Вплив кризових станів в Україні на мотиваційні пріоритети студентів до занять фізичним вихованням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний технологічний університет

ВПЛИВ КРИЗОВИХ СТАНІВ В УКРАЇНІ НА МОТИВАЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ

Халайджі С.В. кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент

Яготін Р.С. кандидат педагогічних наук, доцент

Сергеева Т.П. старший викладач

Кананихіна О.М. кандидат технічних наук, доцент

м Одеса

Анотація

мотиваційний студент фізичний виховання

Стаття присвячена аналізу змін у мотиваційних пріоритетах студентів до занять фізичним вихованням під впливом кризових ситуацій в Україні. Авторами запропонована анкета, до якої увійшло чотири блоки мотивів, а саме: оздоровчі мотиви, навчально-комунікативні, психолого-значущі та естетичні. Вихідне дослідження було проведено у 2013 році, а повторні - протягом 2020-го і 2022-го навчальних років під час кризових станів. Встановлені зміни мотиваційних пріоритетів, що впливають на відвідування студентами занять з навчальної дисципліни «Фізичне виховання» протягом останніх років. Проаналізовано вплив карантинних обмежень через Covid-19, а також запровадженого воєнного стану в країні на фізичну активність студентів. Визначена динаміка змін мотиваційних пріоритетів, які впливають на зацікавленість студентів до відвідування занять з дисципліни «Фізичне виховання».

Ключові слова: фізичне виховання, студенти, мотиваційні пріоритети, фізична активність.

Annotation

Khalaidzhi S. V., Yahotin R.S., Serhyeyeva T.P., Kananykhina O. M. Nfluence Of Crisis States In Ukraine On The Motivation Priorities Of Students For Physical Education. The article is devoted to the analysis of changes in students' motivational priorities for physical education under the influence of crisis situations in Ukraine. The number of hours devoted to the discipline "Physical education" has been decreasing in recent years, which may have a negative impact on the health of students. However, even with the available small number of practical classes, it is necessary that students attend them systematically, supplementing these classes with independent training in their free time from studying. A conscious and voluntary increase in the level of one's own motivation for regular physical activity contributes to the systematic use of physical culture and sports in a person's everyday life and, as a result, has a positive effect on his health. The authors proposed a questionnaire, which included four blocks of motives, namely: health motives, educational and communicative motives, psychologically meaningful and aesthetic motives. The initial survey was conducted in 2013, and repeated during the 2020 and 2022 academic years during crisis situations. Global digitization, restrictions on quarantine due to Covid-19 and the introduction of martial law in Ukraine have brought significant changes to the universal life of young people and their physical activity, in particular.

A study of changes in motivational priorities affecting students' attendance at physical education classes in recent years was conducted. The impact of quarantine restrictions due to Covid-19, as well as the introduced martial law in the country, on the physical activity of students was analyzed. The dynamics of changes in motivational priorities that affect students' interest in attending classes in the discipline "Physical Education" are determined.

Keywords: physical education, students, motivation priorities, motor activity.

Постановка проблеми

Економічний розвиток України потребує достатню кількість висококваліфікованих фахівців, а студенти є тим основним резервом, який може забезпечити його зростання найближчими десятиліттями. Проте тільки професійних знань і навичок недостатньо для майбутньої продуктивної праці за обраною спеціальністю. Необхідно також мати достатній рівень фізичного здоров'я та фізичної підготовленості [8, 10]. Цю проблему в закладах вищої освіти вирішує дисципліна «Фізичне виховання», яка разом із спортивними та сімейними лікарями повинна формувати здорове підростаюче покоління [7]. Нажаль, кількість годин, які відводяться на дисципліну «Фізичне виховання», в останні роки зменшується, що може негативно впливати на стан здоров'я студентів [2]. Але навіть за наявної невеликої кількості аудиторних практичних занять необхідно, щоб студенти відвідували їх систематично, доповнюючи ці заняття самостійними тренуваннями у вільний від навчання час [5, 6].

Відомо, що дієвим двигуном будь-якої справи є мотивація до її виконання. Зниження рухової активності, відсутність стимулів до регулярних фізичних навантажень, а також глобальне використання різних гаджетів призводить до проявів гіподинамії у сучасної молоді. Тому існує потреба пошуку шляхів підвищення мотивації серед студентів закладів вищої освіти [4, 6, 11].

Питанням пошуку мотивів до систематичних занять фізичною культурою займалася і займається значна кількість науковців, а тому їх дослідження та впровадження в освітній процес університетів не втрачає своєї актуальності. Низка авторів наголошує, що мотивація у значній мірі впливає не тільки на напрям діяльності, а й на її результати [2, 9, 10].

Мотивацію визначають як співвідношення цілей, що стоять перед особою, яких вона прагне досягти, і її внутрішньою активністю, тобто бажань, потреб та можливостей [1, 3]. Водночас мотивація є складовою психічної адаптація особистості, а її формування - це величезна праця, шлях, який людина повинна пройти, усвідомивши важливість та користь від своєї діяльності. Саме свідоме і добровільне підвищення рівня власної мотивації до регулярної рухової активності сприяє систематичному використанню фізичної культури та спорту у повсякденному житті людини і, як наслідок, позитивно впливає на стан її здоров'я [1, 9, 10 ].

Мета статті полягала у визначенні зміни мотиваційних пріоритетів студентів до занять фізичною культурою під впливом кризових станів у країні. Для її досягнення необхідно було вирішити такі завдання:

- визначити рейтинг мотивів, що впливають на зацікавленість студентів до відвідування занять (по роках);

- провести аналіз динаміки змін результатів досліджень (в залежності від кризових станів у країні).

Виклад основного матеріалу дослідження

Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи: аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури, анкетування студентів з обраної проблеми і методи математичної статистики.

Кафедрою фізичної культури та спорту Одеського національного технологічного університету (ОНТУ) у 2013 році було проведено первинне дослідження з визначення мотиваційних пріоритетів студентів до занять фізичною культурою [5]. Проте глобальна діджиталізація, карантинні обмеження через Covid-19, перехід на дистанційне навчання і запровадження воєнного стану в Україні внесли суттєві зміни у повсякденне життя молоді і їх фізичну активність, зокрема. Тому повторні дослідження проводилися протягом 2020-го і 2022-го навчальних років (під час кризових станів).

У всіх дослідженнях приймали участь студенти I та ІІ курсів ОНТУ, які відвідували заняття з дисципліни «Фізичне виховання». Респонденти належали до двох вікових груп: 52,3 % респондентів були віком до 19 років. Вік 47,7 % респондентів становив 19-21 рік.

Студентам була запропонована анкета, до якої ввійшло чотири блоки мотивів, що спонукають їх до занять фізичною культурою: «Оздоровчі мотиви», «Навчально-комунікативні мотиви», «Психолого-значущі мотиви» та «Естетичні мотиви». Кожен з блоків анкети містив від 4 до 7 позицій, що представляли групи мотивів, які активізують прагнення до систематичних занять фізичною культурою.

Результати досліджень

Результати досліджень, проведених у 2013, 2020 та 2022 роках наведені у таблицях 1 -4.

У таблиці 1, згідно анкетуванню респондентів, у відсотках наведено рейтинг мотивів блоку «Оздоровчі мотиви».

З таблиці 1 видно, що за 9 років пріоритети студентів щодо зміцнення здоров'я дещо змінилися. Значущі зміни виявилися за позицією «Заповнення потреби у руховій активності». Такі зміни пов'язані передусім із встановленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів, які забороняли відвідування навчальних та спортивних закладів, що змусило студентів весь час витрачати лише на розумову активність.

На 2,1 % відсоток збільшився показник позиції «Профілактика захворювань». Порівнюючи відповіді студентів бачимо, що найбільш вагомі зміни спостерігалися у позиції «Швидке відновлювання після хвороби». Різниця склала майже 6,6 % порівняно з 2020 роком, проте у 2022 році кількісне значення цього показника майже повернулись у рейтингу до вихідного.

Аналіз отриманих даних показав, що у 2020 році студенти стали приділяти більше уваги загальному зміцненню власного здоров'я і відновленню після захворювань, що пояснюється всесвітньою пандемією COVID-19.

Таблиця 1

Блок «Оздоровчі мотиви» (%)

У 2022 році найсуттєвіші зміни відбулись за мотивом «Поліпшення загального самопочуття». Можна впевнено стверджувати, що з повномасштабною війною в Україні, від 24 лютого 2022 року зазначена ситуація лише погіршилася. Адже, не встигнувши звільнитися від істотних карантинних обмежень, студенти вступили у ще суворіші обмеження воєнного стану.

Таблиця 2

Блок «Навчально-комунікативні мотиви» ( %)

У блоці «Навчально-комунікативні мотиви», як видно з табл. 2, рейтинг мотивів мав суттєві зміни. Було з'ясовано, що переважна кількість студентів відвідує заняття для своєчасного отримання заліку з предмету. Показники 2013 року і 2020 років відрізняються між собою зменшенням на 5,9 % і, навпаки, приростом у 2022 році (8,2 %). Щодо мотиву «Приємне проведення часу» у 2020 році не відмічалося суттєвих змін, проте у 2022 році зафіксовано стрімке зниження ваги цього мотиву.

Широке впровадження просунутих цифрових технологій, доступність та популяризація високошвидкісного Інтернету, спонукали авторів додати новий мотив: «Поширення подій через свої акаунти у соціальних мережах». Цей мотив отримав значну підтримку серед студентів у 2020, проте значно знизився у 2022 році, що пов'язано з війною. Використання Інтернету, а саме соціальних мереж, онлайн відео занять, симуляторів виконання вправ та інших цифрових технологій є достатньо перспективними у підвищенні мотивації студентів як до відвідування занять з дисципліни «Фізичне виховання», так і до самостійних занять спортом, але не може повністю замінити очне спілкування з викладачем на аудиторних і онлайн - заняттях.

Аналіз психолого-значущих мотивів (табл.3) показав, що студенти віддають перевагу тому з мотивів, який ближче всього пов'язаний з його психологічним станом на даний момент. Такий мотив активується, стає діючим. Так у блоці «Психолого - значущі мотиви» діючим став мотив «Зменшення рівня стресу та знервованості» - зрушення на 6,9 % і 12,5 % у 2020 і 2022 роках.

Таблиця 3

Блок «Психолого-значущі мотиви» (%)

Опитування свідчить, що значна кількість студентів, особливо зараз, під час активних бойових дій в Україні, відчувають психологічне навантаження: тривожність, депресію, знервованість або стрес. І все це має свої наслідки - значне зниження їх стресостійкості.

Одним зі шляхів подолання таких наслідків студенти вважають регулярне виконання фізичних прав та достатню рухову активність протягом дня.

Домінуючим мотивом блоку «Естетичні мотиви» став мотив «Покращення статури» (табл. 4). На другому місці як у 2013 році, так у 2020 і 2022 роках розташувався мотив «Поліпшення м'язового тонусу».

Кількість студентів, що віддали перевагу мотиву «Прагнення бути більш привабливими для протилежної статі» у 2022 році зменшилась. Вважаємо, що зміни у першому і третьому мотивах цього блоку можуть бути пов'язані з переоцінкою студентами цінностей і пріоритетів. Достатньо суттєвим виявилися зміни у мотиві «Корекція маси тіла» - збільшення на 2,6 % у 2020 році і більше 8 % у 2022 році. Такий результат може бути наслідком соціальних обмежень, а саме: неможливістю відвідувати спортивні зали і групові тренування у 2020 році і стресовим станом суспільства і молоді зокрема у 2022 році [4, 6].

Таблиця 4

Блок «Естетичні мотиви» (%)

Пошук шляхів підвищення мотивації студентської молоді до регулярної фізичної активності у межах навчальної програми закладів вищої освіти дозволив запропонувати основні напрямки подальшого вдосконалення дисципліни «Фізичне виховання» [8, 11], а саме:

• впровадження в освітній процес сучасних спортивно орієнтованих технологій оздоровчо -рекреаційної рухової активності, популярних та ефективних фітнес-напрямків;

• використання сучасного та якісного обладнання (інвентарю);

• застосування в освітньому процесі різних методик, що сприяють підвищенню стресостійкості;

• пошук нових різноманітних методів, форм та засобів навчання, уникання шаблонності;

• підготовка та розміщення відео-контенту навчальних занять у соціальних мережах.

Висновки

Проведені дослідження дозволили встановити мотиваційні пріоритети, що впливають на відвідування студентами занять з фізичного виховання. Проаналізовано вплив карантинних обмежень через C ovid-19 та запровадженого воєнного стану в Україні на фізичну активність студентів. Встановлена динаміка змін за чотирма блоками мотивів, а саме: «Оздоровчі мотиви», «Навчально-комунікативні мотиви», «Психолого-значущі мотиви» та «Естетичні мотиви», що безпосередньо впливають на зацікавленість студентів у відвідувані занять з дисципліни «Фізичне виховання». Свідоме і добровільне підвищення рівня власної мотивації до регулярної рухової активності сприяє систематичному використанню фізичної культури та спорту у повсякденному житті студентської молоді, і, як наслідок, позитивно впливає на стан їх здоров'я.

Отже, результати дослідження спонукають викладачів кафедри фізичної культури та спорту, з одного боку, до врахування пріоритетних мотивів, а з іншого - до необхідності у подальшому більш активно займатися формуванням у студентів мотивації до занять фізичними вправами.

Перспективи подальших досліджень. Продовження роботи в цьому напрямку є перспективним, оскільки достатня рухова активність є запорукою формування оптимального фізичного і психологічного стану молодої людини. А пошук нових шляхів, методів та засобів, які б спонукали студентство до фізичного самовдосконалення та здорового способу життя, є надзвичайно важливим.

Література

1. Бугайчук Н. Б., Бєлікова Н. О. Оцінка шляхів оптимізації оздоровчо -рекреаційної діяльності студентів педагогічних коледжів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск 11 (157), 2022. С. 45-48. DOI 10.31392/NPU-nc.series15.2022.11(157).11

2. Круцевич Т., Саїнчук, М., Підлетейчук Р. Причини політики девальвації фізичної підготовки в системі фізичного виховання в закладах освіти України. Спортивний вісник Придніпров'я. 2018. № 1. С. 169-174. http://nbuv.gov.ua/UJ RN/svp_2018_1_31.

3. Прекурат О.Т., Вілігорський О.М. Специфіка формування мотивації до занять фізичним виховання студентів закладів вищої освіти засобами баскетболу. Теорія та методика навчання (з галузей знань). Випуск 44. Том. 3. 2022. С. 45-48. DOI 10.32843/26636085/2022/44/3.9

4. Орленко Н.А. Фізичне виховання студентів ЗВО під час військових дій в Україні / І.В. Скидан, С.П. Гейченко // Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: тези доповідей XVII Міжнародної науково -методичної конференції. Національний авіаційний університет. - Київ, 2022. С. 68-70.

5. Сергєєва Т. П., Халайджі С. В. Суб'єктивні показники стану здоров'я як мотивація студентів до здоров'язбереження. Педагогіка і сучасні аспекти фізичного виховання: зб. наук. праць ill Міжнар. наук. -практ. конф., (18-19 квітня 2017 року). 2017. С. 28-37.

6. Череповська О. А. Способи формування мотивації у студентів ЗВО до занять з фізичного виховання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково -педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. 2020. Вип. 5 (125). С. 160-163. DOI: 10.31392/NPU-nc.series 15.2020.5(125).32

7. Яготін Р. С, Дегтяренко Т. В, Босенко А. І. Комплексна діагностика стану психосоматичного здоров'я студентів ВНЗ. Український журнал медицини, біології та спорту. 2017. №4(6). С. 223-228. DOI: 10.26693/jmbs02.04.223

8. Яготін, Р. С. (2018). Алгоритм визначення адаптованості студентів ЗВО до фізичних навантажень. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3 (77) С. 167-177. DOI: 10.24139/2312-5993/2018.03/167-177

9. Elliot, A. J., & Dweck, C. S. (Eds.). (2005). Handbook of competence and motivation. Guilford Publications.

10. Jariono, G., & Subekti, N. (2020). Sports motivation survey and physical activity students of sport education teacher training and education faculty fkip muhammadiyah university surakarta. Kinestetik Jurnal Ilmiah Pendidikan Jasmani, 4(2), 86 -95. https://doi.org/10.33369/jk.v4i2.12449

11. Oz, N. D., & Ustun, F. (2022). Investigation of the relationship between university students' mobile gaming motivations and loneliness levels. Physical Education of Students, 26(4), 196 -206. https://doi.org/110.15561/20755279.2022.0405

Reference

1. Buhaichuk, N., & Bielikova, N. (2022). The estimation of health and recreational activities optimization options of students of pedagogical colleges. In Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports) (Issue 11(157), pp. 45-48). National Pedagogical Dragomanov University. https://doi.org/10.31392/npu-nc.series15.2022.11(157).11

2. Krutsevich T. & Petrovsky V. (2008). Physical education as a social phenomenon. Theory and methods of physical education Olympic literature. Volume 1. 27-46.

3. Prekurat, O. T., & Vilihorskyi, O. M. (2022). Specific features of formation of motivation for physical education of higher education institutions' students by basketball means. In Innovate Pedagogy. Theory and teaching methods (from fields of knowledge). Issue 44. Vol. 3. 45-48. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/44/3.9

4. Orlenko N.A., Skidan I.V., & Geichenko S.P. (2022). Physical education of students of higher education institutions during military operations in Ukraine. Physical education in the context of modern education: abstracts of the reports of the XVII International scientific and methodological conference. National Aviation University. Kyiv, 68 -70.

5. Serhyeyeva T. P., Khalajdzhi S. V. (2017) Subjective indicators of health status as students' motivation for health care. Pedagogy and modern aspects of physical education: coll. of science Proceedings III International science and practice conference, (April 18-19, 2017). 28-37.

6. Cherepovska, O. (2020). Ways of formation of motivation for physical education among students of higher educational institution. In Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports) (Issue 5(125), pp. 160-163). National Pedagogical Dragomanov University. https://doi.org/10.31392/npu-nc.series15.2020.5(125).32

7. Iagotin, R., Dehtiarenko, T., & Bosenko, А. (2017). Complex Examination of University Students' Psychosomatic Health. In UkraTns'kij zurnal medicini, biologit ta sportu (Vol. 2, Issue 4, pp. 223-227). Petro Mohyla Black Sea National University. https://doi.org/10.26693/jmbs02.04.223

8. Yagotin, R. S. (2018). Algorithm for determining students' adaptability for physical activity. Pedagogica l sciences: theory, history, innovative technology, 3 (77)). 167-177. 10.24139/2312-5993/2018.03/167-177

9. Elliot, A. J., & Dweck, C. S. (Eds.). (2005). Handbook of competence and motivation. Guilford Publications.

10. Jariono, G., & Subekti, N. (2020). Sports motivation survey and physical activity students of sport education teacher training and education faculty fkip muhammadiyah university surakarta. Kinestetik Jurnal Ilmiah Pendidikan Jasmani, 4(2), 86 -95. https://doi.org/10.33369/jk.v4i2.12449

11. Oz, N. D., & Ustun, F. (2022). Investigation of the relationship between university students' mobile gaming motivations and loneliness levels. Physical Education of Students, 26(4), 196 -206. https://doi.org/110.15561/20755279.2022.0405

Размещено на Allbest.ru