Стан сформованості психологічних компонентів комунікативної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

СТАН СФОРМОВАНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Владислав Заіченко

аспірант

Харків

Анотація

в статті розкривається тема комунікативної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності. Визначено компоненти комунікативної компетентності майбутнього фахівця зовнішньоекономічної діяльності, до яких віднесено: комунікативні навички, здатність долати комунікативні бар'єри, здатність до рефлексії та самовдосконалення задля подолання міжкультурних перешкод. Уточнено психодіагностичні інструменти визначення рівню розвитку компонентів комунікативної компетентності фахівця зовнішньоекономічної діяльності: КОС-2 (комунікативні та організаційні схильності), методика “Емоційні бар'єри в міжособистісному спілкуванні”, методика діагностики рівня рефлективності, тест “Смисложиттєвих орієнтацій”. Внаслідок емпіричного дослідження визначено, що на високому рівні комунікативна компетентність майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності розвинена лише у 8 % респондентів, переважна кількість респондентів продемонструвала середній рівень розвитку (64 %), низький рівень - у 28 % респондентів.

Ключові слова: здобувачі; зовнішньоекономічна діяльність; комунікативна компетентність; розвиток.

Abstract

Vladislav Zaichenko PhD student, National Technical University “ Kharkiv Polytechnic Institute”; Kharkiv, Ukraine

THE STATE OF FORMATION OF PSYCHOLOGICAL INDICATORS OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS IN FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY

the article discusses the topic of communicative competence of future specialists in foreign economic activity. The components of the communicative competence of a future specialist in foreign economic activity were determined, and the following were included: communicative skills, the ability to overcome communicative barriers, the ability to reflect and improve oneself in order to overcome intercultural obstacles. The psychodiagnostic tools for determining the level of development of the components of the communicative competence of a foreign economic activity specialist have been specified: KOS-2 (communicative and organizational tendencies), the “Emotional barriers in interpersonal communication” method, the method of diagnosing the level of reflexivity, the “Meaning-life orientations” test.

As a result of the empirical research, it was determined that only 8 % of respondents have a high level of communicative competence of future specialists in foreign economic activity, the majority of respondents demonstrated an average level of communicative competence development (64 %), a low level of communicative competence was determined in 28 % of respondents.

Key words: students; foreign economic activity; communicative competence; development.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Зовнішньоекономічна діяльність має пріоритетне значення для України у період воєнного стану. Зокрема вона допомагає забезпечити економічну стійкість країни, навіть у складних умовах воєнного конфлікту. Залучення зовнішніх ресурсів інвестицій, торгівлі та технологій дозволяє компенсувати втрати внутрішнього ринку і забезпечує підтримку фінансової стабільності. Залежність від одного або декількох ринків може привести до серйозних економічних ризиків у разі конфлікту. Розвиток та розширення зовнішніх ринків допомагає українським компаніям розподілити ризики і збільшити шанси на економічний розвиток, навіть у складних умовах воєнного стану. Зовнішньоекономічні відносини можуть забезпечити Україні підтримку від світових партнерів у воєнний час. Наявність сильних торговельних і політичних зв'язків із іншими країнами створює можливість отримати допомогу, включаючи військову технологію, гуманітарну допомогу та інші види підтримки. Зовнішньоекономічна діяльність сприяє економічному розвитку України навіть у воєнний період. Вона стимулює інновації, впровадження нових технологій та розвиток нових типів економічних відносин.

В цьому контексті надзвичайно важливо сконцентруватися на підготовці фахівців цієї сфери, які будуть готові до викликів сучасності, що відповідає стратегії розвитку вищої освіти України. Однією з найбільш значущих компетентностей фахівців цієї сфери є комунікативна компетентність. Фахівці з зовнішньоекономічної діяльності повинні бути здатними ефективно спілкуватися з представниками інших культур і розуміти їхні традиції, цінності та погляди. Вони повинні бути здатними до взаємодії з різними типами людей - від бізнесменів до державних посадовців, та вести переговори на різних рівнях. Крім того, у зовнішньоекономічній діяльності часто виникають складні ситуації, такі як затримки в доставці товарів, виникнення проблем із митним контролем, проблеми зі сплатою податків і митних зборів. В таких випадках фахівці з зовнішньоекономічної діяльності повинні бути здатні до швидкого та ефективного вирішення проблем, а це можливо тільки з допомогою відповідної комунікативної компетентності. Також зовнішньоекономічна діяльність може включати в себе взаємодію з міжнародними організаціями, які можуть мати відмінні культурні та мовні особливості, тому фахівці з зовнішньоекономічної діяльності повинні бути здатні до взаємодії з ними та представниками різних країн.

Таким чином, перед науковою спільнотою постає завдання з визначення рівня розвитку комунікативної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності та уточнення напрямків її розвитку. Це завдання відповідає не тільки об'єктивній потребі, але і стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 20222032 роки [6], що передбачає всебічний розвиток фахівців сучасних професій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор

Питання психологічної сутності зовнішньоекономічної діяльності залишається поза увагою дослідників. Традиційно дослідники розглядають зовнішньоекономічну діяльність лише як підвид економічної або управлінської діяльності, не вивчаючи її вимоги та прояви [3, 4, 5]. Разом з тим більшість вчених сходяться на думці, що комунікативна компетентність є необхідним компонентом підготовки сучасного фахівця.

Дослідник К. Тризна з колегами розглядають комунікативну компетентність як “...сукупність знань, невербальних і вербальних навичок спілкування, а також здатність до ситуативного реагування, уміння адаптуватися у будь-якій ситуації”. Вони наголошують на тому, що комунікативна компетентність є засобом регуляції комунікативної поведінки з метою досягнення бажаного професійного результату [7, c. 206].

В контексті сьогодення комунікативна компетентність фахівця зовнішньоекономічної діяльності має розглядатися не тільки як засіб знаходження спільної мови з бізнес партнерами, але і як засіб міжкультурного контакту. Дослідник М. Бірам розглядає питання викладання та оцінювання міжкультурної комунікативної компетентності, зокрема вивчаєце поняття як здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти з представниками інших культур. Він аналізує компоненти міжкультурної комунікативної компетентності, включаючи знання, уміння, мотивацію та свідомість щодо культурних відмінностей, вказує на необхідність розвитку критичного мислення та гнучкості мислення для ефективної міжкультурної комунікації [8]. Також стаття звертається до методології та підходів до викладання та оцінювання міжкультурної комунікативної компетентності. Автор рекомендує використовувати активні методи навчання, такі як рольові ігри, проєктні завдання та інтерактивні вправи, щоб студенти могли виробити навички взаємодії в різних культурних контекстах.

На основі теоретичного аналізу Г. Гладкихіз колегами виділила такі основні компоненти в структурі комунікативної компетентності сучасного фахівця: уміння вербального та невербального спілкування; уміння керувати власною поведінкою, розподіляти свою увагу; уміння впізнавати стан співрозмовника за зовнішніми ознаками та прогнозувати його реакцію під час розмови; вміння усвідомлювати й долати комунікативні бар'єри, які можуть виникнути між партнерами спілкування внаслідок об'єктивних (мовне, фахове непорозуміння) та суб'єктивних (ідеологічне, політичне, релігійне непорозуміння тощо) чинників [2]. Описані вміння від ображають як здатність фахівця до налагодження ефективної комунікації, так і готовність до постійної рефлексії щодо своїх комунікативних здатностей.

Найближчою до теми дослідження виявилася стаття Дж. Копонена з колегами, де комунікативна компетентність розглянуто в контексті міжнародного продажу business-to-business(B2B) рішень. Автори статті фокусуються на важливості комунікативної компетентності для фахівців із продажу в міжнародному контексті. Вони розміють комунікативну компетентність як здатність ефективно і адаптивно спілкуватися з клієнтами, розуміти їхні потреби, вміти ереконливо презентувати продукти або рішення та будувати довгострокові відносини ними. Ними висвітлено різні аспекти комунікативної компетентності, які впливають на успішні міжнародні продажі [9], зокрема розуміння культурних різниць і адаптацію комунікаційного стилю до потреб клієнта, вміння слухати і задавати питання, ефективне використання мовних і невербальних засобів комунікації, а також навички будування довіри і вирішення конфліктів. Автори виявили, що фахівці з продажу, які проявляють високий рівень комунікативної компетентності, досягають кращих результатів, таких як вищий рівень задоволеності клієнтів, збільшення обсягів продажів і підвищення рівня лояльності клієнтів.

Отже, наразі існує певний вакуум щодо дослідження особливостей розвитку комунікативної компетентності майбутніх фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що додатково обумовлює актуальність нашого дослідження.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття

Аналіз існуючих досліджень показав, що наразі відсутній системний опис психологічних вимог до менеджера зовнішньоекономічної діяльності, не конкретизовано показники комунікативної компетентності фахівця в сфері зовнішньоекономічної діяльності та відсутні дослідження щодо рівня сформованості комунікативної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності, а також експериментально перевірені програми їхнього розвитку.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Мета статті полягає в представленні результатів дослідження рівня сформованості показників комунікативної компетентності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності.

Задля досягнення мети дослідження були визначені такі завдання:

1. Обгрунтувати компоненти комунікативної компетентності фахівців зовнішньоекономічної діяльності.

2. Визначити психодіагностичні методики для діагностики рівня розвитку компонентів комунікативної компетентності фахівців зовнішньоекономічної діяльності.

3. Дослідити рівень розвитку комунікативної компетентності у майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

комунікативний компетентність психодіагностичний зовнішньоекономічний

Аналіз існуючих досліджень показав [1, 3, 4, 5], що основними показниками комунікативної компетентності сучасного фахівця, що працює в міжнародному просторі є: комунікативні навчики, здатність долати комунікативні бар'єри, здатність до рефлексії та самовдосконалення задля подолання міжкультурних перешкод.

Комунікативні навички є важливим компонентом комунікативної компетентності для фахівців зовнішньоекономічної діяльності з кількох причин. По-перше, вони забезпечують міжкультурну взаємодію. Фахівці зовнішньоекономічної діяльності працюють із представниками різних країн та культур, тому повинні мати здатність ефективно спілкуватися з ними, враховувати культурні особливості та встановлювати добрі взаємини. Комунікативні навички допомагають усунути мовні та культурні бар'єри, забезпечуючи успішну комунікацію та взаєморозуміння. Подруге, вони забезпечують успішність переговорів та підписання угод, тому вміння ефективно переконувати, аргументувати свої позиції та знаходити компроміси є важливими для досягнення успішної реалізації угод. Комунікативні навички дозволяють побудувати довіру, вести конструктивні діалоги та досягати спільних рішень. По-третє, вони складають підгрунтя реалізації представницької ролі. Фахівці зовнішньоекономічної діяльності часто виступають як представники своєї компанії або країни на міжнародних заходах, конференціях та зустрічах. Вони повинні мати навички ефективної публічної мови, вміти передати важливу інформацію, переконати аудиторію та викликати позитивне враження. Найбільш зручним та якісним інструментом вимірювання рівня комунікативних навичок є методика КОС-2 (комунікативні та організаційні схильності). Дана методика містить всього 40 питань, які мають яскраво виражене професійне забарвлення. Її надійність та валідність перевірена багатьма дослідженнями і дозволить визначити рівень розвитку комунікативних здібностей майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності.

Здатність долати комунікативні бар'єри є другим компонентом комунікативної компетентності фахівця зовнішньоекономічної діяльності. який у своїй діяльності стикається з партнерами, клієнтами та колегами з різних культур, мов та комунікативних стилів. Комунікативні бар'єри, такі як: мовні труднощі, різниця в мові та культурні розбіжності можуть ускладнювати ефективне спілкування та розуміння. Здатність долати ці бар'єри дозволяє фахівцю побудувати сприятливі взаємини, забезпечити якісний обмін інформацією та досягнути спільних цілей. Вона допомагає фахівцю розширити свій географічний та культурний контекст, адаптуватися до різних способів спілкування та розуміти особливості комунікації в різних культурах. Це робить його більш гнучким і успішним у веденні бізнесу на міжнародному рівні. Найбільш поширеним інструментом дослідження здатності долати бар'єри в спілкуванні є методика “Емоційні бар'єри в міжособистісному спілкуванні”. Дана методика містить всього 25 питань і дозволяє визначити ступінь неадекватності реагування особистості на проблемні ситуації в спілкуванні. Саме ця методика була обрана нами для діагностики здатності до подолання бар'єрів в спілкуванні майбутніх фахівців в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Рефлексія є ще одним із обов'язкових компонентів комунікативної компетентності. Вона дозволяє фахівцю зовнішньоекономічної діяльності оцінити свої комунікаційні навички, виявити свої сильні сторони та сфери, що потребують поліпшення. Це допомагає розпізнати недоліки і вдосконалювати свої навички в спілкуванні з партнерами, клієнтами та колегами. Також рефлексія допомагає фахівцю зовнішньоекономічної діяльності осмислити свою роль у комунікаційному процесі та вплив, який вона має на співрозмовників. Вона дозволяє оцінити, наскільки ефективно фахівець передає інформацію, впливає на думки та переконання інших осіб, а також як впливає на спільні результати. Не можна не згадати і про те, що рефлексія є ключовим інструментом для розуміння культурних аспектів комунікації в міжнародному контексті. Вона допомагає фахівцю зовнішньоекономічної діяльності виявити свої стереотипи, упередження та незрозуміння, які можуть виникати під час взаємодії з партнерами з різних культур. Це сприяє більш глибокому розумінню культурних контекстів і покращує міжкультурну ефективність комунікації. Інструментом діагностики здатності до рефлексії є методика діагностики рівня рефлексивності, що складається з 27 питань та дозволяє визначити ступінь самоаналізу особистості в повсякденному житті та професійній діяльності. ЇЇ обранодля визначення рівня розвитку рефлексивності майбутніх фахівців зовнішньоекономічної діяльності.

Самовдосконалення є необхідним компонентом комунікативної компетентності фахівця зовнішньоекономічної діяльності, оскільки дозволяє розвивати й удосконалювати навички та здібності, необхідні для успішної комунікації з партнерами та клієнтами з різних країн. Особа, яка володіє цією компетенцією, постійно прагне розширити свої знання, вдосконалити мовні навички та розвинути культурну чутливість, що дозволяє їй ефективно спілкуватися з представниками різних культур та традицій. Самовдосконалення передбачає постійне навчання та оновлення знань. Фахівець зовнішньоекономічної діяльності повинен відстежувати останні тренди та нові розробки у своїй галузі, а також вивчати законодавство та правила, що регулюють міжнародну торгівлю. Через активне вивчення нової інформації та вдосконалення професійних знань, фахівець може стати експертом у своїй галузі та мати вплив на прийняття стратегічних рішень. В якості інструменту діагностики спрямованості на самовдосконалення доцільно використовувати тест “Смисложиттєвих орієнтацій”. Методика містить 20 парних тверджень, ступінь згоди з якими необхідно оцінити. На основі комплексу результатів шкал методики можливо визначити рівень схильності до самовдосконалення. ЇЇ використано для діагностики спрямованості на самовдосконалення майбутніх фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

До дослідження були залучені здобувачі, що навчаються за напрямом “Менеджмент”, освітня програма “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Всього в дослідженні взяли участь 50 студентів 2-4 курсів, серед них 32 особи жіночої статі та 18 чоловічої. Дослідження проводилося з грудня 2022 року до лютого 2023 року. Результати дослідження були оброблені з використанням ключів методик та трансформовані у відсоткові співвідношення за трьома рівнями: низьким, середнім, високим. Також на основі визначених результатів заокремими компонентами було вирахувано співвідношення здобувачів із різним рівнем комунікативної компетентності (таблиця 1).

Таблиця 1