Мотивація до самозбереження психофізичного здоров’я студентів як наукова проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології та педагогіки

Хмельницький національний університет

Мотивація до самозбереження психофізичного здоров'я студентів як наукова проблема

Подкоритова Лариса Олександрівна,

кандидат психологічних наук, доцент

Перерва Євген Генадійович, здобувач

освітньо-наукового рівня з психології

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу українських наукових праць щодо мотивації студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я.

У процесі огляду наукових праць виявлено, що проблема мотивації студентів до самозбереження свого здоров'я, зокрема психофізичного, привертає увагу науковців, які визначають її як один з провідних чинників самозбереження здоров'я. При цьому в українській науковій літературі наявні чітко сформульовані принципи і критерії розвитку позитивної мотивації самозбереження здоров'я студентів, описані окремі чинники, які позитивно і негативно впливають на мотивацію студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я та методи, які можна використати для розвитку цієї мотивації і бракує чітко визначених складових мотивації самозбереження психофізичного здоров'я у студентів.

Наведені раніше проведені іншими науковцями емпіричні дослідження, які показують, що мотивація студентів до самозбереження свого здоров'я переважно середня, але є значна кількість студентів з низькою мотивацією.

Серед чинників, які впливають на мотивацію студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я, можна визначити особистісні (темперамент, цінності, ставлення та установки щодо здоров'я); соціальні (особливо приклад значущих людей); політичні (особливо відповідна пропаганда здорового чи нездорового способу життя); інформаційні (в першу чергу інтернет). Відповідно, розвиток мотивації студентів до самозбереження психофізичного здоров'я, має здійснюватися на особистісному, соціальному і державному рівнях, при цьому особливу роль відіграє заклад вищої освіти.

Можливими методами розвитку мотивації студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я є інформування, лекція, бесіда, дискусія, ігрові практики, відео- та аудіороліки, тренінги. При цьому для студентів найбільш ефективним методом розвитку мотивації самозбереження психофізичного здоров'я є спеціальні тренінги, в які можна ненав'язливо включити інші методи, зокрема інформування.

Ключові слова: самозбереження, психофізичне здоров'я, студенти, мотивація.

Podkorytova Larysa Oleksandrivna PhD, Associate professor, Associate professor, Department of psychology and pedagogy, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi

Khudyakov Vitaliy Genadiyovych Postgraduate in psychology of Department of psychology and pedagogy, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi

Motivation to self-preservation of psycho-physical health of students as a scientific problem

Abstract

The article presents the results of a theoretical analysis of Ukrainian scientific works devoted to the students' motivation of self-preservation of their psychophysical health.

In the process of reviewing scientific works, it was found that the problem of students' motivation to self-preservation of their health, in particular psychophysical, attracts the attention of scientists, who define it as one of the leading factors of selfpreservation of health. At the same time, in the Ukrainian scientific literature there are clearly formulated principles and criteria for the development of positive motivation for self-preservation of students' health, separate factors are described that positively and negatively affect the motivation of students to self-preservation of their psychophysical health and methods that can be used to develop this motivation and there is a lack of clearly defined components of motivation for self-preservation of psychophysical health among students.

Earlier empirical studies conducted by other scientists show that the motivation of students to self-preserve their health is mostly average, but there is a significant number of students with low motivation.

Among the factors that influence students' motivation to self-preservation of their psychophysical health, it is possible to identify personal factors (temperament, values, attitudes and attitudes towards health); social (especially the example of significant people); political (especially appropriate promotion of a healthy or unhealthy lifestyle); informational (primarily the Internet). Accordingly, the development of students' motivation for self-preservation of psychophysical health should be carried out at the personal, social and state levels, while the institution of higher education plays a special role.

Possible methods of developing students' motivation to self-preservation of their psychophysical health are: information, lecture, conversation, discussion, game practices, video and audio clips, and trainings. At the same time, for students, the most effective method of developing the motivation for self-preservation of psychophysical health is special trainings, which can unobtrusively include other methods, in particular information.

Keywords: self-preservation of health, health preservation, self-preservation.

Вступ

Постановка проблеми. Самозбереження психофізичного здоров'я людини взагалі і молоді зокрема є нагальною проблемою, який приділяється значна увага науковців, особливо в останні роки, причому дослідження здійснюються не лише у психології і медицині, а й педагогіці, соціології, економіці тощо. Показано, що самозбереження здоров'я залежить від мотивації людини до цього: усвідомлення власного психофізичного здоров'я як цінності визначає ефективність його вдосконалення і збереження.

У наукових статтях можна зустріти таку тезу: «самозбереження здоров'я можливе лише за умови, що людина сама захоче бути здоровою» [1, c. 14-16]. Важливість позитивної раціональної мотивації щодо збереження людиною, зокрема студентського віку, свого здоров'я зазначають у своїх працях В. Бобрицька, О. Василенко, І. Заюков, О. Кобилянський, Н. Пилявець, О. Янцаловський та багато інших. Зокрема Є. Потапчук, Д. Казмірчук, В. Слободяник визначають мотивацію як один з елементів структури самозбережувальної поведінки [2]. Таким чином, у багатьох працях науковці акцентують увагу на особливій важливості мотивації для самозбереження здоров'я. Окрім того, вчені пропонують загальні принципи її розвитку (В. Бобрицька, C. Герасименко), наводять емпіричні дослідження особливостей мотивації самозбереження у студентів (С. Грай, Н. Пилявець). Водночас нами не виявлено чіткого визначення мотивації самозбереження здоров'я взагалі і психофізичного зокрема, структури і чинників цієї мотивації, а також методичних рекомендацій і методів з її розвитку у студентів. Бракує також праць щодо мотивації самозбереження студентів свого психофізичного здоров'я.

Таким чином, можна говорити про такі суперечності: 1) між наявністю наукових праць щодо самозбереження здоров'я у студентів в цілому, і браком праць про самозбереження психофізичного здоров'я студентів; 2) перевагою наукових досліджень, що констатують і обґрунтовують важливість мотивації до самозбереження здоров'я студентів і браком праць, конкретизуючого, уточнюючого змісту, чим ця мотивація обумовлена і як її коригувати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Огляд наукових праць за досліджуваною темою показав, що питанню самозбереження здоров'я в українській науці присвячені праці таких учених як З. Антонова, В. Бобрицька, О. Василенко, Ж. Вірна, І. Заюков, Д. Казмірчук, Н. Коляда, А. Полулях, Є. Потапчук, Н. Потапчук, Н. Теслик, В. Худяков, О. Янцаловський та ін. Про мотивацію до самозбереження здоров'я пишуть В. Вольська, С. Грай, І. Заюков, О. Зуб, Н. Пилявець, Ю. Таймасов, А. Турчинов, О. Шостка, О. Янцаловський та ін. Зазначені праці побудовані на вибірках переважно студентської молоді, зокрема досліджується зв'язок мотивації і темпераменту (О. Шостка, О. Янцаловський), вплив інтернету на мотивацію до здорового способу життя (В. Вольська, О. Янцаловський), загальні особливості мотивації студентів до здоров'язбереження (C. Грай, Н. Пилявець). Водночас ці праці розглядають самозбереження здоров'я в цілому, але не згадують здоров'я психофізичне.

Мета статті - представлення результатів теоретичного аналізу українських наукових праць щодо мотивації до самозбереження психофізичного здоров'я студентів.

Виклад основного матеріалу

Для дослідження зазначеної теми ми вважаємо за доцільне навести визначення провідних понять, на які ми спираємось у цій статті.

Мотивація - система спонукань, які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість [3, с. 212]

Самозбереження - активність особи, спрямована на збереження свого життя і здоров'я (запасу фізичної і психодуховної міцності, цілісності і внутрішньої злагодженості), а також досягнутого рівня особистого фізичного, психічного, духовного і професійного розвитку [4, с. 107].

Здоров 'я - динамічний стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних дефектів [5; 6]. Відповідно, психофізичне здоров'я - це динамічний стан повного фізичного і психічного благополуччя, відсутність фізичний і психічних хвороб (уточнення наше - Л.П.).

Студенти - це особи, які навчаються у вищому навчальному закладі та перебувають у стані професіоналізації своєї особистості. В Україні це зазвичай особи віку пізньої юності і ранньої зрілості (визначення наше - Л.П.).

Таким чином, виходячи з вище наведених родових понять, можна визначити, що мотивація студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я - це система спонукань, які зумовлюють активність студентів щодо збереження свого фізичного і психічного здоров 'я.

Як зазначалося у постановці проблеми, значна кількість дослідників наголошує на важливості мотивації для самозбереження.

І. Заюков [9] здійснює спробу визначити теоретико-методологічні основи мотивації працездатного населення до самозбереження здоров'я і пропонує модель мотиваційної поведінки, спрямованої на самозбереження здоров'я, зокрема зайнятого населення, яка містить такі елементи: а) потреби (мотиви) працівників, під час реалізації яких відбувається процес збереження та зміцнення їх здоров'я; б) мотиви економічної діяльності, зокрема спрямованої на створення гідних умов праці; в) система цінностей, які формують основу й ефективність трудові трудових відносин, у тому числі сприяють підвищенню рівня якості життя; г) відповідальність за збереження здоров'я на всіх рівнях: відповідальність держави, підприємства та конкретного працівника за збереження здоров'я та його зміцнення шляхом дотримання принципів здорового способу життя. При цьому автор зазначає, що в основі формування моделі поведінки працездатного населення та його мотивації до самозбереження здоров'я має бути досягнення синергійного ефекту на макро-, мезо- і мікрорівні.

C. Герасименко [10] вивчає особливості формування мотивації до здорового способу життя у студентів. Вона наводить спостереження В. Бароненко, які показують, що в студентської молоді часто втрачається значимість мотивації самозбереження та відзначається послаблене відчуття відповідальності за свою поведінку, що стає причиною венеричних захворювань, утягування в наркоманію, пияцтво тощо. Молодим людям здається, що ресурс їхнього особистісного здоров'я невичерпний. Подібні спостереження наводить і Н. Пилявець [11], зазначаючи, що студенти часто порушують режим харчування, не дотримуються режиму дня і відпочинку, мають шкідливі звички. При цьому молоді люди мало переймаються своїм способом життя, оскільки поки легко справляються з його наслідками. Н. Пилявець також зазначає, що досліджені нею студенти переважно усвідомлюють, що їх спосіб життя матиме наслідки у майбутньому, однак вони не планують щось змінювати зараз.

Н. Пилявець [11] також наводить результати свого дослідження особливостей мотиваційної сфери студентів з різним ставленням до власного здоров'я, де було виявлено, що 52,4% студентів мають середній рівень ставлення до власного здоров'я, рівень дещо нижчий за середній - 20,77%, рівень дещо вищий за середній - 18,46% і лише 8,46% студентів показали відмінний рівень ставлення до свого здоров'я. Проведений досліднецею кореляційний аналіз виявив, що середній рівень ставлення до здоров'я має пряму кореляцію із мотивацією до матеріального задоволення (г=0,310; p<0,05), дещо вищий за середній рівень - з мотивацією самоконструювання (r=0,330; p<0,05), і дещо нижчий за середній - з мотивацією досягнення успіху, престижу, влади, визнання (r=0,430; p<0,05).

Подібне, але більш раннє, дослідження С. Грай [12] показує дещо інші дані: за трьома різними методиками, більшість студентів (40 %) мотивовані до самозбереження свого здоров'я, проте кількість досілджених низькими і показниками нижче середнього досить висока. Розбіжність даних може бути обумовлена різними методиками, різними вибірками, а також часом: С. Грай проводила своє дослідження до повномасштабного вторгнення росії на територію України, а Н. Пилявець - під час цієї трагічної події.

Наведені результати досліджень С. Грай і Н. Пилявець показують, що мотивація студентів до самозбереження свого здоров'я переважно середня, але є значна кількість молоді, яка мало вмотивована на збереження свого здоров'я. Таким чином, актуально здійснювати роботу, спрямовану на підвищення рівня мотивації студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я. Для цього потрібно визначити:

1) складові мотивації до самозбереження психофізичного здоров'я студентів;

2) чинники, які позитивно і негативно впливають на мотивацію студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я;

3) ефективні методи розвитку цієї мотивації.

В українській науковій літературі нами виявлено небагато праць, які висвітлюють чинники, що впливають на мотивацію студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я, її структурні компоненти і методи розвитку. Так, О. Янцаловський і В. Вольська теоретично розглядають вплив темпераменту на особливості мотивації до самозбереження здоров'я. Автори вважають, що холерикам і сангвінікам легко вмотивувати себе до самозбереження свого здоров'я і діяти відповідно у цьому напрямку, а флегматикам і меланхоліками - важко, крім того, їхня мотивація нестійка [11].

У дослідженні з іншою співавторкою - О. Шосткою - О. Янцаловський показує важливість впливу інтернету на мотивацію студентів до самозбереження студентської молоді. Зокрема автори звертають особливу увагу на феномен блогерства: «Особливу увагу привертають блогери, які на особистому досвіді показують нам, що все може змінити, варто лише цього захотіти та почати щось робити для того» [14, с. 108]. У праці О. Василенко і Н. Калинюк [1] знаходимо дещо іншу думку про вплив інтернету на мотивацію студентів до самозбереження здоров'я: «засоби масової інформації, зокрема мережа «Internet» у привабливій формі культивують нездоровий спосіб життя» [1, с. 13]. Таким чином, інтернет постає і як позитивний, і негативний чинник мотивації у сфері збереження студентами свого здоров'я.

К. Охременко [15] вказує на те, суттєвим мотиваційним чинником до самозбереження є досвід оздоровчої діяльності. При цьому наголошено, що мотивація і досвід є взаємопов'язаними процесами. Тобто отримавши позитивний результат від діяльності, спрямованої на покращення свого психофізичного здоров'я, студент позитивно мотивується до її продовження.

Іншими чинниками мотивації самозбереження здоров'я студентів можна визначити: особистісні цінності студентів і ставлення до здоров'я; освіченість, поінформованість; рівень свідомості; особистий приклад викладачів і найближчого оточення студентів; доступність засобів для підтримки здорового способу життя; інформація, зокрема доступність і достовірність інформації про засоби і методи самозбереження здоров'я; загальнодержавна пропаганда як соціально значимої цінності; приваблива реклама, зокрема соціальна, засобів самозбереження здоров'я [11; 15; 16];

Таким чином, чинники мотивації самозбереження здоров'я студентів можна умовно об'єднати у такі групи:

1) особистісні (особливості темпераменту, характеру, система цінностей, життєві цілі і установки тощо);

2) соціальні (вплив оточення, особливо особисті приклади значущих для студентів осіб і соціальних груп);

3) політичні (пропаганда і реклама здорового чи нездорового способу життя як привабливої мети-цінності та відповідний рівень доступності засобів і методів для здорового чи нездорового способу життя);

4) інформаційні (у першу чергу інтернет) - виокремлюємо у самостійну групу, оскільки інформація діє і проявляється на всіх попередніх рівнях.

Відповідно, спираючись на працю І. Заюкова [9], розвиток мотивації студентів до самозбереження здоров'я, має здійснюватися на таких рівнях:

1) особистісний - цілеспрямований розвиток мотивації і самомотивації безпосередньо у студентів;

2) соціальний - створення соціального середовища, що мотивує до самозбереження здоров'я;

3) державний - створення умов, які визначаючи привабливість здоров'я як особистої і соціальної ціннності, заохочували би студентську молодь до самозбереження здоров'я.

Участь вищого закладу освіти убачається нами, в першу чергу, на 2му і 3-му рівнях, оскільки протягом 4-5,5 років студент знаходиться у соціальному середовищі вишу, сприймає приклади не лише своїх ровесників, а й викладачів. З іншого боку, державна політика у сфері самозбереження здоров'я молоді реалізується, зокрема через систему навчальних закладів. Таким чином, виш (як будь-який інший освітній заклад) постає сполучною ланкою між державою і соціальним середовищем, у якому обертаються студенти. Думки, що підтверджують нашу позицію, знаходимо у працях В. Верхоланцевої, О. Киреєвої, К. Охременко, О. Пішак, Л. Романів та ін. Зокрема К. Охременко, О. Пішак, Л. Романів [15; 17] зазначають необхідність створення здоров'язбережувального середовища у закладах освіти, яке сприятиме відповідній позитивній мотивації студентів, а В. Верхоланцева з колегами наводить такий приклад зі свого вишу [18].

Для ефективного розвитку позитивної мотивації до самозбереження здоров'я на всіх зазначених рівнях, важливе визначення і дотримання низки принципів. Такі принципи наводить В. Бобрицька [1]: науковості і доступності інформації відповідних знань; принцип превентивності; принцип системності і наскрізності; принцип інтегративності; принцип неперервності та практичної цілеспрямованості; принцип плюралізму і дисперсності; принцип динамічності і відкритості. C. Герасименко до цього переліку додає ще принцип гуманізму і принцип цілеспрямованості [10].

C. Герасименко також наводить критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в молоді на чотирьох рівнях здоров'я, за Концепцією формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.06.2004 № 605. Ці критерії ми подаємо нижче у вигляді таблиці 1:

мотивація психофізичне здоров'я студент

Таблиця 1

Критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в молоді ДО],

На нашу думку, наведені у таблиці 1 критерії можуть бути використані і як згадувані нами складові мотивації до самозбереження здоров'я студентів, і як основа для розробки відповідних програм з розвитку і корекції мотивації до самозбереження психофізичного здоров'я у студентської молоді.

Аналізуючи праці О. Василенко, О. Киреєвої, К. Охременко, Н. Пилявець, Є. Потапчука, О. Янцаловського можна визначити певні методи розвитку мотивації студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я: інформування, лекція, бесіда, дискусія, ігрові практики, відео- та аудіомтаеріали, тренінги тощо. При цьому, деякі автори [7; 14; 15; 16] підкреслюють особливу важливість правильного інформування студентської молоді щодо здоров'я і його значимості, засоби здоров'язбереження тощо. Погоджуючись у цілому з цією думкою, ми вважаємо, що для роботи зі студентами найбільш ефективним методом роботи з розвитку самозебережувальної поведінки є тренінг, у який можна органічно і ненав'язливо включити всі інші вище зазначені методи, зокрема інформування. Студенти не сприймають моралізаторство, менторство, повчальність - відповідно інформація про здоров'я і його самозбереження має подаватися у спосіб, прийнятний і приємний для студентів, зокрема з урахуванням їхнього життєвого досвіду. Таким чином, тренінги, спрямовані на самозбереження психофізичного здоров'я студентів мають включати як загальну інформацію про цінність психофізичного здоров'я, так і конкретні вправи, спрямовані на розвиток позитивної мотивації до самозбереження свого здоров'я, а також вправи з самоаналізу, саморегуляції, усвідомлення власної цінності тощо. Більш детальне визначення структури і змісту тренінгу розвитку позитивної мотивації до самозбереження психофізичного здоров'я студентів становить перспективи подальших досліджень.

Висновки

Під час аналізу наукових праць про мотивацію самозбереження психофізичного здоров'я у студентів було виявлено таке:

1. Питання мотивація студентів до самозбереження свого здоров'я, зокрема психофізичного привертає увагу науковців, які визначають її як один з провідних чинників самозбереження здоров'я взагалі. При цьому в українській науковій літературі наявні чітко сформульовані принципи і критерії розвитку позитивної мотивації самозбереження здоров'я студентів, описані окремі чинники, які позитивно і негативно впливають на мотивацію студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я та методи, які можна використати для розвитку цієї мотивації і бракує чітко визначених складових мотивації самозбереження психофізичного здоров'я у студентів.

2. Емпіричні дослідження показують, що мотивація студентів до самозбереження свого здоров'я переважно середня, але є значна кількість студентів з низькою мотивацією.

3. Виявлено, що серед чинників, які впливають на мотивацію студентів до самозбереження свого психофізичного здоров'я, є особистісні; соціальні; політичні; інформаційні.

4. Показано, що розвиток мотивації студентів до самозбереження психофізичного здоров'я, має здійснюватися на особистісному, соціальному і державному рівнях, при цьому особливу роль відіграє заклад вищої освіти.

5. Припускається, що серед можливих методів розвитку мотивації самозбереження психофізичного здоров'я для студентів найбільш ефективним є тренінг.

Перспективи подальших досліджень убачаються в уточненні чинників, які позитивно і негативно впливають на формування мотивації самозбереження психічного здоров'я студентів, визначенні структури цієї мотивації, емпіричному дослідженні мотивації самозбереження психофізичного здоров'я студентів, дослідженні ефективних методів розвитку позитивної мотивації самозбереження психофізичного здоров'я студентів, зокрема розробці й апробації відповідного тренінгу.

Література

1. Василенко О., Калинюк Н. Студент як суб'єкт самозбереження здоров'я. Теорія та практика формування особистості як суб'єкта само творення і самозбереження: монографія. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 2021. С. 7-21.

2. Потапчук Є. М., Пилявець Н. І. Самозбережувальна поведінка особистості як психологічний феномен. Габітус. Психологія особистості. 2022. Вип. 44. С. 219-222. URL: http://habitus.od.ua/journals/2022/44-2022/37.pdf (дата звернення: 13.09.2023).

3. Психологічна енциклопедія. Автор-упор. О. М. Степанов. Київ: Академвидав. 2006. 424 с.

4. Подкоритова Л., Гаврилькевич В. Значення рефлексії для професійного самотворення та самозбереження майбутніх фахівців соціономічної сфери // Теорія та практика формування особистості як суб'єкта само творення і самозбереження. Монографія. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 2021. С. 107-124.

5. Здоров'я. Посібник з освіти в області прав людини за участі молоді. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/health#2 (дата звернення: 12.09.2023).

6. Кукса В.О. До еволюції визначення поняття здоров'я. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: зб. наук. праць. 2004. С. 481-487. URL: https://vmurol.uu.edu.ua/upload/Naukovo_doslidna%20robota/Elektronni_vidannya/Act_ problemi/2004/81.pdf (дата звернення: 12.09.2023).

7. Янцаловський О. Психологічні засоби формування особистості як суб'єкта самозбереження. Теорія та практика формування особистості як суб 'єкта само творення і самозбереження. Монографія. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 2021. С. 227-245.

8. Антонова З. О., Худяков В. Л. Самозбереження здоров'я як предмет наукових досліджень. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2023. Вип. № 10 (28). С. 536-548. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/ pis/issue/view/153/241 (дата звернення: 13.09.2023).

9. Заюков І. В. Теоретико-методологічні основи мотивації працездатного населення до самозбереження здоров'я. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2018. № 14. С. 282-286. URL: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/bitstream/123456789/1834/1/Zaiukov.pdf (дата звернення: 10.09.2023).

10. Герасименко С. Особливості формування мотивації до здорового способу життя в студентів. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 27. Т. 1. С. 265-269. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/27_2020/part_1/27-1_2020.pdf#page=265 (дата звернення: 12.09.2023).

11. Пилявець Н. І. Особливості мотиваційної сфери студентів із різним ставленням до власного здоров'я. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2023. № 2. С. 45-48. URL: http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/psy/article/view/208/294 (дата звернення: 10.09.2023).

12. Грай С. А. Проблема стійкої мотивації студентської молоді до самозбереження здоров'я. Психолого-педагогічний науковий збірник. 2018. № 15. С. 42-45. URL: http://pedagogylviv.org.ua/zhurnaly/december_2018.pdf#page=42 (дата звернення: 11.09.2023).

13. Янцаловський О. Й., Вольська В. С. Залежність рівня мотивації до самозбереження здоров'я від типу темпераменту. Інноваційні наукові дослідження: теорія, методологія, практика: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 28-29лютого 2020р. Київ: ГО «Інститут інноваційної освіти». 2020. С. 99-102. С. 106 URL: https://novaosvita.com/wp-content/uploads/2020/03/InnTheoryMethPract-Kyiv- Feb2020.pdf#page=99 (дата звернення: 11.09.2023).

14. Янцаловський О. Й., Шостка О. С. Інтернет як позитивний інструмент впливу на мотивацію до здорового способу життя студентів. Інноваційні наукові дослідження: теорія, методологія, практика: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 28-29 лютого 2020 р. Київ: ГО «Інститут інноваційної освіти». 2020. С. 106-109. URL: https://novaosvita.com/wp-content/uploads/2020/03/InnTheoryMethPract-Kyiv- Feb2020.pdf#page=106 (дата звернення: 11.09.2023).

15. Охременко К. Специфіка виховного процесу в аспекті здоров'язбереження. Шоста міжнародна конференція молодих учених «Харківський природничий форум». (1819 травня 2023 р.): збірник тез. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2023. С. 305-307 URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/909ba3b5-ca28-4195-9abc-4892d466753c/ content#page=305 (дата звернення: 14.09.2023).

16. Киреєва О. І. Проблеми формування мотивації студентів на здоров'язбереження. Актуальні проблеми сучасної науки та наукових досліджень. 2019. Вип. № 11(14). С. 122-125. URL: https://www.vspu.edu.ua/science/art/a207.pdf#page=122 (дата звернення: 14.09.2023).

17. Романів Л. В., Пішак О. В. Нові підходи до формування мотивації здоров'язбереження студентської молоді. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2021. № 10. С. 426-430. URL: http://surl.li/lcxdt (дата звернення: 13.09.2023).

18. Верхоланцева, В. О., Верхоланцева, В. А., Мілаєв, О. І., Милаев, А. И., Мілаєва, І. І., Милаева, И. И. Формування здорового способу життя у здобувачів вищої освіти. Збірник науково-методичних праць Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. 2021. Вир. 24. С. 426-430. URL: http://surl.li/lcxeb (дата звернення: 13.09.2023).

References

1. Vasylenko O., Kalyniuk N. (2021). Student yak subiekt samozberezhennia zdorovia [A student as a subject of self-preservation of health]. Teoriia tapraktyka formuvannia osobystosti yak subiekta samo tvorennia i samozberezhennia - Theory and practice ofpersonality formation as a subject of self-creation and self-preservation. (pp. 7-21). Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A. A. [in Ukrainian].

2. Potapchuk Ye. M., Pyliavets N. I. (2022). Samozberezhuvalna povedinka osobystosti yak psykholohichnyi fenomen [Self-preservation behavior of the individual as a psychological phenomenon]. Habitus. Psykholohiia osobystosti - Habitus. Personality psychology. 44. 219-222. http://habitus.od.ua/journals/2022/44-2022/37.pdf [in Ukrainian].

3. Psykholohichna entsyklopediia [Psychological encyclopedia] O. M. Stepanov. Kyiv. 2006. 424 [in Ukrainian].

4. Podkorytova L., Havrylkevych V. (2021). Znachennia refleksii dlia profesiinoho samotvorennia ta samozberezhennia maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnoi sfery [The value of reflection for professional self-creation and self-preservation of future specialists in the socionomic sphere]. Teoriia ta praktyka formuvannia osobystosti yak subiekta samo tvorennia i samozberezhennia. - Theory and practice of personality formation as a subject of self-creation and self-preservation. (pp. 107-124). Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A.A. [in Ukrainian]

5. Zdorovia [Health]. Posibnyk z osvity v oblasti prav liudyny za uchasti molodi. - Manual on education in the field of human rights with the participation of young people. Retrieved from: https://www.coe.int/uk/web/compass/health#2 [in Ukrainian].

6. Kuksa V.O. (2004). Do evoliutsii vyznachennia poniattia zdorovia [Towards the

evolution of the definition of the concept of health]. Aktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy: zb. nauk. prats. - Actual problems of education and upbringing of people with special needs: coll. of science works. 481-487. Retrieved from:

https://vmurol.uu.edu.ua/upload/Naukovo_doslidna%20robota/Elektronni_vidannya/Act_proble mi/2004/81.pdf [in Ukrainian].

7. Iantsalovskyi O. (2021). Psykholohichni zasoby formuvannia osobystosti yak subiekta samozberezhennia [Psychological means of personality formation as a subject of selfpreservation]. Teoriia ta praktyka formuvannia osobystosti yak subiekta samo tvorennia i samozberezhennia - Theory and practice of personality formation as a subject of self-creation and self-preservation. (pp. 227-245). Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A.A. [in Ukrainian].

8. Antonova Z. O., Khudiakov V. L. (2023). Samozberezhennia zdorovia yak predmet naukovykh doslidzhen. [Self-preservation of health as a subject of scientific research]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»). - Perspectives and innovations of science ("Pedagogy" Series, "Psychology" Series, "Medicine" Series). 10 (28). (рр. 536-548). Retrieved from: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/issue/ view/153/241[in Ukrainian].

9. Zaiukov I.V. (2018). Teoretyko-metodolohichni osnovy motyvatsii pratsezdatnoho naselennia do samozberezhennia zdorovia [Theoretical and methodological foundations of motivation of the able-bodied population to self-preservation of health]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia. - Eastern Europe: Economy, Business and Management. 14. 282-286. Retrieved from: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/bitstream/123456789/1834/1/Zaiukov.pdf [in Ukrainian].

10. Herasymenko S. (2020). Osoblyvosti formuvannia motyvatsii do zdorovoho sposobu zhyttia v studentiv [Peculiarities of the formation of motivation for a healthy lifestyle in students]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. - Current issues of humanitarian sciences. 27. 1. 265-269. Retrieved from: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/27_2020/part_1/27-1_2020.pdf#page=265 [in Ukrainian].

11. Pyliavets N. I. (2023). Osoblyvosti motyvatsiinoi sfery studentiv iz riznym stavlenniam do vlasnoho zdorovia [Peculiarities of the motivational sphere of students with different attitudes towards their own health.]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. 2. 45-48. RETRIEVED FROM: http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/psy/article/view/208/294 [in Ukrainian].

12. Hrai S. A. (2018). Problema stiikoi motyvatsii studentskoi molodi do samozberezhennia zdorovia [The problem of sustainable motivation of student youth to selfpreservation of health]. Psykholoho-pedahohichnyi naukovyi zbirnyk - Psychological and pedagogical scientific collection. 15. 42-45. Retrieved from: http://pedagogylviv.org.ua/zhurnaly/ december_2018.pdf#page=42 [in Ukrainian].

13. Iantsalovskyi O. Y., Volska V. S. (2020). Zalezhnist rivnia motyvatsii do samozberezhennia zdorovia vid typu temperamentu [Dependence of the level of motivation for self-preservation of health on the type of temperament]. Innovatsiini naukovi doslidzhennia: teoriia, metodolohiia, praktyka: materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 28-29 liutoho 2020. - Innovative scientific research: theory, methodology, practice: materials of the IV International Scientific and Practical Conference, February 28-29, 2020. 99-102. Retrieved from: https://novaosvita.com/wp-content/uploads/2020/03/InnTheoryMethPract-Kyiv- Feb2020.pdf#page=99 [in Ukrainian].

14. Iantsalovskyi O. Y., Shostka O. S. (2020). Internet yak pozytyvnyi instrument vplyvu na motyvatsiiu do zdorovoho sposobu zhyttia studentiv [The Internet as a positive tool for influencing students' motivation for a healthy lifestyle]. Innovatsiini naukovi doslidzhennia: teoriia, metodolohiia, praktyka: materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 28-29 liutoho 2020 r. - Innovative scientific research: theory, methodology, practice: materials of the IV International Scientific and Practical Conference, February 28-29, 2020. Kyiv: HO «Instytut innovatsiinoi osvity». 106-109. Retrieved from: https://novaosvita.com/wp- content/uploads/2020/03/InnTheoryMethPract-Kyiv-Feb2020.pdf#page=106 [in Ukrainian].

15. Okhremenko K. (2023). Spetsyfika vykhovnoho protsesu v aspekti zdorovia- zberezhennia. [The specificity of the educational process in the aspect of health care]. Shosta mizhnarodna konferentsiia molodykh uchenykh «Kharkivskyi pryrodnychyi forum». - The sixth international conference of young scientists "Kharkiv natural forum". (May 18-19, 2023): collection of theses. Kharkiv: KhNPU imeni H. S. Skovorody, 305-307 Retrieved from: https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/909ba3b5-ca28-4195-9abc-4892d466753c/ content#page=305 [in Ukrainian].

16. Kyreieva O. I. (2019). Problemy formuvannia motyvatsii studentiv na zdoroviazberezhennia [Problems of forming students' motivation for health care.]. Aktualniproblemy suchasnoi nauky ta naukovykh doslidzhen - Actual problems of modern science and scientific research. 11 (14). 122-125. Retrieved from: https://www.vspu.edu.ua/science/art/a207.pdf#page=122 [in Ukrainian].

17. Romaniv L. V., Pishak O. V. (2021). Novi pidkhody do formuvannia motyvatsii zdoroviazberezhennia studentskoi molodi. [New approaches to the formation of health-care motivation of student youth]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Hraal nauky» - International scientific journal "Grail of Science". 10. 426-430. Retrieved from: http://surl.li/lcxdt [in Ukrainian].

18. Verkholantseva, V. O., Verkholantseva, V. A., Milaiev, O. I., Mylaev, A. Y., Milaieva, I. I., Mylaeva, Y. Y. (2021). Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia u zdobuvachiv vyshchoi osvity [Formation of a healthy lifestyle in students of higher education]. Zbirnyk naukovo-metodychnykh prats Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu imeni Dmytra Motornoho - A collection of scientific and methodological works of the Dmytro Motorny Tavri State University of Agrotechnology. 24. 426-430 Retrieved from: http://surl.li/lcxeb [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru