Психологічний супровід розвитку емоційного інтелекту підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічний супровід розвитку емоційного інтелекту підлітків

Бочаріна Наталія Олексіївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Філіповська Юлія Миколаївна здобувач магістерського рівня вищої освіти спеціальності "Психологія" факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Анотація

У статті проаналізовано, що емоційний інтелект пов'язано з успішністю в житті. Емоційним інтелект є сукупність умінь та навичок розуміти і управляти власними емоціями та інших людей. Констатовано, що емоційний інтелект складається зі здатності діяти з внутрішнім середовищем своїх бажань та почуттів та здатності розуміти відносини особистості, що проявляються в емоціях, і керувати емоційною сферою, застосувавши інтелектуальний аналіз і синтез, а також з сукупності емоційних, особистих і соціальних здібностей, які впливають на загальну здатність кого-небудь ефективно справлятися з вимогами і навантаженням навколишнього середовища. емоційний інтелект почуття

Встановлено, що розвиток емоційний інтелекту проходить у декілька важливих етапів. Перш за все, особистості важливо усвідомлювати свої емоції, розуміти, що і як вона переживає. Далі важливо навчитися управляти власними емоціями, визначати причину та корінь переживань. Наступний етап передбачає зчитування і усвідомлення того, що переживають і відчувають оточуючі. І на завершальному етапі важливо навчитися управляти емоціями інших людей завдяки власній емпатії, соціальній чуйності, вмінні цілеспрямовано впливати на людину.

Констатовано, що емоційний інтелект включає у себе два важливі компоненти. Внутрішньо-особистісний компонент характеризується такими складовими як: самооцінка, оптимізм, упевненість у собі, гнучкість, відповідальність. Міжособистісний компонент включає толерантність, здатність розуміти в якому стані або ситуації знаходиться інша людина, відкритість, діалогічність, вміння легко налагоджувати відносини із людьми.

Проаналізовано, що на сьогоднішній час вчених цікавить питання формування емоційного інтелекту в онтогенезі, адже емоційна сфера зазнає значних змін у ході дорослішання людини. Підлітковий вік є найбільш цікавим, адже це перехідний період між дитинством та дорослістю. Період, який найбільш складний не лише для взаємодії з оточуючими, а й для самої особистості.

За результатами емпіричного дослідження виявлено, що емоційний інтелект підлітків потребує додаткового впливу, додаткової роботи з метою гармонізації їх психічного життя, адаптації до соціального оточення, і не тільки. Встановлено, що основною метою психологічного супроводу розвитку особистості, зокрема й у підлітковому віці, є активізація власних ресурсів розвитку та запуск механізмів саморозвитку особистості при вирішенні різноманітних перешкод у житті особистості. Психологічний супровід здійснюється при врахуванні дотриманні таких принципів: - слідування за природним розвитком дитини на даному віковому етапі онтогенезу, спирання на ті особистісні досягнення, які дійсно є у дитини; - створення сприятливого соціально-педагогічного середовища умов для особистісного розвитку та навчання дитини; - забезпечення умов для самостійного творчого освоєння дітьми їх відношень зі світом та самим собою, для здійснення кожною дитиною свого вибору, допомога у прийнятті нею відповідальності за власне життя; - здійснення психологічного впливу на дітей через педагога та традиційні шкільні форми учбової та виховної взаємодії.

Ключові слова: емоційна сфера, емоційний інтелект, учні підліткового віку, психологічний супровід, саморозвиток.

Bocharina Natalia Oleksiivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Department of Practical Psychology, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Filipovskaya Yulia Mykolayivna Graduate of the master's level of higher education majoring in "Psychology" at the Faculty of Arts, Management, Pedagogy and Psychology, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF THE DEVELOPMENT OF ADOLESCENTS' EMOTIONAL INTELLIGENCE

Abstract. The article analyzes that emotional intelligence is connected with success in life. Emotional intelligence is a set of abilities and skills to understand and manage one's own emotions and those of other people. It has been established that emotional intelligence consists of the ability to act with the internal environment of one's desires and feelings and the ability to understand the personality relationships manifested in emotions and manage the emotional sphere by applying intellectual analysis and synthesis, as well as a set of emotional, personal and social abilities that affect someone's overall ability to effectively cope with the demands and stresses of the environment.

It is established that the development of emotional intelligence takes place in several important stages. First of all, it is important for an individual to be aware of his emotions, to understand what and how he experiences. Next, it is important to learn to manage one's emotions, to determine the cause and root of one's feelings. The next stage involves reading and understanding what others are experiencing and feeling. And at the final stage, it is important to learn to manage the emotions of other people thanks to one's own empathy, social sensitivity, and the ability to purposefully influence a person.

It was established that emotional intelligence includes two important components. The intra-personal component is characterized by such components as: self-esteem, optimism, self-confidence, flexibility, responsibility. The interpersonal component includes tolerance, the ability to understand what state or situation another person is in, openness, dialogicity, the ability to easily establish relationships with people.

It has been analyzed that today scientists are interested in the question of the formation of emotional intelligence in ontogenesis, because the emotional sphere undergoes significant changes during the maturation of a person. Adolescence is the most interesting, because it is a transitional period between childhood and adulthood. The period that is the most difficult not only for interaction with others, but also for the individual himself.

According to the results of the empirical research, it was found that the emotional intelligence of teenagers needs additional influence, additional work in order to harmonize their mental life, adapt to the social environment, and not only that. It has been established that the main goal of psychological support for personality development, in particular in adolescence, is the activation of one's own development resources and the launch of mechanisms for self-development of the personality while solving various obstacles in the life of the individual. Psychological support is carried out taking into account the observance of the following principles: - following the natural development of the child at a given age stage of ontogenesis, relying on those personal achievements that the child really has.

- creation of a favorable socio-pedagogical environment for the child's personal development and education; - provision of conditions for children's independent creative mastering of their relations with the world and themselves, for each child to make their own choices, help them take responsibility for their own lives; - implementation of psychological influence on children through the teacher and traditional school forms of educational and educational interaction.

Keywords: emotional sphere, emotional intelligence, adolescent students, psychological support, self-development.

Постановка проблеми. У сучасному інформаційному світі спостерігається культ раціонального ставлення до життя. Проте, саме через емоційне сприйняття, через почуття людина здатна усвідомити сенс того, що пізнає. Питання емоційної компетентності піднімаються у теоріях емоційного інтелекту. Ця тема набуває все більшої популярності у сучасних публікаціях. Проте, часто спостерігається досить спрощене описання нового феномену, що обмежується аналізом лише загальних відомостей або ж результатів дослідження у межах окремої вузької проблематики. Глибокого ж розуміння суті поняття можливо досягнути шляхом його осмислення з урахуванням аналізу розвитку наукової думки у зазначеному напрямку.

Непідконтрольні емоції погіршують здоров'я, призводять до неврозів. Емоції, що виходять з-під контролю свідомості, заважають людині дотримуватись моральних норм поведінки, виконувати належним чином соціальні обов'язки, що призводить до погіршення міжособистісних відносин. Саме тому виникає потреба у дослідженні соціального сенсу емоцій, закономірностей їх розвитку з метою забезпечення гуманістичного світогляду та емоційної культури особистості.

Уміння правильно розуміти і використовувати емоції у повсякденному житті науковці називають "емоційним інтелектом". Створивши собі безліч механічних помічників, які допомагають легше пристосовуватися до сучасності, перед суспільством постала значна кількість проблем емоційного спектру: жорстокість, емоційна нестриманість, прояв агресії, зневага до почуттів оточуючих та інші негативні прояви людської природи, які можуть призводити до дуже прикрих соціальних наслідків; значна кількість розлучень, зростання злочинності, руйнівна поведінка у всіх вікових групах, особливо у дитячому середовищі тощо. Такі явища емоційного життя людини та їх соціальне вираження потребують вивчення та інструментів виправлення чи корекції. Теорія емоційного інтелекту пояснює негативні прояви суспільного життя, а вчені-дослідники, які працювали з її даними запропонували шляхи розвитку емоційного інтелекту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням емоційного інтелекту займалися багато вчених та науковців, які зробили значний внесок в науку, серед них - П. Саловей, Дж. Майер, Р. Бар-Он, Д. Гоулмен, Г. Гарднер, Д. Люсін, Е. Носенко, І. Андреєва, Н. Коврига, В. Овсянникова, І. Аршава, О. Власова, М. Манойлова та інші.

Психологічним аспектам становлення особистості підлітка присвячено безліч робіт науковців. У цьому віці остаточно формується інтелектуальний апарат, що робить можливим свідоме планування свого власного світогляду, індивідуальної системи цінностей і Я-концепції. Образ Я в цей час нестабільний, менш позитивний в порівнянні з молодшим шкільним віком. В перехідному періоді починається інтеграція та осмислення всієї інформації, що відноситься до Я. В епігенетичній концепції Е.Еріксона підлітковий вік займає центральне місце, підліток вирішує базову задачу, яка полягає в розвитку почуття рольової ідентичності, що вбирає в себе систему актуальних рольових ідентифікацій, досвід, отриманий на попередніх етапах становлення, синтезує його і стає базою для подальшого розвитку особистості дорослої людини. Досліджено, що з віком діти починають краще ідентифікувати емоції, в підлітковому віці межі "емоційних" понять стають чіткішими: так, маленькі діти застосовують один і той же термін для позначення більш широкого кола емоційних явищ, ніж більш старші діти. Словник емоцій підлітків стає значно ширшим у міру дорослішання, збільшуються числа параметрів, за якими розрізняються емоції.

У цей період відбувається відкритість підлітків соціальному досвіду, засвоєння соціально-нормативних шаблонів поведінки та оцінки інших людей, загальне бачення школярів активної комунікації з однолітками.

У підлітковому віці емоційний інтелект ще продовжує формуватися. Підлітки переживають різноманітні життєві події більш сильніше, ніж діти та дорослі.

Мета статті - вивчити динаміку розвитку емоційного інтелекту учнів підліткового віку у процесі навчання, обґрунтувати програму психологічного супроводу розвитку емоційного інтелекту у підлітків.

Виклад основного матеріалу. Питання сутності емоційного інтелекту та його взаємозв'язок з успішністю в житті сприяли дослідження, які відображені в теорії емоційно-інтелектуальних здібностей Дж. Майера, П. Саловея, Д. Карузо; теорії емоційної компетентності Д. Гоулмена; некогнітивної теорії емоційного інтелекту Р. Бар-Она; двокомпонентної теорії емоційного інтелекту Д. Люсина. Спільним для даних теорій є підсумовуванням, що емоційним інтелектом, є сукупність умінь та навичок розуміти і управляти власними емоціями та інших людей.

У зарубіжній та у вітчизняній психології під емоціями здебільшого розглядають "особливий тип знання", який сприяв виникненню поняття емоційного інтелекту. Також перед дослідниками постало питання, з яких структурних елементів складається емоційний інтелект. Підсумком було висунуто наступні важливих визначення EQ:

- здатність діяти з внутрішнім середовищем своїх бажань та почуттів;

- здатність розуміти відносини особистості, що проявляються в емоціях, і керувати емоційною сферою, застосувавши інтелектуальний аналіз і синтез;

- сукупність емоційних, особистих і соціальних здібностей, які впливають на загальну здатність кого-небудь ефективно справлятися з вимогами і навантаженням навколишнього середовища.

Дослідження вчених довели, що найважливішим психологічним новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості, яка, згідно з позицією багатьох науковців, характеризується насамперед виникненням почуття дорослості. Саме воно, очевидно, й зумовлює особливості емоційної поведінки підлітка в цей період розвитку. Діти підліткового віку вимагають поваги до власної особистості, рівності з дорослими та визнання своєї індивідуальності. У підлітковому віці напружено формується самооцінка, розвивається особистісна рефлексія: підліток прагне пізнати свою індивідуальність та свій внутрішній світ, зрозуміти, яким він є і яким він хотів би бути. У цей період зростає необхідність розуміння емоцій інших людей та управління ними, так як провідною діяльністю стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками. Підлітки прагнуть емпатійно взаємодіяти з товаришами, успішно налагоджувати емоційні зв'язки (контакти), вони мають відчувати прийнятість іншими людьми [1] .

Науковці - К. Ізард, В. Куніцина, В. Лабунська - стверджують, що в "перехідному віці" збільшується кількість емоціогенних об'єктів, які мають переважно соціальний характер, отож, знання про емоції стають усе більше опосередкованими. Водночас покращується вербальне вираження емоцій порівняно з молодшим шкільним віком [2] .

Учена Ю. Давидова, також досліджувала особливості розвитку емоційного інтелекту в підлітковому періоді. Вченою було зазначено, що в "переломному віці" емоційний інтелект має складну структуру, у якій можна виділити два фактори: зовнішній аспект ("розуміння емоцій") і внутрішній аспект ("емоційна саморегуляція"). Основними функціями емоційного інтелекту, за Ю. Давидовою, є забезпечення успішності діяльності та гармонізація процесів внутрішньо-особистісної та міжособистісної взаємодії. Також вчена вважає, що існують статево-рольові відмінності емоційного інтелекту, які пов'язані із соціальними ролями, груповими очікуваннями, соціальними нормами та гендерними установками. Дослідниця доводить, що загальний показник емоційного інтелекту в дівчат вищий, ніж у хлопців, до того ж, ця відмінність спостерігається протягом усього підліткового віку. Це пов'язано, на думку вченої, з тим, що в дівчат краще розвитий зовнішній аспектр емоційного інтелекту, зокрема, емпатія, емоційна обізнаність, та розпізнавання емоцій інших людей [2] .

У працях О. Власової досліджено, що для молодших підлітків поряд із емпатійними властивостями провідними емоційними здібностями є здатність до системної ідентифікації емоційної експресії людини, яка пов'язана з індивідуальною соціальною активністю, набуттям здатності до соціально адаптивної поведінки в емоційно напружених ситуаціях. При цьому встановлено, що до кінця підліткового віку розвиток цієї емоційно-когнітивної здібності фактично досягає середніх нормативних показників дорослої людини.

У старшому підлітковому віці О. Власовою зафіксовано становлення окремих механізмів емоційного самоусвідомлення, зокрема найбільші результати розвитку виявлено в показниках розрізнення й диференціації емоцій. При цьому дівчатка активніше за хлопців виражають емоції, краще розпізнають їх за виразом обличчя, проте хлопці продуктивніше керують емоціями, приймаючи за них відповідальність [3] .

Феномен емоційної зрілості в підлітковому віці вивчала І. Павлова. Дослідниця пов'язує цей феномен з розвитком емоційної сфери особистості, що виражається в адекватності емоційного реагування в певних соціокультурних умовах.

У структурі емоційної зрілості І. Павлова виокремлює такі компоненти: емоційну експресивність, емпатію, емоційну саморегуляцію. Зроблені вченою емпіричні дослідження, дають змогу стверджувати, що у віці 13 - 14 років суттєво покращується здатність керування підлітками власними емоціями, а в період 14 - 15 років - підвищується рівень довільності вираження емоцій у спілкуванні. Визначено статеві відмінності у вияві ознак емоційної зрілості: у дівчат найбільш активно формуються співчуття і співпереживання, розуміння емоційного стану та мотивів поведінки партнера в процесі спілкування, у хлопців - регуляція власними емоціями [4].

Проаналізувавши результати психологічних досліджень щодо особливостей розвитку емоційного інтелекту, в підлітковому віці, можемо стверджувати, що в підлітковий період відбувається подальше становлення феномена емоційної зрілості, відмічаються кількісні та якісні зміни, статеві відмінності в його розвитку, що мають і позитивний, і негативний характер.

Таким чином до емоційного інтелекту підлітка входять наступні здібності: вірна оцінка своїх емоцій, мотивацій, намічених планів; вміння контролювати емоційні стани та імпульси; співпереживання оточенню, розуміння чужих емоційних переживань; вміння налагоджувати взаємні конструктивні відношення.

Розвиток емоційний інтелекту проходить у декілька важливих етапів. Перш за все, особистості важливо усвідомлювати свої емоції, розуміти, що і як вона переживає. Далі важливо навчитися управляти власними емоціями, визначати причину та корінь переживань. Наступний етап передбачає зчитування і усвідомлення того, що переживають і відчувають оточуючі. І на завершальному етапі важливо навчитися управляти емоціями інших людей завдяки власній емпатії, соціальній чуйності, вмінні цілеспрямовано впливати на людину.

Емоційний інтелект включає у себе два важливі компоненти. Внутрішньо-особистісний компонент характеризується такими складовими як: самооцінка, оптимізм, упевненість у собі, гнучкість, відповідальність.

Міжособистісний компонент включає толерантність, здатність розуміти в якому стані або ситуації знаходиться інша людина, відкритість, діалогічність, вміння легко налагоджувати відносини із людьми.

На сьогоднішній час вчених цікавить питання формування емоційного інтелекту в онтогенезі, адже емоційна сфера зазнає значних змін у ході дорослішання людини. Підлітковий вік є найбільш цікавим, адже це перехідний період між дитинством та дорослістю. Період, який найбільш складний не лише для взаємодії з оточуючими, а й для самої особистості.

Здійснення психолого-педагогічного супроводу розвитку емоційного інтелекту підлітків у навчальному середовищі здійснюється шляхом виявлення закономірностей творчого потенціалу дітей (з урахуванням їх вікових особливостей) та створення умов (загальні, навчальні, розвивальні та виховні принципи, освітні технології) для розвитку цього потенціалу.

Основною метою психологічного супроводу розвитку особистості, зокрема й у підлітковому віці, є активізація власних ресурсів розвитку та запуск механізмів саморозвитку особистості при вирішенні різноманітних перешкод у житті особистості. Психологічний супровід здійснюється при врахуванні дотриманні таких принципів: - слідування за природним розвитком дитини на даному віковому етапі онтогенезу, спирання на ті особистісні досягнення, які дійсно є у дитини; - створення сприятливого соціально- педагогічного середовища умов для особистісного розвитку та навчання дитини; - забезпечення умов для самостійного творчого освоєння дітьми їх відношень зі світом та самим собою, для здійснення кожною дитиною свого вибору, допомога у прийнятті нею відповідальності за власне життя; - здійснення психологічного впливу на дітей через педагога та традиційні шкільні форми учбової та виховної взаємодії.

Психологічний супровід, як засіб розвитку емоційного інтелекту підлітків, передбачає: підтримку у самовизначенні та саморозвитку учнів; створення дружньої атмосфери у класі; допомогу в налагодженні сприятливих відносин з однолітками та батьками; пошуки та розвиток індивідуальних здібностей особистості; навчання техніків володіння власними емоційними станами; підвищення самоповаги; профілактику асоціальної поведінки; пошуки вміння існування в суспільстві; інформаційну підтримку та роз'яснення різних життєвих обставин [4] .

Для проведення емпіричного дослідження емоційного інтелекту в підлітків, нами було використано наступні методики:

1. Методика "Тест на визначення рівня емоційного інтелекту" (Н.Холла) [5].

2. Методика "Опитувальник емоційного інтелекту "ЕмІн" Д.Люсіна"[6].

3. Методика "Детальний тест на емоційний інтелект IDR-GEIT"[7].

У дослідженні взяли участь 30 респондентів: учні підліткового віку шостого класу. Після проведення емпіричного дослідження нами проаналізовані та узагальнені результати за всіма трьома методиками.

Методика Н. Холла "Тест на визначення рівня емоційного інтелекту" [5] призначена для виявлення здібності особистості розуміти відносини, що представлені в емоціях, та керувати своєю емоційною сферою на основі прийняття рішень. Аналіз результатів за цією методикою представлено в Рис. 2.1.

Рис. 2.1 Кількісні показники за методикою Н.Холла "Визначення рівня емоційного інтелекту"

Згідно з результатами дослідження за вказаною методикою констатовано, що 10 % учнів класу (3 підлітки) мають високий рівень емоційного інтелекту. Підлітки володіють гнучким набором навичок, які можна набути і вдосконалювати за допомогою постійної практики; 27 % (8 підлітків) це середній рівень. Ці діти прагнуть до розуміння себе і людей, які їх оточують, докладають зусиль бути емоційно обізнаними, здатні до емпатії,

вирішують поставлені цілі, хочуть досягати успіхів, відчувають потребу в соціальній взаємодії; 63 % (19 підлітків) відповідають низькому рівню емоційного інтелекту. Більшість підлітків не можуть чітко розпізнавати та назвати емоції, які вони переживають в різні моменти свого життя, ідентифікувати емоції; ефективно управляти своїм внутрішнім станом. Підлітки не розрізняють емоції людей, що їх оточують, та не можуть усвідомити динаміку змін їхніх емоційних станів.

Таким чином, підсумовуючи результати дослідження за методикою Н. Холла "Тест на визначення рівня емоційного інтелекту", можемо стверджувати, що складові емоційного інтелекту, що потребують впливу - управління своїми емоціями, самомотивація та емпатія.

Результати проведеного дослідження за методикою "Опитувальник емоційного інтелекту "ЕмІн" за Д. Люсином" [6] представлені на Рис. 2.2.

Рис. 2.2 Кількісні показники емоційного інтелекту підлітків за методикою ЕмІн Д. Люсина

Згідно вищенаведених даних за методикою "Емін" (Люсина) можемо зробити наступні висновки. Методика "Опитувальник емоційного інтелекту "ЕмІн" Д.Люсіна" відображає міжособистісний інтелект (МЕІ) та внутрішньо- особистісний емоційний інтелект (ВЕІ). Міжособистісний інтелект в учнів, що відповідають середньому рівню дає змогу зрозуміти, що підлітки не завжди можуть розпізнати емоцію оточуючих, ідентифікувати її, контролювати інтенсивність емоцій інших людей. Міжособистісний інтелект в учнів високого рівня, свідчить про розуміння ними емоційного переживання іншої людини, підліткам легко розпізнати, яку емоцію відчуває інша людина і знайти для неї вербальне вираження. Міжособистісний інтелект в підлітків класу з дуже низьким рівнем говорить, що у цих підлітків немає здатності розпізнавати емоції в інших та виявляти причини їх виникнення.

Внутрішньо-особистісний емоційний інтелект (ВЕІ) у підлітків дуже низького та низького рівня, означає, що підлітки не здатні до усвідомлення власних емоцій, їх розпізнавання та ідентифікації, а також розуміння причин виникнення у себе тієї чи іншої емоції, не здатні до вербального опису. У підлітків класу з середніми показниками внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту, свідчить про рідкісні прояви уваги до свого емоційного світу. Високий рівень внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту проявили підлітки, які мають здатність розпізнавання, розуміння та диференціювання емоційного переживання у себе, а також здатності знайти йому тлумачення, розуміти причини його виникнення та наслідки, до яких пережиті емоції привести. Вміння контролювати внутрішні спонукання до зовнішнього прояву емоцій, яке ще називають "контроль експресії" (ВЕ) має своє вагоме значення у емоційній компетентності. Цей показник у підлітків відповідає низькому значенню. Зовнішнє вираження емоційних переживань підлітків, яке виражається через невербальне спілкування також має розвиватися для контролю експресії. Показник розуміння своїх та чужих емоцій (РЕ) і показник управління своїми та чужими емоціями (УЕ) мають дуже низьке та низьке значення. Ознайомлюючись з результатами дослідження за методикою "Опитувальник емоційного інтелекту "ЕмІн" Д. Люсина" ми можемо зробити висновок, що особливої уваги, розвитку потребують такі складові емоційного інтелекту як: розуміння та управління своїх та чужих емоцій.

Наступна методика емпіричного дослідження "Детальний тест на емоційний інтелект IDR-GEIT" [7]. Ця методика відображає різні складники емоційного інтелекту.

Результати емпіричного дослідження даної методики представимо на Рис. 2.3, яка показує середнє значення складників емоційного інтелекту підлітків, наших досліджуваних.

Рис. 2.3 Кількісні показники складників емоційного інтелекту за методикою визначення емоційного інтелекту Теста IDR-EIT

Відповідно до результатів дослідження за методикою "Детальний тест на емоційний інтелект IDR-GEIT", всі складові емоційного інтелекту відповідають середньому рівню, тобто, безперечно, потребують психологічного супроводу, який сприяє найбільш повному розвитку інтелектуального, особистісного та творчого потенціалу кожного з підлітків. Особливої уваги потребують наступні складові емоційного інтелекту: емпатія, вираження емоцій, контроль імпульсів, самоповага, вирішення проблем, саморегуляція, соціальна відповідальність, стресостійкість, оптимізм та самоствердження.

За методикою "Детальний тест на емоційний інтелект IDR-GEIT" найвищий показник у "Міжособистісних стосунках", найнижчий показник в "Контроль імпульсів". Кожен з складових емоційного інтелекту (самоствердження, адаптивність, вираження емоцій, емоційне сприйняття, контроль імпульсів, вирішення проблем, соціальна відповідальність, саморегуляція, міжособистісні стосунки, самоповага, стресостійкість, задоволення від життя, емпатія, самомотивація, оптимізм) відповідають середньому рівню, що дає змогу стверджувати про важливість розвитку емоційного інтелекту в підлітків, особливо в їх перехідний період, коли підлітки прагнуть знайти себе в соціумі та розібратися в своєму внутрішньому світі.

Висновки

Отже, провівши аналіз емпіричного дослідження за всіма трьома методиками, ми можемо підтвердити, що емоційний інтелект підлітків потребує додаткового впливу, додаткової роботи з метою гармонізації їх психічного життя, адаптації до соціального оточення, і не тільки. Для цього нами було створено програму психологічного супроводу розвитку емоційного інтелекту підлітків.

На сьогоднішній час вчених цікавить питання формування емоційного інтелекту в онтогенезі, адже емоційна сфера зазнає значних змін у ході дорослішання людини. Підлітковий вік є найбільш цікавим, адже це перехідний період між дитинством та дорослістю. Період, який найбільш складний не лише для взаємодії з оточуючими, а й для самої особистості.

У програмі психологічного супроводу розвитку емоційного інтелекту підлітків обов'язково мають бути підібрані вправи та техніки, які сприяють підвищенню вмінь управління своїми та чужими емоціями та розвитку індивідуальних особливостей підлітків. Розуміння своїх внутрішніх станів сприяє кращому розумінню емоцій оточуючих людей, що в подальшому покращить вміння управління чужими емоціями.

Література

1. Шпак М.М. Особливості розвитку емоційного інтелекту в підлітковому віці // Психологічні науки. 2016. Вип.5. Том 2. С. 80-84.

2. Ю. Конопліцька, О. Ставицька. Особливості розвитку емоційного інтелекту у підлітковому віці. Збірник наукових праць РДГУ. 2018. Вип.11. С.70-74.

3. Власова О.І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку. Київ. ВПЦ "Київський університет", 2005. 308с.

4. Павлова І.Г. Становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці: автореф., дис. ... канд. психолог. наук: 19.00.07/ І.Г.Павлова. Одеса, 2005. С.19.

5. https://psycabi.net/testy/21 -emotsionalnyj -intellekt-eq

6. Яцюк М. Емоційний інтелект особистості (на хвилі Нової української школи): Навчально-методичний посібник. Вінниця. Вид-во "Діло", 2019.105с.

7. https://www.idrlabs.com/ua/global-eq/test.php

8. References:

9. Shpak M.M.(2016) Osoblyvosti rozvytku emotsiinoho intelektu v pidlitkovomu vitsi [Features of the development of emotional intelligence in adolescence] // Psykholohichni nauky. Vyp.5. Tom 2. S. 80-84. [inUkrainian].

10. Yu. Konoplitska, O. Stavytska. (2018) Osoblyvosti rozvytku emotsiinoho intelektu u pidlitkovomu vitsi.[Features of the development of emotional intelligence in adolescence] Zbirnyk naukovykhpratsRDHU. Vyp.11. S.70-74 [inUkrainian].

11. Vlasova O.I. (2005) Psykholohiia sotsialnykh zdibnostei: struktura, dynamika, chynnyky rozvytku[Psychology of social abilities: structure, dynamics, development factors.]. Kyiv. VPTs "Kyivskyi universytet" [inUkrainian].

12. Pavlova I.H. (2005) Stanovlennia emotsiinoi zrilosti v pidlitkovomu ta yunatskomu vitsi[Development of emotional maturity in adolescence and young adulthood:]: avtoref., dys. ... kand. psykholoh. nauk: 19.00.07/ I.H. Pavlova. Odesa [inUkrainian].

13. https://psycabi.net/testy/21-emotsionalnyj-intellekt-eq [inUkrainian].

14. Yatsiuk M. (2019) Emotsiinyi intelekt osobystosti (na khvyli Novoi ukrainskoi shkoly)[ Emotional intelligence of the individual (on the wave of the New Ukrainian school)]: Navchalno- metodychnyiposibnyk. Vinnytsia. Vyd-vo "Dilo"[inUkrainian|.

15. https://www.idrlabs.com/ua/global-eq/test.php [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru