Психологічний зміст комплексної програми профілактики та корекції панічних розладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни»

Кіровоградської обласної ради, м. Кропивницький

Психологічний зміст комплексної програми профілактики та корекції панічних розладів

Сябренко Геннадій Петрович, кандидат медичних наук,

Заслужений лікар України

Срібна Оксана Володимирівна, доцент,

кандидат психологічних наук, практичний психолог

Анотація

У статті здійснюється аналіз і пояснення таких процесів як стресова гіперактивізація, панічні атаки, надмірна тривожність. Такі травми потребують опрацювання, професійної допомоги спеціаліста. Застосування комплексної терапії панічних розладів дозволяє опанувати такі стани й повернути організм до режиму спокою. Повернення симпатичної та парасимпатичної частин вегетативної нервової системи й мозку до збалансованої роботи відбувається поетапно й покроково із задіянням методу психокаталізу. В статті проводиться порівняльний аналіз думок і відкриттів вчених про устаткування «нейронних сіток», зв'язок з процесами, що відбуваються на вегетативному рівні нервової системи, які здійснюються через нейрогенез завдяки технікам активації свідомості. Теоретичною основою й підґрунтям розробленої та адаптованої комплексної програми терапії панічних розладів слугували концептуальні положення розроблені науковцями гештальт-терапевтичного напряму психотерапії Дж.Нардоне, Дж.Франчесетті тощо, а також засновником ТАС Ж.Беккіо із колегами й автора методу психокаталізу А.Єрмошина.

В процесі практичного дослідження було застосовано комплексний метод корекції панічних розладів, котрий засновується на теоретичних положеннях гештальт-терапії, щодо корекції панічних атак, які розроблені Дж. Франчесетті, М.С. Лобб, Дж. Салоніа, а також концепцію короткочасної терапії страхів, паніки, фобій, розроблену Дж. Нардоне. Окрім цього, зазначений метод доповнюється ефективними техніками гіпнотерапії, а саме: техніки активації свідомості (ТАС; засновник цього напряму у сучасній гіпнотерапії, Ж. Беккіо) дозволяють нам активувати процеси трансформації й адаптації організму до умов, що постійно змінюються, ритму, що постійно прискорюється, стану невизначеності, тобто, усіх тих факторів, що спричинюють панічні розлади. Окрім цього, ТАС стимулюють творчі здібності й можливості знаходити нестандіртні варіанти вирішення завдань, що постають перед особистістю.

В ході емпіричного дослідження, розроблена комплексна програма профілактики та корекції панічних розладів спрямована на зниження загального рівня активації нервової системи на рівні ЦНС та ВНС. А головний результат застосування даної програми полягає у нейтралізації специфічної травми, переляку, що виникає у момент першого нападу, зниженню рівня сенсибілізації психіки й формуванню у особистості психологічної компетентності, а також умінь та навичок оперування техніками активації свідомості задля самостійного психічного та психологічного розвитку особистості.

Ключові слова: гештальт-терапевтичний підхід, комплексна терапія панічних розладів, панічний розлад, панічна атака, паніка, психокаталіз, ТАС, фобія.

Syabrenko Gennadiy Petrovych СапёМа1;е of Medical Sciences, General Director, KNP "Regional Clinical Hospital of War Veterans" of the Kirovohrad Regional Council, Honored Doctor of Ukraine, Kropyvnytskyi,

Sribna Oksana Volodumurivna Associate professor, candidate of psychological sciences, practical psychologist, KNP "Regional Clinical Hospital of War Veterans" of the Kirovohrad Regional Council, Kropyvnytskyi

Psychological content of a comprehensive program for the prevention and correction of panic disorders

Abstract

The article analyzes and explains such processes as stress hyperactivation, panic attacks, and excessive anxiety. Such traumas require processing and professional help from a specialist. The use of complex therapy for panic disorders allows you to overcome such conditions and return the body to a resting state. The return of the sympathetic and parasympathetic parts of the autonomic nervous system and the brain to a balanced functioning occurs in stages and step by step using the method of psychocatalysis. The article provides a comparative analysis of the opinions and discoveries of scientists about the structure of "neural networks", the connection with the processes occurring at the autonomic level of the nervous system, and the connection with neurogenesis through the techniques of consciousness activation. The theoretical basis and foundation of the developed and adapted comprehensive program for the treatment of panic disorders were the conceptual provisions developed by scientists of the Gestalt therapeutic direction of psychotherapy, such as G. Nardone, G. Francesetti, and others, as well as by the founder of TAS, G. Becchio and his colleagues, and the author of the psychocatalysis method, A. Yermoshin.

In the course of the practical research, a comprehensive method of correction of panic disorders was applied, which is based on the theoretical provisions of Gestalt therapy, on the correction of panic attacks, developed by J. Francesetti, M.S. Lobb, J. Salonia, as well as the concept of short-term therapy of fears, panic, phobias, developed by J. Nardone. In addition, this method is complemented by effective hypnotherapy techniques, namely: consciousness activation techniques (CAM; the founder of this direction in modern hypnotherapy, J. Becchio) allow us to activate the processes of transformation and adaptation of the body to constantly changing conditions, constantly accelerating rhythm, a state of uncertainty, that is, all those factors that cause panic disorders. In addition, TAS stimulates creativity and the ability to find non-standard solutions to the problems faced by the individual.

In the course of the empirical study, a comprehensive program for the prevention and correction of panic disorders was developed aimed at reducing the overall level of nervous system activation at the level of the central nervous system and the autonomic nervous system. The main result of this program is the neutralization of a specific trauma, fear that occurs at the time of the first attack, reducing the level of sensitization of the psyche and the formation of psychological competence in the individual, as well as the skills of operating with techniques of activation of consciousness for the independent mental and psychological development of the individual.

Keywords: gestalt therapeutic approach, complex therapy of panic disorders, panic disorder, panic attack, panic, psychocatalysis, TAS, phobia.

Вступ

Постановка проблеми. Важливо зазначити, що за останні часи поширення панічних розладів набуває постійного зростання. Тобто кількість таких випадків реально збільшується [6].

Поширення панічних атак (тобто кількість звернень осіб, які страждають на цей розлад) варіюється від 1.5% до 3.5% згідно статистичним даним. При цьому кількість жінок, котрі страждають на цей розлад майже вдвічі перебільшує кількість чоловіків, що звернулись на допомогу. Також у місцях частота появи панічних розладів вище, ніж у сільській місцевості, у суспільствах з традиційним укладом є нижчою, ніж у суспільствах зі складною формою устрою [7, p. 32].

Статистичні дані, які розкривають абсолютну кількість американського населення, що страждає на тривожні розлади [Anxiety Disorders Association of American (ADAA)], що надані А. Єрмошиним [3, c. 12] свідчать:

- генералізований тривожний розлад: 6,8 млн, 3,1 %; жінки страждають вдвічі частіше;

- обсесивно-компульсивний розлад: 2,2 млн., 1%; майже однаково представлене серед жінками та чоловіками;

- панічний розлад: 6 млн., 2,7%; жінки вдвічі частіше страждають, хоча чоловіки може й неменше страждають, але не звертаються по допомогу; часто поєднується з депресією;

- посттравматичний стресовий розлад: 7,7 млн, 3,5%: жінки страждають частіше, ніж чоловіки;

- соціальний тривожний розлад: 15 млн, 6,8 %; у різному ступені заторкує жінок та дітей;

- специфічна фобія: 19 млн, 8,7%; жінки страждають на фобії частіше, ніж жінки.

Тобто, 56,7 млн. Або 25,8 % людей страждають тривожними розладами.

Отже, проблема панічних розладів у сучасному суспільстві набуває все більшої актуальності. Тому, мета нашої статті полягає у висвітленні психологічних особливостей панічних розладів та специфіки застосування комплексного методу корекції панічних атак й подальшого його поширення серед практичних психологів, психотерапевтів у напрямку вирішення цієї проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням тривожності у різних аспектах займалися І. Кон, Д. Фельдштейн, С. Холл, Е. Шпрангер, Ш. Бюллер, Е. Еріксон та ін. До проблеми панічних атак найчастіше звертаються психотерапевти та медики (В. Я. Семко, В. Д. Менделевич та ін.). Однією з найбільш імовірних причин появи панічних атак є виражений рівень особистісної тривоги (Б. Дж. Седок, Т. Г. Вознесенська), проте кількість публікацій та наукових робіт із цієї проблеми обмежена. Суперечливість в оцінці панічних атак, умови формування, особистісні характеристики людей із панічними атаками, розуміння та прийняття такого стану, реабілітація свідчать про актуальність і доцільність нашого дослідження. Так, результативність систематичного застосування гіпнотерапії у клінічній депресії відображено у працях А. Елліса та А. Бека.

Виклад основного матеріалу

Психологічні особливості прояву панічної атаки відбуваються, як правило, таким способом. Несподівано людина, навіть у оточенні інших людей, відчуває себе мов накритою хвилею - відчуттям безпорадної самотності, переживає глибоку тривогу, жах неминучої катастрофи й відчайдушно відшукує фігуру, котра може забезпечити будь-яку безпеку. Відповідні фізіологічні реакції (тремтіння, піт, непритомність) загострюють відчуття неминучої смерті. У фоні базової екзистенційної упевненості з'являється прогалина, яка сприймається людиною, як безодня, мов цієї миті розверзлася земля. Присутність інших, які вважаються значущими фігурами, недостатня для здолання тривоги й отримання підтримки. Вперше коли відбувається криза, особистість приголомшена насиллям пережитого стану, залишається пригніченою, тому що не може знайти основу для того, щоб бути спокійною та впевненою у собі. Той, хто відчує такий стан, відчуває постійну потребу у присутності близьких поряд (особливо тоді, коли ліки вже не можуть долати тривогу). Панічні атаки перетворюються на патологічний страх. Страх стає тотальним, людина відчуває, що все навколо неї небезпечно й може зруйнуватися. Хоча страх як базова емоція не є патологічним, навпаки, він позбавляє індивіда від безпечності й захищає його життя. Страх перетворюється на патологічний, коли він стає неадекватним, таким що перебільшує небезпеку. Під час панічної атаки клієнт переживає реальний сповнений тривоги стан самотності й відсутність будь-якого захисту.

Панічні атаки, що спричинюються будь-якою ситуацією, є характерними для соціальних фобій (коли суб'єкт опиняється у певному соціальному контексті, наприклад, комунікація із статусними особами або публічний виступ) та специфічних фобій (коли панічна атака спричинюється конкретним елементом, наприклад, мишею або змією) [4].

Індивіди, котрі страждають на несподівані панічні атаки, відчувають лише інтенсивний острах й очікування швидкої смерті, втрати контролю, інфаркту міокарда або інсульту чи божевілля.

На відміну від паніки, панічна атака - є досвідом нападу гострого остраху й, навіть, жаху у ситуації, де є відсутньою конкретна екстремальна загроза з боку середовища чи занурення у спогади про травматичний досвід, проте вона є захисною функцією на межі контакту, гострою та екстримально інтенсивною. Отже, панічна атака визначається як епізод гострої тривоги для якої відсутня підтримка. Особистість відчуває самотність перед небезпекою, що сприймається як екстремальна, з якою вона почуває себе нездатною впоратись. Збудження є настільки сильним та некерованим, що індивід починає переживати небезпеку смерті. У випадку панічної атаки, на відміну від паніки, присутній розрив між збудженням й підтримкою: організм, що відчуває збудження яке постійно збільшується, не в змозі витримати його без адекватної опори на оточуюче середовище та достатню самопідтримку.

Тривога може виявлятися на кожному етапі контакту, у будь-який момент у просторі організм/середовище може виникнути нестача підтримки, що є необхідною для витримки збудження. Паніка також як тривога, може появитися у різних циклах контакту. Тому в контакті не може існувати того специфічного моменту, в якому може народжуватися панічна атака, також як відсутній момент в якому може існувати тривога.

Панічна атака відбувається несподівано як миттєво охоплюючий неочікуваний переворот звичайного психофізіологічного й емоційного стану. Вона сприймається як порушення простору, що проживається й точно розмежовується у часі. Сприйняття самотності стає всеохоплюючим й гнітючим.

З боку фігури та фону, під час панічної атаки фон на підґрунті якого формується фігура контакту несподівано стає проблемним та нестабільним, відбувається його деструкція та колапс [4].

Завдання терапевта є надати можливість клієнту усвідомити, що труднощі є правомірними, що втома та дезорієнтація є нормальним явищем у ті моменти.

В роботі з клієнтами нами було застосовано теоретичні положення гештальт-терапії. Звісно, що гештальт-терапія - процесуальний підхід, що намагається подолати дуалізм між індивідом та суспільством, що постає у психоаналітичних поглядах З. Фрейда. Концепція усвідомлення в гештальт- терапії являє собою реалізацію відомого принципу Сократа «пізнай самого себе». Невроз постає через підтримку ізоляції через гіперфункцію свідомості. Усвідомлення здійснює протилежну функцію, а саме: перебування на межі контакту. Тобто, тут відбувається перехід від фрейдівського «де було Ід, там повинно бути Его», до культури, в якій має силу домінанта досвіду.

Також ми застосували терапію техніками активації свідомості (ТАС) своєрідним набором короткотривалих психофізичних практик психотерапії, заснованих на психології дії, фокусуванні уваги, автобіографічній сенсорній пам'яті [1, с. 116-118]. Жан Беккіо з колегами, продовжуючи розробляти підхід М.Еріксона, грунтуючись на власному унікальному клінічному досвіді, а також новітніх досягненнях нейробіології мозку, розробив та апробував практики, що можна поєднувати з різними напрямками психотерапії, в тому числі й гештальт-терапії, котрі застосовуються із широким набором контекстів. Новітні ТАС є сукупністю інтеграції гіпноза та нейронаук виявляються звичайними практичними інструментами (психотехніками) для трансформації проблеми у рішення [1]. Вправи, що відпрацьовуються з спеціалістом на консультації, можуть практикуватися особистістю автономно кожного разу, коли виникає необхідність відновити комфортний стан. ТАС використовують можливості, що виникають як результат керування увагою, пропріоцепцією та процесом навчання й повністю узгоджуються з даними останніх наукових досліджень. Також важливо зазначити, що емоції (страх, нуга, гнів, радість, спокій) управляють тілом, його рухами. Тому, коли особистість навчається правильно застосовувати силу власних емоцій, вона стає більш адаптованою до життя. Особливої уваги привернено у цьому комплексі саме руху. Саме рух найкращій засіб для лікування тривоги, панічних розладів. Під час рухів виробляється тітин, що позбавляє нейрони від токсинів, а також виробляється гормон іризин, котрий підсилює пам'ять. Все це підсилює її міцність й сприяє задля вирішення проблеми клієнта залучити його уяву, інтуїцію, а також перевести його мислення на рівень глобального, а не точкового функціонування.

Емпіричне дослідження проводилося серед мешканців м.Кропивницький в період з 2022 по 2023 роки, які звернулися по психологічну допомогу у зв'язку із переживанням панічних атак. Специфіку розладів було встановлено за допомогою DSM-IV. Серед осіб, котрі виявили певні ознаки за класифікацією DSM-IV: 1 група: діти, переважно підлітки від 12 до 14 років, 63 осіб; дівчата - 37 осіб, хлопці - 26 осіб; 2 група: молодь віком від 19 до 24 років: 96 осіб, серед них 55 осіб - жінки й 41 особа - чоловіки; 3 група: середнього віку від 37 до 45 років: 65 осіб, переважно жінки 48 осіб й 17 осіб - чоловіки; 4 група: пізньої зрілості, переважно жінки до 60 років: 30 осіб, жінки - 25 осіб, чоловіки - 5 осіб. Таким чином, найпоширеніша категорія - особи середнього віку жіночої статі. Хоча в цілому за вибіркою доволі значна частина чоловіків також звертається у зв'язку із скаргами на панічні атаки.

Комплексний підхід, що нами було застосовано поєднує гештальт- терапевтичні психологічні практики, техніка ТАС [1], а також методику психокаталізу [3]. Саме цей метод, що представлено у публікації дозволяє ефективно вирішити проблеми пов'язані із панічними розладами, а також навчити самостійно застосовувати практики, що було запропоновано задля вирішення у подальшому будь-яких психологічних проблем.

Упродовж вивчення статевих відмінностей стосовно ставлення до здоров'я в цілому у осіб, які звернулися із зазначеною проблемою, панічні розлади, було визначено, що переважно особи жіночої статі від 12 до 30 років оцінюють власний стан здоров'я адекватно в 40,3 % випадків, чоловіки в 46 %, завищено в 36% та 29%; занижено в 24% та 23% відповідно (табл. 1).

Таблиця 1.

Визначення стану здоров'я за оцінюваннями осіб із панічними розладами в залежності від статі

психологічний панічний розлад

Важливо відзначити, що у 2 групі особливих відмінностей у загальних оцінках власного здоров'я серед жінок та чоловіків не виявлено. Загальна підвищена самооцінка в 3 та 4 групах достовірно частіше зустрічається у жінок (48,2±4,4 % відповідно, у чоловіків 26,3±20 % відповідно). В 4 групі у жінок значно рідше зустрічаються занижені оцінки стану власного здоров'я (по 22,2 %), ніж у чоловіків (по 40 %), при Р < 0,05.

У 3 групі ставлення до власного здоров'я у жінок частіше зустрічається завищена самооцінка (у 43,7±0,8% у порівнянні з 17,6±0,8% у чоловіків Р < 0,05, а у чоловіків частіше зустрічається адекватна самооцінка (у 70,6±0,8% у порівнянні з 29,2±0,8% у жінок, при Р < 0,05. У жінок 4 групи достовірно частіше адекватна самооцінка власного здоров'я (44±0,8%-20±0,8%) і завищена (32±0,8%-20±0,8%), при Р < 0,05, ніж у чоловіків (див табл. 1).

Таблиця 2.

Оцінка стану власного здоров'я за результатами комплексної терапії у осіб, які страждали на панічні розлади в залежності від статі

За результатами оцінювання ефективності комплексної терапії та визначення стану власного здоров'я наприкінці такої терапії виявлено, що у 2 та 3 групі достовірно найчастіше саме чоловіки оцінюють себе адекватно (52,9±0,92 %) у порівнянні із жінками (31,2±0,68%) при Р < 0,05, а жінки завищено (56,2±0,68% у порівнянні з 29,5±0,92% у чоловіків, при Р < 0,05. У занижених оцінках достовірної різниці не має.

За результатами 3 та 4 груп варто зазначити, що завищена оцінка результатів терапії більш властива дівчаткам підліткового віку і жінкам, а їх одноліткам чоловічої статі більш властива занижена або адекватна оцінка результатів ефективності терапії.

Висновки

Аналіз окремих особистих історій свідчить саме про індивідуальні особливості осіб, які страждали на панічні розлади. Так, чоловікам більш властиве цілісне ставлення до себе. Найчастіше у них співпадають оцінки за методикою «Конструктивний малюнок людини» А. Єрмошина [2], результати лікування за методикою психокаталіз й опанування самогіпнозом впродовж роботи із ТАС. Жінки частіше підходять до оцінки власних результатів більш диференційовано, їх оцінка власних досягнень менш стійка. Представлені результати в цілому визначають ефективність задіяних заходів, дієвість запропонованої комплексної терапії панічних розладів й можуть бути застосовані в роботі психологічних служб, практичними психологами та психотерапевтами.

Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо у необхідності розробки інструментарію та програми психологічного супроводу комплексної профілактики та корекції фобій, панічних розладів у різних вікових груп.

Література

1. Гейко Є.В. Психологія цілісності особистості: Монографія. Кропивницький: Центрально-Українське видавництво, 2016. 384 с.

2. Іванова Т. Тривога як психологічний феномен. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2020. Вип. 6. С. 72-78.

3. Осадько О. Страх як прояв особистісних самообмежень. Психолог. № 7.2017. С. 25-29.

4. Томчук С. М. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому просторі: монографія. Вінниця: КВНЗ ВАНО, 2018. 200 с.

5. Царькова О. В. Теоретичні аспекти прояву психологічного феномену тривожності. Актуальні проблеми психології. Серія «Екологічна психологія». 2018. Т. 7. Вип. 38. С. 73-79.

6. Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально- психологічне навчання: навч.посібник.К.: Вища школа, 2004. 679 с.

References

1. Geiko E.V.(2016). Psykholohiia tsilisnosti osobystosti: Monohrafiia. [Psychology of personality integrity: Monograph].Kropyvnytskyi: Central Ukrainian Publishing House [in Ukrainian].

2. Ivanova T. (2020). Tryvoha yakpsykholohichnyi fenomen. [Anxiety as a psychological phenomenon].Bulletin of Lviv University. Series "Psychological Sciences". (Issue 6.)P.72-78 [in Ukrainian].

3. Osadko O. (2017). Strakhyakproiav osobystisnykh samoobmezhen. [Fear as a manifestation of personal self-limitations]. Psychologist,7,25-29. [in Ukrainian].

4. Tomchuk S. M. (2018). Psykholohiia tryvohy, strakhu ta ahresii osobystosti v osvitnomu prostori [Psychology of anxiety, fear and aggression of the individual in the educational space], monograph. Vinnytsia: KVNZ VANO [in Ukrainian].

5. Tsarkova O. V. (2018) Teoretychni aspekty proiavu psykholohichnoho fenomenu tryvozhnosti. [Theoretical aspects of the manifestation of the psychological phenomenon of anxiety].Actual problems of psychology. "Environmental Psychology" series,(vols.7.) Issue 38. P. 73-79 [in Ukrainian].

6. Yatsenko T. S. (2004). Teoriia ipraktyka hrupovoipsykhokorektsii: Aktyvne sotsialno- psykholohichne navchannia [Theory and practice of group psychocorrection: Active social and psychological training: teaching manual]. study guide. K.: Vyshcha shkola, 679 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru