Вплив емоційно-вольових якостей на емоційну стійкість майбутніх вчителів

Размещено на http://allbest.ru

1Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

2Українська інженерно-педагогічна академія

1Кобець Олександр Володимирович

доктор психологічних наук, професор,

2Лантух Валерій Васильович

доктор історичних наук, професор,

1Гриньова Наталія В'ячеславівна

кандидат психологічних наук, доцент

м. Умань, м. Харків

Анотація

У статті розглядається проблеми емоційно-вольових якостей майбутніх вчителів. Описано поняття стресу та його вплив на особистість. Надана характеристика професійного стресу особистості. Виділені емоційно-вольові якості майбутніх вчителів.

Висвітлюється характеристика емоційної стійкості. Розкритий психологічний вплив емоційно-вольових якостей на емоційну стійкість майбутніх вчителів.

Приділена увага професійній мотивації та професійній компетентності майбутніх вчителів: професійні інтереси, ціннісні орієнтації, установки, професійна спрямованість, методична, психологічна, комунікативна, акмеологічна, рефлексивно-дослідна та організаційна, професійні вміння та навички. Описані компоненти професійної цілеспрямованості майбутніх педагогів: постановка професійних завдань, прогнозування результатів, вибір методів навчання, психологічна грамотність.

Звернена увага на когнітивні та комунікативні якості, які впливають на емоційну стійкість майбутніх вчителів: професійні знання; аналітичність, критичність, гнучкість, креативність, інноваційність мислення; розвинені пам'ять, уява, сприйняття, спостережливість; стійкість уваги; активна інтелектуальна діяльність, науково-педагогічна ерудиція, науковий пошук, науково-дослідна діяльність; культура спілкування, активність, упевненість, асиртивність, толерантність, вербальна тактовність; відвертість, сугестія, етика поведінки, педагогічна інтуїція.

Показаний вплив емоційно-вольових та морально-етичних якостей на емоційну стресостійкість майбутніх педагогічних працівників: емпатія, оптимізм, емоційно-вольова стійкість, поважність, адекватність поведінки, витримка, самовладання, твердість характеру; ідеали, цінності, гуманність, професійна етика, мораль, принциповість, переконання, спрямованість, рівень вимог, патріотизм, авторитет, імідж, громадянська активність, оптимізм; високий рівень відповідальності, загальної та психологічної культури. Проаналізовані індивідуально-психологічні особливості майбутніх викладачів, що впливають на їхню емоційну стресостійкість: типологічні (активність, динамічність, урівноваженість); характерологічні (дисциплінованість, чесність, адекватне сприйняття учнів як особистості).

Ключові слова: стрес, емоційно-вольові якості особистості, стресостійкість, емоційна стійкість майбутніх вчителів, індивідуальні та професійні якості майбутніх вчителів.

Abstract

Influence of emotional and volitional qualities on future teachers' emotional stability

Kobets Oleksandr Volodymyrovych Doctor of Psychological Sciences, Professor, Professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

Lantukh Valery Vasilyevich Doctor of Historical Sciences, Professor, Professor, Ukrainian Engineering Pedagogics Academy, Kharkiv,

Hryniova Nataliia Viacheslavivna PhD in Psychology, Associate Professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

The article deals with the problems of emotional and volitional qualities of future teachers. The concept of stress and its influence on personality is described. The characterization of professional stress is given. The emotional and volitional qualities of future teachers are distinguished. The characteristics of emotional stress resistance are highlighted. The psychological influence of emotional and volitional qualities on the emotional stress resistance of future teachers is revealed. Attention is paid to professional motivation and professional competence of future teachers: professional interests, value orientations, attitudes, professional orientation, methodological, psychological, communicative, acmeological, reflective and research, organizational, professional skills and abilities. The components of future teachers' professional purposefulness are described: setting professional tasks, forecasting results, choosing teaching methods, psychological literacy. Attention is paid to the cognitive and communicative qualities that affect the emotional stress resistance of future teachers: professional knowledge; analytical, critical, flexible, creative, innovative thinking; developed memory, imagination, perception, observation; attention resistance; active intellectual activity, scientific and pedagogical erudition, scientific search, research activity; culture of communication, activity, confidence, assertiveness, tolerance, verbal tact; frankness, suggestion, ethics of behavior, pedagogical intuition. The influence of emotionally volitional and moral and ethical qualities on the emotional stress resistance of future teachers is shown: empathy, optimism, emotional and volitional stability, respectfulness, adequacy of behavior, endurance, self-control, firmness of character; ideals, values, humanity, professional ethics, morality, integrity, beliefs, orientation, level of requirements, patriotism, authority, image, civic activity, optimism; high level of responsibility, general and psychological culture. The individual psychological characteristics of future teachers that affect their emotional stress resistance are analyzed: typological (activity, dynamism, balance); characterological (discipline, honesty, adequate perception of students as individuals).

Keywords: stress, emotional and volitional qualities of personality, stress resistance, emotional stress resistance of future teachers, individual and professional qualities of future teachers.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасній Україні приділяється велика увага якості професійної підготовки майбутніх вчителів у вищій школі. Значний інтерес викликає проблема розвитку емоційної стійкості майбутніх педагогів. У цьому аспекті актуалізується вивчення професійних, індивідуальних та емоційно-вольових компонентів, що впливають на емоційну стійкість майбутніх вчителів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поставлена проблема недостатньо розроблена у дослідженнях. Потрібно відмітити, що О. К. Любчук приділив велику увагу розробці емоційно-вольовій складовій особистості, як структурну складову її потенціалу. Він розкрив проблему психоемоційного тонусу, що включає емоційну стабільність та загальну врівноваженість; упевненість у собі та позитивну самооцінку; оптимізм, відсутність страху перед можливістю невдач; стресостійкість у складних ситуаціях, здатність витримувати значні нервово-психічні навантаження; здатність приймати відповідальні рішення в умовах дефіциту часу та інформації або пов'язані з ризиком. Вольова наполегливість виявляється в цілеспрямованості, у здатності до планомірної реалізації намічених стратегій, всупереч труднощам та перешкодам, у вольових задатках, опору зовнішнім впливам [1]. Дослідник Ю. А. Білова визначає емоційно-вольову складову у структурі особистості, яка включає здатність розуміти власний емоційний стан у ситуації пошуку та реалізації планів; здатність гідно переживати відсутність результату, спроможність відкрито ділитися своїми почуттями й переживаннями; цілеспрямованість; витримку та володіння собою в ситуаціях невизначеності [2].

Емоції та почуття відіграють особливе значення у практичній професійній діяльності особистості. Як зазначив С. С. Занюк, вони збагачують відображення неупередженої реальності суб'єктами діяльності і здійснюються у зв'язку з уподобаннями, схильностями, інтересами та актуальними мотивами до діяльності, та є регуляторами їх енергійності. Робота з різними за інтересами, рівнем культури чи вихованості людьми викликає необхідність пом'якшення чи маскування деяких рис власного характеру, обумовлених певним типом темпераменту. Таке регулювання характеру потребує твердої волі, зусилля над собою. А це передбачає наявність у структурі характеру таких рис як уміння володіти собою та формувати особистісну стресостійкість [3, с. 25-27]. Як зазначав Л. Т. Тюптя, без сильної волі неможлива творча діяльність. Прагнення й рішення завжди неподільно пов'язані з практичною діяльністю й лише разом з нею утворюють єдиний вольовий акт. Останній завжди опосередкований розумовими процесами, уявленнями й думками, але вони безпосередньо пов'язані з емоціями й почуттями, що виникають у людини внаслідок емоційно забарвленого прагнення її до певних об'єктів, відображаючи предмети і явища об'єктивної дійсності, як цілі прагнень людини. Таким чином, воля існує в єдності з її розумом і почуттями, вона становить перехід від мислення та емоцій до професійної діяльності [4, с. 59-61].

Проблема впливу емоційно-вольових якостей на емоційну стійкість особистості активно розробляється із проблемою стресу, який є каталізатором емоційно-вольових якостей особистості. Починаючи із Г. Сельє, канадського дослідника з угорськими коріннями, який першим дав визначення стресу [5]. Проблема знайшла свою розробку у роботах науковця Л. Б. Наугольніка, котрий досліджували професійний стрес [6, с. 124-125]. Цікавою є робота дослідників О. М. Валуйко та О. В. Гошкодеря, які розробляють проблему управління професійним стресом особистістью у професійній діяльності [7, с. 61-62].

Мета статті: розкрити поняття стресу, описати емоційно-вольові якості особистості, особливості емоційного стресу у професійній діяльності та їх уплив на емоційну стійкість майбутніх вчителів.

Виклад основного матеріалу

Відомо, що все життя людини - це перманентний стрес. У практику життєдіяльності людини це поняття ввів канадський фізіолог Ганс Сельє. Стрес - це не деструктивні життєві обставини, а захисна реакція організму на них. Стресорна реакція спрямована на підвищення адаптанивно-компенсаторного стану організму до будь-яких упливів та носить захисно-пристосовний, тобто адаптаційний характер. За Г. Сельє, адаптаційний синдром починається із стадії тривоги, під час якої у відповідь на перший шок мобілізуються захисні системи організму (протишок) [5].

Стрес (від англ. stress - «тиск, напруга») - стан індивіда, що виникає як відповідь на різноманітні екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що виводять з рівноваги фізичні чи психологічні функції людини [5]. Він більшою мірою - продукт наших когнітивних процесів, образу думок і оцінки ситуації, він відображає наше знання про власні ресурси і стратегії поведінки, їх адекватний вибір. Стрес - найбільш популярне поняття, яким користуються для позначення психічних станів людини у важких умовах, особливо у професійній діяльності. Тому це поняття містить у собі зв'язки стресу з біологічними, психологічними, соціально-психологічними навантаженями людського організму і з опором цьому навантаженню. Отже, відповідно до цього стрес розглядається як фізіологічний синдром. Він складається із сукупності неспецифічно викликаних змін, як неспецифічна реакція організму на пропоновані до нього вимоги. стресостійкість самовладання індивідуальний вчитель

Прояв адаптаційного синдрому Г. Сельє отримав назву психологічного стресу. Це своєрідна реакцію людини на особливості взаємодії між особистістю, з одного боку, та навколишнім середовищем - з другого. Психологічний стресс є процесс, в якому потреби середовища розглядаються особистістю, виходячи із її ресурсів та ймовірності вирішення проблеми, що виникла. Саме тут проявляються індивідуальні відмінності у реакції на стресову ситуацію. Стрес не можна розглядати без емоцій. Вони існують у неподільному зв'язку, тандемно. Тому у теорії та практиці був запроваджений термін «емоційний стрес» або «психоемоційний стрес». Емоційний стрес складне утворення, до якого входять як первинні емоційні та поведінкові реакції на екстремальний вплив біологічного та соціального середовища, так і фізіологічні механізми, які лежать в їхній основі. Особливості емоційного стресу полягають у тому, що він охоплює негативні афективні переживання, які супроводжують стрес та ведуть до несприятливих змін в організмі людини.

Під емоційним стресом розуміють широке коло психічних явищ як негативного, так і позитивного характеру. При цьому виділяють професійний стрес - це багатовимірний феномен, що виражається у психічних і фізичних реакціях на напружені ситуації під час трудової діяльності особистості. До професійного стресу призводять:

-перевантаження особистості роботою,

- недостатньо чітке обмеження її повноважень та посадових обов'язків,

- неадекватна поведінка коллег,

- недостатня оплата праці,

- одноманітна діяльність або відсутність кар'єрних перспектив [6, 127-128].

Аналіз літератури показує, що професійна діяльність педагога вимагає наступних особистісних, професійних, соціальних, психологічних якостей та педагогічних здібностей, які характеризуються:

- професійною мотивацією (професійні інтереси, ціннісні орієнтації, установки, професійна спрямованість);

- професійною компетентністю (методична, психологічна, комунікативна, акмеологічна, рефлексивно-дослідна та організаційна, професійні уміння та навички);

- професійною цілеспрямованістю (постановка професійних завдань, прогнозування результатів, вибір методів навчання, психологічна грамотність);

- когнітивними якостями (професійні знання; аналітичність, критичність, гнучкість, креативність, інноваційність мислення; розвинені пам'ять, уява, сприйняття, спостережливість; стійкість уваги; активна інтелектуальна діяльність, науково-педагогічна ерудиція, науковий пошук, науково-дослідна діяльність);

- комунікативними якостями (культура спілкування, активність, упевненість, асиртивність, толерантність, вербальна тактовність; відвертість, сугестія, етика поведінки, педагогічна інтуїція);

- організаційно-управлінськими якостями (лідерство, конструктивність діяльності; планування, моделювання навчального процесу та інноваційних технологій; володіння педагогічною технікою);

- морально-етичними якостями (ідеали, цінності, гуманність, професійна етика, мораль, принциповість, переконання, спрямованість, рівень вимог, патріотизм, авторитет, імідж, громадянська активність, оптимізм; високий рівень відповідальності, загальної та психологічної культури);

- індивідуально-психологічними особливостями (типологічні, характерологічні).

Дослідження виявили професійно обумовлену структуру компонентів діяльності, що впливають на стресостійкість майбутніх вчителів, про що свідчить табл.. 1.

Важливим питанням є проблема збудників стресу. Їх розглядають в аспекті наступних складових:

- професійні вимоги і характеристики вирішуваних завдань,

- рольові вимоги,

- організаційні вимоги,

- зовнішні вимоги або умови.

Окрім них виділяють:

- стрес можливості (можливості мати щось бажане),

- стрес обмеження у досягненні;

- стрес вимоги досягнення чогось бажаного, коли можливість цього досягнення невизначена.

Таблиця 1

- професійні вимоги та рольові характеристики;

- індивідуальні особливості та очікування;

- фізичні параметри навколишнього середовища: стресори групових процесів, стресори на організаційному рівні.

Несприятливий стан, екстремальні значення факторів організації, змісту, засобів та умов діяльності, їх надмірний вплив на конкретного індивіда, невідповідність його функціональних і професійних можливостей, уявлень і установок долати ці несподівані, інтенсивні, тривалі впливи може стати причиною розвитку емоційного стресу у професійній діяльності. Чинники, що призводять до професійного стрессу, поділяють на наступні групи: на безпосередні та головні. Щодо безпосередніх причин, то сюди можна віднести подію, прямим наслідком якої є розвиток психічної напруженості і стресу.

А головною причиною виникнення стресу є індивідуальні емоційно-вольові якості (психологічні, фізіологічні, професійні) особливості особистості. Виникнення емоційного стресу не зумовлюється однозначно у взаємозв'язку особистості й умов праці, - навіть хороша їх відповідність не гарантує стійкості до стресу, тому що є безліч інших факторів, що детермінують цей процес. Професійні стреси мають свою класифікацію: інформаційний, емоційний і комунікативний стрес [6, с. 124-125]. Перша різновидність стресу виникає в умовах жорсткого ліміту часу, друга різновидність - при реальній або передбачуваній небезпеці, а третя - пов'язана з проблемами ділового спілкування. Чинники, що викликають, емоційну стресостійкість у діяльності, можна досить умовно розділити на об'єктивні (які мало залежать від особистості) і суб'єктивні (розвиток яких більше залежить, від самої людини).

Внутрішньоособистісні стресори, у свою чергу, можна розділити на:

1) суто професійні;

2) особистісного характеру;

3) пов'язані з поганим соматичним здоров'ям працівників.

Причини стресів особистісного характеру носять неспецифічну особливість і зустрічаються у різних видах діяльності майбутніх вчителів. Найчастіше це низька самооцінка, невпевненість у собі, невдачі, низька мотивація, невпевненість у своєму майбутньому. Джерелом емоційних стресів може бути і стан здоров'я особистості.

Щодо причин емоційного стрессу у діяльності, то дослідники О. М. Валуйко та О. В. Гошкодеря виділяють наступні його характеристики:

- соціальні умови (психологічний клімат, сумісність, згуртованість, міжособистісні відносини (конфлікти), рольовий статус, конкуренція, особиста довіра, суспільне визнання, схвалення, соціальна відповідальність) та індивідуальні характеристики (професійні: рівень знань, навичок, умінь; професійний досвід; прагнення до професійного вдосконалення; кризи кар'єри;

- задоволеність професійних очікувань та результатів (цілей); морально-етичні та психологічні (моральна зрілість і стійкість, цілеспрямованість, дисциплінованість, професійна відповідальність;

- психологічні (професійна спрямованість, розвиток здібностей та професійно важливих якостей, особливості особистості (тривожність, інтернальність-екстернальність, інтровертіованість-екстравертованість, нейротизм, ригідність, агресивність, реактивність, схильність до ризику), психічні стани (рівень пильності і готовності, домінантні стани, фобії, стомлюваність, депресія) [7, с. 64-65].

Розглядаючи емоційний стрес, дослідники О. М. Валуйко та О. В. Гошкодеря розробили типи внутріособистісних стресорів (табл. 2 [7]), які є його збудниками.

Таблиця 2.

Типи внутрішньо-особистісних стресорів

Таким чином, емоції, почуття та вольові якості особистості, впливають на її емоційну стресостійкість, урахування яких відіграє особливе значення у підготовці майбутніх вчителів в умовах повномасштабного нападу на нашу країну, коли дуже багато від того хто навчає залежить майбутнє.

Висновки

1. У досліджені розглянуті емоційно-вольові компоненти особистості, які впливають на розвиток емоційної стійкості майбутніх вчителів.

2. Розкритий психологічний вплив емоційно-вольових якостей на емоційну стресостійкість майбутніх вчителів: індивідуально-психологічні особливості, емоційно-вольові, морально-етичні, когнітивні, комунікативні, професійна мотивація та професійна компетентність.

3. Щодо подальшого дослідження проблеми потрібно розробити програму розвитку емоційної стійкості майбутніх вчителів під впливом їх емоційно-вольвих якостей.

Література

1. Любчук О.К. Проблема особистісного ресурсу для розвитку підприємницької діяльності в Україні. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. 2015. Вип. 30. С. 153-160.

2. Білова Ю.А. Поняття та структура підприємницької компетентності майбутніх фахівців економічного профілю. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2013. Вип. 7. С. 15-17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2013_7_7

3. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: навч. посіб. Луцьк: Волинський держ. ун-т, ім. Л. Українки, 1997. 164 с.

4. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота: теорія і практика: Навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп./ Л.Т. Тюптя,. Київ: Знання, 2008. 574 c.

5. Селье Г. Стресс без дистресса [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rulit.net/books/stress-bez-distressa-read-15443-1.html.

6. Наугольник Л.Б. Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.

7. Валуйко О.М., Гошкодеря О.В. Управління професійним стресом керівників органів внутрішніх справ: Навчальний посібник. Київ: Видавничий дім «Скіф», КНТ, 2008. 106 с.

References

1. Liubchuk O.K. (2015). Problema osobystisnoho resursu dlia rozvytku pidpryiemnytskoi diialnosti v Ukraini [The problem of personal resources for the development of entrepreneurial activity in Ukraine]. Visnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky. Vyp. 30. S. 153-160. [in Ukrainian].

2. Bilova Yu.A. (2013). Poniattia ta struktura pidpryiemnytskoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv ekonomichnoho profiliu [The concept and structure of entrepreneurial competence of future specialists in the economic profile.]. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity. Vyp. 7. S. 15-17. [in Ukrainian].

3. Zaniuk S.S. (1997). Psykholohiia motyvatsii ta emotsii [Psychology of motivation and emotions] navch. posib. Lutsk: Volynskyi derzh. un-t, im. L. Ukrainky. 164 s. [in Ukrainian].

4. Tiuptia L.T., Ivanova I.B (2008). Sotsialna robota: teoriia i praktyka: [Social work: theory and practice]. Navch. posib. 2-he vyd., pererob. i dop. Kyiv: Znannia,. 574 c. [in Ukrainian].

5. Sele H. Stress bez dystressa [Stress without distress]. Rezhym dostupu: http://www.rulit.net/books/stress-bez-distressa-read-15443-1.html. [in Ukrainian].

6. Nauholnyk L.B. (2015). Psykholohiia stresu [Psychology of stress] pidruchnyk. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav. 324 s. [in Ukrainian].

7. Valuiko O.M., Hoshkoderia O.V. (2008). Upravlinnia profesiinym stresom kerivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav [Management of professional stress of heads of internal affairs bodies] Navchalnyi posibnyk. Kyiv: Vydavnychyi dim «Skif», KNT,. 106 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru