Психологічне благополуччя підлітків в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Актаєва Маріанна Гассанівна кандидат

психологічних наук, старший викладач,

Діденко Олексій Юрійович бакалавр, студент

м. Київ

Анотація

Актуальність дослідження проблеми психологічного благополуччя школярів, які знаходяться в умовах дистанційного навчання, за останні роки набуває все більшого значення. В першу чергу, це пов'язано з появою і все більшим поширенням в світі повноцінно акредитованих, загальноосвітніх шкіл, що, на тлі загальної діджиталізації сфери освіти, ініціюють навчання суто онлайн. Специфікою даної форми навчання є те, що вона передбачає відсутність безпосередньої, очної взаємодії між собою учасників організованого таким чином освітнього процесу.

Для українського суспільства питання психологічного благополуччя школярів, які перебувають на дистанційній формі навчання, також зберігає свою актуальність через триваюче повномасштабне вторгнення на територію нашої держави російських військ і їхніх ракетних обстрілів. Через це, з міркувань безпеки, багато шкіл в прифронтовій зоні проводять навчання онлайн.

Доцільність вивчення динамічних змін психологічного благополуччя в осіб підліткового віку в умовах дистанційного навчання обумовлена, перш за все, такими чинниками як:

• Характер сприймання підлітками обмеження своїх соціальних контактів на тлі розвитку їхньої провідної діяльності, а саме спілкування з ровесниками.

• Загальна динаміка в стосунках підлітків зі своїми батьками в період дистанційного навчання.

На підставі проведеного емпіричного дослідження отримано дані щодо рівню задоволеності підлітків своїм навчанням в онлайн-форматі. Висвітлено рівень їхньої мотивації та характер їхніх провідних мотивів для здійснення навчальної діяльності.

За результатами дослідження, сформульовано висновки щодо особливостей розвитку в підлітків емансипації, формування їхньої автономії від батьків, коли навчання здійснюється дистанційно.

Ключові слова: підлітковий вік, дистанційне навчання, психологічне благополуччя, пізнавальна мотивація.

Abstract

психологічний благополуччя школяр дистанційний

Aktaeva Marianna Hassanivna Candidate of psychological sciences, senior lecturer at Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv

Didenko Oleksiy Yuriyovych bachelor, student of Kyiv University named after Borys Grinchenko,

PSYCHOLOGICAL WELL-BEING OF ADOLESCENTS IN THE CONDITIONS OF DISTANCE EDUCATION

The relevance of studying the problem of psychological well-being of schoolchildren who are in remote learning conditions has been gaining more and more importance in recent years. First of all, this is due to the emergence and increasing spread of fully accredited comprehensive schools in the world, which, against the background of the general digitization of the education sphere, initiate purely online education. The specificity of this form of education is that it involves the absence of direct, face-to-face interaction between the participants of the educational process organized in this way.

For Ukrainian society, the issue of the psychological well-being of schoolchildren who are on distance education also remains relevant due to the ongoing full-scale invasion of the territory of our state by Russian troops and their missile attacks. Because of this, for security reasons, many schools in the front-line area conduct online education.

The expediency of studying dynamic changes in psychological well-being in adolescents in the conditions of distance learning is determined, first of all, by such factors as:

* The nature of teenagers' perception of the limitation of their social contacts against the background of the development of their leading activity, namely communication with peers.

* General dynamics in the relationship of teenagers with their parents during the distance learning period.

On the basis of the conducted empirical research, data were obtained regarding the level of satisfaction of teenagers with their studies in the online format. The level of their motivation and the nature of their leading motives for carrying out educational activities are highlighted.

Based on the results of the research, conclusions were formulated regarding the peculiarities of the development of emancipation in teenagers, the formation of their autonomy from their parents, when learning is carried out remotely.

Keywords: adolescence, distance learning, psychological well-being, cognitive motivation.

Постановка проблеми

В нашому дослідженні ми плануємо дослідити ці та інші чинники, які безпосередньо впливають на рівень психологічного благополуччя підлітків в умовах дистанційного навчання, встановивши об'єктивні закономірності впливу особливостей життя за цих умов на різні складові психологічного благополуччя.

Мета статті - теоретично обґрунтувати та емпірично довести особливості психологічного благополуччя підлітків в умовах дистанційного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичним підґрунтям нашого дослідження є концепція про сутність та структуру психологічного благополуччя К. Рифф [1], типологічний підхід Г. Айзенка, інтеграція результатів попередніх досліджень закономірностей розвитку психологічного благополуччя здобувачів освіти підліткового віку з виділенням основних, значущих для даного процесу, чинників.

Сучасна українська вчена К.О. Кушніренко [2] виокремлює 5 ключових психологічних компонентів дистанційного навчання, які необхідно враховувати для його успішної реалізації:

1. Достатній розвиток самостійності: готовність учня виконувати поставлені завдання без допомоги викладача, самостійно організовувати і планувати свою роботу, оскільки за умов здобування освіти дистанційно необхідність самоопрацьовувати матеріал істотно зростає.

2. Якість зворотного зв'язку: мається на увазі психологічна готовність учня надавати викладачеві стабільний і релевантний зворотний зв'язок.

3. Двохсторонній процес взаємодії між учнем та комп'ютером чи іншим пристроєм, що використовується в навчальних цілях: здатність учня давати пристрою зрозумілі команди і здатність пристрою правильно реагувати на задані команди.

4. Висока емоційна та інтелектуальна напруга: така напруга зумовлена необхідністю регулярно проводити велику частину часу, працюючи за своїм робочим пристроєм (комп'ютером, ноутбуком, телефоном тощо).

5. Складність письмового вираження своїх думок через суб'єктивне сприйняття матеріалу: проблема, яка проявляється в результаті того, що під час дистанційного навчання учень, як правило, надає більше письмових відповідей, аніж відповідає усно.

Отже, підводячи підсумки всього сказаного, можна стверджувати, що дистанційна форма здобуття освіти містить багато психологічних аспектів, як безумовно позитивних за своєю суттю, так і тих, що можуть стати на заваді продуктивному навчанню.

Відповідно до концепції К. Риф, психологічне благополуччя будь -якої особистості включає в себе 6 компонентів: позитивні стосунки з оточенням, автономію як здатність відстоювати свої переконання, цілі, які надають життю сенс, спрямованість на особистісне зростання, відчуття власної компетентності в управлінні навколишнім середовищем і всебічне самоприйняття [1].

Дослідження емоційного благополуччя українських школярів в процесі навчання в період повномасштабної війни провели Г.Д. Мешко та Н. Габрусєва [3]. Відповідно до одержаних ними результатів, більшість досліджуваних не повідомляють про відчутний емоційний дискомфорт від навчання в умовах воєнного стану.

Вчена О.А. Столярчук [4] з'ясувала, що повторне повернення до дистанційного формату навчання після початку повномасштабної війни з Росією сприймалося підлітками неоднозначно, з одного боку, через обмеженість комунікації та інформаційне перенасичення, а, з іншого, усвідомленням необхідності цього кроку заради забезпечення для них більшої безпеки.

Виклад основного матеріалу

Дослідження проводилося на базі спеціалізованої школи №14 ім. С.Ф. Грушевського Оболонського району м. Києва. Учасниками дослідження були учні 6-9 класів віком від 12 до 15 р. Був здійснений розподіл досліджуваних на контрольну та експериментальну групи з 41 і 36 осіб відповідно.

У якості інструментарію застосовувались наступні методи та методики: метод опитування: опитувальник К. Рифф «Шкала психологічного благополуччя» (модифікований варіант Н.С. Шишко) [5], опитувальник Г. Айзенка «Самооцінка психічних станів особистості» (адаптаціяМ.В. Горської) [6] ;.метод анкетування: спеціально розроблена авторська анкета на визначення значущих чинників, що впливають на психологічне благополуччя в умовах дистанційного навчання; метод математичної статистики: кореляційний аналіз.

Нижче представлені результати опитування експериментальної та контрольної груп, що висвітлюють рівень розвитку цих компонентів в підлітків дистанційної і очної форм навчання.

Табл. 1

Отже, як видно із одержаних кількісних результатів експериментальної групи, цілих 5 шкал містять показники досліджуваних від 19 до 20, що відноситься до вищої ланки середнього діапазону та свідчить про достатню задоволеність потреб у позитивних стосунках, автономії, управлінні середовищем, наявності життєвих цілей і самоприйнятті. З цього можна зробити висновок, що віддалене навчання на етапі, коли воно стало для учнів доволі звичним явищем, ніяк помітно не сприяє зниженню загального відчуття підлітками свого благополуччя, не зважаючи на обмеженість у соціальних контактах та необхідності самостійно опрацьовувати велику кількість навчального матеріалу. 23 бали за шкалою «Особистісне зростання» вказують на мінімально високий рівень досягнення цієї потреби. З чого можна зробити висновок, що навчання онлайн активізує в підлітків розвиток певних особистісних якостей, що можуть бути пов'язані з подоланням тих викликів, які передбачає саме віддалене протікання освітнього процесу або здатністю компенсувати можливу нестачу спілкування з однолітками в школі іншими формами соціальної активності.

За допомогою методики А. Айзенка «Самооцінка психічних станів» було також продемонстровано психоемоційну стабільність підлітків в умовах дистанційного навчання.

Табл. 2

Показники за всіма чотирма представленими шкалами (тривожність, фрустрація, агресія та ригідність) варіюються від 6 до 8, що становить помірний рівень прояву в досліджуваних зазначених психічних станів. З урахуванням середніх та високих показників за рівнем прояву в них шести основних складових психологічного благополуччя, такі результати являються цілком закономірними.

Для дослідження психологічного благополуччя випробовуваних з контрольної групи учнів, які навчаються очно, були застосовані аналогічні методики. Результати, одержані за методикою «Експрес -оцінювання психологічного благополуччя» К. Рифф у досліджуваних з контрольної групи виявились досить схожими з результатами, що спостерігались в експериментальній групі. Вони представлені у табл. 3:

Табл. 3

В даній таблиці показано, що переважна більшість компонентів психологічного благополуччя проявлені на середньому рівні (від 17 до 21). Цікаво, що такий компонент, як «Особистісне зростання», як і у представників експериментальної групи, досягає нижчої ланки, яка характеризує високий рівень (23 бали). З цього можна стверджувати, що навчання як в дистанційному, так і в очному форматі активно сприяє особистісному самовдосконаленню учнів.

Переходячи до показників з опитувальника «Самооцінка психологічних станів» Г. Айзенка, можна зауважити певне, хоч і не значне, їхнє зростання у контрольної групи за всіма чотирма шкалами, порівняно з тими показниками, які були зафіксовані у досліджуваних з експериментальної групи.

Табл.4

Результати за шкалами «Фрустрація», «Агресія» та «Ригідність», як видно із таблиці, перевищують 10 балів і, таким чином, дещо виходячи за задану норму, сигналізують про помірно підвищений рівень прояву зазначених станів. Тож, можна припустити, що очне навчання більше сприяє порушенню афективної рівноваги, ніж навчання в дистанційних умовах. Це може бути пов'язано з більшою кількістю стресорів, що впливають на дану категорію учнів, ключовим з яких, можливо, є саме необхідність регулярної безпосередньої взаємодії з вчителями та однокласниками.

Результати кореляційного аналізу більш вузького спектру чинників, які відіграють суттєву роль в підтриманні психологічного благополуччя підлітків в умовах дистанційного навчання, показали велику кількість значущих кореляцій. Виходячи з відповідей досліджуваних на питання анкети, можна стверджувати, що головним чинником, який сприяє підтриманню на задовільному рівні психологічного благополуччя у підлітків в умовах дистанційного формату навчання, є їхня достатня психологічна адаптація до таких умов, враховуючи попередній тривалий досвід перебування на онлайн - навчанні, до якого спершу також додавалась соціальна ізоляція.

За результатами кореляційного аналізу, видно, що велику роль на даний момент для підлітків в умовах отримання дистанційної освіти починають відігравати стосунки з батьками. За рахунок різкого збільшення частоти контактів підлітків зі своїми батьками, їхні стосунки можуть дещо погіршуватися, що відображається на загальній успішності підлітків, сприяє підвищенню в них рівня психологічної напруги. Характер стосунків з батьками, в свою чергу, корелює зі стосунками підлітків з викладачами. Це, вірогідно, може пояснюватись тим, що для підлітка в умовах дистанційної освіти, наслідком якої є помітне зменшення спілкування з ровесниками, посилюється авторитет батьків і викладачів. Таким чином, їхнє поєднане ставлення до підлітка може лягти в основу формування його самооцінки, уявлення ним різних сторін свого реального Я.

Ще одним значущим фактором, який під час дистанційного навчання впливає на стосунки підлітків зі своїми батьками, є ступінь опанування підлітками необхідних для навчання онлайн -ресурсів. Труднощі з їхнім використанням інколи можуть породжувати агресію і роздратування в учнів, що проявляється і у спілкуванні з батьками. Також ймовірна залежність деяких учнів від батьків через необхідність використовування з навчальною метою батьківських пристроїв (комп'ютера, ноутбука тощо) або потреба в батьківській допомозі при застосуванні в рамках навчання окремих програм.

Тісний зв'язок характеру стосунків спостерігається в підлітка і між викладачами та ровесниками. Можна припустити, що негативне ставлення більшості викладачів до учнів деструктивно впливає і на систему взаємин між самими учнями. Можливо, така динаміка обумовлена зменшенням об'єктивності в оцінюванні викладачами учнівських досягнень. Умови дистанційного навчання, згідно з відповідями деяких респондентів, надають сприятливі можливості для прояву академічної недоброчесності, що може загострювати стосунки між тими учнями, які вдаються до такого роду дій, не приховуючи це від своїх однокласників, і тими учнями, які виконують все відповідно до вимог.

Також зафіксована сильна кореляція між характером стосунків з викладачами та відданням учнями переваги дистанційному чи очному навчанню. Це може вказувати на те, що опосередкована взаємодія з викладачем, на відміну від очної, сприяє посиленню, в певній мірі, об'єктивного переконання в них, що їхні учні не вчаться на належному рівні, проявляють явно знижену мотивацію до навчання і відверту недисциплінованість. Це припущення підтверджується відповідями деяких респондентів.

До всього цього, певний вплив на учнівсько -викладацькі стосунки справляє те, наскільки якісно учні сприймають поданий на онлайн -заняттях матеріал. Деякі респонденти зауважували певне зниження своєї працездатності за рахунок опосередкованості освітнього процесу, що призводить до демонстрування ними гірших результатів у власній навчальній діяльності, ніж в умовах очного навчання. Серед суттєвих детермінант низької продуктивності засвоєння навчального матеріалу в режимі онлайн, респонденти зазначали збільшення відволікаючих факторів, зменшення вербальної взаємодії з викладачами, загальну складність опосередковано сприймати інформацію. При таких обставинах у викладачів може підкріплюватись думка про недостатню самовіддачу учнів, що призводить до погіршення їхніх міжособистісних взаємин.

Цікавим видається зв'язок між характером стосунків з викладачами та ступенем самоорганізованості підлітків. Можна висунути гіпотезу про те, що чим більш явна симпатія учня до конкретного викладача, тим простіше такому учню дисциплінувати себе для виконання завдань з предмету, ведучим якого є вподобаний викладач.

Помітний зв'язок між самоорганізацією учня для навчання і його здатністю користуватися важливими для цього онлайн -інструментами. Логічним є припущення, що повне забезпечення учня телекомунікаційними засобами для здійснення навчальної діяльності і докладне розуміння ним процесу роботи з цими засобами відчутно мобілізує його для виконання поставлених завдань.

Останньою, істотною за своєю значущістю, кореляцією змінних є така кореляція, яка стосується можливих труднощів під час дистанційного навчання та тої дестабілізації, яку спричинила війна. Окрім загальних негативних наслідків для психологічного благополуччя підлітків, цей фактор ще до недавнього часу був суттєвою перепоною для успішної організації як очного, так і дистанційного навчання. Через майже щоденні тривоги та відключення електропостачання, викладачі змушені були переривати заняття і віддавати матеріал, що залишався, на самоопрацювання учнів. Війна, в даному випадку, одночасно виступає і як основна причина перебування великого відсотку учнів на дистанційному навчанні, і стороннім несприятливим фактором, що перешкоджає оцінюванню в повній мірі особливостей розвитку психологічного благополуччя здобувачів освіти в умовах онлайн-навчання, так, як би це могло бути у мирний час.

Висновки

Отже, в результаті проведеного нами дослідження, було доведено, що психологічне благополуччя підлітків під впливом умов дистанційного навчання не зазнає суттєвих позитивних або негативних змін. Методом опитування встановлено помірність розвитку в таких підлітків всіх шести компонентів психологічного благополуччя на тлі загальної емоційної стабільності. Згідно з результатами проведеного анкетування, велику роль для підлітка в період одержання дистанційної освіти відіграють стосунки з батьками та викладачами. Також важливою передумовою високої академічної успішності учня є його достатнє оволодіння всіма необхідними для навчання онлайн-ресурсами, забезпечення його в особистим робочим місцем, встановлення ним чіткого робочого графіку тощо. Тож, питання психологічно грамотного надання освітніх послуг дистанційно - це питання, до розв'язання якого повинні бути залучені як викладачі та працівники психологічної служби в системі освіти, так і батьки, і самі учні. Підтримання при цьому психологічного благополуччя школярів залишається однією з найбільш пріоритетних цілей.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у вивченні, наприклад, таких питань як визначення ролі онлайн -навчання в особистісному розвитку школярів, окреслення шляхів оптимізації роботи психологічної служби у сфері онлайн-освіти тощо. Докладне подальше вивчення різних сторін розглянутого питання являтиметься цінним внеском в процес оптимізації освіти не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Література

1. Ryff, C.D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 1069-1081. DOI: 10.1037/0022-3514.57.6.1069

2. Кушніренко, К. О. (2021) Дистанційне навчання як можливий чинник психологічного дискомфорту. Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в умовах трансформації освіти: Тези ІХ Міжнародної науково - практичної конференції (18 грудня 2020 року). Київ: ДЗВО «УМО» - 123-125.

3. Мешко, Г.М. & Габрусєва, Н.В. (2022) Стан емоційного благополуччя учнів у процесі навчання під час війни. Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки: тези ІІ Міжнародної наукової конференції (21 -22 квітня 2022 року) Тернопіль: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя - 17-20.

4. Столярчук, О.А. (2022). Навчання та психоемоційний стан українських підлітків в умовах війни в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Психологія" (1), 115-120. DOI: https://doi.Org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.22

5. Шишко, Н. С. (2020). Соціальні інтернет-практики як чинник психологічного благополуччя старшокласників. (Дис. канд. психол. наук). Київ.

6. Бондаренко Т.Л. (2020) Профілактична робота з дітьми, що схильні до суїциду або здійснили спробу суїциду. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/profilakticna-robota-zditmi-so-shilni-do-suicidu-abo-zdijsnili-sprobu-suicidu-282812.html

References

1. Ryff, C.D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 1069-1081. DOI: 10.1037/0022-3514.57.6.1069 [in English].

2. Kushmrenko, K. O. (2021) Distandjne navchannja jak mozhlivij chinnik psihologrnhnogo diskomfortu [Distance learning as a possible factor of psychological discomfort]. Proceedings from IH '9: IX Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Psihologo-pedagogichnij suprovid profesijno'ipidgotovki ta pidvishhennja kvalifkacil fahivciv v umovah transformaci'i osviti» - The Ninth International Scientific and Practical Conference «Psychological and pedagogical support of professional training and advanced training of specialists in the conditions of education transformation». (pp. 123-125). Ki'iv: DZVO «UMO» [in Ukrainian].

3. Meshko, G.M. & Gabrusєva, N.V. (2022) Stan emocynogo blagopoluchchja uchrnv u procesі navchannja pM chas vyni [The state of emotional well -being of students during wartime education]. Proceedings from II '2: II Mizhnarodna naukova konferentsiia «Voєnnі konfbkti ta tehnogenrn katastrofi: ^tenchm ta psihologtchrn nasbdki» - The Second International Scientific and Practical Conference «Military conflicts and man-made disasters: historical and psychological consequences». (pp. 17-20). Ternopb': Ternop^Ly national'nij tehrnchnij urnversitet mem Ivana Puljuja [in Ukrainian].

4. Stoljarchuk, O.A. (2022). Navchannja ta psihoemocynij stan ukrams'kih p^k^v v umovah vijni v Штаті [Education and psycho-emotional state of Ukrainian teenagers in the conditions of war in Ukraine]. Naukovij visnik Uzhgorodskogo nacional'nogo universitetu. Serija "Psihologija" - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series "Psychology", (1), 115-120. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.L22 [in Ukrainian].

5. Shishko, N. S. (2020). Sotial'm mternet-praktiki jak chinnik psihologrnhnogo blagopoluchchja starshoklasnikw [Social Internet practices as a factor in the psychological well - being of high school students]. Candidate 's thesis. Knv. [in Ukrainian].

6. Bondarenko, T.L. (2020) Profdaktichna robota z dk'mi, shho shil'm do srncidu abo zdysnili sprobu srncidu [Preventive work with children prone to suicide or attempted suicide]. Retrieved from https://vseosvita.ua/library/profilakticna-robota-z-ditmi-so-shilni-do-suicidu-abozdijsnili-sprobu-suicidu-282812.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru