Особливості прояву нарцисизму при самопрезентації у соціальних мережах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості прояву нарцисизму при самопрезентації у соціальних мережах

Справцева Катерина Сергіївна магістр психології, аспірантка кафедри психології особистості та соціальних практик Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти, Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ

Анотація

У зв'язку зі стрімким розвитком соціальних мереж у сучасному інтернет-просторі, виникає необхідність розглядати психологічні аспекти самопрезентації особистості в цьому віртуальному середовищі. Однією з важливих тем для дослідження є виявлення особливостей нарцисичних тенденцій під час самопрезентації у соціальних мережах. Ця стаття досліджує функціональні особливості соціальних мереж, що роблять їх простором для вияву нарцисизму, розглядаючи вплив віртуального самовираження на формування ідентичності та міжособистісних відносин. Вектор уваги спрямований не лише на зовнішні прояви цього явища, а й на глибинні психологічні механізми, які лежать в його основі. Детальний огляд глибинних психологічних механізмів нарцисистичної поведінки, в свою чергу, дозволяє краще визначити стратегії психосоціальної взаємодії в онлайн середовищі.

Аналізуються взаємозв'язки між самопрезентацією у соціальних мережах та різними аспектами прояву нарцисистичної особистості, розглядаючи психологічні та соціокультурні фактори, що впливають на ці процеси. Дослідження зосереджується на ролі лайків, коментарів та інших взаємодій у соціальних мережах у посиленні чи послабленні нарцисистичного поведінки. Також розглядається питання взаємодії між онлайн та офлайн життям, адже активність у соціальних мережах може робити значущий ефект на самооцінку та соціальну динаміку. Через докладне вивчення взаємодії між індивідуальними рисами особистості та ключовими факторами самопрезентації в соціальних мережах, виявляються важливі зв'язки та висновки. Поглиблене вивчення взаємодії індивідуальних рис особистості та ключових факторів самопрезентації в соціальних мережах, допомагає виявити не лише сутність цих взаємозв'язків, але й розкриває важливі зв'язки та висновки. Отримані результати сприяють не лише розумінню впливу нарцистичних тенденцій на віртуальну взаємодію, але й відкривають перспективи для подальших досліджень у цьому напрямку, визначаючи суттєве значення нарцисичної самопрезентації при інтерактивному контакті у просторі соціальних мереж.

Ключові слова: нарцисизм, я-концепція, взаємодія у соціальних мережах, самопрезентація у соціальних мережах, візуальний контент .

Abstract

Spravtseva Kateryna Sergiivna Master of Psychology and Ph.D. candidate at the Psychology of Personality and Social Practices Department, Faculty of Psychology, Social Work and Special Education, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv

FEATURES OF NARCISSISM MANIFESTATION IN SELF- PRESENTATION IN SOCIAL MEDIA

In the context of the rapid development of social networks in the contemporary online space, there arises a necessity to examine the psychological aspects of personal self-presentation in this virtual environment.

One of the crucial topics for investigation is the identification of narcissistic tendencies during self-presentation in social networks. This article explores the functional features of social networks that make them a space for the manifestation of narcissism, examining the impact of virtual self-expression on identity formation and interpersonal relationships. The focus is directed not only towards the external manifestations of this phenomenon but also towards the underlying psychological mechanisms, which are forming base of it. A detailed examination of the underlying psychological mechanisms of narcissistic behavior, in turn, allows for a better understanding of strategies for psychosocial interaction in the online environment. The article analyzes the correlations between self-presentation in social networks and various aspects of narcissistic personality, considering psychological and sociocultural factors influencing these processes. The research focuses on the role of likes, comments, and other interactions in social networks in reinforcing or attenuating narcissistic behavior. Additionally, the study explores the interaction between online and offline life, as social media activity can have a significant impact on self-esteem and social dynamics. Through a thorough examination of the interaction between individual personality traits and key factors in self-presentation on social networks, important connections and conclusions emerge. In-depth exploration of the interaction between individual personality traits and key factors of self-presentation in social networks helps uncover not only the essence of these relationships but also reveals important connections and conclusions. The obtained results contribute not only to understanding the impact of narcissistic tendencies on virtual interaction, but also open perspectives for further research in this direction, highlighting the significant role of narcissistic self-presentation in interactive engagement on social media platforms.

Keywords: narcissism, self-concept, social network interaction, selfpresentation in social networks, visual content.

Постановка проблеми

Зростання популярності соціальних мереж породжує питання про вплив нарцисизму на процес самопрезентації. Визначення того, як ці особливості виявляються в інтернет-контексті, стає актуальним завданням для вивчення впливу віртуального оточення на формування особистісних рис.

Хоча обговорення явища нарцисизму у науковій спільноті є доволі активним, проте на сьогодні ця тема, та специфіка її прояву у просторі інтернет взаємодії, потребує ретельного вивчення. Проблема полягає в тому, що зі стрімким розвитком соціальних мереж. у сучасному світі виникає необхідність вивчення особливостей прояву нарцисизму під час самопрезентації в цьому віртуальному середовищі. Нарциси в соціальних мережах часто використовують різноманітні стратегії та елементи експозиції для створення ідеалізованого образу себе [1], що може впливати на їхні відносини, а також на ставлення оточуючих, інших користувачів у мережі до себе та інших. Розкриття глибинних психологічних механізмів явишд нарцисизму, вивчення взаємозв'язків між самопрезентацією в соціальних мережах та нарцисистичними рисами особистості є ключовим для зрозуміння впливу его-центрованого самопрояву на психічне здоров'я та міжособистісні відносини в цифровому середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Детальне вивчення нарцисизму у науково-психологічному контексті, почалось ще з кінця XIX-початку XX століття. Серед науковців хто в той час формували фундамент знань про це явища були: З. Фрейд, П. Неке, Х. Елліс та інші.

З часом цікавість до теми зростала, і напрямки поглядів на проблему почали диференціюватися. Так у XX столітті сформувалися дві основних концепції, одна з них говорить про «первинний нарцисизм», стверджуючи, що існує фаза на етапі розвитку немовля, коли ще немає знання об'єкта. Її прихильниками та популяризаторами були: М. Балінт, Д. Віннікот, К.Хорні, Б.Е. Мура, Д. Файна, відображаючи позицію Х. Кохута. Друга ж концепція, пропонує думку про те, що об'єктні відносини існують з самого початку життя, та заперечує існування фази «первинного нарцисизму», вона заснована на ідеях М.Кляйн, проглядається у роботах Г. Розенфельда та інших, та демонструє позицію О.Ф. Кернберга, сучасного теоретика нарцисизму [2 с.25-27]

Зважаючи на вплив науково технологічного прогресу на розширення сфери прояву нарцисизму, багато науковців присвятили свої дослідження аспектам самопрезентації та нарцисизму в соціальних мережах. На приклад, деякі дослідники, такі як Джейн Твенж, Дж. Маккейн, , В.К. Кемпбелл, та інші, внесли вагомий внесок у розуміння взаємозв'язку між використанням соціальних мереж та нарцисичною самопрезентацією.

Мета статті Проаналізувати та дослідити механізми самопрезентації осіб з нарциисизмом у просторі соціальних мереж.

Виклад основного матеріалу

Щоб розглядати поняття нарцисизму та його проблематику , важливо детально розглянути деякі ключові погляди та концепції відомих психоаналітиків на це явище. З. Фрейд, вивчаючи нарцисизм, підкреслював його патологічний характер. Він вважав, що нарцисично-самозакохана людина не може інтегрувати свої почуття і любов у відносини з іншими, оскільки увесь її фокус спрямований більшою мірою на власну персону[3]. Його точка зору віддзеркалює давньогрецький міф про Нарциса, який, справді, був неспроможним полюбити кого-небудь іншого, окрім власного ідеального образу «Я». Цікаво, що у самому міфі закладена основа психологічної теорії «я-концепції», де по суті до смерті Его головного героя Нарциса, призвела зупинка у розвитку самосприйняття , не можливість пізнати повний спектр когнітивної складова поняття «Я-концепції» [4 с. 176], що і було прокляттям для героя за сюжетом міфу.

З. Фрейд вперше використав цей термін тільки в 1910 році (через п'ятнадцять років від моменту зародження психоаналізу) для позначення гомосексуального вибору об'єкта. Нарцисизм визнається З. Фрейдом універсальним психологічним явищем, притаманним людській природі взагалі, а не тільки її патологічним проявам: «Нарцисизм в цьому сенсі не є перверзія, а є лібідоносним доповненням до егоїзму, інстинкту самозбереження, який є притаманним кожній людині» [3].

Він описує нарцисизм насамперед на прикладі парафренії (форми шизофренії), яку він вважав одним з нарцисичних неврозів на відміну від власне неврозів - «неврозів перенесення» (конверсійна істерія, невроз нав'язливості, істерія страху). Психоаналітик підкреслює, що у невротиків хоча і порушується нормальне ставлення до реальності, але зберігається еротичне ставлення до людей в області фантазії. Лібідо, відірвавшись від зовнішнього світу, звертається на власне Я, і таким чином створюється стан, який ми можемо назвати нарцисизмом» [3]. Зигмунд Фрейд виділяє два види нарцисизму - первинний і вторинний. Первинний нарцисизм характеризує ранній період дитинства, коли лібідо дитини повністю звернене на себе, а суб'єктивний і об'єктивний світ злиті воєдино. Немовля отримує задоволення переважно від свого тіла, маленька дитина вірить у свою досконалість і всевладдя.

Так, починаючи з представників психоаналізу, нарцисизм став тлумачитися не лише як психопатологічний розлад, але й увійшов до складу відомої в психології «темної тріади» [5 с. 210]. З іншого боку, Х. Кохут висловив інноваційний підхід до нарцисизму, визнаючи його як необхідний та природний етап розвитку дитини. Він вважав, що здоровий нарцисизм сприяє формуванню основи ідентичності особистості та нормальному процесу росту. Один із ключових аспектів поглядів на це питання Кохута -- розрізнення між здоровим нарцисизмом і його патологічним варіантом. У випадку, коли здоровий нарцисизм не отримує достатньої підтримки та визнання, він може перетворитися на патологічний, і відповідно, проявляти виражені нарцисистичні тенденції [2 с.153]. Так при сильній фрустрації потреби у визнанні, на цій найбільш ранній симбіотичній фазі розвитку, внаслідок недостатнього виконання батьками (перш за все мамою) функції Я-об'єктів (відображення проявів дитини, забезпечення безпеки) дитина піддається різним порушенням в розвитку. Порушується базова довіра до світу, викривляється самосвідомість. При несприятливих умовах розвитку у дитини формуються відповідні захисні механізми і протистояння. Дитина не переходить на наступну стадію розвитку, не сприймає зовнішній світ і об'єкти як такі, що існують реально і незалежно від неї, залишається у полоні своїх ілюзорних уявлень про те, що зовнішній світ є продовженням її самої [6 с. 126-127].

Таким чином, спільне розуміння нарцисизму включає в себе не лише його розгляд як психопатологічного розладу, але і розрізнення здорового нарцисизму, який є важливим фактором для розвитку стійкої особистості Незважаючи на те, що проблематика нарцисизму активно обговорюється у наукових колах, проте, на сьогодні відсутня єдино-визнана типологія та класифікація цього явища. Психологами-дослідниками виокремлено різні види нарцисизму, зокрема Е. Фромм говорив про індивідуальний і суспільний або груповий нарцисизм і те, що кожен з них може мати як позитивне так і негативне забарвлення. [7]. Натомість Дж. Мілер описав такі види нарцисичних особистостей: безпринципний нарцис, любовний нарцис, компенсаторний нарцис, елітистичнийнарциз, конструктивний нарцисизм, деструктивний нарцисизм, дефіцитарнийнарцисизм [8].Проте найбільше наукових джерел наразі описують розподіл нарцисизму на грандіозний та вразливий. [9,10] Поділ на ці категорії був зумовлений потребою галузі психіатрії в коректному діагностуванні пацієнтів та побудови стратегії терапії нарцистичного розладу особистості.

Коли нарцисизм маніфестує у формі грандіозності, його діагностика не є проблематичною . Проте, вразливий нарцисизм є значно складнішим для констатування, так Професор Кохут, [11 с. 103], говорячи про прихований нарцисизм, підкреслює складність його діагностики, вважаючи, що безпрецедентний його прояв можна побачити лише в контексті довготривалої терапії.

Таблиця 1 пропонує розширений термінологічний огляд поняттєвого апарату.

Схема 1

Психологиня Келлі Дікінсон акцентує увагу на тому , що ускладнення можуть з'являтись у розрізненні проявів високого рівня вразливості. Зокрема, можлива помилкова діагностика з уникаючим розладом особистості, де особистість потребує прийняття та симпатії від інших і боїться, що її не приймуть; тоді як людина з вразливим нарцисизмом “потребує прихильності, захоплення від інших, незалежно від її поведінки,переконань, навичок та соціального статусу, але боїться, що інші не дадуть їй нарцисичної підтримки.[1с.194]

У процесі дослідницької роботи грандіозний нарцисизм було запропоновано розділити на агентивний ( англ. agentic ) і соціальний (англ. communal) типи, дві взаємопов'язані, але відмінні за проявом форми [20]. Нарцистична складова проявляється як прагнення до самовдосконалення, амбітність та самовпевненість, в агентивному типі, тоді як у соціальному торкається категорій доброчинності та милосердя. Багато досліджень підтверджують

наявність цієї дуальності характеристики грандіозного нарцисизму ( для кращого розуміння розроблено схему 2). Якщо агентивні нарциси впевнені у високому рівні своєї ерудиції та когнітивних компетенцій, то соціальні нарциси вважають себе надмірно філантропічними, альтруїстичними та справедливими [21-23], стверджують, що довіряють іншим [24], і мають високий рівень почуття справедливості [23].

Однак соціальний тип не проявляє свої ключові якості по відношенню до людей, хто не має просоціальних орієнтирів [21,23], а також ознаки їхнього схвального само сприйняття не є послідовними: вони вважають себе просоціальними в зовнішньому проявленні, але не у внутрішніх намірах [21]. Цікаво, що соціальні нарциси отримують схвалення суспільства, на відміну від представників агентивного типу, так так відбувається на думку Катрін Рентзіч саме тому, що їх екстернальна активність направлена на формування позитивного враження у інших [25].

Схема 2

На думку Отто Кернберга агентивний нарцисизм можна розділити за своєю природою на самозахоплений (англ. admirative) і конкуруючий (англ. rivalrous) типи, дві взаємопов'язані, але достатньо незалежні форми [12,65,66]. Ця нарцистична дуальність формується мотивацією наближення та уникнення, само підкріпленням та самозахистом. Ці два типи, вміщують у собі мотиваційні орієнтації, що лежать в основі самосприйняття. Порівняно з нарцисами-суперниками, самозахоплені нарциси переоцінюють свій інтелект [28,29], харизму [30] та соціально-емоційні здібності [31]. Ці дві мотиваційні орієнтації також спрямовані на підкріплення функції інших мотивів, таких як статус. Самозахопленні нарциси шукають статусу за допомогою стратегій, що базуються на престижності (компетентність, самореклама) і частково на домінуванні (страх, залякування), тоді як конкуруючі нарциси прагнуть статусу лише за допомогою стратегій, заснованих на домінуванні [32].

Розширюючи розуміння колективного і індивідуального нарцисизму за Е. Фромом [7], науковці-послідовники визначили, що колективний нарцисизм являє собою суміш грандіозного та вразливого нарцисизму на рівень групи чи нації. Його концептуальна карта включає егоцентричну винятковість, що відноситься до певної групи, тобто віру в перевагу цієї групи та переконання. Крім того, концептуальна розуміння колективного нарцисизму має в своїй природі гіперчутливість до загрози міжгрупового конфлікту , конспірологічне мислення та між групову ворожість у відповідь [33]. Колективний нарцисизм часто саме риси підтримки ідей правих популістських партій [34] і робить це виходячи за межі розуміння поняття націоналізму, проявляючись як безсумнівний фаворитизм певної нації та сліпий патріотизм, правий авторитаризм або орієнтація на соціальне домінування (підтримка групових ієрархій і домінування [33]). Варто зазначити, що причина, за якою колективні нарциси схильні до ворожості та помсти іншим групам, полягає у захисті крихкої самооцінки членів об'єднання, яка вкладена в ідею групової винятковості [35].

Протягом останнього десятиліття використання соціальних мереж стало все більш поширеним явищем у всьому світі [36]. Бажання отримати увагу та прихильність оточуючих , характеристика що властива нарцисизму. Цей факт став підґрунтям для формування дослідниками гіпотези про те, що соціальні мережі можуть бути сензетивним простором для досягнення нарцисистичних цілей особистості [37].

Останній мета-аналіз соціальних мереж і нарцисизму виявив, що особи, які мають високі показники грандіозного нарцисизму, тенденційно використовують соціальні мережі частіше, розміщують більше селфі та оновлення статусу, та мають більше онлайн-друзів у порівнянні з тими, хто має низькі показники грандіозного нарцисизму [36], зокрема самозахоплений тип . Крім того, особи із високим рівнем грандіозного нарцисизму тенденційно більше схильні до залежності від соціальних мереж порівняно із тими, хто має низькі показники грандіозного нарцисизму [37]. Позитивний зв'язок між грандіозним нарцисизмом та підвищеним використанням соціальних мереж пов'язують із задоволенням, яке виникає від отримання "лайків" та позитивних коментарів до фотографій та статусних оновлень [1,37].

Існує думка, що отримання "лайків" та коментарів підживлює тщеслав'я та бажання уваги, властиве грандіозному агентивному нарцисизму, та підтверджує відчуття власної значимості [37,38]. Крім того, високий рівень контролю самопрезентації , який наявний у технічній концепції соціальних мереж дозволяє їм робити стратегічний вибір, під час оформлення публікацій та виключати небажану фото та текстову інформацію про себе [39]. Це дозволяє особам, що мають високу ступінь грандіозного нарцисизму, вдосконалювати свій образ у соціальних мережах презентуючи "ідеальний" образ себе, що не абсолютно не демонструє концепцію «Я-реального», проте здобуває прихильність [37].Таким чином Теорія Соціального Онлайн Саморегулювання (SOS-T) вказує на те, що соціальні мережі є ідеальною платформою для регулювання самопрезентації у віртуальному просторі, та є засобом досягнення різноманітних цілей: підвищення самооцінки, посилення соціальної взаємодії, матеріалістичні цілі та інші [40].

До останнього часу дослідження взаємозв'язків між використанням соціальних мереж та проявами нарцисизму зосереджувалося на категорії грандіозного нарцисизму, несправедливо залишаючи зв'язок між використанням соціальних мереж та вразливим нарцисизмом менш вивченою. У дослідженні психологині Сільвії Касаль було зауважено , що саме вразливий нарцисизм може зробити більш значимий внесок у вивчення проблем пов'язаних з використання сайтів соціальних мереж, ніж грандіозний нарцисизм [41]. Обґрунтовувалось це думкою про те, що люди, які мають високий рівень вразливого нарцисизму, відчувають тривогу під час особистого спілкування і відчувають себе більш розкуто в інтернет-просторі, що може призводити до негативно-наслідкового використання соціальних мереж [42].

Мета-аналіз, проведений Сільвією Касаль та Ванессою Банкі у 2020 році, виявив, що дослідження, які вивчали вразливий нарцисизм та негативні аспекти впливу використання соціальних мереж на користувачів , повідомляли про значущий зв'язок між цими категоріями [42-44]. Останні дослідження також вказують на те, що саме вразливий нарцисизм, а не грандіозний нарцисизм, є основним детермінантом використання мережі Facebook [45-46]. Крім того, дослідження, що порівнюють характер взаємодії у просторі соціальних мереж у вразливого та грандіозного нарцистичного типів, виявило значно вищі рівні залежності від комунікації за допомогою соціальних мереж та проблематичних наслідків впливу надмірного використання платформ для онлайн-комунікації у категорії вразливих нарцисів порівняно з грандіозними ^[41]

Висновки

Віртуальні платформи для комунікації є частинами сучасного глобального простору для міжособистісної взаємодії, де соціальні мережі стали сензитивним середовищем для виявлення та задоволення потреби в увазі та схвалення для осіб з нарцисистичними тенденціями. На сьогодні відсутня єдина розгорнута і загально-визнана типологія нарцисизму, що відкриває перед науковою спільнотою простір завдань та перспективи для досліджень. Останні дослідження підтверджують наявність значущого проте маловивченого зв'язку між вразливим нарцисизмом та використанням соціальних мереж, враховуючи це, наступні наукові задачі полягають у тому, щоб розширювати понятійний і категоріальний апарат у контексті цього типу нарцисизму та надати йому належний вектор уваги у контексті самопрезентації .

Оскільки соціальні мережі є безперечно популярним засобом комунікації, що ймовірно залишаться невід'ємною складовою взаємодії у сучасного суспільства. Як засіб для комунікації, навчання та розваг, майбутні дослідження повинні досліджувати, як існуючі так і майбутні платформи соціальних мереж, які можуть бути створені з урахуванням проблематики взаємодії осіб з вираженим нарцисизмом для поліпшення та захисту користувачів, зокрема тих, хто виявляє велику чутливість до певних інструментів. Наприклад, можливість приховування кількості лайків на фотографіях та повідомленнях на віртуальних комунікаційних платформах може зменшити тривогу осіб щодо зворотної реакції підписників , знизити рівень почуття заздрості та потребу у схваленні соціуму, зменшуючи різницю між самопрезентацією у соціальних мережах та у офлайн просторі.

Результати, що представленні у статті можуть служити основою для розробки стратегій психологічної підтримки та розвитку психосоціальної компетентності в онлайн-спільнотах. Дослідження взаємозв'язку між нарцисизмом та самопрезентацією у соціальних мережах відкриває нові горизонти для розуміння психологічних механізмів віртуальної взаємодії. Врахування цих особливостей є важливим кроком для розвитку не лише психологічної науки, але і для практичного впровадження знань у сфері психосоціальної допомоги та освіти.

Література

14. Akhtar, S., & Thomson, J. A. (1982). Overview: Narcissistic personality disorder. The American Journal of Psychiatry, (Vol.139/1),p.12-20. https://doi.org/10.1176/ajp.139.1.12

15. .Gabbard, G. O. (1989). Two subtypes of narcissistic personality disorder. Bulletin of the Menninger Clinic (Vol. 53). p.527-532

16. Hendin, H. M., & Cheek, J. M. (1997). Assessing hypersensitive narcissism: A reexamination of Murray's Narcism Scale. Journal of Research in Personality, 31(4), 588-599. https://doi.org/10.1006/jrpe.1997.2204

17. Gersten, S. P. (1991). Narcissistic personality disorder consists of two distinct subtypes. Psychiatric Times, (Vol. 8), p. 25-26

18. Wink, P. (1991). Two faces of narcissism. Journal of Personality and Social Psychology, (Vol.61), p.590-597.

19. Wink, P., & Donahue, K. (1997). The relation between two types of narcissism and boredom. Journal of Research in Personality, (Vol.31/1), p.136-140.

20. Gebauer, J. E., Sedikides, C., Verplanken, B., & Maio, G. R. (2012). Communal narcissism. Journal of Personality and Social Psychology, (Vol.103/5), p.854-878. https://doi.org/ 10.1037/a0029629'

21. Fatfouta, R. and Schroder-Abe, M. (2018) Agentic to the core? Facets of narcissism and positive implicit self-views in the agentic domain. J. Res. Pers. (Vol. 74), p.78-82

22. Nehrlich, A.D. et al. (2019) Agentic narcissism, communal narcissism, and prosociality. J. Pers. Soc. Psychol. (Vol.117), p.142-165

23. Yang, Z. et al. (2018) Communal narcissism: social decisionsand neurophysiological reactions. J. Res. Pers. (Vol.76), p.65-73

24. Kwiatkowska, M.M. et al. (2019) Narcissism and trust: differential impact of agentic, antagonistic, and communal narcissism.Pers. Indiv. Differ. 137, 139-143

25. Rentzsch, K. and Gebauer, J.E. (2019) On the popularity ofagentic and communal narcissists: the tit-for-tat hypothesis.Pers. Soc. Psychol. B 45, p.1365-1377

26. Back, M.D. et al. (2013) Narcissistic admiration and rivalry:disentangling the bright and dark sides of narcissism. J. Pers.Soc. Psychol. 105, p. 1013-1037

27. Brown, R.P. et al. (2009) On the meaning and measure of narcissism. Pers. Soc. Psychol. B 35, p. 951-964

28. Grosz, M.P. et al. (2017) The narcissism-overclaiming linkrevisited. J. Res. Pers. 70, p.134-138

29. Zajenkowski, M. et al. (2020) What do highly narcissisticpeople think and feel about (their) intelligence? J. Pers. 88, p.703-718

30. Rogoza, R. and Fatfouta, R. (2020) Decoding the narcissism- charisma link: a facet approach. Pers. Indiv. Differ. 156, p.109-774

31. Mota, S. et al. (2019) A comprehensive examination of narcis- sists' self-perceived and actual socioemotional cognition ability.Collabra Psychol. 5, 6

32. Zeigler-Hill, V. et al. (2019) Narcissism and the pursuit of status. J. Pers. 87, p. 310-327

33. Golec de Zavala, A. (2018) Collective narcissism: antecedents and consequences of exaggeration of the in-group image. In Handbook of Trait Narcissism: Key Advances, Re- search Methods, and Controversies (Herman, A.D. et al., eds), pp. 79-88, Springer

34. Golec de Zavala, A. (2018) Collective narcissism: antecedents and consequences of exaggeration of the in-group image. In Handbook of Trait Narcissism: Key Advances, Re- search Methods, and Controversies (Herman, A.D. et al., eds), pp. 79-88

35. Marchlewska, M. et al. (2018) Populism as identity politics: perceived in-group disadvantage, collective narcissism, and support for populism. Soc. Psychol. Per. Sci. (Vol. 9), p.151-162

36. Kuss, D.J.; Griffiths, M.D. (2011) Online Social Networking and Addiction--A Review of the Psychological Literature. Int. J. Environ.Res. Public Heal (Vol. 8) p.3528-3552.

37. Casale, S.; Banchi, V. (2020) Narcissism, and problematic social media use: A systematic literature review. Addict. Behav. Rep., (Vol.11), p.100-252.

38. Barry, C.T.; McDougall, K.H. (2018) Social Media: Platform or Catalyst for Narcissism. In Handbook of Trait Narcissism; Springer: Cham, Switzerland, p. 435-441.

39. Morf, C.C.; Rhodewalt, F. (2001) Unraveling the Paradoxes of Narcissism: A Dynamic Self-Regulatory Processing Model. Psychol. Inq., (Vol.12), p.177-196.

40. Ozimek, P.; Baer, F.; Forster, J. (2017) Materialists on Facebook: The self-regulatory role of social comparisons and the objectification of Facebook friends. Heliyon, 3

41. Casale, S.; Fioravanti, G.; Rugai, L. (2016) Grandiose and vulnerable narcissists: Who is at higher risk for social networking addiction? Cyberpsychol. Behav. Soc. Netw. (Vol. 19) p.510-515.

42. Lee, W.K. (2017) The relationship between Narcissism and problematic social networking sites (SNS) use: Mediating role of attachment instability. Int. J. Emerg. Ment. Health Hum. Resil. (Vol.19), p. 1-5.

43. Liu, C.; Ma, J. (2018) Development, and validation of the Chinese social media addiction scale. Pers. Individ. Differ. (Vol.134), p 55-59.

44. Shin, M.; Lee, J.; Chyung, Y.J.; Kim, P.W.; Jung, S.Y. (2016) Integrating Psychosocial and Cognitive Predictors of Social Networking Service Addiction Tendency Using Structural Equation Modeling. Psychologia, (Vol.59), p.182-201.

45. Ozimek, P.; Bierhoff, H.-W.; Hanke, S. (2018) Do vulnerable narcissists profit more from Facebook use than grandiose narcissists? An examination of narcissistic Facebook use in the light of self-regulation and social comparison theory. Pers. Individ. Differ. (Vol.124) p.168-177.

46. Ozimek, P.; Bierhoff, H.-W.; Rohmann, E. (2021) How Downward and Upward Comparisons on Facebook Influence Grandiose and Vulnerable Narcissists' Self-Esteem--A Priming Study. Behav. Sci., (Vol.11), p 39.

References

1. McCain, J. L., & Campbell, W. K. (2018). Narcissism and social media use: A meta- analytic review. Psychology of Popular Media Culture, (Vol 7/3), p 308-327

2. Kernberg, O.F., (1984) Severe Personality Disorders: Psychotherapeutic Strategies. Yale University, New Haven. P. 396.

3. Freud S. (2020) Three Essays on the Theory of Sexuality/ translation Brill, A.A. Independently Published (Original work published 1905)

4. Spravtseva K.S. (2023). Vizualizatsiya obrazu «ya» v informatsiynomu prostori- sotsialnykh merezh [Visual representation of the “self' image in the informational space of social networks] Habitus, 48, 175-178 [in Ukrainian].

5. Furnham A., Richards S. C., Paulhus D. L. (2013). The Dark Triad of personality: A 10 year review. Social and Personality Psychology Compass, 7(3), 199-216. https://doi.org/10.1111/ spc3.12018

6. Mushkevich M.I. & Chagarina S.E ( 2017) Osnovy psychoterapii [Product innovative policy].Lutsk:Vezha-Druk [in Ukrainian].

7. Fromm E. (1992). The Anatomy of Human Destructiveness. Holt Paperbacks, 576 p.

8. Miller J. D., Maples J. (2011). Trait personality models of narcissistic personality disorder, grandiose narcissism, and vulnerable narcissism. The handbook of narcissism and narcissistic personality disorder: Theoretical approaches, empirical findings, and treatments. John Wiley & Sons, P. 71-88.

9. Miller, J. D., & Campbell, W. K. (2008). Comparing clinical and social-personality conceptualizations of narcissism. Journal of personality, (Vol.76/3), p.449-476. https://doi.org/ 10.1111/j.1467-6494.2008.00492.x

10. Dickinson, K. A., & Pincus, A. L. (2003). Interpersonal analysis of grandiose and vulnerable narcissism. Journal of Personality Disorders, (Vol. 17/3), p.188-207. https://doi.org/ 10.1521/pedi.17.3.188.22146

11. Kohut, H. (1977). The restoration of the self. University of Chicago Press.

12. Kernberg, O. F. (1975). Borderline conditionsand pathological narcissism. New York: Jason Aronson.

13. Masterson, J. F. (1993). The emerging self: A developmental, self, and object relations approach to the treatment of the closet narcissistic disorder of the self. Brunner/Mazel.

14. Akhtar, S., & Thomson, J. A. (1982). Overview: Narcissistic personality disorder. The American Journal of Psychiatry, (Vol.139/1),p.12-20. https://doi.org/10.1176/ajp.139.1.12

15. .Gabbard, G. O. (1989). Two subtypes of narcissistic personality disorder. Bulletin of the Menninger Clinic (Vol. 53). p.527-532

16. Hendin, H. M., & Cheek, J. M. (1997). Assessing hypersensitive narcissism: A reexamination of Murray's Narcism Scale. Journal of Research in Personality, 31(4), 588-599. https://doi.org/10.1006/jrpe.1997.2204

17. Gersten, S. P. (1991). Narcissistic personality disorder consists of two distinct subtypes. Psychiatric Times, (Vol. 8), p. 25-26

18. Wink, P. (1991). Two faces of narcissism. Journal of Personality and Social Psychology, (Vol.61), p.590-597.

19. Wink, P., & Donahue, K. (1997). The relation between two types of narcissism and boredom. Journal of Research in Personality, (Vol.31/1), p.136-140.

20. Gebauer, J. E., Sedikides, C., Verplanken, B., & Maio, G. R. (2012). Communal narcissism. Journal of Personality and Social Psychology, (Vol.103/5), p. 854-878. https://doi.org/ 10.1037/a0029629'

21. Fatfouta, R. and Schroder-Abe, M. (2018) Agentic to the core? Facets of narcissism and positive implicit self-views in the agentic domain. J. Res. Pers. (Vol. 74), p.78-82

22. Nehrlich, A.D. et al. (2019) Agentic narcissism, communal narcissism, and prosociality. J. Pers. Soc. Psychol. (Vol.117), p.142-165

23. Yang, Z. et al. (2018) Communal narcissism: social decisionsand neurophysiological reactions. J. Res. Pers. (Vol.76), p.65-73

24. Kwiatkowska, M.M. et al. (2019) Narcissism and trust: differential impact of agentic, antagonistic, and communal narcissism.Pers. Indiv. Differ. 137, 139-143

25. Rentzsch, K. and Gebauer, J.E. (2019) On the popularity ofagentic and communal narcissists: the tit-for-tat hypothesis.Pers. Soc. Psychol. B 45, p.1365-1377

26. Back, M.D. et al. (2013) Narcissistic admiration and rivalry:disentangling the bright and dark sides of narcissism. J. Pers.Soc. Psychol. 105, p. 1013-1037

27. Brown, R.P. et al. (2009) On the meaning and measure of narcissism. Pers. Soc. Psychol. B 35, p. 951-964

28. Grosz, M.P. et al. (2017) The narcissism-overclaiming linkrevisited. J. Res. Pers. 70, p.134-138

29. Zajenkowski, M. et al. (2020) What do highly narcissisticpeople think and feel about (their) intelligence? J. Pers. 88, p.703-718

30. Rogoza, R. and Fatfouta, R. (2020) Decoding the narcissism- charisma link: a facet approach. Pers. Indiv. Differ. 156, p.109-774

31. Mota, S. et al. (2019) A comprehensive examination of narcis- sists' self-perceived and actual socioemotional cognition ability.Collabra Psychol. 5, 6

32. Zeigler-Hill, V. et al. (2019) Narcissism and the pursuit of status. J. Pers. 87, p. 310-327

33. Golec de Zavala, A. (2018) Collective narcissism: antecedents and consequences of exaggeration of the in-group image. In Handbook of Trait Narcissism: Key Advances, Re- search Methods, and Controversies (Herman, A.D. et al., eds), pp. 79-88, Springer

34. Golec de Zavala, A. (2018) Collective narcissism: antecedents and consequences of exaggeration of the in-group image. In Handbook of Trait Narcissism: Key Advances, Re- search Methods, and Controversies (Herman, A.D. et al., eds), pp. 79-88

35. Marchlewska, M. et al. (2018) Populism as identity politics: perceived in-group disadvantage, collective narcissism, and support for populism. Soc. Psychol. Per. Sci. (Vol. 9), p.151-162

36. Kuss, D.J.; Griffiths, M.D. (2011) Online Social Networking and Addiction--A Review of the Psychological Literature. Int. J. Environ.Res. Public Heal (Vol. 8) p.3528-3552.

37. Casale, S.; Banchi, V. (2020) Narcissism, and problematic social media use: A systematic literature review. Addict. Behav. Rep., (Vol.11), p.100-252.

38. Barry, C.T.; McDougall, K.H. (2018) Social Media: Platform or Catalyst for Narcissism. In Handbook of Trait Narcissism; Springer: Cham, Switzerland, p. 435-441.

39. Morf, C.C.; Rhodewalt, F. (2001) Unraveling the Paradoxes of Narcissism: A Dynamic Self-Regulatory Processing Model. Psychol. Inq., (Vol.12), p.177-196.

40. Ozimek, P.; Baer, F.; Forster, J. (2017) Materialists on Facebook: The self-regulatory role of social comparisons and the objectification of Facebook friends. Heliyon, 3

41. Casale, S.; Fioravanti, G.; Rugai, L. (2016) Grandiose and vulnerable narcissists: Who is at higher risk for social networking addiction? Cyberpsychol. Behav. Soc. Netw. (Vol.19) p.510-515.

42. Lee, W.K. (2017) The relationship between Narcissism and problematic social networking sites (SNS) use: Mediating role of attachment instability. Int. J. Emerg. Ment. Health Hum. Resil. (Vol.19), p. 1-5.

43. Liu, C.; Ma, J. (2018) Development, and validation of the Chinese social media addiction scale. Pers. Individ. Differ. (Vol.134), p 55-59.

44. Shin, M.; Lee, J.; Chyung, Y.J.; Kim, P.W.; Jung, S.Y. (2016) Integrating Psychosocial and Cognitive Predictors of Social Networking Service Addiction Tendency Using Structural Equation Modeling. Psychologia, (Vol.59), p.182-201.

45. Ozimek, P.; Bierhoff, H.-W.; Hanke, S. (2018) Do vulnerable narcissists profit more from Facebook use than grandiose narcissists? An examination of narcissistic Facebook use in the light of self-regulation and social comparison theory. Pers. Individ. Differ. (Vol.124) p.168-177.

46. Ozimek, P.; Bierhoff, H.-W.; Rohmann, E. (2021) How Downward and Upward Comparisons on Facebook Influence Grandiose and Vulnerable Narcissists' Self-Esteem--A Priming Study. Behav. Sci., (Vol.11), p 39.

Размещено на Allbest.ru