Психологічна платформа професійного мовлення студентів технічного ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru

Психологічна платформа професійного мовлення студентів технічного ЗВО

Тоцька Наталія Леонідівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри загальноосвітніх гуманітарних та природничих дисциплін, Херсонський національний технічний університет, м. Хмельницький

Фролова Маргарита Едуардівна старший викладач кафедри загальноосвітніх гуманітарних та природничих дисциплін, Херсонський національний технічний університет, м. Хмельницький

Анотація

У статті досліджується проблема особистості у психології. Розглядаючи психологічні особливості розвитку професійного мовлення студентів, нас цікавили два аспекти: по-перше, психологічні процеси під час занять (психологічні особливості є гарантом узагальнення здобутих знань, їх систематизації та абстрагування, чим багатша мовна особистість професійною лексикою, тим яскравішими є засоби інтелектуального самовираження); подруге, ефективність тих чи інших заходів щодо поліпшення навчальної діяльності. Саме з цим і пов'язані принципи індивідуального підходу до формування особистості.

Індивідуально-психічна сфера діяльності визначається сукупністю психічних дій, в основі яких лежить взаємодія психологічних принципів. тому істотним є питання (яке, до речі, дуже часто ігнорують спеціалісти) про те, наскільки точно (адекватно) студент сприймає та інтерпретує смислову інформацію, що міститься у текстах усного і писемного мовлення, наскільки точно і чітко може їх відтворити, яке місце відводить кожному конкретному тексту у загальній системі своїх знань та уявлень про навколишній світ. Чи увійдуть одержані знання у картину світу, сформовану у свідомості особи, зайнявши у ній відповідне місце. Чи так і залишаться уривками розрізнених відомостей, «схоплених» на різних етапах навчання. Від вирішення цього питання часто залежить, чи бути студенту справді освіченою людиною.

Під час вивчення особистості та її опису в психології у полі зору дослідників є не когнітивні елементи, тобто емоційні характеристики, воля і здібності. На перший план виступає інтелект, у якому найінтенсивніше

проявляється мова. Спроможність зв'язного висловлювання відображає не лише рівень володіння мовою фахівцем, а й рівень його розумового і емоційного розвитку. Мова йде про розробку мотиваційної основи навчанню мовлення, конкретизації загальних цілей його формування в структурі знань, вмінь і навичок.

Мовна діяльність повинна виступати не як предмет вивчення, а як засіб навчання вмінь і навичок.

Ключові слова: професійне мовлення, мислення, смислова інформація, психологічні здібності, мовна інтуїція, емпатія, формування особистості, структура знань.

Totska Natalia Leonidovna PhD in Pedagogy, Associate Professor Department of General Educational Humanities and Natural Sciences Disciplines, Kherson National Technical University, Khmelnitsky

Frolova Marharyta Eduardivna Senior Teacher, Department of General Educational Humanities and Natural Sciences Disciplines, Kherson National Technical University, Khmelnitsky

PSYCHOLOGICAL PLATFORM OF PROFESSIONAL SPEECH OF TECHNICAL HIGH SCHOOL STUDENTS

Abstract

The article studies the problem of personality in psychology. Considering the psychological features of the development of professional speaking of students, we were interested in two aspects: firstly, psychological processes during classes (psychological features are a guarantee of generalization of acquired knowledge, their systematization and abstraction, the richer the professional vocabulary of the linguistic personality is, the more effective means of intellectual self-expression are); secondly, the effectiveness of certain measures as to the improvement of educational activities. It is what that the principles of an individual approach to formation of the personality are related to.

Individual and mental sphere of activity is determined by a set of mental actions, which are based on the interaction of psychological principles. therefore, the important question (which, incidentally, is often ignored by experts) on how accurately (adequately) the student perceives and interprets the semantic information contained in the texts of oral and written language, how accurately and clearly can reproduce them, what place he or she assigns to each specific text in the general system of his or her knowledge and ideas about the world around. Whether the acquired knowledge is included into the picture of the world formed in the mind of the person, taking the appropriate place in it. Whether it remains fragments of disparate information, "captured" at different stages of learning. Whether a student is truly an educated person often depends on the solution of this question.

In the study of the personality and his or her description in psychology within the researchers' line of sight there are noncognitive elements, such as emotional characteristics, will and abilities. Intelligence comes to the fore, in which language is most intensively manifested. The ability to coherent speaking reflects not only the level of language proficiency of the specialist, but also the level of his mental and emotional development. It is a question of the development of a motivational basis to language teaching, specification of the general purposes of its formation in the structure of knowledge, skills and abilities.

Language activity should not act as a subject of the study, but as a means of teaching skills and abilities.

Keywords: professional speaking, thinking, semantic information,

psychological abilities, language intuition, empathy, personality formation, knowledge structure.

Постановка проблеми. Однією із якостей духовно багатої людини, необхідної для професійної діяльності, є високий рівень міжкультурної комунікації. Під час вивчення особистості та її опису в психології у полі зору дослідників є не когнітивні елементи, тобто емоційні характеристики, воля і здібності. На перший план виступає інтелект, у якому найінтенсивніше проявляється мова. Спроможність зв'язного висловлювання відображає не лише рівень володіння мовою фахівцем, а й рівень його розумового і емоційного розвитку.

Мовна діяльність повинна виступати не як предмет вивчення, а як засіб навчання. Саме в процесі мовленнєвої діяльності можна по-справжньому осмислити ресурси мови, навчитися самостійно користуватися ними.

Слушно звернутися до концепції В. Гумбольта про те, що мова - безперервний процес людської діяльності. Він уважає слова і правила не фіктивними продуктами наукового аналізу, а реальними продуктами мовлення. За його словами можна зробити висновок: мова є орган, що формує думку. Інтелектуальна діяльність, цілком духовна, глибоко внутрішня і така, що проходить у певному розумінні безслідно, через звук матеріалізується в мовлення і стає доступною для чуттєвого сприймання. Тому інтелектуальна діяльність і мова являють собою єдине ціле.

Мовленнєва діяльність, як і будь-яка інша, складається з систем дій, а кожна дія має свій операційний склад. До найважливіших дій мовленнєвої діяльності, які ведуть до формування структури комунікативних навичок відносять: роботу артикуляційного апарату, фізіологічного апарату мислення, емоційно-вольової сфери, психіки та пам'яті. Якщо операційний склад мовленнєвої дії може змінюватися залежно від умов спілкування, то структура мовленнєвої діяльності незмінна і складається з фаз орієнтації, планування, реалізації та контролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато питань цієї проблеми знайшло відображення у працях таких науковців як І.Бабій, Л.Барановська, І.Саражинська, Л.Березовська, Н.Борисенко, Г.Калмиков, Н.Колодій, Л.Калмикова, І. Лапшина, Н.Харченко. Проте проблема не стала предметом всебічного висвітлення науковців

Психологія професійної мовленнєвої діяльності була і досі залишається однією з найактуальніших проблем. Процес формування мовлення взагалі, на думку вчених-психологів, починається ще в ранньому дитинстві, розвивається в підлітковому віці та удосконалюється протягом життя (бо саме тоді закладаються основи інтелекту).

Мета статті - дослідження є мотив осмисленої практичної значимості досліджуваного. Мова йде про розробку мотиваційної основи навчанню мовлення, конкретизації загальних цілей його формування в загальній структурі знань, що здобуваються, вмінь і навичок.

Виклад основного матеріалу. Потреба у спілкуванні, професійному мовленні поряд із потребою в діяльності, праці є визначальною у становленні особистості, особливо в технічному виші. Мовлення найглибше пронизує свідомість і підсвідомість; доносить до студентів значну частину інформації про зовнішній світ, закономірності його функціонування. Безперечним фактором є те, що розвиток мовленнєвої особистості залежить від психологічної основи життя: стиль життя студента чи спосіб реагувати на життєві, виробничі проблеми.

Здобуття знань з різних галузей науки за допомогою українського мовлення є важливим психологічним процесом. Найголовнішою умовою професійного мовлення студентів технічного ВНЗ є взаємодія мовлення і мислення, оскільки фахівець повинен вміти правильно спланувати своє мовлення - відшукати відповідні засоби для передачі задуманого змісту, вміти забезпечити зворотній зв'язок. Професійна лексика, будучи засобом спілкування й відображення дійсності у свідомості особи, використовується як засіб спілкування між людьми певної галузі й у цій своїй комунікативній функції є особливим видом інтелектуальної, мовленнєвої діяльності. Тобто професійно зумовлене мовлення розглядається як процес породження й сприйняття висловлювання, як специфічний вид мовленнєвої діяльності, що забезпечує спілкування на виробництві. Одна з головних ролей у структурі діяльності приділяється мотивації і цілепокладанню. Для більш високих ступенів розвитку характерно, що роль загальної мети виконує усвідомлений мотив, що перетворюється завдяки його усвідомленості в мотив мети.

Розвиток мислення студентів технічних університетів забезпечує розуміння навчального матеріалу, зокрема з мови, забезпечує пізнання суті окремих мовних явищ, які синтезуються. Навчання професійно зумовленого мовлення базується на інтелектуальному розвиткові студента і водночас є рушійною силою цього процесу. Підхід і розуміння мовленнєвої діяльності як деякому конструкту, що складається з ряду взаємозалежних компонентів, на даний час дуже характерний. Багато дослідників уважають, що інтенсифікація навчального процесу залежить від оптимізації всього комплексу чинників, що впливають на мовленнєвий розвиток. У числі компонентів указуються: 1)мета і мотив дії; 2)учасники мовленнєвого акта, характер їхніх взаємин; 3)предмет мовлення; 4)місце і час спілкування; 5)умови спілкування; 6)форма спілкування (монолог, діалог; усна-письмова).

На наш погляд, у психологічному процесі інтелектуального виховання студента вищого технічного закладу провідна роль відіграє формування сталих духовних цінностей: треба добре пізнати самих себе, віднайти в традиціях виховання глибоке коріння свого роду й народу. Окрім того, основними складовими інтелектуальної діяльності студента технічного вишу є: сприймання, зосередженість, пам'ять, мовне чуття, мислення, уява, увага, які пов'язані між собою та базуються на розвиткові його певних психічних здібностях.

Мова є плодом розуму, вмістилищем історії, усіх людських шляхів, перехресть, розгалужень, об'їздів, переправ, глухих кутів, стежок і магістралей. При цьому всякий етимологічний словник вказує ще й на синтез мов, є історією перекладу та недоперекладу і свідчить про характер міжнародних контактів та непорозумінь. У мову часто повертається те, що колись з неї зникло, зокрема й через інші мови. І. Бодуен де Куртене підкреслював, що одна на одну впливають стара мова (обрядів, церкви, перекладів) і нова - мови схрещуються і змішуються не тільки територіально, а й хронологічно, тож, за його твердженням, немає і бути не може жодної чистої мови. Зважимо при цьому, що в добу панування супутникового телезв'язку та інтернету вже не випадає говорити про те, що якась мова безроздільно охоплює свою територію.

Очевидно, що одним із критеріїв того, що мови різні - і чи не найголовнішим - є потреба у перекладі. Але й ця потреба має свої кількісні та якісні виміри. Та й поняття перекладу доводиться щоразу уточнювати якраз із огляду на те, що ми називаємо мовою. Тобто два поняття можна визначити одне через одне, але тільки разом у сукупності. Складність саме у боротьбі протилежних процесів уніфікації та урізноманітненні лінгвосфери.

Провідміняймо дві лексичні іпостасі одного поняття: «ділова жінка» і «бізнес-леді» (див. таблицю 1). Отже, в однині маємо:

Таблиця 1

Як бачимо, іноземна дамочка вельми незалежно почувається у нашій мові - їй взагалі не потрібен український відмінок. Більше того, вона зовсім не приймає і множини, живучи серед звиклих братися за руки у хороводі лексичних слов'янок [1, С. 8]. Увага проявляється у спрямованості та зосередженості на певний об'єкт. Спрямованість думки виявляється в тому, що певний об'єкт привертає слух, зір, думку, а інші залишаються поза нею. Зосередженість - це відверненість від усього того, що не має відношення до об'єкта, на який спрямовується увага.

На наше переконання, аксіологічний компонент у такому розумінні дає змогу: - формувати позитивне ставлення до іншої культури та її носіїв; - усвідомлювати закони, за якими функціонує суспільство, розуміти норми та правила спілкування в суспільстві; - вибудовувати власну життєву позицію на основі усвідомлених та обраних як особистісні орієнтири детермінант; - формувати позитивне ставлення до процесу іншомовного навчання [2, С. 52].

Важливою якістю професійно-мовленнєвої особистості є мовне чуття (інтуїція) - специфічна психологічна здатність людини, яка є не тільки природженою. Мовне чуття формується під впливом середовища ще в той ранній період, коли дитина тільки-но починає говорити. З віком ця здатність відчувати слово, мову продовжує розвиватись і дозволяє завдяки початковому, середньому, вищому закладу досягнути досить високого рівня. К. Ушинський вбачав одне з першочергових завдань навчання в тому, щоб «розвивати ту духовну й природжену здатність, яку називають даром слова» [3].

Розвинені психологічні здібності: багате мовлення, сконцентрована увага, добра довготривала пам'ять, мовне чуття (дар слова), - запорука успішного оволодіння мовою (мовленням). Студенти запам'ятовуватимуть поняття, з яких складатиметься думка, а думка втілюватиметься в слово, вони відбиратимуть потрібні одиниці мовної системи й використовуватимуть їх з урахуванням змісту мовлення, ситуації спілкування. Тобто, здібності - основа комунікативних умінь. Комунікація, спілкування є важливим чинником розвитку людини, показником її інтелекту.

Є всі підстави твердити, що в діяльності особи беруть участь перцепційна (відображення речей і явищ у свідомості людини за допомогою органів чуття), мнемічна (сукупність формальних прийомів запам'ятовування, що забезпечують штучне закріплення матеріалу в пам'яті) та іматинативна (здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини) діяльність [4]. Дослідити цей складний процес необхідно для того, щоб пізнати інтелектуальний акт породження нового мовленнєвого продукту. Інтелектуальний акт - це комунікативний акт, що характеризується певною участю у сприйманні, пам'яті, мисленні та уяві. Цікавою є проблема формування в уяві студентів технічних університетів світоглядної картини.

На сучасному етапі розвитку суспільної думки під картиною світу розуміємо систему найзагальніших уявлень про світ. Вона відображається у науці за допомогою фундаментальних понять та принципів, з яких дедуктивно виводяться основні положення даної науки. З картиною світу пов'язані передумови розуміння світу, змістовно-онтологічні структури науково- пізнавальної діяльності [5, С. 251].

Важливими також психологічними основами розвитку професійного мовлення студентів технічного ЗВО є відчуття і сприймання. В.Сухомлинський писав, що треба уміти відчувати людину, її думку, настрій, бажання, і це сприятиме спілкуванню. Не менш потрібна й емпатія, яка допомагає бачити світ очима співбесідника. Про те, що суттєвою ознакою мовлення є людська діяльність одного індивіда, спрямована на передачу його думок іншому, читаємо в О.Есперсена.

Слід також зауважити, що у формуванні психологічного розвитку професійного мовлення вагому роль відіграють складові та передумови інтелектуальної діяльності студента технічного вищу (див. таблицю 2):

Таблиця 2

Психологічні складові інтелектуальної діяльності студента

Студент виступає суб'єктом основних соціальних діянь - спілкування й пізнання, у майбутньому - праці на підприємстві, через які здійснюється як інтеріоризація зовнішніх дій, так і екстеріоризація його внутрішнього життя. Тому професійне мовлення випускника технічного університету має визначатися співвідношенням суспільного й індивідуального, а також системою суспільних відносин, бо воно таке ж соціальне, як індивідуальне у важливому засобі спілкування - мові, індивідуальним механізмом якого є мовлення. Завдання вищої технічної школи у формуванні професійного мовлення полягає у тому, щоб визначити основний об'єкт навчання, яким має бути мовленнєва діяльність студента. Саме мовленнєва діяльність поєднує як мову, що є засобом - «інструментом», так і мовлення, яке є способом формування думки, предметом мовленнєвої діяльності. Завдання перекладача - вміти побачити та виправити помилки із застосуванням навичок редагування, на основі рефлексії та критичного мислення. Незважаючи на те, що процес критичного мислення, як зазначалося, не зводиться лише до алгоритму дій, формування навичок редагування тексту в студентів все ж вимагає усвідомлення певного алгоритму, який складається з того, що необхідно прочитати ще раз текст перекладу, порівняти його з оригіналом, виявити лексичні, граматичні або стилістичні помилки, виправити їх, упевнитись, що текст перекладу повною мірою відповідає комунікативній інтенції вихідного тексту та передає авторський стиль, а потім ретельно перечитати текст перекладу ще раз [6, С. 46].

Важливим для вищого технічного закладу освіти є завдання навчити студентів не тільки мовних засобів, тобто слів і правил української мови, а й самого способу формування думки, тобто мовлення. Розглядаючи професійну особистість, звертаємо увагу і на такі чинники, які безперечно впливають на її розвиток - розуміння студентом сенсу буття, мети життя. Тут ми розглядаємо особистість у соціально-психологічному плані, оскільки її розвиток виражений у мові і через мову на основі мовних засобів. Виникає необхідність всебічного теоретичного пояснення та постійного практичного випробування й удосконалення системи усіх соціальних груп (загальне середовище, університет, виробництво).

Окрім того, професійне мовлення для студентів технічного університету - це джерело передачі знань, фахового досвіду, інформації про навколишній світ. Аналіз науково-методичної джерельної бази, практичне впровадження дистанційної освіти з методики навчання української мови дозволяють констатувати, що:

Дистанційне навчання - це ефективна форма роботи, яка створює можливості для реалізації сучасних підходів у лінгводидактичній підготовці, сприяє академічній підготовці, сприяє академічній мобільності студентів.

Створення дистанційного курсу є однією зі спроб пристосувати можливості інформаційного середовища Moodle для реалізації професійної підготовки та, сподіваємося, новим кроком у розвитку практичного аспекту лінгводидактики [7, С. 162].

Індивідуально-психічна сфера діяльності визначається сукупністю психічних дій (перцептивні, мнемічні, мислетворчі), в основі яких знаходиться взаємодія психологічних процесів.

Основні функції цієї сфери діяльності - орієнтовно-дослідницька, плануюча й корегуючи. Ця діяльність людини може бути визначена як сукупність вищих, специфічних форм психологічної діяльності. Специфіка людської діяльності у всіх її проявах зумовлена соціально-психологічними та історичними законами розвитку й реалізується у певних специфічних формах відображення діяльності - вербальному мисленні, мові. Сюди входить, насамперед, формування навичок активного сприймання граматичного і лексичного матеріалу як засобу засвоєння спеціальних (фахових) дисциплін, спілкування, розуміння наукових лекцій українською мовою. Формуючи професійне мовлення, треба дбати про те, щоб студенти вищих навчальних закладів не лише опановували лексику виучуваної мови, а й під час опрацювання наукової літератури думали цією мовою, не вдаючись до перекладу.

Висновки

Цілеспрямоване заохочення до смислової інформації, що міститься у навчальних текстах, складає, по суті, основу процесу навчання. Через спеціальні тексти студент прилучається до знань, соціальних цінностей і норм, до того спектру різноманітних вражень, котрі накопичені людьми у ході їх практичної та розумової діяльності.

Саме тому істотним є питання (яке, до речі, дуже часто ігнорують спеціалісти) про те, наскільки точно (адекватно) студент сприймає та інтерпретує смислову інформацію, що міститься у текстах усного і писемного мовлення, наскільки точно і чітко може їх відтворити, яке місце відводить кожному конкретному тексту у загальній системі своїх знань та уявлень про навколишній світ. Чи увійдуть одержані знання у картину світу, сформовану у свідомості особи, зайнявши у ній відповідне місце. Чи так і залишаться уривками розрізнених відомостей, «схоплених» на різних етапах навчання. Від вирішення цього питання часто залежить, чи бути студенту справді освіченою людиною, чи стане дилетантом у багатьох питаннях, включаючи й обрану професію.

Література

Тоцька, Н.Л. Соціально-гуманітарний вісник: зб.наук. пр. - Вип. 20, 21. - Харків: Наукове товариство «Наука та знання», - C. 8.

Пасічник, О.С., Пасічник, О.О. Дидактичне обґрунтування емоційно-ціннісного компонента змісту навчання іноземних мов. Український педагогічний журнал. Інститут педагогіки НАПН України № 1. 2019. - C. 52.

Ушинський, К. Посібник для викладачів за Рідним словом. Вибрані педагогічні твори. В 2-х т. - К., - Т.1. 1983. - 496 с.

Войшко, В.І. Психологічний словник / Під ред. В.І. Войшко. - К., 1982.- 214 с.

Костюк, Г. Про психологію розуміння. Навчально-виховний процес і розвиток особистості. - К., 1989. - C. 251-300.

Гусленко, І. Професійна компетентність перекладача при навчанні редагування письмового перекладу в контексті формування критичного мислення. Український педагогічний журнал. Інститут педагогіки НАПН України № 1. 2021.- C. 46.

Нагрибельна, І.А., Сугейко, Л.Г., Мельничук, Ю.Ю. Упровадження дистанційного курсу з методики навчання української мови на основі системи Moodle. Інформаційні технології і засоби навчання. Т. 77, №3. 2020. - C. 162-174.

References

Totska, N.L. (2018). Sotsialno-humanitarnyi visnyk- Socio-humanitarian bulletin, 20, 21, 8. [in Ukrainian].

Pasichnyk, O.S., Pasichnyk, O.O. (2019). Dydaktychne obgruntuvannia emotsiino- tsinnisnoho komponenta zmistu navchannia inozemnykh mov [Didactic substantiation of the emotional and value component in the content of foreign language teaching]. Ukrayinskyi pedahohichnyi zhurnal. Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy - Ukrainian pedagogical journal. Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 1, 52 [in Ukrainian].

Ushynskyi, K. (1983). Posibnyk dlia vykladachiv za Ridnym slovom [Handbook for teachers of the Native word]. Vybrani pedahohichni tvory - Selected pedagogical works. (Vols.1.), 496. [in Ukrainian].

Voyshko, V.I. (1982). Psykholohichnyy slovnyk - Psychological dictionary, 214. [in Ukrainian].

Kostiuk, H. (1989). Pro psykholohiiu rozuminnia. Navchalno-vykhovnyi protses i rozvytok osobystosti. [On the psychology of understanding. Educational process and personality development], 251-300 [in Ukrainian].

Huslenko, I. (2021). Profesiina kompetentnist perekladacha pry navchanni redahuvannia pysmovoho perekladu v konteksti formuvannia krytychnoho myslennia. [Professional competence of the translator at training of the written translation editing in the context of the critical thinking formation]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy - Ukrainian pedagogical journal. Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 1, 46 [in Ukrainian].

Nahrybelna, I.A., Suheiko, L.H., Melnychuk, Yu.Yu. (2020). Uprovadzhennya dystantsiynoho kursu z metodyky navchannya ukrayinskoi movy na osnovi systemy Moodle [Introduction of a distance course on the methodology of teaching the Ukrainian language based on the Moodle system]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 77 (3), 162-174. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru