Дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості вибору копінг-стратегій у реагуванні на стрес

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський Національний Морський Університет

Дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості вибору копінг- стратегій у реагуванні на стрес

Бондаревич Світлана Майславівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри «Практичної психології»

Копітчук Єлізавета Володимирівна студентка 2 курсу магістратури «Практична психологія»

м. Одеса

Анотація

Стрес є поширеним явищем і може негативно впливати на фізичне та психічне здоров'я людей. В умовах підвищеного навантаження на роботі, швидкого темпу життя, соціальних проблем та несприятливих подій, вміння ефективно керувати стресом стає життєво важливим. Актуальність дослідження полягає в тому, як індивідуально-психологічні відмінності особистості пов'язані з реагуванням особистості на стрес. Існуючі вроджені індивідуально-психологічні відмінності, що пов'язані з властивостями темпераменту, є одним з важливих факторів, та визначають різноманітність і силу емоційного переживання особистості, вони часто призводять до стресу, який надалі провокує розвиток найімовірнішого для кожного типу темпераменту психосоматичного розладу. Мета статті: визначення ролі впливу індивідуально-психологічних особливостей особистості при реагуванні особистості на стрес на вибір копінг-стратегії. Предмет дослідження: індивідуально-психологічні особливості особистості та взаємовплив їх при реагуванні особистості на стрес у виборі копінг-стртегії. Об'єкт дослідження: вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості при реагуванні на стрес на вибір певних копінг-стратегій. Методи дослідження: аналіз наукової літератури про індивідуальні відмінності реагування особистості на стрес. У нашій роботі ми досліджували такі якості особистості, як темперамент, нейротизм, екстраверсія, інтроверсія, взаємозв'язок та взаємовплив цих якостей на вибір копінг-стратегії при реагуванні на стрес. Для цього ми використали такі методики як: 1. Особис- тісний опитувальник Г. Айзенка, 2. Опитувальник способів подолання, WCQ. Таким чином результати дослідження показали, що існує взаємовплив між особистими особливостями особистості та її вибором копінг-стратегій при стресі. Досліджувані з різними типами темпераменту, обирають для себе різні види копінг-стратегій, що пов'язано з силою нервової системи, витривалістю, та процесами збудження і гальмування. Так особи з типом темпераменту меланхолік, менше обирають для себе стратегії подолання і потребують більш м'яких методах вирішення проблем. Люди з холеричним типом темпераменту, обирають для себе більш агресивні копінг-стратегії, вони найменше використовують такі стратегії, як самоконтроль, планування, ті які потребують більше витримки. Флегматики як найбільш стійкий тип темпераменту, здатні більш спокійно підходити до всіх питань, тому частіше використовують різні стратегії помірно. Щодо сангвініків, вони частіше використовують такі стратегії як планування і позитивна переоцінка. Виявлено, що між використанням копінг-стратегій та особливостями особистості існує прямий взаємозв'язок.

Ключові слова: темперамент, нейротизм, екстраверсія, інтроверсія, копінг-стратегії; стрес.

Abstract

Bondarevych Svitlana Mayslavivna Candidate of psychological sciences, associate professor, аssociate рrofessor of the Department of "Practical Psychology", Odesa National Maritime University, Odesa,

Kopitchuk Yelyzaveta Volodymyrivna 2nd year student of the Master's program "Practical Psychology", Odesa National Maritime University, Odesa,

STUDY OF INDIVIDUAL PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PERSONALITY CHOICE OF COPING STRATEGIES IN RESPONSE TO STRESS

Stress is a common phenomenon and can negatively affect people's physical and mental health. In conditions of increased work load, fast pace of life, social problems and adverse events, the ability to effectively manage stress becomes vital. The relevance of the research lies in how the individual psychological differences of the individual are related to the individual's response to stress. Existing innate individual psychological differences related to the properties of temperament are one of the important factors and determine the variety and strength of the individual's emotional experience, they often lead to stress, which further provokes the development of the psychosomatic disorder most likely for each type of temperament. The purpose of the article: to determine the role of the influence of individual psychological characteristics of the individual in the response of the individual to stress on the choice of coping strategy. The subject of the study: individual psychological characteristics of the individual and their mutual influence in the response of the individual to stress in the choice of coping strategy. The object of the study: the influence of individual and psychological characteristics of the personality when responding to stress on the choice of certain coping strategies. Research methods: analysis of scientific literature on individual differences in the individual's response to stress. In our work, we investigated such personality qualities as temperament, neuroticism, extroversion, introversion, the relationship and the mutual influence of these qualities on the choice of a coping strategy in response to stress. For this, we used such methods as: 1. Personal questionnaire of H. Eysenka, 2. Questionnaire of coping methods, WCQ. Thus, the results of the study showed that there is an interaction between the personal characteristics of an individual and his choice of coping strategies under stress. Subjects with different types of temperament choose different types of coping strategies for themselves, which is related to the strength of the nervous system, endurance, and the processes of excitation and inhibition. Thus, individuals with the melancholic temperament type are less likely to choose coping strategies for themselves and need softer methods of solving problems. People with a choleric type of temperament choose more aggressive coping strategies for themselves, they least use such strategies as self-control, planning, and those that require more endurance. Phlegmatics, as the most stable type of temperament, are able to approach all issues more calmly, so they often use various strategies sparingly. As for sanguine people, they more often use such strategies as planning and positive reappraisal. It was found that there is a direct relationship between the use of coping strategies and personality traits.

Keywords: temperament, neuroticism, extraversion, introversion, coping strategies; stress.

Постановка проблеми

Стрес є поширеним явищем і може негативно впливати на фізичне та психічне здоров'я людей. В умовах підвищеного навантаження на роботі, швидкого темпу життя, соціальних проблем та несприятливих подій, вміння ефективно керувати стресом стає життєво важливим [1, с.26-31; 3, с.620-632; 7].

Треба враховувати, що війна і військові конфлікти мають значні психологічні наслідки на людину, як для військовослужбовців, так і для громадянського населення [4, с.102-110; 7; 9].

Існуючі вроджені індивідуально-психологічні відмінності, що пов'язані з властивостями темпераменту, є одним з важливих факторів, та визначають різноманітність і силу емоційного переживання особистості, вони часто призводять до стресу, який надалі провокує розвиток найімовірнішого для кожного типу темпераменту психосоматичного розладу [6].

Так, у відповіді на стрес беруть участь усі системи організму - серцево- судинна, ендокринна, нервова, травнева, репродуктивна, сексуальна. Причому, як правило, стрес викликає погіршення діяльності у найслабшої ланки в організмі. Залежно від того, яка система в організмі людини є більш слабкою в залежності від темпераментальних особливостей особистості та способів реагування на стрес, в тому органі або в тій системі виникатиме порушення, спочатку функціональне, потім органічне. До цього типу розладів відносяться: ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба шлунка, цукровий діабет, захворювання суглобів, алергічні реакції, також до цієї групи необхідно віднести захворювання жовчовивідних шляхів, бронхолегеневої системи, щитовидної залози, сечовивідної та репродуктивної системи [2, с.1-9].

Розуміння індивідуально-психологічних особливостей особистості на її реагуванні на стрес, дає змогу краще прослідкувати реакціїї людини на різні життеві події та позбавити її наслідків негативного, руйнівного для неє, реагування. Актуальність дослідження полягає в тому, як індивідуально- психологічні відмінності особистості пов'язані з реагуванням особистості на стрес. Але проблема за індивідуальними особливостями (відмінностями реагування на стрес) ще не достатньо розглянута.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями у дослідженні стресу цікавилися багато психологів, фізіологів, фахівців із психології праці, інженерної психології та менеджменту (Л. М. Аболін, В. А. Бодров, О. М. Валуйко, Н. Є. Водоп'янова, Р.М. Грановська, Д. О.В. Гошкодеря, Л. Джуелл, Л. А. Китаєв-Смик, Т. Кокс, І.Д.Ладанов, Р. Лазарус, Л. Є. Паніна, Р. А. Тигранян, О. Я. Чебикін, Ю.В.Щербатих та інші дослідники) [4, с. 102-110; 7; 12].

Значна кількість досліджень присвячена вивченню особливостей різноманітних стресових станів (Е. І. Бистрицька, В. А. Бодров, Дж. Віткін, Л. А. Китаєв-Смик, О. С. Копіна, Н. В. Самоукіна, В. А. Татенко, О. Я. Чебикін, О.М.Черепанова, М. Борневасер, Д. Грінберг, Г. Купер, Л. Леві) [5].

Вперше реакцію організму на стрес описав в 1932 році психолог Уолтер Кеннон, який назвав стрес «реакцією боротьби» або «втечі» [10-11].

За думкою Г. Сельє (1936 р.), стрес це стан фізіологічної або психологічної напруги, зумовлений різноманітними чинниками (соматичними, розумовими, емоційними, зовнішніми або внутрішніми, частіше - їх сукупністю), які спрямовані на порушення функцій організму та яких організм намагається уникнути [3, с. 620-632; 8].

Індивідуальна реакція людини на стресову дію значною мірою зумовлена вродженими властивостями її нервової системи [5]. І.П. Павлов, доводячи наявність певної закономірності у вияві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу, що в основі їх є фундаментальні властивості нервових процесів - збудження та гальмування, їх врівноваженість і рухливість [6].

Стрес у житті людини займає перше місце, серед психофізіологічних та біологічних процесів [6].

Д. Механіч вважає стрес реакцією індивіда на ситуацію [5]. Г. Басовіч і його однодумці визначають стрес як якість ситуації, що не залежить від ставлення індивіда до неї [11]. Г. Сельє, Б. Догренвед та ін. визначають стрес як стан, що чинить перешкоди, які є внутрішньою реакцією на стресори. Ф Александер розглядає стрес і як якість стимулу, і як реакцію індивіда на нього. Н. І. Наєнко, Р. Скот, А. Говард розглядають стрес через категорію напруги. В.К. Вілюнас і О. В. Овчиннікова вважають, що поняття «стресу» - це гносеологічна абстракція, яка посилено розробляється методом проб і помилок, та пропонують розглядати проблему стресу у функціональному аспекті - як проблему впливу емоцій на продуктивну діяльність суб'єкта [7].

Першим спробував розмежувати фізіологічне й психологічне розуміння стресу Р. Лазарус (1970). На думку вченого, між стресором і відповідною реакцією організму включаються проміжні змінні, що мають психологічну природу. Основне значення він надає чиннику оцінки загрози, тобто передбаченню людиною можливих небезпечних наслідків на нього ситуації [11]. стрес здоров'я копінг стратегія

Особливу увагу в своїх дослідженнях Лазарус відводить процесам оцінки та подолання стресу, що є, важливими при взаємодії людини з навколишнім середовищем. На думку Р. Лазаруса, психологічний стрес відрізняється від усіх інших видів стресу наявністю в структурі розвитку цього стану опосередкований змінною - загрози деякого майбутнього зіткнення людини з якоюсь небезпечною для нього ситуацією. Символи травмуючого майбутнього впливу оцінюються сукупністю когнітивних процесів [12].

Згідно із моделлю стресу А. Кагана та Л.Леві (1971), яка базується переважно на ідеях Г.Сельє, важливим є тип взаємозв'язку між рівнем психосоціальної стимуляції і ступенем стресу, і те, що він виступає в якості причини виникнення захворювання. Іншою важливою стороною цієї моделі є наявність «психобіологічної програми», яка визначається схильністю до реагування за певним чином, що обумовлено, з одного боку, спадковістю, а з іншого боку - відображає результати минулого досвіду і навчання [12].

Щодо впливу особистісних особливостей людини на виникнення та розвиток стресу, різними дослідженнями встановлено залежність розвитку психологічного стресу від індивідуальних та особистісних характеристик людини: віку, загального стану здоров'я, типу нервового реагування та темпераменту, локусу контролю, психологічної витривалості (стійкості) та самооцінки [3, с.620-632; 4, с. 102-110].

У стресовій ситуації вплив темпераменту на спосіб та ефективність діяльності посилюється: людина під керуванням вроджених особливостей свого темпераменту має свою індивідуальну реакцію, яка вимагає мінімального енергетичного рівня та часу регулювання.

Для того, щоб більше зрозуміти, як саме реагують люди на стрес згідно їх типу темпераменту, треба детально розглянути поняття та психічні властивості особистості за типом темпераменту. Тож звертаючись до самого поняття темперамент, можна сказата, що це сукупність індивідуально- психологічних характеристик, що виявляються у силі, швидкості та врівноваженості нервових процесів. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності [6].

Також, треба звернути увагу на запропоновані К. Юнгом поняття «інтроверсія» та «екстраверсія».

Як в тому, так і в іншому відбуваються певні події - тобто те, що змінює життя, що є значущим для людини.

Емоційні реакції екстравертів та інтравертів можна розрізняти, виходячи з того, наскільки в них врівноважені чи, навпаки, не врівноважені процеси збудження та гальмування. Врівноважена людина здатна контролювати свої емоційні вияви, володіти ними. Саме це і визначає рівень емоційної стабільності людини [6; 7].

Г. Айзенк також визначав основними властивосями особи показники екстраверсії - інтроверсії і нейротизму. Ці риси особи є генетично детермінованими [6].

Щодо реакцій на стрес, то їх можна поділити на емоційні, фізіологічні та поведінкові. За даними авторів стрес викликає у людини сильні емоції, як негативні так і позитивні, хоча перші зазвичай частіше [11].

Поведінкові реакції на стрес це зазвичай дії, які направленні на подолання ситуацій, що визивають стрес. Вибір людиною конкретних дій залежить від чинників, які зумовлені зовнішніми обставинами, а також індивідуальними особливостями особистості [1, с. 26-31]. Важливо зазначити, що саме ті самі дії людини (стратегії) зазвичай визначають чи будуть наслідки цього стресу мати позитивний чи негативний вплив на людину.

Поведінкові реакції на стрес можна розділити на реакції втечі і реакції боротьби [10-12]. Механізми подолання або копінг-механізми можна відносять до реакцій боротьби. Вони мають активний характер, також сприяють адаптації людини в нових, складних ситуаціях.

Також існують несвідомі реакції на подолання стресу, ухилення від вирішення певних питань, їх називають механізмами психологічного захисту. Ці механізми мов знищують значущість стресових ситуацій і тим самим знешкоджують травмуючі моменти. Серед цих механізмів можна виділити такі як: заперечення, проекція, регресія, витіснення, раціоналізація, сублімація тощо [12]. Попри різність механізмів, вони всі направлені на полегшення емоційного сприйняття травмуючої події.

Розуміння індивідуальних особливостей особистості та поняття стрессу, дає нам змогу краще прослідкувати реакціїї людини на різні життеві події.

Треба зазначити, що відношення індивідом до власних успіхів чи невдач формує його уявлення щодо власного потенціалу, впливає на відчуття власної самоефективності та самовідношення загалом [14, с.102-110].

Але проблема за індивідуальними особливостями (відмінностями реагування на стрес) ще не достатньо розглянута.

Тому, у сьогоденні проблема стресу є дуже актуальною та потребую подальшого вивчення.

Мета статті - визначення ролі впливу індивідуально-психологічних особливостей особистості при реагуванні особистості на стрес на вибір копінг- стратегії.

Предмет дослідження: індивідуально-психологічні особливості особистості та взаємовплив їх при реагуванні особистості на стрес у виборі копінг- стртегії.

Об'єкт дослідження: вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості при реагуванні на стрес на вибір певних копінг-стратегій.

Виклад основного матеріалу

У нашій роботі були досліджувані такі якості особистості, як темперамент, нейротизм, екстраверсія, інтроверсія, взаємовплив цих якостей на вибір копінг-стратегії при реагуванні індивіда на стрес. Для цього ми використали такі методики як: 1. Особистісний опитувальник Г. Айзенка [6]; 2. Опитувальник способів подолання, WCQ [11].

Для перевірки розподілу показників та виявлення наявності кореляційного зв'язку між досліджуваними ознаками використовувався непараметричний критерій Коефіцієнт кореляції рангу Спірмена. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою IBM SPSS Statistics 23 [11].

Використання стандартизованих опитувальників дозволило забезпечити максимальний рівень не залученості дослідника до процесу збирання інформації та дозволило забезпечити сбір максимально об'єктивної інформації.

У досліджені приймали участь 20 респондентів.

Дані інтерпретації відповідей досліджуваних представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати дослідження інтерпретації відповідей респондентів

Екстраверсія і інтроверсія визначається згідно таким показникам: більше 19 - яскравий екстраверт, більше 15 - екстраверт, 12 - середнє значення -рівноважний тип, менше 9 - інтроверт, менше 5 - глибокий інтроверт.

Нейротизм визначається згідно таким показникам: більше 19 - дуже високий рівень нейротизму, більше 14 - високий рівень нейротизму, 10 - 13 - середнє значення, відносять до рівноважного типу темпераменту, менше 7 - низький рівень нейротизму. Що можна побачити на діаграмі 1.

Діаграма 1. Результат дослідження типів темпераменту серед респондентів.

Показано, що з них 6 (30%) респондентів мають холеричний темперамент, 5 (25%) мають меланхолічний темперамент, 6 (30%) мають сангвіністичний темперамент, 3 (15%) мають флегматичний темперамент. Що відображається на діаграмі 2.

Діаграма 2. Результат дослідження екстраверсії та інтроверсії респондентів.

Одинадцять респондентів мають високий рівень нейротизму, з них 6 холериків і 5 меланхоліків. Середній рівень нейротизму мають 7 респонденти з них 3 флегматики і 4 сангвінік. Низький рівень мають 2 респонденти, сангвініки (діаграма 3).

Діаграма 3. Результат дослідження рівня нейротизму серед респондентів.

Щодо використання стратегій долання труднощів, їх можна поділити на 3 рівні, рідке використання, помірне використання і виражене використання стратегії. Також треба зазначити, що їх можна поділи на ті які орієнтовані на подолання складних ситуацій (пошук соціальної підтримки, самоконтроль, конфронтація), ті які орієнтовані на уникання складних життєвих ситуацій (дистанціювання, втеча-уникання), і ті які орієнтовані на розв'язання

складних життєвих ситуацій (прийняття, планування, позитивна переоцінка).

Результати дослідження представлено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Результати аналізу вибора копінг-стратегій респондентами

Стратегію «конфронтація», найбільш вибирають холерики, у всіх респондентів холериків в нашій групі, вона стоїть в помірному (67% осіб з холеричним темпераментом), або вираженому використанні (33% осіб з холеричним темпераментом), натомість у сангвініків з 6 респондентів у 5 (83% сангвініків) ця стратегія стоїть, як найменша для використання і у 1(17%) як помірна. Щодо меланхоліків, то у 3 (60%) респондентів ця стратегія найменша для використання, у 1 (20%) помірна і у 1(20%) виражена. В усіх флегматиків ця стратегія використовується найменше (100%).

Як ми бачимо, цю стратегію найбільш вибирають холерики натомість для флегматиками вона зовсім не використовується, це можна пояснити, тим, що холерики мають неврівноважену нервову систему і збудження має перевагу над гальмуванням, натомість флегматики мають врівноважену нервову систему, та процеси гальмування переважають на процесами збудження.

Стратегію «прийняття», 2 (33%) респонденти з холеричним типом темпераменту використовують найменше і 4 (67%) респонденти помірно. Сангвініки, як і холерики використовують цю стратегію помірно 4 (67%) респонденти і 2 (33%) найменше. А меланхоліки вже частіше використовують цю стратегію з них 3(60%) респонденти використовують її помірно і 2 (40%) респонденти виражено. Усі флегматики (100%) використовують цю стратегію помірно.

Виходячи з вищезазначеного, можна сказати, що так, як меланхоліки мають неврівноважений, слабкий стан нервової системи, їх опірність менша ніж у інших типів темпераменту, тому прийняття їм більш властиво.

Стратегія «пошук соціальної підтримки», 4 (67%) холерики використовують цю стратегію помірно, 1 (16.5%) найрідше і 1 (16.5%) виражено. 1 (20%) меланхолік використовує її виражено і 4 (80%) помірно. 3 (50%) сангвіники використовують цю стратегію помірно, 2(33%) найменше і 1(17%) виражено. Всі флегматики (100%) використовують її помірно.

Можна сказати, що меланхоліки, як тип темпераменту, що має слабку нервову систему, потребує у сторонній допомозі частіше ніж особи с другими типами темпераменту.

Стратегія «самоконтроль», 5(83%) холериків використовують помірно і 1(17%) найменше. 2(40%) меланхоліки використовують цю стратегію виражено і 3 (60%) помірно. 3 (50%) сангвініки використовую цю стратегію найменше, 2 (33%) помірно і 1 (17) найбільше. 2 (67%) флегматики використовують цю стратегію найбільше і 1 (33%) помірно.

Флегматики є спокійними і стриманими у своїх емоціях, що відображається в використанні самоконтролю як стратегії у подоланні тяжких моментів життя. Іншим типам темпераменту не так легко володіти своїми емоціями.

Стратегія «дистанціювання», 4 (67%) холерики використовують цю стратегію помірно, 1 (16.5%) найбільше і 1 (16.5%) найменше. 3 (60%) меланхоліки використовують її помірно і 2 (40%) найбільше. 3 (50%) сангвініки використовують її найменше, 2 (33%) помірно і 1 (17%) найбільше. Всі флегматики (100%) використовують її помірно.

Меланхоліки мають найслабшу нервову систему, тому і частіше інших використовують дистанціювання від проблем як стратегію для вирішення і зниження стресу, натомість інші типи темпераменту мають сильну нервову систему і краще можуть справлятися з виникаючими стресовими подіями.

Стратегія «втеча-уникнення», 3 (50%) холерики використовують цю стратегію помірно і 3 (50%) найчастіше. 3 (60%) меланхоліки використовують її найчастіше і 2 (40%) помірно. 4 (67 %) сангвіники використовують її помірно і 2 (33%) найменше. Всі флегматики (100%) використовують її помірно.

Флегматики і сангвініки мають сильний врівноважений тип нервової системи, тому вони менше за інших обирають цю стратегію

Стратегія «позитивна переоцінка», 4 (67%) холерики вибирають цю стратегію помірно і 2 (33%) виражено. 4 (80%) меланхоліки обирають її помірно і 1 (20%) виражено. 5 (83%) сангвінік вибирають цю стратегію помірно і 1 (17%) найбільше. Всі флегматики (100%) обирають її помірно.

Всі наші респонденти приблизно однаково вибирають цю стратегію, що може бути пов'язано з особистим позитивним бачення того, що відбувається у їх житті.

Стратегія «планування», 2 (33%) холерики обирають цю стратегію найменше, 3 (50%) помірно і всього 1 (17%) найбільше. 3 (60%) меланхоліки обирають її найбільше і 2 (40%) помірно. 5 (83%) сангвініків обирають цю стратегію помірно і 1 (17%) найбільше. Всі флегматики (100%) обирають її помірно.

Більш стабільно обирають цю стратегію флегматики, меланхоліки і сангвініки, які мають врівноважений тип нервової системи. Холерики в силу своєї неврівноваженості нервової системи та процесам збудження, які домінують над гальмуванням обирають частіше стратегії які потребують більшого напору, та виходу емоцій.

Також ми проводили аналіз за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена - це непараметричний метод, що використовується з метою статистичного вивчення зв'язку між явищами. У цьому випадку визначається фактичний ступінь паралелізму між двома кількісними рядами ознак, що вивчаються, і дається оцінка тісноти встановленого зв'язку за допомогою кількісно вираженого коефіцієнта.

Коефіцієнт кореляції Спірмена використовується для виявлення та оцінки тісноти зв'язку між двома рядами кількісних показників, що зіставляються. У тому випадку, якщо ранги показників, упорядкованих за ступенем зростання або спадання, у більшості випадків збігаються (більшому значенню одного показника відповідає більше значення іншого показника), робиться висновок про наявність прямого кореляційного зв'язку. Якщо ранги показників мають протилежну спрямованість (великому значенню одного показника відповідає менше значення іншого), то говорять про зворотний зв'язок між показниками.

Що до результатів, ми можемо побачити, що є певна кореляція між темпераментом, нейротизмом, екстраверсією та інтроверсією при виборі деяких копінг стратегій.

Ми бачимо кореляцію між екстраверсією\інтроверсією та нейротизмом, між екстраверсією\інтроверсією та такою копінг стратегією як позитивна переоцінка, між нейротизмом та типом темпераменту, між нейротизмом та такими копінг стратегіями як конфронтація і також втеча - уникнення, між темпераментом, екстраверсією\інтроверсією, темпераментом та нейротизмом, темпераментом та такими копінг стратегіями як конфронтація тавтеча-уникнення.

Висновки

Таким чином результати дослідження показали, що існує взаємовплив між особистими особливостями особистості та реагуванням особистості на стрес у виборі копінг-стратегій.

Досліджувані з різними типами темпераменту, обирають для себе різні види копінг-стратегій. Що пов'язано з силою нервової системи, витривалістю, та процесами збудження і гальмування. Показано, що особи з типом темпераменту меланхолік, менше обирають для себе стратегії подолання і потребують в більш м'яких методах вирішення проблем. Люди з холеричним типом темпераменту, обирають для себе більш агресивні копінги, маючи сильну нервову систему, але не врівноважену, вони найменше використовують такі стратегії, як самоконтроль, планування, ті які потребують більше витримки. Флегматики, найбільш стійкий тип темпераменту, з процесами гальмування домінуючими над процесами збудження і здатні більш спокійно підходити до всіх питань, тому частіше ми можемо побачити використання їми різних стратегій дуже помірно. Щодо сангвініків, вони мають врівноважений, сильних тип нервової системи, частіше використовують такі стратегії як планування і позитивна переоцінка.

Виявлено, що між використанням копінг-стратегій та особливостями особистості є взаємовплив.

Але проблема за індивідуальними особливостями (відмінностями реагування на стрес) ще не достатньо розглянута та потребує подальшого вивчення.

Література

1. Бондаревич С.М. Часові характеристики дезадаптації людини у ситуації бойового стресу. / ГАБІТУС. Науковий журнал. Випуск 37, 2022. С. 26-31.

2. Бондаревич С.М., Діколь-Кобріна О.А., Крохмаль З.А. Аналіз ролі психологічних особливостей та відношення до хвороби особистості у психогенезі формування туберкульозу. /Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія.Том 33 (72). № 3, 2022. С. 1-9.

3. Шевченко Р.П., Бондаревич С.М., Павлік Н.В. Дослідження особливостей психологічної адаптації військовослужбовців до стресу. / Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Психологія») № 9(27) 2023. С. 620 - 632.

4. Наугольник Л.Б., Кіт В.В. Індивідуальні відмінності в реагуванні на стрес керівниками ОВС. / Журнал. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Львів : ЛьвДУВС, Вип. 1, 2014. С. 102 - 110.

5. Варій М. Й. Психологія. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 288с.

6. Бондаревич С.М. Проблема часу та темпераменту при соматичних порушеннях. Монографія. Одеса : Видавець СВД М.П. Черкасов, 2009. 236с.

7. Бардин Н., Жидецький Ю., Когут Я., Пряхіна Н., Ясінський В. Стрес та стресо- стійкість в діяльності працівників правоохоронних органів. / Львів, 2020. 119 с.

8. Манухіна С.Ю. Психологія праці. Київ, 2015. 290 с.

9. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях / Київ : Педагогічна думка, 2016. 219с.

10. Мацко Л. А., Прищак М. Д. Психологія. Частина I / Вінниця: ВНТУ, 2013р. 98с.

11. Галян І. М. Психодіагностика . 2-ге видавництво, Київ: Академвидав, 2011р. 464с.

12. Салюк М. А., Грібанова К. В. Особливості самовідношення та локусу контролю як предиктори стресостійкості особистості. / Науковий журнал «Молодий вчений», 2019. 300с.

References

1. Bondarevych S.M. (2022). Chasovi kharakterystyky dezadaptatsiyi lyudyny u sytuatsiyi boyovoho stresu [Temporal characteristics of human maladaptation in a situation of combat stress]. HABITUS. Naukovyy zhurnal. Vypusk 37, 26-31 [in Ukrainian].

2. Bondarevych S.M., Dikol'-Kobrina O.A., & Krokhmal' Z.A. (2022). Analiz roli psykholohichnykh osoblyvostey ta vidnoshennya do khvoroby osobystosti u psykhohenezi formuvannya tuberkul'ozu [Analysis of the role of psychological characteristics and the relationship to the disease of the personality in the psychogenesis of the formation of tuberculosis]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernads'koho. Seriya: Psykholohiya.Tom 33 (72). № 3, 1-9 [in Ukrainian].

3. Shevchenko R.P., Bondarevych S.M., & Pavlik N.V. (2023). Doslidzhennya osoblyvostey psykholohichnoyi adaptatsiyi viys'kovosluzhbovtsiv do stresu [Study of the peculiarities of the psychological adaptation of military personnel to stress]. Zhurnal «Perspektyvy ta innovatsiyi nauky» (Seriya «Psykholohiya») № 9(27). 620 - 632 [in Ukrainian].

4. Nauhol'nyk L.B., & Kit V.V. (2014). Indyvidual'ni vidminnosti v reahuvanni na stres kerivnykamy OVS [Individual differences in response to stress by managers of the OBS]. Zhurnal. Naukovyy visnyk L'vivs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. L'viv : L'vDUVS, Vyp. 1 [in Ukrainian].

5. Variy M. Y. (2009). Psykholohiya [Psychology]. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].

6. Bondarevych S.M. (2009). Problema chasu ta temperamentu pry somatychnykh porushennyakh [The problem of time and temperament in somatic disorders]. Odesa: Vidavets SVD M.P. Cherkasov [in Ukrainian].

7. Bardyn N., Zhydets'kyy YU., Kohut YA., Pryakhina N., & Yasins'kyy V. (2020). Stres ta stresostiykist' v diyal'nosti pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv [Stress and stress resistance in the activities of law enforcement officers]. L'viv [in Ukrainian].

8. Manukhina S.YU. (2015). Psykholohiya pratsi [Psychology of work]. Kyiv [in Ukrainian].

9. Zlyvkov V.L., Lukoms'ka S.O., & Fedan O.V. (2016). Psykhodiahnostyka osobystosti u kryzovykh zhyttyevykh sytuatsiyakh [Psychodiagnostics of personality in crisis life situations]. Kyiv : Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

10. Matsko L. A., Pryshchak M. D. (2013). Psykholohiya [Psychology]. Vinnytsya: VNTU [in Ukrainian].

11. Halyan I. M. (2011). Psykhodiahnostyka [Psychodiagnostics]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

12. Salyuk M. A., & Hribanova K. V. (2019). Osoblyvosti samovidnoshennya ta lokusu kontrolyu yak predyktory stresostiykosti osobystosti [Peculiarities of self-attitude and locus of control as predictors of personality stress resistance]. Naukovyy zhurnal «Molodyy vchenyy» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru