Вплив адаптаційного потенціалу особистості на психологічне благополуччя переселенців

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-наукового морського гуманітарного інституту,

Одеський національний морський університет

Вплив адаптаційного потенціалу особистості на психологічне благополуччя переселенців

Чумаєва Юлія Володимирівна кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник, в.о.

завідувачки кафедри практичної психології

Малиш Вікторія Володимирівна старший викладач

кафедри практичної психології

Іванова Олена Сергіївна доктор філософії з психології,

старший викладач кафедри практичної психології

Крицька Валерія Валерієвна магістрантка

спеціальності 053 «Психологія»,

м. Одеса

Анотація

З початку повномасштабної війни більше 6 мільйонів українців були змушені покинути місця постійного проживання та переміститись в інші регіони та в інші країни. З 2014 року в Україні були впроваджені заходи для адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Країни Європи вжили безпрецедентних заходів, щоб прийняти велику кількість людей. Окрім державної політики країн, до допомоги біженцям залучились міжнародні організації та волонтерські рухи.

При всій допомозі та підтримці, для більшості українських переселенців процес адаптації на новому місці є складним - особи, які пережили важкі травмуючи події та знаходяться в складному психологічному стані, змушені досить швидко пристосуватись до нових умов, облаштувати побут та вирішувати безліч супутніх проблем.

З'ясовано, що адаптаційний потенціал особистості являє собою взаємопов'язані психологічні особливості особистості, що визначають успішність адаптації в новому середовищі та ймовірність збереження свого Я. Особистісний потенціал характеризується рівнем поведінкового регулювання, комунікативного потенціалу та рівнем моральної нормативності. Психологічне благополуччя існує, насамперед, у свідомості самої людини і визначається як екзистенційне переживання нею ставлення до свого власного життя, що пов'язане з такими повсякденними поняттями, як щасливе життя, щастя.

Для розкриття поставленої мети дослідження використовувалися такі методи, як аналіз, систематизація, узагальнення, тестування, анкетування та математико-статистичні методи оброки отриманих даних. Класифікувавши переселенців на дві категорії - внутрішньо переміщені особи та зовнішньо переміщені особи, було досліджено рівень адаптаційного потенціалу та психологічного благополуччя кожної. Для цього були використані методики: багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» А.Г. Маклакова та «Шкала психологічного благополуччя» К.Ріфф. Проведені дослідження виявили, що адаптаційних потенціал особистості має тісний прямий зв'язок з рівнем психологічного благополуччя.

Проведений аналіз дозволив порівняти показники адаптаційного потенціалу особистості та психологічного благополуччя, встановими взаємні зв'язки за додатковими шкалами, а також дослідити зв'язок даних показників з місцем проживання, віком людини та сімейними обставинами.

Ключові слова: адаптаційний потенціал, психологічне благополуччя, адаптація, переселенці

Abstract

Influence of the psychophysiological state of seafarers on their readiness for extreme labor factors

Chumaieva Yuliia Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, senior researcher, acting head of the Department of Practical Psychology of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute, Odessa National Maritime University, Odesa,

Malysh Viktoriia Volodymyrivna Senior Lecturer Department of Practical Psychology of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute, Odessa National Maritime University, Odesa

Ivanova Olena Serhiyivna Ph.D of Psychology, Senior Lecturer Department of Practical Psychology of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute, Odessa National Maritime University, Odesa

Krytska Valeriia Valeriivna Master's student of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute, specialty 053 "Psychology", Odessa National Maritime University, Odesa

Since the beginning of the full-scale war, more than 6 million Ukrainians were forced to leave their places of permanent residence and move to other regions and other countries. Since 2014, Ukraine has implemented measures for the adaptation and integration of internally displaced persons. European countries have taken unprecedented measures to accommodate large numbers of people. In addition to the state policy of the countries, international organizations and volunteer movements were involved in helping refugees. Despite all the help and support, for the majority of Ukrainian immigrants, the process of adaptation to a new place is difficult - persons who have experienced severe traumatic events and are in a difficult psychological state, are forced to quickly adapt to new conditions, arrange their lives and solve many related problems.

It has been found that the adaptive potential of the individual is the interrelated psychological features of the individual that determine the success of adaptation in a new environment and the probability of preserving one's self. The personal potential is characterized by the level of behavioral regulation, communicative potential, and the level of moral normativity. Psychological well-being exists, first of all, in the consciousness of the person himself and is defined as an existential experience of his attitude to his own life, which is connected with such everyday concepts as a happy life, happiness.

Methods such as analysis, systematization, generalization, testing, questionnaires, and mathematical and statistical methods were used to reveal the research goal. Having classified displaced persons into two categories - internally displaced persons and externally displaced persons, the level of adaptation potential and psychological well-being of each was investigated. For this, the following methods were used: multi-level personal questionnaire "Adaptivnist" by A.H. Maklakova and "Scale of psychological well-being" by K. Riff. The conducted studies revealed that the adaptive potential of the individual has a close direct connection with the level of psychological well-being.

The conducted analysis made it possible to compare the indicators of the adaptation potential of the individual and psychological well-being, establishing mutual relations according to additional scales, as well as to investigate the connection of these indicators with the place of residence, the person's age and family circumstances.

Keywords: adaptation potential, psychological well-being, adaptation, displaced persons.

Вступ

Постановка проблеми. Вперше в історії за короткий термін велика кількість громадян України вимушено покинули свої домівки. Станом на вересень 2023 року кількість внутрішньо переміщених осіб досягає 5 мільйонів, зовнішньо переміщених - 6,5 мільйонів [1]. Країни Європи вжили безпрецедентних заходів, щоб прийняти велику кількість людей. Окрім державної політики країн, до допомоги біженцям залучились міжнародні організації та волонтерські рухи. [2].

У вимушеній еміграції біженці вимушені самостійно вирішувати безліч складних питань, і найбільша складність в тому, що люди у своїй більшості перебувають в важкому психологічному стані. Внутрішньо переміщені ж особи не мають таких складнощів, як адаптація до нової державної системи, вивчення нової мови та правил країни, але вони змушені облаштовувати побут на новому місці в умовах постійної фізичної небезпеки. Також ті біженці, що перемістились зі східних територій на західні, мають деякий ступінь мовного та культурного бар'єра. Процес адаптації та досягнення рівня психологічного благополуччя в даних умовах є досить складним. Сучасний стан проблеми потребує поглибленого вивчення адаптаційного потенціалу та психологічного благополуччя переселенців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових публікацій свідчить про різноманітність поглядів на проблему особистісного адаптаційного потенціалу та психологічного благополуччя. Вивченню адаптаційного потенціалу присвятили свої праці такі українські та закордонні дослідники, як О.В. Колісник, Н.В. Старинська, А.О. Ручка, Г.І. Меднікова, С.Т. Посохова, М. Дж. Хоровіц. Дослідження феномена психологічного благополуччя висвітлено свої в працях М.О. Вахрушиної, П.П. Фесенко, Р.М. Шаміонова, С.Д. Ріфф, Е.Л. Дечі, Р. Ассаджиоли та інші.

Попри те, що проблематика особистісного адаптаційного потенціалу та психологічного благополуччя достатньо висвітлена в сучасній науковій літературі, питання особливостей адаптації переселенців та рівень їх психологічного благополуччя не є дослідженими, зокрема, взаємні зв'язки даних показників, а також їх складових.

Мета статті - дослідити адаптаційний потенціал особистості, рівень психологічного благополуччя українців, які у зв'язку з війною вимушено покинули місце проживання, та встановити взаємний зв'язок між адаптаційним потенціалом особистості вимушених переселенців та рівнем психологічного їх благополуччя.

Виклад основного матеріалу

Такий показник, як адаптаційний потенціал особистості, відповідає за здатність особи пристосуватись до умов навколишнього середовища, які раптово і суттєво змінилися. Людина, що має високу здатність до поведінкової регуляції, здатна до ефективної комунікації та дотримується власної моральної нормативності, має досить високі шанси адаптуватися і побудувати своє життя на новому місці. Критично низькі показники адаптаційного потенціалу можуть свідчити про наявність дезадаптивних порушень, при яких рекомендована консультація лікаря-психіатра, психологічна та фармакологічна корекція. Будь-які істотні зміни повсякденного життя можуть виявитись для людини важкими.

На думку М. Хоровіц, існує пряма залежність між кількістю змін у житті людини, значущих подій та ступенем ризику різного виду захворювань, а також з тяжкістю перебігу хвороб. Це вказує на те, що значущі події та істотні зміни в житті особистості суттєво знижують її адаптаційний потенціал.

Велика кількість таких подій знижує адаптаційний бар'єр, пошурує баланс, що склався між людиною та її навколишнім середовищем, і це стає чинником розвитку різного роду порушень здоров'я, невротичних та соматичних [3]. переселенець україна психологічний адаптація

В переважній більшості випадків травмуючі події ставлять до людей вимоги, які значно перевищують їх звичайний адаптаційний потенціал. Екстремальність події можна визначити за тим критерієм, наскільки сильно вона фруструє базові потреби особистості. За класифікацією А. Маслоу, до базових належать: фізіологічні потреби; потреба у безпеці; потреба у любові та схваленні; потреба у повазі та взаємоповазі; потреба у досягненнях.

Емпіричне дослідження проведене на базі Одеського крюінгу, американської компанії «Carnival Cruise Lines» та «Український НДІ медицини транспорту».

В дослідженні прийняли участь 52 особи віком від 20 до 54 років з різними сімейними обставинами, серед яких 25 змінили місце постійного проживання в межах України, 27 отримали захист в інших країнах.

За результатами анкетування, особи, що вимушено змінили місце проживання в межах України, мають досить низький адаптаційний потенціал - 92% мають низький рівень, 8% - достатній.

Високого рівня не має жодний з респондентів. Показники адаптаційного потенціалу серед тих, хто отримав захист в інших країнах, є близькими - 93% мають низький рівень, 7% - достатній рівень, і жодний з опитуваних не має високого рівня.

За шкалою та моральної нормативності показники є близькими між собою - 80% внутрішньо переміщених та 78% зовнішньо переміщених мають високі показники. Схожість отриманих даних пояснюється тим, що всі респонденти більшу частину життя, за виключенням останніх 1,5 року, проживали в одному суспільстві, мають однакові ментальні та культурні особливості.

За шкалою комунікативного потенціалу 20% внутрішньо переміщених та 20% зовнішньо переміщених осіб мають достатні показники. Різниця обґрунтовується тим фактом, що зовнішньо переміщені особи проживають в стані безпеки на відміну від внутрішньо переміщених, які щодня тією чи іншою мірою знаходяться під загрозою. Відчуття безпеки позитивно впливає на здатність людини регулювати свою поведінку.

Кількість респондентів, що мають високі показники за шкалою комунікативного потенціалу, серед зовнішньо переміщених осіб (56%) є вдвічі вищою, ніж серед внутрішньо переміщених (28%).

Цей феномен можна поясними тим, що внутрішньо переміщені особи після зміни місця проживання були змушені досить швидко розв'язувати велику кількість проблем в умовах незнання мови, тому виникла необхідність розвитку комунікаційних навичок для пошуку допомоги, наприклад, в оформленні документів для отримання тимчасового прихистку, в дуже короткий термін. Цілком ймовірно, що за 1,5 року показники зовнішньо переміщених осіб за даною шкалою суттєво збільшились.

Окрім того, значний відсоток зовнішньо переміщених (56%) та внутрішньо переміщених осіб (33%) мають яскраво виражені дезадаптивні порушення, що характеризуються вираженим нервово-психічним напруженням, імпульсивними реакціями, приступами неконтрольованого гніву, погіршенням міжособистісних контактів, відсутністю прагнення дотримуватись загально-прийнятних норм, надмірною агресивністю.

Менший відсоток дезадаптивних порушень серед зовнішньо переміщених осіб можна пояснити тим, що протягом деякого часу проживання в спокійному і передбачуваному середовищі наслідки травмуючих подій зменшились, психіка людей поступово відновлюється. Для внутрішньо переміщених осіб цілковитої безпеки не існує - навіть у західних регіонах, які найбільш віддаленими від лінії фронту, завжди існує загроза ракетного обстрілу. [8]

Попри низькі показники адаптаційного потенціалу особистості, рівень психологічного благополуччя більшості переселенців, що змінили місце проживання в межах України, не є критичним.

Так, згідно з дослідженням, 4% внутрішньо переміщених та 3% зовнішньо переміщених осіб мають високий рівень психологічного благополуччя, 56% ВПО та 67% ЗПО мають достатній рівень, 40% ВПО та 30% ЗПО не мають відчуття благополуччя.

Більшість опитуваних мають продуктивний вік (вік опитуваних 20-54 роки), що є періодом продуктивної діяльності, тобто це особи, які потенційно здатні почати життя на новому місці й здатні керувати своїм життям. За статистикою, вища освіта в Україні має масовий характер, рівень охоплення вищою освітою населення традиційного офіційного віку навчання є високим - 82,7 %, за цим показником Україна у Глобальному інноваційному індексі 2020 р. посіла 14 -те місце зі 131 країни. Більшість опитуваних українців мають завершену вищу освіту та досвід роботи, що значно спрощує проблему працевлаштування на новому місці. [7] За розрахунком додаткових шкал виявлені наступні показники психологічного благополуччя переселенців:

- 52% ВПО та 55% ВПО мають задовільні довірливі стосунки з оточенням, здатні турбуватися про благополуччя інших, співпереживати, допускають прив'язаності та близькі стосунки; показники є схожими і досить високими, що може бути пов'язано з тим, що за тривалий час (для декого повних 1,5 року) особам вдалося створити позитивне оточення на новому місці проживання;

- 96% ВПО та 74% ЗПО є достатньо самостійними та незалежними, здатними протистояти спробам суспільства мислити та діяти певним чином, самостійно регулювати власну поведінку, оцінювати себе за власними критеріями; різниця в показниках може бути пов'язаним з тим, що велика кількість зовнішньо переміщених осіб отримує соціальну допомогу від країни тимчасового прихистку, в той час як більшість ВПО з самого початку могли розраховувати лише на свої сили;

- 40% ВПО та 48% ЗПО здатні на достатньому рівні контролювати зовнішню діяльність, ефективно використовувати можливості, бачити та створювати умови та обставини, що є підхожими для задоволення особистих потреб та досягнення цілей; внутрішньо переміщені особи тією чи іншою мірою завжди знаходяться в ситуації ракетної небезпеки, тобто під владою ситуації, яка від них не залежить, і в даних обставинах змушені будувати нове життя;

- 60% ВПО та 84% ЗПО мають достатнє відчуття безперервного розвитку та реалізації свого потенціалу, є відкритими новому досвіду, здатні тою чи іншою мірою спостерігати покращення в собі та своїх діях, змінюватися відповідно до власних пізнань та досягнень; різниця в показниках може бути пов'язане з тим, що за рік та більше велика кількість переселенців змогла опанувати нову мову від нульового рівня до достатнього для побутового спілкування;

- 44% ВПО та 48% ЗПО мають мету в житті та відчуття направленості, бачать сенс життя та мають довготривалі цілі та наміри; показники нижче середнього пояснюються тим, що у зв'язку з вимушеним переселенцям до інших країн чи регіонів України багато людей втратили все, в тому числі сенс життя й мету життя та змушені знаходити нові сенси, тож ймовірно, що через деякий час показники цієї шкали стануть вищими.

- 25% ВПО та 67% ЗПО та сприймають себе досить позитивно, достатньо розуміють свої сильні та слабкі сторони, позитивно оцінюють своє минуле; можливо, це можна пояснити тим, що за 1,5 року в умовах безпеки та можливості задоволення потреб переселенці в інших країнах мають більше можливостей для прийняття ситуації та себе після травмуючи подій в цілому. Вивчення феномену зміни самоприйняття людей, що виїхали за кордон, є перспективою даного дослідження.

Досліджуючи тему адаптаційного потенціалу внутрішньо переміщених та зовнішньо переміщених осіб, варто тримати в фокусі уваги той факт, що кожен з опитуваний в тому чи іншому ступені пережив травмуючи подію, для чого характерним є втрата відчуття опори, можливості контролювати ситуацію, нестачу зовнішніх та внутрішніх ресурсів, щоб з цим впоратись. У випадку вимушеного переміщення у зв'язку з повномасштабним вторгненням в українців не було можливості спиратись на власні знання та досвід, оскільки такого досвіду не мав ніхто.

У своїй більшості українці даної вікової категорії мають певний ряд досягнень - у 20 років значний відсоток навчається в університеті, а особи старшого віку мають одну вищу освіту й більше, а також певний досвід роботи за спеціальністю або в іншій галузі.

Коефіцієнт кореляції між такими величинами, як вік опитуваних та адаптаційний потенціал (де найнижчим показником адаптаційної здатності є 1, а найвищим - 10) дорівнює -0,00954, що означає, що взаємного зв'язку між цими величинами немає. Згідно з матеріалами досліджень, представленими в літературі, на рівень адаптаційного потенціалу залежить від фізичної адаптивності, навичок розв'язання життєвих проблем, здатності та бажання навчатись новому, аналізувати ситуацію та приймати рішення, та відкритості новому досвіду. Залежності показників адаптаційного потенціалу від віку особи в працях вітчизняних та закордонних дослідників не виявлено.

Між показником рівня психологічного благополуччя та віком коефіцієнт кореляції складає -0,035, що свідчить також про відсутність зв'язку. В дослідженнях Житомирського державного університету імені Івана Франка є порівняння рівня показників психологічного благополуччя осіб вікових категорій ранньої дорослості та середньої дорослості. За всіма шкалами показники є близькими [6]. Кореляційний аналіз, проведений в нашому дослідженні, підтверджує те, що зв'язку між показниками психологічного благополуччя та віком людини не виявлено.

Коефіцієнт кореляції між показником адаптаційного потенціалу та сімейним положенням внутрішньо та зовнішньо переміщених осіб складає 0,04, що свідчить про відсутність зв'язку. Між показником адаптаційного потенціалу та наявністю чи відсутністю дітей коефіцієнт кореляції дорівнює - 0,20 (коефіцієнт достовірності p<0,05). Даний показник вказує на слабкий наявність слабкого зв'язку на рівні тенденції, від'ємне значення свідчить про зворотність зв'язку. Тобто, на рівні тенденції, чим більше дітей має особа, тим нижчим є адаптаційний потенціал.це легко пояснюється тим, що кожна дитина дає значне фізичне та емоційне навантаження особі, що її опікає, тому можливості для успішної адаптації особи з дітьми можуть бути нижчими.

Коефіцієнт кореляції між рівнем психологічного благополуччя та сімейним статусом внутрішньо та зовнішньо переміщених осіб дорівнює 0,04, що свідчить про відсутність взаємного зв'язку між даними показниками. Між рівнем психологічного благополуччя та наявністю чи відсутністю дітей коефіцієнт кореляції складає -0,12 (коефіцієнт достовірності p<0,05). Це означає наявність слабкого зв'язку на рівні тенденції, від'ємне значення свідчить про зворотність зв'язку, тобто чим більше дітей має особа, тим нижчим може бути рівень психологічного благополуччя. Аналогічно з попереднього висновку, цей феномен можна поясними тим, що кожна дитина є значним емоційним навантаженням, що може мати вплив на відчуття суб'єктивного благополуччя.

Рівень психологічного благополуччя надзвичайно важливий для кожної особистості. Людина, яка має достатній або високий рівень благополуччя, почувається щасливою, здатна бачити перспективи та можливості, ставити цілі та досягати її, реалізовуватися в діяльності та в соціумі. Для того, щоб мати змогу підвищувати рівень благополуччя, важливо знати, від яких чинників воно залежить, і що на нього впливає. За даними дослідження встановлено, що психологічне благополуччя є динамічним показником, і адаптаційний потенціал особистості має суттєвий вплив його рівень.

Проведений кореляційний аналіз між показниками особистісного адаптаційного потенціалу та психологічного благополуччя за основними та додатковими шкалами виявив, що ці показники мають тісний кореляційний зв'язок (коефіцієнт складає 0,647, p<0,05). Значення коефіцієнта є позитивним. Якщо людина має високий адаптаційний потенціал, то вона може краще впоратися з викликами життя й, отже, відчувати себе психологічно благополучною.

Низький же рівень адаптаційного потенціалу може призвести до зниження рівня психологічного благополуччя внаслідок виникнення труднощів в адаптації до умов невизначеності, появи тривоги, незадоволеності собою й, як наслідок незадоволеності життям. З іншого боку, коли людина відчуває психологічне благополуччя, то підвищується і її адаптаційний потенціал, оскільки позитивний стан психіки підвищує гнучкість, стійкість організму та психіки людини до стресу. Тому людині важливо розвивати як свій адаптаційний потенціал, так й підвищувати рівень психологічного благополуччя для забезпечення здоров'я та щастя у житті.

Додаткові шкали дають більш детальні відповіді на взаємні зв'язки показників особистісного потенціалу особистості та наочно показують, наскільки суттєвим та важливим є внесок кожної.

Особистісний адаптаційний потенціал тісно пов'язаний з такою шкалою психологічного благополуччя, як «Управління оточенням» (коефіцієнт кореляції 0,554, p<0,05). Додатне значення означає, що чим більше людина здатна формувати своє оточення і впливати на власне життя, тим вищу здатність до адаптації вона має.

Також тісний зв'язок виявлений між показником адаптаційного потенціалу особистості та шкалою «Мета в житті» (коефіцієнт кореляції 0, 0,565, p<0,05). Коли людина чітко бачить свою мету і готова рухатись в визначеному напрямку, тим краще їй вдається адаптуватись в нових обставинах, що підтверджує додатне значення отриманого коефіцієнта.

Дуже тісний зв'язок має показник адаптаційного потенціалу також за шкалою «Самоприйняття» (коефіцієнт кореляції 0,563, p<0,05). Прийняття себе та обставин, розуміння і прийняття своїх сильних та слабких сторін дає змогу більш успішно адаптуватися в нових умовах. Показники за даною шкалою в проведеному дослідженні станом на 1,5 року після почату повномасштабного вторгнення досить високі у зовнішньо переміщених осіб і низькі у внутрішньо переміщених. З великою ймовірністю, за спливом часу показники зміняться, що може позитивно вплинути на адаптаційний потенціал особистості респондентів.

Менш тісний, але також суттєвий зв'язок має показник адаптаційного потенціалу зі шкалою психологічного благополуччя «Особистісне зростання» (коефіцієнт кореляції 0,404, p<0,05). Додатне значення свідчить про те, що відчуття особистісного зростання збільшує рівень адаптаційного потенціалу, і навпаки, високий адаптаційний потенціал дає більше внутрішніх ресурсів для особистісного зростання.

Досить низьким є коефіцієнт кореляції між показником психологічного благополуччя та шкалою «Автономія» (0,164), що свідчить про слабкий зв'язок на рівні тенденції. Чим більш автономною є людина, тим вищим може біти її адаптаційний потенціал, і навпаки - високий адаптаційний потенціал може позитивно впливати на автономність особи.

Показник психологічного благополуччя має тісний зв'язок зі шкалою адаптаційного потенціалу «Поведінкова регуляція» (коефіцієнт кореляції 0,654, p<0,05). Додатне значення коефіцієнта свідчить про пряме співвідношення: високий рівень психологічного благополуччя збільшує здатність особистості до регуляції власної поведінки, і навпаки - висока здатність до поведінкової регуляції підвищує відчуття психологічного благополуччя.

Тісний зв'язок також виявлено між рівнем психологічного благополуччя та показником шкали особистісного потенціалу «Комунікативний потенціал» (коефіцієнт кореляції 0,606, p<0,05). Чим більшу здатність має людина до комунікації, налагодження стосунків, тим більш благополучно вона себе почуває. Високий показник психологічного благополуччя підвищує здатність особи до комунікації, налагодження контактів, побудови стосунків. Про прямий зв'язок свідчить додатне значення коефіцієнта кореляції.

Найбільший вплив на психологічне благополуччя має шкала адаптаційного потенціалу «Дезадаптивні порушення» (коефіцієнт -0,841, p<0,05). Від'ємне значення свідчить про зворотний зв'язок, тобто чим менш благополучно людина себе почуває, тим з більшою ймовірністю в неї можуть виникнути дезадаптивні порушення, і навпаки - особа, яка має яскраво виражені дезадаптивні порушення, має менше відчуття психологічного благополуччя. Тісний зворотний зв'язок з показниками психологічного благополуччя мають обидві додаткові шкали дезадаптивних порушень - «Астенічні реакції» (-0,616, p<0,05) та «Психотичні реакції» (-0,612, p<0,05).

Висновки

Отже, досліджуючи показники адаптаційного потенціалу особистості та психологічного благополуччя, можна відокремити певні особливості.

По перше, адаптаційний потенціал зовнішньо переміщених та внутрішньо переміщених осіб є приблизно на однаковому низькому рівні. Серед внутрішньо переміщених осіб 92% мають низький рівень адаптаційного потенціалу, 8% мають достатній рівень. Показники зовнішньо переміщених осіб є близькими - 93% мають низький рівень адаптаційного потенціалу і 7% мають достатній рівень. Високих показників не має жодна особа з опитуваних. 56% опитуваних внутрішньо переміщених осіб та 33% зовнішньо переміщених мають ознаки дезадаптивних порушень. Серед опитуваних внутрішньо переміщених осіб 40% мають низький рівень психологічного благополуччя, 56% - достатній та 4% - високий. Показники зовнішньо переміщених осіб є дещо кращими. Серед опитуваних низький рівень мають 30%, достатній - 67% та високий - 3%

По друге, показники адаптаційного потенціалу особистості та суб'єктивного психологічного благополуччя не залежать від віку людини, про що свідчать низькі коефіцієнти кореляції (між показником адаптаційного потенціалу складає та віком г=0,009, між рівнем психологічного благополуччя - г=0,035). Також не виявлено зв'язку між даними показниками та сімейним станом особи. Коефіцієнт кореляції між показником адаптаційного потенціалу та наявністю дітей складає -0,20, між рівнем психологічного благополуччя та наявністю дітей г=-0,12), що свідчить про слабкий зворотний зв'язок на рівні тенденції - чим більше дітей має особа, тим нижчим може бути її адаптаційний потенціал та показник психологічного благополуччя.

По третє, показники адаптаційного потенціалу особистості та психологічного благополуччя переселенців мають тісний прямий зв'язок - чим вищим є адаптаційний потенціал особистості, тим більш благополучно почувається людина (г=0,647, p<0,05). Прямий і тісний зв'язок з показником психологічного благополуччя переселенців мають такі шкали адаптаційного потенціалу, як «Поведінкова регуляція», «Комунікативний потенціал» та «Дезадаптивні порушення». Шкала «Моральна нормативність» має незначний вплив на рівні тенденції. Тісний зворотний зв'язок даний показник має шкала «Дезадаптивні порушення» - наявність порушень адаптації знижує здатність людини досягти рівня психологічного благополуччя. З показниками адаптаційного потенціалу найбільший тісний прямий зв'язок мають такі шкали психологічного благополуччя, як «Позитивні відносини», «Управління оточенням», «Особистісне зростання», «Самоприйняття». Адаптаційний потенціал особистості має слабкий прямий зв'язок зі шкалою «Автономія» на рівні тенденції.

Отримані результати можуть бути корисними для розробки програм соціальної та психологічної допомоги переселенцям в Україні та за кордоном.

Література

1. Соціальна адаптація ВПО: які інструменти для підтримки переселенців потребують впровадження. Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез». https://sss-ua.org/news/soczialna-adaptacziya-vpo-yaki-instrumenty-dlya-pidtrymky- pereselencziv-potrebuyut-vprovadzhennya/. (дата звернення: 09.05.2023).

2. Практична інформація для людей, які рятуються від війни і приїжджають до ЄС. Європейська комісія. https://home-affairs.ec.europa.eu/ policies/migration-and-asylum/migration- management/migration-management-welcoming-refugees-ukraine_uk. (дата звернення: 04.03.2022).

3. Howard R, Berry K, Haddock G: Therapeutic alliance in psychological therapy for posttraumatic stress disorder: A systematic review and meta-analysis. Clin Psychol Psychother 29. 2022. С. 26

4. Старинська Н.В. Адаптаційний потенціал як чинник професійної самореалізації особистості. Психологія: реальність і перспективи. 2017. Вип. 8. С. 259-263.

5. Ручка А.О. Соціокультурний аналіз // Навч. програма. - К.: КНУКіМ, 2014. - 20 с.

6. Котлова Л.О., Тичина І.М., Дранківська А.П. Особливості психологічного благополуччя особистості з різними захисними механізмами. Соціальна психологія; психологія соціальної роботи, УДК 159.9., 2021. C.50

7. Стратегія розвитку вищої освіти в Укр.на 2021-2031 роки. Мін. освіти і науки Укр. 2022. https://mon.gov.ua/ storage/app/ media/ rizne/2020/ 09/25/ rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf. (дата звернення: 01.01.2020).

8. Air-alarms.in.ua. Статистика повітряних тривог. Air-alarms.in.ua. https://air-alarms.in.ua/. (дата звернення: 24.02.2022).

References

1. Social adaptation of IDPs: what tools to support displaced people need to be implemented. Charitable Foundation "Stabilization Support Services". https://sss-ua.org/news/soczialna- adaptacziya-vpo-yaki-instrumenty-dlya-pidtrymky-pereselencziv-potrebuyut-vprovadzhennya/. (date of application: 05/09/2023).

2. Practical information for people fleeing war and coming to the EU. The European Commission. https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/migration-management/ migration-management-welcoming-refugees-ukraine_uk. (application date: 03/04/2022).

3. Howard R, Berry K, Haddock G: Therapeutic alliance in psychological therapy for posttraumatic stress disorder: A systematic review and meta-analysis. Clin Psychol Psychother 29. 2022. P. 26

4. Starynska N.V. Adaptation potential as a factor of professional self-realization of an individual. Psychology: reality and prospects. 2017. Issue 8. P. 259-263.

5. The handle of A.O. Sociocultural analysis // Education. program. - K.: KNUKiM, 2014. - 20 p.

6. Kotlova L.O., Tychyna I.M., Drankivska A.P. Peculiarities of psychological well-being of individuals with various protective mechanisms. Social Psychology; psychology of social work, UDC 159.9., 2021. C.50

7. Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031. Ministry of Education and Science of Ukraine. 2022. https://mon.gov.ua/storage/app/media/ rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf. (date of application: 01.01.2020).

8. Air-alarms.in.ua. Статистика повітряних тривог. Air-alarms.in.ua. https://air-alarms.in.ua/. (дата звернення: 24.02.2022).

Размещено на Allbest.ru