Психологічна структура професійної самоактуалізації особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна структура професійної самоактуалізації особистості

Габа Ірина Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Вінницький державний педагогічний університету імені Михайла Коцюбинського

Анотація

У статті представлено результати дослідження психологічної структури професійної самоактуалізації. Зауважено, що самоактуалізація є невід'ємним атрибутом самосвідомості та саморозвитку особистості і проявляється в мотиваційній структурі, в особистісно-смислових утвореннях, сенсожиттєвих орієнтаціях, що знаходять своє подальше втілення у професійній діяльності, спілкуванні та особистому житті. В результаті аналізу встановлено, що професійна самоактуалізація визначається як пошук «себе в професії», власної професійної ролі, образу Я, професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, визначення для себе професійних перспектив, досягнення їх, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття та реалізації свого потенціалу в обраній професії.

З'ясовано, що особистість, яка самоактуалізується, в обраній професії прагне зробити все можливе для свого власного вдосконалення, щоб досягти вищого рівня компетенції через реалізацію себе, своїх цінностей, інтересів і здібностей. Зауважено, що такій особистості притаманні саморозвиток, готовність до вирішення нових проблем, здатність до розуміння інших людей, незалежність від соціального середовища, самостійність суджень, прийняття себе та інших, професійна захопленість улюбленою справою, орієнтація на завдання. Доведено, що психологічна структура професійної самоактуалізації представлена трьома компонентами: ціннісно-смисловим, мотиваційно-потребовим і функціонально-регулятивним.

Встановлено, що на відміну від структури навчально-професійної самоактуалізації, базовим компонентом структури професійної самоактуалізації є функціонально-регулятивний, який проявляється у можливості особистості керувати собою і своїми прагненнями та досягненнями, приймати себе такими, якими є, віра в себе та у свої можливості. Визначено, що чоловіки порівняно з жінками є більш активними, орієнтованими на професійну діяльність, жінки є більш креативними, зорієнтованими на пошук цінностей і сенсу життя.

Ключові слова: самоактуалізація, професійна діяльність, професійна самоактуалізація, структура професійної самоактуалізації.

Abstract

A psychological structure of the personality's professional self-actualization

Gaba Iryna Mykolaivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Work, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubinsky

The article presents the results of the study of the psychological structure of professional self-actualization. It is noted that self-actualization is an integral attribute of self-awareness and self-development of the individual and is manifested in the motivational structure, in personal and semantic formations, sensory orientations, which find their further embodiment in professional activity, communication and personal life. The analysis found that professional selfactualization is defined as the search for « yourself in the profession », one's own professional role, the image of the Self, professional image, individual style of professional activity, definition of professional prospects, achieving them, setting new professional goals, striving for harmonious disclosure and realizing their potential in the chosen profession. It is clear that a person who is self-actualized in the chosen profession seeks to do everything possible for his own improvement, in order to achieve a higher level of competence through the realization of himself, his values, interests and abilities.

It is noted that such a person is inherent in selfdevelopment, readiness to solve new problems, the ability to understand other people, independence from the social environment, independence of judgments, acceptance of oneself and others, professional enthusiasm for a favorite business, task orientation. It is proved that the psychological structure of professional selfactualization is represented by three components: value-industrial, motivational- needed and functionally-regulatory. It is established that in contrast to the structure of educational and professional self-actualization, the basic component of the structure of professional self-actualization is functionally regulatory, which is manifested in the ability of the individual to manage themselves and their aspirations and achievements, to accept themselves as such, what is, faith in yourself and in your abilities. It is determined that men are more active, professional-oriented compared to women, women are more creative, focused on finding values and meanings in life.

Keywords: self-actualization, professional activity, professional self actualization, a structure of professional selfactualization.

Постановка проблеми

Самоактуалізація як процес саморозкриття і саморозвитку особистості, її зростання «зсередини», як процес становлення людини суб'єктом власного життя знаходить своє втілення на всіх етапах життєдіяльності людини і в усіх її сферах. Водночас не можна заперечувати загальновідомий факт, що специфіка життєвої ситуації може накладати свій відбиток на процес самоактуалізації. Отже, разом із загальними, можуть існувати і специфічні (особливі та індивідуальні) форми її прояву. Підтвердженням є спрямованість сучасних досліджень щодо проблеми самоактуалізації. Активно досліджується специфіка самоактуалізації в сімейній, навчальній, навчально-професійній і професійній, сферах, розглядаються тендерні та вікові особливості самоактуалізації. Водночас аналіз наукових робіт показує, що недостатньо проводиться досліджень з вивчення професійної самоактуалізації, немає чіткого уявлення про її структуру та зміст основних компонентів цієї структури. У межах цієї статті ми проаналізуємо психологічну структуру професійної самоактуалізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Категорія самоактуалізації висвітлюється в психологічній науці в через призму різних підходів: саморозвитку (Г. Костюк, О. Кисельова, С. Маринчак Л. Коган, Н. Бітянова); самореалізації (А. Бойко, Л. Сохань, М. Лазарєва Л. Коган); самовиховання, самовдосконалення (В. Ягупов, К. Ушинський); самоаналізу (К. Гольдштейн, З. Фрейд, І. Бех, К. Хорні, Г. Олпорт, Л. Виготський); самосвідомості (А. Маслоу, А. Адлер, В. Столін, Д. Б'юдженталь, К. Роджерс, К. Юнг, O. Леонтьєв, П. Чамата, У. Джемс, С. Рубінштейн); довіри до себе (Е. Шостр, P. Мей, Х. Ортега-Гассет, Ф. Перлз). професійної самоактуалізації (Ю. Долинська, М. Бондар, Ю. Рутина, А. Широких).

Мета статті - представити результати дослідження психологічної структури професійної самоактуалізації.

Виклад основного матеріалу

Професійна само актуалізація розглядається нами як пошук «себе в професії», власної професійної ролі, образу Я, професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, визначення для себе професійних перспектив, досягнення їх, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття та реалізації свого потенціалу в обраній професії. Люди, які самоактуалізуються, в обраній професії прагнуть зробити все можливе для свого вдосконалення, щоб досягти вищого рівня компетенції через реалізацію себе, своїх цінностей, інтересів і здібностей. Такій особистості притаманні саморозвиток, готовність до вирішення нових проблем, здатність до розуміння інших людей, незалежність від соціального середовища, самостійність суджень, прийняття себе та інших, професійна захопленість улюбленою справою, орієнтація на завдання, на справу [1, 2].

З огляду на те, що самоактуалізація як процес пов'язана з певною діяльністю (професійною, навчальною, навчально-професійною) і є специфічно організованою діяльністю у внутрішньому плані, отже, як будь -яка діяльність вона має певну структуру, що відображає триєдність мотиву, мети та умов або засобів. Раніше проведене нами дослідження показало, що структура самоактуалізації в навчально-професійної діяльності визначається триєдністю мотиваційно-потребового, ціннісно-смислового та функціонально-регулятивного компонентів. Мотиваційно-потребовий компонент відображає мотиваційну спрямованість на особистісне і професійне зростання та готовність до успішної професійної діяльності. Ціннісно-смисловий компонент відображає чіткі продуктивні смисложиттєві орієнтації, фіксовані установки на самоактуалізацію і саморозвиток, єдність значущих особистих і професійних цінностей та цілей, прагнення досягати і втілювати їх у особисто і соціально прийнятній формі. Студент постійно уточнює для себе сенс своєї професійної діяльності, співвідносить їх із сенсом всього свого життя. Функціонально - регулятивний компонент був розглянутий нами як операційна система, інструментарій, що забезпечує і регулює самоактуалізаційну діяльність і включає позитивне самоставлення, постійну рефлексію, самостійність, відповідальність і творчу активність. Ціннісно-смисловий компонент є базовим. По-перше, студентський вік - це вік визначення основних життєвих пріоритетів і смислів. По-друге, людина, яка прагне самоактуалізації, має з дедалі зростаючою ретельністю планувати свої дії й осмислювати одержувані результати. Теоретичний аналіз і рефлексивні акти, здійснювані нею в контексті процесу самосвідомості, призводять до коригування уявлень про себе, про світ і до змін у життєвому плані.

Навчально-професійна діяльність передує, випереджає стадію самостійної професійної діяльності. Самоактуалізація особистості у професійній діяльності має свої особливості, хоча загалом сприяє усвідомленню та розкриттю певних сторін Я, прояву творчого потенціалу. Якщо розглядати самоактуалізацію особистості у професійній діяльності як внутрішню активність і діяльність з усвідомлення та розкриття власного потенціалу, то у цьому процесі також потрібне виокремлення певних компонентів, що відображають структуру й основний зміст само актуалізації професіонала. Із цією метою нами було проведено пілотажне дослідження, результати якого надалі слугуватимуть відправною точкою для дослідження специфіки самоактуалізації у професійній діяльності.

Для виявлення структури професійної самоактуалізації використовувався психодіагностичний метод: самоактуалізаційний тест (САТ), тест-опитувальник «Рівень суб'єктивного контролю», методика дослідження самоставлення, «Діагностика мотиваційної структури особистості» [5]. Для математичного опрацювання результатів дослідження застосовувалися методи кількісно-якісного аналізу даних: кореляційний, дисперсійний, структурний і факторний аналіз. Обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою пакета статистичних програм SPSS Statistics .

У дослідженні взяли участь 140 осіб, з них 70 працюючих чоловіків і 70 працюючих жінок віком від 20 до 47 років. Згідно з теорії життєвого циклу Ш. Бюлер, вік наших випробовуваних співвідноситься з третьою фазою з п'яти - фазою зрілості (від 25 до 40-45 років), найпліднішим періодом життя, для якого характерне встановлення чітких цілей, що дають змогу досягти стабільності на професійній ниві та в особистому житті [8]. У теорії професійного шляху Д. Сьюпера цьому віковому періоду відповідає етап зміцнення кар'єри (від 25 до 44 років) як прагнення посісти міцне становище в обраній сфері діяльності шляхом збереження обраного професійного шляху, зростання в ньому або його коригування та зміни [6]. Як ми бачимо, саме на цьому віковому етапі найбільш проявляється прагнення самоствердитись у професійній сфері та максимально проявити себе, свої здібності.

Для виявлення структури самоактуалізації професіонала було проведено кореляційний аналіз показників, отриманих у результаті діагностики досліджуваних за п'ятьма вищевказаними методиками (50 первинних змінних). Кореляційний аналіз здійснювався за методом Пірсона. Одержані кореляційні зв'язки стали основою для аналізу кореляційних плеяд, проведення структурного та факторного аналізу. У підсумку ранжування за методом Л.К. Виханду було проаналізовано 50 значущих кореляційних зв'язків із рівнем значущості у всіх випадках р<0,001. Це дало нам змогу прорахувати індекс когерентності структури самоактуалізації (ІКС=40), індекс дивергентності структури (ІДС=10) і загальний індекс - індекс організованості структури (ІОС=ІКС+ІДС=30). Аналіз структурних індексів показує, що структура самоактуалізації професіонала досить інтегрована. Отримані результати були перевірені факторним аналізом. Ми виходили з того, що чинники, ідентифіковані за допомогою факторного аналізу, зміст цих виокремлених чинників та їхню ієрархію ми можемо розглядати як певний спосіб самоактуалізації, притаманний професіоналу.

Результати факторного аналізу, представлені в Таблиці 1, наочно демонструють, що всі самоактуалізаційні параметри розбиваються на шість чинників. Ці фактори були названі нами за провідним параметром у факторі (величина факторного коефіцієнта цього параметра) - «Внутрішня опора», «Мотиваційна спрямованість", «Самоставлення», «Локус контролю» «Осмисленість життя», «Загальножиттєві потреби».

Таблиця 1. Результати факторного аналізу структури самоактуалізації професіонала