Факторна структура упевненої у собі особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Військова академія (м. Одеса)

Факторна структура упевненої у собі особистості

Водолазська Ольга Олегівна

кандидат психологічних наук, доцент

доцент кафедри загальної та диференціальної психології

Цимбал Михайло Романович

кандидат психологічних наук

старший викладач кафедри

управління повсякденною діяльністю підрозділів

Анотація

особистість упевненість професійний психолог

У статті надано результати теоретико-емпіричного дослідження якостей особистості майбутнього психолога, зокрема співвідношення показників факторів особистості та упевненості у собі. Адекватна оцінка своїх здібностей в удосконаленні професійних завдань спонукає майбутнього психолога не лише до суб'єктивного оцінювання себе як фахівця, але й надає можливість визнати себе упевненим управлінцем. Змістовний аналіз професійної діяльності психолога-керівника дозволяє розглядати її як один із компонентів реципрокної системи міжособистісного впливу та регулювання виконавчої активності підлеглих.

Діагностування проводилось за допомогою психодіагностичного інструментарію: «Тест упевненості у собі» В.Г. Ромека; «Багатофакторний (16 PF) особистісний опитувальник» Р.Б. Кеттелла. Отримані результати кількісного (кореляційного) аналізу надали змогу визначити належність значущих взаємозв'язків між показниками, що вивчаються даним дослідженням, та охарактеризувати їх. Якісний аналіз, проведений за допомогою методу «асів» та «профілів», дозволив виокремити дві групи обстежених з різною упевненістю у собі.

Візуальний аналіз профілів груп осіб з максимальним (max) та мінімальним (min) проявом упевненості у собі продемонстрував відмінності в конфігураціях графіків ї їх розташуванні, дав можливість визначити психологічні особливості факторів особистості обстежених з різною упевненістю у собі. Осіб з високими проявами упевненості у собі характеризує активність, енергійність, незалежність, самостійність. Поведінкові прояви відрізняються ексцентричністю та своєрідністю, спрямованістю на зовнішні події. Представники даної групи поряд з критичністю до інших, самобутністю, вольовою незламністю характеризуються егоїстичністю, презирливим ставленням до моральних цінностей, здатністю до нечесності та обману.

Особам з низькою упевненістю у собі властивою є зануреність в особисті переживання, відірваність від реальності, схильність відчувати, а не виявляти активні дії. Цих людей характеризує м'якість, витонченість ставлення до людей, образне, художнє сприйняття навколишнього.

Ключові слова: особистість, упевненість у собі, фактори особистості, кількісний (кореляційний) аналіз, якісний аналіз, метод «асів», метод «профілів».

Vodolazska Olga Olehivna, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of General and Differential Psychology, State Institution "South Ukrainian National Pedagogical University named after KD Ushinsky"

Tsymbal Mykhailo Romanovych, Candidate of Psychological Sciences, Senior Lecturer at the Department of Management of Daily Activities of Units, Military Academy (Odesa)

Factor structure of self-confident personaliti

Abstract

The article presents the results of a theoretical-empirical study of personality qualities of a future psychologist, in particular, the ratio of indicators of personality factors and self-confidence. Adequate assessment of one's abilities in improving professional tasks prompts the future psychologist not only to subjectively evaluate oneself as a specialist, but also provides an opportunity to recognize oneself as a confident manager.

The diagnosis was carried out with the help of psychodiagnostic tools: "Selfconfidence test" by V.G. Romek; "Multifactorial (16 PF) personality questionnaire" by R.B. Kettell. The obtained results of the quantitative (correlation) analysis made it possible to determine the relevance of significant relationships between the indicators studied by this study and to characterize them.Qualitative analysis carried out using the "aces" and "profiles" method made it possible to distinguish two groups of examinees with different levels of self-confidence.

A visual analysis of the profiles of groups of people with maximum (max) and minimum (min) self-confidence demonstrated differences in the configurations of the graphs and their location, made it possible to determine the psychological characteristics of the personality factors of the examinees with different levels of self-confidence. A person with a high level of self-confidence is characterized by activity, energy, independence, independence. Behavioral manifestations are characterized by eccentricity and originality, directed at external events. Representatives of this group, along with criticality of others, originality, strong- willed indomitability, are characterized by selfishness, a contemptuous attitude to moral values, and the ability to dishonesty and deception.

Persons with a low level of self-confidence are characterized by immersion in personal experiences, detachment from reality, a tendency to feel rather than to show active actions. These people are characterized by softness, sophistication of attitude towards people, imaginative, artistic perception of the environment.

Keywords: personality, self-confidence, personality factors, quantitative (correlation) analysis, qualitative analysis.

Постановка проблеми

Сучасний стан українського суспільства потребує збільшення кількості психологів, які є надійними, відповідальними, упевненими у собі та своїх силах професіоналами, здібними приймати відповідальні рішення у складній життєвій ситуації. Індивідуально-соціальна активність упевненої у собі особистості суттєво впливає на регуляцію суб'єкт-суб'єктних стосунків, передбачає прояви самостійності та ініціативності в адекватному ставленні до життєвих проблем оточуючих людей та продуктивному їх вирішенні. Тому психологічний аналіз упевненої у собі особистості майбутнього психолога-професіонала є, на наш погляд, безсумнівно актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Феномен упевненості у собі уже на протязі довгого періоду часу привертає увагу дослідників. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених вивченню упевненості, слід відзначити, що існує досить велика розбіжність поглядів на пояснення даного феномену. Аналіз наукових робіт показав, що феномен упевненості пояснюється дослідниками досить багатогранно: як прийняття своїх дій та рішень (В.Г. Ромек); як значуще переживання (М.А. Котик); як психічний стан (В.А. Зобков); як складне утворення особистості (О.П. Хомчук); як інтегральне особистісне утворення (Тернопільська В.І.); як риса особистості (О.І. Крупнов, Є.В. Головіна); як властивість особистості (А.Ф. Лісовенко, С.В. Ситнік) тощо.

Мета даної статті полягає у викладенні результатів емпіричного дослідження факторної структури осіб з різною упевненістю у собі.

У дослідженні використано наступні методики: «Тест упевненості у собі» В.Г. Ромека та «Багатофакторний (16 PF) особистісний опитувальник» Р.Б. Кеттела. Вибірку обстежених склали здобувачі вищої освіти за другим (магістерським) рівнем спеціальності 053 Психологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», кількістю 34 особи, віком від 26 до 55 років.

Виклад основного матеріалу

Особистість майбутнього психолога - професіонала у процесі співробітництва і взаємодії з оточуючими людьми вбирає в себе ті стосунки, які переломлюючись крізь призму особистого досвіду, поступово формують змістовність спектру індивідуально-психологічних рис, якостей, що виявляються у безпосередніх актах життєдіяльності. Найчастіше життєві цілі та найважливіші проблеми ми вирішуємо, спираючись на якості своєї особистості, що складають нашу віру, впевненість у тому, що все складеться так, як потрібно. Зовнішня дійсність стає сприятливою, хорошою чи поганою в залежності від того, наскільки ми упевнені у собі, спрямовані на вирішення поставлених завдань. Віра в себе, своє бажання досягти поставленої мети, вирішити поставлені завдання і визначає упевненість у собі.

Словник психолога-практика визначає поняття впевненості у собі як «готовність суб'єкта вирішувати досить складні завдання, причому рівень домагань не знижується через побоювання невдачі. Якщо рівень здібностей значно нижчий від необхідного для наміченої дії, має місце самовпевненість» (Головін, 2005. С. 871).

В.Г. Ромек пояснює дане поняття, як можливість прийняти свої рішення, дії, навички як правильні і доречні (тобто, прийняття себе). Особистості, що впевнені у собі, здатні висловлювати свої почуття без агресії і демонстрації образливого переважання над іншими. Зазвичай, належність впевненості у собі сприяє прояву спокою і врівноваженості. У такої людини відсутня потреба доводити щось собі й оточуючим, на відміну від невпевнених у собі людей [3].

С.К. Мельничук визначає, що сутністю впевненості у собі може бути позитивне ставлення особистості до власних навичок, умінь, здібностей, досягнень, можливостей тощо[2, C. 94].

О.П. Хомчук, вивчаючи особливості впевненості дітей підліткового віку, звертає увагу на необхідність дослідження взаємозв'язку зазначеного феномена з іншими психічними явищами особистості [6 ].

А.Ф. Лісовенко акцентує увагу на дослідженнях, в яких феномен впевненості у собі пояснюється як переживання людиною своїх можливостей, адекватних як тим завданням, що стоять перед нею у житті, так і тим, які вона перед собою ставить. Авторка зазначає, що індивідуально-психологічні характеристики, які супроводжують прояви впевненості, можуть поступово закріпитися у стійку рису особистості [1, С. 33].

Виходячи з роздумів про розмаїття характеристик впевненої у собі особистості, визначених як зарубіжними (В. Вендлант, Д. Вольпе, Л. Краппман, А. Ландж, А. Сальтер, В. Хеферт, П. Якубовски), так і вітчизняними авторами, ми звернулися до вивчення даного психічного явища як властивості, що є базовою у супроводі життєдіяльності особистості. Ми припустили, що впевненість у собі є складним інтегральним психічним явищем, яке має свою факторну структуру і виявляється, значною мірою, у осіб, які не лише є учасниками «суб'єкт-суб'єктних» стосунки, а й їх управлінцями.

Прояв спектру індивідуально-психологічних властивостей особистості майбутнього психолога у процесі життєдіяльності спонукає до пояснення того, що життя людини вважається осмисленим, якщо є в наявності мета, отримується задоволення при її досягненні, є упевненість у власній здатності ставити перед собою завдання і мати надію на досягнення високих результатів, які будуть з успіхом реалізовані у взаємодії з навколишніми людьми. Уміння співвіднести означену мету з майбутнім, емоційну її насиченість - з сьогоденням, задоволення від отриманих досягнень - з минулим, дозволяє людині відчути не лише задоволеність від життя, але й упевненість у правильності своїх рішень. Якщо ж таке уявлення не сформовано або зруйновано, то людина може втратити сенс у самореалізації себе як професіонала, так і в навколишньому житті.

За результатами, отриманими під час психодіагностичного обстеження, був проведений кореляційний аналіз, котрий дав можливість точної кількісної оцінки ступеню узгодженості ознак. Важливо відзначити, що кореляція ще не означає наявність причинно-наслідкового зв'язку. Наявність кореляцій говорить про те, що між двома змінними існує зв'язок, але не про те, що одна із змінних є причиною, а інша - слідством [4 ]. Отже, в даній роботі за допомогою кореляційного аналізу ми групуємо простір заданих ознак і констатуємо взаємозв'язки між ними. Розглянемо значущі коефіцієнти кореляцій між показниками упевненості в собі та факторами особистості, які надано в табл.1.

Таблиця 1. Значимі коефіцієнти кореляції між показниками упевненості у собі Та факторами особистості

Примітка. Тут і надалі: 1) коми та нулі опущені; 2)* - значущий кореляційний зв'язок на рівні р<0,05;**- значущий кореляційний зв'язок на рівні р<0,01; 3) умовні скорочення показників упевненості у собі: УС - упевненість у собі; СС - соціальна сміливість; ІСК - ініціатива в соціальних контактах; ЗУ - загальна упевненість; 4) умовні скорочення показників факторів особистості: C - сила «Я» - слабкість «Я»; E - домінантність - конформність; F - безпечність - заклопотаність; H - сміливість - боязкість; L - підозрілість - довірливість; M - мрійливість - практичність; O - схильність до відчуття провини - самовпевненість; Q3 - високий самоконтроль - низький самоконтроль; Q4 - напруженість - розслабленість; QI - екстраверсія - інтроверсія; QII - тривожність - емоційна стабільність; QIV - незалежність -покірність.

Встановлено, що показники упевненості у собі виявили значущі прямі (р<0,05, р <0,01) та зворотні (р <0,01) кореляційні зв'язки з показниками факторів особистості. Так, показник УС (упевненість у собі) додатно пов'язаний з показником факторів особистості (на рівні р<0,05,) з E+ (домінантність) та 1% кореляційний зв'язок з показником Н+ (сміливість). Також показник УС виявив від'ємні значущі зв'язки на рівні р<0,01 з показниками факторів особистості O - (самовпевненість); Q4 - (розслабленість); QII- (емоційна стабільність). Виявлені зв'язки свідчать про прагнення до самостійності, незалежності, ігнорування соціальних умовностей та авторитетів, про сміливість, енергійність та активність (E+ (домінантність) - (р<0,05). Додатний зв'язок показників УС з Н+ (сміливість)- (на рівні р <0,01) вказує на сміливість, рішучість, несприйняття загрози, тяги до ризику та гострих відчуттів. Від'ємні зв'язки показників (УС) упевненості у собі з показником О - (самовпевненість) (на рівні р <0,01) можуть говорити про впевненість в успіхах та своїх можливостях; з показником Q4 - (розслабленість) (на рівні р <0,01) може позначати відсутність напруженості в своїх спонуканнях та бажаннях; з показником QII- (емоційна стабільність) (на рівні р <0,01) говорить про особистісний рівень пристосованості до зміни зовнішніх умов.

Показник СС (соціальна сміливість) виявив додатний 1% кореляційний зв'язок з показником С+ (сила «Я») і від'ємні значущі зв'язки на рівні р <0,05 з показниками О-(самовпевненість); Q4-(розслабленість); QII-(емоційна стабільність). Виявлений додатний зв'язок з показником С+ (сила «Я») (р <0,01) говорить про емоційну зрілість, заспокоєність, впевненість у собі, постійність у своїх планах і уподобаннях, про відсутність випадкових коливань настрою. Від'ємні кореляційні зв'язки показника соціальної сміливості (СС) вказують на властивості веселих, життєрадісних, задоволених життям особистостей О - (самовпевненість) (р<0,05). Ці люди спокійно сприймають будь-який стан своїх справ Q4 - (розслабленість) (р<0,05).а; зміни зовнішніх обставин або середовища не буде впливати на їх емоційний стан QII- (емоційна стабільність) (р<0,05).

Показник ІСК (ініціатива в соціальних контактах) виявив додатний 1% кореляційний зв'язок з показником L+ (підозрілість), додатні 5% кореляційні зв'язки з показниками F+ (безпечність); M+ (мрійливість); QI+ (екстраверсія), та від'ємний значущий зв'язок на рівні р <0,05 з показником Q3- (низький самоконтроль). Виявлені додатні зв'язки свідчать про те, що у стосунках з оточуючими людьми виявляється наполегливість, дратівливість, неможливість до конкуренції, небажання піддаватися впливу інших, скептичне ставлення до моральних мотивів поведінки оточуючих L+ (підозрілість) (р <0,01). Означаються і властивості осіб, які легко сприймають життя, мають переважно більш простий, більш оптимістичний характер, за рахунок зменшення прагнень F+ (безпечність) (р <0,05). У них самобутній світогляд та своя власна, неповторна манера поведінки, це основна риса, що вирізняє творчо обдарованих осіб незалежно від роду діяльності M+ (мрійливість) (р <0,05). У звичайному житті спрямовані на зовнішні події QI+ (екстраверсія) (р <0,05). Від'ємний кореляційний зв'язок з показником Q3- (низький самоконтроль) (р <0,05) вказує на залежність успішності організаторської діяльності, де потрібні об'єктивність, врівноваженість і рішучість, від ініціативи в соціальних контактах.

Показник ЗУ (загальна упевненість) додатно пов'язаний на 1% рівні з показниками С+ (сила «Я»); M+ (мрійливість). На 5 % рівні даний показник виявив кореляційний зв'язок з показниками Н+ (сміливість); QIV+ (незалежність). Також виявлено і від'ємні значущі зв'язки на рівні з показниками O - (самовпевненість) (на рівні р <0,05); Q4 - (розслабленість) (на рівні р <0,05); QII- (емоційна стабільність) (на рівні р <0,05). Належність додатних однопроцентних зв'язків з показниками С+ (сила «Я») та M+ (мрійливість) означає серйозність, реалістичність поведінки, самобутність поглядів, неповторність своєї власної, самобутньої поведінки. Значущий додатний кореляційний зв'язок з показником Н+ (сміливість) (р <0,05) вказує на вільне спілкування особистості, при зіткненні з несподіваними обставинами відсутня розгубленість, невдачі швидко забуваються, висновки з пережитих покарань не робляться. Виявляється критичність, самобутність, фантазія, незламна «прометеєва воля» - QIV+ (незалежність) (р <0,05). Від'ємні кореляційні зв'язки говорять про щире, відверте реагування на події, що відбуваються; прояв інтересу і новизни у повсякденних дрібних справах O- (самовпевненість) (р <0,05). Характерними також є прояви незворушливості, заспокоєності, задоволеності задоволені будь-яким становищем справ Q4 - (розслабленість) (р <0,05). Від'ємний кореляційний зв'язок з показником QII- (емоційна стабільність) (р <0,05) говорить про швидку пристосованість до зміни зовнішніх умов.

Отже, результати кореляційного аналізу дозволяють припустити наявність індивідуально-психологічних особливостей осіб, котрі розрізняються за впевненістю у собі. Для того, щоб цю наявність розглянути більш детально, був застосований метод «асів»[ 4 ], за допомогою якого із вибірки обстежених (34 особи) за композитною оцінкою було сформовано дві групи: (У+) - група осіб (N= 8) з високим значенням загального показника упевненості у собі (ЗУ), тобто «упевнені в собі»; (У-) - група осіб (N= 10) з низьким значенням загального показника упевненості в собі (ЗУ), тобто «невпевнені у собі». На рис.1 надано профілі [4] показників факторів особистості саме цих двох груп осіб.

Візуально профілі факторної структури особистості груп «упевнених» та «невпевнених» у собі осіб розташовані майже в одній площині, стосовно середньої лінії ряду - 5,5 стенів, відрізняючись розбіжністю розташування показників та особливостями конфігурації кожного профілю. Значення кожного показника факторів особистості на графіку є середнім арифметичним значень конкретного показника. На осі ОХ відкладені показники, що вивчаються, на осі OY - значення показників, виражене в стенах. Середня лінія ряду проходить через 5,5 стенів. Значення, що лежать у площині вище середньої лінії ряду, характеризують високі показники факторів особистості, а значення, що розташовані нижче середньої лінії ряду, характеризують низькі показники. Візуальний аналіз профілів дозволив описати особливості факторної структури «упевнених» та «невпевнених» у собі осіб.

Так, представники групи осіб з високою упевненістю у собі («упевнені») характеризуються активністю, енергійністю, незалежністю і самостійністю (Е+). Вони часто стають лідерами, особливо якщо діяльність групи пов'язана з суперництвом, змаганнями чи ризиком (Н+). Їхня поведінка відрізняється ексцентричністю та своєрідністю, вони не дбають про те, щоб носити такий самий одяг, як усі, або робити те саме, що всі, поведінка, загалом, спрямована на зовнішні події (QI+).

Рис. 1. Профілі факторів особистості груп осіб з різним рівнем упевненості у собі

Ці особи є дуже критичними, самобутніми, виявляючи незламність волі та сильний характер (QTV+). Розташування показника фактору G- (слабкість «над - Я») є значущим (3,4 стени) і дозволяє говорити про егоїстичний тип людей, які не прикладають зусиль до виконання громадських вимог та культурних норм, презирливо ставляться до моральних цінностей, заради власної вигоди здатні на нечесність чи обман.

Для осіб з низькою упевненістю («невпевнені») у собі психологічна характеристика факторної структури виглядає наступним чином: низьке значення QITT- (сензитивність) відповідає зануреності в особисті переживання, відірваності від реальності, схильності відчувати, а не діяти. Серед інших показників властивостей особистості виділяються І+ (м'якість) - показник, який має значення 7,8 стенів та О+ (схильність до відчуття провини) - показник, що має значення 7,2 стени. Розташування цих факторів може характеризувати осіб з низьким рівнем упевненості у собі як людей м'яких, витончених, з образним та художнім сприйняттям світу. Їх зовнішній вигляд, манера поведінки - все свідчить про витончений смак, вишуканість та тонкощі сприйняття (І+). Це люди, які незмінно чимось стурбовані, завжди пригнічені, схильні до самодокорів, такі, що недооцінюють себе, свої можливості, компетентність, знання та здібності (О+).

Висновки

За результатами проведеного дослідження, спрямованого на вивчення факторної структури осіб з різною упевненістю у собі, нами виявлено, що індивідуально-психологічні особливості осіб групи з високою упевненістю (упевнені) у собі виражаються в незалежності, сміливості, егоїстичності, схильності до непостійності, емоційній зрілості, встановленні результативних відносин з людьми.

Психологічні особливості осіб з низькою упевненістю у собі (невпевнені) базуються на незадоволеності, напруженості, зануреності в особисті переживання. Вони схильні до самодокорів, мають витончену натуру, образне та художнє сприйняття світу, і при цьому недооцінюють свої можливості, знання та здібності.

Література

1. Лісовенко А.Ф. Впевненість у собі осіб з різною схильністю до заздрості// Наука і освіта. № 2, 2014. С. 32-37.

2. Мельничук С.К. Психологічні особливості становлення видів упевненості в собі у юнацькому віці. Science and Education, 2017. Issue 9.Z. 42-47.

3. Ромек В.Г. Тесты уверенности в себе // Практическая психодиагностика и психологическое консультирование. [Електронний ресурс]. - Режим доступу https://psychiatry-test.ru/test/test-uverennosti-v-sebe-romek/ 1998. С. 87-108.

4. Саннікова О.П. Феноменология личности: избранніе психологические труды Одесса: СМИЛ, 2003. 256 с.

5. Словник психолога-практика. укл. С.Ю. Головін - 2-е вид., перер. і доп. Мн.: Харвест, 2005. 976 с.

6. Хомчук О.П. Сутність впевненості у собі та її особистісні детермінанти в підлітковому віці. Зб. наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Випуск 22, 2013. С. 624-635.

References

1. Lіsovenko, A.F. (2014). Vpevnemst' u sob oslb z riznoju shil'mstju do zazdrosti [Self-confidence of persons with different tendencies to envy]. Nauka і osvtia - Science and education, 2, 32-37 [in Ukrainian].

2. Mel'nichuk, S.K. (2017). Psihologіchnі osoblivosti stanovlennja vidw upevnenosti v sob! u junac'komu уіеі [Psychological features of the formation of types of self-confidence in youth]. Science and Education, 9, 42-47 [in Ukrainian].

3. Romek, V.G. (1998). Testy uverennosti v sebe [Tests of self-confidence]. Prakticheskaja psihodiagnostika i psihologicheskoe konsul'tirovanie - Practical psychodiagnostics and psychological counseling, 87-108. Retrieved from https://psychiatry-test.ru/test/test-uverennosti-v-sebe-romek/ [in Russian].

4. Sannikova, O.P. (2003). Fenomenologija lichnosti: izbrannie psihologicheskie trudy [Phenomenology of personality: selected psychological works]. Odessa: SMIL [in Russian].

5. Golovin, S.Ju. (2005). Slovnik psihologa-praktika [Dictionary of a practicing psychologist]. (vol. 1-2). Mn.: Harvest. [in Ukrainian].

6. Homchuk, O.P. (2013). Sutnist' vpevnenosti u sobi ta її osobistisni determinanti v pidlitkovomu vici [The essence of self-confidence and its personal determinants in adolescence]. Zb. naukovih prac' KPNU imeni Ivana Ogienka, Institutu psihologi'i imeni G.S.kostjuka NAPN Ukrami - Coll. of scientific works of the Ivan Ohiyenko KPNU, the H.S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine, 22, 624-635 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru