Особливості особистісних детермінант розвитку психічного здоров’я у здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології розвитку і соціальних комунікацій

Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського

Особливості особистісних детермінант розвитку психічного здоров'я у здобувачів вищої освіти

Розіна Ірина Володимирівна, кандидат

психологічних наук, доцент

Анотація

У статті розглядаються особливості особистісних детермінант психічного здоров'я здобувачів вищої освіти. Визначено, що виклики сучасного життя, соціально-економічна нестабільність та війна в країні, підвищена травматизація та стресогенність - все це фактори, які в тій чи меншій мірі чинять вплив на психічне здоров'я студентів під час їхнього професійного становлення. Виявлено, що більшість сучасних науковців вважають, що головною сутністю психічного здоров'я є гармонія, баланс, адаптивність, рівновага, духовність, благополуччя. Зазначено, що психічне здоров'я - це гармонійний розвиток особистості і дотримання збалансованого функціонування психічних пізнавальних процесів, станів особистості, особистісних якостей, які забезпечують здатність нормально адаптуватися до життєвих змін. До особистісних детермінант віднесено: Я-образ; ціннісно-смислову сферу; самооцінку та толерантність. Обґрунтовано, що Я-образ відіграє дуже важливу роль як детермінанта психічного здоров'я студентів закладів вищої освіти, оскільки впливає на сприйняття та оцінку всіх подій, що відбуваються навколо студента, а також на формування життєстійкості та застосування копінг-поведінки в різних травматичних ситуаціях. Схарактеризовано, що людина постійно розвивається, відмовляючись від чогось застарілого і перевіреного, щоб набути чогось нового і більш перспективного, а отже Я-образ повинен переглядатися і змінюватися, щоб бути цілісним та забезпечувати гармонійність у психічному здоров'ї студента. Акцентовано увагу на тому, що ціннісно-смислова сфера відіграє важливу роль у благополуччі студентів та їхньому здоров'ї. Завдяки сформованій ціннісно-смисловій сфері стимулюються «процеси дозрівання», проходить «інтеграція через діяльність та продуктивність з елементами творчості», а значить ціннісно-смислова сфера є показником психічного здоров'я та особистісної зрілості здобувачів вищої освіти. підкреслено, що самооцінка та толерантність є інтегральними характеристиками здобувачів вищої освіти, які мають безпосередній вплив на їхнє психічне здоров'я.

Ключові слова: особистісні детермінанти, психічне здоров'я, здобувані вищої освіти.

Rozina Iryna Volodymyrivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Developmental Psychology and Social Communications, South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynskyi

Features of personal determinants of mental health development in higher education students

Abstract

The article deals with the peculiarities of personal determinants of mental health of higher education students. It has been determined that the challenges of modern life, socio-economic instability and war in the country, increased traumatization and stress are all factors that, to a greater or lesser extent, affect the mental health of students during their professional development. It has been found that most modern scholars believe that the main essence of mental health is harmony, balance, adaptability, equilibrium, spirituality, and well-being. It is noted that mental health is the harmonious development of personality and the balanced functioning of mental cognitive processes, personality states, and personal qualities which ensure the ability to adapt normally to life changes. Personal determinants include: Self-image; value-sense sphere; self-esteem and tolerance. It is substantiated that the self-image plays a very important role as a determinant of mental health of students of higher education institutions, as it affects the perception and assessment of all events taking place around the student, as well as the formation of resilience and the use of coping behavior in various traumatic situations. It is characterized that a person is constantly evolving, abandoning something outdated and proven in order to acquire something new and more promising, and therefore the self-image should be revised and changed to be holistic and ensure harmony in the student's mental health. It is emphasized that the value-sense sphere plays an important role in the well-being of students and their health. Thanks to the formed value-semantic sphere, "maturation processes" are stimulated, "integration through activity and productivity with elements of creativity" takes place, which means that the value-semantic sphere is an indicator of mental health and personal maturity of higher education students. It is emphasized that self-esteem and tolerance are integral characteristics of higher education students that have a direct impact on their mental health.

Keywords: personal determinants, mental health, higher education students.

Вступ

Постановка проблеми. Виклики сучасного життя, соціально-економічна нестабільність та війна в країні, підвищена травматизація та стресогенність - все це фактори, які в тій чи меншій мірі чинять вплив на психічне здоров'я студентів під час їхнього професійного становлення. Студентський вік вважається найбільш вразливим періодом життєдіяльності людини, саме тому головним завданням сьогодення є збереження та підвищення рівня психічного здоров'я здобувачів вищої освіти. Як відомо часті стресові ситуації призводять до виникнення неврозів, які можуть призвести до серйозних психічних розладів. В останні роки стреси стали постійною складовою життєдіяльності сучасної особистості. Більшість людей починає з ними боротися, не замислюючись над тим, що з ними потрібно не боротися, а просто вчитися не реагувати на них, адже є дуже гарна приказка: «Не можеш змінити ситуацію, зміни своє відношення до неї». Опановуючи здібності не сприймати різного роду травмівні ситуації особистість розвиває в собі життєстійкість (або резильєнтність), що забезпечує збереження психічного здоров'я у студентів. Ще одним із показників збереження психічного здоров'я у здобувачів є їхні особистісні детермінанти, які починають визначатися, формуватися та розвиватися ще в дитинстві, а стають більш стійкими в період дорослості. Саме тому на сьогодні актуальним є дослідження особливостей особистісних детермінант розвитку психічного здоров'я у здобувачів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що дослідженням та вивченням психологічного здоров'я займалися такі відомі психологи як: Л. Божович, Л. Виготський, І. Дубровіна, А. Запорожець, С. Максименко, С. Рубінштейн.

Сутність поняття «здоров'я» у психології аналізували: Т. Дзюба, Л. Карамушка, Г. Ложкіна.

Розробкою структури та аналізом її змісту щодо психологічного здоров'я займалися: І. Галецька, І. Дубровіна, Н. Колотій,Т. Титаренко.

Дослідженню детермінант психологічного здоров'я присвятили свої роботи: А. Білоножко, Л. Карамушка, А. Шевченко.

Метою статті є визначення особливостей особистісних детермінант розвитку психічного здоров'я у здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

особистісний психічне здоров'я студент

У сучасному суспільстві гостро стоїть проблема забезпечення здоров'я окремих людей та суспільства в цілому. Досвід пандемії COVID-19, а тепер і воєнний досвід суспільства показують, що фактор здоров'я може відігравати вирішальну роль у розвитку економіки, політики, культури, освіти та інших сфер. Сучасні умови людського існування показують проблеми, з якими може зіткнутися сучасна людина, в тому числі і психологічні проблеми, які виникають при порушенні здоров'я суспільства. Тому аналіз феномену «здоров'я» на всіх рівнях (національному, організаційному, особистісному) та пов'язаних з ним інститутів (ставлення до здоров'я, системи охорони здоров'я, освіти тощо) є комплексним завданням. Важливу роль у цьому контексті відіграє психологія.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає здоров'я як стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних дефектів. Визначення ВООЗ вказує також на подвійне значення цього терміну: окрім фізичного стану людини (відсутність хвороб), здорова людина психологічно почуває себе щасливою, перебуває в стані «благополуччя». Отже в цьому випадку до семантики поняття «здоров'я» додається ще один важливий термін «благополуччя» [1, с. 22].

І дійсно аналіз наукових доробків дозволив виявити, що більшість сучасних науковців вважають, що головною сутністю психічного здоров'я є гармонія, баланс, адаптивність, рівновага, духовність, благополуччя.

Так, наприклад, І. Галецька вважає, що психічне здоров'я є втіленням соціально-емоційного та духовного благополуччя (як ресурсу та стану), оскільки є потенційною передумовою забезпечення життєвих потреб щодо активного способу життя, досягнення власних цілей, адекватної та оптимальної взаємодії з людьми, соціальним та іншим оточенням [2].

І. Дубовіна під психічним здоров'ям розуміє динамічну сукупність психічних властивостей, що забезпечують гармонію між різними сторонами особистості людини, а також між людиною та суспільством, можливість повноцінного функціонування людини в процесі життєдіяльності [3].

Ю. Бойчук виокремлює шість основних типів сутнісних елементів визначення здоров'я:

1) здоров'я як норма функціонування організму на всіх рівнях його організації;

2) здоров'я як динамічна рівновага (гармонія) життєвих функцій організму;

3) здоров'я як повноцінне виконання основних соціальних функцій, участь у житті суспільства й активна трудова діяльність;

4) здатність організму адаптуватися до умов навколишнього середовища, що змінюється;

5) відсутність патологічних змін і нормальне самопочуття;

6) повне фізичне, духовне, розумове й соціальне благополуччя [4].

Таким чином, психічне здоров'я - це гармонійний розвиток особистості і дотримання збалансованого функціонування психічних пізнавальних процесів, станів особистості, особистісних якостей, які забезпечують здатність нормально адаптуватися до життєвих змін [5, с. 513].

Основною характеристикою психічно здорової людини є здатність до саморегуляції, яка забезпечує можливість адекватної адаптації до мінливих умов навколишнього світу. Психічне здоров'я особистості виступає як показник нормального функціонування усіх її психічних процесів. Воно є необхідною умовою гармонійного особистісного розвитку. Функціями психічного здоров'я є духовно-смислова саморегуляція й підтримка динамічного балансу між людиною й середовищем. Відтак, психічне здоров'я є підґрунтям конструктивності особистісного розвитку, воно визначається гармонійним розвитком психіки й презентує баланс духовно-соціально- психічно-соматичного стану особистості, емоційне благополуччя, здатність людини до соціальної адаптації та реалізації свого духовного потенціалу [6, с. 42].

На основі теоретичного аналізу науково-психологічних підходів, в нашій попередній публікації було теоретично обґрунтовано особистісні та емоційні детермінанти психічного здоров'я здобувачів вищої освіти. У даній науковій праці, ми вважаємо, за потребу розглянути більш детально особистісні детермінанти психічного здоров'я та визначити їхні головні особливості.

Так до особистісних детермінант нами було віднесено:

- Я-образ.

- Ціннісно-смислову сферу.

- Самооцінку та толерантність [5].

Я-образ. Досліджуючи Я-структуру особистості А. Зеличенко[7] визначив, що поняття «Я» є занадто великим і тому має кілька значень:

а) Я - як певна константа;

б) Я - як «господар» (особистість) людини, який відповідає за життя, контролює думки і керує поведінкою;

в) Я - як психічна форма самоідентифікації - індивідуалізації людини на тлі навколишнього світу й інших людей;

г) як внутрішнє усвідомлення особистістю самої себе.

У психологічному словнику під образом «Я» розуміється відносно стійка, усвідомлена система уявлень людини про себе, про те, якими психологічними, фізичними та іншими властивостями вона володіє, як виглядає збоку, як себе поводить, як вона будує свої взаємини з іншими людьми. Я-образ створюється на основі пізнання людиною самої себе в спільній діяльності з іншими людьми, в процесі спілкування і включає три компоненти: когнітивний уявлення про свої здібності, зовнішній вигляд, соціальну значимість; емоційно-оцінювальний: самоповага, самокритичність, себелюбство; поведінковий чи вольовий, прагнення бути зрозумілим, завоювати повагу, підвищити свій статус, приховати свої недоліки тощо [8].

І. Кон зазначав, що становлення особистості включає в себе становлення відносно стійкого образу «Я», тобто цілісного уявлення про самого себе. Я-образ - складне психологічне явище, що не є простим усвідомленням своїх якостей чи сукупності самооцінок, не просто відображенням певних об'єктивних даних і незалежних від міри свого усвідомлення якостей, а соціальною установкою, ставленням особистості до самої себе, що складається з таких компонентів:

- пізнавальний - пізнання себе, уявлення про свої якості і риси;

- емоційний - оцінка якостей і формування самоповаги;

- поведінковий - практичне ставлення до себе на основі попередніх двох компонентів [9, с. 132].

Я-образ є продуктом самосвідомості, тобто вияву усвідомлення і оцінки індивідом себе як суб'єкта практичної та теоретичної діяльностей, ідеалів, переконань, що мотивують його активність. Види Я-образів: соціальне «Я», духовне «Я», психічне «Я», фізичне «Я», інтимне «Я», сімейне «Я», а також «Я» - реальне, «Я» - ірреальне, теперішнє, майбутнє [10].

Таким чином, Я-образ - це ключ до особистості та її поведінки. Він визначає діапазон можливостей людини - те, що вона в змозі чи не в змозі здійснити. Розширюючи діапазон образу, людина розширює для себе і сферу можливого. Створення адекватного реалістичного уявлення про себе наділяє людину новими здібностями, новими талантами [9].

Іншими словами, можна сказати, що Я-образ відіграє дуже важливу роль як детермінанта психічного здоров'я студентів закладів вищої освіти, оскільки впливає на сприйняття та оцінку всіх подій, що відбуваються навколо студента, а також на формування життєстійкості та застосування копінг-поведінки в різних травматичних ситуаціях. Крім того, Я-образ вимагає постійного самопізнання, яке є глибоким раціональним процесом. Вважаємо, що для успішної життєдіяльності та професійної діяльності людина повинна бути зацікавленою в об'єктивному знанні та пізнанні себе, своїх якостей та перспектив. Однак, усвідомлюючи і малюючи свої якості, студент несвідомо оцінює їх, що неминуче впливає на його самооцінку, самоповагу і цілий ряд інших почуттів, тобто зачіпається емоційна сфера. Цей процес дуже болючий. Лікарі навчилися блокувати фізичний біль. Але психологічний біль може бути настільки ж нестерпним. Людина має різні способи захисту від будь-якої атаки зсередини і ззовні, і ці механізми спрацьовують незалежно від її волі.

Я-образ - це також поведінка людини, її практичне ставлення до себе та інших. Людина може вважати себе зовсім не сором'язливою і благородною, поки не трапиться подія, яка доведе, що все не так просто. Навіть тоді здобувач може знайти лазівку, щоб зберегти позитивний імідж. Самооцінка, яка включає в себе оцінку власних якостей і характеристик, також включає в себе власні перспективи і здібності. Іноді самооцінка буває неадекватною і слугує не лише інструментом оцінки, а й психологічним щитом. Бажання мати позитивну самооцінку часто призводить до того, що студент перебільшує свої переваги і применшує недоліки. Чим важливішою для нього є оцінювана характеристика, тим більша ймовірність того, що в процесі самооцінки будуть задіяні механізми психологічного захисту.

Розвиток особистості вимагає формування більш-менш адекватного Я-образу. Відомо, що адекватність самооцінки зростає з віком. У середньому віці вона стає більш реалістичною та об'єктивною, змінюються її критерії. На це впливає життєвий досвід, психологічний розвиток і уточнення очікувань для приведення їх у відповідність з реальністю. Однак цей розвиток не є лінійним і однозначним. Неможливо знати про себе все, так само, як неможливо раз і назавжди сконструювати Я-образ. Людина постійно розвивається, відмовляючись від чогось застарілого і перевіреного, щоб набути чогось нового і більш перспективного. Отже, Я-образ повинен переглядатися і змінюватися, щоб бути цілісним та забезпечувати гармонійність у психічному здоров'ї студента.

Ціннісно-смислова сфера, як складний та багатоаспектний феномен, відіграє велику роль в життєдіяльності суб'єкта активності. Тому функціональна сторона смислової сфери досить широка. Сьогодні виділяється багато різних функцій ціннісно-смислової сфери особистості, які виділяють психологи, в залежності від мети дослідження:

- Інтенціональна функція має на меті, що особистісні смисли обумовлюють цінності особистості, її установки, відношення, вони впливають на виборче відношення до дійсності та впливає на мотиви та способи їх реалізації [11].

- Особистісно-утворююча функція розглядається через функції «структурування Я» та «генералізацію». Структурування Я-концепції - ціннісно-смислова сфера є ланкою, що єднає різні підсистеми особистості, виділяє з багатьох об'єктів ті, які мають найбільшу важливість для людини. Генералізація проявляється в узагальненні та структуруванні особистісних смислів та цінностей людини [12].

- Регулююча функція виконує функцію контролю, яка проявляється у моральній оцінці власних можливих дій та переживань.

- Інтеграційна функція. Шляхом включення об'єктивних значень до системи особистісних цінностей та установок, смислові утворення формують уявлення про життєвий світ особистості [11].

- Адаптаційна функція дозволяє особистісні смисли регулювати через процес інтеграції особистості в актуальних умовах дійсності, що в свою чергу «визначає адекватність суб'єктивної дії відносно об'єктивної реальності [13].

- Захисна функція. Особистісні смисли дозволяють зберегти Я-образ та цінності особистості в мінливих або несприятливих умовах і також самі являють собою стійку систему структури особистості.

- Функція моделювання майбутнього, яка, на думку Б. Братуся проявляється в тому, що смисли використовуються для створення «тієї перспективи розвитку особистості, що виходить безпосередньо з даної, сьогоднішньої ситуації» Смисл вказує не на те, ким на даний момент є людина, а ким вона може стати, зону її ближнього розвитку. Суб'єктивні смисли впливають на формування життєвої перспективи - суб'єктивна ієрархія особистісних смислів та цінностей визначає вектор розвитку особистості, її стиль поведінки, що безпосередньо впливатиме на майбутнє [14].

Отже, ціннісно-смислова сфера відіграє важливу роль у благополуччі студентів та їхньому здоров'ї. Завдяки сформованій ціннісно-смисловій сфері стимулюються «процеси дозрівання», проходить «інтеграція через діяльність та продуктивність з елементами творчості», а значить ціннісно-смислова сфера є показником психічного здоров'я та особистісної зрілості здобувачів вищої освіти.

Самооцінка та толерантність. Дослідження феномену самооцінки у межах різних теоретико-методологічних підходів призвело до формування основних напрямків її вивчення:

1) особистісний підхід розглядає самооцінку як важливий компонент самосвідомості особистості;

2) структурно-цілісний підхід вивчає самооцінку як один із компонентів цілісної структури особистості й одночасно як складне системне утворення: вона є цілісною, але має ієрархічну структуру, міжсистемні зв'язки з іншими психологічними утвореннями;

3) діяльнісний підхід розглядає самооцінку як чинник, що впливає на результати діяльності особистості;

4) динамічний підхід аналізує самооцінки переважно у контексті вікових змін людини у взаємозв'язку із формуванням особистості;

5) психопатологічний підхід розглядає самооцінку як показник психічного здоров'я особистості;

6) функціональний підхід передбачає вивчення самооцінки як однієї з основних функцій особистості [15, с. 141].

Самооцінка здобувачів вищої освіти є складовою самосвідомості, що відображає емоційне ставлення студента до самого себе, до своїх здібностей, особистісних якостей та вчинків. Самооцінка визначає взаємостосунки здобувача з іншими людьми, її критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини, становлення її особистості і обов'язково на психічне здоров'я [16].

Термін «толерантність» походить від лат. tolerantia, що у перекладі означає «терпимість». У філософському енциклопедичному словнику висвітлено сутність толерантності як доброзичливе або, принаймні, стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних) [17].

Л. Почебут, визначила толерантність як стійкість до тиску з боку інших, доброзичливість, захист своєї гідності та своїх інтересів, при повазі до інтересів іншої людини, виокремлює наступні атрибути толерантності: стійкість до впливу, тиску з боку Іншого; визнання права Іншого мати свою думку; асертивність - захист своєї думки, своїх ідей, інтересів при визнанні права Іншого мати і відстоювати свої ідеї й інтереси; довіра до іншого, заснована на знанні про те, що поведінка цієї людини не принесе вам шкоди, інтерес до думки Іншого (небайдужість) [3].

І. Бєлашева досліджуючи зв'язок між психологічним здоров'ям та толерантністю особистості визначила, що толерантність як інтегративна риса особистості бере участь у реалізацій функції поведінкової та діяльнісної регуляції, є важливим компонентом життєвої позиції особистості, сприяє збереженню особистісної цілісності, що виявляється у психологічній стійкості особистості в ситуаціях спрямованого негативного впливу [3].

Н. Бахарєва проводячи порівняння між суб'єктивним благополуччям людини та її толерантністю, відмічає, що розвиток суб'єктивного благополуччя особистості відбувається здебільшого на основі формування внутрішньої безпеки, яка є постійно-позитивним фоном сприйняття поточної дійсності, а також на основі довіри, що дозволяє людині зайняти певну ціннісну (упереджену) позицію стосовно самої себе. Саме така позиція, на думку вченої, є передумовою проявів терпимості, прийняття та інших толерантних тенденцій особистості [3; 18].

Таким чином, можемо зазначити, що самооцінка та толерантність є інтегральними характеристиками здобувачів вищої освіти, які мають безпосередній вплив на їхнє психічне здоров'я.

Висновки

Отже, психічне здоров'я є комплексним психологічним явищем, яке обумовлено впливом наступних особистісних детермінант: Я- образу, ціннісно-смислової сфери, самооцінки та толерантності. Я-образ є продуктом самосвідомості, тобто вияву усвідомлення і оцінки індивідом себе як суб'єкта практичної та теоретичної діяльностей, ідеалів, переконань, що мотивують його активність. Ціннісно-смислова сфера відіграє значну роль у благополуччі людини та її здоров'ї. Завдяки сформованій ціннісно-смисловій сфері стимулюються «процеси дозрівання», проходить «інтеграція через діяльність та продуктивність з елементами творчості», а значить ціннісно-смислова сфера є показником психічного здоров'я та особистісної зрілості здобувачів вищої освіти. Самооцінка впливає на самосвідомість студентів щодо їхнього психічного здоров'я, а толерантність особистості є інтегральною характеристикою, яка пов'язана із загальним світосприйняттям людини й обумовлена її особистим досвідом, особистісними якостями, цінностями та фундаментальними переконаннями, що дозволяє розглядати толерантність як одну з детермінант психологічного здоров'я особистості.

Література

1. Карамушка Л. М. Психолого- організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров'я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості: монографія. Київ - Львів: Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 278 с.

2. Галецька І. І. Психологічне здоров'я як проблема національної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. №2 (1). С. 49-58.

3. Терещенко К. В. Толерантність як детермінанта психологічного здоров'я особистості. Актуальні проблеми психології. Том 1. Випуск 57. С. 90-95. URL: https://lib.iitta.gov.Ua/724952/1/15.pdf

4. Бойчук Ю. Д. Загальна теорія здоров'я та здоров'язбереження: колективна монографія. Харків, 2017. 488 с.

5. Розіна І. В. Особистісні та емоційні детермінанти розвитку психічного здоров'я студентів. Перспективи та інновації науки. 2023. №4 (22). С. 510-520. DOI: https://doi.org/ 10.52058/2786-4952-2023-4(22)-510-520

6. Павлик Н. Концептуальна модель гармонізації психологічного здоров'я особистості. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров'я. 2022. Випуск 1 (8). С. 40-51. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-5

7. Пушкар В. А. «Я»-образи у структурі «Я»-концепції особистості - співвідношення понять у психології. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка: збірник наукових праць. 2011. № 94. Т. 2. С. 133-140.

8. Синявський В. В., Сергеєнкова О. П. Психологічний словник. Київ: Науковий світ, 2007. 336 с.

9. Зінченко С. В. Роль «Я-концепцій» в особистісному самовизначенні дорослих. Європейський Союз - Україна: освіт а дорослих: збірник мат еріалів форуму до Між народних днів освіти дорослих в Україні. Київ-Ніжин, 2015. С. 131-135.

10. Психологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: ІНКОС, 2005. 350 с.

11. Севост'янов П. О. Взаємозв'язок відкритості досвіду та смисложиттєвих орієнтацій у студентів. Вісник Харківського національного університету ім. Каразіна. 2017. №63. С.12-16.

12. Чуйко Г. В. Сенс життя у контексті відчуття задоволеності життям. Психологічний часопис. 2018. №1 (11). С. 46-60.

13. Лазарук А. Цінності людини у науковопсихологічному осмисленні. Психологія і суспільство. 2003. №2. С. 19-37.

14. Мотков С. О. Ціннісно-смислова сфера особистості: роль, структура та функції. Psychological journal. 2018. №10 (20). С. 105-128.

15. Афанасьєва Н. Є. Особливості взаємозв'язку самооцінки та психологічних захистів у здобувачів вищої освіти. Габітус. 2022. Випуск 39. С. 140-144.

16. Олійник О. О. Самооцінка як передумова професійного становлення студентів. Теорія і практика сучасної психології. 2018. №1. С. 97-101.

17. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

18. Khmiliar О., Krasnov V., Piankivska L., Handzilevska H., Osodlo V. Servicemen in the Phantom Pain «Captivity»: Associative-Narrative Analysis of the Problem. Военнослужащий в «плену» фантомной боли: ассоциативно- нарративный анализ проблемы. Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology. 2020. Vol. 11, № 3. Р. 632-744. DOI: https://doi.org/ 10.34883/PI.2020.11.3.019 UDC 159.95.018.2 (355.233) URL: https://psihea.recipe.by/ru/? editions=2020-tom-11-n-3

References

1. Karamushka L. M. (2021). Psykholoho- orhanizatsiini determinanty zabezpechennia psykholohichnoho zdorovia personalu osvitnikh orhanizatsii v umovakh sotsialnoi napruzhenosti [Psychological and Organizational Determinants of Ensuring the Psychological Health of the Staff of Educational Organizations in the Conditions of Social Tension]: monohrafiia. Kyiv - Lviv: Vydavets Viktoriia Kundelska.

2. Haletska I. I. (2012). Psykholohichne zdorovia yak problema natsionalnoi bezpeky [Psychological Health as a Problem of National Security]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs,2 (1), 49-58.

3. Tereshchenko K. V. Tolerantnist yak determinanta psykholohichnoho zdorovia osobystosti [Tolerance as a determinant of psychological health of an individual]. Aktualni problemy psykholohii - Actual problems of psychology, Tom 1, Vypusk 57, 90-95. URL: https://lib.iitta.gov.ua/724952/1Z15.pdf

4. Boichuk Yu. D. (2017). Zahalna teoriia zdorovia ta zdoroviazberezhennia [General theory of health and health care]: kolektyvna monohrafiia. Kharkiv.

5. Rozina I. V. (2023). Osobystisni ta emotsiini determinanty rozvytku psykhichnoho zdorovia studentiv [Personal and emotional determinants of students' mental health development]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Prospects and innovations of science, 4 (22), 510-520. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-4(22)-510-520

6. Pavlyk N. (2022). Kontseptualna model harmonizatsii psykholohichnoho zdorovia osobystosti [Conceptual model of harmonization of psychological health of a person]. Suchasna medytsyna, farmatsiia ta psykholohichne zdorovia - Modern medicine, pharmacy and psychological health, Vypusk 1 (8), 40-51. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-5

7. Pushkar V. A. (2011). «Ia»-obrazy u strukturi «Ia»-kontseptsii osobystosti - spivvidnoshennia poniat u psykholohii [«I»-images in the structure of the «I»-concept of personality - the correlation of concepts in psychology]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka: zbirnyk naukovykh prats - Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University named after T. G. Shevchenko: a collection of scientific papers, 94, T. 2, 133-140.

8. Syniavskyi V. V., Serheienkova O. P. (2007). Psykholohichnyi slovnyk [Psychological dictionary]. Kyiv: Naukovyi svit.

9. Zinchenko S. V. (2015). Rol «Ia-kontseptsii» v osobystisnomu samovyznachenni doroslykh [The role of «self-concepts» in personal self-determination of adults]. Yevropeiskyi Soiuz - Ukraina: osvita doroslykh: zbirnyk materialiv forumu do Mizhnarodnykh dniv osvity doroslykh v Ukraini - European Union - Ukraine: adult education: a collection of forum materials for the International Days of Adult Education in Ukraine.. Kyiv-Nizhyn, 2015. S. 131-135.

10. Psykholohiia [Psychology] (2005): navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Kyiv: INKOS.

11. Sevostianov P. O. (2017). Vzaiemozviazok vidkrytosti dosvidu ta smyslozhyttievykh oriientatsii u studentiv [Interrelation of Openness to Experience and Meaningful Life Orientations in Students]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. Karazina - Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University,63, 12-16.

12. Chuiko H. V. (2018). Sens zhyttia u konteksti vidchuttia zadovolenosti zhyttiam [The meaning of life in the context of life satisfaction]. Psykholohichnyi chasopys - Psychological journal, 1 (11), 46-60.

13. Lazaruk A. (2003). Tsinnosti liudyny u naukovopsykholohichnomu osmyslenni [Human values in scientific and psychological understanding]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 2, 19-37.

14. Motkov S. O. (2018). Tsinnisno-smyslova sfera osobystosti: rol, struktura ta funktsii [The value-sense sphere of personality: role, structure and functions]. Psychological journal - Psychological journal, 10 (20), 105-128.

15. Afanasieva N. Ye. (2022). Osoblyvosti vzaiemozviazku samootsinky ta psykholohichnykh zakhystiv u zdobuvachiv vyshchoi osvity [Peculiarities of the relationship between self-esteem and psychological defenses in higher education students]. Habitus - Habitus, Vypusk 39, 140-144.

16. Oliinyk O. O. (2018). Samootsinka yak peredumova profesiinoho stanovlennia studentiv [Self-esteem as a prerequisite for students' professional development]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii - Theory and practice of modern psychology,1, 97-101.

17. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical Encyclopedic Dictionary] (2002). Kyiv: Abrys.

18. Khmiliar О., Krasnov V., Piankivska L., Handzilevska H., Osodlo V. Servicemen in the Phantom Pain «Captivity»: Associative-Narrative Analysis of the Problem. Военнослужащий в «плену» фантомной боли: ассоциативно- нарративный анализ проблемы. Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology. 2020. Vol. 11, № 3. Р. 632-744. DOI: https://doi.org/10.34883/PI.2020. 11.3.019 UDC 159.95.018.2 (355.233) URL: https://psihea.recipe.by/ ru/?editions=2020-tom-11-n-3

Размещено на Allbest.ru