Явище інокультурного середовища та його вплив на особистість підлітка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

ЯВИЩЕ ІНОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА

Гранде Катерина Леонідівна

аспірантка кафедри психології

м. Переяслав

Анотація

інокультурний середовище підліток особистість

У статті розглянуто проблему інокультурного середовища та його впливу на підлітка. Інокультурне середовище визначено як оточення, де особистість знаходиться в контакті із структурами, цінностями, традиціями, способами життя, які відрізняються від тих, що є в її власній культурі. Виявлено найбільш значимі причини виникнення інокультурного середовища: глобалізація, міграція, міжкультурна комунікація. Глобалізація представлена як процес зростання взаємозалежності та об'єднання світу в економічному, політичному, культурному та соціальному аспектах; міжкультурна комунікація як взаємодія між представниками різних культур у процесі спілкування та обміном інформацією вивчає ефективні методи спілкування та розвитку взаєморозуміння; міграція сприяє культурному обміну, збагачує соціальне середовище різноманітністю та розмаїттям, активно сприяє взаєморозумінню та розвитку толерантності в інокультурному оточенні; міжкультурна комунікація як взаємодія між представниками різних культур у процесі спілкування та обміном інформацією вивчає ефективні методи спілкування та розвитку взаєморозуміння. Виявлено фактори впливу інокультурного середовища на особистість підлітка: культурна адаптація, міжкультурна взаємодія, культурний шок, мовна адаптація, інтеркультурна освіта. Висвітлено чинники, які впливають на розвиток самоідентифікації підлітка в інокультурному середовищі - спілкування і взаємодія з представниками інших культур; відкриття різних аспектів мистецтва, музики, літератури тощо; поглиблене вивчення мов та комунікація в іншій культурі; участь у різноманітних культурних заходах та подіях; знайомство з історією, традиціями та цінностями інших культур допомагає підлітку зрозуміти контекст та визначити своє місце у великому світі культурних різноманітностей.

Ключові слова: діджиталізація, ідентичність, інокультурне середовище, кібербулінг, кібергрумінг, підліток, фактори впливу.

Annotation

Hrande Kateryna Leonidivna Graduate student of the Department of Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

THE PHENOMENON OF FOREIGN CULTURE ENVIRONMENT AND ITS INFLUENCE ON ADOLESCENT PERSONALITY

This article addresses the issue of foreign culture environment and its impact on adolescents. The foreign culture environment is defined as a setting where an individual is in contact with structures, values, traditions, and ways of life that differ from those in their own culture. The most significant reasons for the emergence of foreign culture environment are identified: globalization, migration, and intercultural communication. Globalization is presented as a process of increasing interdependence and unification of the world in economic, political, cultural, and social aspects. Intercultural communication refers to the interaction between representatives of different cultures in the process of communication and information exchange, which explores effective methods of communication and mutual understanding. Migration contributes to cultural exchange, enriching the social environment with diversity and variety, actively promoting mutual understanding and tolerance in foreign culture settings. The article highlights factors influencing the personality of adolescents in foreign culture environment, including cultural adaptation, intercultural interaction, culture shock, language adaptation, and intercultural education. It also discusses the factors that affect the development of self-identification in adolescents in foreign culture environment, such as communication and interaction with representatives of other cultures, exploration of various aspects of art, music, literature, etc., in-depth language study and communication in different cultures, participation in various cultural events, and acquaintances with the history, traditions, and values of other cultures, which help adolescents understand the context and determine their place in the vast world of cultural diversity.

Keywords: digitalization, identity, cross-cultural environment, cyberbullying, cybergrooming, adolescent, influencing factors.

Постановка проблеми

Глобалізація, міжнаціональна взаємодія, інформатизація сучасних суспільних процесів зумовлюють формування нового світогляду, стратегій життєдіяльності та більш глибокі відкриття самої особистості. Підліток постійно знаходиться у взаємодії з інокультурним середовищем, що сприяє розвитку толерантності, взаєморозумінню та відкриттю нових можливостей для його особистісного росту. Він вступає в стосунки з іншими учасниками середовища, взаємодіє з ними через різні види діяльності. Підлітковий період займає виключно важливе місце у процесі формування особистості, адже сучасний підліток є активним споживачем змісту соціокультурного середовища. Те, наскільки підліток вміє розуміти себе й своє місце в суспільстві, визначає його соціальну адаптацію та розвиток. Сприйняття підлітком світу, його здатність розуміти та адаптуватися до сучасних реалій, визначають розвиток його соціокультурної обізнаності.

Вивчення впливу інокультурного середовища на підлітків є ключовим для розуміння їхнього соціокультурного контексту. Це стає особливо важливим у зв'язку зі зростанням числа сімей, які переїжджають або знаходяться в міжкультурних спільнотах. Розуміння впливу цього явища на підлітків допомагає розробляти ефективні підходи до їхнього супроводу та психосоціальної підтримки. Збільшення кількості підлітків, які знаходяться в інокультурних середовищах, вносить виклики й в освітню сферу, оскільки потребує розробки адаптивних підходів до навчання та виховання.

Дане теоретичне дослідження присвячене розкриттю сутності інокультурного середовища та його впливу на особистість підлітка через проблему міграції, сприйняття світу та соціальну інтеграцію підлітків у зв'язку з воєнними подіями в Україні та діджиталізацію, яка впливає на способи навчання, спілкування та розваги підлітків, роблячи цифровий світ неодмінною частиною їхнього життя, що не може не впливати на їхню соціальну взаємодію та сприйняття світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему соціально-психологічної та соціокультурної адаптації підлітків в інокультурному середовищі досліджують сучасні науковці О.Є. Блинова, Г.Б. Гандзілевська, Л.О. Ніколаєв та ін.; психолого-педагогічному супроводу підлітка присвячені праці Н.М. Токаревої, А.В. Шамне, Н.М. Макаренко; психологічні особливості впливу комп'ютерної віртуальної реальності на підлітків й доцільність активної співпраці спеціалістів з комп'ютерних наук та психологів щодо впровадження онлайн інструментів ІКТ вивчають О.М. Близнюкова, І.Я. Мельничук, О.В. Присяжнюк та ін.

Мета статті - теоретичне дослідження сутності інокультурного середовища та його впливу на особистість підлітка.

Виклад основного матеріалу

Інокультурне середовище - це соціокультурне середовище або оточення, в якому існують і взаємодіють один із одним представники різних культур. Л.О. Ніколаєв трактує інокультурне середовище як широке поняття, що «характеризує всю сукупність властивих даному суспільству культурних цінностей, нормативно-соціальної поведінки та мови, які є незвичними або незрозумілими для представника іншого культурного середовища» [4, с. 45]. Серед найбільш значимих причин виникнення інокультурного середовища дослідники називають глобалізацію, міграцію, міжкультурну комунікацію. О.Є. Блинова визначає глобалізацію як процес зростання взаємозалежності та об'єднання світу в економічному, політичному, культурному та соціальному аспектах. На її думку, глобалізація зумовлює створення єдиного глобального співтовариства, де ідеї, товари, технології та культурні впливи широко поширюються та обмінюються між країнами [2]. Міграція, вважає Л.О. Ніколаєв, відіграє визначальну роль у формуванні інокультурного середовища, створюючи багатокультурні спільноти, де зустрічаються та взаємодіють представники різних культур. Цей процес сприяє культурному обміну, збагачує соціальне середовище різноманітністю та розмаїттям. Мігранти, адапуючись до нових умов, активно сприяють взаєморозумінню та розвитку толерантності в інокультурному оточенні [4]. Міжкультурна комунікація як взаємодія між представниками різних культур у процесі спілкування та обміном інформацією розглядає взаємини на рівні індивідів, груп або організацій, зокрема, вивчає ефективні методи спілкування та розвитку взаєморозуміння між представниками різних культур. Сутність культурного обміну складає активний процес взаємодії між різними культурами, спрямований на обмін ідеями, цінностями, традиціями, мистецтвом, знаннями тощо, що збагачує культурну спадщину та сприяє взаємному розумінню між групами та суспільствами [3].

Узагальнюючи складові характеристики інокультурного середовища різних авторів (О.М. Близнюкова, Г.Б. Гандзілевська, І.Я. Мельничук, Л.О. Ніколаєв та ін.), зупинимося на тих, які, на нашу думку, мають сьогодні найбільший вплив на особистість підлітка:

- міжкультурна різноманітність - наявність етнічних, релігійних, мовних та інших ознак різних культурних груп та їхня взаємодія;

- міжкультурна взаємодія і спілкування - взаємодія в різних сферах (навчання, сім'я тощо), обмін інформацією;

- освітні та інформаційні ресурси - забезпечення доступу до освітніх та інформаційних ресурсів, які враховують різноманітність культур;

- взаємоприйняття і толерантність - взаємоприйняття й повага до культурних відмінностей, готовність до адаптації, толерантність до різноманітності, відсутність дискримінації;

- міжкультурне навчання - взаємне навчання, обмін знаннями і практиками між представниками різних культур;

- політика інклюзії - залучення учасників інокультурного середовища до процесів прийняття рішень і визначення політики для забезпечення рівності та врахування відмінностей;

- сприйняття різноманітності - оцінка різноманітності як позитивного ресурсу сприяння інноваціям і творчому потенціалу та ін. [2; 5; 6].

Щодо терміну «підліток» - у сучасній психології існує декілька підходів визначення меж підліткового віку, що розглядається або як стадія переходу до дорослості, або як самостійна, відносно незалежна фаза вікового розвитку особистості (О.В. Білоус, Л.П. Василенко, М.В. Савчин та ін.). У контексті даної роботи ми розглядаємо підлітка як людину, яка перебуває у періоді життя між дитинством та дорослістю. Зазвичай цей період охоплює від приблизно 12-13 років до 18-21 року, і характеризується фізіологічними, психологічними та соціальними змінами. Підліток досліджує та визначає свою ідентичність, розвиває соціальні навички та готується до входження у доросле життя [7].

Глобалізаційні процеси впливають на сприйняття світу й розвиток підлітків, оскільки вимагають від них адаптації до різноманітних культурних впливів і можуть формувати погляди, переконання та цінності. Яскравим прикладом мовної інокультурності є, на наш погляд, розповсюдження англійської мови як міжнародної комунікаційної засади, що впливає на мовний склад та спосіб спілкування у різних країнах. Технологічна інокультурність (розповсюдження японських технологічних винаходів, таких як роботи та електроніка) змінює ставлення до використання та взаємодії з технологіями в інших країнах. Прикладом музичної інокультурності є популярність корейської поп-музики (K-pop) у всьому світі, що впливає на музичні уподобання та стиль виконання в інших країнах. Зростає популярність японських суші та інших азіатських страв (харчова інокультурність) у різних країнах, що призводить до адаптації та інтеграції цих страв у місцеві кулінарні традиції. Або ж прийняття елементів традиційного індійського вбрання (наприклад, сарі) у світовій моді (модна інокультурність), що свідчить про вплив індійської культури на глобальні модні тенденції. Таким чином, різні аспекти культури взаємодіють, впливають один на одного, призводять до культурного розмаїття та обміну, що говорить про багатогранність інокультурних впливів у сучасному світі.

Далі ми розглянемо вплив як здатність інокультурного середовища викликати зміни або впливати на особистість підлітка. Вплив може мати різноманітні форми і виявлятися у різних сферах життя. Узагальнюючи дані на основі аналізу джерел з досліджуваної проблеми, коротко розкриємо фактори впливу інокультурного середовища на особистість підлітка:

- культурна адаптація - підліток у новому культурному середовищі навчається адаптуватися до нових культурних норм, звичаїв та цінностей: цей процес формує його ідентичність та впливає на розвиток особистості;

- міжкультурна взаємодія - взаємодія з представниками інших культур сприяє розширенню світогляду та розвитку толерантності, підліток вивчає різноманітність інших культур і набуває нових соціокультурних навичок;

- культурний шок - зміна середовища може викликати культурний шок, який ставить підлітка перед викликом зрозуміти та прийняти нові культурні реалії, що може впливати на емоційний стан та самоусвідомлення підлітка;

- мовна адаптація - освоєння нової мови в інокультурному середовищі може впливати на комунікативні навички підлітка, його здатність висловлювати власні думки та сприймати інші;

- інтеркультурна освіта - підвищення рівня інтеркультурної освіти може позитивно впливати на розвиток особистості, допомагаючи усвідомлювати та цінувати різноманіття культур [4; 5; 6].

Таким чином, можна зазначити, що названі аспекти факторів спільно формують вплив інокультурного середовища на особистість підлітка, сприяючи його комплексному розвитку та взаєморозумінню в глобалізованому світі.

Нас цікавить питання впливу інокультурного середовища на самоідентифікацію підлітка. За дослідженням Н.М. Токаревої, розвиток самоідентифікації підлітка в інокультурному середовищі визначають наступні чинники: спілкування і взаємодія з представниками інших культур - підліток навчається розрізняти та розуміти різні культурні особливості через безпосередню взаємодію (обмін ідеями, досвідом тощо) з ровесниками; відкриття різних аспектів мистецтва, музики, літератури тощо; поглиблене вивчення мов та комунікація в іншій культурі; участь у різноманітних культурних заходах та подіях - фестивалі, акції, свята тощо надають підлітку можливість відчути атмосферу іншої культури та збагатити свій власний культурний багаж; знайомство з історією, традиціями та цінностями інших культур допомагає підлітку зрозуміти контекст та визначити своє місце у великому світі культурних різноманітностей [9]. Отже, соціокультурне оточення впливає на самоідентифікацію підлітка, сприяє формуванню та розпізнаванню власної унікальності, ідентичності, самосвідомості.

Зміна цінностей та переконань підлітка може бути обумовлена інокультурним впливом шляхом зіткнення з іншими культурами, під впливом соціального оточення (друзі, родина, інші соціальні групи). Знайомство з мистецтвом, музикою, літературою здатне стимулювати переосмислення власних цінностей та сприяти виникненню у підлітків нових переконань. Участь у навчальних програмах, де розглядаються різні культури та соціальні проблеми, також може впливати на формування свідомості підлітка і зміну його ціннісних уявлень, вважає О.М. Балакірєва. Фактор особистого досвіду та життєві ситуації - подорожі, важливі події чи зустрічі, можуть викликати рефлексію та переоцінку цінностей та переконань. Розвиток здатності аналізу та критичного мислення може сприяти виявленню невідповідностей у власних переконаннях та спонукати до їх перегляду [8]. Названі фактори можуть взаємодіяти та сприяти поступовій зміні цінностей та переконань підлітка, формуючи його ідентичність у ході особистісного розвитку.

Наслідки впливу інокультурного середовища на підлітків можуть бути як позитивними, так і негативними, наголошує О.В. Устінов [10]. Серед науковців психологів, педагогів, соціологів, медиків особливу занепокоєність сьогодні викликає залежність підлітків від інтернету та соцмереж. Віртуальний світ, вважає І.Я. Мельничук, слугує підліткам інструментом самоствердження й визначення своєї значущості серед своєї вікової групи [5]. Для багатьох підлітків віртуальне спілкування може стати більш продуктивним порівняно з реальним, оскільки такі фактори як можливість керувати своєю презентацією (як представити свої інтереси, думки тощо), відстрочена відповідь, можливість для виявлення себе (в творчості, виразності та власної ідентичності через обмін повідомленнями, мультимедійні контенти, онлайн-ігри та соціальні мережі) здебільшого сприяють зручності й ефективності віртуального спілкування.

В Україні в рамках міжнародного проєкту «Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» проведено декілька досліджень з метою виявлення впливу соціальних мереж на підлітків віком 10-17 років. Серед продуктивних чинників впливу названі: доступ до навчальних ресурсів, можливість спілкування, розвиток технічних навичок та експозиція до різноманітності інформації та культур, здійснення покупків, спілкування з ровесниками з різних країн світу, поглиблення знань іноземних мов тощо.

Проте дослідниками виявлені й певні ризики, наприклад: ризик обману - існує велика кількість дезінформації та викривлення даних; ризик віктимізації - інші користувачі можуть використовувати персональну інформацію проти людини, яка її оприлюднила; ризик ізоляції - онлайн-взаємодія може зменшити спілкування та соціалізацію в реальному світі; ризик звикання - повторне використання може створити залежну поведінку та ін. У цілому, за результатами опитування виявлено, що соціальні мережі, віртуальне спілкування займають у житті підлітків досить важливе місце. Майже кожен четвертий підліток віком 10-17 років повідомив, що за останній рік регулярно розумів, що не міг думати ні про що, крім моменту, коли буде можливість знову користуватися соцмережами; 39,9% дівчат і 32,8 % хлопців можуть сидіти у соціальних мережах, щоб позбутися негативних емоцій; кожен четвертий (23,9%) повідомив про те, що в нього псується настрій, коли не можна провести час у соціальних мережах; 18,2% підлітків (серед них - більшість дівчат віком 16 років) регулярно нехтували іншими справами (хобі, спорт) через те, що хотіли бути в соціальних мережах; 16,8% опитаних зізнавалися, що мали регулярні сварки через використання соціальних мереж (найбільша частка таких серед дівчат віком 16 і 17 років та хлопців віком 10 років); відчували себе погано через неможливість користуватися соціальними мережами 15,1% опитаних учнів; через використання соціальних медіа у підлітків можуть виникати конфлікти з батьками, братами чи сестрами - 13,5% [8].

Проблему інтернет-залежності вивчають не тільки в Україні. У вересні 2021 року, за повідомленням «Голосу Америки», Сенат США заслухав А. Девіс, директорку глобального відділу безпеки Facebook про шкідливий вплив додатку Instagram на дітей і підлітків. Слухання було проведено після публікації виданням The Wall Street Journal результатів внутрішнього дослідження Facebook. Журналісти запитали у керівництва компанії, чи знають вони про шкоду, яку може завдати Instagram психіці дітей, адже, не зважаючи на обмеження віку користувачів щодо надання можливості заводити акаунти лише підліткам з 13 років, соціальні мережі переповнені яскраві картинками красивого життя, їжі, подорожей, одягу модних брендів, ідеальних облич і фігур тощо. Такі ж запитання згодом з'явилися й у законодавців.

За результатами дослідженнями, позитивні зрушення у висвітлені проблеми харчування почалися, на жаль, лише після того, як 14-річна дівчинка наклала на себе руки. Сенатор зазначив, що обставини склалися так, що все обернулося проти неї: Instagram прославляв порушення режиму харчування і нанесення шкоди самому собі. «Є вагомі докази того, що користування Instagram і Facebook посилює невдоволення своїм тілом, особливо при перегляді привабливих зображень інших людей, відредагованих зображень і селфі, перегляді контенту з певними хештегом. Підлітки немов у пастці», - зазначив американський сенатор-демократ Р. Блюменталь [1, с.1].

Схоже незалежне дослідження (2021) за участю понад тисячу підлітків 8-9 класів загальноосвітніх шкіл з різних штатів провели вчені з різних університетів Америки. Результати шокували науковців кафедри психології розвитку Техаського університету. Виявлено, що підлітки, які отримували на їхню думку недостатню кількість лайків в соцмережах, демонстрували набір симптомів, характерних для депресії: серйозне занепокоєння, втрата самооцінки. Девід Йегер, доцент кафедри наголошує, що ці діти ніколи не піддавалися знущанням, переслідуванням або булінгу. Вони просто отримали менше лайків, аніж інші [1]. Науковець із Ліхайского університету Домінік ДіФранцо, доцент кафедри комп'ютерних наук та інженерії засвідчив, що соціальні мережі знають про токсичний контент, який у них знаходиться: антивакцинатори, прихильники теорій змов, тощо. І вони просто дозволяють такому контенту залишатися там або недооцінюють важливість його видалення [1]. Таким чином, можемо визнати, що підлітки, спонукані потребою відчуття самостійності, ідентифікації та пошуку себе, можуть відчувати, що віртуальний світ надає їм широкі можливості для вираження та розвитку особистості, що викликає їхню зацікавленість та бажання відволіктися від реальності.

Крім того, почуття дорослості та потреба самореалізації, вважає Л. Ніколаєв, характерні для підлітків і можуть викликати бажання незалежності та пригод, що може призвести до пошуку себе та свого місця у світі, включаючи віртуальний простір [5]. При цьому варто пам'ятати, що вплив інтернет-мереж на формування особистості підлітка та його цінностей може призвести до певних деформацій особистості. Через соціальні мережі, вважають О.М. Близнюкова, І.Я. Мельничук, О.В. Присяжнюк, підлітки можуть потрапити під вплив кібербулінгу та кібергрумінгу [5]. Кібербулінг підлітків у соцмережах - це форма онлайн-насильства, при якій підлітки стають об'єктом агресивної поведінки, зокрема, надмірних коментарів, використання образливих слів, розповсюдження образливого контенту або навіть шкідливих викликів, які можуть викликати фізичні чи емоційні травми. Внутрішня міграція, визвана бойовими діями в деяких регіонах України, має серйозні наслідки для психічного здоров'я підлітка. Адаптація до нового місця, нового соціального оточення можуть вплинути на часті втечі у віртуальний світ. Кібербулінг і кібергрумінг дослідники називають як чинники, які здатні викликати стрес, депресію, або навіть привести до серйозних наслідків, таких як самогубство. Кібергрумінг як вид онлайн-злочинності, коли дорослі особи використовують Інтернет для намагань встановити емоційний або дружній зв'язок із підлітками з метою отримання їхньої довіри, а потім здійснити злочинну діяльність, таку як сексуальна експлуатація, вивчення особистої інформації, шантаж тощо [5]. Запобігання кібергрумінгу включає в себе освіту щодо безпеки в Інтернеті та ретельний контроль з боку батьків і нагляд за онлайн-активністю дітей.

На думку О.В. Устінова, на сучасних підлітків вплив інтернету та соцмереж, на жаль, навіть значно зменшений. Науковець дослідив такі механізми (наслідування, зараження, навіювання та проекція), які частково можуть пояснити, чому і як підлітки втікають у віртуальний світ. Так, наслідування - спостереження підлітків за своїм оточенням (ровесниками й дорослими) може привести їх до спроби відтворювати/наслідувати певні певні моделі поведінки або стиль життя, які вони можу сприймати як прийнятні чи модні в цифровому світі. Такий механізм, як зараження може відбуватися через взаємодію з іншими користувачами в Інтернеті, коли підлітки вбирають певні уявлення, переконання, стиль життя тощо через контакт з іншими у віртуальному середовищі. Навіювання - підлітки можуть попасти під вплив того, що бачать або сприймають в інтернеті, і намагаються відтворити або застосувати ці ідеї, стилі або поведінку у своєму власному житті. Проєкція потреб означає, що підлітки можуть відображати свої власні потреби, бажання чи навіть недоліки у віртуальному світі, намагаючись задовольнити або вирішити їх через взаємодію з інтернетом. Ці механізми взаємодії можуть показувати способи, які ведуть до втечі підлітків у віртуальний світ, де вони можуть знайти відображення або втілити свої потреби, бажання чи недоліки в зміненій, віртуальній формі [10].

Висновки

Таким чином, вивчення явища інокультурного середовища та його вплив на особистість підлітка дає нам підставити зробити наступні висновки. Перебуваючи в інокультурному оточенні, підліток може відкривати для себе нові погляди на життя, розширювати свої горизонти та набувати різноманітний досвід. Взаємодія з представниками інших культур сприяє розвитку культурної гнучкості та вмінню адаптуватися до різноманітних соціокультурних контекстів. Через сприйняття/не сприйняття нових культурних практик, традицій та цінностей інших груп, внаслідок зіткнення різних культурних впливів, які можуть викликати зміни в менталітеті та світогляді підлітка, можлива також зміна цінностей і переконань підлітка. Цей процес важливий для становлення його самоідентифікації та формування власної системи цінностей, яка враховує різноманіття світу.

Соціокультурне середовище як сукупність природних і соціальних умов функціонування людського суспільства виступає по відношенню до особистості як необхідна умова її становлення і розвитку. Сьогодні в центрі уваги науковців знаходиться проблема впливу на особистість підлітка такого явища як інтернет, вплив якого може мати серйозні наслідки для їхньої розумової активності, формування знань та навичок, а також для їхнього майбутнього розвитку. Деякі наслідки цієї залежності можуть включати: обмежений розвиток, недостатність самореалізації, неспроможність планування майбутнього (може бути втрачена здатність до визначення своїх цілей та вибору шляху до самореалізації), залежність від онлайн-світу та ін. Наслідки інтернет-залежності вимагають уваги з боку батьків, педагогів та суспільства загалом. Сприяння розвитку різних аспектів життя підлітків, зокрема соціальної активності, творчості та розвитку особистості, може допомогти зменшити вплив інтернет-залежності на їхнє життя.

Серед чинників інокультурного середовища, які позитивно впливають на особистість підлітка, можна назвати наступні: організація та участь у культурних подіях/ініціативах; забезпечення доступу до освітніх та інформаційних ресурсів, які враховують різноманітність культур; залучення всіх учасників інокультурного середовища до процесів прийняття рішень і визначення політики для забезпечення рівності та врахування різниць та ін.

Література

1. Анісімова Лілія. Таємниці «Фейсбуку» стали явними // Голос Америки. 01.10.2021. URL: https://www.golosameriki.eom/a/facebook-secrets/6253898.html (дата звернення: 10.11.2023).

2. Блинова О.Є. Емпіричне дослідження соціально-психологічної адаптації трудових мігрантів України в інокультурному середовищі // Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського нац. ун-ту ім. Василя Стефаника, 2011. Вип. 16, ч. 1. С. 24-33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpfsp_2011_16(l) 5. (дата звернення: 11.11.2023).

3. Гандзілевська Г.Б. Психолого-акмеологічний супровід сучасного мігранта у контексті реалізації його життєвого сценарію. Пост-травматичний стресовий розлад: дорослі, діти та родини в ситуації війни. Міжнародне науково-практичне видання / заг. ред.: І. Маноха, Г Собчук. Том ІІІ. Варшава-Київ: пАн-Гнозис, 2018. С. 7-20.

4. Ніколаєв Л.О., Гранде К.Л. Психологічна та соціокультурна адаптація підлітків в інокультурному середовищі. Humanitarium. 2020. Том 44, Вип. 1. С. 42-51

5. Присяжнюк О.В., Близнюкова О.М., Мельничук І.Я. Особливості використання інструментів ІКТ для дослідження і профілактики кібербулінгу в юнацькому віці // Інформаційні технології і засоби навчання. 2021. Т 83. №3. С. 339-352.

6. Ровенчак О., Володько В. Проблеми трансформації ідентичностей у контексті міжнародної міґрації // Studia methodologica. 2009. Вип. 26. С. 31-45.

7. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч. посіб. 5-тє вид., перероб., допов. Київ: Академія, 2021. 376 с.

8. Соціальна обумовленість та показники здоров'я підлітків та молоді: за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту «Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді»: моногр. / О.М. Балакірєва, Т.В. Бондар та ін. ; наук. ред. О.М. Балакірєва; ЮНІСЕФ, ГО «Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка». Київ: Поліграфічний центр «Фоліант», 2019. 127 с.

9. Токарева Н.М. Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу: монографія / Н.М. Токарева, А.В. Шамне, Н.М. Макаренко. Кривий Ріг, 2014. 312 с.

10. Устінов О.В. Вплив соціальних мереж на підлітків // Український медичний часопис. 03.09.2021. URL: (www.umj.eom.ua/uk/novyna-214665-vpliv-sotsialnih-merezh-napidlitkiv (дата звернення: 04.11.2023).

References

1. Anisimova Liliia. (2021). Taiemnytsi «Feisbuku» staly yavnymy [The secrets of "Facebook" have become clear] // Holos Ameryky. URL: https://www.golosameriki.com/a/ facebook-secrets/6253898.html. [in Ukrainian].

2. Blynova O.Ie. (2011) Empirychne doslidzhennia sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii trudovykh mihrantiv Ukrainy v inokulturnomu seredovyshchi [Empirical study of sociopsychological adaptation of labor migrants of Ukraine in a foreign cultural environment] // Zb. nauk. prats: filosofiia, sotsiolohiia, psykholohiia. Ivano-Frankivsk: Vyd-vo Prykarpatskoho nats. un-tu im. Vasylia Stefanyka, Vyp. 16, ch. 1. S. 24-33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpfsp_ 2011_16(1) 5. [in Ukrainian].

3. Handzilevska H.B. (2018). Psykholoho-akmeolohichnyi suprovid suchasnoho mihranta u konteksti realizatsii yoho zhyttievoho stsenariiu. Post-travmatychnyi stresovyi rozlad: dorosli, dity ta rodyny v sytuatsii viiny [Psychological and acmeological support of a modern migrant in the context of the realization of his life scenario. Post-traumatic stress disorder: adults, children and families in a war situation]. Mizhnarodne naukovo-praktychne vydannia / zah. red.: I. Manokha, H. Sobchuk. Tom III. Varshava-Kyiv: PAN-Hnozys, 7-20. [in Ukrainian].

4. Nikolaiev L.O., & Hrande K.L. (2020). Psykholohichna ta sotsiokulturna adaptatsiia pidlitkiv v inokulturnomu seredovyshchi [Psychological and sociocultural adaptation of adolescents in a foreign cultural environment]. Humanitarium. Tom 44, Vyp. 1, 42-51. [in Ukrainian].

5. Prysiazhniuk O.V, Blyzniukova O.M., & Melnychuk I.Ia. (2021). Osoblyvosti vykorystannia instrumentiv IKT dlia doslidzhennia i profilaktyky kiberbulinhu v yunatskomu vitsi [Peculiarities of the use of ICT tools for research and prevention of cyberbullying in youth] // Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. T. 83. №3, 339-352. [in Ukrainian].

6. Rovenchak O., & Volodko V. (2009). Problemy transformatsii identychnostei u konteksti mizhnarodnoi migratsii [Problems of identity transformation in the context of international migration] // Studia methodologica. Vyp. 26, 31-45. [in Ukrainian].

7. Savchyn M.V., & Vasylenko L.P. (2021). Vikova psykholohiia [Age psychology]: navch. posib. 5-tie vyd., pererob., dopov. Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian].

8. Sotsialna obumovlenist ta pokaznyky zdorovia pidlitkiv ta molodi: za rezultatamy sotsiolohichnoho doslidzhennia v mezhakh mizhnarodnoho proektu «Zdorovia ta povedinkovi oriientatsii uchnivskoi molodi» [Social conditioning and health indicators of adolescents and young people: according to the results of a sociological study within the framework of the international project "Health and behavioral orientations of school youth"] (2019): monohr. / O.M. Balakirieva, T.V. Bondar ta in. ; nauk. red. O.M. Balakirieva; YuNISEF, HO «Ukr. in-t sots. doslidzh. im. O. Yaremenka». Kyiv: Polihrafichnyi tsentr «Foliant». [in Ukrainian].

9. Tokareva N.M. (2014). Suchasnyi pidlitok u systemi psykholoho-pedahohichnoho suprovodu [A modern teenager in the system of psychological and pedagogical support]: monohrafiia / N.M. Tokareva, A.V. Shamne, N.M. Makarenko. Kryvyi Rih. [in Ukrainian].

10. Ustinov O.V. (2021). Vplyv sotsialnykh merezh na pidlitkiv [The influence of social networks on teenagers] // Ukrainskyi medychnyi chasopys. 03.09.2021. URL: (www.umj.com.ua/uk/ novyna-214665-vpliv-sotsialnih-merezh-na-pidlitkiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru