Психологічні особливості готовності особистості до волонтерської діяльності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

Кафедра спеціальної освіти

Психологічні особливості готовності особистості до волонтерської діяльності

І. Середа, к.п.н., доцент

В. Сокуренко, магістр

Д. Тригуб, магістр

Анотація

У статті розглянуто сутність психологічної готовності особистості до волонтерської діяльності, її особливості та важливість. Визначено, що психологічна готовність до будь-якої діяльності є важливим фактором, без якого неможлива успішна діяльність людини. Визначено та схарактеризовано основні складові психологічної готовності. З'ясовано сутність понять «мотивація» та «волонтерство», та їх взаємозв'язок. Розглянуто діагностичний інструментарій психологічної готовності особистості до волонтерської діяльності. Розглянуто зміст самореалізації особистості через волонтерську діяльність. Визначено компоненти та механізми процесу самореалізації особистості.

Ключові слова: людина, особистість, самореалізація, волонтерство, волонтерська діяльність, мотивація, психологічна готовність.

Abstract

Psychological features of personality's readiness for volunteering

I. Sereda, PhD in Ped., Ass. Professor of the Department of Special Education; V. Sokurenko, D. Trigub, Masters, Mykolaiv National University named after V.O. Sukhomlynskyi, Mykolaiv, Ukraine

The article deals with the essence of psychological readiness of an individual for volunteering, its features and importance. It is determined that psychological readiness for any activity is an important factor without which successful human activity is impossible. The main components of psychological readiness are defined and characterized. The essence of the concepts of "motivation" and "volunteering" and their interrelation is clarified. The diagnostic tools of psychological readiness of a person for volunteering are considered. The content of personal self-realization through volunteering is considered. The components and mechanisms of the process of self-realization are determined.

Keywords: person, personality, self-realization, volunteering, volunteer activity, motivation, psychological readiness.

Постановка проблеми

У сучасному світі такий феномен як волонтерство набирає все більших обертів у своєму розвитку. Ще з ХХ ст. волонтерська діяльність посіла важливе місце у нашому суспільстві. Адже волонтерство є суспільно корисною діяльністю людини по відношенню до іншої людини, яке виступає чинником формування морально-етичних, духовних, культурних та інших цінностей особистості.

Тож не дивно, що у волонтерство поринає все більше і більше молодих людей. Волонтерський рух для сучасної молодої людини є можливостю вчитися, розвиватися та реалізувати себе, він надає людині величезну сукупність знань, умінь та навичок, а також досвіду.

Тому важливим аспектом волотерської діяльності є психологічна готовність особистості до цієї діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи існуючі дослідження в межах нашої теми, ми з'ясували, що проблему вивчення особливостей волонтерської діяльності як соціального феномену сучасності досліджували такі вчені, як: С. Вінйард, С. Елліс, С. Маккарлі, Р. Лінч та інші. В Україні, зокрема, дослідженням проблеми волонтерського руху займалися: Р. Вайнола, А. Капська, Г. Лактіонова, Л. Лях тощо.

Мета статті - розкрити суть психологічної готовності особистості до волонтерської діяльності та визначити основні її складові; з'ясувати механізм самореалізації особистості через волонтерську діяльність.

Для досягнення мети були поставленні наступні завдання:

1. З'ясувати сутність феномену психологічної готовності особистості до волонтерської діяльності.

2. Визначити основні складові психологічної готовності волонтерів.

3. З'ясувати особливості змісту самореалізації особистості через волонтерську діяльність.

4. Визначити компоненти та механізми процесу самореалізації особистості.

Актуальність вивчення питання полягає в тому, що для того, щоб волонтерська діяльність ставала більш ефективною і поширеною, важливо готувати сучасну людину до такої діяльності, як волонтерство. В тому числі і психологічно. Тому варто знати і вивчати дане питання.

Виклад основного матеріалу

Волонтерство - це форма благодійності, що здійснюється добровільно, безкорисливо та усвідомлено людиною, що виражається через особисте надання робіт та послуг та здійснюється для досягнення суспільно-значимих цілей [3].

Основними характеристиками волонтерської діяльності є добровільність, безкорисність, особиста та соціальна значущість. Це важка праця, яка потребує великих зусиль, витрати часу, сил та енергії. Тому майбутній волонтер перед початком своєї діяльності повинен усвідомити важливість такого руху, як волонтерство, та зрозуміти свою власну мотивацію, цілі, потреби, прагнення до самореалізації тощо. Але для того, щоб успішно самореалізуватися у цьому напрямку, важливо усвідомити власні мотиви, навички, здібності, та головне - бути психологічно готовим до цього. емоційний мотиваційний ціннісний волонтерський молодь

Психологічна готовність до будь-якої діяльності є важливим фактором, без якого неможлива успішна діяльність людини. Психологічна готовність розглядається як система психологічних характеристик особистості, що забезпечують успішність та результативність її дій та діяльності [1].

Головною складовою психологічної готовності є усвідомлена мотивація особистості на шляху волонтерської діяльності. Мотивація розглядається науковцями як спонукання до якої-небудь дії, динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість, а також здатність людини діяльнісно задовольняти свої потреби. [2]

Вона відіграє основну роль в організації і реалізації всіх видів діяльності людини. Якщо мотивації не буде, або вона виявиться недостатньою, то волонтерська діяльність не буде якісною та значущою як для оточуючих, так і для самого волонтера.

Тому важливо усвідомити власну мотивацію перед початком роботи волонтера та визначити провідні мотиви своєї діяльності.

Психологічна готовність має свої специфічні ознаки та особливості відповідно до різних видів волонтерської діяльності: медичної, соціальної тощо (табл. 1).

Таблиця 1

Особливості волонтерської діяльності

Тому, принципово важливим моментом є правильно обрати саме той вид діяльності, який буде майбутньому волонтеру і до душі, і по силах. При виборі необхідно усвідомити власні плюси і мінуси в кожному виді діяльності.

Та при цьому психологічна готовність волонтерів різних напрямів, на нашу думку, має спільні ознаки. Серед них можна виокремити:

• достатній рівень організаційних навичок;

• володіння комунікативними навичками для встановлення контакту;

• емпатія;

• емоційна врівноваженість та стресостійкість тощо.

Також важливим чиником психологічної готовності є навички міжособистісної взаємодії. Вони пов'язані з тим, як ви спілкуєтесь і взаємодієте з іншими людьми. Ці навички відіграють суттєву роль, адже волонтер - це людина, яка знаходиться в оточенні різних людей у нестандартних обставинах і його діяльність неможлива без взаємодії з ними.

Міжособистісні навички - це про спілкування та взаємодію, тому вони вирішують такі питання:

- Зв'язок - це про будь-яке спілкування (вербальне, невербальне, публічне тощо).

- Конфлікти - це про правильний вихід із конфліктних ситуацій.

- Співпереживання - це про співчуття, толерантність, дипломатичність, повагу, чутливість тощо.

- Слухання - це про вміння слухати співрозмовника.

- Лідерство - це про вміння мотивувати та позитивно підкріплювати взаємодію з іншими людьми. Та багато інших.

Саме тому ці навички є дуже важливими у волонтерській діяльності.

Також, ми не можемо обійти стороною той факт, що для будь-якої діяльності людина має володіти певним рівнем знань з того виду діяльності, якою вона займається.

По-перше, майбутній волонтер має знати, ким він хоче стати та чим буде займатися. Тому волонтерські організації здійснюють підготовку волонтерів шляхом проведення різних інструктажів, навчальних тренінгів, семінарів, тощо. Крім цього необхідні для своєї діяльності знання та навички волонтери набувають шляхом самоосвіти.

По-друге, волонтер має мати достатній рівень знать з того виду волонтерської діяльності, якою хоче займатися. До прикладу, медичною волонтерською діяльністю не може займатися людина без відповідної освіти. Тому важливо це усвідомлювати при виборі виду своєї діяльності.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження, ми можемо виділити основні складові психологічної готовності до волонтерської діяльності:

1. Усвідомлена мотивація до діяльності та визначені провідні мотиви особистості.

2. Сформовані особистісні якості (організаційні, комунікативні навички, толерантність, альтруїзм, емпатія, стресостійкість та ін.).

3. Сформовані навички міжособистісної взаємодії.

4. Достатній рівень знань з обраного напряму.

Вважаємо за доцільне порекомендувати на підготовчому етапі використовувати діагностичний інструментарій (тести, анкети, опитувальники, методики) з числа добре відомих і широко розповсюджених у нашій країні та закордоном методик для визначення готовності особистості до волонтерської діяльності. Зокрема, методику вивчення ціннісних орієнтацій (шкала Рокича); опитувальник рівня суб'єктивного контролю Роттера; методику вивчення емпатії; тест соціального інтелекту Саллівена; опитувальник упевненості у собі; тест Томаса (стиль поведінки у ситуаціях конфлікту); 16-факторний особистісний опитувальник Кеттела; ММРІ; Шкала Тейлора тощо. Наведемо опис деяких з них:

1. Методика «Ціннісні орієнтації» за шкалою Рокича: ця методика розроблена Мілтоном Рокичем як тест особистості, спрямований на вивчення ціннісно-мотиваційної сфери людини. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції і «філософії життя»;

2. «Опитувальник рівня суб'єктивного контролю Роттера»: рівень суб'єктивного контролю виявляє екстернальний або інтернальний тип поведінки людини. У першому випадку людина вважає, що події, які з нею відбуваються, - результат дії зовнішніх сил - випадку, інших людей тощо. У другому випадку людина інтерпретує значущі події як результат своєї діяльності. Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний щодо будь-яких подій та ситуацій, з якими йому доведеться мати справу. Той самий тип контролю характеризує поведінку цієї особистості і при невдачах, і при досягненнях, причому це стосується різних галузей соціального життя. Конформна та поступлива поведінка більш властива людям із екстернальним локусом. Інтернали, на відміну від екстернатів, менш схильні підпорядковуватись тиску інших, чинять спротив, коли відчувають, що ними маніпулюють, реагують сильніше ніж екстернали на втрату особистої свободи.

3. «Методика дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда і М. Саллівена: дозволяє вимірювати як загальний рівень соціального інтелекту, так і окремі здатності до розуміння поведінки (здатність передбачити наслідки поведінки, адекватно відображати вербальну та невербальну експресію поведінки, розуміти логіку розвитку складних ситуацій міжособистісної взаємодії). Методика є стандартизованим психологічним тестом, має чіткий алгоритм проведення і інтерпретації і тому вельми проста у використанні. Вона справедливо вважається однією з кращих в світовій психодіагностичній практиці і може бути рекомендована як ефективний інструмент при вирішенні широкого кола задач.

4. Опитувальник Кеннета Томаса (Kenneth Thomas) «Визначення способів регулювання конфліктів»: К. Томас виходив з того, що людям не слід уникати конфліктів або розв'язувати їх будь-якою ціною, а потрібно вміти грамотно ними управляти. Він спільно з Ральфом Килманном (Ralph Kilmann) запропонував двомірну модель регулювання конфліктів, вимір якої - поведінка особистості, засноване на увазі до інтересів інших людей; друге - поведінка, що передбачає ігнорування цілей оточуючих і захист власних інтересів. Для опису типів поведінки людей в конфліктах (точніше, в конфлікті інтересів) К. Томас вважає застосовувану двомірну модель регулювання конфліктів, основними в якій є кооперація, пов'язана з увагою людини до інтересів інших людей, залучених в ситуацію, і напористість, для якої характерний акцент на власних інтересах.

5. «16-факторний особовий опитувальник Р.Б. Кеттелла» є необхідним для детальнішого вивчення особи, особливо для осіб з вищим рівнем освіти і культури, студентів і випускників вищих учбових закладів, дорослих з достатнім і всіляким життєвим досвідом. Інтерпретація результатів опитувальника здійснюється по стенах, перехід до яких від «сирих» балів виробляється за відповідною таблицею нормування. Як за кількістю стенів, так і за кількістю балів цієї шкали можливо ідентифікувати тип характеру, а отже, і типи темпераменту, і мотивації випробовуваних.

Отож, зазначені нами чинники обумовлюють особливості самореалізації особистості у волонтерській діяльності. Основними компонентами самореалізації особистості через волонтерство нами визначено: емоційний, когнітивний та поведінковий. Звернемо на них увагу детальніше (табл. 2).

Таблиця 2

Компоненти самореалізації особистості через волонтерство

Тобто, ми можемо констатувати, що процес психологічної готовності є важливим для майбутнього волонтера. Насамперед тим, що через його складові відбувається ще й процес саморозвитку особистості, її самореалізації, який сприяє розвитку відповідних умінь та навичок особистості.

На підставі складових психологічної готовності, які, в свою чергу, виступають чинниками самореалізації особистості та компонентів самореалізації, ми можемо виокремити основні механізми процесу самореалізації особистості через волонтерську діяльність.

Механізми самореалізації:

1. Механізм адаптації - пристосування волонтера до умов нового навколишнього середовища. Показниками достатнього рівня адаптації можуть бути знижений рівень тривожності, впевненість у собі, адекватна стійка самооцінка тощо.

2. Механізм рефлексії - власне усвідомлення волонтером своїх особливостей, роздуми про власний психічний стан тощо. В результаті рефлексії розвивається самосвідомість особистості, підвищується активність особистості до самореалізації і т.д.

3. Групова динаміка - сукупність процесів що відбуваються в середині групи, як групова згуртованість, адже волонтерство - це і є група. Розвиток групи - це індивідуальний розвиток кожного індивіда в сукупності з іншими. Тому тільки розвиваючись самостійно ми розвинемо і нашу групу.

Ці механізми є «двигунами прогресу» самореалізації особистості, в нашому випадку, через волонтерську діяльність.

Висновки

Отже, на основі аналізу проблеми психологічної готовності особистості до волонтерської діяльності, ми можемо зробити висновок, що це питання набуває особливого значення в реаліях сьогодення. Адже, тільки за умов готовності добровольця до волонтерського руху, ця діяльність може бути ефективною та продуктивною.

Психологічна готовність і самореалізація волонтерів тісно пов'язані між собою і сприяють розвитку їх особистості. Тому важливо створювати сприятливі умови для усвідомленого вибору молоддю цього напрямку - тоді волонтерство буде в тренді.

Література

1. Зленко І.С. Психологічна готовність особистості до волонтерської діяльності. / Зленко І.С. - К.: Перші кроки у науку, 2016. - 4 с.

2. Закон України про волонтерську діяльність в Україні. / К: Відомості Верховної Ради України, 2011, №42. - 435 с.

3. Кабиш-Рибалка Т.І. Психологічна готовність до волонтерської діяльності як чинник самореалізації волонтера спортивного профілю. / Кабиш-Рибалка Т. - К: Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 2015. - 34 с.

4. Кабиш-Рибалка Т.І. Психологічна готовність особистості до волонтерської діяльності у спортивних подіях. / Кабиш-Рибалка Т. - К.: Проблеми гуманітарних наук, 2014. - 142 с.

References

1. Zlenko I.S. (2016) Psychological readiness of a personality for volunteer activity. [Psychological readiness of a personality for volunteer activity] Kyiv: First steps in science [in Ukrainian].

2. Law of Ukraine on Volunteer Activity in Ukraine. (2011). [Law of Ukraine on Volunteer Activity in Ukraine] Kyiv: Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine [in Ukrainian].

3. Kabysh-Rybalka T.І. (2015) Psychological readiness for volunteering as a factor of self-realization of a sports volunteer. [Psychological readiness for volunteering as a factor of self-realization of a sports volunteer] Kyiv: Actual problems of sociology, psychology, pedagogy [in Ukrainian].

4. Kabysh-Rybalka T.І. (2014) Psychological readiness of the individual for volunteering in sports events. [Psychological readiness of the individual for volunteering in sports events] Kyiv: Problems of the Humanities [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru