Результати дослідження рівня конативного параметру емоційної значущості подружніх взаємин у сім’ях з різним стажем подружнього життя

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Кафедра теоретичної та консультативної психології

Результати дослідження рівня конативного параметру емоційної значущості подружніх взаємин у сім'ях з різним стажем подружнього життя

Х. Цьомик, аспірант

м. Київ, Україна

Анотація

Вперше визначено та оприлюднено поняття «емоційна значущість подружніх взаємин» - це присвоєння цим взаєминам специфічної комбінації переживань, що визначає їх ціннісно-смислове наповнення та сприятиме подружній близькості, турботі та єднанню. Описано конативний параметр емоційної значущості подружніх взаємин. Апробовано авторські методики для дослідження рівня вербальних та невербальних комунікацій в парі, турботи та наявності традицій у сім'ях з різним стажем подружнього життя.

Доведено, що в молодих сімей наявний залежний (високий) рівень вербальних та не вербальних комунікацій, автономний (низький) рівень наявності традицій та турботи в парі. У сімей з середнім стажем подружнього життя виявлено залежний (високий) рівень вербальних та невербальних комунікацій, симбіотичний (середній) рівень наявності традицій та турботи. У зрілих пар зафіксовано автономний (низький) рівень вербальних та невербальних комунікацій, залежний (високий) рівень наявності традицій та турботи між партнерами. Відповідно за підсумками дослідження ми визначили рівень конативного параметру, який є складовим компонентом емоційної значущості подружніх взаємин.

Відмічено, що рівень конативного параметру у сім'ях з різним стажем подружнього життя є різний.

Обґрунтовано, що у конативного параметру емоційної значущості наявні три конструкти: вербальні та невербальні комунікації, патерність взаємин (традиції, звичаї), турбота.

Ключові слова: емоційна значущість подружніх взаємин, конативний параметр, комунікації, традиції, турбота.

Annotation

Results of researching the level of the conative parameter of the emotional significance of marital relationships in families with different age of married life

Kh. Tsyomyk, Graduate student of the Department of Theoretical and Counseling Psychology of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University Kyiv, Ukraine

For the first time, the concept of "emotional significance of marital relations" was defined and made public. The conative parameter of the emotional significance of marital relations is described. The author's methods were tested for researching the level of verbal and non-verbal communication in a couple, care and the presence of traditions in families with different years of married life It has been proven that young families have a dependent (high) level of verbal and non-verbal communication, an autonomous (low) level of traditions and care in a couple. In families with an average length of married life, a dependent (high) level of verbal and non-verbal communication, a symbiotic (average) level of traditions and care were found. In mature couples, an autonomous (low) level of verbal and non-verbal communication, a dependent (high) level of the presence of traditions and care between partners was recorded.

According to the results of the study, we determined the level of the conative parameter, which is a component of the emotional significance of marital relations. It was noted that the level of the conative parameter in families with different years of married life is different. It is substantiated that the conative parameter of emotional significance has three constructs: verbal and nonverbal communication, paternalism of relationships (traditions, customs), care.

Keywords: emotional significance of marital relations, conative parameter, communications, traditions, care.

Постановка проблеми

На сьогодні у складний суспільний період, в час воєнних дій країни агресора проти України, сімейна сфера зазнає руйнувань, що підтверджується наявністю великої кількості розлучень. Нашою метою є знайти ресурси, які допоможуть подружнім парам на різному етапі їх спільного життя не просто зберегти шлюб, а також емоційну значущість подружніх взаємин. Емоційна значущість подружніх взаємин - це присвоєння цим взаєминам специфічної комбінації переживань, що визначає їх ціннісно-смислове наповнення та сприятиме подружній близькості, турботі та єднанню. Взаємини не можуть існувати без безпосередньої взаємодії їх учасників тому, щоб подружні стосунки набули емоційної значущості для партнерів, їх контакт повинен бути на відповідному рівні. Тому один з параметрів за яким ми досліджуємо рівень емоційної значущості подружніх взаємин є саме конативний параметр.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різними аспектами сімейних взаємостосунків займалися такі закордонні психологи як: М. Боуен, Д. Басс, Р. Бендлер, К. Вітек, У. Харлі; вітчизняні вчені: В. Бойко, В. Борисов, І. Бестужев-Лада, О. Бондарчук, А. Волкова, С. Голод, А. Добродняк. У вітчизняній науці тему любові досліджували О.Кочарян, Ю. Коцюба, Л. Куприянчик, С. Максименко, А. Федосова, Є. Фролова. Традиції, звичаї досліджувані: М. Боришевський, П. Ігнатенко, Ю. Олійник, Т.Трапезнікова. Турбота постає як предмет наукового осмислення ще у терені філософських наук (А. Камю, П. Тілліх, М. Хайдеггер ).

Мета статті - обґрунтувати та дослідити рівень конативного параметру емоційної значущості подружніх взаємин за допомогою якісного та кількісного аналізу його конструктів.

Виклад основного матеріалу

Конативний параметр емоційної значущості подружніх взаємин знаходить своє відображення в конкретних рухах, комунікаціях, рольових взаємодіях. Тобто відповідає за всі складові міжособистісної взаємодії. У нашому дослідженні цей параметр розкривається через наступні конструкти: вербальна та невербальна комунікабельність; патерність взаємин; турбота.

Перед тим як перейти безпосередньо до кількісного та якісного аналізу ми б хотіли проаналізувати зазначені вище конструкти.

Е. Новикова зазначає, що спілкування і взаємини подружжя в благополучних сім'ях характеризують відкритість, інтимність, довіру одне одному, високий рівень взаємної симпатії, конструктивність, рефлексивність, гнучкий, демократичний характер розподілу ролей в сім'ї, моральну й емоційну підтримку. Саме комунікація є важливою складовою усіх типів міжособистісних взаємин, зокрема й подружніх. Проте взаємини між сімейними партнерами та рівень їхньої емоційної значущості ще можна розпізнати за допомогою невербальних засобів. Чим точніша невербальна комунікація між подружжям, - тим успішніша їхня взаємодія і вищий рівень близькості. Тому однією зі складових конативного параметру є вербальні та невербальні комунікації.

В процесі спілкування люди обмінюються одне з одним різними уявленнями, ідеями, інтересами, настроями, почуттями, установками тощо.

Все це можна розглядати як інформацію, і тоді сам процес спілкування може бути зрозумілий як процес обміну інформацією. В умовах людського спілкування інформація не тільки передається, але й формується, уточнюється, розвивається. Традиційно прийнято розрізняти вербальну комунікацію і невербальну комунікацію. Отже, розміщення партнерів обличчям одне до одного сприяє виникненню контакту, символізує увагу до співрозмовника. Візуальне спілкування - це контакт за допомогою очей, початкове вивчення якого пов'язували з інтимним спілкуванням. Багато дослідників вважають, що контакт очима між партнерами що спілкуються може служити мірою їхньої симпатії одне до одного. А. Піз стверджує, що за допомогою слів передається 39%, а за допомоги міміки, жестів і поз - 61%. Без сумніву, вербальні та невербальні засоби спілкування потрібно інтерпретувати не ізольовано, а в єдності, оскільки вони підсилюють взаємодію між співрозмовниками. Між вербальними і невербальними засобами спілкування наявний своєрідний розподіл функцій: словесними передається чиста інформація, а невербальними - ставлення до партнера. Бажано розвивати вміння читати (розуміти) невербальні сигнали, оскільки вони здебільшого спонтанні, несвідомі, а тому - щирі.

Вміння користуватися ними сприяє формуванню культури спілкування. Е. Холл стверджував що невербальна поведінка:

- створює образ партнера по спілкуванню;

- висловлює якість і зміна взаємовідносин партнерів по спілкуванню, формує ці відносини;

- є індикатором актуальних психічних станів особистості;

- виступає в ролі уточнення, зміни розуміння вербального повідомлення, посилює емоційну насиченість сказаного;

- підтримує оптимальний рівень психологічної близькості між людьми, що спілкуються;

- виступає в якості показника статусно-рольових відносин [1].

Проаналізувавши вербальні та невербальні засоби спілкування, їх особливості та функціональність ми можемо підтвердити важливість їх застосування у повсякденному житті подружжя. Саме за допомогою наявності вербальних та невербальних засобів комунікативного процесу партнери можуть виразити міжособистісну взаємодію та констатувати емоційну значущість подружніх взаємин. Чим цікавішим та масштабнішими є реалізація вербальних та невербальних засобів у стосунках між партнерами, тим більшою є рівень їх емоційної значущості.

Патерність взаємодій. Патерн - це термін, який означає якийсь повторювальний шаблон. Патерність взаємодій партнерів це певні схеми поведінки які мають свою повторюваність, до них ми можемо віднести, наприклад, ритуали, традиції, звичаї [6].

Однією з сімейних функцій є рекреаційна, за допомогою якої реалізовується особистісна потреба у дозвіллі. Її можна реалізувати через наявність сімейних традицій, які не просто є частиною дозвілля, а ще зміцнюють родину. М. Боришевський розглядає традиції як заведені в родині норми, манери поведінки, звичаї та погляди, що передаються з покоління в покоління і мають символічне значення для всіх членів родини [5]. Наявність сімейних традицій свідчить про те, що родина згуртована, а відсутність якихось спільних способів сімейної взаємодії, своєю чергою, свідчить про те, що сім'я роз'єднана, немає почуття спільності в її членів. Одна з відмінних рис сімейних традицій - їх повторюваність, регулярність. Передусім таку регулярність нам забезпечують щорічні свята, релігійні ритуали, народні традиції. І водночас у кожній родині є свої способи відзначати ті чи інші свята, проводити обряди (хрещення, весілля тощо), святкувати особливі важливі дати (як, наприклад, збиратися всією родиною на день народження або ювілеї найстарших членів роду). Така регулярність і повторюваність дає можливість радіти не тільки в день самої події, а й перед тим - готуватися до неї, очікувати, смакувати, фантазувати на тему, як усе має пройти. Такі дії знижують тривогу членів родини, дають відчуття опори й стабільності, що так важливо в сучасному світі, сповненому непередбачуваності й стресів. Ще однією особливістю сімейних ритуалів і традицій є те, що в них задіяні всі члени родини.

П.І гнатенко стверджував, що спільна діяльність, особливо коли вона передбачає розподіл ролей, кооперацію, спілкування, - сприяє згуртуванню членів сім'ї [4]. Саме цей принцип використовують у згуртуванні, спрямований на створення більш дружньої атмосфери і, відповідно, більш ефективної взаємодії в повсякденному житті. У спільній діяльності партнери можуть щонайкраще проявити свої сильні сторони, навчитися розподіляти ролі, і, що дуже важливо, вирішувати проблеми. Дотримуючись певних традицій, вони мають можливість відчути свою причетність до родини як до системи, відчути свою належність до чогось більшого - до роду, своєї культури, побачити свою значущість і потрібність [5]. Таким чином, участь у сімейних традиціях і ритуалах несе багато важливих функцій для подружжя, навіть якщо вони їх не усвідомлюють, проте на підсвідомому рівні цінність створеної атмосфери, а, відповідно, й сім'ї зростає. Ці традиції зміцнюють почуття цілісності маленького колективу - родини, поглиблюють взаємини між її членами, створюють упевненість і відчуття неповторності домашньої атмосфери. Саме тому сімейні традиції виконують дуже велику роль в існуванні родини. А це теж надзвичайно суттєве джерело ресурсу, адже бути причетним до чогось великого - це одна з потреб, що забезпечує відчуття значущості й сенсу.

Отже, наявність сімейних традицій, сімейні сценарії сприяють згуртованості та забезпечують певною мірою реалізацію дозвіллєвої функції сім'ї та особистісної потреби, саме тому виступають складовою емоційної значущості подружжя.

Важливим для кожної особистості відчувати чиюсь турботу, а також у певний віковий період виникає потреба турбуватися про когось. Турбота - комплекс дій стосовно якого-небудь об'єкту, націлених на його благополуччя. Як самостійний феномен турбота постає у центрі уваги спочатку на терені моральної філософії лише в другій половині XX ст. Наразі в сучасних дослідженнях турбота, як і раніше, проявляється в контексті актів допомоги (медична сфера та соціальна робота) і майже не виступає предметом самостійних досліджень, зокрема, з питань психології сім'ї. Аналіз літературних джерел показав, що трактування поняття «турбота» пройшло непростий шлях. Поруч з науковцями слід відзначити, що турбота - не тотожна простій «заклопотаності» становищем когось, що породжує окремі акти допомоги (діяння блага). Це поняття також вказує на систематичну практику багатосторонньої підтримки іншої людини, включає також створення умов для переживання нею життєвого благополуччя і його повноцінної самореалізації. Турбота є відповіддю не лише на виражені і невиражені ситуативні потреби її об'єкту, але і на його специфічну комплексну потребу «бути разом». В німецькій філософії турбота переходить із етичної (моральної) сфери в категорію універсального поняття [2].

Так М. Хайдеггер, визнав турботу основним почуттям людського існування. Тож, опираючись на вище наведені міркування, ми будемо визначати турботу як комплекс дій по відношенню до іншої людини для її багатосторонньої підтримки, задоволення її потреб, створення умов для переживання життєвого благополуччя і її повноцінної самореалізації [3]. Турбота є активним станом людини, коли особа виявляє її стосовно іншого, в тому числі й до себе, а також до матеріальних і нематеріальних об'єктів. Турбота буває й пасивним станом людини, коли вона потребує прояву піклування від інших осіб. Турбота може стати мотивом поведінки людини, але тоді, коли вона стає потребою. Активізований психічний стан турботи в особі переростає в певні дії з її реалізації. Таким чином, турбота тоді стає мотивом поведінки. Протягом життя людина формує вторинні потреби, серед яких можна виділити соціальність. Вона полягає в жертовності, служінні людям, альтруїзмі, турботі про інших. При певному вихованні, внутрішніх переконаннях, світогляді прояв турботи про інших стає потребою людини. Таким чином, турботливість, як і кожну компетенцію, можна виховувати і розвивати. Турботливість можемо віднести до соціально- психологічної компетентності людини. Вона відіграє велику роль в міжособистісних стосунках. На противагу, відсутність турботи знижує комфортність проживання в подружжі, і як наслідок такі подружні взаємини втрачають свою цінність для кожного, а отже й емоційну значущість.

Дослідження проводилось на базах різних цивільних інфраструктур: Міської клінічної лікарні №1 (м. Івано-Франківськ), ТОВ "Птахофабрика Крупець" (Рівненська обл., Дубинського р-н, с. Крупець), Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету обухівської міської (Київської обл., Обухівського р-н., м. Обухів), факультету психології УДУ імені Михайла Драгоманова (м. Київ) та приватного дитячого садка «Дитяча резиденція» (м. Київ). Досліджуваними стали працівники та споживачі послуг у кількості 306 осіб (153 сім'ї). Дослідницький контингент було розприділено у різні експериментальні групи за стажем сімейного життя:

1) сім'ї з невеликим стажем спільного життя 0-6 років (молоді сім'ї) - 51 пара;

2) 51 сім'я з стажем сімейного життя 7-15 років (сім'ї з помірно тривалим стажем подружнього життя);

3) 51 сім'я з довготривалим стажем більше 16 років (зрілі сім'ї).

За допомогою третього методичного блоку ми вивчали рівень конативного параметра, який представлений трьома конструктами емоційної значущості подружжя. Перший це вербальні та невербальні комунікації у парі. Саме вони підсилюють близькість, сприяють та вказують на наявність зацікавленості, прихильності та інтимності у подружжі. Для визначення означених комунікацій нами був розроблений опитувальник «Рівень вербальної та невербальної комунікації у подружжі». Він складається з 32 запитань, де за респонденти повинні були відповісти на них, присвоївши бал від 1 до 9, оцінивши ступені відповідності твердження до ситуацій з їх подружнього життя. Інтерпретація результатів відбувається так: якщо переважатиме у відповідях партнерів цифри від 1 до 3 - це вказуватиме на низький рівень вербальних та невербальних комунікацій в парі, а саме про те, що партнери не цікавляться життям, інтересами, справами один одного, в них відсутній тактильний контакт, підвищена автономність та зовсім немає точок пересікання; відповіді 4 - 7 вказуватимуть на середній рівень (симбіотичний), суть у тому, що саме на цьому рівні між партнерами є достатньо дотиків, у них присутній спільний простір, інтереси, вони та цифри 8-9 - на високий рівень (залежний) свідчить про зажуреність у особистий простір іншого, надмірне, нав'язливе прагнення до відвертих розмов, обіймів, з боку одного з партнерів, що є надокучливим та некомфортним для іншого.

Наступним важливим аспектом у подружжі є сімейні традиції. Сімейна традиція - це щось унікальне, особливе, «ексклюзивне», притаманне лише конкретній сім'ї. Саме наявність сімейних традицій сприяє підтриманню дозвіллєвої функції у подружжі. Завдяки міцності сімейних традицій значущість подружні взаємин покращується. Для визначення їх наявності у наших респондентів ми застосували методику «Незакінчені речення» на тему «Традиції моєї сім'ї»), де ми змогли побачити наявність традицій та їх зміст у сім'ях. Запропоновано 16 початків речень у кожного з партнерів, у сумі у них є 32 речення. У разі якщо з них сумарно в пар спостерігається продовженими від 1 до 10 речень це відповідатиме автономному (низькому) рівню традицій в парі, що означає їх недостатню кількість чи їх відсутність, яка не сприяє згуртованості сім'ї, якщо від 11 до 22 - це симбіотичний (середній) рівень, наявність такого рівня сприяє підтриманню дозвіллєвої функції сім'ї, зміцненню почуття цілісності родини, поглибленню взаємин між її членами, створенню упевненості і відчуття неповторності домашньої атмосфери. Якщо кількість традицій від 23 до 32 це свідчить про залежний (високий) рівень сформованості традицій, проте коли їх така надмірна кількість це може викликати дискомфорт у сім'ї, так як у подружжі час повинен бути рівномірно розприділений для виконання усі сімейних функцій.

Третій конструкт це турбота. Турбота - приділення уваги. Турбота стосовно до партнера - це чуйність та допомога. Для турботливої людини характерна схильність встигати подумати не тільки про себе, але і про оточуючих. Існує багато способів, щоб проявити турботу. Можна щось сказати, написати повідомлення, подарувати щось, поділитися чимось, щось спекти, заспівати, обійняти, зіграти, посадити або прибрати та багато іншого. Проте є випадки коли турботи є занадто багато у ставленні одного партнера до іншого, і це викликає супротив, прагнення втекти, коли турбота переходить особисті межі або є недоречною. Саме для цього ми створили опитувальник «Рівень турботи до мене»), який складається із 32 запитань, на які потрібно респондентам відповісти «так» або «ні». Інтерпретація результатів здійснюється за допомогою підрахунків відповіді «так» на запитання. Сумарно у партнерів є 64 запитання. Автономний (низький) рівень турботи ми відмічали у респондентів які мали позитивних відповідей відповідей буде від 1 до 21 це вказувало на байдужість та автономність партнерів, відсутність зацікавленості у фізичному та психологічному стані партнера; якщо відповідей «так» було від 22 до 43 це дорівнювало симбіотичному (середньому) рівню турботи у парі, а саме про її влучність та достатня необхідність, про дбайливість про внутрішній і зовнішній комфорт партнера; від 44 до 64 це залежний (високий) рівень турботи вказував на наявність надлишкової, надокучливої турботи між партнерами.

Першим конструктом. який ми дослідили є вербальні та невербальні комунікації між партнерами. Його ми досліджували за допомогою авторського опитувальника «Рівень вербальної та невербальної комунікації у подружжі». емоційний ціннісний смисловий подружній стаж

Результати про цьому конструкту ми відобразили у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Кількісні показники рівня вербальної та невербальної комунікації у сім'ях з різним стажем подружнього життя n=51

Рис. 1.2 Кількісні показники рівня турботи у сімей з різним стажем подружнього життя (n = 51)

Симбіотичний рівень турботи проявився найбільше у пар з середнім стажем подружнього життя (41,18%), у зрілих пар - 23,53%, а у молодих - 31,37%. Характерним таким респондентам є те, що для них важливий комфорт, затишок, самопочуття «значущого іншого», відповідно при умовах, коли присутня турбота від партнера взаємини набувають цінності для учасників.

У зрілих сімей (56,86%) переважає залежний рівень турботи, у молодих він дорівнює в 15,69%, а у пар з середнім стажем 25,49%. Цей рівень вказує на те, що турботи від партнера є надміру, вона інколи буває надокучлива та навіть непотрібна. При такому рівню турботи вона переростає в так звану «гіперопіки» яка є некомфортною в взаєминах.

Цікавим, на нашу думку, є аналіз безпосередніх найпопулярніших відповідей респондентів з різним стажем подружнього життя, наприклад, ось відповіді молодих пар на такі запитання як «Чи часто партнер (-ка) цікавиться питаннями Вашого фізичного стану, Якщо є лише одна порція смачної страви, чи впевнені ви, що Ваш партнер (-ка) віддасть її, Чи прагне партнер (-ка), щоб вам було комфортно у Вашому помешканні, Чи турбується партнер (-ка), щоб Вам було зручно під час спільного сну» більшість респондентів відповіді «ні», що свідчить про егоїстичність поводження у парі. Проте на такі запитання як: «якщо у Вас відповідальний день чи завжди партнер (-ка) поцікавиться результатом, чи прагне партнер (-ка) підтримувати Вас в професійній реалізації, чи партнер (-ка) завжди цікавиться вашими справами та як минув день» переважно були відповіді «так». Це свідчить про те, що партнерів мало цікавить благополуччя та фізичний стан іншого, але є турбота стосовно підтримки партнерів у їх самовираженні та самореалізації. У сімей з середнім стажем подружнього життя більшість позитивних відповідей були на такі запитання: «Чи важливо вашому партнерові (-ці) охайність вашого зовнішнього вигляду, чи цікавиться партнер (-ка) Вашими враженнями від перегляду фільму чи прочитання книжки, чи прагне Ваш партнер (-ка) реалізувати Ваші мрії, чи цікавиться Ваш партнер (-ка), чого Вам не вистачає, щоб бути щасливою (-им), під час заняття сексом чи цікавиться партнер (-ка) Вашим комфортом». Загалом актуальними є питання про турботу за зовнішній вигляд один одного, охайність, мрії та благополуччя. Це означає про наявність різносторонньої турботи, а особливо турбота про щастя партнера, що підтверджує наявність небайдужого трепетного ставлення. У зрілих пар позитивні відповіді у більшості були на такі запитання: «Коли Ви захворіли чи партнер (-ка) потурбується про Вас (подасть у ліжко чаю та пігулки), Якщо Ви кудись направляєтеся, чи завжди партнер (-ка) поцікавиться чи добралися Ви до місця призначення, чи нагадує Ваш партнер (-ка), що вам час обстежити Ваше здоров'я, чи турбується партнер (-ка), щоб Ви тепло були одягнуті, коли на вулиці погана погода». Тобто у пар з вищезазначеним стажем переважає турбота про здоров'я партнера (-ки), що зазвичай зумовлене віковими характеристиками.

Підсумовуючи якісний та кількісний аналіз рівня турботи можна зробити висновок, що у молодих парах рівень турботи є на автономному рівні у сім'ях з середнім стажем подружнього життя на симбіотичному рівні, а у зрілих пар турбота на залежному рівні.

Висновки

Отже, здійснивши кількісний та якісний аналіз конативного параметру ми робимо висновок що, молодим сім'ям присвоюється автономний рівень, їм як і парам з середнім стажем притаманний залежний рівень вербальних та невербальних комунікацій, тобто надлишкова взаємодія яка може бути надокучлива одному з партнерів. Проте дуже мала наявність традицій чи їх відсутність, що понижує інтерес до подружнього життя. Також наявність поверхневої турботи партнерів у ставленні одне до одного яка наближена до її відсутності загалом. Сім'ям з середнім стажем притаманний симбіотичний рівень по цьому параметру так як рівень турботи та наявності традицій є на задовільному рівні, проте їх комунікативна сфера на завищеному рівні, як зазначалося вище. Зрілим сім'ям присвоюється залежний рівень так як присутній надлишок традицій та через мірна турбота, але комунікативність є на автономному рівні особливо невербальна складова, що може бути зумовлене віковими характеристиками.

Література

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістки / Ф.С. Бацевич.- К.: ВЦ «Академія», 2014. - 344 с.

2. Помиткіна Л.В. Психологія сім'ї: навч. посіб. К.: Вид-во Нац. авіац. унту «НАУ- друк», 2015. 270 с.

3. Психологія сімейних взаємин. Навчальний посібник / Під ред. М.С. Корольчука - К.: Ніка-Центр, 2016. - 280 c.

4. Психологія сім'ї. Навч. посібник /Під ред. В.М. Поліщука / - Суми.: Унів. книга, 2017. - 240 с.

5. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. Навч. Посіб. / М.Г. Стельмахович. - К.: ІСДО, 2015. - 288 с.

6. ROGERS, C.R. et KINGET, G.M (2014). Psychoth&apie et relations humaines. Paris: Nauwelaerts, 2 tomes.

References

1. Batsevych F.S. (2014). Osnovy komunikatyvnoi linhvistky [Basics of communicative linguistics] Kyiv: VTs «Akademiia» [in Ukrainian].

2. Pomytkina L.V. (2015). Psykholohiia simi: navch. Posib [Psychology of the family: teaching. manual] Kyiv: Vyd-vo Nats. aviats. untu «NAU-druk» [in Ukrainian].

3. Korolchuk M.S. (Eds.) (2016) Psykholohiia simeinykh vzaiemyn. Navchalnyiposibnyk [Psychology of family relations. Tutorial] Kyiv: Nika-Tsentr. [in Ukrainian].

4. Polishchuk V.M. (Eds.) (2017) Psykholohiia simi. Navch. posibnyk [Family psychology. Education manual] Sumy: Univ. knyha. [in Ukrainian].

5. Stelmakhovych M.H. (2015) Ukrainska rodynna pedahohika. Navch. Posib [Ukrainian family pedagogy.] Kyiv : ISDO [in Ukrainian].

6. ROGERS, C.R. & KINGET, G.M (2014). Psychothirapie et relations humaines. Thiorie et pratique de la thirapie non directive. [Psychothrnapie et relations humaines] Paris: Nauwelaerts [in France].

Размещено на Allbest.Ru