Психологічні особливості впливу типів сімейного виховання на прояв акцентуацій характеру у підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Психологічні особливості впливу типів сімейного виховання на прояв акцентуацій характеру у підлітковому віці

Кернас Андрій В'ячеславович,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри Практичної психології

Котляр Людмила Іванівна,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри Практичної психології

Діколь-Кобріна Олена Андріївна,

старший викладач кафедри Практичної психології

Семенюк Вікторія,

магистрант кафедри Практичної психології

Наконечна Аліна Русланівна,

магистрант кафедри Практичної психології

Клименко Олександр Олександрович,

магистрант кафедри Практичної психології

м. Одеса

Анотація

В даний час проблема впливу сімейного виховання на прояви акцентуації характеру підлітків продовжує залишатися однією з найбільш значимих та затребуваних у сучасних напрямах психології та педагогіки, оскільки зачіпає соціально значущі сторони життя сучасного українського суспільства.

Як відомо людина у своєму розвитку проходить кілька вікових періодів, кожному з яких відповідає розквіт певних психічних функцій та властивостей особистості. У свою чергу, особливо гострі переломні моменти розвитку позначені характерними для даного вікового періоду кризами.

У той же час науково обґрунтовані методи цілеспрямованого пом'якшення подібних вікових криз можуть бути основними у створенні оптимальних перспектив і можливостей для розвитку індивіда в умовах соціуму.

Прояви акцентуацій характеру у підлітковому віці зумовлені тим, що цей вік є найскладнішим з погляду становлення та розвитку характеру особистості. Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, які впливають особистісний розвиток дитини.

Проблема впливу сімейного виховання на дисгармонізацію характеру, що виявляється вперше у підлітковому віці, є незмінно актуальною, зокрема й у наші дні.

Характер являє собою своєрідний, цілісний склад чи систему властивостей особистості: спрямованості, волі, інтелектуальних та емоційних властивостей, що формувалися у процесі відображення життя та діяльності. А також активної взаємодії особистості середовища. Характер, відбиваючи спосіб життя, сам позначається з його життя.

У контексті сказаного особливе значення набуває той вплив який виробляється на індивіда найближчими йому людьми його батьками. Розуміння того яким чином слід виховувати своє чадо з урахуванням характерних для підліткового віку особливостей, що виражаються в поведінці підлітка та його сприйнятті явищ навколишнього світу.

Таким чином для нас є очевидною велика значущість даної проблеми як у теоретичному так і практичному сенсі, чим і був обумовлений вибір даного тематичного напряму роботи.

Ключові слова: типи сімейного виховання, акцентуація характеру, підлітковий вік.



Abstract

Kernas Andrii Vyacheslavovych Candidate of psychological sciences, associate professor, associate professor of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Kotlyar Lyudmila Ivanivna Candidate of psychological sciences, associate professor, associate professor of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Dikol-Kobrina Olena Andriivna Senior lecturer at the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Semenyuk Victoria Master's student of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Nakonechna Alina Master's student of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Klymenko Oleksandr Master's student of the Department of Practical Psychology, Odesa National Maritime University, Odesa

Psychological features of the influence of types of family education on the manifestation of character accentuations in adolescent age

Currently, the problem of the influence of family upbringing on the manifestations of adolescent character accentuation continues to be one of the most significant and sought-after in modern directions of psychology and pedagogy, as it affects socially significant aspects of the life of modern Ukrainian society.

As you know, a person goes through several age periods in his development, each of which corresponds to the flowering of certain mental functions and personality properties. In turn, particularly sharp turning points in development are marked by crises characteristic of this age period.

At the same time, scientifically based methods of purposeful mitigation of such age-related crises can be fundamental in creating optimal perspectives and opportunities for the development of the individual in the conditions of society.

Manifestations of character accentuations in adolescence are due to the fact that this age is the most difficult in terms of the formation and development of the individual's character. The transition to adolescence is characterized by profound changes in conditions that affect the child's personal development.

The problem of the influence of family upbringing on the disharmony of character, which appears for the first time in adolescence, is always relevant, in particular even today.

Character is a unique, integral composition or system of personality properties: orientation, will, intellectual and emotional properties that were formed in the process of reflecting life and activity. As well as the active interaction of the individual with the environment. Character, reflecting the way of life, is itself marked by his life.

In the context of what has been said, the influence exerted on an individual by the people closest to him, his parents, acquires special importance. Understanding how one should raise one's child, taking into account the features characteristic of adolescence, which are expressed in the behavior of the teenager and his perception of the phenomena of the surrounding world.

Thus, it is obvious to us the great significance of this problem in both the theoretical and practical sense, which was the reason for the choice of this thematic direction of work.

Keywords: types of family education, accentuation of character, adolescence.



Основна частина

Постановка проблеми. В даний час проблема впливу типів сімейного виховання на прояви акцентуації характеру продовжує залишатися однією з найбільш значущих і затребуваних, оскільки торкається соціальних сторін життя нашого суспільства.

У період соціальних перетворень, що здійснюються в Україні, особливої важливості набуває проблема духовного та морально-етичного розвитку підростаючого покоління.

У свою чергу, саме сім'я є осередком нашого суспільства. Сім'я - це перший соціальний інститут, до якого потрапляє людина після народження, і яким накладається найсильніший відбиток формування характеру.

Проблема впливу типів сімейного виховання на прояви акцентуації характеру представляється нам актуальною як у теоретичному, так і практичному сенсі. Прояви акцентуацій характеру у підлітковому віці зумовлені тим, що цей вік є найскладнішим з погляду становлення та розвитку характеру особистості.

Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, які впливають на особистісний розвиток дитини. Особливості формування особистості у підлітковому віці досліджуються у роботах психологів Л.І. Божович, В.В. Давидова, А.К. Маркової, Л.М. Фрідман, І.Ю. Кулагіної, І.С. Кона. Вони стосуються фізіології організму, відносин, що складаються у підлітків з дорослими людьми та однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту та здібностей.

Центр життя дитини переміщається з дому у зовнішній світ, перетворюється на середовище дорослих і однолітків. У взаєминах із дитиною-підлітком батькам необхідно перебудувати свої відносини, змінити стиль виховання.

У цей час особливу роль грають також ціннісні орієнтації сім'ї. У підлітковому віці відбувається загострення характеристик характеру. Прагнення до самостійності, усвідомлення свого фізичного та духовного змужніння - одна з найяскравіших рис цього віку. І якщо батькам вдасться перебудувати свої відносини з дітьми, що підростають, і змінити стиль виховання, то це, у свою чергу, позначиться і на характері дитини.

Акцентуація завжди, загалом передбачає посилення ступеня певної межі. Ця риса особистості, таким чином, стає акцентованою. Акцентуйовані риси далеко не такі численні, як індивідуальні, що варіюють. Акцентуація - це, по суті, самі індивідуальні риси, але які мають тенденцією до переходу в патологічний стан. За більшої виразності вони накладають відбиток на особистість як і нарешті, можуть набувати патологічний характер, руйнуючи структуру особистості.

Прийнято вважати, що Характер розвивається з урахуванням темпераменту, що є йому природною, типової, фундаментальної основою. У той же час риси характеру закріплюються у практичній діяльності людини. Так само в основі формування характеру важливу роль відіграє тісний взаємозв'язок інтелектуальних процесів розвитку, емоційного сприйняття навколишнього світу, гамми чуттєвих переживань, конкретних духовних та матеріальних потреб та акцентуацій виховання на певні ціннісні орієнтації.

Таким чином, сформоване в ході цілеспрямованого педагогічного впливу може бути основоположним у формуванні у підлітка ставлення до явищ навколишнього світу та взаємодії з іншими людьми. Коли ставлення до дійсності стає рисою характеру, коли він укорінюється у житті і перетворюється на звичку.

Більшість особливостей характеру може бути зведено лише до типовим особливостям психічних процесів: товариськість, відвертість, недовірливість, скромність, працьовитість, хитрість, сміливість, обережність тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На підставі проведеного нами аналізу наукової та науково-методичної літератури ми можемо констатувати наступне.

Як стверджує О.С. Тарновська, акцентуйованим особистостям властива готовність до особливого соціально-позитивного чи соціально-негативного розвитку. Немає чіткої межі між особистостями з акцентуйованим і неакцентуйованим характерами. Йдеться не про патопсихологію, а про цілком здорових дітей та підлітків у яких яскраво виражені риси певного характерологічного типу.

На відміну від психопатій, акцентуації не є захворюваннями, а належать до варіантів норми. Їх можна відрізнити від психопатій за такими ознаками:

1) акцентуації виявляються здебільшого у підлітковому віці, а психопатії - спостерігаються протягом усього життя;

2) прояви особливостей характеру при акцентуаціях бувають лише у певних психогенних ситуаціях, при психопатії - незалежно від ситуацій;

3) при акцентуації характеру рідко виникає соціальна дезадаптація й можливе повернення до норми, при психопатії соціальна дезадаптація буває значно частіше;

4) при акцентуації порушення поведінки, тобто декомпенсації, виявляються як відповідь на чітко визначений тип психотравмуючої ситуації, при психопатії - при будь-яких психотравмах, а іноді й без видимих причин [1, с. 72].

У свою чергу автори У.Б. Михайлишин., В.М. Ільїна звертають увагу на те, що в результаті останніх теоретика практичних досліджень на сучасному етапі розвитку психологічної науки у контексті даної проблематики було встановлено, що акцентуації характеру визначаються як крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно виражені.

Підлітковий вік є періодом становлення характеру, у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме у цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом [2, с. 71].

Водночас автори У.Б. Миха.йлитин., В.М. Ільїна дають нам можливість ознайомитися з результатами глибшого свого дослідження, спрямованого на з'ясування прямого взаємозв'язку між психологічними особливостями формування акцентуації характеру та агресивною поведінкою підлітків та типами сімейного виховання.

Автори акцентує увагу на тому, що у результаті теоретико - методологічного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків а також їх схильності до антисоціальної девіантної поведінки з'ясовано, що акцентуації характеру визначаються як крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно виражені.

Підлітковий вік є періодом становлення характеру, у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме у цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом.

Зазначено, що акцентуації характеру можуть впливати на агресивну поведінку у підлітковому віці. Встановлено, що єдиного загальноприйнятого значення терміну «агресія» немає, але в найзагальнішому вигляді його можна визначити, як нанесення будь-якої шкоди, психологічної або фізичної, іншому об'єкту або предмету.

Таким чином, у період становлення характеру, що відбувається в підлітковому віці, його типологічні особливості, які були ще згладжені і завуальовані життєвим досвідом, виявляються настільки яскраво, що іноді нагадують психопатії, тобто патологічні аномалії характеру та можуть спричиняти прояву агресивності [3, с. 83].

На цьому етапі проведеної нами роботи спрямованої на теоретико - методологічний аналіз підходів до цієї проблеми для нас була очевидною необхідність уточнення психологічних механізмів феноменологічної природи формування характеру та найважливіших факторів впливу наданих зовнішнім середовищем та внутрішніми критеріями оцінювання підлітком явищ навколишнього світу.

Визначити структуру характеру - означає виділити в характері основні компоненти та встановити зумовлені ними специфічні риси у їх складному відношенні та взаємодії. А.Г. Ковальов у структурі характеру людини виділяє лише дві сторони: зміст і форму. Вони невіддільні один від одного і становлять органічну єдність.

Зміст характеру становить життєву спрямованість особистості, тобто. її матеріальні та духовні потреби, інтереси, ідеали та соціальні настанови.

Зміст характеру проявляється у вигляді певних 13 індивідуально - своєрідних відносин, які говорять про вибіркову активність людини. Форма характеру проявляється в особливостях способу діяти та вчинків людини. Динаміка, тонус дій та вчинків залежить від темпераменту, вольової регуляції та звичок. Форма сприяє розвитку змісту характеру. (Ковальов А.Г. 1963 р.). Люди відрізняються один від одного за звичками, манерами поведінки. Інтелектуальні, вольові та емоційні риси характеру відносяться до форми.

Фахівці у галузі психології та педагогіки О.Н. Істратова, Р.М. Грановська, І.Ю. Кулагіна, В.Н. Колюцький одностайні в тому, що характерною рисою підліткового періоду є суттєві зміни у сфері його самосвідомості, які мають важливе значення для подальшого розвитку та становлення підлітка як особистості. Саме цей період свідомість стає об'єктом самосвідомості. В результаті формується структура характеру дитини, її цілісність, що сприяє утворенню та стабілізації особистості.

Активне формування самосвідомості призводить до власної незалежної системи еталонів та самооцінювання та самовідносини [5, 6, 7, 8, 9].

У свою чергу О.Н. Істратова звертає увагу на те, що в ряді проведених досліджень було встановлено, що самооцінка в цей період змінюється від ситуативної, нестійкої, схильним до зовнішніх впливів (у підлітковому віці) до стійкої, що охоплює різні сфери життєдіяльності (у старшокласників) [5].

У той же час, на думку І.Ю. Кулагіної, В.Н. Колюцького пізнання себе, своїх різноманітних якостей призводить до формування когнітивного компонента «Я - концепції» з ним так само пов'язані ще два: оціночний і поведінковий.

Для підлітка важливо як знати, ким він є насправді, так і наскільки значущі його індивідуально-типологічні особливості. Оцінка своїх якостей залежить від системи цінностей, які складаються, головним чином, завдяки сімейному вихованню та впливу, що надається на підлітка його ровесниками [6].

Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних особливостей впливу типів сімейного виховання на прояв акцентуацій характеру у підлітковому віці.

Виклад основного матеріалу. Як відомо у підлітковому віці особливо яскраво виявляються акцентуації характеру, що відрізняються тим, що при дії психогенних факторів, що адресуються до найслабшого, вразливого місця відповідної акцентуації, можуть наступати порушення соціальної адаптації, відхилення в поведінці.

Істотний вплив на новоутворення характеру, його структурно-динамічну модель формування надає атмосфера життя в сім'ї.

Батьки впливають на дитину цілеспрямованим вихованням, яке зводиться до організації способу життя дитини та навчання її, як поводитися в суспільстві.

Сім'я - це перше дзеркало людського спілкування, умова та джерело розвитку майбутньої особистості, але виникнення нових якостей, їх своєрідне структурування у кожному віці відбуваються не самі собою і не привносяться ззовні дорослими, вони можливі лише внаслідок активної діяльності самої дитини.

Значимість спілкування з дорослими у психічному розвитку дитини підтверджується випадками глибокого та незворотного недорозвинення дітей, які виросли в ізоляції від людського суспільства при різкій нестачі виховного впливу дорослого, адже під час цієї взаємодії відбувається соціалізація дитини, засвоєння нею певної системи цінностей, норм, знань, національної та загальнолюдської культури.

Нестача педагогічної культури батьків, особливості їхньої особистості, ціннісні орієнтації сім'ї можуть відіграти значну роль у порушенні взаємин батьків та їхніх дітей.

Порушення взаємин підлітка з батьками, стиль сімейного виховання можуть з'явитися саме такими факторами, що провокують посилення акцентуйованої поведінки у підлітків, невротичні та психосоматичні розлади, навіть психогенії.

Під стилем сімейного виховання слід розуміти найбільш характерні способи відносин батьків до дитини, які застосовують певні засоби та методи педагогічного впливу, які виражаються у своєрідній манері словесного звернення та взаємодії.

Під стилем сімейного виховання слід розуміти найбільш характерні способи відносин батьків до дитини, які застосовують певні засоби та методи педагогічного впливу, які виражаються у своєрідній манері словесного звернення та взаємодії.

В той же час у психології переважає підхід про взаємозв'язок типу акцентуації характеру та виду неправильного батьківського виховання з позиції стилів сімейного виховання.

Дослідженням взаємозв'язку стилів сімейного виховання та акцентуації характеру займалися А. Є. Лічко, К. Леонгард, В.В. Юстицький, Е.Г. Ейдеміллер.

Слід відзначити, що у неблагополучних сім'ях підлітки значно частіше переживають кризові ситуації, що супроводжуються нервово-психічною напругою, вираженою тривожністю, нестійкістю самооцінки, потребою в психологічній підтримці, уникнення рішення, відмови від діяльності, що принесла неуспіх, а також агресивні форми заміщення та екстрапунітивні реакції.

Накопичений негативний досвід спілкування переноситься на відносини підлітка з соціальним оточенням, знаходячи вираз у агресії, спрямованої зовні, на оточуючих людей, зокрема батьків, чи власну особистість, виявляючись у схильності до суїцидів.

Дослідження проводилось у місті Одеса на базі Відділу природничих наук та психологічної гармонізації розвитку особистості, Центру практичної психології та педагогіки «Престиж-плюс» Науково-технічного центру Академії зв'язку України.

Дослідження проводилося протягом 2 календарних місяців. У дослідженні взяли участь 30 підлітків віком від 11 до 15 років.

У ході проведеної науково-дослідної роботи у рамках дипломного проектування нами використовувалися такі методи:

Теоретичний аналіз, узагальнення та систематизація теоретичних підходів та емпіричних результатів, присвячених досліджуваній проблемі.

Емпіричні: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, під час якого нами застосовувався наступний психодіагностичний інструментарій:

Методики: 1. Тест-опитувач. Методика Акцентуації характеру та темпераменту особистості Г. Шмішека, К. Леонгарда; 2. Тест-опитувач. Аналіз сімейних взаємин для батьків та підлітків (Методика АСВ) Ейдміллера Е.Г., Юстіцкіс В.В.

Дослідження проводилося у кілька етапів:

ПЕРШИЙ ЕТАП - пошуковий. На даному етапі було проведено теоретичний аналіз літератури з проблеми, що вивчається, в якому були дані визначення поняття «акцентуація характеру», описані можливі причини його виникнення у учнів з урахуванням специфіки виховання. Основний акцент було зроблено на аналіз впливу стилів батьківського виховання, сприяють появі акцентуацій характеру, і навіть перешкоджають йому.

У результаті було визначено напрями дослідження, методологія, гіпотеза, об'єкт, предмет і методи.

На ДРУГОМУ ЕТАПІ здійснювалося формування психодіагностичної батареї та проведення психодіагностичного обстеження. Збір психодіагнос - тичної інформації проводився за розкладом занять у навчальних класах в той самий час, таким чином, не порушувався звичний режим роботи, а також зберігалася та робоча обстановка, в якій учні звикли працювати. Загалом із класом відбулася 1 зустріч.

Тривалість зустрічі дорівнювала 45 хвилин. З метою попередження можливого нещирого ставлення до дослідження та нещирості відповідей перед початком психодіагностичного обстеження учням пояснювали, що ці результати необхідні для побудови нових освітніх програм.

Дослідження проводилося у формі індивідуального опитування дистанційно. Під час проведення аналізу та інтерпретації результатів психодіагностичного обстеження враховувалася специфіка індивідуального дистанційного тестування [8].

Також ми вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що однією з найуспішніших форм корекційної роботи з підлітками є проведення групової тренінгової роботи. Це з низкою причин.

По-перше, роботу з дітьми у такому віці найкраще вести у формі активного навчання, у вигляді подачі практичних знань (це викликає інтерес до інформації, що надходить у підлітків).

По-друге, подання матеріалу та проведення комплексу заходів, пов'язаних з проведенням формуючого експерименту, має бути піднесене підліткам, як щось нове, цікаве, і має подаватися в ігровій формі.

Виходячи із сказаного нами, було прийнято рішення про формування програми психолого-педагогічних прийомів, спрямованих на формування позитивних якостей характеру підлітків та особистісного зростання підлітків. З метою забезпечення стадійності та поетапності нами було прийнято рішення сформувати пропоновану нами програму у 4 етапи.

На кожному етапі ми ставили конкретні практичні цілі.

1. Етап передбачав заплановану заздалегідь зустріч із підлітками та їхніми батьками. У ході зустрічі їм пропонувалося взяти 83 участь у експерименті. Розповідалося про доцільність участі в ньому та перспективи, які перед ними відкриються за умови неухильного дотримання всіх наших рекомендацій.

З нашого боку були надані гарантії повної безпеки експерименту та дотримання конфіденційності особистих даних. На даному етапі ми ставили за мету викликати до себе довіру і розсіяти сумніви, пов'язані з питанням про те, брати участь в експерименті чи ні.

2. Етап передбачав зустріч із батьками, під час якої було проведено лекційне заняття. Лекційний матеріал був відібраний з наукових і науково - методичних джерел за сучасними напрямами вікової психології, педагогічної психології педагогіки. Стиль викладу матеріалу ми максимально спрощений рівня розуміння обивателем.

На даному етапі ми ставили за мету підвищити загальний рівень кругозору батьків у питаннях виховання дітей та їх розуміння закономірностей вікових змін підлітків.

3. Етап навчання підлітків та батьків методам аутотренінгу. Нами проводилися сеанси групового аутотренінгу, і також було надано рекомендації та інформаційні листи для самостійного практичного вдосконалення в домашніх умовах. На даному етапі ми ставили за мету навчити підлітків теоретико-практичним аспектам застосування методу аутотренінгу, що дозволяє при правильному його використанні знімати психічну та фізичну перенапруги. Усувати емоційні затискачі.

4. Етап проведення занять, що складаються з циклу рольових розвиваючих ігор та вправ: вправа «Знайомство»; вправу «Мої добрі справи»; вправу «Я тебе пам'ятаю»; вправа «Світло моє дзеркальце, скажи»; вправу «Моє фізичне Я»; вправу «Ласкаве ім'я»; вправу «Відверто кажучи».

Гра «Зміна ролей»: відчуй себе дома батьків, відчуй себе дома дітей.

У ході гри в рамках обумовлених тематичних напрямів і розподілу ролей проводилися бесіди, обговорення, в ході яких перед підлітками ставилося завдання зображати батьків і висловлювати свої погляди на ті чи інші явища таким чином, як це роблять батьки, намагаючись максимально скопіювати їхню поведінку.

У свою чергу перед батьками ставилося завдання зображати дітей, копіюючи манеру їхньої поведінки. За підсумками проведеного нами в рамках дипломного проектування дослідження, на підставі аналізу та зіставлення даних, отриманих до і після проведення формуючого експерименту, ми можемо констатувати позитивний вплив на формування позитивних характеристик характеру підлітків.

Зважаючи на все вищевикладене, ми можемо рекомендувати розроблену нами програму для впровадження та практичного використання у роботі з підлітками.

Висновки. Проведений нами теоретичний аналіз та проблеми впливу сімейного виховання на дисгармонізації характеру підлітків показали, що риси особистості, які самі по собі ще не є патологічними, але можуть за певних умов розвиватися у позитивному чи негативному напрямках, досягаючи крайніх варіантів норм, що межують із психопатіями формуються, Насамперед, у ній і залежить від стилів сімейного виховання.

Великий вплив на освіту характеру дитини надає атмосфера життя в сім'ї. Сімейні умови, рід занять, матеріальний рівень та рівень освіти батьків значною мірою визначає життєвий шлях дитини.

Батьки впливають на дитину цілеспрямованим вихованням, яке зводиться до організації способу життя дитини в сім'ї та навчання її тому, як поводитися.

У підлітковому віці відбувається загострення характеристик характеру. Прагнення до самостійності, усвідомлення свого фізичного та духовного змужніння - одна з найяскравіших рис цього віку.

Батькам необхідно перебудовувати свої відносини з дітьми, що підростають, і змінювати стиль виховання.

Висунута нами гіпотеза підтвердилася. Сімейне виховання впливає на дисгармонізацію характеру підлітків.

Отже, можна стверджувати наступне:

1. Сім'я - це природна група, у якій згодом виникають стереотипи взаємодій. Ці стереотипи створюють структуру сім'ї, визначають функціонування її членів, що окреслює діапазон їхньої поведінки та полегшує взаємодію між ними.

2. Істотне значення у розвиток підлітка має місце, що він займає у ній. Якщо батьки та старші члени сім'ї враховують дорослі можливості підлітка, ставляться до нього з повагою та довірою, допомагають йому долати труднощі у навчанні та інших видах діяльності, допомагають встановлювати взаємини з товаришами, зберігають контакт із ним, то тим самим вони створюють сприятливі умови для розвитку особи підлітка.

3. Основні виховні засоби, яких завжди вдаються батьки підлітків мають дисгармонізації характеру, - це: свідоме позбавлення любові і турботи у разі провини; часті ізоляції підлітків; фізичні покарання; погрози; позбавлення привілеїв; введення обмежень та відсутність заохочень.

4. Підлітки з дисгармонізаціями характеру мають високий рівень особистої тривожності та агресивності; неадекватну самооцінку, найчастіше низьку; почуваються знедоленими; три та більше акцентуацій характеру.

5. Величезне значення в плані дисгармонізації характеру підлітків у сім'ї і поза нею, а також характеру взаємин з оточуючими в зрілі роки надають: реакція батьків на поведінку дитини, що не влаштовує їх; характер відносин між батьками та дітьми в цілому; рівень сімейної гармонії чи дисгармонії; характер відносин із рідними братами та сестрами.

6. У ході дослідження було виявлено, що значущими для появи акцентуацій у дитини є різницю між стилями виховання батьків за такими показниками, як «гіперпротекція» (t=2.86; p<0,05), гіпопротекція» (1=7.89; p<0,05), «надмірність вимог» (t=6.40; p<05), «надмірність заборон» (1=4.33; р<0, 05) та «недостатність вимог» (t=3.40; р<0,05). За іншими показниками значних відмінностей немає.



Література

сімейний підліток виховання криза

1. Михайлишин У.Б., Ільїна В.М. Вплив акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків Електроний репозитарій ДВНЗ https://dspace.uzhnu.edu.ua 10-DOI. C.83-100

2. Тарновська О.С. Девіантна поведінка підлітків з акцентуйованими характерами. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. Збірник наукових праць. 2018. С. 71-476.

3. Михайлишин У.Б., Ільїна В.М. Вплив акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків // Теоретичні і практичні проблеми психології та соціальної роботи. Вип. 2 (55). - С. 83-100.

4. Ковальов С.В. Психологія сучасної сім'ї. - Киів: 2018. - 128 с.

5. Істратова О.Н. Практикум з дитячої психокорекції. Ігри, вправи, техніки. - Практикум з дитячої психокорекції. Ігри, вправи. - Харків: 2020. - 185 с.

6. Кулагіна І. Ю., Колюцький В.М. Вікова психологія: повний життєвий цикл розвитку людини. / - Вид. 7-е. - Киів:.: 2022. - 548 с.

7. Грановська Р.М. Елементи практичної психології. - Киів: 2019. - 618 с.

8. Павелків Р.В. Вікова психологія: підручник / - Вид. 5-е. - Киів:.: Кондор, 2023. - 469 с.

9. Токарева Н.М. Шамне А.В. Основи вікової психології: навчально-методичний посібник. - Кривий Ріг, 2013. - 283 с.



References

1. Mykhajlyshyn U.B., D'jina V.M. Vplyv aktsentuatsy kharakteru na agresyvnu povedmku рЫШкА [Influence of accentuations character is on the aggressive conduct of teenagers] Elektronyj repozytarij DVNZ https://dspace.uzhnu.edu.ua 10-DOI. C.83-100

2. Tarnovs'ka O.S. (2018). Devkntna poved^a p^kkA z aktsentujovanymy kharakteramy. Aktual'm problemy navchannya ta vykhovannya lyudej z osoblyvymy potrebamy. [A deviant conduct of teenagers is with accentuate characters] ZArnyk naukovykh prats. P. 71-476.

3. Mykhajlyshyn U.B., H'jina V.M. Vplyv aktsentuatsy kharakteru na agresyvnu povedmku pіdlіtkіv [Influence of accentuations character is on the aggressive conduct of teenagers] // Teoretychrn і praktychrn problemy psykhologJi ta sotsml'noji roboty. Vyp. 2 (55). - P.83-100.

4. Koval'ov S.V. (2018). Psykhologtya suchasnoJi s^ji. - Kyrv, 128 p.

5. O.N. Istratova (2020). Praktykum z dytyachoJi psykhokorektsiJi. Igry, vpravy, tekhniky. - [Workshop on children's psychocorrection. Games, exercises, techniques] - Praktykum z dytyachoJi psykhokorektsiJi. Igry, vpravy. - Kharkiv, 185 p.

6. Kulagina I. Yu., Kolyutkyi V.M. (2022). V^ova psykhologtya: povnyj zhyttJevyj tsykl rozvytku lyudyny. [Age psychology: the complete life cycle of human development]. / Vid. 7-e, - Kyiv, 548 p.

7. Granovska R.M. (2019). Elementy praktychnoJi psykhologiji. [Elements of practical psychology]. - Kyiv, 618 p.

8. Pavelkiv R.V. (2023). V^ova psykhologtya: pMruchnyk [Age psychology: a textbook] / - Vid. 5-e, - Kyiv:.: Condor, 469 p.

9. Tokareva N.M. Shamne A.V. (2013). Osnovy v^ovoJi psykhologJi: navchal'no - metodychnyj pos^nyk. [Basics of age psychology: educational and methodological manual]. - Kryvyi Rih, 283 p.

Размещено на Allbest.ru

...