Копінг-поведінка як чинник формування готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками-девіантами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Копінг-поведінка як чинник формування готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками-девіантами

На основі теоретичних розвідок встановлено, що професійна діяльність майбутніх психологів супроводжується стресовими ситуаціями, які, ймовірно, впливають на якість психодіагностичної, профілактичної, консультативної й психокорекційної роботи. Виявлено, що конструктивні стратегії копінг-поведінки допомагають знижувати психологічну напругу, тривожність майбутніх психологів, сприяють продуктивній професійній діяльності. копінг поведінка психолог підліток

Вважаємо, що в процесі професійної підготовки майбутніх психологів в закладах вищої освіти слід розвивати конструктивні стратегії копінг-поведінки в контексті формування готовності до роботи з підлітками-девіантами, через збагачення змісту роботи із вказаною групою осіб, розвиток особистісних ресурсів здобувачів в процесі проведення психологічних тренінгів.

Ключові слова: копінг-поведінка, копінг-стратегії, майбутні психологи, підлітки, девіантна поведінка.

Abstract

COPING BEHAVIOUR AS A FACTOR IN THE FORMATION OF FUTURE PSYCHOLOGISTS' READINESS TO WORK WITH DEVIANT ADOLESCENTS

The article analyses the content of the concept of “coping behaviour” in the context of training future psychologists to work with adolescents prone to deviant behaviour. It is generalised that the coping behaviour of future psychologists should be considered as a psychological mechanism of adaptation, which is formed in the process of professional training to work with this category of people, allows to reduce the impact of stress factors and ensures productive interaction with deviant adolescents.

On the basis of theoretical research, it has been established that the professional activity of future psychologists is accompanied by stressful situations that are likely to affect the quality of psychodiagnostic, preventive, counselling and psychocorrectional work. It has been found that constructive coping strategies help to reduce psychological stress and anxiety of future psychologists and contribute to productive professional activity.

It has been found that for most future psychologists, interaction with adolescents prone to deviant behaviour is stressful and causes emotional stress, which is associated with a lack of experience in working with them. According to the results of the diagnostics, applicants who have a high level of interest in working with deviant adolescents demonstrate a high level of psychological adaptability and choose constructive coping strategies, including problem solving, in interaction with deviant adolescents. It is stated that a significant part of future psychologists is focused on social support. This strategy is associated with unwillingness to work with deviant adolescents. However, among fourth-year students, compared to second-year students, there is a higher percentage of people who show self-control and can take responsibility for their professional decisions.

We believe that in the process of professional training of future psychologists in higher education institutions, constructive coping strategies should be developed in the context of forming readiness to work with deviant adolescents, by enriching the content of work with this group of people, developing personal resources of students in the process of conducting psychological trainings.

Keywords: coping behaviour, coping strategies, future psychologists, adolescents, deviant behaviour.

Постановка проблеми

Аналіз літературних джерел показав значний науковий інтерес до проблеми продуктивних копінг-стратегій поведінки особистості. Дослідження представлені працями як зарубіжних (Р. Лазарус, Р. Моосє, С. Фолькман, Н. Хаан та ін.), так і вітчизняних (В. Олефір, Н. Родіна, О. Склень, Т. Ткачук та ін.) науковців.

Проблема активно досліджується і сучасними вченими, зокрема, увага приділяється вивченню копінг-поведінки особистості в умовах життєдіяльності (Г. Діденко, Я. Ляшин, Ма Фу, М. Мартіросян. Л. Степаненко, В. Шебанова та ін.), в роботі з підлітками девіантної поведінки (А. Кіясь, А. Сидоренко), в контексті формування готовності особистості до професійної діяльності (О. Гринчук, Н. Підбуцька).

Значний науковий інтерес становлять праці, в яких аналізуються стратегії копінг-поведінки майбутніх психологів (К. Аверіна, Г. Варіна, О. Ігумнова, Ж. Новікова, Д. Отич, Т. Рисинець, Р. Сірко та ін.). Слушно зауважують К. Аверіна, Г. Варіна, О. Тараненко, що стресові фактори у професійній діяльності психологів викликають невпевненість та негативно позначаються на професійній діяльності молодого фахівця. На думку дослідників, саме конструктивна стратегія поведінки забезпечує продуктивну діяльність майбутнього психолога та сприяє професійному самовизначенню майбутнього фахівця [11].

Успішною є стратегія поведінки, яка на думку А. Кіясь, дозволяє усвідомлювати значущість вирішення проблемної ситуації, побудувати індивідуальний стиль діяльності, задовольняє потреби особистості та забезпечує комфортний психологічний стан фахівця [3].

Тому, особи, у яких розвинута здатність до швидкого реагування та прийняття продуктивного рішення в ситуації посиленого стресу, на думку A. Meloian, є затребуваними на ринку праці [13].

Численні дослідження проблеми копінг-поведінки особистості лише дотично стосуються питання її впливу на формування готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками-девіантами. Тому зазначена проблема потребує деталізації та грунтовного дослідження.

Мета статті - теоретично проаналізувати та емпірично дослідити стратегії копінг-поведінки майбутніх психологів у контексті підготовки до роботи з підлітками-девіантами.

Досліджуючи копінг-стратегії у міжособистісній взаємодії з підлітками-девіантами А. Кіясь зазначає, що копінг-поведінка є відповіддю особистості на виклик ситуації, що потенційно чинить стресогенний вплив на особистість, блокує актуальні життєві потреби та порушує внутрішній стан, комфортний для особистості. Тому головною функцією копінг-поведінки є адаптація особистості до складних життєвих обставин [3].

О. Гринчук вважає, що копінг-стратегії є певними засобами, які допомагають управляти стресовими чинниками й виникають як відповідь особистості на загрозу, з метою подолання стресу [1].

У вітчизняній психології копінг-поведінку як ресурс особистості у подоланні стресових ситуацій часто ідентифікують із поняттям стресо-стійкості.

М. Шпак зауважує, що стресостійкість є інтегральною характеристикою особистості, яка включає когнітивний, емоційний, адаптивний та особистісний компонент, забезпечує здатність протистояти стресовим ситуаціям та зберігати психічне здоров'я. Авторка переконана, що пошук зовнішніх та внутрішніх ресурсів в подоланні стресових ситуацій, залежить від копінг-поведінки особистості [10].

Дослідники проблеми звертали значну увагу на вивчення чинників формування копінг-поведінки особистості. На думку Л. Степаненко, важливу роль у виборі стратегії поведінки подолання стресу слід відвести емоційній сфері особистості, зокрема емоційній збудливості, лабільності, чуйності тощо [7].

Д. Отич, досліджуючи роль Я-концепції у формуванні копінг-поведінки практичних психологів, робить висновок про те, що високий рівень розвитку змістових характеристик Я-концепції (когнітивної, емоційної, поведінкової) сприяє виробленню активних, просоціальних стратегій поведінки, а низький

рівень -- визначає пасивні, асоціальні копінги [6].

У науковій літературі представлені численні класифікації стратегій копінг-поведінки особистості у ситуаціях дії стрес-факторів. Зокрема, дослідник J.Willi, E. Heim виділяють три типи копінг-стратегій:

- конструктивні (продуктивні) стратегії, які допомагають швидко справлятись з дією стрес-факторів;

- відносно конструктивні (відносно продуктивні) стратегії, які допомагають справлятись із стресом, але лише в окремих ситуаціях;

- неконструктивні (непродуктивні) стратегії, які не допомагають справлятись із стресовою ситуацією та не усувають негативної дії стрес- факторів [14].

Конструктивні стратегії копінг-поведінки, на думку М. Оксютович, Д. Мельничука, спрямовані на вирішення кризової ситуації та залежать від особистісного досвіду та психологічних ресурсів, на основі яких формується власний індивідуальний конструктивний копінг. Тому індивід в кризових умовах використовує власну стратегію поведінки, що дозволяє конструктивно поводитись в умовах дії стрес-факторів, сприяє саморозвитку особистості та побудові внутрішньої позиції [5, с. 258].

Зазначене уможливлює висновок відносно того, що копінг-поведінку майбутніх психологів у роботі з підлітками-девіантами слід розглядати як психологічний механізм адаптації, що формується в процесі взаємодії із вказаною категорією осіб, забезпечує мінімізацію дії стресових факторів у професійній діяльності майбутніх психологів, дозволяє компетентно здійснювати психодіагностичну, профілактичну, консультативну й психокорекційну роботу зі схильними до девіантної поведінки підлітками.

Конструктивні стратегії копінг-поведінки допомагають знижувати психологічну напругу, тривожність майбутніх психологів, що сприятиме продуктивній професійній діяльності та взаємодії зі схильними до девіантної поведінки підлітками.

Тому нами було проведено емпіричне вивчення переважаючих копінг-стратегій поведінки майбутніх психологів у роботі з підлітками-девіантами, задля визначення найбільш адаптивних стратегій поведінки та окреслення шляхів формування конструктивної копінг-поведінки в контексті підготовки майбутніх психологів до роботи із вказаною категорією осіб. У дослідженні взяли участь студенти другого та четвертого курсів спеціальності 053 «Психологія» Рівненського державного гуманітарного університету .

Перед початком діагностики з досліджуваними аналізувались проблемні ситуації психологічного супроводу підлітків, схильних до девіантної поведінки, визначались методи роботи з ними. Після чого студентам була запропонована анкета, мета якої вивчення ставлення студентів до роботи з підлітками девіантної поведінки.

В ході проведеного опитування зі студентами нами було встановлено, що для майбутніх психологів взаємодія зі схильними до девіантної поведінки підлітками є ситуацією посиленої тривожності та відчуття стресу. Зокрема, для 57,5% опитаних студентів проведення психодіагностичної, профілактичної, консультативної й психокорекційної роботи зі схильними до девіантної поведінки підлітками є ситуацією посиленого стресового навантаження. Студентів хвилює те, що вони не можуть передбачити емоційні реакції, поведінку підлітків-девіантів, що ускладнює встановлення контакту з ними. Тому 35% опитаних не виявляють бажання працювати зі схильними до девіантної поведінки підлітками, а 42,5% остаточно не визначились з доцільністю цього напрямку у їх професійній діяльності, вважаючи таку поведінку можливою, хоча й не бажаною на цьому етапі їх підготовки.

Узагальнивши відповіді респондентів були зроблені наступні висновки. Серед опитаних є студенти, які цікавляться проблемою девіантної поведінки, особливостями її прояву в підлітковому віці, вмотивовані до проведення психодіагностичної, профілактичної, консультативної та психокорекційної роботи з ними. Вважаємо, що такі студенти мають високий рівень інтересу до роботи з підлітками девіантної поведінки. Досліджуваних, які не виявляють інтересу до проблеми девіантної поведінки в підлітковому віці, невмотивовані до роботи в цьому напрямку, незацікавлені в організації психологічного супроводу підлітків девіантної поведінки -- відносимо до групи з низьким рівнем сформованості інтересу до роботи в окресленому напрямку. Студенти, які хоч і зацікавлені у дослідженні проблеми девіантної поведінки, але не мають стійкого бажання працювати з такими дітьми, відносимо до групи із середнім рівнем сформованості інтересу до роботи з підлітками девіантної поведінки.

Результати сформованого інтересу до роботи з підлітками-девіантами представлено в таблиці 1.

Рівні сформованості інтересу майбутніх психологів до роботи із схильними до девіантної поведінки підлітками

З огляду на результати опитування, можемо констатувати, що серед студентів четвертого курсу (високий рівень 32%) відсоток зацікавлених у роботі зі схильними до девіантної поведінки підлітками вищий, ніж серед другокурсників (високий рівень 24%). Припускаємо, що така тенденція спостерігається через ширшу обізнаність з проблемою в ході вивчення дисциплін, які досліджують окреслену проблематику.

Для дослідження стратегій копінг-поведінки майбутніх психологів в контексті підготовки до роботи з підлітками-девіантами нами були обрані методики «Самооцінка психологічної адаптивності», яка мала на меті перевірити рівень здатності особистості до адаптації в складних умовах, «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана (адаптація Н. А. Сирота і В. М. Ялтонський) для вивчення домінуючих копінг-стратегій.

За результатами діагностики досліджуваних за методикою «Самооцінка психологічної адаптивності» нами було встановлено, що здобувачі четвертого курсу мають вищий рівень психологічної адаптивності (високий рівень 12%), у порівнянні з другокурсниками (високий рівень 8%).

Результати діагностики представлені на рисунку 1.

Рис. 1. Рівні психологічної адаптивності майбутніх психологів (%)

Таким чином, майбутні психологи, які мають високий рівень (12% четвертокурсників і 8% другокурсників), рівень вище середнього (20% четвертокурсників і 12% другокурсників) психологічної адаптивності здатні пристосовуватись до стресових ситуацій, що виникають у їх професійній діяльності. Тому в ситуації взаємодії з підлітками-девіантами, яка може викликати тривожність та невпевненість майбутніх психологів, вони швидко адаптуються, опановують себе та компетентно виконують свою професійну діяльність. Натомість здобувачі з низьким рівнем психологічної адаптивності (12% четвертокурсників і 16% другокурсників) відчуватимуть напруження у взаємодії з підлітками девіантної поведінки, що заважатиме ефективній реалізації психологічного супроводу таких підлітків.

Наступним кроком було вивчення переважаючих стратегій копінг- поведінки майбутніх психологів. З цією метою нами була проведена методика «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана (адаптація Н. А. Сирота і В. М. Ялтонський).

Згідно з отриманими даними у досліджуваних переважає копінг- стратегія пошук соціальної підтримки (48% другокурсників і 44% четвертокурсників). Стратегія відноситься до конструктивних, проте свідчить про неготовність майбутніх психологів самостійно приймати рішення та організовувати роботу з підлітками девіантної поведінки, вони потребують підтримки та координації в цьому питанні. Також серед досліджуваних спостерігається тенденція до обрання стратегії уникнення проблеми (36% другокурсників і 32% четвертокурсників). Обрана копінг-поведінка спрямована на уникнення стресу, що викликає відповідна ситуація, свідчить про недостатність копінг-ресурсів та навичок активного вирішення проблеми. Це створює підстави для формування низького рівня готовності майбутніх психологів до роботи зі схильними до девіантної поведінки підлітками.

Результати діагностики представлені на рисунку 2.

Разом з тим, слід відзначити, що серед другокурсників (16%) відсоток студентів, які прагнуть до вирішення проблеми, нижчий, ніж серед студентів четвертого курсу (24%). Подібну тенденцію можна частково пояснити кращою обізнаністю студентів старших курсів з проблемою девіантної поведінки, методами роботи зі схильними до девіантної поведінки підлітками, що дозволяє їм приймати самостійні рішення та брати відповідальність за вирішення проблеми. Зазначене дає підстави стверджувати, що професійна підготовка майбутніх психологів сприяє розвитку конструктивних стратегій копінг-поведінки в ситуаціях професійного характеру.

Рис. 2. Домінуючі копінг-стратегії майбутніх психологів за методикою «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана (адаптація Н.А. Сирота і В.М. Ялтонський) (%)

Результати діагностики дозволили нам визначити деякі закономірності. Здобувачі, які виявляють високий інтерес до роботи з підлітками девіантної поведінки (30%), мають високий (12,5%) або рівень вище середнього (32,5%) психологічної адаптивності, тобто здатні легко пристосовуватись до складних професійних ситуацій, обирають конструктивні стратегії копінг-поведінки, зокрема стратегію вирішення проблеми (25%). Вони демонструють самостійність у прийнятті рішень, здатні організовувати роботу зі схильними до девіантної поведінки підлітками.

Разом з тим, у групі досліджуваних є студенти, які схильні до уникнення проблеми (42,5%) та мають низький рівень психологічної адаптивності (17,5%), як наслідок не виявляють стійкого бажання та інтересу до роботи зі схильними до девіантної поведінки підлітками (37,5%), тому й не готові працювати у цьому напрямку, пояснюючи таке рішення складністю взаємодії з клієнтами.

Помітною є також тенденція до того, що серед четвертокурсників (32%) вищий відсоток досліджуваних мають високий інтерес до роботи з підлітками девіантної поведінки, демонструють високий рівень психологічної адаптивності (12%) та обирають стратегію вирішення проблеми (24%), меншою мірою орієнтуючись на пошук соціальної підтримки, в порівнянні з другокурсниками.

Зазначене дає підстави стверджувати, що викладання проблемно- орієнтованих дисциплін, розширює знання здобувачів щодо девіантної поведінки, її особливостей у підлітковому віці, формують компетентності, які забезпечують здатність успішно здійснювати психодіагностичну, профілактичну, консультативну й психокорекційну роботу. Тому вважаємо, що поетапне збагачення змісту професійної підготовки майбутніх психологів теоретичними знаннями та професійними вміннями, пов'язаними зі специфікою такої діяльності, сприяє формуванню готовності до роботи зі схильними до девіантної поведінки підлітками високої якості.

Ефективним засобом формування конструктивної копінг-поведінки особистості в напружених ситуаціях професійного характеру, на думку М. Дідух, є психологічно-професійний тренінг, який спрямований на корегування поведінки особистості через активізацію пізнавальної діяльності за допомогою інтерактивних технік (зокрема, групових дискусій, аналізу проблемних ситуацій, роботу у групах тощо) [2, с. 169].

Вибір конструктивних копінг-стратегій, на думку О. Ткачишиної, пов'язаний з особистісним потенціалом особистості, який слід розвивати. До особистісних ресурсів авторка відносить наполегливість, цілеспрямованість, оптимізм, мотивацію, рефлексивність, готовність до внутрішніх та зовнішність змін [8, с. 52].

З метою формування конструктивних стратегій копінг-поведінки майбутніх психологів в контексті підготовки до роботи з підлітками- девіантами в організацію освітнього середовища слід впроваджувати наступні заходи:

- активізувати пізнавальну активність здобувачів відносно проблеми через активні методи викладання компонентів освітньо-професійної програми (групові дискусії, евристичні методи, круглі столи, кейс-методи, метод «мозкового штурму» тощо);

- залучати майбутніх психологів до науково-дослідної роботи через участь у діяльності проблемних груп, наукових гуртків, наукових конференціях, що сприятиме аналізу окремих питань девіантної поведінки у підлітковому віці, експериментальному вивченню характерологічних особливостей підлітків, схильних до девіантної поведінки;

- розвивати практичні навички роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, в ході проходження практики, проведення практичних занять з відповідних компонентів освітньо-професійної програми на базі закладів середньої освіти;

- розкриття особистісного потенціалу та індивідуальних ресурсів здобувачів в ході проведення психологічних тренінгів, з використанням арттерапевтичних методів.

Вважаємо, що окреслені заходи розширюють обізнаність майбутніх психологів з проблемою девіантної поведінки у підлітковому віці, сприятимуть розвитку конструктивних стратегій копінг-поведінки у взаємодії з ними та визначатимуть високий рівень готовності до роботи зі схильними до девіантної поведінки підлітками.

Висновки

Проведене дослідження дозволило проаналізувати особливості копінг-поведінки майбутніх психологів, що формується в ході професійної підготовки в закладах вищої освіти. Очевидним є те, що рівень сформованості готовності майбутніх психологів до професійної діяльності, зокрема й до роботи з підлітками девіантної поведінки, залежать від стратегії поведінки у взаємодії з клієнтами. Конструктивні стратегії поведінки дозволяють опанувати себе в стресових ситуаціях професійного характеру, швидко приймати оптимальні рішення та якісно надавати психологічну допомогу. Результати проведеної діагностики показали, що старшокурсники мають вищий рівень психологічної адаптивності та обирають конструктивні стратегії копінг-поведінки в контексті підготовки до роботи з підлітками- девіантами. Подібні результати, ймовірно, пов'язані з більш грунтовними та систематизованими знаннями та сформованими навичками взаємодії з підлітками девіантної поведінки.

Таким чином, організація освітнього середовища в закладі освіти сприяє розвитку конструктивної поведінки в ході виконання професійних завдань та формуванню готовності до діяльності у вказаному напрямку. Подібні узагальнення спонукають до розробки моделі формування готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, з урахуванням важливості розвитку конструктивних копінг-стратегій.

Література:

1. Гринчук О. Копінг-стратегії поведінки як чинник формування психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до військової служби // Психологія особистості: науковий теоретико-методологічний і прикладний психологічний журнал. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2022. Т. 12. № 1. С. 26-34.

2. Дідух М. Конструктивна копінг-поведінка слідчих Національної поліції України у психологічно напружених ситуаціях: дис. канд. псих. наук: 19.00.06. Київ, 2018. 227 с.

3. Кіясь А. Особливості прояву копінг-стратегій вчителів у міжособистісній взаємодії з підлітками-девіантами // Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2010. №8.С. 441-450.

4. Ляшин Я. Є. Копінг у подоланні життєвих труднощів // Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам 'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. 2017. № 35. С. 293-309.

5. Оксютович М., Мельничук Д. Конструктивні стратегії поведінки особистості у психогенних кризових ситуаціях // Вчені записки Університету «КРОК». 2023. №1 (69). С.253-260.

6. Отич Д. Я-концепція як чинник копінг-стратегій майбутніх психологів: авт. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. Київ, 2014. 22 с.

7. Степаненко Л. В. Емоційні властивості в системі копінг-ресурсів особистості // Габітус. 2021. (21). С. 92-96.

8. Ткачишина О. Р. Особистісний потенціал як основа формування конструктивних копінг-стратегій // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Київ, 2022. Т.33 (72). № 4. С. 50-54.

9. Шебанова В. І., Діденко Г. О. Копінг-поведінка у сучасних психологічних дослідженнях // Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2017. № 39. С. 368-379.

10. Шпак М.М. Стресостійкість особистості в дискурсі сучасних психологічних досліджень // Габітус : науковий журнал. Гельветика, 2022. №39. С. 199-203.

11. Тараненко О.В., Варіна Г.Б., Аверіна К.С. Основні детермінанти копінг-поведінки майбутніх практичних психологів в стресових ситуаціях // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2015. № 2 (47). С.30-36.

12. Lazarus R., Folkman S. Stress, Appraisal and Coping. New York: Springer, 1984. 444 p.

13. Meloian, A., Pohribna, A., Kiian, A., Sharypin, A., & Bulavina, O. Specialists' basic behavioural coping strategies when handling stressful situations. // Amazonia Investiga. 2022. 11(60). 102-112.

14. Willi, J., Heim, E. Psychosoziale Medizin: Gesundheit und Krankheit in bio-sozialer Sicht. Springer. 1986. No 1. Р. 132-137.

References:

1. Hrynchuk, O. (2022) Kopinh-stratehii povedinky yak chynnyk formuvannia psykholohichnoi hotovnosti maibutnikh ofitseriv-psykholohiv do viiskovoi sluzhby [Coping- behavior strategies as a factor in forming psychological readyness of future military officer- psychoogists for military service]. Psykholohiia osobystosti: naukovyi teoretyko-metodolohichnyi i prykladnyi psykholohichnyi zhurnal. Ivano-Frankivsk : Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka. T. 12. № 1. 26-34 [in Ukrainian].

2. Didukh, M. (2018) Konstruktyvna kopinh-povedinka slidchykh Natsionalnoi politsii Ukrainy u psykholohichno napruzhenykh sytuatsiiakh [Constructive coping behavior of investigators of the National Police of Ukraine in psycologically stressfull situations]. Candidate's thesis. Kyiv.[in Ukrainian].

3. Kiias, A. (2010) Osoblyvosti proiavu kopinh-stratehii vchyteliv u mizhosobystisnii vzaiemodii z pidlitkamy-deviantamy [Features of teachers' coping strategies in interpersonal interaction with deviant adolescents]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii». № 8. 441-450 [in Ukrainian].

4. Liashyn, Ya. Ye. (2017) Kopinh u podolanni zhyttievykh trudnoshchiv [Coping in overcoming life challenges]. Problemy suchasnoi psykholohii: zb. nauk. prats Kamianets- Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy / za red. S. D. Maksymenka, L. A. Onufriievoi. № 35. 293-309 [in Ukrainian].

5. Oksiutovych, M., & Melnychuk, D. (2023) Konstruktyvni stratehii povedinky osobystosti u psykhohennykh kryzovykh sytuatsiiakh [Constructive personal behavior strategies in psychogenic crisis situations]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK». № 1 (69). 253-260 [in Ukrainian].

6. Otych, D. (2014) Ya-kontseptsiia yak chynnyk kopinh-stratehii maibutnikh psykholohiv [Self-concept as a factor of coping-strategies the future psychologists]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. 22 [in Ukrainian].

7. Stepanenko, L. V. (2021) Emotsiini vlastyvosti v systemi kopinh-resursiv osobystosti [Emotion trains in the system of emotional self-regulation of psychologists]. Habitus. (21). 92-96 [in Ukrainian].

8. Tkachyshyna, O. R. (2022) Osobystisnyi potentsial yak osnova formuvannia konstruktyvnykh kopinh-stratehii [Personal potential as the basis of forming constructive coping strategies]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia. Kyiv, T.33 (72). №4. 50-54 [in Ukrainian].

9. Shebanova, V.I., & Didenko, H.O. (2017) Kopinh-povedinka u suchasnykh psykholohichnykh doslidzhenniakh [Coping-behavior in modern psychological researches]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii». № 39. 368-379 [in Ukrainian].

10. Shpak, M. M. (2022) Stresostiikist osobystosti v dyskursi suchasnykh psykholohichnykh doslidzhen [Stress resistance of personatity in the discourse of modern psychological research]. Habitus : naukovyi zhurnal. Helvetyka. № 39. 199-203 [in Ukrainian].11. Taranenko, O.V., Varina, H.B., & Averina, K.S. (2015) Osnovni determinanty kopinh- povedinky maibutnikh praktychnykh psykholohiv v stresovykh sytuatsiiakh [The main determinants of coping behavior of future practical psychologists in stressful situations]. Naukovyi chasopys Natsionalnohopedahohichnoho universytetu imeniM. P. Drahomanova. J№ 2 (47). 30-36 [in Ukrainian].

12. Lazarus R., & Folkman S. (1984) Stress, Appraisal and Coping. New York: Springer, 444.

13. Meloian, A., Pohribna, A., Kiian, A., Sharypin, A., & Bulavina, O. (2022) Specialists' basic behavioural coping strategies when handling stressful situations. Amazonia Investiga. 11(60). 102-112.

14. Willi, J., & Heim, E. (1986) Psychosoziale Medizin: Gesundheit undKrankheit in bio- sozialer Sicht. Springer. No 1. R. 132-137.

Размещено на Allbest.ru