Зміни у показниках композиційного складу тіла та функціонального стану курсантів під дією екстремальних умов в процесі професійно-педагогічної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміни у показниках композиційного складу тіла та функціонального стану курсантів під дією екстремальних умов в процесі професійно-педагогічної підготовки

Олена Ярмак,

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Національний університет оборони України, м. Київ

Василь Білошицький Національний університет оборони України, м. Київ

В статті представлені результати динаміки композиційного складу тіла та кардіо- респіраторної системи 24 курсантів, які перебували у повному військовому спорядженні та індивідуальних засобах безпеки протягом чотирьох місяців. Мета: проаналізувати зміни композиційного складу тіла та адаптаційні можливості серцево-судинної і дихальної системи у військовослужбовців під час виконання завдань в умовах реальної небезпеки. Методи дослідження: біоімпедансного аналізу композиційного складу тіла, пульсометрії, спірометрії; функціональних проб, математичного аналізу. Результати. Порівнювальний аналіз результатів дав можливість виділити найбільш статистично значущі (p<0,001; p<0,01; p<0,05) зміни у цілого комплексу досліджуваних показників. Висновок. Отримані результати вказують на досягнення військовослужбовцями оптимального рівня потенційної готовності виконувати свої професійні обов'язки на належному рівні. військовослужбовець небезпека адаптаційний професійний

Ключові слова: військовослужбовці; серцево-судинна система; дихальна система; військове спорядження.

SUMMARY

Oleksandr Petrachkov

PhD (Pedagogical Sciences), National Defence University of Ukraine

Olena Yarmak PhD in Physical Education and Sports, National Defence University of Ukraine Vasyl Biloshytskyi National Defence University of Ukraine

CHANGES IN INDICATORS OF BODY COMPOSITION AND FUNCTIONAL STATUS OF CADETS UNDER EXTREME CONDITIONS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL

AND PEDAGOGICAL TRAINING

Abstract. The article presents the dynamics of indicators of morphological and functional state of cadets who were involved in the performance of special and operational tasks during martial law.

Purpose. To analyze changes in body composition and adaptive capabilities of the cardiovascular and respiratory systems of military personnel during the performance of tasks in conditions of real danger.

Research methods: bioimpedance analysis of body composition, spirometry, physiological research methods (functional tests), methods of mathematical analysis.

The results. Comparative analysis of the results made it possible to identify the most statistically significant (p<0.001; p<0.01; p<0.05) changes in the whole complex of studied parameters.

Conclusion. The results obtained indicate that military personnel have reached the optimal level of potential readiness to perform their professional duties at the proper level. Key words: military personnel, cardiovascular system, respiratory system, military equipment.

Key words: cadets; cardiovascular system; respiratory system; military equipment.

Постановкапроблеми

Перебування в екстремальних умовах військовослужбовців слід розглядати на різних рівнях:фізіологічному (біологічному), психофізіологічному, психологічному та психічному, соціально-психологічному, з позиції формування та функціонування гомеостатичних станів, які дозволяють досягти максимальної ефективності психофізіологічних функцій і поведінкових реакцій. Виконання завдань військовослужбовцями, які несуть загрозу життю проходить у складних і часто екстремальних умовах, під впливом стресогенних факторів, обумовлених зовнішнім середовищем та особливостями виконуваної діяльності, до яких вони мають пристосуватися за короткий проміжок часу [2]. Під їх впливом, залежно від особистісних характеристик військовослужбовців, може підвищитися тривожності, емоційна напруженість, що в цілому негативно впливає на функціональний стан організму [3]. Тривале виконання своїх професійних обов'язків у екстремальних умовах може призводити до дезадаптації, зниження опірності організму, зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної системи та виникнення у військовослужбовців стійких негативних психічних станів. Разом з тим, загальна вага індивідуального спорядження одного військовослужбовця коливається від 15 до 30 кг, залежно від військової спеціальності. Саме додаткова вага спорядження може негативно впливати на професійну працездатність та фізичний стан військовослужбовців. Основні компоненти фізичного стану тісно взаємопов'язані між собою і проявляються у функціональних можливостях військовослужбовців [6] по забезпеченню конкретного виду діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Професійна діяльність військовослужбовців Збройних сил України часто пов'язана з дією широкого спектру екстремальних факторів, які висувають підвищені вимоги до їх морфофункціонального та психічного стану [1,7-9]. Ці вимоги характеризуються низкою чинників, які створюють стресові ситуації із різним впливом на організм і здоров'я в цілому. Серед найбільш вагомих чинників дослідники виділяють виконання завдань у стресових ситуаціях (збройні конфлікти), виконання завдань в умовах дефіциту часу та реальної загрози життю [11,12]. Пік такої екстремальності досягається під час виконання службових завдань в умовах небезпеки для життя. Саме такі умови передбачають тривалий час перебувати у військовому споряджені з особистою зброєю, а також у засобах індивідуального захисту. Загальна вага індивідуального спорядження військовослужбовця може коливатися від 15 до 30 кг, у залежності від військової спеціальності. Індивідуальне спорядження додатково несе навантаження на морфологічний та функціональний стан військовослужбовців. У зв'язку з цим, особливої уваги у контексті нашого дослідження заслуговують результати у яких представлено процес адаптації до екстремальних умов на фізіологічному (біологічному) рівні з позиції формування та функціонування гомеостатичних станів, які дозволяють досягти максимальної ефективності.

У науковій роботі авторів [14] представлена характеристика фізичних навантажень, які долають військовослужбовці механізованих підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України під час польового виходу. Авторами встановлено, що інтенсивність рухових дій знаходилася переважно в аеробно - анаеробному режимі з частотою серцевих скорочень від 100 до 130 уд-хв.^-1, і становить 40,5% часу польових навчань. При цьому 23,25% часу завдання професійної діяльності військовослужбовці здійснювали при частоті серцевих скорочень 130-160 уд-хв.^-1, що свідчить про високий рівень інтенсивності фізичних навантажень професійної діяльності військовослужбовців.

На думку ряду дослідників[3,4] адаптаційніможливості військовослужбовців до екстремальних умов професійного середовища залежать від багатьох чинників. В першу чергу це пов'язано з тим, що саме процес адаптації визначає можливості індивіда стосовно забезпечення діяльності та виживання за умов підвищеної стресогенності зовнішнього середовища, яке постійно змінюється [15].

Аналіз науково-методичної літератури [2,5,12] вказує на переважну більшість досліджень, які спрямовані на проблеми психологічної адаптації військовослужбовців в умовах стресових ситуацій. Тоді як наукових робіт направлених на дослідження морфофункціонального стану військовослужбовців Збройних сил України під час виконання професійних обов'язків у повному спорядженні в екстремальних умовах недостатньо, що і обумовило актуальність даної роботи.

Мета роботи: проаналізувати зміни композиційного складу тіла та адаптаційні можливості серцево-судинної і дихальної системи у військовослужбовців під час виконання завдань в умовах реальної небезпеки.

Учасники дослідження

Дослідження проводили на базі Національного університету оборони України у два етапи. Перший етап був проведений

21 лютого 2022 року, другий етап 16 червня 2022 року. В дослідженні прийняли участь 24 майбутніх фахівців фізичної культури і спорту Збройних сил України, середній вік досліджуваних становив 18,8 років. Дослідження проводилося відповідно до етичних принципів Гельсінкської декларації Всесвітньої медичної асоціації.

Наукова робота виконана відповідно до плану наукової та науково- технічної діяльності Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на 2020-2025 рр., у науково дослідній роботі науково - дослідного центру проблем фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій за темою «Розвиток військово-прикладних навичок та стресостійкості військовослужбовців засобами кросфіту» (номер держреєстрації 0121U111766).

Матеріал і методи дослідження

За допомогою полісигментного аналізатора Tanita BC-545 N визначали композиційний склад тіла. Склад тіла фракціонувався на жировий компонент, м'язовий компонент і кістковий компонент, всього було визначено 16 показників.

Ми використали комплекс методів для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи. Для визначення інтегральних показників системи кровообігу ми використовували традиційні методи, зокрема: визначення частоти серцевих скорочень у стані відносного спокою (ЧСС), артеріального тиску систолічного та діастолічного у стані відносного спокою, у горизонтальному та вертикальному положенні тіла (АТсист., АТдіаст) за допомогою автоматичного тонометру AND UA-888Е (Японія). Життєву ємність легень (ЖЄЛ) визначали за допомогою портативного спірометра з дотриманням усіх санітарних норм.

Для оцінки функціонального стану вегетативної регуляції системи кровообігу використовували ортостатичну пробу, за допомогою даної проби оцінюється тип реакції апарату кровообігу на зміну положення тіла з горизонтального у вертикальне положення. Оцінювання результатів здійснювали за П.І. Готовцевим, де: приріст на 10 уд-хв.^-1 - відмінно; приріст на 11-16 уд-хв.^-1 - добре; приріст на 17-20 уд-хв.^-1 - задовільно; приріст на

22 уд-хв.^-1 і вище - незадовільно; зниження результату на 2-5 уд-хв.^-1 - незадовільно.

Обробку статистичної інформації здійснювали з використанням комп'ютерного пакета прикладних програм Statistica 10.0 (StatSoft,Inc., США) та «Microsoft Excel». Вибір статистичних критеріїв відбувався залежно від шкали вимірювань та числа вибірки. Статистично значиму різницю визначали за непараметричним критерієм Вілкоксона для залежних вибірок.

Виклад основного матеріалу

Наукове дослідження було спрямоване на визначення динаміки результатів морфофункціонального стану військовослужбовців, які протягом чотирьох місяців перебували в екстремальних умовах виконуючи свої професійні обов'язки. Важливою особливістю даного дослідження було те, що курсанти протягом 12-16 годин перебували у повному військовому споряджені з особистою зброєю, а також у засобах індивідуального захисту, вага спорядження коливалася в межах 15-20 кг.

В таблиці 1 представлені результати змін у показниках композиційного складу тіла майбутніх фахівців фізичної культури і спорту ЗСУ протягом чотирьох місяців.

Таблиця 1

Динаміка показників композиційного складу тіла майбутніх фахівців фізичної культури і спорту Збройних сил України, (n=24)

Примітка. Значимі відмінності за непараметричним критерієм Вілкоксона для залежних вибірок між результатами першого та другого етапу дослідження, p < 0,05;

Зменшення жирового компоненту у курсантів спостерігається під час дослідження композиційного складу тіла. Так, загальний вміст жиру у курсантів за Ме(25 %;75 %) вірогідно (p<0,001) зменшився на 2,1(2,7;1,4) відсотків, вміст жиру правої руки за Ме(25 %;75 %) вірогідно (p<0,001) зменшився на 1,5(1,3;1,7) відсотків. Статистично значимі зміни (p<0,01) у бік зменшення відбулися у показниках вмісту жиру лівої руки і тулуба, а також вмісту жиру правої ноги. Разом з тим статистично значимо (p<0,01; p<0,05) збільшилися результати за Ме(25 %;75 %) у показниках загального вмісту води на1,4(0,7;1,3) відсотка, вмісту м'язової маси на 2,2(2,4;3,6) кілограм і кісткової маси на 0,3(0,2;0,2) кг.

Отже, із зменшенням жирового компоненту у курсантів відбулося збільшення м'язового компоненту.

Вміст м'язів тулуба у курсантів протягом чотирьох місяців перебування у військовому споряджені з особистою зброєю за результатами Ме(25 %;75 %) вірогідно (p<0,05) збільшився на 1,1(1,1;1,5) кілограм. М'язова маса правої та лівої ноги також зазнали змін у сторону збільшення за результатами Ме на 0,7 кг та 0,6 кг, але такі зміни не статистично значимі (p>0,05).

Не зазнав статистично значимих (p>0,05) змін показник вісцерального жиру, його результати Ме(25 %;75 %) протягом чотирьох місяців у курсантів взагалі знаходилися в одних числових діапазонах. Щоденне перебування у військовому спорядженні не менше 12 годин давало додаткове навантаження на усі групи м'язів. Вміст м'язової маси правої руки за результатами Ме(25 %;75 %) вірогідно (p<0,05) збільшився на 0,4(0,2;0,5) кілограми, результати лівої руки вірогідно (p<0,01) збільшилися на 0,3(0,3;0,6) кілограми.

В таблиці 2 представлений аналіз результатів функціонального стану кардіо-респіраторної системи курсантів протягом чотирьох місяців. На першому етапі дослідження у курсантів усі досліджувані показники серцево - судинної і дихальної системи знаходилися в межах фізіологічних норм. Відхилення спостерігалося лише за показниками артеріального тиску систолічного. Так, результати за Ме знаходилися вище норми, а результати 75 % процентиля вказували на наявність юнацької гіпертонії, коли власні значення перевищують межу 130 мм.рт.ст. Виконання курсантами своїх професійних обов'язків під дією екстремальних умов протягом чотирьох місяців вплинуло на роботу серцево-судинної системи.

Найбільші вірогідні (p<0,001) зміни відбулися у показнику частоти серцевих скорочень у стані відносного спокою. Так, результат за Ме (25 %;75 %) зменшився на 3,0(8,0;13,0) ударів за хвилину. Зазнали статистично значимих змін (p<0,01) показники частоти серцевих скорочень у горизонтальному положенні тіла за Ме(25 %;75 %) результати зменшилися на 8,1(7,0;11,0) ударів на хвилину.

Статистично значимо (p<0.05) зменшилися результати показнику артеріального тиску діастолічного у стані відносного спокою за Ме(25 %;75 %) на 4.0(4.0;7.0) мм.рт.ст. Також зазнали статистично значимих (p<0.01; p<0.05) змін показники артеріального тиску систолічного та діастолічного у вертикальному положенні тіла.

Детальний аналіз результатів систолічного тиску за Ме(25%;75%) вказує на статистично значуще (p<0,01) зменшення даного показнику у вертикальному положенні тіла на 15,0(9,0;21,0) мм.рт.ст. Суттєвих статистично значущих (p<0,05) змін у сторону зменшення зазнав показник діастолічного тиску у вертикальному положенні тіла за Ме(25 %;75 %) на 16,0(17,0;14,0) мм.рт.ст. Такі зміни показників серцево-судинної системи на другому етапі дослідження в першу чергу обумовлені постійними фізичними навантаженнями, які викликані необхідністю виконувати свої професійні обов'язки в екстремальних умовах. Діапазон значень в яких перебувають показники частоти серцевих скорочень у курсантів у стані відносного спокою може вказувати на високі функціональні можливості організму, а також роботу серцево-судинної системи в оптимальному режимі.

Таблиця 2

Динаміка показників функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи майбутніх фахівців фізичної культури і спорту Збройних Сил України, (n=24)

Примітка. Значимі відмінності за непараметричним критерієм Вілкоксона для залежних вибірок між результатами першого та другого етапу дослідження, p < 0,05;

p < 0,01; *** p < 0,001

Аналіз показнику ортостатичної проби у курсантів вказує на негативну динаміку протягом чотирьох місяців. Результат ортостатичної проби за Ме збільшився на 2,0 уд-хв.^-1 (p>0,05), на рівні 25% процентилю результат зменшився на 4,0 уд-хв.^-1 (p>0,05), на рівні 75% процентилю результат збільшився на 5,0 уд-хв.^-1(p>0,05). Слід зауважити, що адаптаційні механізми мають специфічний характер і залежать від багатьох факторів, одних з головних це наявність стресових станів.

Не відбулося статистично значимих змін (p>0,05) у показнику життєвої ємності легень, хоча результати 25% та 75% процентилів збільшилися на 0,2 і 0,1 л.

Отримані нами результати досліджень вказують на те, що виконання курсантами службових завдань в екстремальних умовах у військовому споряджені з особистою зброєю протягом чотирьох місяців, супроводжується статистично значущими (p<0,001; p<0,01; p<0,05) змінами в композиційному складі тіла та роботі серцево-судинної системи.

Результати наших досліджень доповнили дані [10] про те, що рухова діяльність курсантів в екстремальних умовах з додатковою вагою індивідуального спорядження сприяла адаптаційним процесами організму. У результаті такої діяльності статистично значущо (p<0,001; p<0,01; p<0,05) збільшилися функціональні можливості і стійкість організму до фізичних навантажень різної інтенсивності.

Висновок

У переважної більшості курсантів, які виконували свої професійні обов'язки протягом чотирьох місяців в умовах які несли загрозу життю, не спостерігається критичного погіршення функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи, а також адаптаційних можливостей організму. Динаміка багатьох досліджуваних показників морфологічного та функціонального стану у курсантів вказує на досягнення військовослужбовцями оптимального рівня потенційної готовності виконувати свої професійні обов'язки на належному рівні. Отримані нами результати другого етапу дослідження вказують на особливості впливу військово - професійної діяльності на морфофункціональний стан курсантів. Врахування негативної динаміки деяких досліджуваних показників дозволить розробити комплекс корекційних засобів для оптимізації роботи кардіо-респіраторної системи та підвищення адаптаційних можливостей організму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вербин Н. Б. (2015). Вплив фізичної підготовленості військовослужбовців на особисту безпеку в умовах виживання в екстремальних ситуаціях. Спеціальна спрямованість фізичної підготовки як складова особистої безпеки військовослужбовців. Матеріали наук.- метод. сем. 145-149.

2. Кокун О. М., Пішко І. О. (2019). Особливості динаміки психофізіологічного стану військовослужбовців впродовж шести місяців виконання завдань в районі АТО. Психологічне здоров'я. 1(2), 132-152.

3. Кокун О.,М.(2004). Оптимізація адаптаційних можливостейлюдини:

психофізіологічний аспект забезпечення діяльності. Монографія. 265 с.

4. Кокун О.М., Мороз В.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С. (2021). Формування психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до виконання завдань за призначенням під час бойового злагодження : метод. посіб. К. : 7БЦ, 170 с.

5. КравченкоВ.(2021). Психологічний стан військовослужбовцівпід час

адаптації до діяльності в екстремальних умовах як об'єкт теоретичного дослідження. Вісник Національного університету оборони України. 2 (60), 71-79

6. Петрачков О., Білошицький В., Ярмак О. (2022). Морфофункціональний скринінг майбутніх фахівців фізичної культури і спорту Збройних сил України. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2, 90-95 DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/: 10.32652/tmfvs.2022.2.90-95

7. ПетрачковО.В. (2011). Вимоги сучасного бою до рівняфізичної

підготовленості військовослужбовців механізованих підрозділів Сухопутних військ. Вісник Національного університету оборони України, 6 (25), 84-90.

8. Петрачков О. В., Фіногенов Ю. С. (2013). Модельні характеристики різних рівнів фізичної підготовленості курсантів механізованих підрозділів навчального центру Сухопутних військ. Вісник Національного університету оборони України, 4 (35), 167-172.

9. Петрачков О.В. (2011). Диференціація вимог щодо фізичної підготовленості молодого поповнення на різних етапах його навчально-бойової підготовки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (11), 180-184.

10. Романчук С., Данилевич М., Кузнецов М., Небожук О., Яровий М., Романчук В., Боярчук О., & Куришко Є. (2022). Вплив занять фізичними вправами у військовому спорядженні на показники функціонального стану та фізичної підготовленості військовослужбовців. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини, (24), 30-36.

11. Стасюк В. В. (2010). Екстремальні умови та їх вплив на індивідуальні особливості військовослужбовців. Вісник Національної академії оборони України. 1 (15), 175-181.

12. Трінька І. С., Кальниш В. В., Швець А. В., Мальцев О. В. (2016). Особливості впливу чинників бойового середовища на військовослужбовців. Військова медицина України. 2, 73-80.

13. Шапаренко П.Ф.(2000). Антропометрія. Посібник .71 с.

14. Шлямар І. Л., Яворський А. І., Романчук С. В., Петрук А. П., Дзяма В. В., Романів І. В., Воронцов А. С. (2015). Характеристика фізичних навантажень, які переносять військовослужбовці механізованих підрозділів під час польового виходу. Психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 9, 57-63.

15. Clemente-Suarez V. J., Palomera V. J., Robles- Perez J. J. (2017). Psychophysiological response to acute-high- stress combat situations in professional soldiers. Stress and Health. 33 (4), 861-862.

16. Driskell J. E., Salas E. (2013). Stress and Human Performance. Psychology Press.

89-126.

REFERENCES

1. Verbyn N. B. (2015). Vplyv fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv na osobystu bezpeku v umovakh vyzhyvannia v ekstremalnykh sytuatsiiakh. Spetsialna spriamovanist fizychnoi pidhotovky yak skladova osobystoi bezpeky viiskovosluzhbovtsiv. Materialy nauk.- metod. sem. 145-149.

2. Kokun O. M., Pishko I. O. (2019). Osoblyvosti dynamiky psykhofiziolohichnoho stanu viiskovosluzhbovtsiv vprodovzh shesty misiatsiv vykonannia zavdan v raioni ATO. Psykholohichne zdorov'ia. 1(2), 132-152.

3. Kokun O., M. (2004). Optymizatsiia adaptatsiinykh mozhlyvostei liudyny: psykhofiziolohichnyi aspekt zabezpechennia diialnosti. Monohrafiia. 265 s.

4. Kokun O.M., Moroz V.M., Pishko I.O., Lozinska N.S. (2021). Formuvannia psykholohichnoi hotovnosti viiskovosluzhbovtsiv viiskovoi sluzhby za kontraktom do vykonannia zavdan za pryznachenniam pid chas boiovoho zlahodzhennia : metod. posib. K. : 7BTs, 170 s

5. Kravchenko V. (2021). Psykholohichnyi stan viiskovosluzhbovtsiv pid chas adaptatsii do diialnosti v ekstremalnykh umovakh yak ob'iekt teoretychnoho doslidzhennia. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. 2 (60), 71-79

6. Petrachkov O., Biloshytskyi V., Yarmak O. (2022). Morfofunktsionalnyi skryninh

maibutnikh fakhivtsiv fizychnoi kultury i sportu Zbroinykh syl Ukrainy. Teoriia i metodyka fizychnohovykhovannia i sportu, 2, 90-95 DOI:10.33099/2617-1775/2023-01/:

10.32652/tmfvs.2022.2.90-95

7. Petrachkov O. V. (2011). Vymohy suchasnoho boiu do rivnia fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv mekhanizovanykh pidrozdiliv Sukhoputnykh viisk. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 6 (25), 84-90.

8. Petrachkov O. V., Finohenov Yu. S. (2013). Modelni kharakterystyky riznykh rivniv fizychnoi pidhotovlenosti kursantiv mekhanizovanykh pidrozdiliv navchalnoho tsentru Sukhoputnykh viisk. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 4 (35), 167-172.

9. Petrachkov O.V. (2011). Dyferentsiatsiia vymoh shchodo fizychnoi pidhotovlenosti molodoho popovnennia na riznykh etapakh yoho navchalno-boiovoi pidhotovky. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova (11),180-184.

10. Romanchuk S., Danylevych M., Kuznetsov M., Nebozhuk O., Yarovyi M., Romanchuk V., Boiarchuk O., & Kuryshko Ye. (2022). Vplyv zaniat fizychnymy vpravamy u viiskovomu sporiadzhenni na pokaznyky funktsionalnoho stanu ta fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv. Visnyk Kam'ianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Fizychne vykhovannia, sport i zdorov'ia liudyny, (24), 30-36.

11. Stasiuk V. V. (2010). Ekstremalni umovy ta yikh vplyv na indyvidualni osoblyvosti viiskovosluzhbovtsiv. Visnyk Natsionalnoi akademii oborony Ukrainy. 1 (15), 175-181

12. Trinka I. S., Kalnysh V. V., Shvets A. V., Maltsev O. V. (2016). Osoblyvosti vplyvu chynnykiv boiovoho sere-dovyshcha na viiskovosluzhbovtsiv. Viiskova medytsyna Ukrainy. 2, 73-80.

13. Shaparenko P.F.(2000). Antropometriia. Posibnyk .71 s.

14. Shliamar I. L., Yavorskyi A. I., Romanchuk S. V., Petruk A. P., Dziama V. V., Romaniv I. V., Vorontsov A. S.(2015). Kharakterystyka fizychnykh navantazhen, yaki perenosiat viiskovosluzhbovtsi mekhanizovanykh pidrozdiliv pid chas polovoho vykhodu. Psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 9, 57-63.

15. Clemente-Suarez V. J., Palomera V. J., Robles - Perez, J. J. (2017). Psychophysiological response to acute-high- stress combat situations in professional soldiers. Stress and Health. 33 (4), 861-862.

16. Driskell J. E., Salas E. (2013). Stress and Human Performance. Psychology Press. 89-126.

Размещено на Allbest.ru