Вплив батьківських сімейних настанов на уявлення про норми гендерних ролей щодо розвитку кар’єри у студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра соціальної психології

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Вплив батьківських сімейних настанов на уявлення про норми гендерних ролей щодо розвитку кар'єри у студентської молоді

Чуйко Оксана Михайлівна,

кандидат психологічних наук, доцент

Федоришин Галина Миколаївна,

кандидат психологічних наук, доцент

Анотація

Актуальність дослідження кар'єри особистості у сучасних нестабільних умовах підкреслює необхідність врахування усе різноманіття чинників її розвитку. В основі аналізу уявлень про гендерні норми лежить традиційний підхід до розуміння норм чоловічої та жіночої гендерних ролей, які відповідають домінуючим соціальним очікуванням щодо виконання ролей чоловіками та жінками Як відмінний від традиційного підходу розглядаємо егалітарний підхід, згідно якого мова йде про рівні можливості чоловіків та жінок щодо професійної діяльності, рівний розподіл обов'язків у сімейних та професійних ролях.

В результаті емпіричного дослідження виявлено 4 групи опитуваних: домінують егалітарні, виокремлено змішані та невизначені щодо гендеру і традиційні уявлення про норми гендерних ролей у розвитку кар'єри чоловіків і жінок.

До основних концептів егалітарних уявлень про норми гендерних ролей у розвитку кар'єри входять «самореалізація», «саморозвиток», «поєднання сім'ї та кар'єри», «власний вибір кар'єри». Змішані уявлення про норми гендерних ролей характеризуються егалітарними поглядами щодо розвитку кар'єри та традиційними - щодо функціонально-рольового розподілу у сім'ї.

Серед опитуваних з невизначеними уявленнями про норми гендерних ролей не виявлено ставлення до гендерних особливостей розвитку кар'єри. Традиційні уявлення відповідають нормам гендерних ролей чоловіків та жінок.

Виявлено, що серед опитуваних із егалітарними уявленнями переважають традиційні батьківські сімейні настанови, особливо у чоловіків щодо жінок. Опитувані цієї групи вважають, що традиційні батьківські сімейні настанови можуть бути обмежуючими і не сприяти розвитку кар'єри чоловіків та жінок.

Загалом, простежено, що серед опитуваних переважають традиційні батьківські сімейні настанови, в яких ставлення щодо чоловіків більш відповідає нормам тендерної чоловічої ролі. Ставлення до жіночих гендерних ролей може виявляти більшу гнучкість. Якщо в батьківській сім'ї переважали традиційні настанови, але були представлені ознаки егалітарних чи змішаних - нащадки у дорослому віці надають перевагу егалітарним уявленням, розуміючи обмеження та ресурси традиційних настанов.

Виявлено певну міжпоколінну динаміку батьківських сімейних настанов у напрямі “пом'якшення” норм гендерних ролей чоловіків і жінок у наступним молодших поколіннях.

Ключові слова: сімейні настанови, кар'єра, професійна самореалізація, гендер, гендерні норми, гендерні ролі, студентська молодь.

Chuyko Oksana Mykhailivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Social Psychology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano- Frankivsk

Fedoryshyn Halyna Mykolaivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Social Psychology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Influence of parental family attitudes on the perception of gender role norms in relation to career development among student youth

Abstract

The relevance of the study of a person's career in today's unstable conditions emphasizes the need to take into account the diversity of factors affecting career development. The analysis of perceptions of gender norms is based on the traditional approach to understanding the norms of male and female gender roles, which correspond to the dominant social expectations for the role performance by men and women. We distinguish the traditional approach from the egalitarian approach, the latter involving equal opportunities for men and women in professional activities and equal distribution of responsibilities in family and professional roles.

The empirical study revealed four groups of respondents, dominated by egalitarian, mixed, gender-ambiguous, and traditional ideas about gender role norms in the career development of men and women.

The main concepts of egalitarian ideas about gender role norms in career development include “self-fulfillment”, “self-development”, “combining family and career”, “personal choice of career”. Mixed perceptions of gender role norms are characterized by egalitarian views on career development and traditional views on functional role distribution in the family. Among respondents with ambiguous ideas about gender role norms, no attitudes toward gender specifics of career development were revealed. Traditional ideas correspond to the norms of gender roles for men and women.

The study showed that respondents with egalitarian attitudes mostly grew up in traditional (patriarchal) families. The respondents in this group believe that traditional parental family attitudes can be restrictive and hinder career development.

In general, we find that traditional paternal family attitudes prevail among the respondents, who treat men more in line with the norms of the male gender role. Attitudes toward women's gender roles can be more flexible. If traditional attitudes prevailed in the parental family, but there were family members who shared egalitarian or mixed attitudes, then children in adulthood prefer egalitarian attitudes, while realizing the limitations and resources of traditional attitudes.

The study also reveals a certain intergenerational dynamics of parental family attitudes towards “softening” the norms of male and female gender roles in the next younger generations.

Keywords: family attitudes, career, professional self-fulfillment, gender, gender norms, gender roles, student youth.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних кризових умовах суспільства актуалізуються питання професійного становлення, професійної самореалізації особистості. У ситуації динамічності ринку праці, високих вимог до фахівців з боку роботодавців та зростаючого безробіття загострюється питання важливості психологічного супроводу розвитку кар'єри чоловіків та жінок.

Психологічний супровід професійного становлення та кар'єрне консультування передбачають усвідомлення особистістю власних кар'єрних орієнтацій, цінностей та чинників їх формування. У такому контексті варто звернути увагу на вплив сім'ї на розвиток кар'єри індивіда. Адже батьківські сімейні настанови часто знаходять відображення у переконаннях, цінностях, уявленнях молодої людини про подальший професійний шлях, про особливості поєднання чоловіками та жінками сімейних та професійних ролей. Батьківські сімейні настанови можуть бути різними для чоловіків і жінок, що впливатиме на їх можливості, рівень домагань у професійній діяльності, та сприятиме подоланню гендерних стереотипів та тендерної нерівності у кар'єрному розвитку. То ж урахування впливу змісту сімейних настанов, їх значущості для особистості сприятиме подальшому плануванню кар'єри чоловіків та жінок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До питання вивчення розвитку кар'єри особистості звертались низка вітчизняних дослідників (Лозовецька В., Карамушка Л., Казанжи М.Й, Вдовіченко О.В., Гупаловська В., Столярчук О. та інші). Гендерні аспекти розвитку кар'єри розглядали Ткалич М., Мірошниченко О., Шестопал І., Чуйко О., W. Patton, M. McMahon, N. Betz.

Під поняттям кар'єри у широкому розумінні розглядають реалізацію особистого потенціалу, самоздійснення, творення власного професійного успіху, складник самореалізації особистості [1; 2; 3; 4; 5]. Поряд з поняттям кар'єри використовують також поняття професійного самовизначення, роботи, зайнятості, професійної мобільності.

Гендерні ролі розглядаються як набір очікуваних зразків (норм) поведінки чоловіків і жінок; прояв соціальних ролей, які є нормативними відповідно до соціальних очікувань; соціальний прояв тендерної ідентичності. В основі норм гендерної ролі - гендерні стереотипи [3; 6; 7; 8].

Відповідність соціальним очікуванням у вияві гендерної ролі особистості розглядається як традиційна норма гендерної ролі. Так, до норм традиційної чоловічої гендерної ролі відносять успішність (статусність), розумову, фізичну та емоційну твердість, антижіночність [6, с. 183; 9]. До норм традиційної жіночої гендерної ролі відносять материнство, створення домашнього затишку, орієнтація на піклування, орієнтація на міжособистісні стосунки; приваблива зовнішність [3; 6; 9; 10].

Окрім традиційних норм гендерної ролі розглядаємо егалітарний підхід, в основі якого лежать переконання про принцип рівності умов та можливостей всіх і кожного/кожної для самореалізації особистості у всіх соціальних сферах незалежно від його/її ознак, у тому числі статі (Кікінеджі О.Чуйко підр,) [3; 8; 11].

Важливим чинником розвитку кар'єри чоловіка чи жінки є сімейні концепції, настанови, які циркулюють у батьківській сім'ї і відображають ставлення членів сім'ї різних поколінь до професійної реалізації відповідно до гендерної ролі. У батьківській сім'ї закладається і ціннісне ставлення до кар'єри, сім'ї, материнства, способів їх поєднання [12; 13; 14].

Мета статті - здійснити аналіз впливу батьківських сімейних настанов на уявлення про норми гендерних ролей щодо розвитку кар'єри чоловіків і жінок у студентської молоді.

Методи дослідження. В основу дослідження впливу батьківських сімейних настанов на уявлення про норми гендерних ролей у професійній діяльності чоловіків і жінок покладено метод генограми як якісний метод дослідження. Аналіз генограми опитуваних відбувався з використанням контент-аналізу. Виокремлювались концепти, які відображають розуміння, уявлення, бачення, елементи досвіду опитуваних щодо норм гендерних ролей розвитку кар'єри чоловіків та жінок, батьківських сімейних настанов щодо гендерних ролей, гендерних особливостей професійної діяльності чоловіків і жінок, а також ставлення до діяльності, ставлення батьківських сімейних концепцій.

В опитуванні взяло участь 49 респондентів - студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

На основі аналізу уявлень про норми гендерних ролей щодо розвитку кар'єри чоловіків та жінок студентської молоді виокремлено 4 групи опитуваних: домінують егалітарні (55,08%), виявлено змішані (16,32%) та невизначені щодо гендеру (16,32%) і традиційні (12,24%) уявлення.

Для більшості респондентів з егалітарними уявленнями про норми гендерних ролей у розвитку кар'єри чоловіків і жінок (55,1% від усієї вибірки) актуальною виявилась орієнтація на професійну самореалізацію. Зокрема, 70,3% при описі власної думки щодо професійної діяльності використовують конструкт «самореалізація»; ще 22,2% - «саморозвиток», 14, 8% вказують на актуальність самостійності у професійному становленні та кар'єрі («самостійність», «власний вибір кар'єри», «не опиратись на чужі очікування»), досягнення успіху - 14,8%, 11,1% відзначають цінність кар'єри, 7,4% відмічають актуальність емоційного задоволення від діяльності, 7,4% підкреслює важливість активної життєвої позиції. Звертають увагу опитувані і на матеріальний аспект («працювати де платять», «робота - джерело прибутку») - 22,2%, на важливості поєднувати сім'ю і діяльність, кар'єру наголошує 37%. Також представлені такі конструкти як «власна справа», «рівний розподіл відповідальностей у сім'ї», «здоров'я», «бути красивою», «важко працювати».

Виявлено наступну частоту повторень змістових характеристик егалітарних настанов: “професійна самореалізація” (24 рази), “робота в задоволення” - 12, “саморозвиток” - 9, “рівні можливості”, “рівномірний розподіл обов'язків” - 19, “поєднання сім'ї та кар'єри” - 15, “заробляти гроші” - 9, “досягнення успіху” - 6, “важлива освіта” - 7, “важлива сім'я” - 4, “готовність до зміни діяльності”, “гнучкість у діяльності”, “самостійність у виборі діяльності” - відповідно по 3 повторення.

Серед опитуваних із змішаними уявленнями про норми гендерних ролей у розвитку кар'єри чоловіків і жінок (16,32% від усієї вибірки) виявлено орієнтацію на рівні можливості у правах професійного становлення та кар'єрного розвитку незалежно від гендеру, характерний для традиційних норм функціонально-рольовий розподіл у сім'ї. Відповідно, у концепціях респондентів домінує рівноправ'я у професійній самореалізації, але за чоловіком залишається функція фінансового забезпечення сім'ї, а за жінкою - турбота про сімейний затишок (100%). При цьому робота має приносити задоволення і не бути фізично важкою для жінки.

Серед опитуваних із невизначеними уявленнями про норми гендерної ролі у розвитку кар'єри чоловіків і жінок (16,32% від усієї вибірки) не виявлено ставлень до професійної діяльності за гендерним аспектом. Однак відмічено важливість збереження балансу між сім'єю і роботою (40 %), отримання задоволення від роботи і кар'єри (40%), значущість кар'єрного зросту і стабільності місця роботи (20%).

Опитуваним із традиційними уявленнями про норми гендерних ролей у розвитку кар'єри чоловіків і жінок притаманні такі погляди як: чоловік - голова сім'ї, матеріально забезпечує та відповідає за зовнішню безпеку сім'ї, дружина - відповідає за емоційні зв'язки у сім'ї, ведення домашнього господарства і виховання дітей. Чоловік професійно реалізує себе і кар'єрно зростає, а дружина також може професійно самореалізовуватись, але це не обов'язково; може не працювати, якщо чоловік забезпечує сім'ю. Поцінованими є освіта і розвиток. Так, серед мовних конструктів респондентів переважають наступні: «Жінка може не працювати, якщо чоловік заробляє, але має мати освіту» (50 %), «Головне для жінки сім'я, а професія - для самореалізації і розвитку. Головне - стабільність» (50 %).

Здійснимо детальніший змістовий аналіз уявлень про норми гендерних ролей у розвитку кар'єри чоловіків і жінок на основі їх батьківських сімейних настанов.

Як видно з таблиці 1, серед батьківських сімейних настанов опитуваних загалом переважають традиційні переконання (як по жіночій, так і по чоловічій лінії). Найвищий показник традиційних настанов виявлено у чоловіків щодо ролі жінок у сім'ї та діяльності. Серед жіночих настанов більшою мірою представлені егалітарні позиції, ніж серед чоловіків. Серед невизначених гендерних сімейних настанов найбільше чоловічих щодо чоловіків. Змішані жіночі і чоловічі концепції не мають високих показників.

гендерний кар'єра студентський

Таблиця 1

Аналіз батьківських сімейних настанов опитуваних з домінуванням егалітарних уявлень про норми гендерних ролей щодо розвитку кар'єри чоловіків та жінок

Змістовий аналіз ставлення опитуваних із домінуванням егалітарних уявлень виявив, що респонденти не зовсім підтримують традиційні сімейні настанови (як по відношенню до чоловіків, так і по відношенню до жінок), проте, готові розглядати як ресурсні чоловічі чи жіночі погляди змішаного чи егалітарного типу. Так, серед опитуваних, в сім'ях яких присутні тільки традиційні гендерні настанови, більшість прямо або опосередковано вказують на їх обмеженість. Серед опитуваних, в сім'ях яких виявлено поєднання різних настанов по жіночій і чоловічій лініях, простежується опора на гендерні жіночі та чоловічі егалітарні або змішані концепції.

Такі положення підтверджуються аналізом частоти повторювань мовних конструктів щодо ресурсних чи обмежувальних сімейних настанов опитуваних. Зокрема, “традиційні концепції сім'ї є обмежувальними” - 10 повторень, “сімейні концепції не ресурсні” - 2, “сімейні концепції - стереотипні” - 2. До обмежувальних настанов по жіночій лінії відносять “традиційні погляди”, “жіночі обов'язки”, “жінка не відпочиває”, “важливо вийти заміж”, “жінка не може щось бажати”, “робота заради грошей” (відсутність професійної самореалізації). Обмежувальними настановами по чоловічій лінії опитувані вважають “жіночі обов'язки”, “чоловік забезпечує сім'ю”, “для жінки головне догляд за сім'єю”, “робота для заробляння грошей”, “треба економити”, “багато не заробиш”. Ресурсними розглядаються сімейні концепції по чоловічій та жіночій лінії, в яких мовиться про самореалізацію, досягнення успіху, досягнення цілей, діяльність для задоволення, рівні можливості.

Змістовий аналіз батьківських сімейних настанов опитуваних з егалітарними уявленнями по жіночій лінії щодо чоловіків вказує на домінування традиційних мовних конструктів: «голова сім'ї» - 44,4%, «забезпечує сім'ю» - 62,9%, «відповідальний за сім'ю» - 14,8%, «сильний» - 7,4%. Жіночі сімейні настанови про рівні можливості трудової діяльності чоловіків і жінок характерна 22,2%, гендерних особливостей щодо чоловіків не виявлено у 10,8%.

Аналіз частоти повторень мовних конструктів жіночої лінії щодо чоловіків виявив домінування “заробляє гроші”, “забезпечує сім'ю” (28), “постійно працює” (12). Також характерні “працювати треба і чоловікам і жінкам” (11), “чоловік - головний у сім'ї” (7), “чоловік має виконувати хатню чоловічу роботу (своїми руками)” (7), “робота - для заробляння грошей” (6), “рівні можливості” (6).

Змістові характеристики жіночих сімейних настанов щодо жінок вказують на домінування традиційних норм жіночої тендерної ролі. Так, опитуваним характерні такі концепти як «жінка - берегиня дому», «для жінки основне - сім'я» - 70,3%, «жінка - мати», «виховання дітей» - 62,9%. У сімейних переконаннях жінок відстежується орієнтація на діяльність, без професійної самореалізації, розвитку кар'єри: «важливо працювати», «багато працювати» - 25,9%, орієнтація на самореалізацію - 14,8%, поєднувати дім, материнство і роботу - 18,5%, «розвиток кар'єри» - 22,2 %, «діяльність для заробітку» - 18,5%, «наявність освіти» - 11,1%. Про рівні права жінок і чоловіків у професійній діяльності відмічено у 25,9%. Актуальність вдалого заміжжя зазначено у 11,1%. Концепт «самостійність жінки» представлена у 11,1%. Відмічено 7,4% жіночих концепцій, які відповідають гендерній сегрегації.

Серед сімейних настанов по жіночій лінії щодо жінок представлені наступні: “берегиня дому”, “веде господарство” (34), “мати”, “виховання дітей” (30), “робота для заробляння грошей” (14), “професійна самореалізація” (12), “треба багато працювати” (11), “важливо освіта” (10), “жінка має бути самостійною” (9), “чоловіки і жінки мають працювати” (15), “рівні можливості” (8), “ кар'єрний розвиток” - 8, “поєднання сім'ї і роботи” (6). Виявлено конструкти про другорядність для жінки роботи, кар'єри - “кар'єра - не головне” (9), “робота - як хобі, доповнення” (4), “жінка може досягати кар'єру” (3)), “вдало вийти заміж” (5).

Серед чоловічих гендерних сімейних настанов щодо чоловіків переважає традиційний тип (орієнтація на норми чоловічої гендерної ролі). Так, «чоловік - голова сім'ї» представлено у 37%, «чоловік утримує сім'ю, заробляє» - 70,3%, «досягнення кар'єри» -- 25,7%, про рівні можливості у діяльності чоловіків і жінок мовиться у 11,1 %, гендерних відмінностей не виявлено - 22,8%. Ставлення до діяльності виявляється у таких конструктах як «діяльність - для заробітку» - 22,2%, «багато працювати» - 25,9%, «діяльність для душі» - 11,1%, «досягнення успіху» - 7,4%, «кар'єра як цінність» - 14,8%.

У батьківських сімейних настановах по чоловічій лінії щодо чоловіків бачимо, що домінують конструкти “чоловік заробляє”, “забезпечує сім'ю” (30), “постійно працювати” (19), “головний у сім'ї” (10), “стабільність у роботі” (10), “досягнення кар'єри” (10).

Серед чоловічих сімейних настанов щодо жінок також домінує орієнтація на норми жіночої тендерної ролі. Так, у чоловічих концепціях переважає думка, що для жінки головне - сім'я (66,6%). Виявлено 22,2 % осіб, у яких чоловічі концепції говорять дійсно про рівні можливості для жінок і чоловіків. 10,8% - не виявлено гендерних особливостей. Переважають мовні конструкти, які роблять акцент на ролі жінки як матері (“материнство”, “виховання дітей” (19)), веденні господарства (“берегиня сімейного вогнища” (9), “займається побутом” (8), “домогосподарка” (7). Виявлено також конструкти “рівні можливості” (12), “чоловіки і жінки мають працювати” (9), “робота для жінки - доповнення” (7), “поєднання сім'ї і роботи” (5), “професійна самореалізація жінки” (4), “жінка в сім'ї приймає рішення” (4).

Таблиця 2

Аналіз батьківських сімейних настанов опитуваних з домінуванням традиційних уявлень про норми гендерних ролей щодо розвитку кар'єри чоловіків та жінок

По жіночій лінії у настановах щодо чоловіків зустрічаємо мовні конструкти, характерні для нормативних концепцій: «Чоловік - голова сім'ї, заробляє гроші» (100%). Цінується стабільність. Щодо жінок зустрічаються різні переконання: змішані («Жінка має поєднувати материнство і кар'єру, але головне сім'я», Жінка має мати освіту, але може не працювати») (50%); нормативні («Жінка - домогосподарка», «Жінка відповідає за виховання дітей») (33,3 %) й егалітарні «Працювати потрібно, щоб не залежати повністю від чоловіка” (16,6 %).

По чоловічій лінії в гендерних настановах чоловіків щодо чоловіків переважають традиційний підхід: «Чоловік голова, забезпечує сім'ю» (100%). Освіта при цьому не цінується. Основне - розмір зарплати і стабільність. Щодо жінок, то в сімейних настановах чоловіків жінка має бути освіченою і працювати - егалітарний концепт (33,3%), жінка має вести домашнє господарство і поціновувати у першу чергу сім'ю (66,6 %).

Як бачимо в сімейних настановах жінок і чоловіків щодо чоловіків даної групи респондентів представлено традиційний підхід (100%), а в концепціях жінок щодо жінок виявлено змішані і традиційні.

Мовні конструкти, які найчастіше зустрічаються по жіночій лінії щодо жінок: «жінка-домогосподиня» (9), «жінка відповідає за виховання» (8), «Жінка має поєднувати материнство і кар'єру, але головне сім'я» (3); щодо чоловіків - «чоловік - голова сім'ї, заробляє» (7).

Мовні конструкти по чоловічій лінії, які стосуються чоловіків, наступні: «чоловік - голова, забезпечує сім'ю» (11), «треба багато працювати і бути відповідальним» (по 3). Щодо жінок, то «дружина має дбати про господарство і виховувати дітей» (4), «має бути освіченою» (2).

Таблиця 3

Аналіз батьківських сімейних настанов опитуваних з домінуванням змішаних уявлень норми гендерних ролей щодо розвитку кар'єри чоловіків та жінок (16,3%)

У жіночих настановах щодо жінок і щодо чоловіків однаково переважають традиційні (62,5%), значно менше егалітарні (25%). 12,5 % респондентів не вказали про сімейні настанови жінок щодо гендеру, однак прописали цінність вибору професії за інтересом, необхідності працювати багато, оскільки нічого без зусиль не дається».

У чоловічих настановах також переважає традиційний підхід (75%) стосовно чоловіків і жінок: «Жінка може працювати», «Жінка-берегиня», «Жінка забезпечує сімейний затишок».

Серед мовних конструктів щодо чоловіків по жіночій ліній найчастіше зустрічається такі: «партнерські стосунки подружжя, але чоловік відповідає за фінансову сферу» (9), «партнерські стосунки» (6), «чоловікам легше реалізуватись, ніж жінкам» (5). Щодо жінок, то найбільш повторюваним є конструкти: «жінка може поєднувати сім'ю і роботу» (9), «жінка - домогосподиня» (8), для жінки важлива «кар'єра» (4), «освіта» (2), «стабільність» (2), «трудоголізм» (4), «задоволення в роботі» (1).

Серед мовних конструктів щодо чоловіків по чоловічій лінії, то найбільш повторюваним є «чоловік забезпечує сім'ю» (12), «партнерські стосунки» (4), «для чоловіка важлива кар'єра» (8). Також чоловік має багато працювати (5), мати вищу освіту (3) і «професійно самореалізовуватися» (3). Щодо жінок, то «жінки можуть працювати» (6), «жінки - берегині» (5), для них професійна самореалізація не важлива (3).

Таблиця 4

Аналіз батьківських сімейних настанов опитуваних з домінуванням невизначених уявлень норми гендерних ролей щодо розвитку кар'єри чоловіків. та жінок (16,32% від загальної кількості).

По жіночій лінії у сімейних настановах щодо чоловіків переважає традиційний підхід (62,5 %): «Чоловіки матеріально забезпечують сім'ю». При цьому «слід багато і ретельно працювати, кар'єра не важлива». Найбільш часто вживаними мовними конструктами даної групи респондентів є: «робота має приносити дохід» (7), «робота має виконуватися із задоволенням» (8), «будь яка робота цінна» (6). Описуючи цінності професійної діяльності, респонденти вживали такі конструкти як «багато працювати» (3) і «розвиватися»» (4), «освіта» (5), «стабільність» (4), «корисність праці» (3), «сміливість щодо нового» (3).

Змістові характеристики сімейних настанов по жіночій лінії щодо жінок вказують у 37,5 % домінування чоловіка у сім'ї й головне завдання жінки - народжувати і виховувати (традиційний підхід); поєднання водночас егалітарних і традиційних поглядів, тобто змішаних (12,6%). Найчастіше зустрічаються такі мовні конструкти, як «жінка може працювати і кар'єрно зростати, але сім'я на першому місці» (5), «реалізуватися у сім'ї» (3), «дбати про дітей» (2). У 50 % опитуваних сімейних концепцій щодо діяльності чоловіків і жінок не виявлено, натомість прописано цінності кар'єрного зростання і стабільності.

Змістовий аналіз сімейних настанов по чоловічій лінії щодо чоловіків показав у 50 % присутність традиційного підходу. Друга половина респондентів даної групи сімейні настанови щодо чоловіків і жінок не прописали. Як і в настановах по жіночій лінії важливими є стабільність, задоволення від роботи, кар'єрний зріст і необхідність багато працювати. В настановах щодо жінок відповіді розділилися порівну: традиційні і не визначені.

Висновки

Виявлено, що серед опитуваних переважають егалітарні уявлення щодо норм гендерних ролей розвитку кар'єри чоловіків та жінок, традиційний підхід представлений найменше.

Серед опитуваних із егалітарними уявленнями переважають традиційні батьківські сімейні настанови, особливо у чоловіків щодо жінок. Жінкам більше властиві егалітарні настанови, ніж чоловікам.

Серед опитуваних з егалітарними уявленнями виявлено думки, що традиційні батьківські сімейні настанови про розвиток кар'єри та виконання сімейних функцій чоловіками та жінками можуть бути обмежувальними, то ж їх варто змінювати. Серед опитуваних, в сім'ях яких виявлено поєднання різних концепції по жіночій і чоловічій лініях, простежується опора на гендерні жіночі та чоловічі егалітарні або змішані концепції.

Виявлено, що у опитуваних із традиційними уявленнями про гендерні норми розвитку кар'єри домінують батьківські традиційні настанови. Чоловічі та жіночі концепції щодо жінок є більш гнучкими, в той час як і жіночі і чоловічі концепції щодо чоловіків повністю опираються на чоловічі гендерні норми (традиційний підхід).

В опитуваних із домінуванням змішаних уявлень про норми гендерних ролей у розвитку кар'єри чоловіків і жінок відмічається домінування традиційних батьківських сімейних настанов, незначно представлені змішані настанови, у жінок - егалітарні.

Можна твердити, що батьківські сімейні настанови певною мірою впливають на формування уявлень про гендерні норми щодо розвитку кар'єри чоловіків та жінок. Причому, якщо в батьківській сім'ї переважали традиційні настанови, але були представлені ознаки егалітарних чи змішаних - нащадки у дорослому віці надають перевагу егалітарним уявленням, розуміючи обмеження та ресурси традиційних настанов. Якщо у батьківських сім'ях практично домінували традиційні настанови щодо розвитку кар'єри чоловіків і жінок, і у дорослих нащадків зберігаються такі ж переконяння.

У всіх групах опитуваних студентів виявлено переважання батьківських традиційних настанов щодо чоловіків у порівнянні із настановами щодо жінок.

Виявлено певну міжпоколінну динаміку батьківських сімейних настанов у напрямі “пом'якшення” норм гендерних ролей чоловіків і жінок. У багатьох сімейних концепціях спостерігалось певне послаблення чіткості поділу на чоловічі та жіночі ролі, жорсткого дотримання традиційних чоловічих та жіночих ролей з наступним молодшим поколінням.

Література

1. Біскуп В.П. Теоретичний аналіз змісту поняття «кар'єра» з позиції суспільно- гуманітарних дисциплін. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2012. Вип. 6. С. 217-226. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_sociology_2012_6_24

2. Лозовецька В. Т. Професійна кар'єра особистості в сучасних умовах: монографія. Київ, 2015. 279 с.

3. Чуйко О., Куравська Н. Гендер і кар'єра: навчальний посібник / ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Івано-Франківськ. Видавець Супрун В.П., 2019. 364с.

4. Казанжи М.Й., Вдовиченко О.В. Кар'єрні орієнтації сучасної студентської молоді. Габітус. Випуск 27. 2021. DOI https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2021.27.18

5. Patton W., McMahon M. Career Development and Systems Theory. Connecting Theory and Practice. 3-rd edition. Sense publishers. 2014. 476 p.

6. Ткалич М. Г. Гендерна психологія: навч. посібник. 2-ге вид., випр., доповн. Київ: Академвидав, 2016. 256 с.

7. Щотка О. П. Гендерна психологія: навч. посіб. Ніжин: Видавець 1111 Лисенко М. М., 2019. 358 с.

8. Scott J., Clery E. Gender roles. An incomplete revolution? In Park A., Bryson C., Clery E., Curtice J. and Phillips M. (eds.). British Social Attitudes: the 30th Report, London: NatCen Social Research. 2013. p. 115-139. URL: http://www.bsa.natcen.ac.uk/media/38457/bsa30_gender_roles_final.pdf

9. Burke Ronald J. Men, Masculinity, and Health / Eds. Nelson Debra L., Burke Ronald J. Gender, Work Stress, and Health. American Psychological Association. DC: Washington, 2018. pp 35-54. URL: http://hdl.handle.net/ 123456789/6683

10. Steinberg J.R., True M., Russo N.F. Work and family roles: selected issues. In Denmark F., Paludi Michele A. (Ed.). Psychology of Women: Handbook of Issues and Theories. Westport, Conn.: Praeger. 2008. pp.652-700

11. Кікінеджі О. Соціальне конструювання гендеру в молодіжному середовищі: неотрадиціоналізм чи егалітаризм? Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Cерія психологічна. 2012. Вип. 2(2). С. 177-187.

12. Федоришин Г. М. Психосемантична репрезентація шлюбно-сімейних взаємин у свідомості молоді. Психологічні студії. (2), 2023. С.178-185. https://doi.org/10.32782/psych. studies/2023.2.23

13. Андерсон Р. Х. Мене не спинити. Шість звичок жінок в країнах, що розвиваються. Львів: Літопис, 2018. 336 с.

14. Опанасенко Л.А., Дрозд О.В. Психологічні аспекти впливу сімейних традицій на професійне становлення особистості. Габітус. Випуск 36. 2022. DOI https://doi.org/10.32843/ 2663-5208.2022.36.33

References

1. Biskup, V.P. (2012). Teoretychnyi analiz zmistu poniattia «kariera» z pozytsii suspilno- humanitarnykh dystsyplin [Theoretical Analysis of the Content of the Career Concept from the Perspective of Social Sciences and Humanities]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia sotsiolohichna - Lviv University Bulletin. Sociological Series, 6, 217-226. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_sociology_2012_6_24 [in Ukrainian].

2. Lozovetska, V.T. (2015). Profesiina kariera osobystosti v suchasnykh umovakh: monohrafiia [Professional Career of the Individual in Modern Conditions: Monograph]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Chuyko, O., & Kuravska, N. (2019). Hender i kariera: navchalnyiposibnyk [Gender and Career: Textbook]. Ivano-Frankivsk: Vydavets Suprun V.P. [in Ukrainian].

4. Kazanzhy, M.Y., & Vdovychenko, O.V. (2021). Karierni oriientatsii suchasnoi studentskoi molodi (na prykladi okremoi spetsializatsii [Career Orientations of Modern Student Youth (on the Example of a Separate Specialization)]. Habitus - Habitus, 27, 109-113. Retrieved from https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2021.27.18 [in Ukrainian].

5. Patton, W., & McMahon, M. (2014). Career Development and Systems Theory. Connecting Theory and Practice. (3rd ed.). Sense Publishers.

6. Tkalych, M. H., (2016). Henderna psykholohiia: navchalnyi posibnyk [Gender Psychology: Textbook]. (2nd ed., rev.). Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

7. Shchotka, O. P. (2019). Henderna psykholohiia: navchalnyi posibnyk [Gender Psychology: Textbook]. Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M. M. [in Ukrainian].

8. Scott, J., & Clery, E. (2013). Gender Roles. An incomplete revolution? In Park, A., Bryson, C., Clery, E., Curtice, J. & Phillips, M. (Eds.), British Social Attitudes: the 30th Report. (pp. 115-139). London: NatCen Social Research. Retrieved from http://www.bsa.natcen.ac.uk/ media/38457/bsa30_gender_roles_final.pdf

9. Burke, Ronald J. (2018). Men, Masculinity, and Health. In Nelson, Debra L., Burke, Ronald J. (Eds.), Gender, Work Stress, and Health. (pp. 35-54). Washington, DC: American Psychological Association. Retrieved from http://hdl.handle.net/123456789/6683

10. Steinberg, J.R., True, M., & Russo, N.F. (2008). Work and Family Roles: Selected Issues. In Denmark, F., Paludi, Michele A. (Eds.). Psychology of Women: Handbook of Issues and Theories. (pp. 652-700). Westport, Conn.: Praeger.

11. Kikinedzhi, O. (2012). Sotsialne konstruiuvannia henderu v molodizhnomu seredovyshchi: neotradytsionalizm chy ehalitaryzm? [Social Construction of Gender in Youth Surroundings: Neo-Traditionalism or Egalitarianism?]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia psykholohichna - Scientific Journal of Lviv State University of Internal Affairs. Psychology Series, 2(2), 177-187 [in Ukrainian].

12. Fedoryshyn, H.M. (2023). Psykhosemantychna reprezentatsiia shliubno-simeinykh vzaiemyn u svidomosti molodi [Psychosemantic Representation of Marriage and Family Relations in the Perception of Young People]. Psykholohichni studii - Psychological Studies, 2, 178-185. Retrieved from https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.23 [in Ukrainian].

13. Anderson, R.H. (2018). Mene ne spynyty. Shist zvychok zhinok v krainakh, shcho rozvyvaiutsia [Undeterred: The Six Success Habits of Women in Emerging Economies]. (Yu. Hryhorenko, Trans.). Lviv: Litopys [in Ukrainian].

14. Opanasenko, L.A., Drozd, O.V. (2022). Psykholohichni aspekty vplyvu simeinykh tradytsii na profesiine stanovlennia osobystosti [Psychological Aspects of the Influence of Family Traditions on the Professional Development of a Personality]. Habitus - Habitus, 36, 201-206. Retrieved from https://doi.org/10.32843/2663-5208.2022.36.33 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru