Конфліктогени в телевізійному дискурсі (на матеріалі реаліті-шоу "Один за всіх")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Конфліктогени в телевізійному дискурсі (на матеріалі реаліті-шоу «Один за всіх»)

Марія Дружинець

професор кафедри української мови

та мовної підготовки іноземців

доктор філологічних наук, професор

Єлизавета Ткаченко

магістранта

Міжособистісному конфлікту присвячена значна кількість робіт вітчизняних і зарубіжних конфліктологів. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою в комплексному дослідженні українськомовного міжособистісного конфлікту, з'ясуванні його репрезентаційної системи. Важливість студіювання спричинена й суспільним запитом щодо підвищення рівня знань українського соціуму про мовний конфлікт, його вплив на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи членів національної спільноти у площині технологій як конфліктного, так і злагодженого спілкування.

Мета розвідки полягає в розробленні механізму дослідження мовленнєвої поведінки осіб на різних стадіях конфлікту в процесуальному та результативному аспектах. Об'єктом дослідження є міжособистісний конфлікт учасників реаліті-шоу «Один за всіх» телеканалу «СТБ».

На сьогодні чи не єдиним «сценічним майданчиком», на який можна винести весь комплекс проблем і конфліктів суспільства, для абсолютної більшості українців виступає телеекран. В основі будь-якого конфліктного мовленнєвого акту лежать почуття. Адже людина під час розмови покладається не лише на свій настрій, а й на почуття, які залежать від чинників, якими не можна керувати, і, які не можна контролювати. Виникають роздратування, гнів, які переростають в агресивну поведінку.

Під час спостереження за поведінкою учасників реаліті-шоу, можна побачити, що прояв агресії має свої певні закономірності, і діє, як ланцюжкова реакція. Переважно це вербальна, пряма агресія, що спрямована на оточуючих, яка діє як провокуюча, так би мовити «перша агресія». Звісно ж за нею слідує захисна, тобто психіка людини автоматично реагує на прояви агресії стосовно неї й відбувається виплеск емоцій у відповідь. Агресор добре розуміє, що його дії не принесуть йому користі, натомість настане психологічне розвантаження. Таким чином, конфліктна інтеракція завжди супроводжується емоціями.

На жаль, у теоретичних працях з конфлікту не приділяється увага мовним засобам його вираження, або, конфліктогенам, які, як форма комунікативної інтеракції, провокують виникнення конфлікту. Між тим, образа є першопричиною, основним джерелом конфліктної ситуації. У цьому випадку образа виступає як соціальне явище, чинник, який створює, формує й розвиває конфлікт.

Образа - зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь, і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю [1: 815]. Образа може бути нанесена у вигляді висловлювання (словесно, письмово) або у вигляді дії (ляпас, непристойний жест), а також публічно або у відсутності об'єкта образи. У багатьох країнах образа вважається злочином.

У конфлікті беруть участь як мінімум дві конфліктуючі сторони («конфліктанти») - окремі індивіди або групи. Крім того, в конфлікт можуть бути втягнуті інші учасники - ті, що співчувають (активно й пасивно, з тієї чи іншої сторони), провокатори, миротворці, консультанти, невинні жертви. Людські чвари не тривали б так довго, якби вся провина була на одній стороні.

Конфлікти виникають, коли є зона розбіжностей - предмет суперечки, факт, питання, яке викликає розбіжності, зони розбіжностей часто рухомі, можуть розширюватися або звужуватися.

Під час конфлікту відбувається ескалація конфліктогенів: на конфліктоген на свою адресу адресат зазвичай прагне відповісти конфліктогеном, який буде значно сильнішим. Як правило, людина боляче реагує на образи та ображання, тому у відповідь намагається вдатися до агресії [2: 290].

Розглянемо фактичний матеріал: «Мамо, я покохала бандита!» реаліті-шоу від телеканалу СТБ «Один за всіх»:

Віталій і Наталя Трофимчуки звернулися до експертів проєкту в надії повернути в сім'ю доньку Іванку. Дівчина протягом року зустрічається із Сергієм - бандитом на прізвисько Кримінал, який старший від неї на 15 років. Батьки категорично проти такого зв'язку, оскільки, чоловік серйозно не сприймає Іванку та за кращої нагоди покине її. Однак героїня 11 випуску проєкту «Один за всіх» від 07.11.2021 переконана в благих намірах коханого та хоче народити від нього дитину. Іванка вважає Сергія рятівником. Саме він допоміг їй вирватися з батьківської пастки. Під час програми дівчинці показали відео, на якому односельці розповіли як насправді Сергій говорить про неї. Батьки попросили пробачення, що ображали її, та не приділяли їй увагу. В результаті дівчина зрозуміла, ким насправді є Сергій й повернулась до батьків додому.

Всі учасники обрали для себе стратегію боротьби, тобто наполегливо, безкомпромісно відстоювали свої інтереси. Для досягненні свої комунікативної мети послуговувалися тактиками незгоди, несхвалення, але найбільше використовували тактику погрози.

Основною причиною конфлікту стали образливі епітети, метафори, назви, імена та ін., прокльони, навішування ярликів.

Конфліктогени в адресу Сергія:

Забити - (забивати) - позбавляти життя, убивати кого-небудь [1:375].

Покалічити - зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині) [1:1024].

Якесь не зрозуміле створіння - людина або взагалі жива істота

Переросток - підліток, старший за віком, ніж належить для чого-небудь, ніж треба десь [1:926].

Двух метрова шпала - дерев'яний, металевий або залізобетонний брус, який укладають поперек залізничного полотна як опору для рейок.

Очі бігають, що де лежить - вживається в описі про людину, яка хоче щось вкрасти.

Збоченець - людина, чия поведінка, діяльність, погляди відхиляються від правильного або певного напрямку. Сексуальний збоченець - особа зі стійким порушенням спрямованості сексуального потягу або шляхів його задоволення [1:443].

Педофіл - той, хто має схильність до педофілії - статеве збочення, що проявляється у задоволенні своїх статевих потреб з дітьми [1:896].

Маньячина - людина, що охоплена манією, тобто психічним захворюванням. Маніяк (розм.) - людина, що не знає в чому-небудь чуття міри [1: 645].

Ромео-пенсіонер

Сергій у відповідь:

Мамка - 1. розм. Те саме, що мама. 2. заст. Нянька, годувальниця (у 1 знач.) [1:643].

Больні на голову

Садист - Особа, схильна до садизму [1:1284].

Прибрать батька - тобто вбити.

Мати дівчинки до Сергія:

Непотріб - зневажл. нікчемні, аморальні люди [1:774].

Як бачимо, високий рівень негативних емоцій, як правило, призводить до різкого збільшення спотворень у сприйнятті конфліктної ситуації. Почувши такі слова на свою адресу, людина у відповідь висловилась більш агресивно. Учасники дотримувались стратегії боротьби, тобто наполегливо, безкомпромісно відстоювали свої інтереси, для цього використовували тактику незгоди й погрози. Останнім часом у мовленнєвому дискурсі використовують мовну агресивність, для досягнення мети адресанта. Це виявляється в надмірному використанні інвективи, що призводить до порушення конвенції спілкування, утруднює взаєморозуміння і породжує конфлікт. Аналіз лексичних засобів реалізації інвективної тактики засвідчив, що з метою завдання образи в конфліктному дискурсі використовується негативно-оцінна, розмовна, жаргонна, обсценна лексика та фразеологія, а також метафоричні трансормації [3: 291].

Фактичний матеріал дослідження дає підстави виокремити в конфліктній мовленнєвій інтеракції ланцюжок інвективних мовних засобів, які виражають інтенцію мовця.

Найпоширенішими вважаємо:

погроза життю людини:

«Я тобі язика вирву», «Я тобі ноги попереламую», «Тебе посажу в тюрму, а тебе в дурку здам», «Я буду тебе душить та питать чи дихаєш», «Та я тебе заріжу, його кастріровать треба», «Я тебе вивезу в ліс і тебе ніхто не знайде», «Зробимо так, щоб не вийшов;

характеристика властивостей певної особи:

«Переросток», «Больні на голову», «Двохметрова шпала»,

«Сексуальний педофіл», «Збочинець», «Очі бігають, що де лежить», «Мамка», «Садист», «Непотріб»;

звинувачення, підозра: «Це ти гнида, скотина така вкрав плиту у літній кухні?», «Брехло, закрий мордяку свою», «Вони обоє неадекватні: що та дебілка, що той дебіл, хто там знає, що було насправді»;

зневага, виражена прилюдно: «Пречендалі собакам викинуть», «Як лайно на пательні».

Названі мовленнєві засоби використано задля приниження особистості адресата. Для цього застосовано майже всі можливі засоби мови, незважаючи ані на етичні норми, ані на мораль, ані на особистість, з якою спілкуються. Відбувається не лише деградація мови, а й деградація свідомості інвектума, яка стає потворною, жахливою, що руйнує міжособистісні стосунки. Така мовленнєва агресія призводить до мовного насилля, яке є формою психічного, деструктивного впливу на підсвідомість та свідомість адресата і виражене в агресивній формі. Таким чином, зазвичай мовна агресія супроводжується явищем мовної інвективності [3 : 292 - 293].

Отже, образа є головним джерелом конфліктної ситуації; вона виступає як чинник, який створює, формує й розвиває конфлікт. Мовними засобами, що викликають конфлікт, є конфліктогени, до яких уналежнюємо приниження, образу, наклеп, навішування ярликів і т. ін.

мовленнєвий поведінка особа інвективний

Размещено на Allbest.ru