Критичне мислення як засіб адекватного сприйняття маніпуляції інформацією

Размещено на http://www.allbest.ru

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

Критичне мислення як засіб адекватного сприйняття маніпуляції інформацією

Чуйко Галина Василівна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри психології

ЧаплакЯн Васильович

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

Людина звикла довіряти інформації, отриманій з джерела, яке цілком, на її думку, заслуговує на таку довіру. І якщо раніше таку функцію виконувала друкована продукція переважно рідного для людини суспільства, то в наш час глобалізаційних змін у світі та розвитку інформаційного суспільства в нашій державі зокрема роль головного довірчого в плані достовірності інформації джерела випала виконувати всесвітній електронній павутині - вмістилищу максимального обсягу різноманітної інформації. Проте, звертаючись за потрібними відомостями до Інтернет-мережі, людина насправді не може повністю оцінити, наскільки надійну, вірогідну чи повну за ступенем охоплення проблеми інформацію отримає [2], зокрема, враховуючи її кліповий формат і хаотичну форму подачі [3], однак бажання перевірити цю інформацію на змістовність і достовірність та реальну інформативність - зазвичай не виникає. Тоді як застосування критичного мислення у такій і схожих ситуаціях гостро необхідно. На нашу думку, саме розвинене критичне мислення людини може сприяти тому, щоб вона зрозуміла зміст і смисл, приховані за кліпово- фрагментарною формою подачі електронної інформації, поєднуючи окремі розрізнені кліпи інформації у цілісну та послідовну систему реальних подій / фактів; щоб вона була здатна відрізнити справжню, правдиву інформацію від фейкової, розуміючи її маніпулятивний характер.

Людина не користується критичним мисленням постійно: іноді бракує на це часу (особливо в умовах війни, коли кількість ІПСО, які ворожа пропаганда постійно вкидає в Мережу, насичуючи брехнею інформаційний простір, зростає), іноді - мотивації чи можливостей. Проте час від часу трапляються ситуації, коли застосування критичного мислення є доконечною необхідністю, зокрема, при прийнятті життєво важливих рішень чи оцінюванні надважливої інформації.

Науковці визначають критичне мислення як «інтелектуально дисциплінований процес», що полягає в умілому та раціональному застосуванні різних мислительних операцій з метою оцінки отриманої інформації різного походження та стає основою для формування переконань людини та дій / активності у їх результаті [5].

Відома дослідниця критичного мислення Д. Халперн схильна вважати його певним способом / формою мислення, що дає людині можливість отримати бажаний результат, оскільки таке мислення переслідує конкретну мету, його хід контролюється і воно базується на конкретних аргументах [3]. Проте, на наш погляд, критичне мислення не завжди забезпечує бажаний для людини результат у тому контексті, що з його допомогою інформація може бути визнана правдивою / фейковою, чи маніпулятивною і у підсумку - не вартою уваги. Критичне мислення - це перш за все спосіб оцінки отриманої людиною інформації шляхом перевірки її аргументованості, відповідності фактам, повноти та надійності. критичне мислення адекватний сприйняття

Нам ближче розуміння критичного мислення як уміння людини від самого початку сумніватися у правдивості будь-якої інформації, логічно, неупереджено і раціонально роздумуючи про її зміст, перевіряючи його на доказовість [1].

S. Agoos, акцентуючи увагу на тому, що критичне мислення є процесом, виділила в ньому п'ять послідовних кроків: визначення проблеми (раціональне розуміння її суті без емоційної її оцінки / сприйняття), збір повної інформації про проблему, постановка мети та пошук засобів її досягнення; аналіз ходу розв'язання проблеми; усвідомлення можливих наслідків прийнятих у зв'язку з наявною проблемою рішень; дослідження існуючих альтернативних дій [4]. Тоді як R. Paul та L. Elder схильні виділяти у процесі критичного розмірковування значно більше елементів: 1) формулювання мети; 2) окреслення проблеми; 3) формулювання гіпотез; 4) відштовхування від початкової інформації; 5) застосування інформації, знань, аргументів; 6) створення основних ідей, що стосуються критичного міркування; 7) висновки та пояснення / розуміння результатів; 8) визначення наслідків критичного роздуму [6].

Ураховуючи Єльський метод зміни установок і переконань особистості в результаті отриманого повідомлення / інформації, який досліджує: хто автор / джерело повідомлення, що саме повідомляється, яка інформація передається, та кому воно адресоване, - вважаємо, що критично мисляча людина повинна:

ретельно вивчити джерело інформації на предмет того, чи варте воно довіри, чи не скомпрометувало себе у цьому аспекті раніше;

не бути схильною сприймати інформацію на віру: всі відомості мають бути перевірені на достовірність, правдивість та інформативність і стають інформацією і знанням лише у випадку, коли визнаються вірогідними / фактом;

об'єктивно проаналізувати отриману інформацію з погляду її логічності, наявності підтверджуючих її аргументів, що обґрунтовують її вірогідність; їх сили / якості; її ймовірної правдивості / відповідності фактам; розглянувши її з різних боків та враховуючи альтернативні погляди;

осмислити можливу тактичну і стратегічну мету подачі цієї інформації у такій формі у цей час і саме цій аудиторії;

рефлексивно дослідити хід власних роздумів та їх результати.

Список використаних джерел

[1] Піскун, Р. (2020). Що таке критичне мислення та як воно полегшує пошук рішень.

Вилучено з: https://skvot.io/uk/blog/kritika-chistogo-razuma.

Чуйко, Г. В., Зварич, І. М. (2019). Специфіка інформації в Інтернеті. Психологічний часопис, 5 (12), 21 -42. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.12.2.

Чуйко, Г., Чаплак, Я., Зварич, І. (2022). Віртуалізоване мислення сучасної людини. І. М. Зварич (ред.). Вплив комунікативно-інформаційного простору на психологічні особливості й особистісні ресурси людини в умовах дії дестабілізаційних факторів на суспільство (с.120-138). Чернівці: Чернівец. нац. ун-т. Вилучено з: https://drive.google.com/drive/folders/1y9JM_YupCQZpqnjWDF4WuC4XlsYF1vqq?usp=s haring.

Agoos, S. 5 tips to improve your critical thinking. Retrieved from:

https://ed.ted.com/lessons/5-tips-to-improve-your-critical-thinking-samantha-agoos.

Defining Critical Thinking. Retrieved from:

https://www.criticalthinking.org/pages/defining-critical-thinking/766.

Paul, R., & Elder, L. (2016). The Miniature Guide to Critical Thinking: Concepts & Tools. Dillon

Beach, Calif.: The Foundation for Critical Thinking. Retrieved from:

https://www.criticalthinking.org/files/Concepts_Tools.pdf.

Размещено на Allbest.ru