Гендерні особливості копінг-поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра практичної психології

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Гендерні особливості копінг-поведінки

Хараджи Марина Вікторівна, кандидат психологічних наук, доцент

Стельмах Ольга Володимирівн,а здобувачка другого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

Анотація

У статті аналізуються гендерні особливості копінг-поведінки, адже урахування еволюційно-біологічного фактору веде до розуміння статі як конституційної координати, яка обумовлює відмінності між чоловіками та жінками з боку несоціальних впливів.

Зауважується, що чоловікам і жінкам часто притаманні як різні джерела стресу, так і види реакцій на нього. Жінкам у ситуаціях стресу притаманні безпорадність, образи, одноманітніть життя, брак часу та енергії на домашні і професійні справи, з огляду на що виникає багато конфліктів. Чоловіки більшою мірою відчувають стрес у ситуаціях, пов'язаних із професійною діяльністю: конфлікти з керівництвом, непорозуміння з колегами, незручний робочий графік, а також у ситуаціях, пов'язаних з питаннями професійної відповідальності і фінансовими труднощами.

Акцентується, що жінка, відчуваючи пригніченість, прагне думати про можливі причини свого стану, а чоловік робить спробу відмежуватися від депресивних емоцій, концентруючись на чомусь іншому або залучаючись до фізичної активності, щоб у такий спосіб вивести себе з негативного стану. Чоловічі стратегії, часто орієнтовані на активізацію професійної зайнятості, ґрунтуються на незалежній дії, емоційній стійкості та самоефективності.

Зауважується, що жінки при оцінці стресової ситуації більше зазнають впливу свого соціального оточення. Їм властиво не стільки подолання важкої ситуації, скільки пристосування до неї. Чоловіки рідше використовують емоційно-фокусований копінг і менше звертаються за допомогою до інших.

Акцентується, що вибір способу копінгу обумовлений статево-рольовими стереотипами: жінки (і фемінні чоловіки) схильні, як правило, захищатися і розв'язувати труднощі емоційно, а чоловіки (і маскулинні жінки) навпаки - інструментально шляхом зміни зовнішньої ситуації

Ключові слова: стрес, стресор, копінг, копінг-поведінка, емоційна стабільність, соціальна підтримка, статеворольові стереотипи.

Kharadzhy Marina Viktorivna Сandidate of Psychological Sciences Associate Professor of Department of Practical Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Shpak Tetiana Andriyivna second-year of the second (master's) level of higher education in the specsalty «Practical Psychology» group PP-22pmz, Department of Practical Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Gender specifics of coping behavior

Abstract

The article analyzes the gender specifics of coping behavior, because taking into account the evolutionary and biological factor leads to the understanding of gender as a constitutional coordinate that determines the differences between men and women from the side of non-social influences.

It is noted that men and women often have different sources of stress and types of reactions to it. Women in stressful situations are characterized by helplessness, resentment, monotony of life, lack of time and energy for household and professional affairs, due to which many conflicts arise. Men experience stress to a greater extent in situations related to professional activity: conflicts with management, misunderstandings with colleagues, inconvenient work schedules, as well as in situations related to issues of professional responsibility and financial difficulties.

It is emphasized that a woman, feeling depressed, tends to think about the possible causes of her condition, while a man tries to distance himself from depressive emotions by concentrating on something else or engaging in physical activity in order to remove himself from a negative state. Men's strategies, often focused on increasing professional employment, are based on independent action, emotional stability, and self-efficacy.

It is noted that women are more influenced by their social environment when assessing a stressful situation. They are characterized not so much by overcoming a difficult situation, but by adapting to it. Men are less likely to use emotionally- focused coping and are less likely to seek help from others.

It is emphasized that the choice of coping method is determined by gender role stereotypes: women (and feminine men) tend to defend themselves and solve difficulties emotionally, while men (and masculine women) on the contrary - instrumentally by changing the external situation.

Keywords: stress, stressor, coping, coping behavior, emotional stability, social support, gender role stereotypes.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні не існує переконливих доказів, які свідчили б, хто краще - чоловіки або жінки долають стрес. Індивідуальні відмінності і діапазон можливих стресорів є настільки великим, що достатньо грубий поділ за статевою ознакою не завжди є правомірним. Статистика показує, що у той час як частота емоційних порушень вище у жінок, передчасна смерть від хвороб, які безпосередньо пов'язують із стресом (переважно серцево-судинного характеру), більш поширена серед чоловіків.

Питання про відмінності між чоловіками і жінками пов'язане з подвійною детермінацією ознак, про які йдеться. Урахування еволюційно- біологічного фактору веде до розуміння статі як конституційної координати, яка обумовлює відмінності між двома групами чоловіків та жінок з боку несоціальних впливів. Розуміння ж людської поведінки, як переважно соціального феномена, що зазнає вплив культурного контексту, призводить до поняття статевої або сексуальної ролі, яка приписується суб'єкту як члену групи. У цьому випадку відмінності, про які йдеться, досліджуються як статеворольові стереотипи або гендерні відмінності, які обумовлюють жіночий або чоловічий тип поведінки [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про важливість вивчення способів поведінки у важких життєвих ситуаціях або копінг-поведінки свідчать численні дослідження зарубіжних і вітчизняних авторів (Лазарус Р., Фолькман С., Ялтонский В., Сирота Н., Carver С., Анциферова Л., Нартова - Бочавер С. та ін.). Ці дослідження були спрямовані на розуміння ролі, характеру дії і впливу копінг - стратегій і копінг - ресурсів на адаптацію людини в складних стресових умовах (Coyne JS, Moos RH, Billings AG,).

Проблемою гендерних відмінностей копінг - стратегій займалися такі автори, як Баканова А., Чехлатий Є., Набіулліна Р., Шепелєва Е., Москвітіна О., Волкова О., Голубєв В.

Мета статті - теоретично визначити гендерні особливості копінг поведінки.

Виклад основного матеріалу

Статеві особливості поведінки чоловіків та жінок у стресових ситуаціях проявляються у тому, що чоловікам і жінкам часто притаманні як різні джерела стресу, так і види відповідних реакцій на нього. Жінки значно частіше стикаються зі стресом у вигляді безпорадності (включаючи і різні сексуальні провокації та образи), низького статусу, одноманітності життя, а з іншого боку, браку часу та енергії на домашні і професійні справи, з огляду на що виникає багато конфліктів. Чоловіки більшою мірою відчувають стрес у ситуаціях робочих проблем: конфліктів з керівництвом, нерозуміння з боку колег, незручного робочого графіка, а також у ситуаціях, пов'язаних з питаннями професійної відповідальності і фінансовими труднощами [13].

Стресори, виокремлені західними авторами, абсолютно адекватні і для нашої країни, хоча фінансові складнощі можна вважати універсальною передумовою стресу. Міра матеріальної забезпеченості серйозно впливає на різні аспекти життя сучасної людини, незалежно від її приналежності до тієї чи іншої статі.

Чоловіча схема поведінки включає прагнення бути фізично і інтелектуально активним, емоційно незалежним, не виявляти ознак слабкості, наприклад, обговорюючи свої проблеми або поганий настрій з іншими людьми. Тенденція співробітництва серед чоловіків проявляється меншою мірою. Разом з тим з часом з'являється все більше доказів обмеженості, пагубності «типово чоловічої» моделі поведінки у стресових ситуаціях. Успішне протистояння життєвим труднощам, емоційна стабільність неможливі без наявності близьких стосунків, які необхідні більшості чоловіків так само, як і більшості жінок.

Абсолютна більшість чоловіків і жінок втягнені у психологічні, сімейні та інші соціальні ролі, вимоги яких створюють ситуацію стресу, призводять до різних конфліктів. У жінок велика кількість і різноманітність ролей призводять до більшого, порівняно з чоловіками, стресу. Це особливо помітно, розглядаючи типові проблеми професійно орієнтованої жінки і жінок, які працюють, взагалі. Професійно-орієнтованими вважаються жінки, які віддають багато часу роботі та ідентифікують себе із своєю діяльністю [13].

Дослідниками встановлено, що робота для сучасної західної жінки є благом, призводить до підвищення почуття самоефективності, впевненості у собі, задоволеності життям і є захистом від дистресу. Непрацююча домогосподарка не може задовольнити ряд своїх психологічних потреб, крім того, фінансова залежність від чоловіка знижує її вплив у сім'ї. Дослідження, проведені у США, показали, що почуття задоволення у ролі домогосподарки знаходять лише жінки із фемінною орієнтацією. Проте робота, віднімаючи багато сил, часу, думок, творчого потенціалу, у поєднанні з більшістю обов'язків по господарству і догляду за дітьми, створює передумови для серйозного стресу і внутрішніх конфліктів у жінки, яка працює. До широкого спектра проблем, пов'язаних з професійною діяльністю, додається багато особистих: сімейні труднощі, проблеми непорозуміння з дітьми, незадоволеність собою. Жінка, соціально навчена відповідати за багато справ, поширює свої часто перфекціоністські установки і на домашні, і на робочі обов'язки. Результат - хронічний стресовий стан і ранній синдром «згорання» [3].

Як пише О. Михайлова, «у будь-якій країні світу на увагу, турботу і любов одруженої жінки постійно хтось претендує. Вона увесь час перебуває у «режимі видачі». Цей конвеєр годування, лікування, розуміння, підтримання порядку.... непомітно приводить до дратівливості і навіть нелюбові до своїх домочадців» [6]. Додамо - і до перенапруги, відчуття несвободи і дискомфорту. Очевидно, що працюючі жінки працюють вдома значно більше, ніж їх працюючі чоловіки, часто не маючи достатньо часу для відпочинку і повноцінного відновлення сил.

З іншого боку, відсутність особистого життя також являє собою серйозну психологічну проблему. Доведено, що самотність у всьому світі жінками переживається тяжче, ніж чоловіками, оскільки жінку насамперед хвилює, хто вона для інших, а вже потім - що вона може зробити з цим світом. Загроза бути непотрібною у стосунках часто повністю позбавляє життя жінки психологічного комфорту [4].

Авторитетний спеціаліст у галузі тендерної психології Е. Берн пише, що все більшого поширення отримує теорія, згідно з якою чоловіча роль може бути джерелом тривоги і напруги через те, що деякі її аспекти дисфункціональні і суперечливі. Так, одним із компонентів чоловічої ролі є норма успішності, статусу. Вона означає, що «цінність» чоловіка визначається величиною його заробітку та успішністю у професійній діяльності. Ця норма може здійснювати негативний вилив на процес самоактуалізації, самооцінку чоловіка та прояв його батьківських якостей. Якщо чоловіки неспроможні жити відповідно до даної норми, з'являється ризик асоціальної поведінки. Дослідження свідчать, що чоловіки часто вибирають неконструктивний варіант копінг-поведінки, відчуваючи свою неспроможність і як професіоналів, і як годувальників сім'ї. У випадку втрати роботи вони частіше ніж жінки, опускаються на соціальне дно [2].

Неможна не зазначити про універсальні для чоловіків і жінок стресові ситуації, характерні для сучасної України. Основну групу тут складає загроза соціальної небезпеки - явища і процеси, внаслідок виникнення і розвитку яких відбуваються різкі, можливо якісні зміни у способі життя. Зазнають втрат життєво важливі соціальні права та інтереси особистості: право на працю, професію, гарантовану заробітну плату, безкоштовну освіту, охорону здоров'я, відпочинок. Для жінок, як і для чоловіків, головним наслідком відсутності цілеспрямованої держаної соціальної політики стало розширення загрози небезпеки як особистої, так дітей і сім'ї, а часто - і повна її втрата. На цьому фоні зрозуміло, чому найпоширенішою індивідуальною цінністю сьогодні у нашій країні є безпека сім'ї, захищеність серед близьких. Відсутність впевненості у завтрашньому дні -- типова і хронічна ситуація. Навіть за умови інших стресогенних чинників вона наповннює життя відносно високим рівнем напруги. Крім матеріальних цінностей, проблем у сім'ї, життя в умовах напруженої роботи і недостатнього відпочинку, серйозною стресовою ситуацією є загальна ситуація у країні (у тому числі падіння моральних устоїв, міжнаціональні конфлікти, високий рівень злочинності).

Але і у такому вигляді список не є повним.

Ф. Бланчард-Філдс, Л. Сулский, С. Робінсон-Велен, Д. Шек та ряд інших авторів резюмують, що вибір способу копінгу обумовлений статеворольовими стереотипами: жінки (і фемінні чоловіки) схильні, як правило, захищатися і розв'язувати труднощі емоційно, а чоловіки (і маскулинні жінки) навпаки - інструментально шляхом зміни зовнішньої ситуації [9].

Дж. Верофф, Р. Кулка, Е. Доуван (Veroff J., Kulka R., Douvan E.) встановили, що у стресових ситуаціях чоловіки або нічого не роблять і не думають про рішення або самі докладають зусиль, щоб розв'язати проблему. Жінки частіше звертаються за соціальною підтримкою. Вважається, що потреба у підтримці, прояв емоцій і прагнення розділити їх з іншими переважно властиві жінкам [14].

А. Мьоллер-Леймкюллер зазначає, що чоловіки у стресових ситуаціях демонструють менш адаптивні стресові реакції. Автор це пояснює тим, що чоловіча ідентичність визначається емоційною ізоляцією і бажанням позмагатися. Саме через це чоловіки рідше використовують емоційно- фокусований копінг і менше звертаються за допомогою, а жінки краще долають стрес, частіше використовуючи міжособистісні копінг-стратегії [5].

Довгий час основним прикладом типу реагування на стрес була модель,,fight-or-flight” - «бийся або втікай», яка полягала в тенденції активно реагувати на складні ситуації з метою усунення джерела напруги, а за умови неможливості боротьби - з метою суб'єктивного усунення стресору шляхом уникання проблеми. Американські дослідники, III. Тейлор (Taylor Sh.) з колегами, вивчили іншу систему реагування, яка отримала назву,,tend-and- befriend” - «турбуйся і підтримуй, співробітничай». Дана модель подолання життєвих труднощів полягає у тому, що жінки схильні реагувати на стресову ситуацію, захищаючи себе і своє потомство шляхом виховуючої поведінки (це вже стосується тієї частини системи, яка має назву «турбота»), а також шляхом об'єднання в альянси з іншими людьми, підсилення соціальних контактів, прояву бажання в приєднанні. На відміну від жінок, серед чоловіків тенденція турботи і прагнення до співробітництва! проявляється менше. Саме через це, стверджують дослідники, чоловічий тип реагування доцільно співвідносити з реакцією на стрес у вигляді боротьби або втечі [13].

Ступінь потреби у співробітництві, об'єднанні з іншими у стані стресу є одним з найбільш сильних статевих відмінностей у поведінці дорослої людини, які контролюються на гормональному рівні, вважає Ш.Тейлор. Але, оскільки окремі дослідження не встановили ніяких: статевих відмінностей, наприклад, у тому, як часто чоловіки і жінки розповідають свої проблеми близьким людям та один одному можна сказати, що, фактично, «співробітництво» може бути так само прийнятним для чоловіків, як і для жінок, але у певному контексті. На думку Н. Коллінс (Collins N.), можливо, що статеві відмінності проявляються за умови нетривалого впливу стресу, але коли йдеться про серйозні ситуації, то і чоловіки і жінки потребують соціальних контактів, щоб долати стрес [10].

Таким чином, обидві моделі є не альтернативними, а такими, що взаємодоповнюють одна одну і зрештою розширюють арсенал дослідженій у галузі психології стресу і копінгу.

Стилі реагування чоловіків і жінок на викликаний складними обставинами стрес чітко проявляється у виборі ними копінг-стратегій. О.Балабанова зазначає, що жінка, відчуваючи пригніченість, прагне думати про можливі причини свого стану, а чоловік робить спробу відмежуватися від депресивних емоцій, концентруючись на чомусь іншому або залучаючись до фізичної активності, щоб у такий спосіб вивести себе з негативного стану. Модель, яка аналізується, передбачає, що жіноча реакція «детально обдумати», що характеризується тенденцією до нав'язливого фокусування на проблемі, збільшує вразливість до депресії [1].

Вчена констатує, що чоловічі стратегії, часто орієнтовані на активізацію оплачуваної зайнятості, ґрунтуються на незалежній дії, емоційній стійкості та самоефективності. Жінки при оцінці стресової ситуації більше зазнають впливу свого соціального оточення. Типово жіночу поведінку у важкій життєвій ситуації можна охарактеризувати як пасивну, орієнтовану на виживання та пошук соціальної підтримки. Такій стратегії відповідає низька самооцінка, трудові цінності, не пов'язані з високими досягненнями, підвищений рівень тривожності та невпевненість у власних силах. Жінкам властиво не стільки подолання важкої ситуації, скільки пристосування до неї [1].

Важливою стратегією і ресурсом копінгу є соціальна підтримка. Найбільш важливі шлюб, сім'я та інші близькі стосунки, з якими пов'язана довірливість і різноманітна допомога у важких життєвих ситуаціях. Стійкі, тривалі стосунки дають людині впевненість, пов'язану із доступністю підтримки і очікуванням її у випадку виникнення труднощів.

За даними досліджень, проведених під керівництвом Т. Крюкової, при адаптації тесту «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» Н. Ендлера, Паркер Дж. виявилося, що сімейні жінки, порівняно з чоловіками, мають більш високі показники за всіма стилями подолання: проблемно-орієнтованому, емоційно-орієнтованому і орієнтованому на уникання [7].

С. Хазова, вивчаючи специфіку копінг-поведінки обдарованих старшокласників, отримала дані про те, що у стресових ситуаціях обдаровані дівчата, порівняно з обдарованими юнаками, частіше орієнтуються на думку і підтримку інших, мріють про чудо, звертаються до релігії, частіше турбуються про наслідки. Така модель поведінки передбачає високу емоційність, нерішучість, підвищує прагнення турбуватися, тобто значною мірою орієнтована на емоційне подолання і на отримання соціальної підтримки. Поведінка юнаків позитивно пов'язана із замкнутістю, не залученням інших людей до своїх турбот. Встановлені позитивні кореляції між маскулинністю та зверненням у випадку труднощів до рухової активності, а також схильністю об'єднуватися з тими, хто має схожі проблеми. Негативно пов'язані з маскулиністю такі копінг-стратегії, як пошук духовної опори, надія на чудо, стурбованість своїм майбутнє, прагнення відволіктися у товаристві інших, отримати схвалення оточуючих, бажання «випустити пар» - покричати, поплакати, нарешті, прагнення до самозвинувачень. На думку вченої, отримані факти пояснюються впливом традиційного виховання і культури, коли у дівчатах «заохочуються слабкість, беззахисність, вміння спілкуватися, надавати допомогу іншим і самим звертатися за допомогою» [8].

Німецькі дослідники з'ясували, що дівчата та юнаки різняться в оцінці одних і тих самих стресових ситуацій. Так, дівчата оцінюють ці ситуації як такі, що загрожують більш« у чотири рази порівняно із юнаками того самого віку. Вони описують одну і ту саму проблему як більш складну, і навіть після того, як ситуація завершилася, продовжують про неї думати. Юнаки такої активності не демонструють, у ситуацію втягуються не так сильно, прагнуть впоратися зі стресом самі, більш легко забувають про проблему. Дівчата більшою мірою зазнають впливу інших зі свого соціального оточення при оцінці стресової ситуації, міжособистісні стосунки викликають у них значно більший стрес порівняно з юнаками [12].

Е. Фриденберг встановила, що дівчата частіше використовують такі копінг-стратегії, як пошук соціальної підтримки, фантазування, мрії, зняття напруги порівняно з юнаками, які обирають фізичну активність, спорт [11].

М. Бокаертис стверджує, що дівчата 14-15 років частіше вдаються до дуально-орієнтовайого копінгу у системі соціальних конфліктів, вони частіше використовують спільно проблемно- орієнтований та емоційно-орієнтований копінг порівняно з юнаками. Було встановлено, що статеві відмінності у копінгу зменшуються із віком: у 13-15 вони є максимальними, З у 18 років починають зменшуватися [цит. за 9].

Н. Михайлова, А. Сорокіна дійшли висновку, що дівчатам молодшого шкільного віку більш притаманні імпресивні, когнітивні копінг-стратегії («плачу і засмучена»), а також стратегії «відволікання» («малюю, пишу або читаю що-небудь»). Юнакам притаманні екстрапунітивні форми - «божеволію», «дразню кого-небудь» [6].

Висновки

гендерний копінг поведінка

Таким чином, чоловікам притаманно розв'язувати труднощі інструментально, шляхом зміни зовнішньої ситуації, у той час як жінки частіше вдаються до емоційно-фокусованого копінгу, звертаються за підтримкою до близькиих людей, підсилюють соціальні контакти.

Література

1. Балабанова О. Гендерні відмінності стратегій опанування з життєвими труднощами. Соціологічні дослідження. 2018. № 1. С. 189 - 205.

2. Берн Е. Гендерна психологія. Київ: Видавництво «ЄВРОЗНАК». 2021. 351 с.

3. Здравомислова О. Сім'я на європейскому фоні. Київ: Видавництво «Едиторіал». 2018. 220 с.

4. Знаков В. Психологія статевих і гендерних відмінностей. Психологія і практика. 2019. Вип. 3. С. 27 - 37.

5. Мёллер-Леймкюллер А. Стрес у суспільстві і розлади, пов'язані з стресом в аспекті гендерних відмінностей. Соціальна і клінічна психіатрія. 2019. Т. 14. Вип. 4. С. 5-11.

6. Михайлова Н. Систематичне дослідження індивідуального і сімейного стреса і копінга у здорових осіб: автореф. дисс....канд.психол.наук. 2018. 20 с.

7. Крюкова Т. Основні підходи до вивчення копінг - поведінки у зарубіжній і вітчизняній психології. Вісник НПУ ім.Драгоманова. 2017. № 4. С. 58-68.

8. Хазова С. Копінг - поведінка обдарованих старшокласників: автореф. дисс.... канд.психол.наук. Дніпро: 2018. 147 с.

9. Blanchard-Fields F., L.Sulsky, S.Robinson-Whelen. Moderating effects of age and context on relationship between gender, sex, role differences and coping. Sex Roles. 1991. Vol.25. N 11-12. P. 645-660.

10. Collins D.L., de Carvalho A.B. Chronik Stress from the Goia- nia 137Cs radiation accident. Behavioral Medicine. 1993. Р. 149-157.

11. Frydenberg. E. Adolescent Coping. Theoretical and Research Perspectives. Routhledge. London and N.Y. 1997. 461 р.

12. Seiffge-Krenke I. Stress, Coping and Relationship in Adolescence. Lawrence Erlbaum Ass Ins. Publishers. 2018. 341 р.

13. Taylor, Sh.E. Health Psychology. McGraw-Hills, Inc. 1995. 346 р.

14. Veroff J., R.A.Kulka, E.Douvan. Mental health in America: Patterns of help-seeking from 1957 to 1976. N.Y.: Basik Books, 1981. 438 p.

References

1. Balabanova O. (2018). Henderni vidminnosti stratehii opanuvannia z zhyttievymy trudnoshchamy. [Gender differences in coping strategies with life's difficulties] Sotsiolohichni doslidzhennia. № 1. S. 189 - 205 [in Ukrainian].

2. Bern E. (2021). Henderna psykholohiia [Gender psychology] K.: «IeVROZNAK». 2021. 351 s. [in Ukrainian].

3. Zdravomyslova O. (2018). Simia na yevropeiskomu foni [Family on a European background] K.: «Edytorial». 220 s. [in Ukrainian].

4. Znakov V. (2019). Psykholohiia statevykh i hendernykh vidminnostei. [Psychology of sex and gender differences]. Psykholohiia ipraktyka. Vyp. 3. S. 27 - 37 [in Ukrainian].

5. Mёller-Leimkiuller A. (2019). Stres u suspilstvi i rozlady, poviazani z stresom v aspekti hendernykh vidminnostei [Societal stress and stress-related disorders in the aspect of gender differences.] Sotsialna i klinichnapsykhiatriia. T.14. Vyp. 4. S. 5-11 [in Ukrainian].

6. Mykhailova N. (2018). Systematychne doslidzhennia indyvidualnoho i simeinoho stresa i kopinha u zdorovykh osib [A systematic study of individual and family stress and coping in healthy individuals]: Avtoref. dyss....kand.psykhol.nauk. 20 s. [in Ukrainian].

7. Kriukova T. (2017). Osnovni pidkhody do vyvchennia kopinh - povedinky u zarubizhnii i vitchyznianii psykholohii [The main approaches to the study of coping - behavior in foreign and domestic psychology].VisnykNPUim.Drahomanova. № 4. S. 58-68 [in Ukrainian].

8. Khazova S. (2018). Kopinh - povedinka obdarovanykh starshoklasnykiv: [Coping - the behavior of gifted high school students]. Avtoref. dyss.... kand.psykhol.nauk. Dnipro: 147 s. [in Ukrainian].

9. Blanchard-Fields F., L.Sulsky, S.Robinson-Whelen (1991). Moderating effects of age and context on relationship between gender, sex, role differences and coping. Sex Roles. Vol.25. N 11-12. P. 645-660 [in English].

10. Collins D.L., de Carvalho A.B. (1993). Chronik Stress from the Goia- nia 137Cs radiation accident. Behavioral Medicine. Р. 149-157 [in English].

11. Frydenberg. E. (1997). Adolescent Coping. Theoretical and Research Perspectives. Routhledge. London and N.Y. 461 p. [in English].

12. Seiffge-Krenke I. (2018). Stress, Coping and Relationship in Adolescence. Lawrence Erlbaum Ass Ins. Publishers. 341 p. [in English].

13. Taylor, Sh.E. Health Psychology (1995). McGraw-Hills, Inc. 346 p. [in English].

14. Veroff J., R.A.Kulka, E.Douvan (1981). Mental health in America: Patterns of helpseeking from 1957 to 1976. N.Y.: BasikBooks, 438 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru