Динаміка показників самоставлення в юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Яворська-Вєтрова Ірина Вікторівна, канд. психол. наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник лабораторії психології особистості імені П.Р. Чамати Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Анотація

Ключові слова: ставлення особистості, самоставлення, самоповага, самоприйняття, самоінтерес, юнацький вік.

Актуальними в сучасних психологічних розвідках у контексті викликів сьогодення є проблеми психічного здоров'я, якості життя, психологічного благополуччя особистості. Науковці розглядають прагнення до позитивного функціонування та відчуття благополуччя однією з основних рушійних сил особистісного зростання [1]. У якості такого потенціалу розвитку, досягнення благополуччя ми розглядаємо ставлення особистості як інтегруючий елемент її структури.

Ставлення виступають чинником формування особистісної самодетермінації, яка, дозволяючи узгоджувати потенційні можливості й наявні ресурси, сприяючи досягненню поставлених цілей і організації життєдіяльності в цілому, своєю чергою, створює умови для «повного функціонування» особистості [2]. Самоставлення як один з видів ставлень за спрямованістю формується пізніше за інші ставлення і завершує становлення системи ставлень. Рефлексивне ставлення до самого себе виконує функцію саморегулювання і контролю розвитку, сприяючи утворенню і стабілізації цілісності особистості. Поряд із системою ціннісних орієнтацій особистості, її автономією, самоефективністю та перспективою майбутнього самоставлення виступає показником самоактуалізованої особистості, визначає, «наскільки людина є суб'єктом, автором власного життя, наскільки вона сама детермінує власну життєдіяльність» [3]. Власне саме позитивне самоставлення, у системі показників смисложиттєвих орієнтацій, життєстійкості, збалансованої часової перспективи, є домінантним у осіб з високим рівнем самоактуалізації [4]. Довіра до себе, позитивна самооцінка, схвалення себе загалом як суб'єкта життєдіяльності є важливими предикторами самоефективності особистості у просторі її самодетермінації [5]. Пов'язаність показників самоставлення з показниками життєстійкості розширює перспективу особистісної взаємодії зі світом та часову перспективу, сприяє співвіднесенню минулого, майбутнього й теперішнього, аналізу власного життя, що збільшує можливості набуття нового життєвого досвіду, відчуття свободи вибору свого життєвого шляху [6]. Завдяки позитивному самоприйняттю, цілісному переживанню власного «Я», екзистенційному ставленню особистості до свого життя формується благополуччя як основа її психічного здоров'я [7].

Самоставлення визначається як «релятивно ієрархізована емоційно - ціннісна система», що посідає особливе місце в системі ставлень, забезпечує єдність і цілісність особистості та впливає на формування смислового вектору її життєвого простору.

Метою статті є аналіз динаміки особливостей самоставлення молоді юнацького віку.

Методика та організація дослідження

Методика та організація дослідження. Для вивчення особливостей ставлення досліджуваних до себе застосовувався тест-опитувальник самоставлення [8]. Розроблений на основі ієрархічної моделі структури самоставлення, опитувальник дозволяє виявити три рівні самоставлення за ступенем узагальненості: глобальне самоставлення; самоставлення, що диференційоване за самоповагою, аутосимпатією, самоінтересом і очікуваним ставленням інших, а також включає сім шкал, спрямованих на вимірювання вираженості установки на ті чи інші внутрішні дії щодо свого «Я», а саме: самовпевненість; ставлення інших; самоприйняття; самокерівництво, самопослідовність; самозвинувачення; самоінтерес; саморозуміння. Учасниками дослідження були школярі-старшокласники (54 особи) і студенти ЗВО - першокурсники та випускники-бакалаври (172 особи).

Аналіз даних вивчення особливостей самоставлення дає підстави констатувати, що глобальне самоставлення в юнацькому віці перебуває на високому рівні вираженості (рис. 1).

Досліджувані позитивно ставляться до себе, схвалюють себе у цілому, мають високу позитивну самооцінку, емоційно приймають себе. Такі показники мають тенденцію до зниження зі збільшенням віку респондентів - від 63% школярів з яскраво вираженим позитивним глобальним самоставленням до 58,3% випускників ЗВО з таким рівнем самоставлення.

Рис. 1. Вираженість глобального самоставлення в осіб юнацького віку

При цьому середні показники глобального самоставлення стійко зростають з віком: їх продемонстрували 18,5% школярів, 32% студентів і 36,1% бакалаврів. Слід також зазначити, що у майже п'ятої частини школярів показники глобального самоставлення на низькому рівні, тобто вони мають проблеми із самооцінкою і прийняттям себе.

Стосовно показників самоставлення, диференційованого за самоповагою, аутосимпатією, самоінтересом і очікуваним ставленням інших, посутньо можна окреслити наступне (рис. 2). Найбільше високих показників самоповаги та аутосимпатії виявили студенти (58% та 56% відповідно), тоді як школярі й бакалаври демонструють приблизно однакову кількість середніх і низьких показників. Таким чином, студенти-початківці, перебуваючи на початку нового етапу свого життєвого шляху, показують найбільшу віру у свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя, а також свою самоцінність, самоприйняття, самоприхильність. Студенти-випускники більш реалістичні й помірковані в оцінці своїх можливостей, а школярі тільки набувають досвіду самостійності й контролю рішень і вчинків.

За шкалою «очікуване ставлення інших», що виявляє уявлення респондентів про те, «якою мірою їх особистість (характер, діяльність) здатна викликати повагу, симпатію, схвалення і розуміння з боку інших» [9](Лозова, 2013: 342) досліджувані продемонстрували найбільшу кількість низьких показників (майже половина школярів і по чверті студентів та бакалаврів) і, відповідно, найменшу - високих (25,9% школярів, 14% студентів і 19,4% бакалаврів). У близько половини студентів та випускників вишів показники за цією шкалою на середньому рівні.

Рис. 2. Розподіл респондентів за показниками самоставлення, диференційованого за самоповагою, аутосимпатією, самоінтересом і очікуваним ставленням інших

На підставі таких даних можна стверджувати, що досліджувані виявляють сумніви щодо цінності й цікавості свого «Я» для інших, очікують скоріше негативної оцінки своєї особистості та діяльності, але при цьому вплив думок оточуючих людей на ставлення досліджуваних до себе поступово зростає.

Дані за шкалою «самоінтерес» демонструють обернену тенденцію: тут найбільша кількість високих показників (у 59,3% школярів, 62% студентів і 69,4% бакалаврів), близько п'ятої частини усіх респондентів мають низькі показники, а ще менше - середні (18,5% школярів, 16% студентів, 11,1% бакалаврів). Можна констатувати наявність значного інтересу і готовності до пізнання себе у осіб юнацького віку на всіх його етапах.

Звернемося до даних показників самоставлення за рівнем установки на ті чи інші внутрішні дії щодо свого «Я» (рис. 3). За шкалами «ставлення інших» та «інтерес до себе» маємо подібні до описаних вище тенденції. Так, при великій кількості низьких показників за шкалою «ставлення інших» в усіх групах досліджуваних (від 32% до майже 42%), з віком зростає кількість середніх показників: у школярів 44,4%, у студентів 50%, у бакалаврів 58,3%. Тобто можна припустити про високий ступінь очікування нерозуміння з боку оточуючих людей. Низькі показники за шкалою «ставлення інших», яка відображає «пересаджене всередину» ставлення інших, коли симпатія і антипатія на власну адресу приписується іншим людям, свідчать про незначний вплив думок оточуючих людей на ставлення досліджуваних до себе, проте ця тенденція поступово змінюється.

Натомість за шкалою «інтерес до себе», а також шкалами «самоприйняття» та «самовпевненість» респонденти продемонстрували найбільше високих показників, особливо студенти: 64%, 68% і 56% відповідно. При цьому хоча більш, ніж у половини школярів самовпевненість на низькому рівні, їх інтерес до себе, мотивація самопізнання - високі (у 66,7% школярів високі показники за шкалою «інтерес до себе»).

Стосовно шкали «самокерівництво, самопослідовність» можна констатувати, що у близько чверті усіх респондентів цей показник не виражений. Водночас у школярів і студентів відзначається тенденція його зростання до високих показників (у 40,7% школярів і 52% студентів), а 61,1% випускників мають середній вияв цього показника. Це може свідчити про те, що респонденти у переважній більшості демонструють відчуття «обґрунтованості й послідовності своїх внутрішніх спонукань та цілей, виразно переживають власне «Я» як внутрішній стержень, що інтегрує їх особистість і життєдіяльність, вони вважають, що їх доля знаходиться в їх власних руках» [10]. Хоча такі результати можуть бути відображенням соціальної бажаності, виявом впливу таких чинників, як вік, освіта, нормативний тиск оточуючого середовища, рівень конформності і поленезалежності, розвиток суб'єктності [11].

Дані за шкалою «самозвинувачення» примітні тим, що в усіх групах досліджуваних показники низького рівня перевищують показники високого рівня (у студентів - більш, ніж удвічі), а кількість школярів з середнім рівнем цього показника удвічі більша, ніж студентів та бакалаврів.

Рис. 3. Розподіл респондентів за показниками самоставлення, що виражають установки на ті чи інші внутрішні дії щодо свого «Я», а саме: самовпевненість; ставлення інших; самоприйняття; самокерівництво, самопослідовність; самозвинувачення; самоінтерес; саморозуміння.

Аналіз даних за шкалою «саморозуміння» привертає увагу демонстративністю, як низьких, так і високих показників. При цьому, якщо у школярів кількість низьких показників перевищує кількість високих (44,4% і 33,3% відповідно), а у студентів, навпаки, кількість високих показників перевищує кількість низьких (48% і 30 % відповідно), то у бакалаврів показники урівноважуються - по 41,7%. Можна стверджувати, що на фоні загального емоційно позитивного самосприйняття, інтересу до свого внутрішнього світу, у досліджуваних актуалізуються потреби самопізнання й саморозуміння, а у процесі набуття зрілості, як особистісної, так і професійної, відбувається оволодіння способами й інструментами самопізнання і саморозвитку.

самосприйняття зрілість молодь

Висновок

Отже, аналіз та порівняння особливостей самоставлення у осіб юнацького віку дає підстави стверджувати, що у різних групах структура самоставлення відрізняється вираженістю його компонентів. Глобальне самоставлення в юнацькому віці перебуває на високому рівні вираженості, характерними є позитивне ставлення до себе, схвалення себе у цілому, висока позитивна самооцінка, емоційне самоприйняття. Можна констатувати наявність значного інтересу і готовності до пізнання себе у осіб юнацького віку на всіх його етапах. Водночас студенти-початківці, перебуваючи на початку нового етапу свого життєвого шляху, показують найбільшу віру у свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя, а також свою самоцінність, самоприйняття, самоприхильність. Студенти-випускники більш реалістичні й помірковані в оцінці своїх можливостей, а школярі тільки набувають досвіду самостійності й контролю рішень і вчинків, демонструючи при цьому високу зацікавленість і готовність до самопізнання.

Список використаних джерел

1. Сердюк Л.З. (2018) Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості: монографія / Данилюк І.В., Турбан В.В., Пенькова О.І., Володарська Н.Д. [та ін.]; ред. Л.З. Сердюк. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

2. Сердюк Л.З. (2021) Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: монографія / І.В. Данилюк, В.В. Турбан, О.І. Пенькова, Н.Д. Володарська [та ін.]; за ред. Л.З. Сердюк. Київ - Львів: Видавець Вікторія Кундельська.

3. Maksymenko S., Serdiuk L. (2016) Psychological Potential of Personal Self-realization. Social Welfare: Interdisciplinary Approach. 6 (1), 92-100.

4. Kuprieieva O. (2021) Psychological factors influencing disabled students' self-realization. Technologies of intellect development. Vol. 5, 1 (29).

5. Дригус М.Т. (2019) Характеристика самоефективності у просторі самодетермінації особистості. Проблеми сучасної психології, 45, 152-177.

6. Володарська Н.Д. (2022) Дотримання принципу презумпції психічного здоров'я в застосуванні гештальт-технологій. Габітус. 33, 71-75.

7. Чиханцова О.А. (2022) Вплив особистісних властивостей на розвиток життєстійкості особистості. Актуальні проблеми психології, V (22), 151-161.

8. Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості.

9. Лозова О.М. (2013) Структура самоставлення майбутніх психологів як основа конструювання образу світу професії. Проблеми сучасної психології, 21, 338-348.

10. Дідик Н.М., Онуфрієва Л.А. (2019) Самоставлення майбутніх психологів як чинник професійного саморозвитку. Psychological Journal, 5 (8), 233-248.

11. Селезнева Е.В. (2015) Грани самоосуществления: от самоотношения к самореализации: монография. Берлин: Директ-Медиа, 404 с.

Размещено на Allbest.ru