Світовий досвід надання психологічної допомоги біженцям: можливості імплементації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світовий досвід надання психологічної допомоги біженцям: можливості імплементації

Казанжи Марія Йосипівна доктор психологічних наук, професор, професор кафедри загальної та диференціальної психології, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса

Абдуллаєва Вікторія Василівна аспірантка кафедри загальної та диференціальної психології, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса,



Анотація

Стаття присвячена узагальненню та аналізу досвіду країн світових лідерів з питання міграції, які водночас приймають найбільшу кількість біженців і мають накопичений значний досвід з надання їм психологічної допомоги. Розглянуто та проаналізовано досвід Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки. Встановлено важливість культурних, гендерних відмінностей, особливостей травматичного досвіду біженців та інших характеристик іммігрантів для надання їм психологічної підтримки. Окреслено організацію та етапи отримання психологічної допомоги, важливість залучення психіатрів та надання медикаментозної підтримки, яка надається державою через медичну систему та розгалужені систему неурядових організацій. Основні форми допомоги - надання індивідуальної та групової терапії у прийнятній для людини формі - очно, онлайн, телефоном тощо. Важливо йти назустріч людині та проводити консультації у зручному для неї місці, де вона буде почуватися комфортно та безпечно і буде змога створити терапевтичний альянс і у біженця з'явився доступу до психосоціальної підтримки. Лише в Сполучених Штатах Америки надають значної уваги саме психотерапії та препаратному лікуванню. Означено важливість інтеграції та соціально-психологічної адаптації, психосоціальної підтримки та супроводу під керівництвом координатора, який визначає етапи та особливості підтримки на кожному з них. Загалом встановлено, що надання психологічної допомоги біженцям потребує задіяння мультидисциплінарної команди, відповідного міждисциплінарного підходу, з залученням фахівців з клінічної медицини, психології, психотерапії та соціальної роботи, юридичної допомоги та захисту прав людини, закінчуючи знаннями культури, традицій, мови. Зроблено висновок щодо можливості імплементації світових напрацювань з надання психологічної допомоги у практику допомоги біженцям з України.

Ключові слова:психологічна допомога, біженці, іммігранти, травматичний досвід, стрес, особистість.



Kazanzhi Mariia Yosypivna doctor of psychological sciences, docent, professor, department of general and differential psychology, State institution «Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky», Odesa психологічна допомога імплементація

Abdullaieva Viktoriia Vasylivna postgraduate department of general and differential psychology, State institution «Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky», Odesa

INTERNATIONAL EXPERIENCE IN PROVIDING PSYCHOLOGICAL ASSISTANCE TO REFUGEES: OPPORTUNITIES FOR IMPLEMENTATION

Abstract. The article is devoted to summarizing and analyzing the experience of the world's leading countries on migration, which simultaneously host the largest number of refugees and have accumulated considerable experience in providing them with psychological assistance. The experience of France, Germany, and the United States of America is reviewed and analyzed. The importance of cultural, gender differences, peculiarities of the traumatic experience of refugees and other characteristics of immigrants for providing them with psychological support is established. The organization and stages of receiving psychological assistance, the importance of involving psychiatrists and the provision of medical support provided by the state through the medical system and an extensive system of nongovernmental organizations are outlined. The main forms of assistance are individual and group therapy in a form acceptable to the person - in person, online, by phone, etc. It is important to meet a person and conduct counseling in a convenient place where they feel comfortable and safe and can create a therapeutic alliance and the refugee has access to psychosocial support. Only in the United States of America is there a significant focus on psychotherapy and medication. The importance of integration and socio-psychological adaptation, psychosocial support and accompaniment under the guidance of a coordinator who determines the stages and features of support at each stage is emphasized. In general, it is established that the provision of psychological assistance to refugees requires the involvement of a multidisciplinary team, an appropriate interdisciplinary approach, with the involvement of specialists in clinical medicine, psychology, psychotherapy and social work, legal assistance and human rights protection, ending with knowledge of culture, traditions, language. The author concludes that it is possible to implement the world's best practices in providing psychological assistance in the practice of helping refugees from Ukraine.

Keywords: psychological assistance, refugees, immigrants, traumatic experience, stress, personality.



Постановка проблеми

Актуальність узагальнення світового досвіду надання психологічної допомоги біженцям, а також форм і методів та конкретних заходів з надання такої допомоги шукачам притулку з України зумовлена тим, що «у перші 5 тижнів вторгнення понад 4 млн людей - громадян України та біженців в Україні, а також шукачів притулку, виїхали закордон до сусідніх країн, і ще більше були переміщені в межах України» [1].

Труднощі, з якими стикаються біженці, які часто не просто покинули свою країну, але й пережили болісний травмівний досвід, призводять до складнощів адаптації, комунікації, і це пов'язано не тільки з незнанням мови країни перебування. Це є джерелом конфліктів - внутрішньоособистісного, міжособистісного, внутрішньосімейного, міжкультурного тощо, що посилює психологічний дискомфорт і призводить до ще більш сильних страждань. На цьому важкому шляху нестабільності, очікувань, ізоляції, чим знаменується постміграційний період, біженці потребують психологічної допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливий досвід психологічної допомоги накопичено як науковцями-психологами, психотерапевтами, медиками, соц.працівниками, так і організаціями, які безпосередньо надають цю допомогу через призму науково доведених методів та методик (Jobeir H, Peton G., Brigand A., Chatain C., Sass C., Moulin J.-J., Budiman A., Tamir C., Mora L., Noe-Bustamante L., Garcini L., Guo S. та ін.). Розглянемо його у межах статті більш детально.

Мета статті - узагальнення та аналіз досвіду країн світу з психологічної допомоги біженцям у контексті можливості його використання для психологічної допомоги біженцям з України.



Виклад основного матеріалу

Розглянемо досвід країн, які опікуються біженцями і мають значний досвід їх адаптації.

У 2021 році у Франції проживало близько 10% іммігрантів від загальної кількості населення, з яких 36% набули французького громадянства (2,5 мільйона осіб). Щоб порівняти темпи та чисельність міграції, зауважимо, що в 1968 року іммігрантів у Франції було близько шести відсотків, а чисельність іноземного населення у Франції становила 5,2 мільйона осіб (7,7% від загальної чисельності). Іммігрантами були 4,5 мільйона осіб, які на момент вивчення не набули французького громадянства, а 800 тисяч осіб народилися у Франції, але мали громадянство іншої країни. У Франції психологічна допомога біженцям надається державою в основному через задіяність медичної системи, а також через неурядові організації. Психологічна допомога організується також через певні проєкти. Так, CES «Центр медичного обстеження» організував надання психологічних консультацій для людей з психічними розладами, які детерміновані їх складним становищем, у межах конкурсу проєктів FNPEIS «Національний фонд інформації про профілактику, освіту та здоров'я» загальної системи соціального забезпечення. Підтримка та психологічна допомога пропонуються в рамках періодичного медогляду, а сама психологічна консультація складається з двох складових:

• психосоціальної підтримки та супроводу під керівництвом координатора охорони здоров'я дій філії (інформування, орієнтації та організація соціально-психологічного супроводу осіб на шляху до реінтеграції);

• психотерапевтичне лікування, засноване на аналітичному дослідженні, проводиться клінічним психологом (для осіб, які мають психологічні труднощі та психопатологічні розлади, що заважають адаптації та реінтеграції) [2].

Дві зацікавлені сторони координують свої дії всередині, здійснюючи регулярний аналіз еволюції догляду, організовуючи підсумкові зустрічі з соціальними та інституційними партнерами щодо складних ситуацій догляду та супроводу. Психолог втручається безпосередньо в CES, спостерігаючи за громадськістю шляхом консультацій, за попереднім записом. Перший прийом на психологічну консультацію призначає медичний координатор під час співбесіди для оцінки потреби в психологічній підтримці. Він збирає запити на консультації від медичних працівників CES або самих людей. Клінічна передача перших орієнтацій і запитів на консультацію здійснюється між координатором і психологом. Мета цього моменту - представити нові запити, попередити про складні ситуації та пролити світло на можливі напрямки подальшої роботи з підтримки. З першого прийому пропонується та розпочинається психологічна підтримка. Формальні рамки цієї підтримки такі: частота зустрічей - одна сесія на тиждень; тривалість зустрічі - півгодини на сеанс. Однак частота та тривалість сеансів не є остаточно зафіксованими раз і назавжди, їх можна переглядати та змінювати відповідно до людей та часу, через який вони проходять (один сеанс кожні 15 днів, 3 або 4 тижні). Також можна передбачити, що одна і та сама людина може потребувати тридцятихвилинного сеансу, а іншого разу потрібен буде сеанс одна година або за необхідністю більшої тривалості. Крім того, кількість сеансів не визначена заздалегідь та не обмежена в часі, і вона може змінюватися кількома способами, що призводить до більш-менш тривалої підтримки залежно від проблем, які розглядаються, і цілей, які потрібно досягти [2, 3].

Про психологічне здоров'я біженців у Франції турбуються також різноманітні неурядові, міжнародні організації. Наприклад, асоціація Terra Psy. Terra Psy складається з команди клінічних психологів, які можуть працювати з психотравмою та враховувати міжкультурний аспект. У Франції психологи приймають і надають психологічну підтримку людям, які її потребують, у приміщенні Terra Psy, на вулиці або по телефону. Вони також підтримують професіоналів у цій галузі під час навчальних та дослідницьких місій. Terra Psy пропонує завжди йти назустріч людині і консультувати її не тільки безпосередньо у стінах організації, медичному закладі, а там, де їй зручно вдома, на вулиці, у кафе тощо. Це дозволяє створити довірчу атмосферу та терапевтичний альянс, а згодом - буде змога перейти на загальні правила консультування. Це робиться для того, щоб людина мала доступ до психосоціальної підтримки, бо це є найважливішим. У Terra Psy поєднується клінічна підготовка з мовною, адже члени команди володіють понад сімома мовами, а також мають досвід у побудові міжкультурної комунікації, що важливо у роботі з психотравмою. При роботі вважається, що ефективно приймати до уваги культуру людини, щоб зрозуміти певні уявлення, розуміючи, що культура є лише одним із факторів серед інших. Співбесіди іноземною мовою також дозволяють усунути певні перешкоди, полегшити турботу, пропонуючи розмірковувати на основі спільної уяви та встановити довіру. Полегшує догляд, адаптацію людини розширений словниковий запас, розуміння символів та зображень. Мультидисциплінарний підхід до психологічної допомоги, який включає психологію, психоаналіз, педагогіку та ін. дає змогу адаптувати втручання з окремими особами та сім'ями, які пережили численні психічні травми [3].

Неурядові організації можуть створюватися спеціально для підтримки певної етнічної групи. Так Ecoute Ukraine - асоціація, яка надає соціально- психологічну допомогу українцям у Франції. Асоціація була створена після початку повномасштабної війни в Україні. Тут працюють за різнимими напрямками. Є індивідуальні кризові консультації для українців у Франції, які знаходяться у складних життєвих ситуаціях, а також групова психотерапія для тих, хто бажає розділити свої емоції з україномовним фахівцем. Групові заняття доступні також в онлайн форматі. Високий рівень психологічного та емоційного стресу серед дітей, які пережили непрості обставини, завдяки зусиллям Асоціації «Ecoute Ukraine», знаходить відгук у формі проекту «Арт- терапія для молодших школярів із українських сімей тимчасово переміщених осіб у Франції». Ця ініціатива покликана не лише надати допомогу дітям, а й створити безпечний простір для їхнього психологічного відновлення та творчого розвитку. Проєкт містив у собі цикл комплексних арт-терапевтичних занять з різних напрямків, включаючи казкотерапію, театралізацію, ігротерапію, образотворче мистецтво, роботу з пластичним матеріалом та музикотерапію. Працюють також групи адаптаціїї та гаряча лінія психологічної допомоги. Гаряча лінія психологічної допомоги українцям у Франції працює з 9:00 до 21:00 у будні. Дзвінки на гарячу лінію безкоштовні з французьких мобільних і стаціонарних телефонів. Усі дзвінки лишаються строго анонімними та конфіденційними. Після телефонного дзвінка з абонентом зв'язується кваліфікований психолог, який володіє українською мовою [4].

В 2015 році Німеччина прийняла близько 900000 тисяч мігрантів. У 2022 році, до Німеччини приїхало на 1,5 мільйона людей більше, ніж виїхало. Це означає, що чиста імміграція є більшою, ніж будь-коли з моменту, коли цю ситуацію розпочали відстежувати. За відомостями Федерального статистичного відомства Німеччини, міграція значно зросла з України через війну, але також зросла і з інших країн. В Німеччині для біженців пропонують п'ять основних типів психологічних послуг:

• консультації по телефону або через інтернет;

• пропозиції початкових консультацій у місцях проживання федеральних земель;

• психосоціальні центри: консультаційні послуги в містах і громадах;

• лікування у незалежних психотерапевтів і психіатрів;

• психіатричні клініки (лікарні).

Мережу психосоціальних центрів фінансує Міністерство у справах дітей, сім'ї, біженців та інтеграції MKFFI NRW. Психосоціальні центри для біженців і жертв тортур (PSZ) пропонують психотерапію, консультації та соціальну роботу для біженців, травмованих переслідуваннями, тортурами, ув'язненням, війною та втечею, або психічно хворих. PSZ пропонують інформацію, консультації спеціалістів, подальше навчання та, у деяких випадках, нагляд для всіх, хто займається біженцями як професійно, так і на добровільній основі. Психосоціальні центри для біженців і жертв тортур працюють разом у мережі. Вони збираються тричі на рік. Наразі у різних землях працюють 15 таких центрів та притулок у Мюнстері. Цей притулок було засновано у 2014 році. Некомерційне товариство підтримки шукачів притулку (GGUA) і субрайон AWO Мюнстерланд-Реклінгхаузен заснували Психосоціальний центр Refugio Munster для консультування та лікування біженців із психологічним стресом та осіб, які пережили тортури. Пропозиція спрямована на біженців різного віку, які проживають у Мюнстері та Мюнстерланді. У мультипрофесійній команді та за підтримки мовних і культурних посередників Refugio Munster пропонує консультації з питань проживання та соціального права, психосоціальні консультації та стабілізацію, (психо)терапевтичну індивідуальну та групову роботу, підготовку кваліфікованих заяв і направлення до зовнішнього спеціаліста. Оскільки існує велика потреба в консультаціях і лікуванні, Refugio Munster співпрацює з розлогим колом партнерів і постійно розширює їх мережу за допомогою інформації та навчання, з метою подальшого покращення психосоціальної допомоги біженцям [5].

В психосоціальних центрах працюють психологи, мовою спілкування яких є не тільки німецька. Вони надають психологічну допомогу та супроводжують біженців, щоб вони змогли краще формувати своє майбутнє. Незалежно від статусу та віку біженцям пропонуються:

1. Консультації:

• психосоціальне консультування;

• поради щодо здоров'я;

• травмаконсультування;

• системні консультації.

2. Терапія:

• дитяча та підліткова психотерапія;

• супровід батьківства;

• арт-терапія в індивідуальній та груповій роботі [5].

У багатьох закладах розміщення в Німеччині є первинна безкоштовна психосоціальна консультація. Однак не вистачає кваліфікованого персоналу, тому не завжди всі посади заповнені. Однак для багатьох постраждалих цієї психологічної допомоги недостатньо - вони потребують подальшої допомоги. Усі державні медичні страхові компанії в Німеччині пропонують однакові медичні послуги, які включають безкоштовне лікування та переважно безкоштовні ліки, а також лікування психотерапевтами/психіатрами. Насамперед потрібна медична картка (картка медичного страхування). Перед звертанням до психотерапевта/психіатра потрібно попередньо звернутися до сімейного лікаря за направлянням, після отримання якого потрібно шукати спеціаліста, візита до якого інколи доводиться чекати лікування тижнями або місяцями. У разі серйозних захворювань психіатричні клініки також мають спеціалізовану амбулаторну службу у формі амбулаторних клінік для біженців [6].

Сполучені Штати Америки є багатонаціональної країною, в якій проживають більше 300 мільйонів осіб. Імміграція до США відбувається з різних причин: пошук роботи, возз'єднання з сім'єю, втеча від насилля. Значна частина (більше половини) іммігрантів - з Латинської Америки, четверта - з Азії [7]. Іммігранти навіть з однієї країни часто значно відрізняються за багатьма критеріями. Саме тому психологам дуже важливо розуміти, з якої країни біженці, адже є регіони, проживання у яких надзвичайно небезпечне для людини і досвід, який переживають біженців може бути надзвичайно травматичним.

Зокрема, біженці з таких країн, як-то Сальвадор, Гватемала, Гондурас (з регіону «Північного трикутника» Центральної Америки, який ООН відносить до надзвичайно небезпечних, втікають задля порятунку власного життя та життя своїх близьких. Ці біженці стикаються у своїй країні з насиллям, погрозами, прямою загрозою життю. Та й можливість дістатися безпечного місця та попросити прихисток далася їм надзвичайно важко через екстремальну подорож, тому тривога, ПТСР, депресія тощо є поширеними проблемами психічного здоров'я серед таких мігрантів [8]. Це враховується у роботі з ними, тому клінічні психологи та психотерапевти, перш ніж розпочати працювати з цією категорією біженців заглиблюються у розуміння причин та специфіки імміграції. В США біженцям також рекомендовано звертатися до таких організацій, які опікуються захистом інтересів біженців, як-то: «Informed Immigrant», «Coalition for Humane Immigrant Rights і Immigrants Rising» та ін. Психологи також обов'язково працюють з упередженнями чи неправильними уявленнями щодо біженців, щодо їх потреб у підтриманні психічного здоров'я. Рівність і недискримінація є обов'язковими непорушними умовами. Наприклад, поширена думка щодо того, молоді люди, студентство, азіатського походження, краще пристосовані, ніж їх латиноамериканці колеги тому потребують меншої підтримки на шляху інтеграції в соціум, що не відповідає дійсності. Тож всі студенти мають мати доступ до психологічної підтримки, отримання консультацій психіатра, навіть якщо зовні їх адаптація та інтеграція відбувається цілком успішно [9].

Врахування культуральних, гендерних та інших відмінностей є запорукою ефективності психологічного супроводу.

Тому важливими є знання про культуру пацієнта, про країну, біженцем з якої він є. Це є значущим у наданні ефективної психологічної допомоги. Мовний аспект, розуміння/володіння мовою біженця дозволяє зрозуміти всі тонкощі, хоча не є нагальною необхідністю, оскільки завжди є перекладач, та й часто самі біженці володіють декількома мовами. Потрібно враховувати і звичні для біженця правила поведінки (зорового контакту, способів заспокоєння, прийнятних правил комунікації тощо) - це впливає на взаєморозуміння та на той рівень комфортної взаємодії, який утворюється між пацієнтом та консультантом. Зокрема, жінки із племені масаї у Східній Африці змалечку привчені не дивитися чоловікам в очі під час розмови, також ініціативу у розмові вони не виявляють, саме чоловік має говорити першим під час спілкування. Психотерапевти, психологи мають розумітися на цих відмінностях. Практика психологічної допомоги потребує врахування чинників, які впливають на ефективність терапевтичної роботи. Це стосується як окремої особистості, так і спільнот. Наприклад, представники латиноамериканських культур, які сповідують цінності фемілізму/вірності сім'ї, перед прийняттям рішення можуть захотіти обговорити його з членами своєї сім'ї. Для того, щоб не визначити таку поведінку як співзалежну, психолог має розумітися у цьому питанні [10].

У США найпоширенішими є така практика надання психологічної допомоги - терапія та препаратне лікування. Психотерапія чи розмовна терапія є найпоширенішим видом, можлива терапія в індивідуальній чи груповій формі. Інші види терапії включають у себе напрямки арт-терапії, музичну та танцювальні терапії. Зазвичай при проходженні терапії прописують медикаментозну підтримку, медичні препарати. Медичне страхування покриває послуги з психологічної підтримки. Для їх отримання необхідно звернутися до лікаря первинної ланки та отримати відповідне направлення. Є також багато ресурсів, де можна отримати психологічно підтримку онлайн або за допомогою телефонних ліній кризової допомоги, які організовують у тому числі і організації недержавної форми власності.

Біженці можуть звертатися до місцевих агентств з переселення, які можуть допомогти знайти потрібну психологічну допомогу у даній місцевості. Офіс з переселення біженців надає психологічну допомогу та допомагає наступним групам:

• біженці та люди, які шукають притулок;

• кубинці/гаітяни;

• отримувачі спеціальної імміграційної візи;

• амероазійці;

• жертви торгівлі людьми;

• жертви катування;

• діти без супроводу.

Пропонувати терапевтичні послуги можуть ті, хто пройшов спеціальний тренінг з лікування психологічних розладів у США. До них відносяться:

• працівники, що надають первинну медичну допомогу, мають ліцензію з лікування загальних психологічних проблем та водночас мають право виписувати рецепт на ліки;

• психіатри, які є лікарями, мають ліцензію на перевірку на психологічні проблеми, можуть надавати лікування та виписувати ліки;

• психологи, які є професіоналами з ліцензією, які перевіряють на психологічні захворювання та надають лікування, але ліки вони не можуть призначати та виписувати;

• соціальні працівники, які мають ліцензію на лікування психологічних захворювань;

• терапевти та радники, які мають ліцензію на проведення лікування;

• спеціалісти з власним досвідом, тобто є спеціалістами, які мали психологічні проблеми та пройшли тренінг з надання емоційної підтримки [11].

В Україні напрацьована наразі практика надання психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам, переселенцям, яка відбувається у напрямку психологічної адаптації та соціальної адаптації. При цьому визначається рівень переживання стресу, особливості травматичного досвіду, надається допомога у усвідомленні та сприйманні змін, що сталися та повернення людини до життя, асиміляція та інтеграція отриманого досвіду, адаптація до нового середовища [12].



Висновки

Аналіз системи та особливостей надання психологічної допомоги біженцям у різних країнах (на основі досвіду Франції, Німеччини, США) показує, що організована всебічна психологічна підтримка з врахуванням багатьох факторів (культурний, гендерний та ін.) значна частина організації піклування про ментальне здоров'я цих людей покладена на неурядові організації, задіяні у відповідних програмах. Основні форми допомоги - надання індивідуальної та групової терапії у прийнятній для людини формі - очно, онлайн, телефоном тощо. Лише в США надають значної уваги психотерапії та препаратному лікуванню. Надання психологічної допомоги біженцям потребує міждисциплінарного підходу, починаючи від клінічної медицини, психотерапії та соціальної роботи, юридичної допомоги та захисту прав людини, закінчуючи знаннями культури, традицій, мови. Водночас світові напрацювання дають широке поле для імплементації їх в практику психологічної допомоги біженцям з України.



Література:

1. Біженці та шукачі притулку. URL: https://www.unhcr.org/ua/refugees-asylum- seekers_ua

2. Jobeir H, Peton G., Brigand A., Chatain C., Sass C., Moulin J.-J. (2009). Dans Soutien psychologique chez des personnes en fragilite sociale dans le cadre d'un examen periodique de sante. Sante Publique. Vol. 21. p. 619-630.

3. Notre approche. URL: https://www.terrapsy.org/notre-approche

4. Психологічна допомога українцям у Франції. URL: https://ecouteukraine.com/

5. Trauma and Asyl in NRW Netzwerk Psychosozialer Zentren fur Fluchtlinge und Folteropfer. URL: http://www.psz-nrw.de/aktuell/

6. Fur Ukrainer in Deutschland: Wo erhalte ich psychologische Hilfe? URL: https://www1.wdr.de/nachrichten/fluechtlinge/ukraine-deutschland-psychische-hilfe-100.html

7. Budiman Abby, Tamir Christine, Mora Lauren and Noe-Bustamante Luis. Facts on U.S. immigrants, 2018. Statistical portrait of the foreign-born population in the United States. August 20, 2020. URL: https://www.pewresearch.org/hispanic/2020/08/20/facts-on-u-s-immigrants/#:~: text=There%20were%20a%20record%2044.8,of%20the%20total%20U.S.%20population

8. Garcini, L. M., et al., Journal of Consulting and Clinical Psychology, Vol. 85, No. 10, 2017; Rojas-Flores, L., et al., Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, Vol. 9, №3, 2017.

9. Guo, S., et al., School Mental Health, Vol. 6, 2014.

10. Sue, D. W., et al., Counseling the Culturally Diverse: Theory and Practice, Wiley,

2019. 544 p.

11. Ресурси по психологічному здоров'ю для іммігрантів та біженців URL: https://usahello.org/uk/%d0%b7%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%8f/mental- health/%d0%b4%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d0%b3%d0%b0-%d1%82%d0% b0-%d1%81% d0%b5%d1 %80%d0%b2%d 1%96%d1%81%d0%b8/

12. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / 3.Г.Кісарчук, Я.М.Омельченко, Г.П.Лазос, Л.І.Литвиненко, Л.Г.Царенко; за ред. 3.Г.Кісарчук. К.: TOB «Видавництво «Логос», 2015. 207 с.

References:

1. Bizhentsi ta shukachi prytulku. [Refugees and asylum seekers] Retrieved from URL:

https://www.unhcr.org/ua/refugees-asylum-seekers_ua [in Ukrainian].

2. Jobeir H, Peton G., Brigand A., Chatain C., Sass C., Moulin J.-J. (2009). Dans Soutien psychologique chez des personnes en fragilite sociale dans le cadre d'un examen periodique de sante. Sante Publique. Vol. 21. p. 619-630.

3. Notre approche. URL: https://www.terrapsy.org/notre-approche

4. Psykholohichna dopomoha ukraintsiam u Frantsii. [Psychological assistance to Ukrainians in France] Retrieved from URL: https://ecouteukraine.com/ [in Ukrainian].

5. Trauma and Asyl in NRW Netzwerk Psychosozialer Zentren fur Fluchtlinge und Folteropfer. URL: http://www.psz-nrw.de/aktuell/

6. Fur Ukrainer in Deutschland: Wo erhalte ich psychologische Hilfe? URL: https://www1.wdr.de/nachrichten/fluechtlinge/ukraine-deutschland-psychische-hilfe-100.html

7. Budiman Abby, Tamir Christine, Mora Lauren and Noe-Bustamante Luis. Facts on U.S. immigrants, 2018. Statistical portrait of the foreign-born population in the United States. August 20,

2020. URL: https://www.pewresearch.org/hispanic/2020/08/20/facts-on-u-s-immigrants/#:~: text=There%20were%20a%20record%2044.8,of%20the%20total%20U.S.%20population

8. Garcini, L. M., et al., Journal of Consulting and Clinical Psychology, Vol. 85, No. 10, 2017; Rojas-Flores, L., et al., Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, Vol. 9, №3, 2017.

9. Guo, S., et al., School Mental Health, Vol. 6, 2014.

10. Sue, D. W., et al., Counseling the Culturally Diverse: Theory and Practice, Wiley, 2019. 544 p.

11. Resursy po psykholohichnomu zdoroviu dlia immihrantiv ta bizhentsiv. [Mental health resources for immigrants and refugees] Retrieved from URL: https://usahello.org/uk/% d0%b7%d0%b4%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%8f/mental-health/%d0%b4%d0% be% d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d0%b3%d0%b0-%d1 %82%d0%b0-%d1%81%d0%b5%d1% 80%d0%b2%d1%96%d 1%81%d0%b8/ [in Ukrainian].

12. Z.H.Kisarchuk, Ya.M.Omelchenko, H.P.Lazos, L.I.Lytvynenko & L.H.Tsarenko (2015). Psykholohichna dopomoha postrazhdalym vnaslidok kryzovykh travmatychnykh podii: metodychnyi posibnyk [Psychological assistance to victims of crisis-traumatic events: methodical guide]. Z.H.Kisarchuk (Ed.). K.: TOV «Vydavnytstvo «Lohos»[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...