Особливості розвитку образу "Я-мати" у жінок в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Особливості розвитку образу «Я-мати» у жінок в умовах воєнного стану

Шевцова Олена Михайлівна

кандидат психологічних наук

доцент кафедри психології

Гаєвська Наталія Володимирівна

здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти

спеціальності 053 Психологія

Анотація

психологічний образ мати жінка

Стаття присвячена емпіричному дослідженню психологічних особливостей формування і розвитку образу «Я-мати» у жінок, що спричинені умовами воєнного стану в Україні. У статті окреслено результати емпіричного визначення особливостей самоусвідомлення жінками, які мають досвід материнства та котрі без досвіду материнства, ролі образу «Я-мати» в їх особистісному розвиткові. Показано, як родинні, міжособистісні, професійні, інші соціальні ролі представлені в Я-образі жінок, зокрема у модальності «Я-мати». Визначено фемінні, маскулінні, гендерно-нейтральні характеристики у структурі особистісної самоідентичності жінок, а також представленість ціннісно-смислової сфери особистості в Я-образі жінок, зокрема у вимірах життєвого цілепокладання, наповненості життя сенсом, результативності життєдіяльності, внутрішнього/зовнішнього суб'єктивного контролю тощо. Розкрито, що в Я-образі жінок без досвіду материнства модальність самопрезентації «Я-мати» позначається несуттєво, натомість ними здебільшого демонструються модальності, що презентують професійний, кар'єрний, соціальний виміри життєдіяльності особистості. Показано, що у жінок без досвіду материнства Я-образ у вимірі особистісної самоідентифікації переважно наповнений фемінними характеристиками. Проте жінки-матері самовизначаються переважно через маскулінні характеристики і разом з тим демонструють приблизно рівномірну представленість у своєму Я-образі усвідомлення як професійної, так і родинної форм соціальної самоідентифікації, серед яких провідну позицію займає модальність самопрезентації «Я-мати».

Також визначено, що жінки без досвіду материнства, демонструють більшу незадоволеність власним статусом та готові ризикувати, аби змінити власне життя на краще. Натомість, жінки, що мають досвід материнства, виказують виваженість у оцінках та судженнях, готовність іти на компроміси, жертвувати власними інтересами заради благополуччя дітей тощо.

Ключові слова: самосвідомість, Я-концепція, Я-образ, образ «Я-мати», воєнний стан, умови воєнного стану, жінки.

Shevtsova Olena Mykhailivna PhD of Psychological Sciences, Associate Professor of Department of Psychology, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Gaievska Nataliia Volodymyrivna Master's Degree Hopeful, Specialty 053 Psychology, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Specifics of development of `I-Mother' image in women living under the military law

Abstract

The article is dedicated to the results of empirical research of development of `I-Mother' image in women living under the military law in Ukraine. The article presents results of empirical study of women's self-awareness and role of `I-Mother' image in personal development, including women with motherhood experience and without such.

The research specifies how family, interpersonal, professional and other roles are represented in women's `I-Image', specifically in `I-Mother' modality. The research identifies feminine, masculine, gender-neutral characteristics in personal self-identity of a woman and studies how Values and Sense are represented in `I- Image' of a woman, specifically in areas of goal achievement, meaning of life, internal and external subjective control, etc.

The research concludes that among women with no motherhood experience `I-Mother' modality of self-presentation is represented insignificantly, instead modalities representing professional, social, career aspects are represented more widely. Women with no motherhood experience mostly demonstrate feminine characteristics of `I-Image' in personal self-identification dimension. Women with motherhood experience mostly identify with masculine characteristics of `I-Image', and demonstrate approximately equal shares of family and social forms of self-identification, with leading modality of `I-Mother'.

It is also articulated that women with no motherhood experience demonstrate higher level of dissatisfaction with their status and are more willing to take risks to achieve the desirable status and change their lives for better. Instead, women with motherhood experience are often more reserved in their judgement, more willing to compromise and sacrifice their interest for the sake of their children's well being.

Keywords: Self-awareness, I-Concept, I-Image, image `I-Mother', martial law, state of martial law, women.

Постановка проблеми

Загальновідомо, що досвід переживання материнства має суттєвий вплив на становлення і розвиток особистості жінки, її життєвий шлях. У психології материнство традиційно розглядається у двох основних напрямках: у соціальній психології - як соціальна роль жінки, яка забезпечує створення умов для розвитку дитини, і в психології розвитку - як етап розвитку особистості жінки, де перехід до материнства описується як нормативна криза. Разом з тим, у царині психології особистості, вивчається материнське ставлення як феномен процесів усвідомлення жінкою своєї нової соціальної ролі, що відображає її відношення до дитини і є частиною системи соціальних (зовнішнього спрямування) відносин жінки. Проте внутрішнє спрямування ставлення жінки, тобто до самої себе, при набутті нею досвіду материнства, що виражається у модальності образу «Я-мати» й є визначальним і у відносинах «мати - дитина», залишається мало досліджуваним, зокрема в умовах невизначеності, зовнішніх загроз, воєнного стану тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За гуманістичного підходу поняття Я-концепції є одним із визначальних у психології особистості, її розвитку і становленні (А. Маслоу, К. Роджерс, Дж. С. Брунер, К. Гудман, Д. Снегг, А. В. Комбс та ін.) [2-4; 7; 8]. Дослідники-психологи визнають Я-концепцію фундаментальним фактором поведінки і діяльності особистості, системою самосприйняття, важливою детермінантою формування особистості, розкриваючи її як вище, складне інтегроване і динамічне утворення в духовному світі людини, що регулює психічне життя; систему уявлень про себе, що виступає як внутрішнє ядро особистості [1; 3; 7; 8]. Одним із компонентів когнітивної складової Я-концепції особистості є образ-Я в усій цілісності різноманітних модальностей (уявлень про себе), що його наповнюють [2; 3; 4; 8]. Неузгодженість, яку можна здолати, між різними модальностями в Я-образі, зокрема «Я-реальне» й «Я-ідеальне», становить одну з найважливіших умов саморозвитку особистості [1; 3; 4; 7; 8].

Метою статті є представлення особливостей становлення і розвитку образу «Я-мати» у жінок в умовах воєнного стану на основі емпіричних даних.

Виклад основного матеріалу

У межах емпіричного визначення представленості образу Я-матері в цілісній Я-концепції жінок було використано такі методики: методика М. Куна «Хто я?», тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О. Леонтьєва [1; 3; 6]. За допомогою методики М. Куна «Хто я?» виявлялися змістовні характеристики особистісної ідентичності респонденток, а також з'ясовувалися гендерні характеристики у структурі Я-концепції особистості. Респонденткам пропонувалося відповісти на питання: «Хто Я?», зазначивши двадцять позицій відповіді у будь-якому варіанті: слова, словосполучення або речення, які асоціюються в опитуваної жінки із її розумінням і оцінкою себе, власних дій, типової активності тощо. Інструкція до методики передбачає, що опитувані надають відповіді у бланку з нумерацією варіантів у тому порядку, в якому вони спадають їм на думку, не переймаючись з приводу логіки та важливості відповідей. Зазвичай для заповнення бланку пропонується орієнтовно близько п'ятнадцяти хвилин, тому відповіді мають даватися максимально швидко та щиро. Обробка та інтерпретація результатів психодіагностичного вимірювання за методикою М. Куна «Хто я?» на наступному етапі пов'язана з використанням контент-аналізу відповідей. Ті відповіді, які були записані респондентами раніше за інші, на самому початку списку, є найбільш актуалізованими в їхній самосвідомості, відтак, їх можна визначити як найбільш усвідомлювані та значущі для суб'єкта. Згідно з їх спрямованістю і змістовим наповненням проводиться подальше упорядкування результатів (відповідей) за двома вимірами ідентичності: соціальною та особистісною.

Структура соціальної ідентичності за методикою М. Куна може бути представлена трьома домінантними шкалами, серед яких виділяють:

родинні та міжособистісні ролі (наприклад: Я-мати, Я-дружина, Я-подруга, Я-кохана дівчина тощо);

професійні ролі (наприклад: Я-викладачка, Я-продавчиня, Я-психологиня, Я-підприємниця, Я-домогосподарка, Я-професорка, Я-кравчиня тощо);

інші соціальні ролі, які стосуються сфери дозвілля (наприклад: Я-колекціонерка, Я-спортсменка, Я-любителька мелодрам, Я-поціновувачка детективних романів, Я-фанатка музичної групи тощо) [2; 6; 7].

Структура особистісної ідентичності за методикою М. Куна також визначається за трьома домінантними шкалами:

фемінні характеристики (наприклад: Я-турботлива, Я-лагідна, Я-мрійлива, Я-чуттєва тощо);

маскулінні характеристики (наприклад: Я-самостійна, Я-сильна, Я-незалежна, Я-смілива, Я-цілеспрямована тощо);

нейтральні характеристики (наприклад: Я-працьовита, Я-лінива, Я-охайна, Я-добра тощо) [2; 6; 7; 8].

Тест смисложиттєвих орієнтацій Д.О. Леонтьєва використовувався в емпіричній частині нашого дослідження з метою виявлення провідних характеристик ціннісно-смислової сфери в структурі Я-концепції особистості, які впливають на самоусвідомлення жінок і їх життєдіяльність у цілому. Опитаним пропонуються пари протилежних суджень, з яких потрібно зробити вибір на користь одного з двох суджень, яке, на їхню думку, найбільш відповідає дійсності. Результати за методикою смисложиттєвих орієнтацій Д.О. Леонтьєва розподіляються на п'ятьма шкалами:

шкала «Мета в житті»: результат за цією шкалою характеризує особистість як таку, що має або ж не має осмислених життєвих цілей, які скеровують її життя і надають часову перспективу;

шкала «Процес життя»: результат за цією шкалою визначає, чи вважає сама респондентка процес свого життя цікавим, емоційно насиченим та сповненим сенсом;

шкала «Результативність життя»: за цією шкалою можна визначити, наскільки продуктивним та осмисленим уважає особистість той етап свого життя, який вже минув;

шкала «Локус контролю-Я»: високі кількісні показники за цією шкалою засвідчують уявлення про себе як про сильну особистість, у якої є достатня свобода вибору для побудови свого життя відповідно до власних уявлень про нього;

шкала «Локус контролю-життя»: високі кількісні показники за цією шкалою відповідають проявам упевненості особистості в можливості контролю її над власним життям.

Загальний обсяг вибірки емпіричної частини дослідження - 97 жінок, віком від 33 до 45 років. Вибірка була розділена на дві групи за критерієм наявності досвіду материнства: перша група складалася з 48 жінок, які ніколи не мали дітей; друга група налічувала 49 жінок, які на момент психодіагностичного вимірювання мали власних дітей, тобто досвід материнства.

За результатами емпіричного дослідження визначено, що у респонденток-жінок без досвіду материнства, за фактором соціальної ідентичності превалюють професійні ролі, якими внаслідок самоусвідомлення переважно позначають себе 65 % опитаних, тобто більшість опитаних жінок без досвіду материнства продемонструвала тяжіння до вибору самопрезентації у формі означення професійної ролі. Так, ця група жінок охарактеризувала себе як виконавиць певних професійних та посадових обов'язків - учителька, секретарка, водійка тролейбусу, менеджерка середньої ланки тощо. Домінування родинних та міжособистісних ролей було відзначено у 20 % опитаних жінок цієї групи. Переважно ці жінки, що не мали досвіду материнства, відзначили свою значущість для коханої людини, із якою не одружуються, зокрема, окреслили свою роль як коханої дівчини, жінки. Інша частина цієї групи окреслила свою соціальну ідентичність як «вірна подруга», що завжди готова вислухати та прийти на допомогу. В силу відповідних причин та власного статусу як таких, що ніколи не мали дітей, ці жінки не ідентифікували себе як «дружина» чи «мати». Також 15 % опитаних жінок без досвіду материнства переважно охарактеризували себе в ракурсі власних захоплень й уподобань, зокрема, віддали перевагу самопрезентації в образі любительок серіалів, поціновувачок кулінарії тощо. Таким чином, респондентки-жінки, котрі не мають досвіду материнства, переважно ідентифікують себе з позицій професійних і посадових ролей, в другу чергу - воліють позиціонувати себе з певних родинних та/або міжособистісних ролей - наприклад, як коханих жінок, проте й у цьому сегменті серед опитаних жінок наявні визначення себе як добрих подружок або суворих сестер. І лише невелика частина опитаних жінок без материнського досвіду готові говорити про себе в першу чергу з позицій власного хобі чи захоплення.

Дані в групі респонденток із досвідом материнства наступні: за фактором соціальної ідентичності результати показали, що 42 % опитаних відзначають домінування родинних та міжособистісних ролей, серед яких характерною була модальність самопрезентації «Я-мати». Слід зауважити, що цю групу склали жінки, що вже мали досвід материнства і більшість з них після розлучення з чоловіком виховували дитину або кількох дітей самостійно. Проте і частина опитаних представниць цієї групи, котрі презентувати себе як осіб, що представляють певну професію, виявилася суттєвою і склала 45 % респонденток. Решта опитаних в групі жінок з материнським досвідом (13 %) охарактеризували себе з позицій власних захоплень й інтересів.

За фактором особистісної ідентичності в групі жінок без досвіду материнства результати виявилися наступними: більшість респонденток продемонстрували тяжіння до фемінних характеристик у самопрезентації (43 % опитаних). Ці жінки позиціонують себе як турботливих, лагідних, чуттєвих та мрійливих, що спричинене, здебільшого, бажанням знайти собі пару. Дещо менша частина опитаних представниць цієї групи продемонструвала в самоописуванні перевагу переліку маскулінних характеристик (40 % жінок). Ці опитані позиціонують себе як самостійних, сильних, незалежних, цілеспрямованих особистостей, які здатні власноруч будувати власне життя. Решта опитаних жінок без досвіду материнства (17 % респонденток) виявили тяжіння до самопрезентації через гендерно-нейтральні особистісні характеристики, акцентуючи увагу на своїй охайності, працьовитості тощо.

Щодо результатів за фактором особистісної ідентичності в групі жінок з досвідом материнства, то встановлено: переважна більшість опитаних представниць зазначеної групи (68 %) воліє презентувати себе як носіїв маскулінних характеристик, серед яких - самостійність, незалежність, цілеспрямованість тощо. На нашу думку, загальну перевагу маскулінних ознак в самоідентифікації жінок цієї групи можна пояснити тим, що більшість з них є матерями-одиначками, а відтак, вони усвідомлюють, що саме на них покладається повна відповідальність за виховання дітей та їх успіхи у теперішньому і майбутньому житті, що виконати цю функцію можливо лише при оволодінні певними маскулінними характеристиками. Відповідно, менша частина опитаних жінок із материнським досвідом (22 % респонденток) тяжіє до домінування у самоідентифікації фемінних характеристик. І найменша частина представниць цієї групи (10 % респонденток) здійснили самопрезен- тацію із переважанням нейтральних характеристик особистісної ідентичності.

Отже, визначено, що жінки без досвіду материнства у вимірі соціальної самоідентифікації більше тяжіють до професійної форми самопрезентації; разом з тим, у вимірі особистісної самоідентифікації вони демонструють перевагу фемінних характеристик. Натомість, жінки, котрі вже мають досвід материнства, у плані особистісної самоідентифікації, як більш відповідні власним уявленням, представляють маскулінні характеристики, при цьому демонструючи приблизно однакову важливість як професійної форми (при невеличкій її перевазі), так і родинних ролей при соціальній самоідентифікації.

Результати визначення смисложиттєвих орієнтацій у групі жінок без досвіду материнства наступні:

за шкалою «Мета в житті» високий рівень усвідомлення мети власного життя продемонстрували 73 % респонденток, у переважної більшості яких - це прагнення зрештою знайти кохану людину, із якою можна було б створити родину; середній рівень усвідомлення мети власного життя виявили 22 % опитаних жінок, які мають не дуже чітке уявлення про те, заради чого живуть і чого прагнуть; і лише 5 % жінок цієї групи продемонстрували низькі показники, що засвідчує - вони не мають осмислених життєвих цілей, якими керуються в особистісній життєдіяльності, віддаючи перевагу ситуативному реагуванню на обставини тощо;

за шкалою «Процес життя» більшість (52 %) опитаних жінок оцінюють цікавість, емоційну насиченість та сповненість сенсом власного життя як посереднє. Очевидно, вони прагнуть до подальшого розвитку як у професійному, так і в особистісному планах, відтак оцінюють теперішній етап свого життя як такий, що міг бути цікавішим і більше насиченим сенсом. Високо оцінили емоційну насиченість власної життєдіяльності 28 % опитаних жінок, котрі відмічають цілковиту задоволеність тим, що мають на актуальний момент свого життя. 20 % респонденток оцінили цікавість особистого життя як таку, що має низький рівень: уважають власне життя нудним та похмурим, яке не може викликати інтерес тощо;

за шкалою «Результативність життя» - 73 % опитаних жінок оцінюють продуктивність та осмисленість того етапу свого життя, який уже минув, як такі, що мають низький рівень. На нашу думку, це пов'язане із уявленнями самих респонденток та настановами соціуму відносно нереалізованості жінки, яка після настання тридцятирічного віку залишається нереалізованою як матір. 17 % опитаних, навпаки, вважають пройдений етап свого життя достатньо продуктивним та осмисленим, і високо оцінюють задоволеність тим, що було зроблено ними у попередні роки. Лише 10 % жінок продемонстрували середній рівень оцінки осмисленості та продуктивності пройденого етапу життя, оскільки, на їх думку, зазначений часовий відрізок умістив як позитивні, так і негативні події, що так чи інакше вплинули на їх формування як особистості;

за шкалою «Локус-контролю-Я» - переважна більшість опитаних жінок (65 % респонденток) продемонструвала високий рівень упевненості в собі як у сильній особистості, що володіє достатньою свободою вибору для того, аби вибудовувати індивідуальну траєкторію життя за власними правилами; 22 % опитаних жінок дістали середні показники, вважаючи, що самоздійснення у житті виключно виходячи з власних інтересів неможлива без зовнішньої підтримки; зовсім не вірять у можливості самотворення життя або вважають низькою таку імовірність 13 % опитаних жінок, котрі підкреслюють, що є занадто слабкими для того, аби самостійно керувати власним життям;

за шкалою «Локус-контролю-життя» - високу впевненість у можливості контролювати власне життя продемонстрували 33 % респонденток, які виказують переконання у всьому, що вони роблять, відтак, певні й у результатах власної діяльності відносно свого життя; 38 % опитаних жінок позначають середній рівень упевненості у можливості контролювати індивідуальну траєкторію життя: вони вагаються зі здійсненням вибору й інколи воліють, щоб хтось приймав рішення замість них; низький рівень упевненості у можливості контролю над власним життям виявився у 29 % респонденток, які навіть хочуть делегувати можливість його контролювати та приймати рішення комусь іншому - здебільшого, майбутньому чоловікові.

Дані щодо смисложиттєвих орієнтацій у групі жінок із досвідом материнства показали:

за шкалою «Мета в житті» - наявність високого рівня усвідомлення цілі власного життя у 80 % опитаних жінок, які переважно зазначили, що або живуть заради виховання дітей, або ж перебувають у пошуку варіантів для нового подружжя; 11 % респонденток цієї групи продемонстрували середній рівень усвідомлення мети власного життя, а у 9 % опитаних - низькі показники життєвого цілепокладання;

за шкалою «Процес життя» - значну перевагу середнього рівня оцінки цікавості й насиченості власного життя - у 71 % респонденток; однозначно низько оцінюють цікавість особистої життєдіяльності, мислячи її рутинною і шаблонною, 16% опитаних жінок; повністю задоволені та вважають своє життя насиченим емоційними подіями та цікавинками 13 % респонденток;

за шкалою «Результативність життя» - 58% опитаних жінок посередньо оцінюють прожитий відрізок життя, відзначаючи наявність як позитивних, так і негативних тенденцій; однозначно не задоволені ним 30 % респонденток; повне задоволення результатами власної життєдіяльності, тобто високий рівень, продемонстрували лише 12 % жінок;

за шкалою «Локус-контролю-Я» - більшість респонденток (43 %) продемонстрували середній рівень сприйняття себе як особистості, що здатна повністю самостійно будувати власне життя; високий рівень такої упевненості підтвердили 40 % опитаних жінок; зовсім не впевненими у власних силах щодо життєтворення виявилися 17 % опитаних жінок. Вірогідно, такий результат за фактором інтернальності у життєтворенні спричинений високою мірою відповідальності за життя і долю своїх дітей, тому жінки-матері у цілому неоднозначно сприймають ідею відносно активного впливу на власне життя;

* за шкалою «Локус-контролю-життя» - середній рівень упевненості у можливості повного контролю над власним життям показали 43 % жінок; високий рівень такої упевненості посвідчили 40 % респонденток; зовсім не впевненими у власних силах виявилися 17 % опитаних жінок; такий результат може бути спричинений високою мірою усвідомлення відповідальності за життя і долю власних дітей, проте інтернальність щодо власного життя у цілому характеризується у жінок-матерів незначною перевагою середніх показників, що засвідчує: можливо, десь у глибині душі жінки з досвідом материнства, прагнуть до того, аби їм хтось надав допомогу у вирішенні актуальних проблемних питань власної життєдіяльності, які вони змушені вирішувати самотужки.

Таким чином, мету свого життя достатньо чітко усвідомлюють як жінки без досвіду материнства, так і жінки, що мають дітей і, відповідно, материнську практику. Трохи більш цікавим уважають своє життя саме представниці жіноцтва, що не мають досвіду материнства. Оцінка ж власного життя як рутини у жінок-матерів, на наш погляд, викликана можливою загальною пригніченістю після народження дитини, а також одночасним виконанням великої кількісті родинних та професійних обов'язків. Окрім того, варто зважати на те, що окрему частину жінок з досвідом материнства представляють матері-одиначки, які самотужки виховують дітей після розлучення, а відтак їх сприйняття світу може організовуватися крізь призму численних батьківських обов'язків, які виконуються жінками самостійно. Переважна більшість жінок без досвіду материнства достатньо низько оцінює результативність прожитих ними років, сподіваючись, що краще ще попереду. У той час, як жінки, що отримали досвід материнства, підходять до оцінювання результатів особистого життя більше виважено, знаходячи у минулому як негативні, так і позитивні чинники. Серед жінок без досвіду материнства здебільшого побутує уявлення про себе як про самостійну особистість, що здатна змінювати власне життя. Більшу впевненість у суб'єктному впливі на усі аспекти власного життя, тобто вищій рівень інтернальності щодо самостійного життєтворення, мають жінки без досвіду материнства, ніж жінки-матері, які відмічають високу міру відповідальності за життя і долю власних дітей як пріоритет.

Висновки

Отже, в Я-образі жінок без досвіду материнства модальність самопрезентації «Я-мати» позначається несуттєво, натомість ними здебільшого демонструються модальності, що презентують професійний, кар'єрний, соціальний виміри життєдіяльності особистості. Одночасно, у жінок без досвіду материнства Я-образ у вимірі особистісної самоідентифікації переважно наповнений фемінними характеристиками. Жінки-матері, натомість, у площині особистісної самоідентифікації, як більш відповідні власним уявленням, представляють маскулінні характеристики, разом з тим демонструючи приблизно рівномірну представленість у своєму Я-образі усвідомлення як професійної, так і родинної форм соціальної самоідентифікації, серед яких провідну позицію займає модальність самопрезентації «Я-мати».

Водночас, жінки, що не мають досвіду материнства, демонструють більшу незадоволеність власним статусом та готові ризикувати, аби змінити власне життя на краще. Натомість, жінки, що мають досвід материнства, демонструють виваженість у оцінках та судженнях, готовність іти на компроміси, жертвувати власними інтересами заради благополуччя дітей тощо.

Література

1. Кулікова А.О. Трансформація Я-образу у жінок в залежності від терміну відбування покарання. Актуальні проблеми психології. Т. 7. Вип. 42. Київ, 2016. С. 128-136.

2. Шевцова О.М. Психологічна характеристика рівнів розвитку професійної Я-концепції фахівця. Матеріали Міжнародного науково-практичного конгресу педагогів та психологів «Be smart!», 17-18 лютого 2015, м. Женева (Швейцарія). Т. 2. С. 197-202. https://elibrary.kubg.edu.Ua/id/eprint/8412/1/Shevtsova_OM_Science_Vol2.PDF.

3. Шевцова О.М. Професійна Я-концепція як метарезультат розвитку аутопсихологічної компетентності майбутніх фахівців. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія «Психологічні науки»: збірник наук. праць. Вип. 2(20). Миколаїв: МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2018. С. 91-95. http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/psihol-visnik-2018-2.pdf.

4. Шевцова О.М. Синчук В.В. Я-концепція як чинник вибору стратегії поведінки у конфлікті осіб юнацького віку. Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (НАУ, 21 листопада 2019 р.). Київ, 2019. С. 194-198. http://kpppo.nau.edu.ua/files/Konfer22019.pdf.

5. Шевцова О.М., Федорко Д.С. Функціонування самосвідомості у дорослих в умовах тривалої небезпеки. Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу, до 125-річчя Національного університету біоресурсів і природокористування України: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (25-26 травня 2023 р., м. Київ), секція 4: Якість освіти та гуманітарна наука в умовах війни та глобальних викликів. Київ: НУБіП України, 2023. С. 174-176. https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u381/sekciya_4.pdf.

6. Щербак Тетяна. Психологічні особливості образу Я вагітних. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія «Психологічні науки». Випуск 9(54). Київ, 2020. С. 166-179.

7. Macola, L., Nogueira, I., & Carmona, E. (2010). Assessment of self-esteem in pregnant women using Rosenberg's self-esteem. Revista da Escola de Enfermagem da USP, 44(3), 570-577. https://doi.org/10.1590/s0080-62342010000300004.

8. McLean, K.C., & Thorne, A. (2006). Identity light: Entertainment stories as a vehicle for self-development. In D.P. McAdams, R. Josselson, & A. Lieblich (Eds.), Identity and Story: Creating Self in Narrative (pp. 111-127). American Psychological Association. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/11414-005.

References

1. Kulikova, A.O. (2016). Transformatsiia Ya obrazu u zhinok v zalezhnosti vid terminu vidbuvannia pokarannia [Transformation of women self-image depending on the term punishment]. Aktualni problemy psykholohii. T. 7. Vyp. 42. Kyiv. S. 128-136. [in Ukrainian].

2. Shevtsova, O.M. (2015). Psykholohichna kharakterystyka rivniv rozvytkuprofesiinoi Ya kontseptsii fakhivtsia [Psychological Characteristics of Developmental Levels of professional I-concept of a Specialist]. Materialy Mizhnarodnoho naukovo-praktychnoho konhresu pedahohiv ta psykholohiv «Be smart!», 17-18 liutoho 2015, m. Zheneva (Shveitsariia). T. 2. S. 197-202. [in Ukrainian]. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8412/1/Shevtsova_OM_Science_Vol2.PDF.

3. Shevtsova, O.M. (2018). Profesiina Ya kontseptsiia yak metarezultat rozvytku autopsykholohichnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv [Professional I-concept as a meta result of development of auto psychological competence offuture specialists]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia «Psykholohichni nauky»: zbirnyk nauk. prats. Vyp. 2(20). Mykolaiv: MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. S. 91-95. [in Ukrainian]. http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/psihol-visnik-2018-2.pdf.

4. Shevtsova, O.M., & Synchuk, V.V. (2019). Ya-kontseptsiia yak chynnyk vyboru stratehii povedinky u konflikti osib yunatskoho viku [Self-concept as a factor of choosing behavior strategy in conflict in adolescence]. Psykholohiia svidomosti: teoriia i praktyka naukovykh doslidzhen: materialy Ш mizhnar. nauk.-prakt. konf. (NAU, 21 lystopada 2019 r.). Kyiv. S. 194-198. [in Ukrainian]. http://kpppo.nau.edu.ua/files/Konfer22019.pdf.

5. Shevtsova, O.M., & Fedorko, D.S. (2023). Funktsionuvannia samosvidomosti u doroslykh v umovakh tryvaloi nebezpeky [The functioning of self-awareness in adults in conditions of prolonged danger]. Prodovolcha ta ekolohichna bezpeka v umovakh viiny ta povoiennoi vidbudovy: vyklyky dlia Ukrainy ta svitu, do 125-richchia Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy: mater. mizhnar. nauk.-prakt. konf. (25 26 travnia 2023 r., m. Kyiv), sektsiia 4: Yakist osvity ta humanitarna nauka v umovakh viiny ta hlobalnykh vyklykiv. Kyiv: NUBiP Ukrainy. S. 174-176. [in Ukrainian]. https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u381/ sekciya_4.pdf.

6. Shcherbak, Tetiana (2020). Psykholohichni osoblyvosti obrazu Ya vahitnykh [Psychological features of the self-image of the pregnant]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia «Psykholohichni nauky». Vypusk 9(54). Kyiv. S. 166-179. [in Ukrainian].

7. Macola, L., Nogueira, I., & Carmona, E. (2010). Assessment of self-esteem in pregnant women using Rosenberg's self-esteem. Revista da Escola de Enfermagem da USP, 44(3), 570-577. https://doi.org/10.1590/s0080-62342010000300004.

8. McLean, K.C., & Thorne, A. (2006). Identity light: Entertainment stories as a vehicle for self-development. In D.P. McAdams, R. Josselson, & A. Lieblich (Eds.), Identity and Story: Creating Self in Narrative (pp. 111-127). American Psychological Association. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/11414-005.

Размещено на Allbest.ru