Психологічний супровід військовослужбовців в умовах ведення бойових дій

Іващенко Альона Ігорівна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології

Тімохін Віктор Володимирович,

здобувач другого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Практична психологія», група ПП-22 пмз, кафедри практичної психології

м. Переяслав

Анотація

Стаття є дослідженням поняття психологічної стійкості військовослужбовців під час військової діяльності і її важливість у контексті тривалої російсько-української війни, що триває 10 років. Психологічна стійкість визначається як складна характеристика особистості, яка формується впливом різних особистісних, професійних та соціально-психологічних чинників. Стаття розглядає засоби забезпечення психологічної стійкості та бойової активності військовослужбовців, включаючи професійну підготовку, соціально-психологічні умови та психологічну регуляцію.

Автори підкреслюють важливість різних аспектів психологічної стійкості, включаючи організаційно-управлінський, регуляційно-адаптаційний, соціально-психологічний, професійно-діяльнісний, особистісний, емоційний, психофізіологічний та матеріально-технічний аспекти. Ця стійкість є важливою для успішного виконання бойових завдань в умовах військових конфліктів.

Стаття також відзначає, що в бойових умовах військовослужбовці піддаються різним впливам, які можуть або сприяти їхній бойовій активності і стійкості, або, навпаки, спричиняти дезорганізацію їхньої діяльності та впливати на їхню психіку. Розуміння цих впливів та їхніх наслідків є важливим для підтримки психологічного благополуччя військовослужбовців в умовах ведення бойових дій.

Автори наголошують на важливості вимірювання та оцінки рівня психологічної стійкості військовослужбовців та їхніх можливостей військово - професійної діяльності. Показники психологічної стійкості поділені на об'єктивні та суб'єктивні, що включають як якість виконання бойових завдань, так і психологічні та фізіологічні аспекти.

Стаття також обговорює різні аспекти психологічної стійкості військовослужбовців під час бойових дій, включаючи адаптивні режими та бойовий стрес. Вона вказує на важливість психологічної підготовки, щоб забезпечити адаптацію військових до стресових ситуацій та підтримати їхню психічну стійкість та готовність до дій у небезпечних умовах. Розглядаються також завдання психологічного супроводу та мета психологічної підготовки військовослужбовців у військових підрозділах.

Ключові слова: психологічна стійкість, адаптація, військовослужбовці, бойові дії, стрес-фактори, дезадаптація, психодіагностика.

Abstract

Ivashchenko Alyona Igorivna Сandidate of Psychological Sciences, Associate Professor Department of Practical Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Timokhin Viktor Volodymyrovych graduate of the second year of the second (master's) level of higher education, majoring in «Practical Psychology», group PP-22 PMZ, Department of Practical Psychology, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Psychological support for military personnel during combat operations

This article explores the concept of psychological resilience in military personnel during military operations and its significance in the context of the ongoing 10-year Russo-Ukrainian war. Psychological resilience is defined as a complex personality trait influenced by various individual, professional, and socio - psychological factors. The article examines the means to ensure the psychological resilience and combat readiness of military personnel, including professional training, socio-psychological conditions, and psychological regulation.

The authors emphasize the importance of measuring and assessing the level of psychological resilience of military personnel and their capabilities in military - professional activities. Psychological resilience indicators are divided into objective and subjective, encompassing both the quality of task performance and psychological and physiological aspects.

The article also discusses various aspects of psychological resilience in military personnel during combat operations, including adaptive modes and combat stress. It underscores the significance of psychological preparation to facilitate the adaptation of military personnel to stressful situations and support their psychological well-being and readiness for action in hazardous conditions. The tasks of psychological support and the objectives of psychological preparation in military units are also examined.

Keywords: psychological resilience, adaptation, military personnel, combat operations, stress factors, maladaptation, psychodiagnostics.

Основна частина

Постановка проблеми. Збройні Сили України беруть на себе обов'язок захищати територію нашої держави не від початку повномасштабного вторгнення, а залучені до виконання бойового завдання протягом 10 років. У зв'язку з багатьма завданнями, які вони виконують, необхідно володіти зброєю та брати участь у бойових діях. Ці особливості ставлять вимоги до фізичної підготовки військовослужбовців, а також до їх морально-психологічного стану. Тому важливим питанням є дослідження психологічних особливостей військовослужбовців.

Зазвичай психологічна діагностика військовослужбовців проводиться наступним чином: в рамках професійного психологічного аналізу, що включає центри комплектування, навчальні заклади (центри) та військові частини, а також під час підготовки; перед розгортанням військового підрозділу в зону виконання завдань (бойових дій); під час виконання завдань в рамках призначення (бойових завдань); і при поверненні з зони виконання завдань за призначенням. На кожному з цих етапів психологічна діагностика служить своїм власним цілям і завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження наукових джерел свідчать про зростаючий інтерес дослідників до аспектів виявлення стресових переживань на психологічному рівні. Вивчаються характерні зміни в мотиваційній структурі діяльності, вплив емоційних регуляторів поведінки, стійкість когнітивних функцій, які впливають на ефективність обробки інформації, а також індивідуальні методи компенсації та подолання труднощів. Ці аспекти цікавлять багатьох вчених у галузі психології, фізіології, психології праці, інженерної психології та менеджменту, включаючи таких дослідників, як Л. Аболін, В. Бодров, О. Валуйко, Н. Водоп'янова, Р. Грановська, Л. Джуелл, Л. Китаєв-Смик, Т. Кокс, І. Ладанов, Р. Лазарус, Л. Паніна, Р. Тигранян, О. Чебикін, Ю. Щербатих та інші.

Також, значна кількість досліджень присвячена вивченню особливостей різних стресових станів, і ці дослідження проводились, серед інших, такими дослідниками, як О. Бистрицька, В. Бодров, Дж. Віткін, Л. Китаєв-Смик, О. Копіна, Н. Самоукіна, В. Татенко, О. Чебикін, О. Черепанова. Крім того, в наукових роботах деяких дослідників, таких як М. Борневасер, Д. Грінберг, Г. Купер, Л. Леві, були розглянуті питання вивчення копінг-стратегій і ресурсів для подолання стресових ситуацій. Важливим є внесок українських вчених, таких як В. Корольчук, С. Корсун, К. Кравченко, В. Осьодло, О. Тімченко, Ю. Широбокова та інших, в розвиток механізмів адаптації організму до негативних впливів.

Мета статті - проаналізувати специфіку роботи представників морально-психологічного забезпечення під час проявів негативних психологічних станів військовослужбовців в умовах ведення бойових дій.

Об'єкт дослідження - психологічний супровід військовослужбовців.

Предмет дослідження - психологічна допомога військовослужбовцям у зоні бойових дій.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день психологічна стійкість військовослужбовця під час військової діяльності визначається як якісна професійна характеристика його особистості, яка формується системою взаємопов'язаних особистісних якостей, професійних та соціально - психологічних чинників. Забезпечення психологічної стійкості та бойової активності особового складу під час бойових дій досягається шляхом обґрунтованої організації професійної підготовки та практичної діяльності, створення сприятливих соціально-психологічних умов та використання спеціальних методів психологічної регуляції. Визначення структури психологічної стійкості особового складу під час бойових дій базується на традиційному підході в українській військовій психології, який передбачає такі основні компоненти:

- емоційний;

- вольовий;

- інтелектуальний.

Психологічна стійкість військовослужбовців визначається їхньою здатністю витримувати великі фізичні та психологічні навантаження, подолання втоми, підтримання впевненості в собі в будь-яких ризикових і небезпечних умовах та ситуаціях. Ця стійкість включає організаційно - управлінський, регуляційно-адаптаційний, соціально-психологічний, професійно - діяльнісний, особистісний, емоційний, психофізіологічний і матеріально - технічний аспекти, і є основою для успішного виконання ними бойових завдань.

Російсько-українська війна, що триває 10 років, наочно довела, що сучасні бойові дії - це високе випробування для фізичних та моральних можливостей військовослужбовця. Воно вимагає від військового активної відповіді на дії екстремальних та вкрай негативних чинників, збереження волі та рішучості, а також повне виконання покладених на нього завдань у бою. У цьому контексті бій - це не лише фізична боротьба, але й боротьба із цілями, мотивами, переконаннями, настроями, волею та думками військовослужбовців з обох боків конфлікту [1, с. 38].

В бойових умовах психіка військовослужбовця піддається численним впливам. Деякі з них сприяють активізації та концентрації фізичних і моральних ресурсів особи, збільшують бойову активність, відвагу та самовідданість. Інші, навпаки, можуть спричинити дезорганізацію бойової діяльності військовослужбовців, обмежити доступ до резервів організму, порушити роботу нервової системи та психіки. Деякі впливи можуть залишити незначний слід на поведінці.

У професійній діяльності офіцерів структур морально-психологічного забезпечення та військових психологів велика вага приділяється наявності індикаторів, які дозволяють оцінювати рівень психологічної стійкості окремих військовослужбовців та всього особового складу підрозділів, а також прогнозувати їхні можливості військово-професійної діяльності. Ці показники повинні бути чутливими на різних етапах військової діяльності.

Показники психологічної стійкості можна умовно розділити на об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивні показники включають у себе сукупний результат виконання військовослужбовцями покладених на них бойових завдань, що означає високу якість виконання завдань і відсутність серйозних помилок чи порушень в ході військово-професійної діяльності. Суб'єктивні показники включають в себе психологічні та фізіологічні аспекти, що можуть бути визначені за зовнішніми проявами [2, с. 78].

Важливо враховувати, що обсяг психологічної стійкості може змінюватися в залежності від характеру діяльності та зовнішніх умов бою. Індивідуальні можливості військовослужбовців для збереження психологічної стійкості залежать від їх військово-професійної підготовки, мотивації та інших особистих якостей. Об'єктивні межі психологічної стійкості визначаються вимогами і умовами самого бою, і вони можуть варіюватися в залежності від цих факторів [3, с. 27].

Коли людина зіштовхується зі стресовими факторами і звичайний механізм реакції на стрес не може забезпечити необхідну адаптацію, спрацьовують спеціальні емоційні стани, відомі як адаптивні режими, наприклад, депресивна реакція. Адаптивні режими - це психічні стани, які виникають непередбачено і мають складну природу, заважаючи нормальному функціонуванню. Їх можна порівняти з емоціями у тому сенсі, що їх важко придушити або контролювати, так само, як і багато інших емоцій. Що відрізняє адаптивні режими від інших емоційних станів - це їх трансформаційний характер.

Метою адаптивного режиму є оптимізація здібностей до вирішення проблем відповідно до ситуації, що викликала цей режим.

Процес адаптації військовослужбовців під час бойових дій триває приблизно 20-25 днів. Після цього військовослужбовці, зазвичай, досягають найвищого рівня розвитку своїх морально-психологічних можливостей. Однак уже через 30-40 днів перебування у зоні бойових дій можна спостерігати стрімке зниження їхніх морально-психологічних можливостей, що пов'язано зі значним виснаженням фізичних і психічних сил військових через постійну експозицію стресовим умовам для організму і психіки.

Психологічний стан військових під час очікування майбутнього бою можна описати як стан тривожного очікування. Багато військовослужбовців схильні до переживання цього стану, але його вираженість різниться в різних людей і залежить від багатьох умов та факторів. Під час підготовки та очікування майбутніх бойових дій військовослужбовці повинні бути в зайнятому стані, наприклад, чищення зброї або обслуговування техніки, готування їжі та організація місця перебування. Відсутність корисної діяльності для військовослужбовців може призвести до негативних думок та передчуттів, що підвищують тривожність та страх перед невідомим майбутнім, що в свою чергу може призвести до зниження бойового духу військовослужбовців.

Що стосується безпосередньої участі у бойових діях, основною психічною реакцією військових є бойовий стрес. Бойовий стрес характеризується наступними особливостями:

- Швидка та активна адаптація організму до умов бойової обстановки.

- Активація механізмів саморегуляції для збереження психічного та фізичного здоров'я.

- Формування адаптивної поведінки, необхідної для дій у небезпечних для життя умовах.

Більшість військовослужбовців, беручи участь у бойових діях, можуть спостерігати фізичні та психічні реакції, такі як внутрішнє замирання, прискорене серцебиття, відчуття недостатку повітря, фізична слабкість, відчуття спеки або холоду, дискомфорт чи біль у грудях, підвищене виділення поту, дрожіння кінцівок чи всього тіла.

Якщо військовослужбовець може самостійно контролювати свої емоції та реакції під час бойових дій, він продовжує виконувати свої обов'язки. У разі інтенсивних переживань та важкостей у самоконтролі, військовослужбовець може спробувати застосувати рекомендації військового психолога щодо саморегуляції психічного стану. Якщо військовослужбовець виявляє, що самостійно впоратися зі стресом неможливо, йому слід звернутися за кваліфікованою психологічною допомогою до військового психолога.

Одним з ключових засобів сприяння успішній психологічній адаптації військовослужбовців є проведення їхньої психологічної підготовки до стресових умов їхньої професійної діяльності та життя, пов'язаних з високим ризиком для життя та здоров'я.

Зазвичай, психологічна підготовка військовослужбовців проводиться штатним військовим психологом відповідно до певних встановлених правил та алгоритму.

Основною метою психологічної підготовки військовослужбовців є формування в них психічної стійкості та психологічної готовності до дій в умовах бойових дій, де вони зіткнуться з великою небезпекою для життя та здоров'я, постійним психологічним напруженням та потребою подолати труднощі, пов'язані з виконанням військових обов'язків як у воєнний, так і у мирний час.

Психологічну підготовку доцільно розглядати як невід'ємну частину загальної бойової підготовки особового складу Збройних Сил України в їхніх військових підрозділах.

Загальновідомо, що «основна мета психологічного супроводу - це визначення того, що необхідно досягти в результаті супроводу - процесу соціалізації, який забезпечує особистісну та міжособистісну гармонію, розвиток творчого потенціалу та пошук перспектив подальшого розвитку особистості» [4].

У врахуванні особливостей професійної діяльності військовослужбовців та специфіки умов бойових дій, ми можемо уточнити, що метою психологічного супроводу для них є постійне відстеження динаміки психологічної обстановки. Ця обстановка включає моральний і психологічний стан особового складу власних збройних сил і сил противника, а також соціальні, бойові і ергономічні умови в зоні бойових дій. Метою є також прогнозування і оцінка втоми, психологічних втрат серед особового складу, а також надання психологічної допомоги військовослужбовцям у подоланні психотравмуючих ситуацій, управління мотивацією, вивчення психічних станів людей та соціально-психологічних процесів у військових підрозділах і захист від психологічних дій противника.

Ретельне вивчення особового складу та психологічний супровід військової діяльності дозволяють керівному складу уникнути помилок у діяльності посадових осіб, які можуть призвести до втрат серед військовослужбовців, незалежно від того, чи вони стосуються бойових дій чи ні. Враховуючи індивідуальні особливості військовослужбовців, це також допомагає раціонально використовувати їхній психологічний потенціал і контролювати режими службового навантаження та відпочинку під час бойових завдань. Додатково, це сприяє підтримці та розвитку психологічної стійкості і забезпечує високу бойову готовність частин і підрозділів [5, с. 5].

Умови бойових дій вимагають особливої уваги під час психологічного супроводу військовослужбовців. Особлива увага має бути приділена організації ефективної протидії противнику, включаючи прогнозування, профілактику та зрив організованого негативного впливу на психіку військовослужбовців, а також локалізацію та ліквідацію явищ дезорганізації в підрозділах і частинах. Додатково, це охоплює проведення пропагандистських та психологічних акцій серед різних груп населення, включаючи лояльні, нейтральні і вороже налаштовані [6, с. 32].

Психологічний супровід також передбачає зміцнення психологічної єдності військовослужбовців в зоні бойових дій, включаючи підтримку їх життєвої стійкості та душевного комфорту. Зокрема, умови бойових дій можуть викликати відчуття страху, тривоги та самотності, і психологічний супровід спрямований на підтримку військовослужбовців у подоланні цих відчуттів. Доцільно також надавати психологічну допомогу, включаючи самодопомогу, для успішного подолання військовослужбовцями психотравмуючих ситуацій під час бойових дій, забезпечення їхнього психічного здоров'я та збереження боєздатності [7, с. 146].

У зв'язку з цим, оскільки психологічна допомога поділяється на різні види, важливо вибирати заходи психологічної підтримки, враховуючи конкретну ситуацію. Відомо, що існують три основні групи військовослужбовців, які потребують психологічного супроводу в умовах бойових дій [8, с. 20].

Перша група - це ті, у яких немає значних відхилень в психічному стані, і вони здатні адаптуватися соціально та виконувати свої службові обов'язки без проблем.

Друга група - це військовослужбовці з функціональними відхиленнями, які можуть викликати знижену працездатність та труднощі в повсякденному житті, але вони все ще можуть контролювати свою поведінку. Ці військовослужбовці потребують відновних заходів для покращення їх стану.

Третя група - це військовослужбовці з вираженими симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та іншими серйозними психічними розладами, які втручаються у соціальну та професійну адаптацію, а також впливають на особисте життя. Оскільки умови бойових дій можуть викликати ці проблеми, особлива увага має бути приділена цій групі військовослужбовців.

Переважною метою психологічного супроводу військовослужбовців в умовах бойових дій є зменшення або подолання негативних психологічних наслідків, які вони переживають в таких умовах. Ця мета досягається через надання підтримки військовим у виконанні їхніх професійних обов'язків та розвитку їхніх особистих здібностей, а також через посилення позитивних рис особистості та корекцію негативних для підтримки психологічного комфорту та збереження психічного здоров'я [9].

В процесі психологічного супроводу важливо проводити такі види діяльності: оцінка індивідуальних психологічних особливостей професійної адаптації військовослужбовців, детальне вивчення та надання психологічної допомоги тим військовим, які мають труднощі з професійною адаптацією або перебувають у стані дезадаптації, пов'язані з недостатнім розвитком їхніх професійних навичок. Необхідні регулярні професійні психологічні консультації, а також надання психологічної підтримки у разі виникнення кризових ситуацій під час виконання завдань в умовах бойових дій. Проведення професійної психологічної корекції реакцій військовослужбовців на проблеми, які виникають в результаті військових дій. У зоні проведення бойових дій, додатково до цих заходів психологічного супроводу, також рекомендується використовувати військових капеланів [10].

Психологічна підтримка в Збройних Силах України надається на чотирьох рівнях:

1. Перший рівень передбачає самодопомогу і взаємодопомогу військовослужбовців, які перебувають на передовій лінії бойових дій. Вони отримують навчання з цих питань ще до вступу до військ в навчальних центрах. Психологи також проводять навчання з надання першої психологічної допомоги під час бойової підготовки.

2. На другому рівні психологи перебувають поза окопами і надають психологічну допомогу в тих випадках, коли це безпечно. Вони відкривають пункти психологічної допомоги біля медичних пунктів, де працюють з військовослужбовцями, які не впоралися з психологічними реакціями, що можуть виникати під час бойових дій. Якщо протягом трьох днів ситуація не покращується, то психологи рекомендують направити таких військовослужбовців на консультацію до клінічних госпіталів, де психіатри можуть визначити стан військового.

3. Третій рівень надання психологічної допомоги включає установи, розташовані вдалині від зони бойових дій, приблизно за 200-300 кілометрів від лінії фронту. В цих установах, таких як санаторії, які працюють на кошти спонсорів або державних органів, психологи надають допомогу військовослужбовцям під час тижневого періоду стабілізації, розвантаження та відновлення. Після цього вони повертаються на передову для виконання своїх службових обов'язків.

4. Четвертий рівень полягає в тому, що підрозділи виводяться з районів бойових дій на безпечніші території, де проводяться заходи з декомпресії. Групи психологів працюють з військовими протягом 3-7 днів одразу після виведення їх із зони бойових дій. Громадські організації, які мають підготовлених психологів, також долучаються до цих заходів. У ході цих заходів визначають групу осіб, які потребують більш тривалої реабілітації і направляють їх до спеціалізованих центрів.

Таким чином, рекомендуємо натупні психотерапевтичні методики для лікування різних видів розладів у військовослужбовців, що перебували у зоні бойових дій:

1. Діалектична поведінкова терапія (ДПТ), яку описує М.М. Лінехан (2020), допомагає клієнтам ідентифікувати фактори, які викликають тривожність, керувати інтенсивними емоціями, подолати шкідливі думки та поліпшити взаємини з іншими людьми.

2. Когнітивно-поведінкова психотерапія (КПП), розроблена Д. Меннінгом та Н. Ріджей (2020), може бути ефективною для роботи з тривожними розладами. Вона допомагає клієнтам впоратися з симптомами тривоги, депресії, гніву, страху, флешбеками та залежностями.

3. Метод ДПТ О.Л. Чапмен може допомогти подолати тривогу, неспокій, стрес, нічні жахи, нав'язливі стани, панічні атаки та соціальну тривожність. Цей метод спирається на принципи діалектичної поведінкової терапії.

4. Протокол «ASIST», запропонований чеською психотерапевткою Сюзаною Чепеліковою, може застосовуватися для ряду клінічних симптомів, таких як порушення сну, страхи, стрес, вигорання, дисоціації, фобії, панічні атаки, тіки, заїкання, порушення у харчуванні, поведінці, тривога, депресія тощо.

5. Техніка ДПДГ (Дисоціативно-психокорекційна група) та метод EMDR, запропонований психотерапевтом Аріелем Шварцем, можуть бути використані для комплексного лікування дисоціації.

Ці психотерапевтичні підходи розвивають різні навички, спрямовані на покращення психічного стану учасників бойових дій і допомагають їм подолати різні види розладів.

Під час процесу декомпресії важливо одночасно звертати увагу на значну кількість осіб. Тому використання цього методу стає актуальним, оскільки воно спрямоване на роботу з групами, які вже є сформованими підрозділами та перебували в зоні бойових дій, маючи власний соціально - психологічний контекст. Шляхом тренування можливий розвиток навичок комунікації, вирішення схованих конфліктів, зниження психологічного напруження та обробка пережитого бойового стресу.

Під час декомпресії необхідно вдаватися до психологічних аспектів, а саме до використання військовослужбовцями продуктивних стратегій копінгу, які забезпечують ефективність психологічного відновлення. Проведення тренінгів допомагає розкрити особистісний потенціал та створити адаптивні стратегії копінг-поведінки за допомогою соціально-психологічних механізмів, що підтримують функціонування групи.

Психодіагностика є однією з методик, яку психологи використовують під час процесу декомпресії. Цей метод включає в себе використання різноманітних психологічних тестів і методик для аналізу психологічного стану військовослужбовців, їх особистісних особливостей та характеристик. Зазвичай, психодіагностика проводиться впродовж перших 72 годин після виходу з зони бойових дій з метою фіксації актуального психологічного стану кожного військового. Тести можуть використовуватися як додатковий інструмент для збору додаткової інформації, але не є основною діяльністю військових психологів під час декомпресії.

Іншим ефективним методом роботи з військовослужбовцями є арт-терапія, яка сприяє переосмисленню пережитих травматичних подій і стресових ситуацій шляхом творчої активності в різних формах мистецтва. Цей метод використовує терапевтичний та корекційний вплив мистецтва для виведення психологічних переживань на поверхню через творчий процес.

Під час декомпресії застосовуються різні види арт-терапії. До цих видів арт-терапії входять бібліотерапія (за методами В.М. Бехтерєва, А.М. Міллера, В.В. Мурашевського та ін.), вокал-терапія (за методом В.С. Шушарджана), драма-терапія (включаючи театральне мистецтво і рольові ігри, за методами Є. Бєлякова, О.В. Гнєздилова, Я. Морено та ін.), малюнкова терапія (за методами Г. Бурковського, М. Бурхливого, А. Захарова, О. Карабанової, Р. Хайкіна та ін.), аго-терапія (за методом Н. Говорова), та музико-терапія (за методами Л. Брусилівського, І. Гриньової, І. Догеля, В.І. Петрушина).

Висновки. Психологічний супровід військовослужбовців офіцерами структури морально-психологічного забезпечення спрямований на розвиток навичок адаптації, навичок асертивності та стресостійкості серед військовослужбовців. Метою якого є створити конструктивні механізми адекватної поведінки та впровадити методи роботи з психотравмуючими ситуаціями, використовуючи психофізіологічні і психотерапевтичні методи. Ця діяльність є невід'ємною та обов'язковою частиною підтримки психічного здоров'я і психологічного супроводу військовослужбовців, що беруть участь у бойових діях.

Спільно з цим, соціально-психологічну профілактичну роботу та психолого-педагогічні заходи спрямовуються на зміцнення та стабілізацію психічної стійкості всього військового персоналу. Ця діяльність подібна до «щеплення» проти різних форм девіантної поведінки і спрямована на створення психологічних умов для зміцнення загального психічного стану військовослужбовців.

Отже, адаптація військовослужбовців до психологічно вимогливих умов має багаторівневий та складний характер. Вона проявляється у їх здатності швидко та ефективно пристосовуватися до складних, стресогенних та небезпечних для життя і здоров'я умов служби та життя, а також у формуванні психологічної стійкості до негативного впливу цих умов на психіку. Успішність виконання бойових завдань особовим складом та загальні результати захисту Батьківщини під час зіткнення з ворогом у важких умовах великою мірою залежать від того, наскільки ефективно відбувається цей процес адаптації.

Використання психологічних методик під час декомпресії надає можливість психологу працювати з військовослужбовцями у різних аспектах і виділяти неконструктивні психологічні процеси. Ці процеси аналізуються і обговорюються під час сеансів, надаючи можливість військовослужбовцям долучити нові конструктивні стратегії для рішення своїх проблем. Вони отримують зразки більш конструктивної поведінки в конкретних надзвичайних ситуаціях і мають можливість відпрацювати та закріпити ці навички. Також цей процес сприяє формуванню важливих компетенцій, які необхідні для ефективної професійної діяльності.

Література

1. Кокун О.М., Мороз В.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Формування психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до виконання завдань за призначенням під час бойового злагодження: метод. посіб. К.: 7БЦ, 2021. 170 с.

2. Яцук Н., Говоруха О., Гречка В. Теоретичні аспекти про посттравматичні стресові розлади, як наслідок війни. Методики надання психологічної допомоги, особливості діагностики. ScientificCollection «InterConf», (124), 2022. с. 78-90.

3. Перша психологічна допомога в гострих стресових ситуаціях: навч.-практ. посіб. за заг. ред. О.А. Моргунова; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків: ХНУВС, 2022. 84 с.

4. Мостова Т., Осадча Л. Особливості надання першої психологічної допомоги постраждалим внаслідок бойових дій. Перспективи та інновації науки, 2022. (10 (15)).

5. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І. О., Лозінська Н.С., Корня Л.В. Психологічне вивчення особового складу Збройних Сил України: метод. посіб. Київ: ФОП Маслаков, 2019. 288 с.

6. Когут О.О. Первинна психологічна допомога потерпілим із симптомами гострого стресового розладу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», (1), 2023. с. 31-38.

7. Мушкевич М. І. Основи психотерапії: навч. посіб. Луцьк: Вежа-Друк, 2017. 420 с.

8. Базарний С.В. Надання психологічної допомоги психотравмованим в бойових умовах. Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи: матеріали V міжнар. наук-практ. конференції, м. Київ, 03-04 квітня 2020 р. КНУ імені Тараса Шевченка, 2020. С. 20-24.

9. Жигайло Н., Матеюк О. Психологічний супровід військовослужбовців у зоні ведення бойових дій. Перспективи та інновації науки, 2022. (9 (14)).

10. Клочков В. Сучасні погляди на проблему формування психологічної стійкості військовослужбовців в умовах бойових дій. Вісник Національного університету оборони України, 2022. с. 71 -79.

References

1. Kokun, O.M., Moroz, V.M., Pishko, I.O., Lozinska, N.S. (2021). Formuvannia psykholohichnoi hotovnosti viiskovosluzhbovtsiv viiskovoi sluzhby za kontraktom do vykonannia zavdan za pryznachenniam pid chas boiovoho zlahodzhennia [Formation of the psychological readiness of military servicemen under contract to perform assigned tasks during combat coordination]. Kyiv: 7BTs [in Ukrainian].

2. Yatsuk, N., Hovorukha, O., Hrechka, V. (2022). Teoretychni aspekty pro posttravmatychni stresovi rozlady, yak naslidok viiny. Metodyky nadannia psykholohichnoi dopomohy, osoblyvosti diahnostyky [Theoretical Aspects of Posttraumatic Stress Disorders as a Consequence of War. Methods of Providing Psychological Assistance and Features of Diagnosis]. Scientific Collection «InterConf', (124), 78-90. [in Ukrainian].

1. Morhunov O.A. (Eds.). (2022) Persha psykholohichna dopomoha v hostrykh stresovykh sytuatsiiakh: navch.-prakt. posib [Psychological first aid in acute stressful situation: training and practical guide]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

2. Mostova, T., Osadcha, L. (2022). Osoblyvosti nadannia pershoi psykholohichnoi dopomohy postrazhdalym vnaslidok boiovykh dii [Features of providing first psychological aid to injuries as a result of combat actions]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Prospects and Innovations in Science, 10 (15) [in Ukrainian].

3. Kokun, O.M., Ahaiev, N.A., Pishko, I.O., Lozinska, N.S., Kornia, L.V. (2019). Psykholohichne vyvchennia osobovoho skladu Zbroinykh Syl Ukrainy [Psychological study of military personnel of the Armed Forces of Ukraine] Kyiv: FOP Maslakov [in Ukrainian].

4. Kohut, O.O. (2023). Pervynna psykholohichna dopomoha poterpilym iz symptomamy hostroho stresovoho rozladu [Initial psychological assistance for victims with symptoms of acute stress disorder]. Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky» - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences», 1, 31 - 38 [in Ukrainian].

5. Mushkevych, M.I. (2017). Osnovy psykhoterapii [The Basics of Psychotherapy]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

6. Bazarnyi, S.V. (2020). Nadannia psykholohichnoi dopomohy psykhotravmovanym v boiovykh umovakh [Providing Psychological Assistance to Combat-affected Soldiers]. Viiskova psykholohiia u vymirakh viiny i myru: problemy, dosvid, perspektyvy - Military Psychology in Times of War and Peace: Challenges, Experience, Prospects: Proceedings of the Fifth Scientific and Practical Conference, (pp. 109-111). Kyiv: KNU [in Ukrainian].

7. Zhyhailo, N., Mateiuk, O. (2022). Psykholohichnyi suprovid viiskovosluzhbovtsiv u zoni vedennia boiovykh dii [Psychological Support for Military Personnel in Combat Zones]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Prospects and Innovations in Science, 9 (14) [in Ukrainian].

8. Klochkov, V. (2022). Suchasni pohliady na problemu formuvannia psykholohichnoi stiikosti viiskovosluzhbovtsiv v umovakh boiovykh dii [Contemporary Perspective on the Issue of Developing Psychological Resilience in Military Personnel in Combat operations]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Bulletin of The National Defence Univercity of Ukraine, 71-79 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru