Особливості емоційного інтелекту підлітків з повних та неповних сімей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості емоційного інтелекту підлітків з повних та неповних сімей

Паламарчук Ольга Миколаївна доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології та соціальної роботи, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Візнюк Інесса Миколаївна доктор психологічних наук, професор кафедри психології та соціальної роботи, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,

Анотація

У статті зазначено, що підлітки, які проживають у неповних сім'ях (батьки котрих розлучилися), страждають на недостатність емоційного інтелекту, яка корелює з проблемною поведінкою у вигляді підвищеної агресії та потреби вживання наркотичних речовин, із високим рівнем особистісної тривожності та Інтернет-залежності. І, навпаки, досить високий рівень емоційного інтелекту корелює з лідерськими здібностями, посилюючи стресозахисну та адаптивну функції, опірність щодо негативного афективного впливу, самовмотивованість зі здатністю до об'єктивного розпізнавання загроз в різних ситуаціях та збільшення потенціалу протистояння різного роду небезпекам, що саме й характеризує високий рівень емоційного інтелекту в підлітків.

Поняття емоційного інтелекту (EQ) є досить новим і визначається як група ментальних здібностей, які сприяють усвідомленню і розумінню власних емоцій та емоцій оточуючих, що ґрунтується на здатності розпізнавати, розуміти й викликати почуття та емоції, що цілком можна віднести до інтелектуальної спроможності людини. З іншого боку емоційні реакції не менш важливі для адаптації людини, ніж її розумова активність.

Вказано, що емоції відображають ставлення людини до різних сфер життя і до самої себе, а інтелект служить для розуміння цих відносин, звідси випливає, що емоції можуть бути об'єктом інтелектуальних операцій, які відповідно до емоцій здійснюються на основі їх вербалізації, заснованій на усвідомленні та диференціюванні. Тому така здатність є включеною в ухвалення рішень підлітків на основі диференційованої оцінки подій, що мають особистісний сенс. Підлітки з неповної сім'ї гірше здатні сприймати та відчувати емоції інших людей, здатність адекватно розуміти мотиви, що стоять за вчинками оточуючих, їх комплексні емоції та «емоційні зв'язки» (перехід емоцій). В решті усі діти вважають себе відповідальними за свої дії та ситуації, які з ними відбуваються.

Ключові слова: емоції, підлітки, емоційний інтелект, повні та неповні сім'ї, рівень суб'єктивного контролю.

Palamarchuk Olga Mykolaivna Doctor of psychological sciences, professor, head of the department of psychology and social work, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi

Vyzniuk Inessa Mykolaivna Doctor of Psychological Sciences, Professor of the Department of Psychology and Social Work, Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University,

CHARACTERISTICS OF EMOTIONAL INTELLIGENCE OF ADOLESCENTS FROM FULL AND INCOMPLETE FAMILIES

Abstract. The article states that adolescents living in single-parent families (whose parents are divorced) suffer from a lack of emotional intelligence, which correlates with problematic behavior in the form of increased aggression and the need to use narcotic substances, with a high level of personal anxiety and Internet addiction . And, on the contrary, a fairly high level of emotional intelligence correlates with leadership abilities, strengthening stress-protective and adaptive functions, resistance to negative affective influence, self-motivation with the ability to objectively recognize threats in various situations and increasing the potential to resist various kinds of dangers, which is what characterizes high level of emotional intelligence in teenagers.

The concept of emotional intelligence (EQ) is quite new and is defined as a group of mental abilities that contribute to the awareness and understanding of one's own emotions and the emotions of others, based on the ability to recognize, understand and evoke feelings and emotions, which can be attributed to the intellectual capacity of a person. On the other hand, emotional reactions are no less important for a person's adaptation than his mental activity.

It is indicated that emotions reflect a person's attitude to various spheres of life and to himself, and the intellect serves to understand these relationships, from this it follows that emotions can be the object of intellectual operations, which, according to emotions, are carried out on the basis of their verbalization based on awareness and differentiation. Therefore, this ability is included in the decisionmaking of teenagers based on a differentiated assessment of events that have personal meaning. Teenagers from single-parent families are less able to perceive and feel the emotions of other people, the ability to adequately understand the motives behind the actions of others, their complex emotions and "emotional connections" (transition of emotions). In the rest, all children consider themselves responsible for their actions and situations that happen to them.

Keywords: emotions, teenagers, emotional intelligence, complete and incomplete families, level of subjective control.

Постановка проблеми

В останні десятиліття спостерігається тенденція до зростання кількості неповних сімей, що є серйозним ускладненням для повної реалізації механізмів процесу соціалізації дитини в Україні. У зв'язку з цим, виховання дітей та підлітків у неповній сім'ї набуває психогенного характеру, що виражається в недостатності внутрішньо сімейного впливу, односторонньої спрямованості виховного впливу, відсутності рівноваги в батьківських почуттях і виборі методів виховання, можливості розвитку в дитини комплексу неповноцінності та відхилень у поведінці, а також невдалому подоланні сімейного конфлікту.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженню ролі сім'ї у вихованні та соціалізації підростаючої особистості присвячено чимало праць (Г. Авдіянц, М. Аккерман, М. Бикова, Т. Глухова, В. Солодников, В. Столін та ін.). Все більше уваги останнім часом приділяється науковцями питання ролі сім'ї і близьких людей у становленні системи емоційного ставлення дитини до світу (Л. Артемова, А. Кошелева, А. Кравченко, М. Міщенко та інші). Багато авторів відзначають, що внутрішньо сімейна атмосфера і батьківська любов є базовою основою формування у дитини довірливого ставлення до світу, якостей особистості, її повноцінного розвитку (В. Заслуженюк, А. Ноур, В. Постовий, В. Семиченко і ін.). неповна сім'я моральне виховання

Психологічні особливості наслідків розриву сімейних відносин на особистість дитини, і підлітка зокрема, досліджуються в роботах А. Волкова, Келама, І. Еббсра, Г. Навайтіса, Д. Чечет і ін.

Окремі питання життєдіяльності розлученої сім'ї розглянуто в працях педагогів і психологів. Так, Г. Філонов розкриває об'єктивні та суб'єктивні передумови деформації процесу виховання в неповних сім'ях. У дослідженні Костіва показано негативний вплив неповної сім'ї на моральне виховання підлітків. Ю. Вавілов і А. Демидов розглядають загальні проблеми виховання дітей у розлученій сім'ї, а Т. Лютова відмічає дефіцит спілкування дорослих із дітьми з неповних сімей [1-4].

В той же час в науковій літературі немає єдиної думки про сутність категорії емоційного інтелекту в його зв'язку з соціальним статусом підлітка, батьки якого розлучені.

Метою статті є обґрунтування особливостей емоційного інтелекту підлітків з повних та неповних сімей.

Виклад основного матеріалу

Поняття емоційного інтелекту (EQ) є досить новим і визначається як група ментальних здібностей, які сприяють усвідомленню і розумінню власних емоцій та емоцій оточуючих, що ґрунтується на здатності розпізнавати, розуміти й викликати почуття та емоції, що цілком можна віднести до інтелектуальної спроможності людини. З іншого боку емоційні реакції не менш важливі для адаптації людини, ніж її розумова активність. Відповідно до опису, запропонованому Дж. Майєром і П. Селовеєм, виділяють три складових емоційного інтелекту [2, 4]:

> точність оцінки та вираженні емоцій, які полягають у розумінні своєї емоції та емоцій інших людей, що пов'язані як з внутрішніми, так і з зовнішніми подіями;

> використання емоцій в розумовій діяльності як наслідку впливу емоцій на розумовий процес, в контексті чого й визначається готовність людини до певних дій;

> розуміння емоцій як визначення джерела емоцій щодо їх генезу та розпізнавання взаємозв'язку між емоціями й словами, їх інтерпретації та розуміння складнощів почуттів, переходів між емоціями й подальшим їх розвитком.

Д. Гоулман у праці «Емоційний інтелект» визначає EQ як сукупність факторів, які дозволяють особистості відчувати, мотивувати себе, регулювати настрій, контролювати імпульсивні прояви, утримуватися від фрустрації й таким чином досягати успіху в повсякденному житті [1, 3].

Однією з найбільш відомих і визнаних моделей емоційного інтелекту є концепція Р. Варона, який визначає його як перелік усіх не когнітивних здібностей, знань і компетентності, які надають можливість людині успішно справлятися із різними життєвими ситуаціями. Даним автором встановлено п'ять великих сфер компетенції, в кожній з яких відзначаються такі специфічні навички, які ведуть до досягнення успіху; пізнання власної особистості (розуміння власних емоцій, впевненість у собі, самоповага, самореалізація, незалежність); міжособистісне спілкування (міжособистісні взаємини, соціальна відповідальність, співпереживання), адаптація (рішення проблем, оцінка реальності, пристосування), управління стресовими ситуаціями (стійкість до стресу, імпульсивність, контроль), переважаючий настрій (щастя, оптимізм) [3, 4].

Кінцевим продуктом емоційного інтелекту є прийняття рішень на основі відображення та осмислення емоцій, які є диференційованою оцінкою подій, що мають особистісний сенс. Таким чином, EQ лежить в основі емоційної саморегуляції.

Розробники концепції П. Селовей та Дж. Мейер зазначають, що EQ можна розвивати протягом життя. «Людина, що підвищує рівень свого емоційного інтелекту - підвищує рівень життя, роблячи його більш комфортним, спілкування з іншими більш продуктивним, а досягнення своїх цілей більш реальним. Розвиток EQ має починатися з дитинства, коли психіка найбільш сенситивна. Дитина, чиї емоції та почуття отримають адекватне відображення з боку дорослих - виростає людиною, що здатна до розуміння своїх емоцій та зчитування емоцій оточуючих. Вона являтиме собою людину впевнену, що знає чого хоче й здатна цього домогтися» [2, с.24].

Врешті, емоції відображають ставлення людини до різних сфер життя і до самої себе, а інтелект служить для розуміння цих відносин, звідси випливає, що емоції можуть бути об'єктом інтелектуальних операцій, які віддповідно до емоцій здійснюються на основі їх вербалізації, заснованій на усвідомленні та диференціюванні. Тому така здатність є включеною в ухвалення рішень на основі диференційованої оцінки подій, що мають особистісний сенс [2, 3].

Зазначимо, що підлітки, які проживають у неповних сім'ях (батьки котрих розлучилися), страждають на недостатність емоційного інтелекту, яка корелює з проблемною поведінкою у вигляді підвищеної агресії та потреби вживання наркотичних речовин, із високим рівнем особистісної тривожності та Інтернет-залежності. І, навпаки, досить високий рівень емоційного інтелекту корелює з лідерськими здібностями, посилюючи стресозахисну та адаптивну функції, опорність щодо негативного афективного впливу, самовмо- тивованість зі здатністю до об'єктивного розпізнавання загроз в різних ситуаціях та збільшення потенціалу протистояння різного роду небезпекам, що саме й характеризує високий рівень емоційного інтелекту в пілітків.

Емпіричне дослідження здійснено на базі комунального закладу «Вінницький ліцей № 23», м. Вінниця, в якому брали участь 80 учнів 8-х класів. Учасники експерименту, учні з повних та неповних сімей, віком 13 - 14 років. До психолого-педагогічного експерименту долучено також вибірку дітей з неповних сімей комунального закладу «Вінницький ліцей №9» за кількістю 27 осіб. Даний віковий діапазон відповідає підлітковому віку, в пору якого особистість активно розвиває емоційний інтелект та визначає зміни в соціальних стосунках із ровесниками.

У роботі використано систему методів і технік отримання даних, що включають: теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблематики, методи спостереження, тестування, статистичний аналіз отриманих результатів, формуючий експеримент. До психодіагностичного комплексу увійшли такі методи: вивчення рівня емоційного інтелекту за допомогою опитувальників «Емоційного інтелект» Н. Холла, тест-опитувальник «Рівень суб'єктивного контролю» Е. Бажина, Е. Галинкіна, А. Еткинда та анкета для визначення соціального статусу (авторська розробка).

Спостереження за поведінкою та особливостями спілкування респондентів проведено в звичайних умовах, етичні права котрих дотримано. Дослідження проводилося в природних умовах освітнього процесу, із забезпеченням загальних умов участі в експерименті: однаковий час і тривалість навчання, однакові вимірювальні матеріали, що дозволяють діагностувати рівень сформованості емоційного інтелекту підлітків до та після експеременту.

Підлітки, з неповної сім'ї за результатами авторського анкетування більше схильні до тривоги та недовіри зі сторони родини. Оскільки у них присутній певний страх зради, одного із батьків. Цей стан може переслідувати їх у майбутньому й заважатиме їм у створенні міжособистісних взаємозв'язків з однолітками щодо створення майбутньої сім'ї. Діти з повної сім'ї, навпаки, більше довіряють своїм рідним і спілкуються з ними. У них вище почуття довіри до оточуючих, їм легше будувати зв'язки з власним оточенням.

За результатами дослідження методики Н. Холла домінантами розвитку емоційного інтелекту є такі шкали: «емоційна обізнаність», «управління своїми емоціями», «само мотивація», «емпатія», «розпізнавання емоцій інших людей» (табд. 1).

Таблиця 1

Результати за методикою Н. Холла «Рівень емоційного інтелект»,(%)

Аналіз отриманого результату показав, що підлітки які проживають у повній сім'ї отримали найбільший показник середнього рівня за шкалою «Емпатії» (60%) мають здатність до співпереживання та співчуття - схильності емоційного реагування на переживання інших. Також мають середній рівень за шкалою «Емоційна обізнаність» (37%), що свідчить про деяку нездатність до об'єктивного оцінювання емоційних проявів. «Управління своїми емоціями» за показниками середнього рівня (60%), характеризує їх, як здатних викликати й підтримувати бажані емоції, тримати під контролем не бажані. За шкалою «Самомотивація» (52%) середнього рівня осіб володіють усвідомленою системою цінностей, знаючи, чому поводяться так чи інакше в різних ситуаціях, здатні бачити мотиви інших людей, що робить їх практично невразливими до маніпулювання. Шкала «Розпізнавання

емоцій інших людей» (57%) показників досліджуваних виокреслює тенденцію до адекватності реагування настрою, спонукання до взаємодії з іншими людьми. Помірно виражене уміння впливати на емоційний стан оточуючих, заспокоювати їх, покращувати настрій (рис. 1).

Проаналізувавши дані відповідей підлітків, з неповних сімей, отримали такі результати: низький показник за шкалами «Управління своїми емоціями» (75%), що відображає тенденцію до «застрягання» на негативно забарвлених переживаннях після несподіваних труднощів, зосередженості на негативних емоціях. Показники за шкалою «Емпатія» (75%) характеризується байдужістю до переживань, і думок інших. Таких людей більше цікавлять власні думки та почуття. Високий показник за шкалою «Емоційна обізнаність» (40%) отримали ті підлітки, які здатні спостерігати зміну власних переживань, аналізувати як позитивні, так і негативні емоції, розуміти джерело їх виникнення і проблеми, що ними провоковано. Шкала «Самомотивація» обумовлена низьким рівнем EQ (55%), що доведено схильністю до відчуття труднощів у стані спокою, готовності, зосередженості, уникненні негативних переживань, обумовлених широким спектром позитивних емоцій та відповідністю дій щодо запитів життя. За шкалою «Розпізнавання емоцій інших людей» отримано низький рівень EQ (40%), в контексті чого видно, що досліджуванні не здатні розуміти почуття і наміри інших людей.

Таким чином, при дослідженні шкали «Емоційна обізнаність» отримані результати показують незначні відмінності (21%) у рівні емоційної поінформованості, проте у підлітків з неповних сімей рівень емоційної обізнаності вищий, ніж у підлітків з повної сім'ї (рис. 2). Емоційний інтелект починається з розуміння власних емоцій. І тільки усвідомивши власні емоції, ми можемо навчитися розуміти емоції інших людей, що важливіше для розуміння причин, які викликають ці емоції.

Рис.1. Результати за методико Н. Холла «Рівень емоційного інтелекту» для дітей з повних сімей

Рис.2. Результати за методико Н. Холла «Рівень емоційного інтелекту» для дітей з неповних сімей

За даними таблиці 2 видно, що різниця у здатності до управління власними емоціями є помірною (35%). У підлітків з неповних сімей за даною шкалою показники нижчі, ніж у дітей з повної сім'ї. Це говорить про те, що їм набагато складніше, керувати емоціями як на основі інтелектуальних процесів, так і на основі особистісних характеристик.

Таблиця 2

Аналіз результатів за методикою Н. Холла «Рівень емоційного інтелекту»

При обробці результатів за шкалою «Самомотивація» були отримані результати, які показують (8%), що самомотивація підлітків з неповних сімей незначно нижча, ніж у дітей з повної сім'ї. В даному випадку ми можемо сказати, що у дітей з неповної сім'ї на нижчому рівні розвинена

самомотивація, як бажання зрозуміти свої і чужі емоції, спрямовувати власне їх в конструктивний вимір, так само і в групі розвинена меншою мірою мотивація до виконання діяльності і самодисципліни, наполегливості в досягненні поставленої мети.

Результати за шкалою «Емпатія» показують, що існують відмінності між групами (65%) на рівні емпатичних здібностей підлітків з неповних сімей, які нижчі, ніж у дітей з повної сім'ї. Таким чином, підлітки з неповної сім'ї гірше здатні сприймати та відчувати емоції інших людей, здатність адекватно розуміти мотиви, що стоять за вчинками оточуючих, їх комплексні емоції та «емоційні зв'язки» (перехід емоцій).

При дослідженні шкали «Розпізнавання емоцій інших людей» було отримано відмінність (27%), що засвідчує здатність розпізнавання емоцій інших людей у підлітків з неповної сім'ї на низькому рівні. Здатність розпізнавати й виражати емоції щодо вирішення конкретних завдань у них має суто прагматичний характер.

За результатами методики «Рівень суб 'єктивного контролю» Е. Бежина, Е. Голинкіна, А. Еткинда констатовано, що підлітки з повних сімей за шкалою «Загальна інтернальність» мають (50%) високий рівень суб'єктивного контролю, що характеризує їх відповідальність за більшість важливих подій у їхньому житті, які були результатом їхньої діяльності. За шкалою «Інтернальність в галузі досягнень» отримано показники за низьким рівнем цієї шкали (65%), що свідчить про те, як підлітки з неповної сім'ї приписують свої успіхи, досягнення та радощі зовнішнім обставинам - везінню, щасливій долі або допомозі інших людей. Можливість того, що вони поки не готові виявляти та розвивати власні здібності є доволі високою (табл. 2).

Таблиця 2

Результати за опитувальником «Рівень суб'єктивного контролю», (%)

Наступною є шкала «Інтернальність в галузі невдач», за якою було виявлено (60%) високі показники, які свідчать про розвинене відчуття суб'єктивного контролю стосовно негативних подій та ситуацій, що виявляються у схильності до звинувачення самого себе щодо різних неприємностей та страждань. За шкалою «Інтернальность в галузі виробничих відносин» виявлено (70%) низький рівень схильності щодо приписування підвищеної значимості зовнішнім обставинам - керівництву, співробітникам, везінню або невезінню. Також низькі показники спостерігаються за шкалою «Інтернальність в сімейних стосунках» (75%), які вказують на те, що суб'єкт вважає не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, які виникають у його сім'ї за наслідками несприятливих змін. Шкала «Інтернальності стосовно здоров'я і хвороб» (70%) займає низький рівень, що відображає наявність здоров'я та хвороби в досліджуваних за результатом випадку і сподіваються на те, що одужання прийде внаслідок дій інших людей, насамперед лікарів.

Щодо підлітків з неповних сімей зазначено низький показник за шкалою «Загальна інтернальність» (60%) так як досліджувані не бачать зв'язку між своїми діями та значущими для них подіями в житті, не вважають себе здатними контролювати їх розвиток та вважають, що більшість їх є результатом випадку або дій інших людей. Тобто їм властиво перекладати відповідальність на інших. За шкалою «Інтернальність в галузі досягнень» лише (65%) мають низький рівень, що засвідчує приписування людиною своїх успіхів, досягнень та радощів зовнішнім обставинам чи везінню, щасливій долі або допомозі інших людей. Можливість того, що вони не готові виявляти та розвивати власні здібності є високою.

За шкалою «Інтернальність в галузі невдач» було виявлено також низький рівень (60%), що доводять схильність досліджуваних приписувати відповідальність іншим людям або вважати їх результатом власного невезіння. За шкалою «Інтернальность в галузі виробничих відносин» виявлено високі показники (70%), які підтверджують те, що людина вважає свої дії важливим фактором організації власної виробничої діяльності в координації стосунків у колективі, у своєму просуванні тощо. Низькі показники (55%) виявлено за шкалою «Інтернальність в сімейних стосунках» в осіб, які вважають не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, які виникають у їх сім'ях. Шкала «Інтернальності стосовно здоров'я і хвороб» засвідчує також високі показники (80%), які обумовлені тим, що досліджувані вважають себе відповідальними за своє здоров'я: якщо вони хворі, то звинувачують в цьому самого себе і вважають, що одужання багато в чому залежить від їхньої діяльності.

Таким чином, дослідивши відмінності за опитувальником «Рівень суб'єктивного контролю» (табл. 3) за результатами відповідей підлітків з повних та неповних сімей з'ясовано, що існує різниця за шкалою «Загальна інтернальність» (10%), що є цілком допустимою нормою.

Таблиця 3

Порівняльний аналіз результатів за опитувальником Рівень суб'єктивного контролю»

Висновок

Таким чином, усі діти вважають себе відповідальними за свої дії та ситуації, які з ними відбуваються, що відображено за шкалою «Інтернальності в галузі досягнень» (0%), відмінностей між групами досліджуваних на рівні чого не має, оскільки підлітки з повних неповних сімей і неповних сімей здатні об'єктивно розцінювати свої можливості, а всі їхні досягнення є лише їх заслугою. За шкалою «Інтернальність в галузі невдач» відмінність полягає у (20%) згідно чого видно, що підлітки схильні до самозвинувачування стосовно власних невдач, які сталися. За шкалою «Інтернальності в галузі виробничих відносин» показано відмінності в респондентів (40%), які вважають свої дії важливими в спілкуванні з колективом в організації чи власній діяльності для кар'єрного просування в майбутньому. «Інтернальность в сімейних стосунках» обумовлена відмінністю у (20%), що засвідчує пошук майбутніх взаємостосунків, які залежить лише від них. Усі ситуації та події, які відбуватимуться у майбутньому житті, характеризуються лише їх відповідальністю. «Інтернальність стосовно здоров'я і хвороб» обумовлено різницею лише в (20%), що обумовлено усвідомленістю підлітків за безпеку свого здоров'я.

Діти з неповних сімей, прагнуть до самостійності й дорослості аби довести свій соціальний статус за рахунок самоствердження й зрілості поглядів. В решті аби нести відповідальність за свої вчинки, за своє здоров'я та майбутні взаємостосунки.

Література:

1. Mayer J.D. Models of emotional intelligence. Handbook of intelligence. Cambrige, UK: Cambrige University Press, 2000. P. 396-420.

2. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційній інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. К.: Вища школа, 2003. 126 с.

3. Романова В. С. Психологічні особливості емоційного інтелекту членів групи з різним соціометричним статусом. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. Вип. 15. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2012. С. 800-812 .

4. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю: навчальний посібник. К.: ДЦССМ, 2002. 132с.

References:

1. Mayer J.D. (2000). Models of emotional intelligence [Models of emotional intelligence]. Handbook of intelligence. Cambrige, UK: Cambrige University Press, 396-420 [in England].

2. Nosenko, E.L., Kovryha, N.V. (2003). Emotsiinii intelekt: kontseptualizatsiia fenomenu, osnovni funktsii [Psychological features of emotional intelligence of group members with different sociometric status]. K.: Vyshcha shkola, 126 [in Ukrainian].

3. Romanova, V. S. (2012). Psykholohichni osoblyvosti emotsiinoho intelektu chleniv hrupy z riznym sotsiometrychnym statusom [Psychological features of emotional intelligence of group members with different sociometric status]. Problemy suchasnoi psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy / Za red. S.D. Maksymenka, L.A. Onufriievoi. Vyp. 15. Kamianets-Podilskyi: Aksioma, 800-812 [in Ukrainian].

4. Trubavina I.M. (2002). Sotsialno-pedahohichna robota z neblahopoluchnoiu simieiu [Social and pedagogical work with a dysfunctional family]: navchalnyi posibnyk. K.: DTsSSM, 132 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru