Зв’язок емоційних особливостей і копінг-стратегії у підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія

Зв'язок емоційних особливостей і копінг-стратегії у підлітків

Казарова Ганна Миколаївна,

кандидат психології наук, доцент кафедри практичної психології

Забєліна Олена Сергіївна,

студентка магістерського рівня освіти за спеціальністю 053 «Психологія»

м. Харків

Анотація

У статті розглядається зв'язок емоційних особливостей і копінг-стратегії у підлітків. Актуальність дослідження визначається тим, що у сучасних умовах до підлітків висуваються підвищені вимоги щодо їхньої здатності протистояти негативним впливам, самостійно долати перешкоди та знаходити вихід зі складних ситуацій, використовуючи конструктивні стилі поведінки. Підлітки належать до групи підвищеного ризику виникнення невротичних реакцій, емоційної нестабільності, соціальної дезадаптації та різних форм неконструктивної захисної поведінки, оскільки вони ще не мають життєвого досвіду та психологічних ресурсів, необхідних для самостійного подолання складних життєвих ситуацій та кризових явищ.

Одним із найактуальніших завдань сучасної психології є розробка теоретико-методологічних засад розвитку у підлітків здатності до конструктивного реагування на складні життєві та кризові ситуації, а також створення систем психологічної підтримки. У кінцевому підсумку, вироблення ефективних способів дій у кризових ситуаціях сприятиме підвищенню адаптаційних можливостей підлітків, їхньої психологічної стійкості до негативних чинників, розвитку почуття власної значущості та унікальності, а отже, зміцненню їхньої самооцінки.

Проаналізовані теоретичні аспекти проблеми розвитку емоційної сфери підлітків та формування сталих конінг-стратегій.

Надані результати емпирічного дослідження зв'язку зв'язку емоційних особливостей і копінг-стратегії у підлітків. Під час дослідження було використано наступний психодіагностичний інструментарій: Методика

діагностики суб'єктивного відчуття самотності (Д. Рассел і М. Фергюсон), Діагностика рівня емпатії (В.В. Бойко), Шкала прояву тривожності Тейлора, Опитувальник «Копінг-стратегії» Р. Лазаруса.

Визначено, що підлітки проявляють середні, ближче до низького рівні відчуття самотності, тривожності та емпатії. Найбільш значущим є знижений рівень емпатії, що може негативно вплинути на подальшу діяльність та розвиток особистості. Серед копінг-стратегій найбільш часто використовується «втеча / уникнення», найрідше - «прийняття відповідальності». Серед факторів, які вплинули на отримані результати можна припускати загальну негативну соціальну ситуацію, пов'язану з воєнним станом та станом карантину, які зокрема змусили отримувати освіту он-лайн, зменшили можливості спілкування, привели до руйнування соціальних зв'язків серед підлітків. Виявлено значущі зв'язки між рівнями самотності, емпатії та тривожності з різними копінг-стратегіями, а також між самотністю та емпатією.

Ключові слова: емоційна сфера підлітка, тривожність, емпатія, самотність, копінг-стратегії.

Abstract

KazarovaHannaPh.D. of Psychological Sciences, Department of Practical Psychology, Ukrainian Engineering Pedagogics Academy, Kharkiv

ZabielinaOlenaStudent of the master's level of education, specialty 053 «Psychology», Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, Kharkiv

The connection of emotional characteristics and coping strategies in adolescents

The article examines the relationship between emotional characteristics and coping strategies in adolescents. The relevance of the study is determined by the fact that in modern conditions, increased demands are placed on teenagers regarding their ability to resist negative influences, independently overcome obstacles and find a way out of difficult situations, using constructive styles of behavior. Adolescents belong to the group of increased risk of neurotic reactions, emotional instability, social maladjustment and various forms of nonconstructive defensive behavior, because they do not yet have the life experience and psychological resources necessary to independently overcome difficult life situations and crisis phenomena.

One of the most urgent tasks of modern psychology is the development of theoretical and methodological foundations for the development of adolescents' ability to constructively respond to complex life and crisis situations, as well as the creation of psychological support systems. In the end, the development of effective methods of action in crisis situations will contribute to increasing the adaptation capabilities of adolescents, their psychological resistance to negative factors, the development of a sense of self-importance and uniqueness, and therefore, strengthening their self-esteem.

The theoretical aspects of the problem of the development of the emotional sphere of adolescents and the formation of stable coning strategies are analyzed.

The results of an empirical study of the relationship between emotional characteristics and coping strategies in adolescents are presented. During the research, the following psychodiagnostic tools were used: Methodology for the diagnosis of the subjective feeling of loneliness (D. Russell and M. Ferguson), Diagnosis of the level of empathy (V.V. Boyko), Taylor's scale of manifestation of anxiety, Questionnaire «Coping strategies» R Lazarus.

It was determined that teenagers show average, closer to low levels of feelings of loneliness, anxiety and empathy. The most significant is a reduced level of empathy, which can negatively affect further activities and personality development. Among the coping strategies, «escape/avoidance» is most often used, «acceptance of responsibility» is the least common. Among the factors that influenced the obtained results, we can assume a general negative social situation related to the state of war and the state of quarantine, which in particular forced to receive education online, reduced communication opportunities, and led to the destruction of social ties among teenagers. Significant relationships were found between levels of loneliness, empathy, and anxiety with various coping strategies, as well as between loneliness and empathy.

Keywords: emotional sphere of a teenager, anxiety, empathy, loneliness, coping strategies.

Основна частина

Постановка проблеми. У сучасних умовах до підлітків висуваються підвищені вимоги щодо їхньої здатності протистояти негативним впливам, самостійно долати перешкоди та знаходити вихід зі складних ситуацій, використовуючи конструктивні стилі поведінки. Підлітки належать до групи підвищеного ризику виникнення невротичних реакцій, емоційної нестабільності, соціальної дезадаптації та різних форм неконструктивної захисної поведінки, оскільки вони ще не мають життєвого досвіду та психологічних ресурсів, необхідних для самостійного подолання складних життєвих ситуацій та кризових явищ.

Одним із найактуальніших завдань сучасної психології є розробка теоретико-методологічних засад розвитку у підлітків здатності до конструктивного реагування на складні життєві та кризові ситуації, а також створення систем психологічної підтримки. У кінцевому підсумку, вироблення ефективних способів дій у кризових ситуаціях сприятиме підвищенню адаптаційних можливостей підлітків, їхньої психологічної стійкості до негативних чинників, розвитку почуття власної значущості та унікальності, а отже, зміцненню їхньої самооцінки.

Підлітковий вік - один з найскладніших періодів розвитку людини. Попри на свою відносно коротку тривалість, він має значний вплив на все подальше життя людини.

Перехід до підліткового віку характеризується значними змінами обставин, що впливають на особистісний розвиток дитини. Ці зміни стосуються фізіології організму, стосунків, які підлітки встановлюють з дорослими та однолітками, когнітивних процесів, інтелекту та рівня розвитку навичок. Підлітковий вік - це період високої емоційної інтенсивності, що характеризується такими проявами, як збудження, примхливість, тривожність, агресія та інші бурхливі реакції. Підлітковий вік вважається дуже «емоційно насиченим», тому вивчення емоційних станів та їх зв'язку з вибором копінг - стратегій у підлітковому віці стало важливим напрямком психології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема емоційної сфери підліьків є достатньо розробленою на сучасному етапі розвитку психологічної теорії та практики. Т.А. Березіна [1], І. В. Левченко, О.А. Скляр вивчають самотність як психологічну проблему підлітків, І. М. Білецька [2], О.В. Єршова як психологічну проблему підлітків досліджують їхню тривожність, Л.М. Божик, О.В. Бондаренко [3], О.М. Токарєва, О.О. Герасименко вивчає розвиток емпатії у підлітків, І. В. Гаврилів розглядає тривожність як особистісну рису підлітків, О. І. Жукова та О.І. Поліщук [4], В.В. Горячко, Л.М. Скілько досліджують особливості формування копінг-стратегій підлітків з різним рівнем тривожності та її застосування в практичній діяльності ін. В той же час зв'язок емоційних особливостей та копінг-стратегій у підлітків досліджений недостатньо.

Мета статті - представлення результатів емпирічного дослідження зв'язку емоційних особливостей і копінг-стратегії у підлітків.

Виклад основного матеріалу. Підлітковий вік можна розглядати як період інтенсивного психосоціального розвитку, готовності до професійного самовизначення, асиміляції з роллю студента і входження в нове, більш самостійне життя. У цей період люди переживають різні емоційні зміни, які породжують почуття та емоції страху, тривоги та гніву. Аналізуючи процес фізичного розвитку в цей період, слід зазначити, що фізичний розвиток майже завершується, велика і мала м'язова системи стають більш досконалими, серцево-судинна система працює більш інтенсивно, організм юнаків і дівчат остаточно стає статевозрілим, розвиваються вторинні статеві ознаки, і в той же час продовжують активно розвиватися внутрішні статеві органи. Повністю формується кора головного мозку, вдосконалюється система зв'язків між ділянками мозку, підвищується якість нейронних зв'язків, а психічні процеси стають більш стійкими [1, 4].

Підлітковий вік - це період високої емоційної інтенсивності, що характеризується такими проявами, як збудження, примхливість, тривожність, агресія та інші бурхливі реакції. Підлітковий вік вважається дуже «емоційно насиченим», тому вивчення емоційних станів та їх зв'язку з вибором копінг - стратегій у підлітковому віці стало важливим напрямком психології [2, 4].

Копінг-поведінка - це комплекс когнітивних, емоційних і поведінкових дій, спрямованих на подолання зовнішніх і внутрішніх перешкод, які оцінюються особистістю як стресові та виходять за межі її адаптаційних можливостей. Вона визначається суб'єктивним значенням ситуації для людини і спрямована на вирішення реальних життєвих проблем та емоційних переживань, регулювання самооцінки та налагодження стосунків з іншими. Аналіз різних підходів до класифікації типів поведінки особистості в кризових ситуаціях, дозволяє виокремити декілька критеріїв для розрізнення копінг-стратегій: спрямованість (вирішення проблем, пошук соціальної підтримки, уникнення стресових ситуацій), сфера вираження (поведінка, пізнання, емоції) та адаптаційна здатність (адаптивна, відносно адаптивна, неадаптивна) [4].

Серед емоційних особливостей підліткового віку у нашому дослідженні, ми виділили почуття самотності, тривожності та емпатію. Ці прояви емоційної сфери підлітків є, з нашої точки зору, такими, що складають її підгрунтя, формують емоційні прояви та можливості справлятися з труднощами, тобто вливають на вібіркопінг-стратегій.

У процесі індивідуалізації та відокремлення свого «Я» підліток стикається з проблемою самотності. Через свою унікальність він усвідомлює, що в цьому світі його ніхто не розуміє. Для підлітків самотність - це особливий психологічний та емоційний стан, який може бути основою для таких негативних явищ, як почуття неповноцінності, напруження, тривога та труднощі у спілкуванні.

Однією з головних проблем, які виникають, коли підліток відчуває самотність, є схильність до асоціальної та відчуженої поведінки. У процесі самоствердження та пошуку свого місця в суспільстві підлітки як ніколи потребують підтримки та розуміння з боку дорослих. Коли такої підтримки немає, вони звертаються до своїх «соціально відкинутих» однолітків [1].

У психологічній літературі тривожність зазвичай розглядається як системна характеристика, що проявляється на всіх рівнях життєдіяльності людини. У більшості випадків виділяють її прояви на фізіологічному та психологічному рівнях. Тривожність є наслідком підліткових криз, які можуть проявлятися в різних формах, порушувати особистість підлітка і впливати на всі аспекти його життя. Ці кризи можуть викликати тривогу [2].

Емпатія є емоційною основою моральних якостей, яка розвивається відповідно до рівня розвитку та здатності особистості розуміти ситуацію інших, тісно пов'язана з психологічним становленням і соціальними потребами особистості та існує у двох основних формах прояву: пасивне споглядання (співчуття) та активна дія (співпереживання, співучасть). Співчуття і співпереживання можуть бути пов'язані в єдиному процесі формування і становлення емпатії як стійкої якості особистості або ж обидва можуть розглядатися як самостійні форми емоційного прояву емпатії, сформованість яких залежить від рівня розвитку особистості підлітка. При цьому прихильність є початковою формою емпатії (на рівні емоцій, відчуттів), тоді як співпереживання є більш розвиненою і складною формою, яка виникає в результаті розширеного пізнання об'єктів, предметів і явищ навколишнього світу і переростає в активні дії, спрямовані на вирішення ситуацій морального конфлікту співпереживання. Існує взаємозв'язок між двома формами емпатії підлітків - жалістю та співпереживанням, яке можна охарактеризувати як активну рефлексію, тобто жалість, що супроводжується прагненням допомогти об'єкту емпатії [3].

Індивідуальні психологічні особливості підлітків, які впливають на вибір та ефективність копінг-стратегій, включають різні аспекти когнітивного розвитку, розвитку вольової сфери та соціальних навичок. Особливу роль в цьому плані відіграє розвиток емоційної сфери підлітків.

Аналіз емоційної сфери та копінг-стратегій підлітків є значущою теоретичною та практичною проблемою, тому ми вважаємо доцільним проведення емпирічного дослідження.

У дослідженні брали участь учні 9-11 класів Харківської гімназії №14, загальний об'єм виборки склав 49 досліджуваних від 14 до 16 років, які навчаються у старших класах та на момент дослідження перебували у містах України (Харків, Київ, Львів, Дніпро) та Польщі (Варшава, Краків, Вроцлав). Вибірка була сбалансована за статю - серед досліджуваних 23 дівчини, 26 хлопців.

Під час дослідження підлітків було використано наступний психодіаг - ностичний інструментарій: Методика діагностики суб'єктивного відчуття самотності (Д. Рассел і М. Фергюсон), Діагностика рівня емпатії (В.В. Бойко), Шкала прояву тривожності Тейлора, Опитувальник «Копінг-стратегії» Р. Лазаруса.

За допомогою методики діагностики суб'єктивної самотності (Д. Рассел і М. Фергюсон) були отримані наступні результати рис. 1.

Високий ступінь самотності виявлено у 6% досліджуваних. Досліджувані з високою частотою та інтенсивністю самотності характеризуються відсутністю самоконтролю, невпевненістю в собі та залежністю від зовнішніх ситуацій та оцінок. Вони також схильні шукати контролю з боку інших, щоб уникнути відповідальності у прийнятті рішень. Слід зауважити, що ця частка підлітків потребує ретельної уваги з боку батьків, вчителів та інших значущих дорослих, адже високий рівень почуття самотності є індикатором внутрішніх або (та) зовнішніх конфліктів.

Рис. 1. Частотний аналіз суб'єктивної самотності за методикою Д. Рассел і М. Фергюсон

Середній рівень самотності виявили 35%. Цей показник свідчить про те, що це відчуття є переважно ситуативним і тимчасовим. Низький рівень самотності виявлено у 59% респондентів. Досліджувані з низьким рівнем самотності мають оптимістичний погляд на життя, активні та незалежні у соціальних взаємодіях, мають високий самоконтроль. Вони також здатні приймати проактивні рішення та брати на себе відповідальність за їх виконання.

За методикою діагностики суб'єктивної самотності (Д. Рассел і М. Фергюсон) можна зробити висновок, що більшість досліджуваних підлітків відчувають низький або середній рівень самотності. Високий рівень самотності, який вважається характерним для підлітків з точки зору певних дослідників, не є вираженим серед наших досліджуваних.

Частотний аналіз рівня емпатії у наших досліджуваних представлений на Рис. 2. Інтерпретуючи отримані результати, звернемо увагу на наступне.

Рис. 2. Частотний аналіз рівня емпатії за методикою В.В. Бойко

Дуже високий рівень емпатії не виявив жоден з досліджуваних. Середній рівень емпатії виявлено у 12%. Ці підлітки відчувають сильні емоційні реакції на свої переживання. Вони часто не відокремлювали власні емоційні проблеми від проблем інших і співчували однаково як близьким, так і незнайомим людям. Нижче середнього рівень емпатії виявлено у 65% осоіб. Ці люди можуть тримати свої почуття, думки та емоції під контролем і не ділитися болючими емоційними проблемами. Вони можуть зрозуміти емоційні переживання інших, але не люблять висловлювати власні почуття. Дуже низький рівень емпатії виявлено у 23% опитуваних. Ці люди можуть відчувати труднощі у спілкуванні, не вміти співпереживати та емоційно реагувати. Вони можуть бути не здатні розуміти дії, що здійснюються під впливом емоційних імпульсів.

Таким чином, дані діагностики емпатії дозволяють зробити висновок, що більшість підлітків мають низький або дуже низький рівень емпатії, що може негативно впливати на комунікативні характеристики підлітків. Також можно допускати, що таку знижену емпатію підлітки використовують як психологічний захист.

За допомогою шкали тривожності Тейлора були отримані наступні результати (див. рис 3). Високий рівень тривожності виявлено у 24% осіб. Високий рівень тривожності означає, що людина має високу чутливість до стресу та стресових життєвих ситуацій. Батькам та викладачам є сенс звернути на це увагу та вжити заходів щодо покращення стану дитини та зменшення рівню її тривожності до адаптативного.

Рис. 3 Частотний аналіз рівня тривожності за методикою Тейлора

Рівень тривожності вище середнього виявлено у 16% осіб. Цей рівень є небезпечною зоною для переходу до вищих рівнів тривожності. Середній рівень тривожності виявлено у 10% досліджуваних. Цей показник свідчить про високий рівень адаптації в групі та правильну оцінку загрозливих видів діяльності та ситуацій. Здатність швидко та ефективно використовувати навички для вирішення конфліктів та стресових ситуацій. Рівень тривожності нижче середнього виявлено у 14% осіб. Такий рівень тривожності може свідчити про більш адаптивне та менш емоційне сприйняття певних життєвих подій.

Низький рівень тривожності виявлено у 35% досліджуваних. Низький рівень тривожності свідчить про те, що досліджуваному необхідно підвищити почуття відповідальності та усвідомити реальну мотивацію своєї діяльності. Однак іноді дуже низька тривожність є свідченням того, що суб'єкт активно витісняє високу тривожність, щоб представити себе «якнайкраще».

Отже, за шкалою тривожності Тейлора можна зробити висновок, що більшість підлітків (49%) мають низький або нижче середнього рівень тривожності. Такі данні можуть свідчити про погану адаптацію та байдужість людини до оточуючих, спробою дистанціюватися від реальності або бажанням показати себе в кращому світлі. Але в той же час велика частка підлітків (24%) мають дуже високий рівень тривожності, що також є дезадаптивним та вимагає втручання та допомоги з боку відповідальних дорослих.

Аналіз копінг-стратегій досліджуваних за методикою «Стратегії реагування Р. Лазаруса» показав наступне (див. рис. 4). Найвищі бали за методикою припадають на шкалу «втеча / уникнення» (11,9), що свідчить про поведінкове прагнення та намагання втекти або уникнути проблеми. Найменші значення набуває стратегія «прийняття відповідальності» (7,8), тобто можемо припускати низький рівень прийняття підлітками відповідальності. Такі результати можна інтерпретувати як нездатність визнати власну роль у виникненні проблеми та спробувати її вирішити.

підліток кризовий психологія емоційний

Рис. 4. Середні показники копінг-стратегій підлітків за методикою Р. Лазаруса

Дані, представлені у таблиці 1 демонструють, що існують значущі зв'язки між рівнями самотності, емпатії та тривожності з певними копінг - стратегіями. Самотність корелює з конфронтацією г = 0,324 (p<0,05), дистанціюванням г = 0,608 (p<0,05) і самоконтролем г = 0,463 (p<0,05), прийняттям відповідальності г = 0,314 (p<0,05), втеча / уникнення г = 0,528 (p<0,05) та плануванням вирішення проблеми г = 0,334 (p<0,05). Це свідчить про те, що чим вищий рівень самотності, тим частіше підлітки використовують копінг-стратегії дистанціювання та втечі/уникнення, тоді як чим нижчий рівень самотності, тим рідше вони використовують копінг - стратегії планування вирішення проблеми.

Емпатія негативно пов'язана з пошуком соціальної підтримки г = -0,286 (p<0,05), плануванням вирішення проблем г = -0,404 (p<0,05) та позитивною переоцінкою г = -0,306 (p<0,05). Іншими словами, чим вищий рівень емпатії, тим менше підлітки використовували ці копінг-стратегії.

У таблиці 1 представленні результати кореляційного аналізу між копінг-стратегіями та самотністю, емпатією та тривожністю.

Найвищі кореляційні зв'язки між тривогою та копінг-стратегіями спостерігалися для «дистанціювання» r=0,462 (p<0,05), «прийняття відповідальності» r=0,319 (p<0,05) та «втеча / уникнення» r=0,379 (p<0,05), які частіше використовувалися при вищому рівні тривожності.

У таблиці 2 представленні результати кореляційного аналізу між самотністю, емпатією та тривожністю.

Отримані дані показали значущий зв'язок між самотністю та емпатією г = 0,484 (при p<0,05), самотністю та тривогою г = 0,660 (при p<0,05) і тривогою та емпатією г = 0,626 (p<0,05). Іншими словами, підлітки з вищим рівнем самотності є більш емпатичними та тривожними. Але це може гарно впливати на творчі прояви такої особистості, чуттєвість та схильність багато мріяти.

Таблиця 1. Кореляційний зв'язок між копінг-стратегіями та самотністю, емпатією та тривожністю