Психологічні аспекти діяльності спортивних тренерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні аспекти діяльності спортивних тренерів

Бурла А.О., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент; Петренко О.П., кандидат педагогічних наук; Бурла О.А., кандидат технічних наук; Босько В.М.,кандидат наук з фізичного виховання і спорту, Сумський державний Університет

Стаття репрезентує проблему «психологічного емоційного вигоряння» тренера, що негативно позначається на професійній діяльності. Тренер, як і викладач, включений до професійної діяльності, що характеризується високими емоційними, психологічними навантаженнями. Специфіка педагогічної діяльності тренера полягає в тому, що вона також будується за законами спілкування, що передбачає активну емоційну взаємодію. Майстерність тренера базується на чотирьох компонентах: педагогічної спрямованості, знаннях, вміннях та професійно важливих якостях. Професія тренера є також різновид педагогічної діяльності вчителя, оскільки має специфіку, схожу з професійною діяльністю педагога - вихователя. Тому існує пряма залежність між здібностями викладача та набуттям знань та навичок спортсменами. Будь-яка педагогічна діяльність різноманітна та складна, проте діяльність тренера має особливості, які ще більше її ускладнюють. Діяльність тренера, під час порівняння з діяльністю викладача є досить своєрідною. На сучасному етапі розвитку психологічної науки перед вітчизняними і зарубіжними психологами досить актуально стоїть проблема дослідження синдрому емоційного вигоряння.

Ключові слова: спортивний тренер, тренувальний процес, емоційне вигоряння, психологічний захист, мотивація.

Psychological aspects of the coach's activity

Burla A., Petrenko O., Burla O., Bosko V.

The article represents the problem of «psychological emotional abuse» of a coach, which has a negative effect on professional activity. Trainer, like and a teacher, inclusions to professional activity, which is characterized by high emotional, psychological ambitions. The specificity of the pedagogical activity of the coach lies in the fact that she will also follow the laws of intercourse, transferring active emotional interaction. The coach's mastery is based on several components: pedagogical directness, knowledge, and professionally important qualities. The profession of a coach is also a different kind of pedagogical activity of a teacher, and the skills of a teacher are specific, similar to the professional activity of a teacher-teacher. This is due to the fact that there is a direct fallow between teachers and gaining knowledge and skills by athletes. Whether pedagogical activity is different and foldable, the trainer's activity may be especially special, which mak es it even more complicated. The duty of the coach, the hour of the match with the duty of the teacher is to complete his own. At the current stage of the development of psychological science, it is important for domestic and foreign psychologists to bring up the problem of deali ng with emotional distress syndrome. Research on the burnout syndrome is clearly not enough, resulting in a lack of scientific knowle dge about the essence and mechanisms of this phenomenon and the lack of reliable, effective methods for its prevention and correction.

Currently, there is no single view on the structure of the burnout syndrome, despite this, it is a personal deformation due to emotionally difficult and tense relationships in the «person-to-person» system.

Keywords: sports coach, training process, emotional vigor, psychological defense, motivation.

Постановка проблеми

Професійна робота тренера близька до педагогічної роботи викладачів фізичного виховання на всіх рівнях: освітньому, виховному, позашкільному та інших [3]. Важливо те, що професійна діяльність тренера має риси які зближують її з іншими педагогічними спеціальностями, так і специфічними: виражена спортивна спеціалізація; більшою мірою зацікавленість у результаті своєї праці, у спортивних результатах учнів; діяльність має нерегламентований характер; перебування у постійному пошуку нових здібних учнів; здатність реально здійснювати прогнозування спортивних досягнень; постійно проводити відбір спортсменів; збереження фізичного та психічного здоров'я спортсменів на тренувальних заняттях і змаганнях, все це створює реальну небезпеку нервової перенапруги [4].

Виразність синдрому «емоційного вигоряння» негативно позначається на професійній діяльності, насамперед, у системах «людина-людина» [7]. Оскільки робота тренера, вчителя фізкультури відноситься до професій саме такого типу, це, безсумнівно, позначиться на успішності їхньої роботи.

Аналіз наукових досліджень та публікацій

У даних сучасних досліджень наочно показано, що «емоційне вигоряння» можна відрізнити від інших термінів (професійне вигоряння, психічне вигоряння). Саме емоційне вигоряння м ожна віднести до самостійного феномена. Який має свої причини, джерела, механізми та закономірності виникнення та розвитку, умови протікання, методи профілактики та лікування. Однак, незважаючи на те, що існує досить велика кількість досліджень даної проблеми, інтегрованої, узагальненої, загальновизнаної моделі емоційного вигоряння, підкріпленої систематичними науковими дослідженнями, на думку багатьох авторів [1; 3; 5; 8], досі не створено. В даний час немає єдиного погляду на структуру емоційного вигоряння, але, незважаючи на це, воно є особистісною деформацією внаслідок емоційно утруднених і напружених відносин у системі «людина-людина». Відповідно, досліджень синдрому емоційного вигоряння явно недостатньо, наслідком чого є дефіцит наукового знання про сутності та механізми даного явища та відсутність надійних, ефективних методик його профілактики та корекції.

Мета роботи: визначити особистісні психологічні аспекти, які характеризують емоційне вигоряння спортивних тренерів.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел, інформаційних джерел мережі інтернет, комплекси дослідження емоційного вигоряння, діагностика методів психологічного захисту, діагностика мотиваційної структури особистості, методи математичної обробки даних.

Виклад основного матеріалу дослідження

Майстерність тренера базується на чотирьох компонентах: педагогічної спрямованості, знаннях, уміннях та професійно важливих якостях. Професія тренера є також різновидом педагогічної діяльності викладача, оскільки має специфіку, схожу з професійною діяльністю педагога-вихователя. Тому існує пряма залежність між здібностями викладача та набуттям знань та навичок спортсменами [2].

До завдань нашого дослідження входило виявлення особливостей прояву синдрому емоційного вигоряння у спортивних тренерів та викладачів фізичного виховання (табл.1).

Таблиця 1. Симптоми емоційного вигоряння тренерів та викладачів фізичного виховання

Аналіз результатів діагностики у основній вибірці показав, що у спортивних тренерів деякі із представлених симптомів емоційного вигоряння ставляться до розряду не сформованих, так як не досягають мінімального показника 9 балів. До симптомів, що складаються, в загальній структурі синдрому відносяться «невдоволеність собою», «редукція професійних обов'язків», «емоційний дефіцит» і «психосоматичні порушення». Домінуючим симптомом у синдромі емоційного вигоряння у тренерів є «особиста відстороненість».

Домінуючими симптомами у структурі синдрому у викладачів фізичного виховання є «незадоволеність собою» та «емоційна відстороненість». Аналіз ступеня вираженості синдрому емоційного вигоряння дозволяє припустити, що у викладачів фізичного виховання синдром емоційного вигоряння більш властивий, порівняно зі спортивними тренерами.

Відмінності у ступені вираженості окремих симптомів емоційного вигоряння загалом, з погляду, пов'язані, насамперед, з особливостями професійної діяльності піддослідних. Однак ми припускаємо, що особливості прояву синдрому емоційного вигоряння пов'язані і з переважною мотивацією респондентів (табл.2).

Таблиця 2. Мотиваційна структура особистості тренера

В результаті дослідження виявлено, що в середньому, по групі для тренерів характерне переважання шкал творчої активності, соціальної корисності і загальної активності. Що свідчить про яскраво вираженому «робочому» мотиваційному профілі особистості, і, отже, свідчить у тому, що мотивація, що з робочої сферою, має чільне значення у структурі мотиваційної сфери особистості спортивних тренерів. Можемо говорити про наявність прогресивного мотиваційного профілю особистості тренера, тому що загальний рівень мотивів, що розвивають («загальна активність», «творча активність», «соціальна корисність») перевищує загальний рівень мотивів підтримки («підтримка життєзабезпечення», «комфорт», «соціальний статус»). Даний тип профілю переважає в осіб, які досягли успіху в роботі, із соціально спрямованою позицією. Отже, ми можемо припустити, що в середньому по групі тренери задоволені своїми досягненнями і в цілому орієнтовані на соціум. Їх відрізняє висока активність та прагнення бути соціально корисними, вони спрямовані на розвиток, досягнення, розширення предметної та соціальної сфери діяльності.

До переважних шкал мотиваційного профілю в середньому за групою вчителів фізичної культури відносяться «комфорт», «соціальний статус», «загальна активність» та «життєзабезпечення». Як видно з переважаючих шкал, для викладачів фізичного виховання в середньому по групі більшою мірою властива «загальножитейська» спрямованість і, як наслідок, регресивний мотиваційний профіль, в якому домінує спрямованість на задоволення особистих мотивів підтримки життєзабезпечення, тенденція до комфортного існування, у тому числі. Виявлено, що у спортивних тренерів відсутня яскраво виражена мотивація як уникнення невдач, так і мотивація прагнення до успіху (7,43 і 8,82 бала відповідно). У групі викладачів фізичного виховання мотивація до успіху також низька (8,7 бала), проте, спостерігається середньо виражена мотивації прагнення успіху (11,4 бала).

Отже, ми можемо припустити, що тренери не уникають відповідальних завдань, не шукають причин відмови від них. Але водночас їхня діяльність може бути призупинена у разі перешкод, а прагнення досягти високих показників виражено слабо. Немає високої активності та ініціативності. А викладачі фізичного виховання більшою мірою орієнтовані на уникнення невдач у роботі порівняно зі спортивними тренерами. Що може виявлятися у невпевненості в собі, у занепокоєнні та страху, відсутності задоволення від діяльності, в якій можливі тимчасові невдачі. Особливості синдрому емоційного вигоряння у тренерів можуть взаємопов'язані з переважним методом психологічного захисту. Представлені середньогрупові показники ступеня виразності методів психологічного захисту, виявлені у тренерів (табл. 3).

Таблица 3. Методи психологічного захисту

В середньому по групі серед тренерів основним методом психологічного захисту, є «заперечення», дещо рідше проявляється «регресія».

У той самий час для викладачів фізичної культури більшою мірою властиві такі методи психологічного захисту, як «компенсація», «заміщення» і «проекція». Отже, ми можемо припустити, що найчастіше в травмуючій ситуації тренери заперечують деякі фрустріруючі обставини або умови, що викликають тривогу. Також можна сказати, що вчителям властива несвідома спроба подолання реальних чи уявних недоліків, яка реалізується через наполегливу роботу над собою, самовдосконалення, через прагнення до досягнення значних результатів у обраних для цього видах діяльності.

Ґрунтуючись на особливостях симптомів емоційного вигоряння, мотиваційної сфери особистості та переважних способах психологічного захисту ми припустили наявність значних взаємозв'язків між виявленими показниками у спортивних тренерів. Отже, чим більше виражена мотивація підтримки життєзабезпечення, тобто чим більш виражена прагматична позиція тренера, тим більше втрачається інтерес до спортсмена і тим менше тренер переживає психотравмуючі ситуації.

Було виявлено негативний кореляційний зв'язок між «деперсоналізацією» та «інтелектуалізацією», який у свою чергу негативно пов'язаний з «невдоволенням собою», а далі з мотивацією уникнення невдач. Отже, ми можемо сказати, що більш виражений симптом деперсоналізації чи особистісної відстороненості у тренера, тим менш йому властивий «розумовий» засіб подолання конфліктної ситуації без переживань. Слабо виражена «інтелектуалізація» у тренерів, як метод психологічного захисту, свідчить про високу незадоволеність собою, яка, у свою чергу, говорить про низьку мотивацію до уникнення невдач. Переважна більшість «заперечення» як методу психологічного захисту свідчить про низьку вираженість симптому «загнаність у клітину» і про низький «емоційний дефіцит». Отже, ми можемо сказати, що для тренерів у середньому по групі при домінуванні «заперечення» властиве підвищення емпатії щодо суб'єктів своєї діяльності та зниження почуття безвиході в обставинах, що травмують.

Ми також виявили, що «проекція» як метод психологічного захисту пов'язаний із кількома симптомами синдрому емоційного вигоряння та зі ступенем вираженності самого синдрому. Отже, ми можемо припустити, що більш властива для тренера тенденція приписувати іншим людям свої недоліки і перекладати на них провину за скоєні помилки, тим більшою мірою виявлятиметься зниження якості виконання професійних обов'язків, підвищиться емоційна відстороненість та посилиться переживання психотравмуючих ситуацій. Як наслідок, позитивного взаємозв'язку «проекції» та деяких симптомів синдрому емоційного вигоряння спостерігається прямий взаємозв'язок із загальним рівнем розвитку синдрому емоційного вигоряння.

Отже, ми можемо сказати, що «проекція» посилює симптоми синдрому емоційного вигоряння, тоді як «заперечення» та «інтелектуалізація» - знижують їх.

емоційне вигоряння спортивний тренер психологічний

Висновки

Зроблено висновок, що вигоряння - це синдром, група симптомів, що з'являються разом. Однак усі симптоми ні в кого не виявляються одночасно, тому що вигоряння - процес суто індивідуальний у будь-якій професії.

Розвитку емоційного вигорання сприяють особливості людини, зайнятої у певній професійній сфері.

Педагогічна практика в роботі тренера показує, що прояв симптомів синдрому емоційного вигоряння, факт втрати інтересу до професії та підопічного, зведення емоційної сторони спілкування до мінімуму відбувається вже на третьому році роботи хорошого тренера. Існуюче протиріччя між необхідністю виконувати вимоги, що пред'являються професією, і при цьому творчо реалізувати себе як особистість призводить до виникнення низки чинників, що впливають на розвиток синдрому емоційного вигоряння у професійній діяльності тренера.

Перспективи подальших досліджень спрямовані на вивчення особливостей значення прогресивного мотиваційного профілю особистості тренера.

Література

1. Багорка А. Оцінка професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в системі «коледж-університет»: розумовий критерій / А. Багорка, А. Конох //Молодь і ринок. Дрогобич, 2019. Вип. 11 (178). С. 16-20 .

2. Ващенко І.В. Психологічні ресурси особистості в подоланні складних життєвих ситуацій / І.В. Ващенко, Б.Б. Іваненко // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. Вип. 40. С. 33-49.

3. Зливков В.Л., Лукомська С.О. Сучасні тренінгові технології розвитку особистості в освіті. Київ. 2022. 184 с.

4. Мордвінцев Г. Формування здорового суспільного клімату в студентському спортивному колективі / Г. Мордвінцев, В. Звонар, М. Петрушко // Матеріали 77-ої підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету здоров'я та фізичного виховання ДВНЗ «Ужгородський національний університет» 27-28 лютого 2023 року. Ужгород, 2023. С.138-142.

5. Левшенюк Н. Теоретичне обґрунтування поняття психологічної готовності особистості до педагогічної діяльності

6. Кауфман С. За межами піраміди потреб. Новий погляд на самореалізацію / Пер. з англ. Київ: Лабораторія, 2021. 400 с.

7. Матвійчук Т.Ф. Психолого-педагогічні аспекти професійної підготовки фахівців у галузі фізичного виховання. Витоки педагогічної майстерності. 2015. №15. С. 200-205.

8. Матвійчук Т.Ф. Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів фізичного виховання у процесі професійної підготовки [дисертація]. Львів: Львівський науково-практичний цент інституту профейсійно-технічної освіти. 2015. 201 с.

Reference

1. Bagorka A. Assessment of professional training of future specialists in physical education and sports in the "college-university" system: mental criterion / A. Bagorka, A. Konoh // Youth and market. Drohobych, 2019. Issue 11 (178). P. 16-20.

2. Vashchenko I.V. Psychological resources of personality in overcoming difficult life situations / I.V. Vashchenko, B.B. Ivanenko // Problems of modern psychology: Collection of scientific works of K-PNU named after Ivan Ohienko, Institute of Psychology named after H.S. Kostyuka of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2018. Issue 40. P. 33-49.

3. Zlyvkov V.L., Lukomska S.O. Modern training technologies of personality development in education. Kyiv. 2022. 184 p.

4. Mordvintsev G. Formation of a healthy social climate in the student sports team / G. Mordvin tsev, V. Zvonar, M. Petrushko // Materials of the 77th final scientific conference of the faculty of health and physical education of the Uzhhorod National University, February 27-28, 2023. Uzhhorod, 2023. P.138-142.

5. Levshenyuk N. Theoretical justification of the concept of psychological readiness of the individual for pedagogical activity

6. Kaufman S. Beyond the pyramid of needs. A new look at self-realization / Trans. from English Kyiv: Laboratory, 2021.400 p.

7. Matviychuk T.F. Psychological and pedagogical aspects of professional training of specialists in the field of physical education. Origins of pedagogical skills. 2015. No. 15. P. 200-205.

8. Matviychuk T.F. Formation of pedagogical skill of future teachers of physical education in the process of professional training [dissertation]. Lviv: Lviv Scientific and Practical Center of the Institute of Vocational and Technical Education. 2 015. 201 p.

Размещено на Allbest.ru