочутливість, другу групу склали ті особи, у яких було виявлено нижчу теплочутливість. З групи студентів, у яких було виявлено вищу теплочутливість, для обстеження було залучено 14 студентів. Після оцінки первинних результатів кожному студенту було запропоновано приймати щоденно по 1 капсулі рослинного препарату у складі якого присутні: родіоли рожевої корінь сухий мелений (Rhodiola rosea) - 120,0 мг (mg), женьшеню корінь сухий мелений (Panax ginseng) - 50,0 мг (mg), унгернії Віктора клітинна біомаса суха мелена (Ungernia victoris) - 5,0 мг (mg) у формі твердих желатинових капсул на протязі 30 днів. Дослідження включало аналіз психоемоційних тестів перед і після вживання рослинного препарату. Також отримані результати після прийому рослинного адаптогену було порівняно із показниками осіб з нижчою теплочутливістю. Виявлено позитивний ефект в сфері фізичного і емоційного самопочуття після вживання рослинного препарату, зокрема покращення настрою та зниження рівня тривожності. Отримані результати свідчать про потенційний ефективний вплив рослинного препарату на психоемоційний стан людей з вищою теплочутливістю та його можливість підвищити адаптаційні можливості організму до стресових ситуацій та змінних психоемоційних станів. Дослідження також вказує на позитивний вплив препарату на когнітивні функції людини.

Ключові слова: адаптація, адаптогени, психоемоційний стан, теплочутливість, когнітивні функції, тривожність

Abstract

Effect of plant adaptogen based on radiola rosea, ginseng and ungernia Victoire on the psychoemotional state of persons with higher heat sensitivity

Vadzyuk S.N., Honored Worker of Science and Technology of Ukraine, Prof., DSc, MD; Dzhyvak T.V., Psychiatrist, PhD student Head of the Department Physiology, Bioethics and Biosafety, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

This research paper discusses the importance of people adapting to climate change and the impact of stressors, and in this context, the use of adaptogens is considered. Adaptogens are biologically active substances that help the body to adapt to stressful situations and ensure the harmonious functioning of the system. The aim of the study was to investigate the effect of a complex herbal preparation, including extracts of Radiola Rosea, ginseng root and Victor's unguernia, on the psycho-emotional state of people with higher heat sensitivity. As part of the study, the level of heat sensitivity was determined in 150 students. They took the questionnaire "Levels of heat sensitivity" and underwent a heat test. Based on the assessment results, the survey participants were divided into two groups. The first group included those with a higher heat sensitivity, and the second group consisted of those with a lower heat sensitivity. From the group of students with higher heat sensitivity, 14 students were involved in the examination. After assessing the initial results, each student was asked to take 1 capsule of a herbal preparation containing Rhodiola rosea dry ground root - 120.0 mg, Panax ginseng dry ground root - 50.0 mg, Ungernia Victoris cell biomass dry ground - 5.0 mg in the form of hard gelatin capsules for 30 days. The study included the analysis of psycho-emotional tests before and after the use of the herbal preparation. The results obtained after taking the herbal adaptogen were also compared with those of people with lower heat sensitivity. A positive effect in the area of physical and emotional well-being was found after the use of the herbal preparation, including improved mood and reduced anxiety. The results obtained indicate a potentially effective effect of the herbal preparation on the psycho-emotional state of people with higher heat sensitivity and its ability to increase the body's adaptive capacity to stressful situations and variable psycho-emotional states. The study also indicates a positive effect of the drug on human cognitive functions.

Keywords: adaptation, adaptogens, psychoemotional state, heat sensitivity, cognitive functions, anxiety

Постановка проблеми

За останні роки глобальне потепління стало однією з найбільш актуальних тем для обговорення у наукових колах, адже це не лише наукове та екологічне явище, а й важлива проблема сучасного світу, що має серйозні наслідки для природних та глобальних систем. Зростання середньої температури повітря, зміни в розподілі опадів, збільшення інтенсивності природних лих, таких як засухи та повені, стали відчутними наслідками глобального потепління. Зміни клімату призводять до ряду негативних наслідків, включаючи вплив на психоемоційний стан населення [1,2,3].

Особливо вразливими перед змінами клімату є особи з вищою теплочутливістю, оскільки для їхнього організму тепло є фактором стресу, що у свою чергу при довготривалому впливі призводить до виснаження адаптивних можливостей людини, а саме зменшення рівня стресостійкості та загального психологічного комфорту, збільшення емоційної напруги, тривожності та погіршення розумової працездатності [4,5].

Сучасні реалії ставлять перед суспільством нові завдання щодо підвищення адаптаційної здатності людей [6]. З цією метою вчені та дослідники звертають увагу на адаптогени - це біологічно активні речовини, які допомагають організму пристосуватися до різноманітних стресорів, незалежно від їхнього походження, та забезпечують гармонійне функціонування систем організму [7,8]. Один із цікавих напрямів досліджень полягає у вивченні впливу рослинних адаптогенів на психоемоційний стан осіб з вищою теплочутливістю. У цьому контексті, нами обрані рослини - радіола рожева, корінь женьшеню та унгернія Віктора, які мають потенціал впливати на різні аспекти психоемоційного здоров'я та підвищити стійкість організму до стресового фактору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки дана тематика є не до кінця вивченою науковцями, у нашому дослідженні ми прагнемо з'ясувати, чи може рослинний адаптоген на основі родіоли рожевої, кореня женьшеню, унгернії Віктора допомогти підвищити стресостійкість, покращити настрій та загалом підвищити психоемоційний стан цієї особливо вразливої групи населення.

Мета статті - Дослідити вплив препарату у складі якого є екстракт радіоли рожевої, женьшеню та унгернії Віктора на психоемоційний стан осіб із вищою теплочутливістю.

Виклад основного матеріалу

До проведення даного дослідження нами було визначено рівень теплочутливості у 150 студентів віком 17-20 років які навчаються у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського за допомогою проходження ними опитувальника "Рівні теплочутливості" (авторське свідоцтво №115529 від 01.11.2022 р.) та проведеної теплової проби (авторське свідоцтво №119974 від 22.06.2023 р.). За результатами оцінювання учасників обстеження було поділено на дві групи. До першої групи віднеслися 56 осіб (37,3%) у яких було виявлено вищу теплочутливість, другу групу склали 94 особи (62,7%) у яких було виявлено нижчу теплочутливість. З групи студентів, у яких було виявлено вищу теплочутливість, для обстеження було залучено 14 студентів у віці 18-20 років. Усі учасники були належним чином проінформовані про процедуру дослідження відповідно до етичних стандартів біоетики. Вони надали свою добровільну письмову згоду на участь у дослідженні та використання отриманих результатів у науковій роботі. Учасникам було запропоновано проходження наступних тестів для оцінки психоемоційного стану, які були проведені двічі - на початку та в кінці обстеження.

Студенти мали право відмовитися від участі в будь-який момент без пояснення причин. Проведені тестування не суперечать прийнятим біоетичним нормам декларації Гельсінкі, прийнятої Генеральною Асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації з прав людини, а також Міжнародного кодексу медичної етики та законів України [9]. Протокол №72 від 3 квітня 2023 року засідання комісії біоетики Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського МОЗ України. Наші обстеження проведені на базі лабораторії психофізіологічних досліджень, сертифікованої Міністерством охорони здоров'я України, кафедри фізіології, біоетики та біобезпеки Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського МОЗ України (Сертифікат №003/18). Методика САН (самопочуття, активність, настрій), дозволяє оперативно оцінити психоемоційний стан особи та відстежувати його динаміку відносно короткого часового інтервалу. Ця методика може бути використана як для діагностики психологічного стану на момент обстеження, так і для моніторингу змін цього стану протягом певного періоду часу, а також для повторного тестування. Учасники оцінювали свій стан на момент тестування за 30 парами протилежних характеристик (позитивних та негативних) на спеціальному бланку. Результати групувалися та підсумовувалися за певними категоріями [10].

Методика ''Шкала реактивної та особистісної тривожності'' (шкала Спілберга-Ханіна) надає можливість виміряти рівень тривожності як особистісну характеристику, так і як стан, пов'язаний з поточною обстановкою та ситуацією. Цей тест допомагає з'ясувати, наскільки виражена тривожність в структурі особистості. Вона може виявлятися як підвищена поведінкова готовність до реагування, так і як мотивація, що заставляє людину відчувати загрозу у звичайних обставинах [10].

Тест нервово-психічної адаптації призначений для класифікації досліджуваних за станом психічного здоров'я на п'ять груп: здорові, майже здорові зі сприятливими прогностичними ознаками, майже здорові з несприятливими прогностичними ознаками, легка патологія, явна патологія [11]. Методика Мюнстерберга направлена на визначення вибірковості уваги, для діагностики концентрації уваги та стійкості до перешкод. Суть тесту у тому, що студенти повинні якомога швидше читаючи текст у наборі букв виділити зашифровані слова, та підкреслити їх [12].

Після оцінки первинних результатів кожному студенту було запропоновано приймати щоденно по 1 капсулі рослинного препарату у складі якого присутні: родіоли рожевої корінь сухий мелений (Rhodiola rosea) - 120,0 мг (mg), женьшеню корінь сухий мелений (Panax ginseng) - 50,0 мг (mg), унгернії Віктора клітинна біомаса суха мелена (Ungernia victoris) - 5,0 мг (mg) у формі твердих желатинових капсул. Тривалість прийому складала 30 днів, вживати рекомендовано в першій половині дня, запиваючи водою. Для оцінки змін у загальному стані, самопочутті та психоемоційному стані були проведені вимірювання у перший та тридцятий день дослідження, а також отримані результати після прийому рослинного адаптогену було порівняно із показниками осіб з нижчою теплочутливістю.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програм «Microsoft Excel» та «Statistica 12». Для порівняння достовірності відмінностей двох вибірок використовували непараметричну статистику (ранговий критерій Манна-Уітні).

За методикою САН (самопочуття, активність, настрій) на початку дослідження середні бали учасників відповідали середньому рівню по означеним шкалам (від 30 до 50 балів) (Таб. 1). Варто відмітити, що проявів низького рівня активності (нижче 30 балів), самопочуття і настрою не спостерігалося, отже вони не відносилися до осіб, яким потрібна екстрена психологічна допомога або психологічна корекція. У кінці дослідження після прийому курсу рослинного препарату на основі родіоли рожевої, кореня женьшеню, унгернії Віктора середній бал опитуваних підвищився та знаходився в межах високого рівня (більше 50 балів). У відсотковому співвідношенні зміни були наступні: шкали самопочуття згідно опитувальника у студентів покращилося на 32,9%, активність на 35,5%, настрій на 28,1%. Кількісні показники отриманих результатів подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл студентів за кількісними показниками рівня самопочуття, активності, настрою за методикою САН (самопочуття, активність, настрій)

Згідно результатів методики ''Шкала реактивної та особистісної тривожності'' (шкала Спілберга-Ханіна) можна зазначити, що у опитуваних на початку дослідження середній бал згідно тестування відповідав середньому рівню ситуативної та особистісної тривожності (від 31 до 45 балів). Після завершення прийому рослинного препарату виявлено зниження рівня ситуативної тривожності на 21,3% та особистісної на 13,9%, середній показник відповідає низькому рівню (менше 30 балів). Кількісні показники отриманих результатів подано в таблиці (Табл. 2).

Таблиця 2

Результати методики ''Шкала реактивної та особистісної тривожності'' (шкала Спілберга-Ханіна)

Проаналізувавши результати отримані після проведення тесту нервово-психічної адаптації на початку дослідження ми отримали наступні результати, середнє значення серед опитуваних складало -0,98, що дорівнює непатологічній психологічній дезадаптації. Після закінчення прийому курсу рослинного препарату було відзначено покращення у результатах, а саме: середній показник серед опитуваних становив -1,34, що відповідає нормальному рівню адаптації. Дані результати свідчать про налагодження адекватного механізму адаптації організму до різноманітних впливів навколишнього середовища. Також було відзначено зростання запасу адаптаційних можливостей. Це підтверджує, що препарат сприяє встановленню ефективного процесу пристосування організму до зовнішніх викликів. Такі зміни можуть відігравати суттєву роль у поліпшенні загального стану організму та забезпеченні його оптимальної реакції на різні впливи навколишнього середовища. Кількісні показники отриманих результатів подано в таблиці (Таб. 3)

Таблиця 3

Показники тесту нервово-психічної адаптації

Під час інтерпретації даних тесту на діагностику рівня розвитку уваги (тест Мюнстерберга) середня кількість слів, яка була виділена студентами становила 19,6, що відповідає середньому рівню розвитку уваги (15-20). Після прийому рослинного препарату середня кількість виділених слів зросла 21,8, що у свою чергу відповідає високому рівню розвитку уваги. Цей рівень свідчить про хороші можливості до навчання, запам'ятовування інформації та відтворювання її у потрібний момент. Кількісні показники отриманих результатів подано в Рис. 1.

Рис. 1. Середні показники виділених слів згідно методики Мюнстенберга

Після проведення порівняльного аналізу середніх показників групи із вищою теплочутливістю, до та після прийому рослинного адаптогену, із середніми показниками групи з нижчою теплочутливістю, було виявлено що відсоткова різниця між показниками має тенденцію до зменшення (Таб.4). Лінія тренду середніх показників групи з вищою теплочутливістю після прийому рослинного адаптогену наближується до лінії тренду групи показників із нижчою теплочутливістю (Рис. 2). Отримані дані свідчать про те, що використання препарату на основі рослинного адаптогену може позитивно впливати на психоемоційних стан людини та покращувати адаптаційні можливості організму в цілому.

Таблиця 4

Порівняльний аналіз середніх показників груп обстежуваних та їхні відсоткові зміни

Лінія тренду середніх показників групи з вищою теплочутливістю після прийому рослинного адаптогену наближується до лінії тренду групи показників із нижчою теплочутливістю (Рис. 2).

Рис. 2. Порівняльний аналіз середніх показників груп обстежуваних

біологічний активний радіола женьшень психоемоційний адаптація

Результати обстеження свідчать про те, що використання даного препарату позитивно впливає на психоемоційних стан людини та покращує адаптаційні можливості організму в цілому. Отримані дані можна пояснювати тим, що до складу препарату входять відомі рослини-адаптогени, які заряджають організм енергією та допомагають підтримувати емоційну рівновагу.

Родіола рожева (Rhodiola rosea) є класичним адаптогеном із родини товстянкових, який природно поширений в Україні, особливо в Карпатському регіоні. У своєму складі містить органічні кислоти, дубильні речовини, бета-ситостерин та кристалічні речовини. Місцеві жителі вважають що вона знімає втому, збільшує працездатність, зменшує сонливість, проявляє загально- тонізуючу дію. Сприяє зменшенню проявів стресу, дратівливості та депресії, долає втому, діє як антиоксидант та має кардіо- і нейропротекторні ефекти. Також існують твердження, що користь родіоли для здоров'я в тому, що вона сприяє швидкій регенерації і клітинному обміну, що допомагає кращому засвоєнню тканинами кисню [13,14]

Корінь женьшеню (Panax ginseng) відноситься до штамів культури тканин рослин сімейства аралієвих (Araliaceae) та вважається доволі рідкісним лікарським засобом, оскільки росте в горах Східної Азії та на сході Північної Америки. У своєму складі містить різноманітність біологічно активних речовин, що міститься в його клітинах, таких як - пептиди, ефірні масла, полісахариди, пектин, амінокислоти, але головною діючою речовиною є тритерпенові глікозиди (гінзенозиди, сапоніни). Дані речовини здійснюють різноманітні антиоксидантні, антивікові ефекти а також позитивний вплив на серцево-судинну та імунні системи. Сприяють нормалізації артеріального тиску, покращують ефективність роботи серця та мікроциркуляцію, мають тонізувальну дію і підтримують імунну систему. Приймати женьшень для загальної бадьорості та енергійності прийнято серед спортсменів, студентів перед іспитами та тих, хто має максимально зосередженим на роботі протягом тривалого часу. Женьшень може допомогти стимулювати фізичну і розумову активність людей, які відчувають себе слабкими та втомленими, і в принципі впоратися на час з хронічною втомою [15,16].

Унгернія Віктора (Ungernia victoris) - багаторічна цибулинна рослина, ендемічний вид родини амарилісових (Amaryllidaceae), що найбільш розповсюджена на Гіссарському хребті південних схилів Таджикистану. Цей вид є цінним для медицини як джерело ізохінолінових алкалоїдів, таких як галантамін і лікорин. Галантамін є інгібітором холінестерази і використовується у традиційній медицині для лікування рухових і сенсорних порушень, пов'язаних з невритами, радикулітами та у відновлюваному періоді гострого дитячого поліомієліту. Лікорин застосовується для лікування гострих і хронічних бронхітів та бронхо-ектатичних захворювань. Тканини цього виду також містять біологічно активні полісахариди, які використовуються для лікування порушень обміну речовин, сольового балансу та променевої хвороби. Дана рослина це універсальний біорегулятор, який сприяє відновленню після хвороб, травм та хірургічних втручань, синхронізує роботу головного мозку з іншими органами, покращує передачу нервових імпульсів [17,18].

З літературних джерел відомо, що синергетична взаємодія зазначених адаптогенів, що наявні в складі рослинного препарату, спрямована на стабілізацію функціонального стану нервової системи, збільшення стійкості організму до екологічних викликів, нормалізацію роботи психоемоційного стану людини [19]. Ці висновки підтверджуються нашими дослідженнями.

Висновки

1. У групи осіб, у яких виявили вищу теплочутливість, зафіксовано позитивний ефект у сфері фізичного і емоційного самопочуття після вживання рослинного препарату у складі якого присутні родіола рожева, корінь женьшеню та унгернії Віктора. Активні діючі речовини цього засобу сприяли підвищенню рівня активності студентів, покращенню психологічного настрою та зниженню рівня обох типів тривожності - ситуативної та особистісної. Ці зміни вказують на потенційний ефективний вплив рослинного препарату на психоемоційний стан людей з вищою теплочутливістю.

2. На заключних етапах встановлено перспективи досягнення позитивних результатів у покращенні рівня нервово-психічної адаптації у обстежуваних осіб. Отримані результати засвідчують позитивний вплив цього комплексного препарату на підвищення адаптаційних можливостей організму, зокрема стійкості до стресових ситуацій та змінних психоемоційних станів.

3. На 30-й день, ми спостерігали позитивні та обнадійливі зміни в психофізіологічному стані обстежуваних осіб. На основі отриманих результатів можна відзначити важливу динаміку підвищення рівня уваги. Це свідчить про ефективність використання рослинного препарату на основі радіоли рожевої, кореню женьшеню та унгернії Віктора у впливі на когнітивні функції людини.

Перспективи подальших досліджень. Дослідження обґрунтували доцільність подальшого вивчення впливу рослинних адаптогенів, в тому числі і препарату Вікторін, на психоемоційний стан осіб із підвищеною теплочутливістю з метою розробки рекомендацій щодо застосування його для профілактики розвитку негативних наслідків дії на них глобального потепління.

Література

1. Goldberg, M.H., van der Linden, S., Maibach, E., & Leiserowitz, A. (2019). Discussing global warming leads to greater acceptance of climate science. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 116(30), 14804-14805.

2. Bornmann, L., Haunschild, R., Boyack, K., Marx, W., & Minx, J.C. (2022). How relevant is climate change research for climate change policy? An empirical analysis based on Overton data. PloS one, 17(9)

3. Marx, W., Haunschild, R., & Bornmann, L. (2021). Heat waves: a hot topic in climate change research. Theoretical and applied climatology, 146(1-2), 781-800.

4. Lakhoo, D.P., Blake, H.A., Chersich, M.F., Nakstad, B., & Kovats, S. (2022). The Effect of High and Low Ambient Temperature on Infant Health: A Systematic Review. International journal of environmental research and public health, 19(15), 9109

5. Wan, K., Feng, Z., Hajat, S., & Doherty, R.M. (2022). Temperature-related mortality and associated vulnerabilities: evidence from Scotland using extended time-series datasets. Environmental health: a global access science source, 21(1), 99.

6. Fernandez-Llamazares, A., Diaz-Reviriego, I., Luz, A. C., Cabeza, M., Pyhala, A., & Reyes-Garcia, V. (2015). Rapid ecosystem change challenges the adaptive capacity of Local Environmental Knowledge. Global environmental change: human and policy dimensions, 31, 272-284.

7. Panossian, A.G., Efferth, T., Shikov, A.N., Pozharitskaya, O.N., Kuchta, K., Mukherjee, P.K., Banerjee, S., Heinrich, M., Wu, W., Guo, D.A., & Wagner, H. (2021). Evolution of the adaptogenic concept from traditional use to medical systems: Pharmacology of stress - and aging-related diseases. Medicinal research reviews, 41(1), 630-703.

8. Liao, L.Y., He, Y.F., Li, L., Meng, H., Dong, Y.M., Yi, F., & Xiao, P.G. (2018). A preliminary review of studies on adaptogens: comparison of their bioactivity in TCM with that of ginseng-like herbs used worldwide. Chinese medicine, 13, 57.

9. WMA, World Medical Association: Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. Seoul. 2008.

10. Романовська Д/, Ілащук О. Профілактика посттравматичних стресових 185 розладів: психологічні аспекти. Методичний посібник. Чернівці: Технодрук; 2014. 133 с.

11. Розов В. Адаптивні антистресові психотехнології: Навч. посібн. - К.: Кондор, 2005.-278 с.

12. Савченко, Т.Л. (2012). Особливості розвитку властивостей уваги фахівців професій типу “людина-людина”. Актуальні проблеми психології, (12), 193-204.

13. Ivanova Stojcheva, E., & Quintela, J. C. (2022). The Effectiveness of Rhodiola rosea L. Preparations in Alleviating Various Aspects of Life-Stress Symptoms and Stress-Induced Conditions-Encouraging Clinical Evidence. Molecules (Basel, Switzerland), 27(12), 3902

14. Pu, W.L., Zhang, M.Y., Bai, R.Y., Sun, L.K., Li, W.H., Yu, Y.L., Zhang, Y., Song, L., Wang, Z.X., Peng, Y.F., Shi, H., Zhou, K., & Li, T.X. (2020). Anti-inflammatory effects of Rhodiola rosea L.: A review. Biomedicine & pharmacotherapy, 121, 109552.

15. Im D.S. (2020). Pro-Resolving Effect of Ginsenosides as an Anti-Inflammatory Mechanism of Panax ginseng. Biomolecules, 10(3), 444.

16. Guo, M., Shao, S., Wang, D., Zhao, D., & Wang, M., (2021). Recent progress in polysaccharides from Panax ginseng C.A. Meyer. Food & function, 12(2), 494-518.

17. Бублик, О.М., Андреев, І.О., Спірідонова, К.В., & Кунах, В.А. (2008). Мінливість морфогенної та неморфогенної культури тканин Ungerrna victorls за результатами RAPD- аналізу. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів, 6(1), 44-51.

18. Huk, V.O., & Vadzyuk, S.N. (2023). The influence of the plant adaptogene" victorin" on the functional state of the cardiovascular system in persons with increased thermal sensitivity. Art of Medicine, 26(2), 8-13.

19. Удовенко М.Б. Маркетингові дослідження ринку лікарських засобів на основі природних адаптогенів. Фізико-органічна хімія, фармакологія та фармацевтична технологія біологічно активних речовин: збірник наукових праць / за заг. ред. А.Ф. Попова. - Київ: КНУТД, 2019. - Вип. 2, Т. 1. - С. 371-379.

References

1. Goldberg, M.H., van der Linden, S., Maibach, E., & Leiserowitz, A. (2019). Discussing global warming leads to greater acceptance of climate science. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 116(30), 14804-14805.

2. Bornmann, L., Haunschild, R., Boyack, K., Marx, W., & Minx, J. C. (2022). How relevant is climate change research for climate change policy? An empirical analysis based on Overton data. PloS one, 17(9)

3. Marx, W., Haunschild, R., & Bornmann, L. (2021). Heat waves: a hot topic in climate change research. Theoretical and applied climatology, 146(1-2), 781-800.

4. Lakhoo, D.P., Blake, H.A., Chersich, M.F., Nakstad, B., & Kovats, S. (2022). The Effect of High and Low Ambient Temperature on Infant Health: A Systematic Review. International journal of environmental research and public health, 19(15), 9109

5. Wan, K., Feng, Z., Hajat, S., & Doherty, R.M. (2022). Temperature-related mortality and associated vulnerabilities: evidence from Scotland using extended time-series datasets. Environmental health: a global access science source, 21(1), 99.

6. Fernandez-Llamazares, A., Diaz-Reviriego, I., Luz, A.C., Cabeza, M., Pyhala, A., & Reyes-Garcia, V. (2015). Rapid ecosystem change challenges the adaptive capacity of Local Environmental Knowledge. Global environmental change: human and policy dimensions, 31, 272-284.

7. Panossian, A.G., Efferth, T., Shikov, A.N., Pozharitskaya, O.N., Kuchta, K., Mukherjee, P.K., Banerjee, S., Heinrich, M., Wu, W., Guo, D.A., & Wagner, H. (2021). Evolution of the adaptogenic concept from traditional use to medical systems: Pharmacology of stress- and aging-related diseases. Medicinal research reviews, 41(1), 630-703.

8. Liao, L.Y., He, Y.F., Li, L., Meng, H., Dong, Y.M., Yi, F., & Xiao, P.G. (2018). A preliminary review of studies on adaptogens: comparison of their bioactivity in TCM with that of ginseng-like herbs used worldwide. Chinese medicine, 13, 57.

9. WMA, World Medical Association: Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. Seoul. 2008.

10. Romanovska D, Ilashchuk O. Profilaktyka posttravmatychnykh stresovykh 185 rozladiv: psykholohichni aspekty. Metodychnyi posibnyk [Prevention of post-traumatic stress disorders: psychological aspects. Methodological guide.] Chernivtsi: Tekhnodruk; 2014. 133 [in Ukrainian].

11. Rozov V. Adaptyvni antystresovi psykhotekhnolohii: Navch.posibn [Adaptive antistress psychotechnologies: A study guide.] - K.: Kondor, 2005.-278 [in Ukrainian].

12. Savchenko, T.L. (2012). Osoblyvosti rozvytku vlastyvostei uvahy fakhivtsiv profesii typu “liudyna-liudyna”. [Features of the development of attention properties of specialists of professions of the "person-to-person" type.] Actual Problems of Psychology, (12), 193-204 [in Ukrainian].

13. Ivanova Stojcheva, E., & Quintela, J. C. (2022). The Effectiveness of Rhodiola rosea L. Preparations in Alleviating Various Aspects of Life-Stress Symptoms and Stress-Induced Conditions-Encouraging Clinical Evidence. Molecules (Basel, Switzerland), 27(12), 3902.

14. Pu, W.L., Zhang, M.Y., Bai, R.Y., Sun, L.K., Li, W.H., Yu, Y.L., Zhang, Y., Song, L., Wang, Z.X., Peng, Y.F., Shi, H., Zhou, K., & Li, T.X. (2020). Antiinflammatory effects of Rhodiola rosea L.: A review. Biomedicine & pharmacotherapy, 121, 109552.

15. Im D.S. (2020). Pro-Resolving Effect of Ginsenosides as an Anti-Inflammatory Mechanism of Panax ginseng. Biomolecules, 10(3), 444.

16. Guo, M., Shao, S., Wang, D., Zhao, D., & Wang, M., (2021). Recent progress in polysaccharides from Panax ginseng C.A. Meyer. Food & function, 12(2), 494-518.

17. Bublyk, O.M., Andrieiev, I.O., Spiridonova, K.V., & Kunakh, V.A. (2008). Minlyvist morfohennoi ta nemorfohennoi kultury tkanyn Ungernia victoris za rezultatamy RAPD-analizu [Variability of morphogenic and non-morphogenic tissue culture of Unguenia viviparous based on the results of RAPD analysis.] Bulletin of the Ukrainian Society of Geneticists and Breeders, 6(1), 44-51 [in Ukrainian].

18. Huk, V.O., & Vadzyuk, S.N. (2023). The influence of the plant adaptogene" victorin" on the functional state of the cardiovascular system in persons with increased thermal sensitivity. Art of Medicine, 26(2), 8-13.

19. Udovenko M.B. (2019) Marketynhovi doslidzhennia rynku likarskykh zasobiv na osnovi pryrodnykh adaptoheniv [Marketing research of the market of medicines based on natural adaptogens]. Physical and organic chemistry, pharmacology and pharmaceutical technology of biologically active substances: a collection of scientific papers / edited by A. Popov. - Kyiv: KNUTD, 2(1), 371-379 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru