Психолого-педагогічні аспекти роботи спортивного психолога в команді кваліфікованих футболісток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-педагогічні аспекти роботи спортивного психолога в команді кваліфікованих футболісток

Олійник Ірина Сергіївна доктор філософії галузь знань 01 - Освіта / Педагогіка, спеціальність «Фізична культура і спорт», старший викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Олійник Михайло Олександрович кандидат наук з фізичного виховання і спорту, старший викладач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і здоров'я, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Анотація

психолог футболістка спортивна команда

Статтю присвячено питанню особливостей роботи психолога в спортивній команді. Визначені та описані основні напрямки психологічної роботи в спорті. Серед яких можна виокремити такі: психодіагностика тренера та спортсменів; психопрофілактика несприятливих та патологічних психічних станів у спортсменів та проявів негативних явищ у спортивному колективі; психогігієна спортивної діяльності; командоутворення та сприяння згуртованості команди; психологічна підготовка спортсменів; психологічна реадаптація та реабілітація як спортсменів, так і тренерів; психологічна корекція негативних реакцій, станів та неадаптивних форм поведінки; психологічне консультування тренерів та спортсменів. Охарактеризовано прикладні аспекти діяльності психолога на прикладі психологічного супроводу команди кваліфікованих футболісток. Розкриті головні аспекти роботи психолога в спортивній команді, якими є своєчасна допомога спортсмену у найрізноманітніших життєвих ситуаціях, ненав'язливе інформування тренерів з приводу актуальних проблем спортивної психології та новітніх методів роботи.

Проведено дослідження соціально-психологічного клімату та особливостей міжособистісної взаємодії в футбольній команді. В результаті проведеної діагностики було розроблено рекомендації спрямовані на оптимізацію міжособистісної взаємодії у двох системах «спортсмен- команда» та «спортсмен-тренер».

В роботі психологічний супровід спортивної команди розглядається як комплекс спеціальних заходів, які спрямовані на оптимізацію підготовки кваліфікованих спортсменів. Такий супровід включає психодіагностику, психологічне консультування спортсменів та тренера, розробку та надання рекомендацій, корекційну роботу (корекція негативних станів, підвищення групової згуртованості, навчання методам психорегуляції та інше), психологічну підготовку спортсменів.

Ключові слова: спортивна психологія, спортивний психолог, футбольна команда, психологічний клімат, психологічний супровід команди.

Abstract

Oliinyk Iryna Serhiyivna Doctor of Philosophy, field of knowledge 01 - Education / Pedagogy, specialty "Physical Culture and Sports", senior lecturer of the Department of Theory and Methodology of Physical Education and Sports, Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytskyi

Oliinyk Mykhailo Oleksandrovych Candidate of sciences in physical education and sports, senior lecturer of the department of physical rehabilitation, sports medicine, physical education and health, Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL ASPECTS OF THE WORK OF A SPORTS PSYCHOLOGIST IN A TEAM OF QUALIFIED FOOTBALL PLAYERS

The article is devoted to the issue of the peculiarities of the work of a psychologist in a sports team. The main areas of psychological work in sports are defined and described. Among which the following can be singled out: psychodiagnostics of coaches and athletes; psychoprophylaxis of adverse and pathological mental states in athletes and manifestations of negative phenomena in sports teams; psychohygiene of sports activities; team building and promotion of team cohesion; psychological training of athletes; psychological readaptation and rehabilitation of both athletes and coaches; psychological correction of negative reactions, states and maladaptive forms of behavior; psychological counseling of coaches and athletes.

The applied aspects of the psychologist's activity are characterized on the example of the psychological support of a team of qualified soccer players. The main aspects of the work of a psychologist in a sports team are revealed, which are timely assistance to the athlete in the most diverse life situations, unobtrusively informing coaches about current problems of sports psychology and the latest work methods. A study of the socio-psychological climate and features of interpersonal interaction in the football team was conducted. As a result of the diagnosis, recommendations aimed at optimizing interpersonal interaction in the two systems «athlete-team» and «athlete-coach» were developed.

In the work, the psychological support of the sports team is considered as a set of special measures aimed at optimizing the training of qualified athletes. Such support includes psychodiagnostics, psychological counseling of athletes and coaches, development and provision of recommendations, corrective work (correction of negative states, increase of group cohesion, training in methods of psychoregulation, etc.), psychological training of athletes.

Keywords: sports psychology, sports psychologist, football team, psychological climate, psychological team support.

Постановка проблеми

Стрімкий розвиток спорту як за кордоном, так і в нашій країні, активно висуває питання використання психологічних знань в галузі спорту та фізичного виховання. Практика постійно підтверджує той факт, що до підготовки спортсменок повинні бути залучені фахівці-професіонали, як тренери, так і психологи, які кваліфіковано використовують сучасні методичні та наукові підходи. Традиційна система підготовки кваліфікованих спортсменок, і зокрема футболісток, до змагань багато в чому вичерпує свої можливості. Можна стверджувати, що стан українського спорту перебуває на етапі становлення системи психологічного забезпечення спортсменів, що обумовлює потребу в впровадженні результатів психолого-педагогічних досліджень в практику спортивної діяльності.

Запропонована стаття присвячена дослідженню психолого- педагогічним аспектам діяльності спортивного психолога, а саме питанню організації психологічного супроводу футбольної команди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення спортивної психології пов'язують з кінцем XIX - початком XX ст. Різкий розвиток спорту призвів до потреби наукового супроводу спортивної діяльності та обумовив низку наукових досліджень. Фахівці в галузі психології спорту наголошують на важливості інтеграції й упровадження досягнень психології у практику підвищення ефективності підготовки спортсменів (Черепєхіна О.А., 2006; Ямчук Т.Ю., Алмаші С.І., 2017; Олійник Н.А, Войтенко С.М., 2020; Терещенко Л.А., 2020; Moore, 2016; Sebbens, Hassmen, Crisp, Wensley, 2016; Swann, Telenta, Draper, Liddle, Fogarty, Hurley, Vella, 2018). На їхню думку, психологічний супровід підготовки спортсменів, має бути сконцентрований не стільки на ліквідацію небажаних проявів психіки, скільки на активізацію психічних резервів підвищення ефективності тренувального та змагального процесу, результативності і надійності змагальної діяльності, на «психологічно доведену організацію всього процесу багаторічної підготовки спортсменів» (Воронова, 2019).

У зв'язку із підвищенням рівня спортивної конкуренції та зростанням вимог до результатів спортивної діяльності як окремого спортсмена, так і всієї команди, особливо актуальним стає питання особливостей міжособистісної взаємодії (особливо в групових видах спорту), психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності, підвищення результативності спортивної діяльності.

Метою нашої статті є дослідження психолого-педагогічним аспектів діяльності психолога в спорті та обґрунтування організації психологічного супроводу волейбольної команди .

Виклад основного матеріалу

Головна мета психології спорту - це вивчення психологічних закономірностей становлення у спортсменів і команд спортивної майстерності, якостей, які необхідні для участі у змаганнях, а також розробка психологічно обґрунтованих методів підготовки до змагань і тренувальних занять. Дані зарубіжних та вітчизняних досліджень в галузі психології спорту Ямчук Т.Ю., Алмаші С.І. [6], Moore [8], Sebbens, Hassmen, Crisp, Wensley [9], свідчать, що професійна діяльність психолога тісно пов'язана з поняттями «замовника», «користувача» та «клієнта» психологічною інформацією, які у спорті набуває важливого значення. Отже, слід вказати на те, що своєю працею спортивний психолог деталізує соціальний запит на власну професіональну діяльність та формує передумови для соціального статусу своєї професії. Основний результат професійної діяльності психолога у спорті залежить, передусім, від завдань, які постають перед ним в процесі підготовки спортсменів в період змагань та в навчально- тренувальному процесі, від вибору психологічних методик та методів психологічної підготовки, від рівня компетентності.

Основні завдання психології в спорті передбачають визначення шляхів інтеграції і впровадження її досягнень у сучасну практику підготовки спортсменів, що є вкрай важливим і необхідним. Слід зазначити, що професіоналізація сучасного спорту сприяла не лише поліпшенню традиційної системи управління і підготовки спортсменів, але й обумовила суттєві зміни в уявленні про потребу такої професійної складової в загальній системі підготовки спортсменів як супровід спортивної діяльності та її психологічне забезпечення.

Система підготовки кваліфікованих спортсменів до змагань будувалася роками. Але слід зазначити, що її рівень на сьогодні не може повністю задовольняти тренерів. Стає все більш зрозумілим, що поряд з відповідним матеріальним, організаційним, медичним забезпеченням, більш суттєву увагу треба приділити також заходам з психологічного забезпечення, а також відповідного супроводу підготовки спортсменів. А саме психологічно обґрунтованій організацій всього процесу багаторічної підготовки спортсменів [2, 6].

Як організований процес науково-методичного забезпечення, психологічний супровід підготовки спортсменів має бути орієнтований не на ліквідацію несприятливих проявів психіки, а на мобілізацію психічних резервів підвищення ефективності тренувального процесу, надійності і результативності змагальної діяльності.

Психолог в спортивній команді працює як з тренером, так і з спортсменами. Головним аспектом роботи психолога є своєчасна допомога спортсмену у найрізноманітніших життєвих ситуаціях, ненав'язливе інформування тренерів з приводу актуальних проблем спортивної психології та новітніх методів роботи. Саме тому рівня компетентності тренера в психологічній підготовці спортсменів нерідко буває замало. Це обумовлює необхідність допомоги спортивного психолога в період змагань, а також в процесі навчально-тренувальних занять, що є необхідною умовою на шляху досягнення високих спортивних результатів в спортивній діяльності [7].

Важливість психологічної підготовки тренера пояснюється тим, що він є невід'ємною частиною спортивного колективу та відіграє вирішальне значення в її успішності. Науковцями було виявлено, що характер взаємодії тренера з командою значно впливає на успішність спортивної діяльності (Воронова В.І., 2019; Олійник Н.А, Войтенко С.М., 2020. Дослідники зазначають, що специфіка взаємодії спортсменів з тренером відіграє вирішальну роль особливо у жіночих командах. Тренер повинен контролювати та координувати взаємини, які складаються в команді, тим самим сприяти психологічної стійкості кожного члена команди, формуючи позитивний психологічний клімат всередині неї [3].

Результати досліджень демонструють, що на результативність спортсменів впливає стиль спілкування тренера, який відповідає уявленням спортсменок про найбільш ефективний, при цьому спілкування тренера має відмінності у сприйманні його спортсменками з різною індивідуальною успішністю. Так, у «успішних» футболісток позитивно впливають на виконання техніко-тактичних дій деякі особливості спілкування, а саме: визнання тренером своєї помилки; активність, самовідданість тренера, старанність; звертання за порадою до своїх підлеглих; регулярні поради тренера, ввічливе спілкування; вимогливість до себе та до інших; поплескування по плечу після результативного виконання вправи. У «неуспішних» футболісток це чіткий розподіл функцій, похвала тренера; регулярне спілкування зі спортсменками; захист інтересів та підтримка ініціативи спортсменок; сприяння створенню гарних стосунків між тренером та спортсменками [8].

Як загальновідомо, психологічно компетентний тренер - це не тільки успішний педагог-практик, який вміє використати психологічні методи у своїй діяльності, але й фахівець з розвиненим теоретичним мисленням, що передбачає створення і подальше збагачення теорії взаємовідносин спортсменів з тренером. Знання і методи формування психологічного клімату в команді сприяють зростанню спортивної майстерності її членів. Ось чому в тренерській роботі важливо індивідуалізувати взаємовідносини всередині спортивної команди і спортивну підготовку футболісток з урахуванням їх схильностей і завдатків, їх природжених індивідуально-психологічних, а також функціональних можливостей.

Результативність роботи тренера багато в чому визначається і проявляється в результатах, досягнутих командою, якою він керує. Проте успіх спільної спортивної діяльності залежить не тільки від зусиль керівника, а й від таких соціально-психологічних явищ, як: особливості соціальної перцепції, лідерство, статусно-рольових характеристик, від індивідуально-психологічних властивостей гравців, завдань і цілей, які стоять перед спортсменами і тренером [2, 9].

Робота спортивного психолога в спортивному колективі складається з психологічного забезпеченні підготовки як окремого спортсмена, так і спортивної діяльності вцілому. Серед головних напрямків роботи психолога в спорті можна виокремити такі:

- психодіагностика тренера та спортсменів;

- психопрофілактика несприятливих та патологічних психічних станів у спортсменів та проявів негативних явищ у спортивному колективі;

- психогігієна спортивної діяльності; командоутворення та сприяння згуртованості команди;

- психологічна підготовка спортсменів;

- психологічна реадаптація та реабілітація як спортсменів, так і тренерів;

- психологічна корекція негативних реакцій, станів та неадаптивних форм поведінки;

- психологічне консультування тренерів та спортсменів [1, 6] .

Психодіагностика є складовою частиною роботи спортивного психолога. Психодіагностика в спорті - це використання методів психології з метою оцінки тих психічних процесів, якостей і станів спортсменів, від яких залежить успіх їх спортивної діяльності. Психодіагностика має на меті вивчення спортсмена і його можливості у певних умовах спортивної діяльності, а саме:

1) особливості розвитку і прояву психічних процесів;

2) психічні стани, серед яких є актуальні й домінуючи;

3) властивості особистості;

4) соціально-психологічні особливості діяльності, а також взаємостосунків всередині спортивної команди [5].

Треба зауважити, що психодіагностика проводиться на різних етапах спортивної діяльності - під час спортивного відбору, в процесі тренувальних занять та під час змагань, при цьому зміст та мета такої діагностики змінюється. Ця психодіагностика проводиться для того, щоб в подальшому створити психолого-педагогічні й психогігієнічні рекомендації, розробити корекційні впливи, й більш ефективно впровадити систему впливів на спортсмена. В процесі психодіагностики виявляться дія на спортсмена. Це потрібно врахувати і використати. Не слід забувати, що невірно або погано організована психодіагностика може негативно впливати на досліджуваного. Часто вже сам факт виокремлення спортсмена з колектива для якогось тестування може мимоволі спровокувати непотрібний хід думок і призводити до зміни стану спортсмена [3, 7].

Психолого-педагогічні й психогігієнічні рекомендації можуть бути спрямовані тренерові, спортсменові, масажисту, лікареві, керівникам, родині, товаришам та всім тим, хто має контакт зі спортсменом і може впливати на його психічний стан своїми словами та діями. Рекомендації повинні бути обґрунтовані та базуватися на знанні загальних закономірностях прояву психіки в цих умовах, індивідуально- психологічних особливостях спортсменів й їх умов діяльності. Ці психолого-педагогічні й психогігієнічні рекомендації можуть бути розроблені для відбору кандидатів для заняття певним видом спорту, певному тренувальному заняттю або циклу, змаганням або певному змаганню й спортивному режиму [2, 4].

На думку Воронової В.І. [1], психолог в спорті повинен бути не тільки кваліфікованим фахівцем з діагностиці, але й педагогом- психологом. Сучасні поняття про професіоналізм психолога як фахівця вимагають від нього не тільки глибини теоретичних знань і володіння методами вивчення досліджуваного, але й уміння тактично й вчасно надавати тренерові та спортсменові необхідну корисну інформацію. Для цього психолог-практик повинен володіти методами впливу так само якісно, як він володіє методами дослідження. Спорту необхідний психолог, який може, тривало знаходячись на навчально-тренувальних зборах, найти контакт з спортсменами, організувати колектив і створити настрій у ньому. Він повинен сприяти розвитку важливих для спорту властивостей особистості, створювати необхідні психічні стани, проводити вправи з релаксації та медитації, аутотренінг, груповий психотренінг, а також знімати наслідки монотонії. Він повинен навчати спортсменів прийомам саморегуляції; не нав'язуючи проводити зі спортсменами бесіди про змагання і тренування (а також про навчання, роботу, любов, кіно, музику, особисті інтереси, театр та ін.). Він повинен вміти вирішувати конфлікти, створювати й підтримувати традиції колективу, організовувати відпочинок спортсменів і робити багато іншого, здавалося б, дивних для спортивного психолога справ, але сповна природних для педагога і будь-якої іншої людини, яка арвгне допомогти спортсмену в його важкому спортивному житті.

В психологічній підготовці спортсмена в будь якому виді спорту розрізняють чотири її види [5, 10]:

1) загальна психологічна підготовка до змагань;

2) психологічна підготовка до тривалого тренувального процесу (навантаження);

3) спеціальна психологічна підготовка до конкретного змагання;

4) корекція психічних станів на заключному етапі підготовки до відповідальних змагань.

Ситуативне керування поведінкою і станом спортсмена здійснюється в тих випадках, коли присутні недоліки в психологічній підготовці і потрібний негайний вплив на психічний стан спортсмена. Керування поведінкою і станом спортсмена може здійснюватися як за день до змагань, так і в день самих змагань, безпосередньо перед початком змагань, в ході самого процесу змагань або у перервах, а також після цього процесу. Те ж саме відбувається в процесі тренувань: при виконанні окремих вправ, перед заняттям, після заняття або певному тренувальному циклі.

Психологія у футболі - це ключ до розуміння ігрової ситуації. Футболістка, яка має хороші психологічні здібності, з легкістю долає складнощі та удосконалює свої здібності. Таким чином можна виділитися на тлі інших футболісток і досягти максимального результату, щоб стати професійною футболісткою [2].

Відносини між спортивним психологом та футболісткою мають бути постійними. Гравець повинен почуватися так, ніби з ним працює близька людина на кожному сеансі терапії. Це досягається правильною підготовкою психолога та його багатою практикою.

Спортивний психолог має запропонувати футболістці інструменти, які допоможуть їй подолати труднощі в спортивній діяльності.

У професійних футбольних клубах спортивний психолог є одним із членів команди. Він не з'являється на офіційних фотографіях і на телебаченні, але його завдання є більш ніж актуальним. Тому й стосунки між психологом та тренером мають бути стабільними. Хоча й не для того, щоб вирішувати проблеми тренера. І тренер, і психолог мають діяти разом. Тренер найкраще знає своїх гравців та радить, як з ними працювати, щоб досягти максимальних результатів. Згодом саме психолог має надавати інформацію про проблеми гравця, щоб тренер також міг працювати над ними [9].

Тому, психологія у футболі - дуже широка сфера, оскільки охоплює дуже багато питань. Говорять, що футбол - це стан душі. Це знаходить своє відображення на практиці, наприклад, у неможливих перемогах «Реала» в Лізі чемпіонів або в падінні результативності найкращих гравців світу, коли вони опиняються поза зоною комфорту.

У професійному футболі працюють висококваліфіковані фахівці, які мають велику підготовку у своїй галузі. Їх робота має фундаментальне значення, і, хоча це відносно новий напрямок у найпопулярнішій грі, вже відомо, що ці фахівці більш ніж важливі.

Інтерв'ю з 10 гравцями, які брали участь у серії пенальті на чемпіонаті Європи 2004 року, показали, що спортсмени зіткнулися з інтенсивним вибухом різноманітних емоцій як позитивних, так і негативних. Але однією емоцією, яку відчув кожен, була тривога.

А щоб забивати пенальті, спортсмен повинен одночасно бути і спокійним, і зосередженим на цілі. І тут технічних навичок вже недостатньо, важливо знати прийоми та техніки, як узяти себе в руки та принести результат. Збірні країн-лідерів Євро-2020 давно розгадали цей секрет і саме тому працюють зі спортивними психологами [10].

Тому, спортивний психолог повинен дотримуватись певних правил, щоб не заважати динаміці та мати можливість проводити свою роботу без шкоди для тренувань та змагань, а також адаптуватися до розпорядку дня футбольної команди. Спортивний психолог допомагає спортсменам і тренеру:

1) переключати увагу з тривожних думок та помилок на мету та її досягнення;

2) регулювати свій емоційний стан за допомогою різних технік, наприклад, дихальних;

3) використовувати техніки, які підвищують впевненість та мотивацію та допомагають активізуватися на полі;

4) створити командний дух, щоб гравці посилювали один одного не лише фізично, а й психологічно;

5) надати підтримку після невдач та програшів, щоб не тягнути «психологічний баласт» у нову гру;

6) справлятися з хвилюванням та тиском відповідальності через різні практики [1, 4].

В рамках нашого дослідження ми звернемося до досвіду практичної роботи психолога зі спортивною командою кваліфікованих футболісток команди КП МЖФК «Металург» (м. Запоріжжя). В ході роботи було реалізовано психологічний супровід команди. Нами було визначено супровід як комплекс спеціальних заходів, спрямованих на оптимізацію підготовки футболісток психолого-педагогічними, психофізіологічними, психологічними та соціально-психологічними засобами і методами.

Впродовж роботи з командою було виділено характерні особливості футболу як спорту, щоб враховувати їх в роботі з даною спортивною командою. На підставі теоретичного аналізу було визначено певні особливості футболу як спорту:

- футбол - це командний вид спорту, який потребує згуртованості та злагодженості дій спортсменок;

- тактичні рішення в процесі гри в футбол повинні прийматися швидко і правильно, що висуває високі вимоги до рівня функціонування всіх систем організму футболісток;

- при достатньо високому рівні розвитку усіх фізичних якостей - сили, швидкості, витривалості, спритності - футболістка повинна ефективно виконувати такі високоточні технічні рухи, як удари по воротам, передачі, прийоми м'яча на фоні втоми і психологічного тиску суддів, суперників, глядачів;

- футбол - це також інтелектуальна гра, що висуває високі вимоги до інтелектуального розвитку гравців, тактичні рішення в процесі гри в футбол повинні прийматися швидко і правильно;

- «зіграність» спортсменок залежить від стійкості команди, незмінного складу учасників, оптимального психологічного клімату в спортивній команді.

За результатами теоретичного аналізу та практичної роботи було визначено чинники, які мають вплив на результативність спортивної діяльності футбольної команди:

1) індивідуальні психофізіологічних властивості спортсменок (психологічні, фізичні якості, а також інтелектуальні здібності),

2) злагодженість команди ( міжособистісна взаємодія, соціально- психологічний кліматв спортивному колективі);

3) особливості тактичної та технічної підготовки, раціональна побудова навчально-тренувального процесу;

4) організація супроводу спортивної діяльності футбольної команди;

5) особливості взаємодії спортсменок та тренера.

Психодіагностика. Загальновідомо, що для того, щоб спортивна команда з футболу була «зіграною», необхідно хоча б кілька років, проте склад досліджуваної нами футбольної команди постійно змінюється. Під час роботи з командою з'ясувалося, що до основного складу приєдналися нові гравчині. Це викликало певне напруження у взаємовідносинах між спортсменками та впливало на результативність спортивної діяльності.

З метою виявлення особливостей міжособистісної взаємодії та соціально-психологічного клімату було проведено дослідження, в якому приймало участь 17 футболісток з команди КП МЖФК «Металург» (м. Запоріжжя) за допомогою методики «Оцінка соціально-психологічного клімату в колективі» (за Лутошкіним Л.М.). Нами також було проведено методику «Індивідуально-типологічний опитувальник ІТО (Л. Собчик)», що дала можливість визначити індивідуальні особливості футболісток.

В результаті застосування методики експрес-діагностики психологічного клімату в команді кваліфікованих футболісток було виявлено, що середній коефіцієнт суб'єктивних оцінок (ОПК) дорівнює 5,84, що означає, що в спортивній команді наявний переважно сприятливий, здоровий, позитивний психологічний клімат. Проте, нами також було виявлені певні думки членів спортивного колективу відносно команди: слабких нерідко висміюють, ставляться до них поблажливо (4 досліджувані); колектив поділяється на «привілейованих» і «знехтуваних» (4 досліджувані); новачки почувають себе зайвими, чужими, до них нерідко виявляється ворожість (2 досліджувані). Три досліджувані зазначили, що у складних випадках спортивний колектив «розкисає», виникають сварки, спостерігається розгубленість, взаємні звинувачення. Спортсменками було також висловлено думку, що колектив важка підняти на спільну справу, кожен член команди думає тільки про власні інтереси (3 досліджувані).

Розробка рекомендацій на основі діагностики. На підставі отриманих даних нами було розроблено рекомендації, які спрямовані на оптимізацію міжособистісної взаємодії (системи «спортсмен-тренер» та «спортсмен-команда») та з метою поліпшення результативності спортивної діяльності. Так, спортсменкам і тренеру було рекомендовано:

1. Враховувати індивідуально-психологічні особливості футболісток, їх досвід, термін перебування в спортивній команді (потребується певний час, щоб «нові гравці» стали частиною команди).

2. Використовувати певні психологічні прийоми у взаємодії з футболістками, наприклад «відсвіт від зірки», тобто сприяти більш тісному контакту «ізольованих» спортсменок з лідерами групи (наприклад, ставити їх в пари під час розминки).

3. Заохочувати футболісток в присутності інших, приводити в приклад «знехтуваних» спортсменок, в разі успіху та аналізувати помилки «зірок» у присутності всіх членів команди.

4. Під час знайомства нового члена зі спортивною командою звертати увагу на його попередній досвід, перемоги, спортивну кваліфікацію, досягнуті успіхи (наприклад, «Розповідь про себе»).

5. Впровадити традиції знайомства нового члена команди з сталим складом (наприклад, чаювання).

6. В процесі гри виконувати певний ритуал (жест, голосовий сигнал, дія) спільно з тренером, на перервах між таймами сприяти підняттю командного духу.

7. Ввести в практику дні конференцій, на яких кожна футболістка зможе висловити свої зауваження команді та тренеру, задати свої питання і дати зворотній зв'язок.

8. Диференціювати характер зауважень в залежності від індивідуально-психологічних особливостей футболісток.

9. Проводити неформальні бесіди тренера з футболістками з метою формування почуття «ми» та згуртування колективу.

10. Створити стенд досягнень спортивної команди, де будуть виставлені кубки, вивішені грамоти, фотографії, з метою розвитку почуття гордості за команду та візуалізації спортивних досягнень.

Консультування спортсменів та тренера. Було проведено зустріч спортивного психолога з командою та тренером.

Подальша робота включала в себе безпосередню практичну роботу з тренером та командою, мета та зміст якої буде відображено в наступних публікаціях.

Висновки

Психологічний супровід спортивної команди - це комплекс спеціальних заходів, які спрямовані на оптимізацію підготовки спортсменів в процесі тренувальної та змагальної діяльності. У ході дослідження нами було вивчено особливості міжособистісної взаємодії в спортивній команді кваліфікованих футболісток. В результаті проведеної діагностики нами було розроблено рекомендації орієнтовані на оптимізацію міжособистісної взаємодії у системі «спортсмен-тренер» та системі «спортсмен-команда».

Зміст психологічного супроводу футбольної команди включає психодіагностику, розробку рекомендацій на основі психодіагностики, психологічне консультування тренера та спортсменок, корекційну роботу (корекція негативних станів, підвищення групової згуртованості, навчання методам психорегуляції тощо), психологічну підготовку футболісток.

Перспективним напрямом подальшої наукової роботи вбачаємо дослідження питання організації та впровадження супроводу команди як умови підвищення результативності спортивної діяльності (на прикладі футболу).

Література

1. Воронова В.І. Психологія спорту: навч. посіб. - 2-ге вид., без змін. Київ: Нац. Ун-т фіз. виховання і спорту України: Олімпійська література; 2019. C.44-64.

2. Олійник Н.А, Войтенко С.М. Психологічні особливості спортивної діяльності: монографія. Вінниця: ВНАУ 2020. 240 с.

3. Петровська Т.В, Воронова В.І, Гринь О.Р та ін. Технології психолого- педагогічного супроводу та розвитку суб'єктів спортивної діяльності. Київ: Видавець Позднишев. 2021. 166 с.

4. Терещенко Л.А. Феномен психологічної проблеми в консультуванні. Практичний психолог: Дитячий садок. 2020. С. 33-38.

5. Черепєхіна О.А. Особливості психологічної готовності психологів до професійної діяльності у спорті: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Київ, 2006. 23 с.

6. Ямчук Т.Ю., Алмаші С.І. Психологія спорту: курс лекцій з дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 6.030103 «Практична психологія». Мукачево: МДУ, 2017. 37 с.

7. Fedorchuk S, Lysenko E, Shynkaruk O. (2019). Constructive and nonconstructive coping strategies and psychophysiological properties of elite athletes. European Psychiatry, Vol. 56 (Supplement April 2019). P. 306-307.

8. Moore M. A. (2016). Do psychosocial services make the starting lineup? Providing services to college athletes. Journal of Amateur Sport, 2(2). P 50-74.

9. Sebbens J., Hassmen P., Crisp D., &Wensley K. (2016). Mental health in sport: Improving the early intervention knowledge and confidence of elite sport staff. Frontiers in Psychology. P 1-9.

10. Swann C., Telenta J., Draper G., Liddle S., Fogarty A., Hurley D., &Vella S. (2018). Youth sport as a context for supporting mental health: Adolescent male perspectives. Psychology of Sport & Exercise, 35. P 55-64.

References

1. Voronova VI. (2019). Psykholohiia sportu: navch. posib. - 2-he vyd., bez zmin. [Psychology of sports: teaching. manual - 2nd ed., without changes]. Olimpiiska literatura - Olympic literature,. 44-64 [in Ukrainian].

2. Oliynyk N.A, & Voitenko S.M. (2020). Psykholohichni osoblyvosti sportyvnoi diialnosti: monohrafiia [Psychological features of sports activity: monograph]. Vinnytsia: VNAU. [in Ukrainian].

3. Petrovska T.V, & Voronova V.I, & Gryn O.R and others (2021). Tekhnolohii psykholoho-pedahohichnoho suprovodu ta rozvytku subiektiv sportyvnoi diialnosti [Technologies of psychological and pedagogical support and development of sports subjects]. Kyiv: Pozdnyshev Publisher [in Ukrainian].

4. Tereshchenko L.A. (2020). Fenomen psykholohichnoi problemy v konsultuvanni [The phenomenon of psychological problems in counseling]. Praktychnyi psykholoh: Dytiachyi sadok - Practical psychologist: Kindergarten, 33-38 [in Ukrainian].

5. Cherepyekhina O.A. (2006). Osoblyvosti psykholohichnoi hotovnosti psykholohiv do profesiinoi diialnosti u sporti [Peculiarities of psychological readiness of psychologists for professional activity in sports]. Extended abstract of candidates thesis. APN of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].

6. Yamchuk T.Yu , & Almashi S.I. (2017). Psykholohiia sportu: kurs lektsii z dystsypliny dlia studentiv dennoi ta zaochnoi formy navchannia napriamu pidhotovky 6.030103 «Praktychna psykholohiia» [Sports psychology: a course of lectures on the discipline for full-time and part-time students of the training direction 6.030103 «PracticalPsychology»]. Mukachevo. [in Ukrainian].

7. Fedorchuk S, Lysenko E, Shynkaruk O. (2019). Constructive and nonconstructive coping strategies and psychophysiological properties of elite athletes. European Psychiatry, Vol. 56, 306-307 (in Ukrainian).

8. Moore M. A. (2016). Do psychosocial services make the starting lineup? Providing services to college athletes. Journal of Amateur Sport, 2 (2), 50-74 (in English).

9. Sebbens J., Hassmen P., Crisp D., & Wensley K. (2016). Mental health in sport: Improving the early intervention knowledge and confidence of elite sport staff. Frontiers in Psychology, 1-9(in English).

10. Swann C., Telenta J., Draper G., Liddle S., Fogarty A., Hurley D., & Vella S. (2018). Youth sport as a context for supporting mental health: Adolescent male perspectives. Psychology of Sport & Exercise, 35, 55-64 (in English).

Размещено на Allbest.ru