Особливості соціально-психологічного оточення військовослужбовців з різним рівнем схильності до деструктивної поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

Особливості соціально-психологічного оточення військовослужбовців з різним рівнем схильності до деструктивної поведінки

Нечітайло Ірина Сергіївна доктор соціологічних наук, доцент, професор кафедри соціології та психології факультету № 6

Анотація

Стаття презентує огляд наукової літератури щодо специфіки військової діяльності. Теоретичний аналіз джерел засвідчив, що доволі складно виявити предиктори, які спонукають до деструктивної поведінки у військовослужбовців. Деструктивна поведінка у військовослужбовців на етапі їх професійного становлення позначається на їх схильності до адикцій, агресивності, здатності вдаватися до ненормативної поведінки, порушення норм й правил, не вмінням контролювати власні емоції та почуття, що може призвести до дисциплінарних проступків. Низький рівень схильності до деструктивної поведінки у військовослужбовців свідчить про те, що вони є соціально адаптованими, демонструють правомірну поведінку та керуються нормами й правила, які є нормативно схваленими. Високий рівень схильності до деструктивної поведінки властивий тим військовослужбовцям, які схильні до умовно нормативної та неправомірної поведінки, їм складно контролювати свої негативні емоції, що доволі часто призводить до агресії та адикцій. деструктивна поведінка військовослужбовець

Мета статті - визначити особливості соціально-психологічного оточення курсантів вищого військового навчального закладу з різною схильністю до деструктивної поведінки. Емпіричною базою дослідження виступили курсанти, які проходять цільову підготовку військових фахівців. Загальна чисельність вибірки становила 212 осіб, які були піддані психодіагностичному тестуванню для розподілу на групи за рівнями схильності до відхиляючої від норми поведінки. Результати отримані за методикою «Схильність до деструктивної поведінки» були піддані процедурі кластеризації за принципом k - середніх та дозволили сформувати три групи досліджуваних. Низький рівень схильності до відхиляючої поведінки було зафіксовано у 74 респондентів (перша група), що характеризує цих досліджуваних як соціально адаптивних та готових долати труднощі шляхом нормативно схваленої поведінки. Середній рівень схильності до деструктивних проявів у поведінці властивий 85 особам, що дає нам підстави говорити про виражену амбівалентну поведінку, яка демонструє полярні значення і тому була виключена з подальшого дослідження. У 53 курсантів військового вищу було зареєстровано високий рівень схильності по поведінки, яка відхиляється від нормативно- схваленої, що говорить про їх соціальну неадаптованість (друга група). Для досягнення мети дослідження нами було залучено опитувальник «Шкала сімейного оточення» розроблений R. Moos. Даний діагностичний інструмент зосереджений на вивчення мікросоціального клімату в родині та його впливу на особистість, її поведінку та дії.

Емпірично було встановлено, що курсанти, які мають низький рівень схильності до деструктивної поведінки транслюють сімейні цінності, норми та правила, які були важливими у їх родині, все це позначається на їх здатності згуртовуватися, досягати успіху, демонструвати високі моральні чесноти та вміти організувати свою життєдіяльність. У групі курсантів з високим рівнем схильності до деструктивної поведінки фіксуються низькі показники сімейного оточення за параметрами: згуртованість сім'ї, орієнтація на досягнення, організація сімейних правил, моральних аспектів та високі значення у показниках конфліктності.

Ключові слова: агресивність, адикція, військовослужбовці, деструктивна поведінка, курсанти, нормативна поведінка, сімейні цінності, соціально- психологічне оточення.

Nechitailo Iryna Serhiivna Doctor of Sociological Sciences (Dr. habil.), Associate Professor, Professor, Department of Sociology and Psychology Faculty 6, Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv

CHARACTERISTICS OF THE SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL

ENVIRONMENT OF MILITARY PERSONNEL WITH DIFFERENT LEVELS OF TENDENCIES TO DESTRUCTIVE BEHAVIOR

Abstract

The article presents a review of scientific literature on the specifics of military activity. The theoretical analysis of the sources proved that it is quite difficult to identify predictors that lead to destructive behavior in military personnel. Destructive behavior of military personnel at the stage of their professional formation affects their tendency to addictions, aggressiveness, ability to engage in non-normative behavior, violation of norms and rules, inability to control their own emotions and feelings, which can lead to disciplinary violations. The low level of propensity for destructive behavior among military personnel indicates that they are socially adapted, demonstrate lawful behavior and are guided by norms and rules that are normatively approved. A high level of propensity for destructive behavior is characteristic of those military personnel who are prone to conditionally normative and illegal behavior, it is difficult for them to control their negative emotions, which quite often leads to aggression and addictions.

The purpose of the article is to determine the features of the social and psychological environment of cadets of a higher military educational institution with different propensities for destructive behavior. The empirical basis of the study was cadets undergoing targeted training of military specialists. The total number of the sample was 212 people who were subjected to psychodiagnostic testing to be divided into groups according to the level of propensity for deviant behavior. The results obtained by the "Tendency to destructive behavior" method were subjected to the clustering procedure according to the k-means principle and made it possible to form three groups of subjects. A low level of tendency to deviant behavior was recorded in 74 respondents (the first group), which characterizes these subjects as socially adaptable and ready to overcome difficulties through normatively approved behavior. The average level of tendency to destructive manifestations in behavior is characteristic of 85 individuals, which gives us grounds to talk about pronounced ambivalent behavior, which demonstrates polar values and was therefore excluded from further research. In 53 military college cadets, a high level of propensity for behavior deviating from normatively approved behavior was registered, which indicates their social maladjustment (the second group). To achieve the goal of the study, we used the questionnaire «Family Environmental Scale», developed by R. Moos. This diagnostic tool is focused on the study of the microsocial climate in the family and its impact on the personality, its behavior and actions.

It has been empirically established that cadets who have a low level of tendency to destructive behavior transmit family values, norms and rules that were important in their family, all this affects their ability to unite, achieve success, demonstrate high moral virtues and be able to organize their life activities. In the group of cadets with a high level of propensity for destructive behavior, low indicators of the family environment are recorded according to the following parameters: family cohesion, achievement orientation, organization of family rules, moral aspects, and high values in indicators of conflict.

Keywords: aggressiveness, addiction, military personnel, destructive behavior, cadets, normative behavior, family values, social and psychological environment.

Постановка проблеми. Питання сімейних, аксіологічних, психологічних аспектів у функціонуванні сучасної армії є надзвичайно актуальними, багатоаспектними та вельми складними для емпіричного дослідження. В сучасному суспільстві відбуваються серйозні трансформації у структурі військових організацій і цивільно-військових відносинах, адже спостерігається потенційний розрив між цивільними та військовими цінностями. Військова справа є вимогливою, стресовою та небезпечною діяльністю, яка вимагає стійкості та значної кількості особистісних ресурсів. Звідси, особливого значення набуває питання якісного наповнення особового складу, який зможе всупереч труднощам на високопрофесійному рівні виконувати свої завдання. Беззаперечною підтримкою та рушійною силою для більшості людей є родина. Особливості сімейних стосунків, батьківського виховання здатні вплинути не лише на особистість військовослужбовців, а й на їх здатність виявляти цінності в повсякденному житті. Ієрархія цінностей, що відповідає соціокультурному контексту, є базисом прийняття рішень і прояву конкретних типів поведінки. Людина знаходить свою ідентичність у пошуках того, що для неї є цінним та важливим, що спонукає до дій та вчинків з точки зору гідності та честі. Якість стосунків з близькими людьми, особливості соціально-психологічного оточення позначаються на поведінці особистості, її здатності приймати рішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури засвідчив, що вивчення особливостей поведінки та схильностей військовослужбовців є важливою та актуальною темою. Особлива увага приділяється дослідженню чинників, що впливають на їх (військовослужбовців) стійкість та прийняття ними рішень. Деякі науковці зазначають, що істотну роль у розвитку ціннісно-смислової, сімейної, соціальної чи професійної сфер військовослужбовців відіграє специфіка їх батьківського виховання, сімейних стосунків та взаємин з оточуючими людьми [1].

Більшість науковців надають особливого значення психологічній стійкості військовослужбовців, яка допомагає їм ефективно, організовано та скоординовано виконувати завдання та функції, таким чином досягаючи найкращого результату в роботі [2]. C. Schmid з колегами сходяться у думці, що особистість військовослужбовців розвивається в певних соціальних, культурних та інституційних контекстах, які допомагають розкрити складність людської психіки, а також систему її цінностей, які спонукають і надихають на певну поведінку [3]. А. Балендр і О. Комарницька зазначають, що особистість, яка є нестабільна в психоемоційному аспекті схильна відчувати, що вона живе в загрозливому середовищі. Автори вказують, що військовослужбовець може зазнати шкоди в будь-який час, оскільки він відчуває страх перед невідомим, чекає появи небезпеки й завжди відчуває підозру та напругу щодо інших, а також виявляє велику обережність і стриманість [4].

Y. Yi-Ming зауважує, що військова служба є особливим етапом виховного впливу, особливо на молоде покоління, адже створює сприятливі умови для інтенсифікації процесу виховання та формування особистості. Дослідник підкреслює, що особливої уваги потребує процес формування аксіологічного мислення у курсантів, яке ґрунтується на їх здатності пріоритизації цінностей на основі загальноприйнятої системи. Науковець підкреслює, що в період підготовки курсантів-військовослужбовців відбувається формування ідентичності, адже військова соціалізація створює когнітивні референти, такі як образи, ціннісні орієнтації, норми, якими курсанти керуються при прийнятті рішень та поведінці. Y. Yi-Ming резюмує, що правові норми не можуть повністю охопити всі зобов'язання, оскільки створення та підтримка почуття відповідальності та честі є критично важливими для ефективної служби [5, р. 350].

Є. Коваленко у своєму дослідженні, дійшов висновку, що ключовим фактором у військовій професії є правомірна поведінка, яка простежуються у доброчесних вчинках військовослужбовців, вмотивованості щодо підтримки свого оточення, дотриманні засад альтруїзму та законності. Дослідник зазначає, що базис правомірної поведінки утворюється ціннісною та емоційною сферами [6, с. 212].

У деяких наукових працях, присвячених питанням виховання військовослужбовців, формування їх поглядів тощо, зауважується на певних важливих рисах, що характеризують їх особистість. Автори цих праць підкреслюють, що доволі складно виявити предиктори, які спонукають до деструктивної поведінки у військовослужбовців [7]. При соціально- психологічному аналізі військової діяльності особлива увага приділяється моральній сфері особистості військовослужбовця. При цьому зазначається, що доволі складно визначити, на які саме етичні цінності він (військовослужбовець) має спиратися, щоб не вдаватися до деструктивної, девіантної чи девіантної поведінки.

Деструктивна поведінка в широкому сенсі - це спрямовані особистісно чи соціально значущі дії певного суб'єкта (індивіда або соціальної групи), які є небезпечними для його оточення та/або для нього самого. У військовій діяльності деструктивна поведінка може мати наслідки на рівні національної безпеки, оскільки вона здатна підірвати згуртованість військовослужбовців, їх боєготовність і, зрештою, бойові можливості [7]. Так, К. Lai зі співавторами пишуть, що військовослужбовці стикаються з низкою факторів навколишнього середовища (наприклад, суворі робочі умови тощо) та професійних факторів (наприклад, бойові стресори тощо), які вкрай негативно впливають на психічне здоров'я [8]. В цілому ж, попри інтерес до вивчення деструктивної поведінки військовослужбовців, у спеціальній науковій літературі спостерігається прогалина, особливо щодо визначення чинників і передумов, які діють і формуються на етапі фахової підготовки курсантів- військовослужбовців та можуть сприяти розвитку деструктивної поведінки або, навпаки, попереджати її. На нашу думку, передумови такої поведінки закладаються соціально-психологічним оточенням курсантів вищого військового навчального закладу.

Мета статті. Мета статті - визначити особливості соціально- психологічного оточення курсантів вищого військового навчального закладу з різною схильністю до деструктивної поведінки.

Матеріали та методи досліджень. Емпіричною базою дослідження виступили курсанти, які проходять цільову підготовку військових фахівців (n=212; вибірка випадкова, нерепрезентативна). Курсанти, які потрапили до вибірки, були піддані психодіагностичному тестуванню за методикою «Схильність до деструктивної поведінки» для розподілу на групи за рівнями схильності. Згідно із методикою, відповіді піддослідних були кластеризовані за принципом k-середніх, на підставі чого було утворено три групи досліджуваних. Низький рівень схильності до деструктивної поведінки було зафіксовано у 74 курсантам (перша група), що характеризує цих досліджуваних як соціально адаптивних та готових долати труднощі шляхом нормативно схваленої поведінки. Середній рівень схильності до деструктивної поведінки властивий 85 піддослідним. Цій групі притаманна виражена амбівалентна поведінка, що знайшло відображення у полярних значеннях відповідних шкал, тому вона була виключена з подальшого аналізу. У 53 курсантів було зареєстровано високий рівень схильності до деструктивної поведінки, що характеризує їх як соціально неадаптованих, не схильних йти нормативно схваленими шляхами і використовувати відповідні механізми долання труднощів (друга група).

Аналіз особливостей поведінки курсантів за двома виділеними нами групами показав, що високий рівень деструктивної поведінки військовослужбовців на етапі їх професійного становлення (тобто під час навчання) проявляється у схильності до адикцій, агресивності, ненормативної поведінки, у систематичних порушеннях норм й правил, невмінні контролювати власні емоції та почуття, що, своєю чергою, призводить до дисциплінарних проступків та покарань. Натомість, курсанти з низьким рівнем деструктивної поведінки схильні керуватися нормами й правили, що загально схвалені та врегульовані.

Для визначення особливостей соціально-психологічного оточення нами було використано опитувальник «Шкала сімейного оточення» (оригінальна назва - Family Environmental Scale, скорочено FES), розроблений R. Moos (1974). Цей діагностичний інструмент зосереджено на вивченні мікросоціального клімату в родині та його впливу на особистість, її поведінку та дії. Завдяки зазначеному опитувальнику можливо визначити особливості клімату в родині, родинні цінності, способи встановлення правил, які позначаються на житті членів родини та їх поведінці. Текст опитувальника налічує 90 тверджень, які утворюють 10 шкал, що містять три групи показників. Перша група діагностує показники стосунків між членами родини, сюди відносяться наступні шкали: «згуртованість», «експресивність» та «конфлікт». До другої групи відносяться шкали «незалежність», «орієнтація на досягнення» «інтелектуально-культурна орієнтація», «орієнтація на активний відпочинок» та «морально-етичні аспекти», які є показниками особистісного росту. Третя група зосереджена на вивченні показників управління сімейною системою, які формують дві шкали: «організація» та «контроль».

Математико-статистичний аналіз отриманих результатів здійснювався за допомогою парного t-критерія Стьюдента для незалежних вибірок.

Виклад основного матеріалу. В ході емпіричного дослідження нами було розглянуто та визначено особливості соціально-психологічного оточення курсантів вищого військового навчального закладу, які мають низький та високий рівень схильності до деструктивної поведінки. Отримані результати представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Показники мікросоціального клімату у родині курсантів вищого військового навчального закладу, які мають низький та високий рівень схильності до деструктивної поведінки (M ± m)

В ході емпіричного дослідження зафіксовано, що у показниках, які відповідають за якість стосунків у родині за шкалою «Згуртованість» виявлені вірогідні відмінності у досліджуваних групах курсантів, які мають різний рівень схильності до деструктивної поведінки (р < 0,01). У першій групі курсантів, які мають низький рівень схильності до деструктивної поведінки очевидно більший показник за даною шкалою, у порівнянні з другою групою, яка характеризується високим рівнем схильності до деструктивної поведінки. Отже, можемо констатувати, що курсанти першої групи у сімейних стосунках схильні проявляти згуртованість, керуються принципами взаємодопомоги, спільної діяльності та прихильності до рідних, що свідчить про ототожнення себе з власною родиною. Нормативні значення результатів в даному випадку знаходяться в межах високого рівня, що свідчить про значущість сімейної згуртованості та істотний влив на розвиток світосприйняття й життєдіяльності курсантів.

У другій групі курсантів, які мають високий рівень схильності до деструктивної поведінки, отримані результати, з урахуванням довірчих інтервалів та нормативних значень опитувальника, фіксуються на рівні середніх значень. Це свідчить, що у представників цієї групи менш вираженими є здатність об'єднуватися, згуртовуватися та відчувати свою приналежність до родини, що унеможливлює їх повноцінне ототожнення з родиною та/або її членами. Звісно, що певна відособленість та дистанціювання від рідних, може призвести до пошуку нових соціальних зв'язків, які будуть задовольняти потреби у визнанні, приналежності та любові. Однак, характер таких зв'язків може мати антисоціальну спрямованість або деструктивний характер, що відносить цих респондентів до групи ризику.

За таким показником стосунків у родині, як «Експресивність» (t=1.13), відмінності між досліджуваними групами курсантів зафіксовані не були. Таким чином, курсантам вищого військового навчального закладу, які мають низький та високий рівень схильності до деструктивної поведінки, притаманний середній рівень показника, згідно з нормативними значеннями, які запропоновані автором опитувальника. Отже, вияв почуттів, думок та емоцій у власній родині в обох групах є на рівні середніх значень, що позначається на їх відкритості у поведінці та здатності до побудови довірливих стосунків. Цікаво, що емоційний аспект родинних стосунків має майже рівнозначну представленість у курсантів першої та другої груп, це дає підстави вважати, що вони готові ділитися своїми емоціями та думками. Особливого значення в цьому аспекті набуває здатність членів родини інтерпретувати, сприймати та розуміти емоції, адже формування довірливих стосунків у родині спирається не тільки на здатність проявляти справжні емоції, почуття, думки, але і на відчуття зворотного зв'язку, підтримки тощо, навіть у разі розходження з поглядами та емоціями інших членів родини.

За показником стосунків у родині «Конфлікт» спостерігаються значущі відмінності у досліджуваних групах курсантів з різним рівнем схильності до деструктивної поведінки (р < 0,01). Для досліджуваних другої групи більшою мірою є характерним ступінь відкритого прояву своїх негативних й гнівливих емоцій. Вони схильні до агресивної поведінки та конфліктів, що свідчить про їх схильність до агресії. Звідси, важливо визначити нормативні межі отриманих показників, які у першій групі знаходяться на заниженому рівні, а у другій - на завищеному рівні. Отже, курсанти другої групи вірогідно частіше вдаються до конфліктів та агресивної поведінки, що привертає увагу до цього аспекту та потребує подальших емпіричних розвідок.

Інтерпретація результатів статистичного аналізу за показниками особистісного росту показала доволі цікаві результати у досліджуваних групах курсантів. Не було встановлено відмінностей за шкалою «Незалежність» (t=1.75) у групах курсантів з різним рівнем схильності до деструктивної поведінки. Можемо сказати, що отримані результати в обох групах знаходяться в межах середнього рівня з урахуванням довірчих інтервалів та нормативних значень, запропонованих розробником психодіагностичного інструментарію. Це свідчить, що для представників першої та другої груп є характерними прояви самостійності та незалежності у прийнятті рішень, котрі обумовлені тим, що в сім'ї такий підхід транслюється та підтримується. Зауважимо, що здатність до незалежності у поглядах, думках, емоціях та діях в цілому є позитивною особистісною властивістю, однак у видах діяльності, які жорстко регламентуються та вимагають беззаперечного дотримання норм і правил, ця властивість може становити проблему й ускладнювати виконання професійних обов'язків. Поряд з цим, у ситуаціях, що вимагають швидкого прийняття рішень, здатність до незалежність є важливою рисою, яка допомагає долати труднощі служби й успішно розв'язувати професійні завдання, які є ризикованими та небезпечними.

За показником особистісного росту «Орієнтація на досягнення» встановлені вірогідні відмінності у досліджуваних групах курсантів вищого військового навчального закладу, які мають різний рівень схильності до деструктивної поведінки (р<0,001). У першій групі курсантів, які мають низький рівень схильності до деструктивної поведінки, вірогідно більший показник за даною шкалою, у порівнянні з другою групою, яка характеризується високим рівнем схильності до деструктивної поведінки. Досліджуваним курсантам першої групи притаманна орієнтація на досягнення успіху, яка імовірно культивувалася в родині, де їх заохочували до навчання, спорту тощо. Зауважимо, що така орієнтація може знаходити крайній прояв у перфекціонізмі, жорстких вимогах до себе, що своєю чергою, як правило, призводить до емоційного спустошення та вигорання. З урахуванням довірчих інтервалів, що запропоновані автором методики, показники за даною шкалою знаходяться вище норми у першій групі та нижче норми у представників другої групи.

За показниками особистісного росту «Інтелектуально-культурна орієнтація» (t=1.52) та «Орієнтація на активний відпочинок» (t=0.41) не було зафіксовано значущих відмінностей у досліджуваних групах досліджуваних. Це свідчить, що обом групам курсантів притаманна активна участь в культурних, інтелектуальних, соціальних, політичних сферах тощо, яка заохочувалася в родині та виступала невіддільною частиною життя. Однак, у нормативних значень є певні розбіжності у групах. З урахуванням довірчих інтервалів, що запропоновані автором методики, показники за шкалою «Інтелектуально- культурна орієнтація» у першій групі є дещо завищеними відносно нормативних значень, а у другій групі знаходяться в межах середнього рівня. Щодо шкали «Орієнтація на активний відпочинок», то отримані результати в обох груп знаходяться в межах середніх значень, що дає підстави говорити про рівнозначну участь в активних видах діяльності, які виховувалися у родинах досліджуваних.

За останнім показником особистісного росту «Морально-етичні аспекти» зафіксовані вірогідні відмінності у досліджуваних групах курсантів, які мають різний рівень схильності до деструктивної поведінки (р<0,001). У першій групі досліджуваних, які мають низький рівень схильності до деструктивної поведінки, вірогідно більший показник за цією шкалою, у порівнянні з показником другої групи, представники якої мають високий рівень схильності до деструктивної поведінки. Нормативні значення показника у першій групі є високими, у другій -нижче норми. Отже констатуємо, що курсантам першої групи притаманні розвинуті морально-етичні уявлення, достатньою мірою сформовані цінності, якими вони керуються у своїй діяльності та в житті в цілому. Вважаємо, що прищеплені в родині правила та норми поведінки, погляди щодо етики та моралі мають суттєве значення в подальшому житті людей, що підтверджує важливість сімейного виховання, дбайливого ставлення членів родини один до одного та пропагування високих моральних чеснот. Ми вважаємо, що дані особистісні якості є вельми важливими у військовій діяльності.

І наостанок, емпіричний аналіз показників управління сімейною системою показав вірогідні відмінності у досліджуваних групах курсантів за шкалою «Організація» (р<0,05). Так, у першій групі курсантів, які мають низький рівень схильності до деструктивної поведінки, вірогідно більший показник за цією шкалою, у порівнянні з другою групою, представники якої мають високий рівень схильності до деструктивної поведінки. Таким чином, представникам першої групи важливо мати структуроване та організоване життя, вони намагаються заздалегідь планувати свою діяльність, фінанси, активність, відпочинок тощо, оскільки це їм допомагає планомірно досягати цілей та розуміти подальші кроки. Разом з тим, такі результати можуть свідчити про складність сприймати нове та невизначеність, однак дана гіпотеза потребує подальшого вивчення й уточнення. З урахуванням довірчих інтервалів, запропонованих автором методики, показники за цією шкалою знаходяться вище норми у досліджуваних першої групи та на середньому рівні у респондентів другої групи.

Не було встановлено вірогідних відмінностей за шкалою «Контроль» (t=1.82) у групах курсантів з різним рівнем схильності до деструктивної поведінки. Нормативні значення, з урахуванням довірчих інтервалів, за цією шкалою розташовані вище норми у курсантів першої групи та на середньому рівні - у курсантів другої групи. Отже, ієрархізація організації сімейних стосунків є властивою для обох курсантських груп. Тобто всі досліджувані схильні визнавати авторитет людини, якщо їх цінності, норми й правила поведінки збігаються або схожі, однак простежується ригідність у поглядах щодо сімейних правил та уставу.

Висновки

Проведений теоретичний аналіз, а також емпіричне дослідження дозволили дослідити та виявити особливості соціально-психологічного оточення курсантів вищого військового навчального закладу з різною схильністю до деструктивної поведінки. Результати емпіричного дослідження продемонстрували, що у курсантів з високим рівнем схильності до деструктивної поведінки фіксуються низькі показники сімейного оточення за наступними параметрами: згуртованість сім'ї; орієнтація на досягнення; організація сімейних правил; моральний аспект діяльності. Поряд з цим, мають місце високі значення у показниках конфліктності. Згідно з отриманими даними, в родинах курсантів з високим рівнем схильності до деструктивної поведінки недостатньо сформоване відчуття єдності, має місце брак уваги членів родини один до одного. З високою імовірністю, у родинах курсантів другої групи доволі часто відбувалися або відбуваються конфлікти, учасники яких підвищують голос, відкрито демонструють свою злість та агресію, які подекуди можуть неконструктивно пригнічуватися та придушуватися. Вважаємо, що висока схильність до деструктивної поведінки у курсантів другої групи обумовлена тим, що в їх родинах заведено критикувати один одного, можуть мати місце фізичні прояви агресії. У разі незгоди чи обурення, для членів таких родин характерними є нетерплячість, роздратованість, нездатність уникнути конфліктів, обравши іншу (більш продуктивну) стратегію в конфліктній ситуації. Низький рівень здатності до організації в сім'ї у досліджуваних другої групи свідчить про те, що для них порядок та організованість, в контексті структурованості сімейних правил та обов'язків, не є пріоритетними. Однак, для якісного аналізу та досконалої аргументації отриманих даних, важливо знати, яким чином організована діяльність в родинах досліджуваних, які на них покладені сімейні обов'язки та як вони їх виконують. Також у другій групі досліджуваних фіксується низький рівень керування нормами моралі. Можна припустити, що така ситуація обумовлена тим, що в родині не достатньо приділялося уваги саме морально-етичному аспекту виховання. Низький рівень орієнтації на досягнення може свідчити про те, що члени родини не прагнули бути успішним у виконуваних ними справах, що сформувало думку про те, що це є не важливим у житті людини.

Щодо першої групи курсантів, які мають низький рівень схильності до деструктивної поведінки, то істотні розбіжності у показниках мікросоціального клімату у родині, ми детально описали при інтерпретації результатів емпіричного дослідження. Узагальнено можемо сказати, що курсанти першої групи транслюють сімейні цінності, норми та правила, які були панівними у їх родині, все це позначається на їх здатності згуртовуватися, досягати успіху, демонструвати високі моральні чесноти та вміти організувати свою життєдіяльність.

Перспективу подальших емпіричних розвідок порушуваної в цій статті пролемптики складає виявлення особливостей зовнішнього соціально- психологічного оточення, що формує схильність до деструктивної поведінки, з врахуванням при цьому соціально-демографічних характеристик респондентів, а саме статі та віку.

Література

Чухрій І.В., Билина Д.І. Особливості ціннісно-смислової сфери військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції. Теорія і практика сучасної психології. 2017. Т.2, №1. С.153-158.

Клочков В. Сучасні погляди на проблему формування психологічної стійкості військовослужбовців в умовах бойових дій. Вісник Національного університету оборони України. 2022. №67(3). С.71-79.

Schmid C.K., Burkhard B., Schaefer H.S., Powers Murray E.D., Kobylski G., Ryan D.M., Kelly D., Matthews M.D. Lerner R.M. Character in context: Character structure among United States Military Academy cadets. Journal of Moral Education. 2018. №48(4). Р 439-464.

Balendr A., Komarnytska О. Development of emotional and Volitional Resilience of Future Officers of Defense and Security Sector of Ukraine During Professional Training. Освітологічний дискурс. 2023. №2(41). С.127-140.

Yi-Ming Y. Military Ethics Education in Taiwan: A Multi-Channel Approach. Journal of Military Ethics. 2014. №13(4). Р. 350-362.

Коваленко Є.С. Психологічні особливості правомірної поведінки військовослужбовців. Габітус. 2023. №46. С. 211-216.

Castro C.A., Kintzle S., Schuyler A.C., Lucas C.L., Warner C.H. Sexual assault in the military. Current Psychiatry Reports. 2015. №17(7). Р.54.

Lai K., Jameson J.T., Russell D.W. Prevalence and correlates of destructive behaviors in the US Naval Surface Forces from 2010-2020. BMC Psychology. 2023. №11(1). R103.

References

Chukhrii, I.V., & Bylyna, D.I. (2017). Osoblyvosti tsinnisno-smyslovoi sfery viiskovo- sluzhbovtsiv, yaki braly uchast v antyterorystychnii operatsii. [Characteristic features of the axiological area of the military, who participated in the Anti-Terrorist Operation]. Teoriia ipraktyka suchasnoi psykholohii - Theory and Practice of Modern Psychology, 2(1), 153-158. [In Ukrainian].

Klochkov, V (2022). Suchasni pohliady na problemu formuvannia psykholohichnoi stiikosti viiskovosluzhbovtsiv v umovakh boiovykh dii. [Modern views to the problem of servicemen's psychological resistance formation in combat conditions]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Bulletin of National Defense University of Ukraine, 67(3), 71-79. [In Ukrainian] https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-67-3-71-79

Schmid, C.K., Burkhard, B., Schaefer, H. S., Powers Murray, E.D., Kobylski, G., Ryan, D.M., Kelly, D., & Matthews, M.D. (2018). Lerner R.M. Character in context: Character structure among United States Military Academy cadets. Journal of Moral Education, 48(4), 439-464. https://doi.org/10.1080/03057240.2018.1528442

Balendr, A., & Komarnytska, О. (2023). Development of emotional and Volitional Resilience of Future Officers of Defense and Security Sector of Ukraine During Professional Training. Osvitolohichnyi dyskurs - Educological discourse, 2(41), 127-140. https://doi.org/ 10.28925/2312-5829.2023.27

Yi-Ming, Y. (2014). Military Ethics Education in Taiwan: A Multi-Channel Approach. Journal of Military Ethics, 13(4), 350-362. https://doi.org/10.1080/15027570.2014.993826

Kovalenko, Ye.S. (2023). Psykholohichni osoblyvosti pravomirnoi povedinky viiskovo- sluzhbovtsiv [Psychological features of the righteous behavior of military officers]. Habitus - Habitus, 46, 211-216. [In Ukrainian] https://doi.org/10.32782/2663-5208

Castro, C.A., Kintzle, S., Schuyler, A.C., Lucas, C.L., & Warner, C.H. (2015). Sexual assault in the military. Current Psychiatry Reports, 17(7), 54. https://doi.org/10.1007/s11920-015-0596-7

Lai, K., Jameson, J.T. & Russell, D.W. (2023). Prevalence and correlates of destructive behaviors in the US Naval Surface Forces from 2010-2020. BMC Psychology, 11(1), 103, https://doi.org/10.1186/s40359-023-01134-1

Размещено на Allbest.ru