Життєстійкість та ціннісні орієнтації особистості як психологічні ресурси її психологічного здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Життєстійкість та ціннісні орієнтації особистості як психологічні ресурси її психологічного здоров'я

Кононенко Оксана Іванівна доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної психології, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Кононенко Анатолій Олександрович доктор психологічних наук, професор, професор кафедри загальної та соціальної психології, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Крошка Костянтин Іванович аспірант кафедри практичної психології та соціальної роботи, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Базика Євгенія Леонідівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології, Одеський Національний Університет імені І.І. Мечникова

Анотація

У статті розглядаються життєстійкість та ціннісні орієнтації особистості як психологічні ресурси збереження її психологічного здоров'я. Зазначено, що життєстійкість є комплексним ресурсом, який допомагає людині справлятися зі стресом, підвищуючи її здатність протистояти впливу негативних зовнішніх факторів, витримувати постійні стресові ситуації, зберігати внутрішню рівновагу, адаптуватися до нових умов життя та зберігати фізичне і психічне здоров'я. Життєстійкість завжди пов'язана з ціннісними орієнтаціями людини, її індивідуальними та типологічними особливостями, особистісними установками та здібностями до саморегуляції. Визначено, що психологічне здоров'я - це динамічний стан внутрішньої рівноваги людини, який може змінюватися під впливом різних травмуючих та складних стресових ситуацій. Обґрунтовано, що життєстійкість - це здатність людини обирати оптимальну поведінку, щоб протистояти негативним наслідкам для психічного здоров'я. З'ясовано, що ціннісні орієнтації формуються при засвоєнні соціального досвіду і виявляються в цілях, ідеалах, переконаннях, інтересах та інших проявах особистості. У структурі діяльності ціннісні орієнтації тісно пов'язані з пізнавальними і вольовими сторонами людини. Система ціннісних орієнтацій утворює змістовний бік спрямованості особистості й виражає внутрішню основу її відношення до дійсності. Звернуто увагу на те, що під час складної життєвої чи травмуючої ситуації у людини на перший план виходять дефіцієнтні цінності, адже проведені науковцями опитування дозволяють стверджувати, що в умовах війни у більшості населення, а особливо у тих людей, які опинилися в окупації або проживають в областях, які є прикордонними до бойових дій головними потребами виступають: безпека, спокій, сон, мир. Зроблено висновки, що психологічні ресурси психологічного здоров'я особистості - це індивідуальні здібності, психологічні особливості, досвід та цінності, які людина набула та накопичила протягом життя, і які уможливлюють успішну та ефективну життєдіяльність, збалансовану взаємодію зі світом, подолання складних життєвих обставин та травматичних ситуацій. До ключових ресурсів психологічного здоров'я особистості віднесено: життєстійкість та ціннісні орієнтації, адже саме ці особистісні ресурси забезпечують адаптивність, узгодженість, інтегрованість явищ внутрішнього світу людини та збалансованість її стосунків з навколишнім світом. життєстійкість психологічний стрес

Ключові слова: життєстійкість, ціннісні орієнтації, особистість, психологічні ресурси, психологічне здоров'я.

Kononenko Oksana Ivanivna Doctor of Psychological Sciences, Full Professor, Head of Department of Social Psychology, Odesa 1.1. Mechnikov National University, Odesa

Kononenko Anatoliy Oleksandrovych Doctor of Psychological Sciences, Full Professor, Professor of Department General and Social Psychology, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

Kroshka Kostyantyn Ivanovych Postgraduate Student of Department of Practical Psychology and Social Work, Eastern Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl, Kyiv

Bazyka Yevheniia Leonidivna Doctor of Philosophy in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of Department of Social Psychology, Odesa 1.1. Mechnikov National University

RESILIENCE AND VALUE ORIENTATIONS OF THE INDIVIDUAL AS PSYCHOLOGICAL RESOURCES OF HIS/HER PSYCHOLOGICAL HEALTH

The article examines the resilience and value orientations of an individual as psychological resources for preserving his or her psychological health. It is noted that resilience is a comprehensive resource that helps a person cope with stress, increasing his or her ability to withstand the impact of negative external factors, withstand constant stressful situations, maintain inner balance, adapt to new living conditions and maintain physical and mental health. Resilience is always related to a person's value orientations, individual and typological characteristics, personal attitudes, and self-regulation abilities. It is determined that psychological health is a dynamic state of a person's internal balance, which can change under the influence of various traumatic and complex stressful situations. It is substantiated that resilience is the ability of a person to choose optimal behavior to withstand the negative consequences for mental health. It has been found that value orientations are formed during the acquisition of social experience and are manifested in the goals, ideals, beliefs, interests and other manifestations of the individual. In the structure of activity, value orientations are closely related to the cognitive and volitional aspects of a person. The system of value orientations forms the content side of a person's orientation and expresses the internal basis of his or her attitude to reality. The author emphasizes that in a difficult life or traumatic situation, deficit values come to the fore, since surveys conducted by scientists suggest that in war conditions, the majority of the population, and especially those who are under occupation or live in areas bordering on hostilities, have the following main needs: security, peace, sleep, peace. It is concluded that the psychological resources of a person's psychological health are individual abilities, psychological characteristics, experience and values that a person has acquired and accumulated throughout life, and which make it possible to live successfully and effectively, interact with the world in a balanced way, and overcome difficult life circumstances and traumatic situations. The key resources of a person's psychological health include: resilience and value orientations, as these personal resources ensure adaptability, coherence, integration of the phenomena of the person's inner world and balance of their relations with the outside world.

Keywords: resilience, value orientations, personality, psychological resources, psychological health.

Постановка проблеми. Сучасне життя людини характеризується швидкими змінами в усіх сферах її життєдіяльності. В останні роки до цього всього ще додалася всесвітня пандемія короновірусу та повномасштабна війна в Україні, що призвело до психологічної травматизації та стану хронічного стресу. В умовах війни більша частина населення нашої держави знаходиться у стані невизначеності, що викликає такі негативні явища як: апатія, депресія, роздратованість, агресивність, тривожність, які в свою чергу, значним чином впливають на психологічне здоров'я особистості.

Для того, щоб боротися з постійною напругою та підвищувати свій рівень стресостійкості людина застосовує психологічні ресурси. Саме такими ресурсами є життєстійкість та ціннісні орієнтації.

Життєстійкість - це комплексний ресурс, який допомагає долати стрес, підвищує здатність особистості чинити опір впливу зовнішніх негативних факторів, витримувати постійні стресові ситуації, зберігати внутрішній баланс, адаптуватися до нових умов існування, тримати в нормі фізичне та психологічне здоров'я. Життєстійкість завжди співвідноситься з ціннісними орієнтаціями людини, її індивідуально-типологічними особливостями, самоставленням та навичками саморегуляції. Таким чином, вважаємо, що на сьогодні актуальності набуває дослідження життєстійкості та ціннісних орієнтацій особистості як психологічних ресурсів задля збереження її психологічного здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виявити, що проблематикою дослідження життєстійкості займалися: серед вітчизняних науковців - С. Богданов, О. Залеська, В. Климчук, Т. Титаренко; серед закордонних дослідників - E. Anthony, T. Betancourt, J. Williamson.

Психологічну роль, яку відіграють складні життєві обставини в розвитку життєстійкості досліджували: Є. Баукіна, Н. Бланей, Р. Ганеллен.

Щодо психологічного здоров'я особистості, то наукові розвідки у даному напрямку здійснювали: О. Алексеєв, І. Дубровіна, Л. Дьоміна, І. Коцай, М. Мушкевич.

Роль та вплив ціннісних орієнтацій на життєстійкість особистості досліджували: Є. Барбіна, В. Вербець, В. Гриньова, С. Рубінштейн, І. Зязюн, Л. Хомич, Є. Шиянова. Серед закордонних науковців даною проблематикою цікавилися: Р. Дарендорф, Т. Парсон, Д. Узнадзе, А. Ребер, М. Рокич.

Метою статті є розгляд життєстійкості та ціннісних орієнтацій особистості як психологічних ресурсів її психологічного здоров'я.

Виклад основного матеріалу. В сучасних умовах життєдіяльності особистості великого значення набуває проблема збереження її психологічного здоров'я. За останні чотири роки відбулося багато змін в різних сферах буття людини: пандемія COVID-19, війна, яка зруйнувала більшість людських життів та доль, безробіття, внутрішнє переміщення та міграція населення за кордон - все це наносить велику шкоду психологічному здоров'ю людини.

Психіка сучасної особистості відчуває потужні негативні впливи в різних сферах своєї життєдіяльності: соціальній, економічній, політичній, екологічній тощо. Все це вимагає знаходити нові способи та ресурси для збереження свого психологічного здоров'я від різного роду травмуючих ситуацій. Адже хронічна втома, підвищена дратівливість, невротичність, емоційна неврівноваженість, депресія, тривожність, агресивність, відчуття спустошеності - є проявами дисгармонії психологічного здоров'я.

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає "здоров'я" як стан людини, якому властива не тільки відсутність хвороб, а й повне фізичне, душевне та соціальне благополуччя [1, с.36].

Що стосується закордонних психологів, то кожен з них мав своє бачення щодо психологічного здоров'я особистості. Так, наприклад, А. Адлер вважав, що психологічне здоров'я особистості залежить від того наскільки успішно людина здатна вирішувати основні життєві задачі: працювати, дружити, любити [2, с. 93].

В. Франкл стверджував, що психічне здоров'я можливе лише в тому випадку, коли існує певне напруження між людиною та змістом, що знаходиться зовні, який людині необхідно осягнути, здійснити. Згідно з екзистенційно-психологічною концепцією автора, людина в будь якому стані, в будь-якій ситуації прагне до змісту, обґрунтованості та змістовності свого життя [2, с. 93].

Е. Еріксон в своїй концепції описував внутрішню складність та неоднозначність феномену психологічного здоров'я. Вчений співвідносив характеристики вітальної особистості з віком, презентуючи їх в якості декількох форм ідентичності, що вже пройшли свій основний шлях розвитку, та форм, які ще знаходяться в стадії становлення [2, с. 93].

К. Хорні вперше звернула увагу на соціальний аспект проблематики психологічного здоров'я, вказавши при цьому на те, що його критерії змінюються в залежності від того до якої культури належить особистість. При цьому кожна культура впевнено вірить в те, що притаманні їй почуття та прагнення є єдиними правильними і нормальними проявами та способами вираження людської природи [2, с. 93].

На думку Е. Фрома, психологічне здоров'я індивіда напряму пов'язане зі станом соціуму. Здоровою чи ні є особистість, в першу чергу залежить не від неї, а від структури певного суспільства. Нездоров'я суспільства стримує розвиток особистості [2, с. 93].

А. Маслоу наголошував на тому, що здоровими у психологічному сенсі є люди з розвиненою здатністю до здійснення оптимальних виборів в конкретній ситуації і в житті в цілому, стійкі, стабільні, упевнені в собі [3].

Проаналізувавши наукові підходи, ми визначили, що психологічне здоров'я - це динамічний стан внутрішньої рівноваги людини, який може змінюватися під впливом різних травмуючих та складних стресових ситуацій.

Для того, щоб психологічне здоров'я не погіршувалося в складних життєвих ситуаціях людині допомагають такі психологічні ресурси як життєстійкість та ціннісні орієнтації.

Термін "hardiness" (життєстійкість) в психологічний обіг ввели Сьюзен Кобейса та Сальваторе Мадді. В перекладі з англійської "hardiness" означає "сила, міцність, витривалість" і по суті знаходиться на перетині теорій екзистенціальної психології, людської креативності та психології стресу [4, с. 88].

В своїй теорії С. Кобейса та С. Мадді розглядають життєстійкість як особистісну якість, що інтегрує в собі настанови, які сприяють позитивному подоланню стресогенних життєвих подій і є загальною мірою психічного здоров'я людини. Ця особистісна якість позначає аттитюди, які мотивують людину перетворювати стресогенні життєві події. Ставлення людини до нового, до змін і можливості скористатися наявними внутрішніми ресурсами визначають те, наскільки особистість здатна впоратися із труднощами та змінами, з якими стикається щодня. В моделі життєстійкості авторами було виділено три компоненти: включеність, контроль і прийняття ризику. Перша характеристика "включеність" ("commitment") - позначає характер взаємин людини і навколишнього світу (зокрема, настанови щодо себе й оточення) та відповідає за можливість людини включатися у вирішення важливих життєвих завдань з урахуванням впливу різних зовнішніх умов. Компонент "контроль" ("control") є антагоністом пасивності та безпорадності, відповідає за можливості людини шукати альтернативи, шляхи подолання стресових чинників. Компонент "виклик" ("challenge") позначає настанову особистості на відкритість досвіду та відповідає за можливість людини поглянути на проблему як на можливість і на випробування своїх здібностей. Життєстійкість також містить такі базові цінності, як співпраця (cooperation), довіра (credibility) та креативність (creativity) [5].

Як вважає В. Предко життєстійкість є інтегральною якістю особистості, яка ґрунтується на активних життєвих установках, супроводжується здатністю до досягнення мети, забезпечує самодетермінацію та внутрішню збалансованість, сприяє розкриттю ресурсного потенціалу й постає провідною умовою повноцінного розвитку [6].

Науковці Л. Сердюк та О. Купрєєва вважають, що психологічна сторона життєстійкості пов'язана із особистісно-смисловим рівнем суб'єкта: особистісними смислами, самоставленням та ставленнями до оточуючих, усвідомленим вибором, свідомою рефлексією. Життєстійкість - це внутрішній ресурс, який підвладний самій людині, саме тому, що вона може змінити і переосмислити те, що сприяє підтриманню її фізичного, психологічного, соціального здоров'я; установка, яка надає життю цінності та смислу в будь- яких ситуаціях [7].

Науковець Л. Куліков, досліджуючи життєстійкість встановив три аспекти психологічної стійкості, а саме:

1) стійкість, стабільність;

2) врівноваженість, відповідність;

3) опірність (резистентність).

На його думку, стійкість проявляється в подоланні труднощів як здатності зберігати віру в себе, бути впевненим у собі, своїх можливостях, як здатність до ефективної психічної саморегуляції. Стабільність проявляється в збереженні здатності особистості функціонувати, здійснювати самоврядування, розвиватися, адаптуватися. Знижена стійкість призводить до того, що, опинившись в ситуації ризику людина долає її з негативними наслідками для психічного та соматичного здоров'я, для особистісного розвитку, для сформованих міжособистісних відносин.

Під врівноваженістю Л. Куліков визначив здатність особистості співвідносити рівень напруги з ресурсами своєї психіки і організму. Рівень напруги завжди обумовлений не тільки стресорами і зовнішніми обставинами, а й їх суб'єктивною інтерпретацією, оцінкою. Врівноваженість, як складова психологічної стійкості, проявляється у здатності мінімізувати негативний вплив суб'єктивної складової у виникненні напруги, у здатності утримувати напругу в прийнятних межах. Врівноваженість - це також здатність уникати крайнощів в силі відгуку на події.

І останній аспект, який виділив дослідник є опірність. Під опірністю він визначив здатність чинити опір тим ситуаціям, які обмежують свободу поведінки, свободу вибору, заважають прийняти рішення і обмежують певний спосіб життя. Найважливішою стороною опірності є індивідуальна і особистісна самодостатність в аспекті свободи від залежності. Таким чином, життєстійкість - це якість особистості, окремими аспектами якої є стійкість, врівноваженість, опірність. Вона дозволяє особистості протистояти життєвим труднощам, несприятливому тиску обставин, зберігати здоров'я і працездатність в різних випробуваннях [8].

Отже, ми вважаємо, що життєстійкість - це здатність людини обирати оптимальну поведінку, щоб протистояти негативним наслідкам для психічного здоров'я.

Ще одним не менш важливим психологічним ресурсом, який допомагає людині зберегти її психологічне здоров'я є ціннісні орієнтації.

Аналіз наукових доробків дозволив виявити різноманіття трактувань поняття "цінності". Так, наприклад, М. Головатий вважає, що цінності - це певні ідеї, погляди за допомогою яких люди задовольняють свої потреби та інтереси.

М. Рокич, який дуже багато своїх робіт присвятив дослідженню ціннісних орієнтацій, під цінностями розуміє стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки чи кінцева мета існування має потенційне значення з особистого погляду, на відміну від протилежного чи зворотного способу поведінки або кінцевої мети існування.

Оригінально трактують поняття "цінність" науковці С. Возняк та В. Кононенко. Вони прирівнюють поняття "цінність" до поняття "значущість". На їхню думку, цінністю можна вважати все те, що може цінувати особистість, що є для неї значущим і важливим. Власне, йдеться про ту роль, яку предмет чи явище можуть відігравати в життєдіяльності людей із точки зору їхніх потреб, інтересів та цілей [9].

Більшість науковців розглядають ціннісні орієнтації як найважливіший компонент структури особистості, який визначає її поведінку і ставлення до праці. На їхню думку, ціннісною орієнтацією слід вважати "установку особистості на ті чи інші цінності матеріальної та духовної культури суспільства". Вони говорять про те, що "ціннісні орієнтації є найважливішим компонентом структури особистості, в них ніби підсумовується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це компонент структури особистості, котрий являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються думки і почуття людини і з точки зору якої вирішуються багато життєвих питань" [10, с. 32].

У психологічному словнику зазначається, що ціннісні орієнтації формуються при засвоєнні соціального досвіду і виявляються в цілях, ідеалах, переконаннях, інтересах та інших проявах особистості. У структурі діяльності вони тісно пов'язані з її пізнавальними і вольовими сторонами. Система ціннісних орієнтацій утворює змістовний бік спрямованості особистості й виражає внутрішню основу її відношення до дійсності [11].

Ціннісні орієнтації відображають особистісну значущість соціальних, культурних та моральних цінностей і визначають ціннісне ставлення до дійсності. Цінності регулюють спрямованість і ступінь активності, визначають мотиви і цілі діяльності людини. Ціннісні орієнтації акумулюються в життєвому досвіді індивідів. Наявність сформованих ціннісних орієнтацій є показником зрілості людини як такої. Вони є показником ієрархії переваг, які індивід надає матеріальним чи духовним цінностям протягом свого життя.

А. Маслоу виділив дві групи цінностей:

- Б-цінності (цінності буття) - вищі цінності, властиві людям, що схильні до самоактуалізації (істина, добро, краса, цілісність, подолання дихотомії, життєвість, унікальність, досконалість, повнота, справедливість, порядок, простота, легкість без зусилля);

- Д-цінності (дефіцієнтні цінності) - нижчі цінності, оскільки вони орієнтовані на задоволення певної фрустрованої потреби (мир, спокій, сон, відпочинок, залежність, безпека).

Якщо взяти за основу теорію А. Маслоу, то можна сказати, що в складній життєвій або травматичній ситуації у людини на перший план виходять дефіцитарні цінності, адже наукові дослідження показують, що під час війни у більшості населення, особливо у тих, хто перебуває на окупованих територіях або проживає на межі бойових дій, головними є такі потреби, як безпека, мир, сон і відпочинок.

Травматичні події та обставини докорінно змінюють звичний спосіб життя, повсякденність, стосунки, мрії, цінності та пріоритети людей і вимагають постійної адаптації до кризових умов. З одного боку, криза може негативно впливати на умови життя, а з іншого - спонукати людину до пошуку нових можливостей для використання свого невикористаного потенціалу та прихованих людських ресурсів, вироблення ефективних стратегій психологічного подолання та переосмислення своїх власних цінностей задля збереження свого психологічного здоров'я.

Критеріями визначення психологічного здоров'я в умовах невизначеності, на нашу думку, є наступні: розвинуте мислення, життєстійкість та стійкість до стресу, вміння знаходити свої ресурси у складній ситуації; повнота емоційних і поведінкових проявів особистості, впевненість у собі; самоприйняття і здатність справлятися з емоційними труднощами, не завдаючи шкоди іншим; самооб'єктивність як чітке розуміння своїх сильних і слабких сторін; наявність системи цінностей, яка містить головну мету і надає сенс всьому, що людина робить; спрямованість на розвиток свого внутрішнього "Я"; вміння справлятися з емоційними труднощами, не завдаючи шкоди іншим; вміння використовувати свої сильні та слабкі сторони; вміння використовувати свої ресурси у складній ситуації.

Висновки

Отже, здійснивши дослідження поставленої нами проблематики, ми прийшли до наступних висновків:

1. Психологічні ресурси психологічного здоров'я особистості - це індивідуальні здібності, психологічні особливості, досвід та цінності, які людина набула та накопичила протягом життя, і які уможливлюють успішну та ефективну життєдіяльність, збалансовану взаємодію зі світом, подолання складних життєвих обставин та травматичних ситуацій.

2. До ключових ресурсів психологічного здоров'я особистості нами віднесено: життєстійкість та ціннісні орієнтації, адже саме ці особистісні ресурси забезпечують адаптивність, узгодженість, інтегрованість явищ внутрішнього світу людини та збалансованість її стосунків з навколишнім світом.

Література

1. Павлик Н.В. Структура й критерії психологічного здоров'я особистості. Психологія і особистість. 2022. №1 (21). С. 34-59.

2. Москаленко О.В., Блохіна І. О. До проблеми вивчення психологічного здоров'я особистості. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. №2. Том 33 (72). С. 92-96.

3. Курова А.В. Технології збереження емоційної стійкості в структурі психологічного здоров'я. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. №2. Том 33 (72). С. 87-91.

4. Запека Я.Г. Емпіричне дослідження життєстійкості студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2019. Випуск 4. С. 87-93.

5. Maddi S. Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology. 2004.V. 44. P. 279-298.

6. Предко В.В. Психологічне значення життєстійкості задля ефективного розвитку підлітка в умовах освітнього середовища. Габітус. 2020. Випуск 19. С. 185-189. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2020_19_34.

7. Сердюк Л.З., Купрєєва О. І. Особистісний ресурс життєстійкості студентів із соматичними захворюваннями. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2015. Том ІХ. Вип. 7. С. 311-317.

8. Манапова К.Р. Життєстійкість в системі поняття життєздатності. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2012. Випуск 44 (1). С. 143-150. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2012_ 44%281%29_18

9. Матяж С.В., Березянська А.О. Класифікація цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Наукові праці. Соціологія. 2013. Випуск 213. Том 225. С. 27-30.

10. Вакуленко О.Л., Чанчиков І. К. Особливості впливу ціннісних орієнтацій на життєстійкість особистості. Теорія і практика сучасної психології. 2019. Випуск 32. Том 1. С. 32-36.

11. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Карків: Прапор, 2007. 640 с.

12. References:

13. Pavlyk N. V. (2022). Struktura y kryterii psykholohichnoho zdorovia osobystosti [Structure and criteria of psychological health of a personality]. Psykholohiia i osobystist - Psychology and personality, 1 (21), 34-59.

14. Moskalenko O. V., Blokhina I. O. (2022). Do problemy vyvchennia psykholohichnoho zdorovia osobystosti [To the problem of studying the psychological health of the individual]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia - Scientific Notes of Vernadsky TSNU. Series: Psychology,2, Tom 33 (72), 92-96.

15. Kurova A. V. (2022). Tekhnolohii zberezhennia emotsiinoi stiikosti v strukturi psykholohichnoho zdorovia [Technologies for preserving emotional stability in the structure of psychological health]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia - Scientific Notes of Vernadsky TSU. Series: Psychology, 2, Tom 33 (72), 87-91.

16. Zapeka Ya. H. (2019). Empirychne doslidzhennia zhyttiestiikosti studentiv [An empirical study of students' resilience]. Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological sciences, Vypusk 4, 87-93.

17. Maddi S. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, V. 44, 279-298.

18. Predko V. V. (2020). Psykholohichne znachennia zhyttiestiikosti zadlia efektyvnoho rozvytku pidlitka v umovakh osvitnoho seredovyshcha [The psychological significance of resilience for the effective development of adolescents in the educational environment]. Habitus - Habitus, Vypusk 19, 185-189. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2020_19_34.

19. Serdiuk L. Z., Kuprieieva O. I. (2015). Osobystisnyi resurs zhyttiestiikosti studentiv iz somatychnymy zakhvoriuvanniamy [Personal resource of resilience of students with somatic diseases]. Aktualni problemy psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy - Actual problems ofpsychology: a collection of scientific papers of the H. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Tom ІХ, Vyp. 7, 311-317.

20. Manapova K. R. (2012). Zhyttiestiikist v systemi poniattia zhyttiezdatnosti [Resilience in the system of the concept of viability]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Psykholohiia - Bulletin of H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Psychology, Vypusk 44 (1), 143-150. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VKhnpu_psykhol_2012_44%281%29__18

21. Matiazh S. V., Berezianska A. O. (2013). Klasyfikatsiia tsinnostei ta tsinnisnykh oriientatsii osobystosti [Classification of values and value orientations of a personality]. Naukovi pratsi. Sotsiolohiia - Scientific works. Sociology, Vypusk 213, Tom 225, 27-30.

22. Vakulenko O. L., Chanchykov I. K. (2019). Osoblyvosti vplyvu tsinnisnykh oriientatsii na zhyttiestiikist osobystosti [Features of the influence of value orientations on personality resilience]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii - Theory and practice of modern psychology, Vypusk 32, Tom 1, 32-36.

23. Shapar V. B. (2007). Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk [A modern explanatory psychological dictionary]. Xarkiv: Prapor.

Размещено на Allbest.ru