Взаємозв’язок ресурсів особистості

Размещено на http://allbest.ru

ОНУ імені І.І.Мечникова

Факультет психології і соціальної роботи

Взаємозв'язок ресурсів особистості

Булах Інна Арсенівна аспірант

кафедри клінічної і прикладної психології

Чернілевська-Ісайко Олена Вікторівна аспірант

кафедри загальної психології і психологічного консультування

факультету психології і соціальної роботи

Анотація

У статті концептуалізовано питання вивчення феномену ресурсів особистості як важливої умови збереження якості життя в різних життєвих обставинах. Узагальнений зміст наукових понять, які розкривають проблему ресурсної моделі особистості, як системи внутрішніх і зовнішніх змінних, що сприяють психологічній стійкості особистості в стресогених ситуаціях. Розширено наукові уявлення про різноманітні особливості особистості та умовами, які підвищують рівень ресурсності особистості. Проаналізовано вивчення резільєнтності, часової перспективи, життєвої спрямованості, підтримки оточення та фізичної активної, психологічного здоров'я як важливих ресурсних компонентів особистості.

Показано, що чим вище рівень фізичної активності, тим вище рівень психічного здоров'я, що знижує рівень стресу та підвищує психічну адаптацію в напружених умовах праці. Виявлено, що за наявності вміння ставити цілі, коли все це підкріплюється відповідальністю за їх виконання, можна спостерігати підвищення психологічної адаптації до навантажень. Встановлено, що коли життя визначається прагненням до майбутніх цілей і винагород, виникає потреба займатися певною діяльністю, підвищувати рівень фізичної активності, що виражається у вигляді позитивних емоцій, які забарвлюють діяльність на певний період часу і формують активний життєвий тонус. Показано, що такий механізм формує сильну особистість, яка має достатню свободу вибору, щоб побудувати своє життя відповідно до своїх цілей і завдань та уявлень про його сенс, конструктивним шляхом вирішувати проблемні ситуації, протистояти стресорам.

Ключові слова: ресурси, резільєнтність, стрес, часова перспектива, життєві орієнтації.

Abstract

Interconnection of personal resources

Bulakh Inna Arsenivna Postgraduate student of the Department of Clinical and Applied Psychology, Faculty of Psychology and Social Work, I. Mechnikov National University of Odesa

Chernilevska-Isayko Olena Viktorivna Postgraduate student of the Department of General Psychology and Psychological Counseling, Faculty of Psychology and Social Work, I. Mechnikov National University

The article conceptualises the issues of studying the phenomenon of personality resources as an important condition for maintaining the quality of life in different life circumstances. The content of scientific concepts that reveal the problem of the resource model of personality as a system of internal and external variables that contribute to the psychological stability of the individual in stressful situations is generalised.

The scientific concepts of various personality traits and conditions that increase the level of personality resourcefulness are expanded. The article analyses the study of resilience, time perspective, life orientation, support of the environment and physical activity, mental health as important resource components of a personality. It is shown that the higher the level of physical activity, the higher the level of mental health, which reduces the level of stress and increases mental adaptation in tense working conditions.

It has been found that focusing on future goals and making plans act as a resource for resisting the effects of stressful factors. At the same time, with a strong influence of stressful and threatening factors, there is a need to turn to relatives and friends for support.

It has been found that if one has the ability to set goals, when all this is supported by responsibility for their implementation, it is possible to observe an increase in psychological adaptation to workloads. It has been established that when life is determined by aspirations for future goals and rewards, there is a need to engage in certain activities, increase one's level of physical activity, which is expressed in the form of positive emotions that colour the activity for a certain period of time and form an active life tone. It is shown that such a mechanism forms a strong personality that has sufficient freedom of choice to build its life in accordance with its goals and objectives and ideas about its meaning, to solve problem situations in a constructive way, and to resist stressors.

Keywords: resources, resilience, stress, time perspective, life orientations.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах дедалі актуальнішою стає проблема підвищення ресурсності кожної окремої людини. Своєю чергою рівень психічної ресурсності людини визначається якостями, якими володіє особистість та тими умовами, які оточують і спрямовують її розвиток. Такий механізм дає змогу перетворити сукупність внутрішніх і зовнішніх впливів на власні розвивальні зміни, на новоутворення особистості.

Поняття "ресурс" характеризується значною змістовною варіативністю, що відображає несформованість його інтерпретаційної бази. У загальному розумінні слова "ресурс" може розглядатися як джерело сили людини, як деяка сукупність цінностей, запасів, можливостей, що дають змогу виконувати повсякденну діяльність, долати важкі життєві ситуації, розв'язувати завдання "життєздатності" особистості

У тезаурусі психології також активно декларується поняття «ресурси», що розглядається як допоміжний засіб, що сприяє адаптації, ефективному існуванню і підтримці якості життя людини в різних життєвих обставинах. Необхідно зазначити, що ресурси не існують окремо один від одного, а представляють загальний ресурсний запас, який постійно поповнюється, накопичується або виснажується, тому вони мають системну організацію і динамічну взаємодію [2]. Внутрішні ресурси являють собою притаманний людині особистісний потенціал, який актуалізується за допомогою деякого психологічного інструментарію. До внутрішніх ресурсів особистості належать: стійка самооцінка, здоровий оптимізм (надія), самоефективність, почуття власної гідності, активні навички подолання труднощів, стійкість або здатність відновлюватися після впливу стресових факторів [1]. Ресурси особистості надійно пов'язані з активними копінг-стратегіями, які включають в себе отримання соціальної підтримки, управління емоційними реакціями на стрес, збір інформації та вжиття ефективних заходів подолання. Отже, наявність достатніх ресурсів допомагають людям більш адекватно оцінювати потенційні стресори, а загрозливі події здаються менш небезпечними, оскільки у людини достатньо зовнішніх та внутрішніх ресурсів. Без цієї системи ресурсів, у разі їхнього виснаження стрес може сильно позначитися на психологічному благополуччі людини, біологічних реакціях на стрес і, зрештою, на соматичному та психічному здоров'ї.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічні ресурси традиційно розглядаються у зв'язку з дослідженням конструктивного початку особистості, що здійснюється в рамках гуманістичного напряму в психології. Найважливіший у цьому сенсі напрям досліджень полягає у вивченні того, як люди справляються з важкими життєвими подіями, за рахунок яких якостей і властивостей вони долають стрес [4]. З точки зору акмеологічного підходу ресурси розглядається як фактор захисту, який використовує людина для протистояння різним життєвим ризикам.

Так, ресурси можливо розглядати як зовнішні чинники (наприклад, підтримка оточення), які мінімізують, або зовсім виключають вплив негативних чинників, знижують вплив стресогенної події, допомагають впоратися із загрозливими обставинами, полегшують адаптацію та підвищують стійкість людини до стресів. У цьому разі використання ресурсів дає змогу підвищити можливості адаптації до мінливих умов навколишнього середовища.

Згідно з особистісним підходом, до ресурсів найчастіше відносять фізіологічні особливості особистості, когнітивні процеси і особистісні якості, а також навички оперування ресурсами в скрутних життєвих ситуаціях теж можуть розглядатися в якості самостійного ресурсу. Так, сучасні психологічні концепції, що розглядають ресурси, вказують на те, що до ресурсів людини належать такі компоненти: самодостатність; інтерес до життя; свобода думки та ініціатива; захопленість будь-якою діяльністю; активність і самостійність; емоційні та енергетичні показники; різні психофізіологічні стани людини, необхідні для виживання або збереження здоров'я у важких життєвих ситуаціях, фізичні ресурси (стан здоров'я та ставлення до нього як до цінності) [7]. В рамках особистісного підходу також до ресурсів можна відносять оптимістичність особистості яка виступає внутрішнім ресурсом, що зумовлює поведінку подолання в критичних життєвих ситуаціях.

У концепції стресу С. Гобфолла ресурси можуть виступати як значущі складові людини, що можуть бути використані як засоби для адаптації у складних життєвих ситуаціях. Отже, в даній концепції, до ресурсів особистості відносять активну мотивацію подолання, ставлення людини до стресів як до можливості набуття особистого досвіду та можливості особистісного зростання; силу Я-концепції; самоповагу та самооцінку; відчуття власної значущості; "самодостатність"; активну життєву установку; позитивність і раціональність мислення; емоційно-вольові якості, життєву орієнтацію особистості[5].

В рамках конструктивіського підходу ресурси є певним феноменом, що виникає внаслідок діалектичного взаємозв'язку індивіда та суспільства, у вигляді відповідних конструктів, які допомагають індивіду адаптуватися у соціумі та покращують взаємодію з суспільство.

Так в рамках даного підходу розглядають резільєнтність, як ресурс особистості. Послідовники конструктивістського підходу концептуалізуючи цей феномен, виокремлюють дві його основні складові -- фізичну резільєнтність як показник стресостійкості й толерантності та психологічну резільєнтність, що містить у собі розвиток та підтримку соціальних контактів, використання соціальної підтримки, віднайдення смислів у важких подіях або ситуаціях, підвищення освітнього рівня та опанування різних психотехнологій, що допомагають розвитку та доланню негативних наслідків після стресу [6]

Г.А. Бонанно розглядав резільєнтність як динамічний процес встановлення позитивної адаптації в контексті несприятливих подій; здатність особистості підтримувати психологічну рівновагу під час потенційно небезпечних ситуацій, як ресурсну адаптацію до обставин, що змінюються, і непередбачуваних умов середовища [3]. В рамках концепції часу, активність суб'єкта, яка становить базову основу адаптації, може бути тісно пов'язана з часовою перспективою особистості. Отже, час стає ресурсом завдяки ставленню до нього саме як до ресурсу для досягнення бажаних цілей, самореалізації та здійснення людиною себе як особистості, подолання складних ситуацій, а також ситуацій невизначеності, що виникають у житті та діяльності.

Саме тому, чим більш зорієнтована людина у своїх можливостях, очікуваннях, чим краще вміє знаходити в минулому і майбутньому ресурси для розв'язання актуальної ситуації, "пролаштовувати" адаптаційний процес у часі, то ефективнішою є її адаптація.

На думку представників даного підходу ставлення до часу - це взаємозв'язок суб'єкта зі своїм часом, його сприйняття і використання як ресурсу для розв'язання завдань, що виникають у повсякденному житті та трудовій діяльності, а також для прояву своєї індивідуальності, свого особистісного і професійного розвитку та саморозвитку.

Здійснюється це завдяки процесам пізнання (самопізнання), оцінювання (самооцінки), регулювання (саморегуляції) та усвідомлення (зокрема самого себе). Розглядаючи часову перспективу вчені зазначають, що зміна ставлення до свого часу призводить до змін самої людини, тобто у психологічному плані підвищують її ресурсність, і навпаки: прояв, реалізація себе, своїх здібностей і потенціалів, ставлення до себе і до інших сприяють трансформації і формуванню певного ставлення до часу [1].

Мета статті - виявлення особливостей взаємодії ресурсних компонентів особистості.

Виклад основного матеріалу

В емпіричному дослідженні прийняли участь 120 осіб віком від 25 до 40 років різних напрямків професійної діяльності, які дали згоду давати інформацію за запитом дослідника. В дослідженні використовувалися наступні методи: неспецифічний опитувальник SF-36, методики Ф. Зімбардо (ZTPI); Шкала резільєнтності Коннора - Девідсона, Тест диспозиційного оптимізму ТДО або Тест життєвої орієнтації (Life Orientation Test, LOT); тест "Смисложиттєві орієнтації" (методика СЖО); психологічного стресу PSM25; авторська анкета, для виявлення Шкала наявності підтримки оточення в стресових ситуаціях. Проведене емпіричне дослідження показало, що у респондентів між показниками фізичної активності та психічного здоров'я існує прямий кореляційний зв'язок (r = 0,580, p< 0,01), тобто чим вище рівень фізичної активності тим вище рівень психічного здоров'я та навпаки. Оскільки фізичний стан респондентів не заважає виконувати повсякденну рольову діяльність, респонденти даної групи відчувають себе повними сил і енергії, не обмеженні у соціальних контактах, мають достатньо високий рівень спілкування, тому знаходяться у стані психічного благополуччя, що з іншого боку призводить до покращення фізичного та емоційного стану та є важливим ресурсом для боротьби зі стресовими факторами як в професійному, так і в особистому житті.

Разом з тим, існує сильний зворотній кореляційний взаємозв'язок (r = - 0,933, p< 0,01) між показником фізичної активності та рівнем стресу у групі, тобто чим вище рівень фізичної активності демонструють респонденти тим менше рівень стресу. Отже, коли на респондентів впливають сильні стресові фактори, за рахунок різноманітних фізичних навантажень, активної позиції та підтримання певного психічного здоров'я нівелюється напруження емоційних і фізіологічних систем організму, що забезпечує здатність виконувати рольову повсякденну діяльність у екстремальних стресових ситуаціях. Необхідно зазначити, що показник стресу також корелює зі шкалами, "Часова перспектива" (r = -0,518, p< 0,01) - зв'язок зворотній, тобто орієнтація на майбутні цілі та побудова планів буде знижувати рівень стресу, виступати як ресурс для протистояння дії стресовим факторам. Водночас, показник стресу має зворотній кореляційний взаємозв'язок зі шкалою "Підтримка" (r = -0,410, p< 0,05), тобто при сильному впливі стресових та загрозливих факторів на респондентів, вони схильні звертатися до родичів та близьких за підтримкою. Зазначимо, що між показник стресу та шкалою "Ціль" існує зворотній взаємозв'язок (r = -0,445, p< 0,05), тобто при наявності у респондентів здатності до цілепокладання та планувати чогось на майбутнє, коли все це підкріплюється відповідальністю за їх реалізацію можливо спостерігати підвищення психологічної адаптації до робочих навантажень, протистояння стресорам.

Необхідно зазначити, що між шкалою "Часова перспектива" та шкалою "Фізична активність" та «Оптимізм» (r=0,459 та r=0,457, p<0,05 відповідно) існує прямий кореляційний взаємозв'язок, тобто оскільки більшою мірою життєдіяльність респондентів визначається прагненнями до цілей і винагород майбутнього, тому вони починають більше залучатися до певної діяльності, підвищують свій рівень фізичної активності, а у разі отримання бажаних результатів мають підвищений емоційний фон, що виражається у вигляді позитивних емоцій які забарвлюють на певний час діяльність та формують активний життєвий тонус.

Дані емпіричного дослідження свідчать, що існує прямий кореляційний взаємозв'язок між шкалою "Фізична активність" та шкалою "Ціль" ( r=0,548, p<0,01) , тобто респонденти цілеспрямовані особистості з планами, які мають реальну опору в сьогоденні і підкріплюються особистою відповідальністю за їх реалізацію, що потребує відповідного рівня фізичної активності та рольового функціювання. Зазначимо, що шкала "Ціль" також корелює зі шкалою "Підтримка" (r=0,319, p< 0,05) - взаємозв'язок прямий, тобто респонденти орієнтовані на підтримку родини та близьких, що в даному випадку надає відчуття безпеки та довіри і підвищує здатність формувати власні цілі та долати перешкоди при їх досягненні. Підкреслимо, що виявлені значні кореляційні зв'язки в середині методики СЖО. Так, шкала "Процес" має слабкий прямий кореляційний взаємозв'язок зі шкалою "Результат" на рівні p< 0,05, тобто чим сильніше респонденти орієнтовані на процес тим сильніше для них буде важливий результат, продуктивність їх діяльності. Також шкала "Процес" має сильний прямий кореляційний взаємозв'язок зі шкалами "Локус -Я" та "Локус-Життя" на p<0,01. При цьому, шкала "Результат" корелює зі шкалами "Локус -Я" на рівні p< 0,05 та "Локус-Життя" на p< 0,01- взаємозв'язок прямий, а шкала "Локус-Я" також має прямий кореляційний взаємозв'язок зі шкалою "Локус- Життя" на p< 0,05. Отже, можна зробити висновок, що всі компоненти сенсоорієнтованості пов'язані між собою та грають важливу роль у життєдіяльності респондентів, виступають важливими ресурсами для формування гармонійного професійного та особистого життя.

Разом з тим, між шкалою "Підтримка" та "Резильєнтність" (r=0,348, р<0,05-відповідно) існує прямий кореляційний взаємозв'язок, тобто підтримка, співчуття близьких підвищує рівень здатності долати різні труднощі, стресові ситуації конструктивним шляхом. Зазначимо, що був виявлений зворотній взаємозв'язок між показником стресу та шкалою "Резильєнтність" ( r=-0,737, p< 0,01), тобто здатність протистояти труднощам, вирішувати складні проблемні ситуації конструктивним шляхом знижують напругу, допомагають кращій психологічній адаптації у роботі з сильним психічним і фізичним навантаженням. Було встановлено прямий кореляційний взаємозв'язок між шкалами "Резильєнтність" та «Локус-Я» (r=0,537, p< 0,01), тобто сильні особистості, які мають достатню свободу вибору, щоб побудувати своє життя відповідно до своїх цілей і завдань та уявлень про його сенс демонструють високий рівень здатності протистояти труднощам і вирішувати всі проблеми конструктивним шляхом. Необхідно вказати, що існує зворотній кореляційний взаємозв'язок між показником стресу та шкалою «Резильєнтність» (r=-0,848, p< 0,01), тобто чим вище рівень опірності стресовим факторам та здатність конструктивним шляхом вирішувати проблемні ситуації, тим нижче рівень стресу. Дані емпіричного дослідження демонструють існування прямого кореляційного взаємозв'язку між шкалою «Психічне здоров'я» та рівнем оптимізму, і локусу контролю Я (r =0,379 та r =0,393, p<0,05-відповідно), тобто респонденти сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений змістом, тому мають високий рівень соціального функціювання та життєвої активності, що формує певний емоційний стан та загалом рівень психічного здоров'я. Такі обставини закріплюють думку респондентів про те, що вони мають достатньо свободи вибору, щоб побудувати своє життя відповідно до своїх цілей і уявлень, але також розуміють, що є події у житті, які не можливо контролювати. фізичний психологічний стійкість стресогений

Необхідно зазначити, що між шкалою "Підтримка" та шкалами "Процес" і "Локус-Я" існує прямий кореляційний взаємозв'язок (r=0,365 та r=0,373, p<0,05 відповідно), тобто чим більше респонденти звертаються по допомогу або знаходяться у стані пошуку ресурсів, тим більш вони можуть насолоджуватись процесом життя, при цьому підвищується їх рівень віри у власні сили та спроможність контролювати власне життя.

Нарешті, виявлений прямий кореляційний взаємозв'язок між рівнем оптимізму та орієнтованості на процес (r=0,590, p< 0,01), тобто респонденти здатні зберігати у несприятливих ситуаціях стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування, успішно адаптуючись до несприятливих змін, тому сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений змістом.

Висновки

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Перспективним вбачається подальше вивчення ресурсів працівників поліції, як джерел чи засобів, до яких звертаються і які використовують у разі потреби у певних ситуаціях, для підвищення внутрішньої стійкості в умовах професійної діяльності під час війни. Також необхідно більш детальне вивчення мотиваційної сфери працівників поліції різних галузей їх професійної діяльності у розрізі емоційної компетентності в екстремальних умовах праці (підтримка фахівців - військовослужбовців, які знаходяться на передовій та прифронтових зонах). Важливим є аналіз самоактуалізації як мотиваційного ресурсу та життєвих цілей, виходячи із завдань професії працівників поліції.

Література

1. Даценко О.А. Психологічний ресурс особистості як наукова парадигма. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 31 (70). № 4. 2020. С. 22 -27.

2. Кіреєва З.О. Динамічна взаємодія ресурсів минулого-теперішнього-майбутнього. Особистісні ресурси людини на різних етапах життя : колективна монографія / заг. ред.

З. О. Кіреєва. Одеса: Одес. нац. ун-тім. І. І. Мечникова,2023. С. 4-30.

3. Лазос Г. П. Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3.: Консультативна психологія і психотерапія. Вип. 14. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2018. С. 26- 64.

4. Мартинюк Ю.О. Мотиваційні ресурси психологів в умовах воєнного стану. Науковий журнал з соціології та психології "Габітус". Секція: Психологія особистості. Вип. 49, 2023. С. 129-133.

5. Михайленко Е. В. Особистісні ресурси як чинник адаптації - реадаптації моряків рибопромислового флоту до змінених умов життєдіяльності. Одеса. 2007. 24 с.

6. Психологічні ресурси особистості: соціально-психологічний зміст. Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції. Ізмаїл: РВВ ІДГУ. 2019. 87 с

7. Штепа О. С. Емпіричне вивчення психологічних ресурсів особистості. Актуальні проблеми психології: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. К. Т. 11. Вип. 4. Ч. 2. С. 335-361.

References

1. Dacenko, O.A. (2020). Psihologlchnij resurs osobistosti jak naukova paradigma [The psychological resource of the individual as a scientific paradigm]. Vchern zapiski TNUітепі V.I. Vernads'kogo. Serija: Psihologіja - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Psychology, 31 (70), 4, 22-27 [in Ukrainian].

2. Kіreєva, Z.O. (2023). Dinamtchna vzaemodrja resurstv minulogo-tepertshn'ogo- majbutn'ogo. Osobistіsnі resursi ljudini na rtznih etapah zhittja [Dynamic interaction of pastpresent-future resources. Personal resources of a person at different stages of life]. Odesa: Odes. nac. un-tim. І. І. Mechnikova [in Ukrainian].

3. Lazos, G. P. (2018). Reznkntrnst': konceptuahzacya ponjat', ogljad suchasnih doshdzhen' [Resilience: conceptualization of concepts, review of modern research]. Aktual'm problemi psihologn - Actual problems of psychology, 14, 26- 64 [in Ukrainian].

4. Martinjuk, Ju.O. (2023). Motiva^m resursi psihologA v umovah voєnnogo stanu [Motivational resources of psychologists under martial law]. Naukovij zhurnal z soctologn ta psihologn "Gabttus". Sekdja: Psihologrja osobistosti - Scientific journal of sociology and psychology "Habitus". Section: Personality psychology, 49, 2023, 129-133 [in Ukrainian].

5. Mihajlenko, E. V. (2007). Osobistism resursi jak chinnik adaptacn - readaptacn morjaktv ribopromislovogo flotu do zmmenih umov zhittedtjal'nosti [Personal resources as a factor of adaptation - re-adaptation of sailors of the fishing fleet to changed living conditions]. Odesa [in Ukrainian].

6. Psihologtchnt resursi osobistosti: soctal'no-psihologtchnij zmtst. Zbtrnik naukovih prac' za matertalami naukovo-praktichnot konferencn [Psychological resources of the individual: socio-psychological content. A collection of scientific works based on the materials of the scientific and practical conference]. Amai'l: RVV kDGU [in Ukrainian].

7. Shtepa, O. S. Empnichne vivchennja psihologAhnih resursA osobistosti [Empirical study of psychological resources of the individual]. Aktuarrn problemi psihologn: Psihologrja osobistosti. Psihologtchna dopomoga osobistosti - Actual problems ofpsychology: Psychology of personality. Psychological assistance of the individual, 11, 4,,2 335-361. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru