Особливості застосування тренінгових технологій як засобу оптимізації легітимізованої агресії поліцейських

Размещено на http://allbest.ru

Національної академії внутрішніх справ

Особливості застосування тренінгових технологій як засобу оптимізації легітимізованої агресії поліцейських

Ковач Ольга Володимирівна викладач

м. Київ

Анотація

Особливості професійної діяльності поліцейських характеризуються частою взаємодією з різними соціальними прошарками населення, включаючи правопорушників та асоціально налаштованих осіб. У зв'язку з цим поліцейські можуть використовувати агресію, як інструмент захисту чи попередження неправомірних дій.

Застосування агресії з метою захисту охоронюваних державою прав є ознакою використання легітимізованої агресії. Такий вид агресивної поведінки втілюється правоохоронцями в рамках виконання професійних функцій, якщо такі дії будуть ефективними в професійній діяльності, а також створюють умови для успішного виконання службових завдань.

За результатами проведеного опитування правоохоронців встановлено, що 77% з них розглядають агресію як обґрунтовану реакцію в ситуаціях, де існує загроза життєдіяльності.

Водночас близько половини правоохоронців припускають легітимність вияву агресії в інших ситуаціях: коли порушується їхня честь і гідність чи проявляють її з метою відновлення порушеної справедливості. Такі аспекти прояву легітимізованої агресії можуть свідчити про вихід агресії за рамки дозволеності та мати деструктивні наслідки.

Аналіз результатів дослідження обумовив необхідність оптимізації легітимізованої агресії працівників поліції. Це було здійснено шляхом авторського тренінгу інтегративного типу «Оптимізація легітимізованої агресії в діяльності працівників поліції", спрямованого на розвиток професійної компетентності поліцейських.

Завданнями тренінгу було визначено: усвідомлення меж легітимності агресії, покращення комунікаційних навичок, підвищення рівня саморегуляції та розвиток вмінь діяти в екстремальних ситуаціях. Структура тренінгової програми включала п'ять тематичних блоків: установчий, когнітивний, комунікативний, регулятивний та поведінково-діяльнісний. Програмою тренінгу передбачено проведення 10 занять, які базуються на принципах гуманістичної, гештальт-психології, а також окремих положеннях психоаналітичного підходу.

Ключові слова: правоохоронна діяльність; агресія; легітимізована агресія; психологічне забезпечення професійної діяльності; тренінг інтегративного типу.

Abstract

Features of the application of training technologies as a means of optimizing legitimized aggression of police officers

Kovach Olha Volodymyrivna Postgraduate student, teacher of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv

Peculiarities of the professional activity of police officers are characterized by frequent interaction with various social strata of the population, including criminals and antisocial persons. In this regard, police officers can use aggression as a tool for protection or prevention of illegal actions. The use of aggression in order to protect the rights protected by the state is a sign of the use of legitimized aggression. This type of aggressive behavior is embodied by law enforcement officers within the framework of the performance of professional functions, if such actions will be effective in professional activity, and also create conditions for the successful performance of official tasks.

According to the results of a survey of law enforcement officers, it was established that 77% of them consider aggression as a justified reaction in situations where there is a threat to life. At the same time, about half of the law enforcement officers assume the legitimacy of the manifestation of aggression in other situations: when their honor and dignity are violated or when they show it in order to restore violated justice. Such aspects of the manifestation of legitimized aggression can indicate that aggression has gone beyond the limits of permissibility and can have destructive consequences.

The analysis of the research results determined the need to optimize the legitimized aggression of police officers. This was carried out through the author's training of the integrative type "Optimization of legitimized aggression in the activities of police officers", aimed at developing the professional competence of police officers. The tasks of the training were defined as: awareness of the limits of the legitimacy of aggression, improvement of communication skills, increase in the level of self-regulation and development of the ability to act in extreme situations. The structure of the training program included five thematic blocks: constitutive, cognitive, communicative, regulatory, and behavioral. The training program includes 10 classes based on the principles of humanistic, Gestalt psychology, as well as certain provisions of the psychoanalytic approach.

Keywords: law enforcement activity; aggression; legitimized aggression; psychological support of professional activity; integrative training.

Вступ

Постановка проблеми. У процесі професійного забезпечення правопорядку в суспільстві працівники поліції так чи інакше проявляють агресію в службовій діяльності. Агресія в розумних межах сприяє ефективному досягненню цілей та виконанню завдань, адаптації до складних обставин, збереженню психічного та фізичного здоров'я громадян. Застосування агресії у діяльності правоохоронця вважається допустимим та визначається поняттям "легітимізованої агресії". Легітимізована агресія є видом агресії, що може використовуватись в рамках професійної діяльності поліцейських, якщо такий прояв буде сприяти ефективному виконанню покладених на правоохоронця функцій та завдань. Водночас використання легітимного права на прояв агресії може вказувати на можливість перевищення службових обов'язків та вихід за рамки дозволеності. Тому існує необхідність у створенні та застосуванні системи заходів, направлених на інформування, виявлення, корекцію надмірного прояву легітимізованої агресії в професійній діяльності правоохоронців. Одним із можливих напрямків такої роботи може бути застосування тренінгових технологій, які спрямовані на підвищення інформованості щодо легітимізованої агресії, рівня професійної компетентності правоохоронців, формування навичок саморегуляції та контролю агресивних проявів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями використання тренінгових технологій в системі підготовки працівників поліції займались українські та зарубіжні науковці. Вчені зазначають, що проведення тренінгів спрямовано на формування різних психологічних властивостей і якостей працівників (Л. Мороз, В. Лефтеров, О. Макарова, В. Барко, В. Доценко, О. Цільмак, С. Яковенко та ін.), професійно -психологічних якостей (Л. Балабанова, В. Носков та інші), вирішення конфліктних ситуацій (Н. Мілорадова, О. Олійник та інші), діяльність в екстремальних умовах (О. Тімченко, Н. Афанасьєва, Ю. Ільїна, Н. Світлична, Л. Перелигіна та ін.). Використання тренінгових технологій у навчальному процесі розкрито в працях Д. Александрова, В. Андросюка, Л. Казміренко, О. Кудерміної, С. Максименка, Ю. Швалба. І. Охріменка та інших. Іноземні науковці також приділяють увагу застосуванню тренінгових технологій, розглядаючи питання стосовно ефективності їх застосування під час підготовки працівників поліції (A. Chappell, J. Hails, R. Borum, R. Honess, R. Engel, T. Herold, S. Robin,Tamara, упровадженню технік протидії маніпулюванню, виявленню нещирості в спілкуванні під час проведення допиту (A. Abbe, S. Brandon, H. Cleary, T. Warner, R. Balko, K. Carlsmith, A. Sood [1].

Водночас бракує наукових робіт, присвячених науковому розгляду методичних засад, спрямованих на оптимізацію легітимізованої агресії в професійній діяльності. Тому існує потреба в розробленні таких тренінгових технологій та впровадження їх до системи психологічного забезпечення діяльності працівників Національної поліції.

Мета статті встановлення особливостей психологічного забезпечення формування оптимального рівня легітимізованої агресії поліцейських за допомогою тренінгових технологій.

Виклад основного матеріалу

Специфіка професійної діяльності поліцейських пов'язана із частим потраплянням в екстремальні та напружені ситуації, спілкуванням з правопорушниками та асоціально налаштованим контингентом осіб, тому поліцейські можуть вдаватись до застосування агресії, як дієвого інструменту в службовій діяльності (легітимізована агресія). Прояв агресії в діяльності правоохоронців, з одного боку, носить захисну функцію, що потенційно може врятувати життя поліцейському чи іншим громадянам, а з другого мати деструктивний характер в контексті виходу агресії за межі дозволеності.

Агресія може відігравати роль ефективного інструменту у професійній діяльності. Зокрема, за результатами проведеного нами опитування (вибірка складала 100 працівників Національної поліції), 77% поліцейських вважають прояв агресії виправданим, коли існує очевидна загроза життю та здоров'ю поліцейського чи інших осіб.

У таких ситуаціях, прояв агресії стає необхідним та є засобом захисту і збереження життєдіяльності, а також виступає важливим інструментом для виконання службових обов'язків.

Проте, важливо відзначити, що агресія не є обмеженою лише контекстом захисту охоронюваних прав. Наші дослідження вказують на те, що цей явище має місце і в інших обставинах. Так за результатами аналізу, понад половини учасників дослідження (54%) визнає, що агресія може проявлятися через провокації громадян, прояв словесного чи демонстративного приниження поліцейського. Спільною характерною рисою подібних ситуацій є негативне звернення до особистості поліцейського, порушення його честі та гідності, приниження його рідних та близьких, що в свою чергу може провокувати зворотну деструктивну реакцію правоохоронця. Майже половина учасників дослідження (близько 40%) виявляє агресію з метою відновлення справедливості, яку, на їхню думку, було порушено в різних обставинах.

Це вказує про взяття поліцейськими на себе виховних чи каральних функцій та допустимість легітимності прояву агресії в рамках цього концепту. тренінг комунікаційний агресія поліцейський

Значна частина поліцейських схиляються до думки, що надмірний неконтрольований прояв агресії спричинюють труднощі в самоконтролі та складнощі в подоланні таких емоцій, як гнів, роздратування та обурення [2].

Неможливість впоратися з агресією, злістю чи роздратуванням може вказувати на часте та неконтрольоване використання легітимізованої агресії, а також на можливість надмірного використання владних повноважень, силових методів та жорстоких адміністративних заходів, що може супроводжуватись ризиком порушення закону та прав людини [3].

Тому існує необхідність у розробці заходів для виявлення, запобігання та коригування надмірного вияву легітимізованої агресії у професійній діяльності поліцейських. Надалі такі заходи можуть бути інтегровані до системи психологічного забезпечення правоохоронної діяльності, що охоплює різні аспекти психологічної підтримки працівників поліції, починаючи від професійного психологічного відбору та закінчуючи психологічним супроводом в різних професійних ситуаціях.

Психологічне супроводження працівників поліції передбачає практичне застосування спеціальних психологічних технологій у конкретному галузевому напрямі та формування особливої професійно -психологічної підготовленості працівників органів внутрішніх справ, основними цілями якого є:

ь формування психологічної підготовленості і готовності до вирішення оперативно-службових завдань;

ь підтримання оптимального соціально-психологічного клімату і професійної працездатності;

ь забезпечення ефективних дій працівників у позаштатних та екстримальних ситуаціях, пов'язаних із подоланням психологічних труднощів;

ь формування навичок забезпечення особистої професійної безпеки в ситуаціях ризику та інші [4].

Національний та міжнародний досвід свідчить про вагомий успіх тренінгових технологій, які впроваджуються в систему психологічного супроводу професійної діяльності поліцейських. Вони сприяють розвитку особистісних здібностей, підвищенню рівня професійної компетентності та професіоналізму поліцейських, що може бути ефективним у роботі з таким явищем, як легітимізована агресія.

У наукових дослідженнях, термін "тренінг" відображає спектр різноманітних значень, таких як навчання, виховання, тренування та дресирування.

Для уточнення і конкретизації цього поняття в контексті наукових досліджень, використовуються різні визначення. Вчені визначають тренінг як:нетрадиційну форму організації навчання, спосіб організації активності його учасників для здобуття спеціальних знань, вироблення на цій основі умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності [3].

Поняття тренінгу також асоціюється з процесом перепрограмування моделі управління поведінкою і діяльністю особи. В літературі існують деякі дефініції тренінгу, що пояснюють його як складову планованої діяльності організацій. Метою цієї діяльності є підвищення професійних знань і навичок, або ж зміна настанов та соціальної поведінки персоналу за допомогою методів, що відповідають цілям організації та вимогам її діяльності [5].

Тренінг виділяється і серед різних методів навчання ефективністю засвоєння інформації (на рівні до 90%) [6].

Упровадження тренінгових технологій у сферу правоохоронних органів викликало інтерес як у вітчизняних, так і закордонних дослідників. Значний внесок у вирішення цієї проблеми здійснено представниками вітчизняної науки: В. Барко [7], Л. Мороз [8], В. Лефтеров, О. Цільмак [9], чиї праці спрямовані на обґрунтування принципів, методів і засобів використання тренінгів у професійній діяльності правоохоронців, а також формулювання концепції професійно-психологічного тренінгу.

Зокрема, В. Лефтеров акцентує увагу на тренінгу як на одному з найефективніших сучасних методів, що повинен бути інтегрований у програми професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ризикованих професій. На думку дослідника, впровадження психотренінгових методів у систему професійної підготовки є сполучним елементом між теорією та практикою в діяльності правоохоронних органів [10]. Інтенсивне інтерактивне навчання під час тренінгу дає змогу його учасникам за короткий термін опанувати значний обсяг інформації та закріпити отримані знання, вміння, навички, норми і цінності на практиці [11, 12].

Як зазначає Л. Мороз, тренінг має переваги порівняно з традиційними методами професійної підготовки, зокрема, він створює колективну зону найближчого розвитку, де через спільну інтелектуальну та практичну діяльність забезпечується не лише репродуктивне засвоєння та відтворення готових стандартів професійних дій, але й формування, осмислення та впровадження професійних дій завдяки участі у дискусіях, рольових іграх та отриманню систематичного зворотного зв'язку та групової рефлексії. Специфіка тренінгової технології полягає у високій інтенсивності проведення занять та використанні різноманітних способів досягнення заявленого результату прямо в процесі самого тренінгу [13].

Таким чином, тренінг виявляється ефективним засобом розвитку професійної ідентичності та професійної компетентності поліцейських. Крім цього, він допомагає усвідомити своє професійне призначення, розглядати себе як професіонала та визначати власні життєві та професійні перспективи[14].

У контексті нашого дослідження метою є проведення з поліцейськими спеціальної групової роботи, в результаті якої працівники стануть здатними оптимально застосовувати легітимізовану агресію. Такі тренінги можуть бути спрямовані на підвищення професійної компетентності правоохоронців у контролі агресії, зокрема, в складних та напружених ситуаціях.

Для досягнення цієї мети пропонується ряд завдань, які передбачаються в рамках проведення тренінгу: формування у поліцейських мотивації оптимального використання легітимізованої агресії під час службової діяльності. Це включає збільшення інформованості поліцейських щодо прояву легітимізованої агресії в професійній діяльності, передумов та причин її надмірного використання; розвиток когнітивних здібностей, зокрема, гнучкості розуму, креативності та адаптивності; зміна фокусу уваги поліцейських і способу інтерпретації успіхів та невдач (зміна локусу контролю із зовнішнього на внутрішній); розвиток комунікативного потенціалу поліцейських і здатності впливати на людей, а також розвиток терпимості до чужої думки, вміння попереджувати конфлікти; оволодіння способами регуляції емоційних станів, розвиток вольової сфери, формування готовності здійснювати діяльність у надзвичайних умовах професійної практики правоохоронця.

Для досягнення поставленої мети проведення тренінгу з поліцейськими і вирішення окреслених завдань доцільно використовувати теоретичні принципи гуманістичної, когнітивної та гештальт-психології, а також ідеї психоаналізу.

Зокрема, принципи гуманістичної психології акцентують увагу на особистісній цілісності, самодостатності, індивідуальному зростанні та прагненні до допомоги іншим. Теорії представників гуманістичної та екзистенціальної психології (А. Маслоу, К. Роджерс, Р. Мей, І. Ялом та ін.) сприяють забезпеченню психологічного здоров'я, оскільки спрямовані на розвиток потенціалу поліцейських, виявлення внутрішніх резервів для удосконалення та розвитку їх здібностей.

Завдання тренінгу з позицій гештальт-психології подібні до тих, які вирішуються згідно з принципами гуманістичної психології. Особливість гештальт-підходу полягає в тому, щоб допомогти поліцейським усвідомити свій внутрішній світ і створити свідомий контакт із самими собою та оточенням.

В контексті розробки тренінгової програми для працівників правоохоронних органів, зокрема для поліцейських, виявляється цілеспрямованим та обґрунтованим також когнітивно-поведінковий підхід (КПТ) Використання даного підходу в тренінгу має на меті навчити поліцейських практичним та науково підтвердженим методам керування власними думками, переконаннями та емоційним станом у ситуаціях стресу та конфлікту [15].

Звернення до психоаналітичних ідей сприяє розвитку учасників, аналізує життєвий стиль і способи поведінки. Під час тренінгу відбувається реорієнтація особистості, що включає не лише виправлення помилок, а й пошук нових орієнтирів та смислів.

На сьогодні психотренінгові методи різноманітної спрямованості широко використовуються в межах інтегративного підходу. Під інтегративними психотехнологіями розуміють сукупність психотехнічних дій, прийомів і методів, що ґрунтуються на положеннях цілісності й використовують ресурсний потенціал особистості з метою інтегрування [16].

В основу тренінгу покладено різноманітні методичні прийоми, зокрема, групова дискусія, рольова гра, невербальні вправи. Проведення тренінгу передбачається в рамках семінарських і практичних занять з курсантами вищих навчальних закладів системи МВС, під час проходження підвищення кваліфікації чи за необхідності, протягом професійної діяльності.

Тренінг оптимізації легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських складається з п'яти тематичних блоків:

1. Установчий блок, спрямований на надання інформації щодо легітимізованої агресії, діагностику рівня легітимізованої агресії працівників поліції та формування певного емоційного стану (зацікавленість та інтрига, енергія та взаєморозуміння, включеність, активізація). Експрес-діагностика, узгодження з учасниками цілей, завдань, змісту та регламенту тренінгу. Закладання норм та принципів інтерактивного навчання, ролей тренера та учасників.

2. Когнітивний блок, спрямований на підвищення рівня усвідомлення меж легітимності застосування різних форм агресії у професійній діяльності, формування уявлень про чинники, що провокують неконтрольованому прояві агресії та окреслення шляхів подолання труднощів; корекцію локусу контролю та розвиток навичок особистісної рефлексії учасників, стимулювання потреби в професійному й особистісному саморозвитку, самовираженні і самореалізації в професійній сфері; усвідомлення особистістю (правоохоронцем) соціальної приналежності до певного оточення. Цей блок спрямований на те, щоб допомогти поліцейським зрозуміти, які саме ситуації можуть стати причиною прояву неконтрольованої агресії та сформувати можливі стратегії поведінки в критичних ситуаціях.

4. Комунікативний блок, спрямований на побудову та налагодження ефективної комунікації. Тренування навичок ефективної комунікації може допомогти поліцейським краще розуміти інших людей, включаючи своїх колег, і взаємодіяти з ними в ефективний спосіб без надмірного використання вербальної агресії. Це може допомогти покращити спілкування на роботі та зменшити ризик конфліктів.

3. Регулятивний блок спрямований на підвищення рівня саморегуляції, підвищення здатності впоратися із ситуацією, включення глибинних емоційно позитивних переживань особистості, розуміння можливих професійних та психологічних проблем, шляхи їх подолання. Цей блок може включає в себе тренування технік дихальних вправ та інших методів саморегуляції, які допоможуть поліцейським зменшити тривогу та стрес, вмінню швидко адаптуватись в ситуаціях невизначеності.

3. Поведінково-діяльнісний блок спрямований на формування навичок ефективної діяльності в екстремальних ситуаціях, підвищення рівня усвідомлення учасникам проблемних, життєвих ситуацій та внесення корективів у власну поведінку; застосування прийомів психологічного впливу під час виконання професійних обов'язків.

Тренінг оптимізації легітимізованої агресії в професійній діяльності поліцейських складається з трьох методичних аспектів: основні принципи і правила проведення тренінгу; методи і методичні прийоми, використовувані в тренінгу; порядок тренінгової роботи в ході окремого заняття.

1. Основні принципи і правила проведення. Під час організації та проведення тренінгових занять поліцейські повинні бути проінформовані про основні принципи, дотримання яких дасть змогу зберегти довірчу атмосферу та забезпечити очікуваний результат. Учасникам роз'яснюються такі принципи: принцип добровільності участі в тренінговій роботі, принцип активності, принцип відкритого зворотного зв'язку, принцип «тут і тепер», принцип довірливості та щирості у спілкуванні, рівності позицій, визнання особистісних норм кожного учасника, принцип персоніфікації висловлювань, принцип конфіденційності, екологічність комунікацій, безпеки учасників і захищеності їх від брутальності та критики особистості тощо.

2. Методи і методичні прийоми, використовувані в тренінгу. Тренінгові заняття складаються з комплексу узгоджених вправ, спрямованих на формування, розвиток та корекцію професійно важливих характеристик поліцейських, що сприятиме прояву оптимальному прояві легітимізованої агресії. Тренінг буде ефективнішим в разі використання в ньому ігрових, дискусійних, психодіагностичних, презентаційних, експериментальних, психотехнічних методів та методів зворотного зв'язку, зокрема, міні -лекції, групова дискусія, мозковий штурм; практичні вправи; рольові ігри.

3. Порядок тренінгової роботи в ході окремого заняття. Поділяємо думку В. Лефтерова про те, що структура тренінгу може бути представлена таким чином: вступна частина; інструктаж учасників; активні дії; пауза для психологічного налаштування; обговорення, аналіз, інтерпретація ситуацій, ігор, вправ; підведення підсумків, рефлексія; завершення тренінгу; моніторинг результатів тренінгу.

Проведення тренінгу спрямовано на досягнення позитивних змін учасників, підвищення їх ступеня усвідомленості в прояві легітимізованої агресії, «конгруентності» з собою і навколишнім середовищем.

Перед початком тренінгу проводиться вхідна діагностика учасників тренінгової групи та визначаються результати, які після проведення тренінгової програми зіставляються з результатами повторної діагностики в кінці занять. Пропонується використовувати авторську анкету «Агресія в діяльності поліцейського» та «Опитувальник агресивності» Басса -Дарки.

Тренінгова програма «Оптимізація легітимізованої агресії в професійній діяльності працівників поліції» представлена в табл. 1.

Тренінгова програма складається із 10 занять. Їх проведення ґрунтується на принципі поступовості:кожний наступний логічно випливає з попереднього. Тренінгова робота являє собою практику психологічного впливу, який полягає в застосуванні активних методів групової роботи. В ньому використовуються своєрідні форми навчання: знання, уміння і техніки, особистісний розвиток та виправлення тих форм поведінки, особистісних особливостей які потребують цього.

Таблиця 1

Тренінгова програма «Оптимізація легітимізованої агресії в професійній діяльності працівників поліції»

Застосування тренінгових технологій в професійній діяльності поліцейських є важливим і перспективним підходом, який може покращити психічний стан, професійну підготовку та впливати на підвищення ефективності виконання професійних обов'язків у складних умовах роботи, зокрема сприяти оптимізації застосування легітимізованої агресії. За допомогою тренінгу забезпечується безперервність процесів отримання знань та їх практичне використання, відбувається активізація інтелектуальних, комунікативних і вольових можливостей особистості.

Висновки

Тренінг «Оптимізація легітимізованої агресії в діяльності працівників поліції» направлений на формування працівників поліції професійної компетентності, зокрема, усвідомлення меж легітимності агресії, вдосконалення комунікаційних навичок, підвищення рівня саморегуляції та розвиток вмінь діяти в екстремальних ситуаціях. Тренінгова програма базується на принципах гуманістичної, гештальтпсихології, а також включає ідеї психоаналізу. Структура тренінгової програми включає п'ять тематичних блоків: установчий, когнітивний, комунікативний, регулятивний та поведінково-діяльнісний. Кожен блок спрямований на розвиток конкретних навичок та властивостей, необхідних поліцейським для ефективного виконання своїх обов'язків, зокрема, в прояві легітимізованої агресії. Методологічне підґрунтя тренінгу включає основні принципи та правила проведення, використання різних методів і методичних прийомів, а також послідовність тренінгової роботи під час окремого заняття. Дотримання цих аспектів дозволяє забезпечити ефективний хід тренінгу, досягнення планованих цілей та позитивних результатів для поліцейських. Використання різноманітних методів та методичних прийомів, таких як групові дискусії, практичні вправи, рольові ігри, сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу та практичному застосуванню його в реальних ситуаціях. Таким чином, існує необхідність впровадження окреслених психологічних тренінгів оптимізації легітимізованої агресії як заходів підвищення комунікативної компетентності та розвитку професійно важливих якостей особистості поліцейських. Застосування тренінгових технологій є важливим напрямом в системі психологічного супроводу професійної діяльності правоохоронців.

Література

1. Мілорадова Н. Е. Застосування тренінгових технологій у професійній підготовці слідчих (на прикладі тренінгу «Психологія допиту»). Юридична психологія. 2020. № 1 (26). С. 62-69. doi: https://doi.org/10.33270/03202601.62

2. Ковач О.В. Передумови легітимного вияву агресії в професійній діяльності поліцейських. Юридична психологія. 2023. №31 (32). С. 101-111. doi: https://doi.org/10.33270/ 03233201.101

3. Клаур С., Денисовський М. Професійна компетентність офіцера поліції: методичні та практичні аспекти формування засобами тренінгу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2022. № 7-8 (121-122). С.68 79. doi: 10.24139/2312-5993/2022.0708/068-079

4. Іванова О. В., Ірхін Ю. Б., Ярнема Н. Ю. Професійна підготовка практичних психологів ОВС. Навчально-методичний посібник. Київ: київський нац. ун-т внутр. Справ, ДП "Друкарня МВС", 2008. 98 с.

5. Скрябін О. М. Використання психологічних тренінгів під час підготовки працівників правоохоронних органів. Правовий часопис Донбасу. № 1 (74). 2021. С. 176 181. doi: https://doi.org/10.32366/2523-4269-2021-74-1-176-181

6. Ромашенко В. Є. Гурський В. Є. Методичні вдосконалення психологічної компетентності працівників поліції під час базової та післядипломної освіти. Правовий часопис Донбасу. 2022. № 1 (78) С. 200 2011 doi: https://doi.org/10.32366/2523-4269-202278-1-200-2112022

7. Лефтеров В. О. Дослідження використання психотренінгових технологій у особистісно-професійному розвитку працівників правоохоронних органів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2009. № 23. С. 40 -41

8. Барко В. І., Остапович В. П., Барко В. В. Концептуальні засади професійно-психологічного тренінгу «Збереження психологічного здоров'я поліцейських Національної поліції України». Право і Безпека. 2016. № 4. С. 104 109.

9. Шломін О. Ю. Тренінгові технології як засіб формування професійної ідентичності працівників поліції у плині професіогенезу. Право і Безпека. 2020. № 1. С. 167-171. doi: https://doi.org/10.32631/pb.2020.L24

10. Мороз Л. І. Професійно-психологічний тренінг у становленні особистості фахівця (на прикладі працівників ОВС) : монографія. Івано-Франківськ: Надвірнянська друкарня, 2007. 312 с.

11. Калаур С., Денисовський М. Професійна компетентність офіцера поліції: методичні та практичні аспекти формування засобами тренінгу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2022. № 7-8 (121-122). С. 68 -79. doi: 10.24139/2312-5993/2022.0708/068-079

12. Штанько Н. А. Тренінг як метод підготовки керівників-лідерів органів Національної поліції. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2019. С. 327 332. doi:10.32999/ksu2312-3206/2019-1-54

13. Рівчаченко О. А. Формування комунікативної толерантності в поліцейських Національної поліції України за допомогою інтерактивних засобів навчання. Юридична психологія. 2019. № 2 (25). С. 109 116 doi: https://doi.org/10.33270/03192502.109

14. Макарова О. П. Застосування активних методів навчання у процесі підготовки майбутніх працівників поліції. Харківський національний університет внутрішніх справ: 20 років у статусі національного. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції(2 березня 2021 року). 2021. С. 398 400.

15. Посна Є. О. Використання технік когнітивно-поведінкової терапії в роботі зі здобувачами освіти та працівниками Харківського національного університету внутрішніх справ. Актуальні питання психологічного забезпечення службової діяльності структурних підрозділів МВС України в умовах воєнного стану. 2023. С.108 111.

16. Барко В. І., Остапович В. П., Барко В. В. Сучасні психотехнології службової підготовки поліцейських. Психологічні засади забезпечення службової діяльності працівників правоохоронних органів: матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції (в авторській редакції). 2019. С. 380 384

References

1. Miloradova N. E. (2020). Zastosuvannia treninhovykh tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi slidchykh (na prykladi treninhu «Psykholohiia dopytu») [The use of training technologies in the professional training of investigators (on the example of the «Psychology of interrogation» training)] Yurydychna psykholohiia, 1 (26), 62-69. doi: https://doi.org/10.33270/ 03202601.62 [in Ukrainian].

2. Kovach O. V. (2023). Peredumovy lehitymnoho vyiavu ahresii v profesiinii diialnosti politseiskykh [Prerequisites for the legitimate manifestation of aggression in the professional activity of police officers]. Yurydychna psykholohiia, 31 (32), 101-111. doi: https://doi.org/10.33270/ 03233201.101 [in Ukrainian].

3. Klaur S., Denysovskyi M. (2022). Profesiina kompetentnist ofitsera politsii: metodychni ta praktychni aspekty formuvannia zasobamy treninhu [Professional competence of a police officer: methodical and practical aspects of formation by means of training]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 7-8 (121-122), 68 79. doi: 10.24139/23125993/2022.07-08/068-079 [in Ukrainian].

4. Ivanova O .V., Irkhin Yu. B., Yarnema N. Iu. (2008). Profesiina pidhotovka praktychnykh psykholohiv OVS [Professional training of practical psychologists of I.A.B.] Kyiv: DP «Drukarnia MVS» [in Ukrainian].

5. Skriabin O. M. (2021) Vykorystannia psykholohichnykh treninhiv pid chas pidhotovky pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv [The use of psychological training during the training of law enforcement officers]. Pravovyi chasopys Donbasu, 1 (74), 176 181. doi: https://doi.org/ 10.32366/2523-4269-2021-74-1-176-181 [in Ukrainian].

6. Romashenko V Ie. Hurskyi V Ie. (2022). Metodychni vdoskonalennia psykholohichnoi kompetentnosti pratsivnykiv politsii pid chas bazovoi ta pisliadyplomnoi osvity [Methodical improvement of psychological competence of police officers during basic and postgraduate education]. Pravovyi chasopys Donbasu 2022, 1 (78), 200 2011 doi: https://doi.org/10.32366/ 2523-4269-2022-78-1-200-2112022 [in Ukrainian].

7. Lefterov V! O. (2009). Doslidzhennia vykorystannia psykhotreninhovykh tekhnolohii u osobystisno-profesiinomu rozvytku pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv [Research on the use of psychotraining technologies in the personal and professional development of law enforcement officers]. VisnykKyivskoho natsionalnoho universytetu imeni TarasaShevchenka, 23, 40 41 [in Ukrainian].

8. Barko V I., Ostapovych V. P., Barko V V (2016). Kontseptualni zasady profesiinopsykholohichnoho treninhu «Zberezhennia psykholohichnoho zdorovia politseiskykh Natsionalnoi politsii Ukrainy» [Conceptual principles of the professional psychological training "Preserving the psychological health of police officers of the National Police of Ukraine"]. Pravo iBezpeka, 4, 104-109 [in Ukrainian].

9. Shlomin O. Iu. (2020) Treninhovi tekhnolohii yak zasib formuvannia profesiinoi identychnosti pratsivnykiv politsii u plyni profesiohenezu [Training technologies as a means of forming the professional identity of police officers in the course of professional development]. Pravo i Bezpeka, 1, 167-171. doi: https://doi.org/10.32631/pb.2020.L24 [in Ukrainian].

10. Moroz L. I. (2007) Profesiino-psykholohichnyi treninh u stanovlenni osobystosti fakhivtsia (na prykladi pratsivnykiv OVS) [Professional and psychological training in the formation of the personality of a specialist (on the example of employees of the OVS)]. IvanoFrankivsk: Nadvirnianska drukarnia [in Ukrainian].

11. Kalaur S., Denysovskyi M. (2022). Profesiina kompetentnist ofitsera politsii: metodychni ta praktychni aspekty formuvannia zasobamy treninhu [Professional competence of a police officer: methodical and practical aspects of formation by means of training]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 7-8 (121-122), 68 79 doi: 10.24139/23125993/2022.07-08/068-079 [in Ukrainian].

12. Shtanko N. A. (2019) Treninh yak metod pidhotovky kerivnykiv-lideriv orhaniv Natsionalnoi politsii [Training as a method of training managers-leaders of the National Police]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 1, 327 332. doi:10.32999/ksu23123206/2019-1-54 [in Ukrainian].

13. Rivchachenko O. A. (2019) Formuvannia komunikatyvnoi tolerantnosti v politseiskykh Natsionalnoi politsii Ukrainy za dopomohoiu interaktyvnykh zasobiv navchannia [Formation of communicative tolerance in police officers of the National Police of Ukraine with the help of interactive training tools] Yurydychna psykholohiia, 2 (25), 109 116 doi: https://doi.org/10.33270/03192502.109 [in Ukrainian].

14. Makarova O. P (2021) Zastosuvannia aktyvnykh metodiv navchannia u protsesi pidhotovky maibutnikh pratsivnykiv politsii. [Application of active learning methods in the process of training future police officers]. Kharkivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav: 20 rokiv u statusi natsionalnoho. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (2 bereznia 2021 roku) [in Ukrainian].

15. Posna Ye. O. (2023). Vykorystannia tekhnik kohnityvno-povedinkovoi terapii v roboti zi zdobuvachamy osvity ta pratsivnykamy Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav. [The use of cognitive-behavioral therapy techniques in work with education seekers and employees of the Kharkiv National University of Internal Affairs]. Aktualni pytannia psykholohichnoho zabezpechennia sluzhbovoi diialnosti strukturnykh pidrozdiliv MVS Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [in Ukrainian].

16. Barko V I., Ostapovych V P., Barko V V (2019) Suchasni psykhotekhnolohii sluzhbovoi pidhotovky politseiskykh [Modern psychotechnologies of service training of police officers]. Psykholohichni zasady zabezpechennia sluzhbovoi diialnosti pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv: materialy II Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (v avtorskii redaktsii) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru