Підвищення витривалості військовослужбовця в реаліях сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Кафедра фізичної підготовки та особистої безпеки

Підвищення витривалості військовослужбовця в реаліях сьогодення

Роман Ковальчук,

кандидат психологічних наук, доцент

Агата Савіна, курсантка

Статтю присвячено актуальній проблемі підвищення витривалості військовослужбовців у сучасних умовах. Наше дослідження вказує на ключову роль витривалості у підготовці військових для успішного та своєчасного виконання завдань у військовому середовищі. У статті висвітлено комплексні підходи до фізичної підготовки військовослужбовців, що враховують їхні індивідуальні характеристики, до виконання завдань, а також вікові особливості та стан здоров'я. Це допомагає досягти необхідного рівня витривалості. Паралельно з фізичною підготовкою акцентується на важливості розвитку психологічної стійкості, вольових якостей та мотивації військових, необхідних для підготовки до стресових, непередбачуваних ситуацій у військовій діяльності. У зв'язку з постійним розвитком військових технологій та змінними вимогами до бойової підготовки є необхідність подальших досліджень у сфері підвищення витривалості військовослужбовців, їх психологічній стійкості та готовності до дій. Особливу увагу має бути приділено адаптації програм підготовки до конкретних умов та специфіки військової діяльності. Створення і впровадження інноваційних методик, які поєднують фізичну та психологічну компоненти, має великий потенціал для покращення підготовки військовослужбовців до сучасних викликів та якість виконання поставлених завдань. Адаптація програм підготовки до особливостей захворювань та обмежень допомагає досягнути ефективності тренувань, кількості їх повторень та уникнути можливих травм. Оптимальне поєднання фізичної витривалості та психологічної стійкості є важливим аспектом успішної військової діяльності. Ця стаття може бути корисною бійцями та їх командирами для створення стратегії виховання витривалості чи корегування вже наявної. Подальші дослідження у цій сфері сприятимуть удосконаленню методів підготовки військовослужбовців та забезпечать їхню готовність до викликів сучасності або дій у разі різкої зміни обстановки.

Ключові слова: витривалість; військовослужбовці; фізична підготовка; стомлення; засіб; психологічна витривалість; мотивація; індивідуальні особливості.

Kovalchuk R., Savina A.

Increasing the endurance of a serviceman in today's realities

The article is devoted to the urgent problem of increasing the endurance of military personnel in modern conditions. Our research indicates the key role of endurance in preparing military personnel for successful and timely performance of tasks in a military environment. The article highlights comprehensive approaches to physical training of servicemen that take into account their individual characteristics for performing tasks, as well as age and health. This helps to achieve the required level of endurance. Along with physical training, attention is focused on the importance of developing psychological resilience, willpower and motivation of the military. These are necessary to prepare for stressful, unpredictable situations in military activities. Due to the constant development of military technologies and changing requirements for combat training, there is a need for further research in the field of increasing the endurance of military personnel, their psychological stability and readiness for action. Particular attention should be paid to the adaptation of training programs to specific conditions and the specifics of military activities. The development and implementation of innovative methods that combine physical and psychological components has great potential to improve the preparation of military personnel for modern challenges and the quality of their performance. Adaptation of training programs to the specifics of diseases and limitations helps to achieve training efficiency, the number of repetitions, and avoid possible injuries. The optimal combination of physical endurance and psychological resilience is an important aspect of successful military performance. This article may be useful for soldiers and their commanders to create a strategy for endurance training or to adjust an existing one. Further research in this area will help improve the methods of training military personnel and ensure their readiness for the challenges of our time, or their actions in the event of a sharp change in the situation.

Keywords: endurance; military personnel; physical training; fatigue; means; psychological endurance; motivation; individual characteristics.

Вступ

Однією з найважливіших якостей для військовослужбовців є витривалість, яка допомагає їм долати важкі умови військової діяльності. Ця якість дозволяє збільшити функціональні можливості організму й успішно виконувати бойові завдання. Вона також сприяє адаптації організму до вимог військової служби, підвищує стійкість до негативних кліматичних умов, стресу та нервового напруження. Фізична підготовка військових має бути спрямована на підвищення витривалості організму та функціональних можливостей серцево-судинної системи. Це має велике значення для професійної діяльності, оскільки силова витривалість допомагає забезпечити ефективність виконання завдань у будь-яких умовах.

На сьогодні вимоги до фізичної готовності військових стали вищими, але їхня фізична витривалість залишається низькою. Саме тому розвиток цієї якості є надзвичайно актуальним завданням. Фізична витривалість має захисний ефект під час виникнення раптового напруження в організмі, особливо в серцево-судинній системі. Забезпечення здоров'я та професійного довголіття військових також пов'язане з їхньою фізичною витривалістю. Ця якість допомагає підтримувати оптимальний стан організму та збільшує їхню здатність впоратися з віковими змінами. Розвиток витривалості є ключовим завданням для військовослужбовців. Вона допомагає їм подолати важкі умови служби, забезпечує ефективність діяльності та сприяє збереженню здоров'я на тривалий термін.

Постановка проблеми. У сучасних умовах глибоких і швидкоплинних змін, що характеризують сучасне суспільство, військовослужбовці стикаються з новими складними завданнями. Сучасні воєнні дії, неодноразові зіткнення з терористичними нападами та гібридною війною змінили ситуацію у сфері безпеки. Вимоги до військовослужбовців нині містять не лише відмінну фізичну підготовку, а й навички оперативного мислення, здатність адаптуватися до різнопланових викликів і ефективно реагувати в умовах надзвичайних ситуацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За сучасних геополітич- них змін, розвитку новітніх технологій та змін у характері військових конфліктів витривалість військовослужбовців є ключовою складовою успішної військової діяльності. Учені активно працюють над з'ясуванням методів і стратегій, які сприяють підвищенню витривалості військовослужбовців. Наше дослідження базується на роботах таких учених, як Л. Т. Котляренко, С. В. Романчук, Є. Н. Приступа, М. В. Корчагін, Н. В. Чепелєва, що зробили важливий внесок у визначення комплексної фізичної підготовки військовослужбовців. Зокрема С. В. Романчук та Є. Н. Приступа стверджують, що високий рівень військової підготовки бійців залежить від військово-прикладних видів спорту. Однак сутність витривалості військовослужбовців в умовах воєнних дій сьогодення потребує більш детального визначення.

Мета статті полягає в аналізі й обговоренні методів підвищення витривалості військовослужбовців в умовах сучасності. Робота спрямована на розкриття сутності цієї проблеми, огляд сучасних викликів, які ставлять під загрозу фізичне та психічне здоров'я військовослужбовців, а також дослідження найефективніших практик і підходів, що допомагають зберегти і поліпшити їхню витривалість.

Результати дослідження

Військовослужбовці повинні мати здатність подолати втому та тривалий час виконувати свої військово-професійні завдання, зберігаючи ефективність та боєздатність. Витривалість є критично важливою фізичною якістю для військовослужбовців.

Досвід воєнних конфліктів підтверджує, що військові часто змушені проводити тривалий час в інтенсивних бойових діях, особливо ночами. Це призводить до підвищеної втоми, що негативно впливає на боєготовність.

Стомлення може спричинятися інтенсивною фізичною або розумовою роботою, що тимчасово знижує оперативну працездатність організму [1]. Різні види навантажень, яких військовослужбовці зазнають під час навчальних занять, військово-професійної та повсякденної діяльності, можуть викликати такі типи стомлення:

розумове - пов'язане з інтелектуальною діяльністю, наприклад, швидким вирішенням тактичних завдані;

емоційне - що виникає через монотонну рутинну роботу або сильні емоційні переживання;

сенсорне - викликане напруженою роботою аналізаторів (наприклад, очей під час стрільби);

фізичне - спричинене тривалою або інтенсивною м'язовою роботою.

Ці аспекти доводять важливість розвитку військовослужбовцями фізичної витривалості для збереження боєздатності й ефективності в умовах військової діяльності.

Оцінка стану та рівня витривалості передбачає використання різноманітних показників, що вибираються залежно від характеру конкретної діяльності, для якої вимірюється витривалість. Один із обов'язкових параметрів вимірювання - це час, у межах якого відбувається діяльність. Водночас методика оцінювання може змінюватися залежно від завдань.

У циклічних вправах, спрямованих на подолання відстані, оцінюється мінімальний час, за який військовослужбовцю вдається подолати задану відстань (наприклад, 1 000 м або 2 000 м). Також розглядається загальна протяжність дистанції, яку він може подолати за визначений час (наприклад, 3 000 м, 5 000 м або марш-кидки).

У вправах, що повторюються циклічно або комбіновано, визначається сумарна кількість повторень або рухів, яку військовослужбовці можуть виконати за визначений проміжок часу (наприклад, 20-30 хвилин бігу під час кругового тренування) [2].

У випадку зі складно організованими формами діяльності, такими як єдиноборства, оцінюється ступінь збереження рухової активності та її різноманітність протягом заданого періоду часу. Це може бути аналіз ефективних атак і оборонних дій під час спарингу.

Оцінка також стосується стабільності технічно правильного виконання дій, де враховується відсутність або мінімальна кількість порушень техніки в конкретних умовах.

Цей підхід дозволяє належним чином оцінити витривалість військовослужбовців залежно від їхнього виду діяльності та специфіки завдань.

Поза оцінкою зовнішніх показників витривалості обґрунтоване розуміння її потребує інформації про стан функціональних можливостей організму, які обмежують тривалість військово-професійної діяльності в різних умовах. Ці дані зазвичай отримують за допомогою спеціалізованих методик оцінювання ключових факторів, що впливають на витривалість військовослужбовців.

Один з аспектів, що важливо враховувати, оцінюючи витривалість військовослужбовців, - це структура м'язів. Аналіз будови м'язової системи дозволяє зрозуміти їхні потенційні можливості для тривалої фізичної активності. Важливими для забезпечення ефективності рухів та уникнення надмірного напруження під час тривалої діяльності є внутрішньом'язова і міжм'язова координація [3]. Це ключовий фактор у дотриманні оптимальних рухових схем і спрямованості зусиль.

Оцінка продуктивності роботи серцево-судинної, дихальної і нервової систем відіграє важливу роль у розумінні того, як організм генерує та транспортує кисень і поживні речовини під час тривалої діяльності. Це адаптація до збільшеної потреби в кисні та ефективне використання енергії. Для належного розуміння можливостей витривалості також важливо визначити запаси енергоматеріалів в організмі, зокрема рівень глікогену та інших енергетичних резервів, що допомагає зрозуміти, наскільки довго може тривати активна діяльність без втрати ефективності.

Однак витривалість не є єдиним фактором. Рівень розвитку фізичних якостей, таких як сила, швидкість та гнучкість, також має значення для загальної фізичної готовності військовослужбовців.

Урахування технічної та тактичної економічності рухової діяльності є важливим елементом. Оцінка ефективності рухів та їх впливу на загальну витривалість допомагає зрозуміти, як розподілити зусилля під час військових операцій чи тренувань для досягнення оптимальних результатів. Слабко розвинуті рухові якості можуть призвести до зниження продуктивності особового складу та нездатності до повного виконання завдань, а це може вплинути на готовність підрозділів і частин до дій та навіть загрожувати їх боєздатності.

Відмінний рівень сформованості військово-прикладних рухових навичок є результатом відповідної фізичної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України. Якість цих навичок визначається рівнем фізичної підготовки кожного військовослужбовця [4].

Ефективна фізична підготовка військовослужбовців передбачає використання військово-прикладних видів спорту, які сприяють підвищенню загального рівня фізичної готовності та формуванню військово-прикладних навичок. Ці види спорту виконують подвійне завдання: з одного боку, вони забезпечують високий фізичний стан військовослужбовців, а з другого, - формують необхідні вміння та навички для ефективних дій у сучасних бойових умовах.

Наукові дослідження вчених С. В. Романчука та Є. Н. Приступи, доводять ефективність військово-прикладних видів спорту у формуванні готовності військовослужбовців до бойових дій. Дослідники зазначають, що такі види спорту особливо позитивно впливають на вольові й емоційні якості військових. Особливо важливими для бойових ситуацій є такі вольові якості, як сміливість, рішучість, ініціативність, винахідливість, наполегливість тощо. Вони допомагають зберегти ефективність та стійкість у небезпечних умовах [5], [6].

У формуванні військової витривалості існує поняття “засіб”. Він у фізичній підготовці стосується спеціальних прийомів чи дій, які застосовуються з певною метою для досягнення конкретних результатів. У багатьох випадках для досягнення поставленої мети може бути використано кілька різних засобів, водночас їхня ефективність та вплив на результат може відрізнятися.

Засоби підвищення витривалості можуть бути поділені на різні групи, кожна з яких має свої особливості та педагогічні можливості для досягнення цілей фізичної підготовки [7]. Наприклад, засобами для збільшення силової витривалості є фізичні вправи, а внесок оздо- ровлювальних факторів природи може бути менш помітним, хоча цей фактор теж важливий.

Для незагартованих військовослужбовців особливо важливо забезпечити міцний імунітет, адже часті захворювання спричинюватимуть пропуски в навчальних заняттях, що також може вплинути на досягнення кінцевих результатів фізичної підготовки.

На початку фізичної підготовки важливу роль відіграють розділи прискореного пересування та легкої атлетики. Ці заняття спрямовані на розвиток загальної та швидкісної витривалості, удосконалення дій у складі підрозділів та виховання вольових якостей. Здійснюються вони на стадіоні, рівних майданчиках та на пересіченій місцевості [8]. Гімнастика та атлетична підготовка спрямовані на розвиток сили, силової витривалості, координаційної витривалості, спритності, стійкості до навантажень та виховання вольових якостей. Вони проводяться на спеціально обладнаних майданчиках та у спортивних залах.

Лижна підготовка є неодмінною складовою фізичної підготовки військовослужбовців. Заняття з лижної підготовки націлені на розвиток навичок пересування на лижах, удосконалення витривалості, підтримку тонусу м'язів та розвиток вольових якостей.

Подолання перешкод і кидання гранат передбачають комплекс військово-прикладних вправ, спрямованих на формування навичок подолання перешкод, правильного кидання гранат та виконання спеціальних прийомів. Заняття проводяться на спеціально обладнаних ділянках з перешкодами та мішенями.

Військово-прикладне плавання та веслування відіграють важливу роль у формуванні витривалості військовослужбовців. Заняття з цих розділів спрямовані на навчання військово-прикладного плавання, розвиток витривалості м'язів усього тіла та вольових якостей бійців. Вони проводяться на спеціально обладнаних водоймах та басейнах.

Рукопашний бій є важливим елементом фізичної підготовки для всіх військових. Заняття з рукопашного бою спрямовані на навчання навичок знищення чи захоплення противника, самозахисту, а також виховання впевненості та силу волі. Ці заняття сприяють розвитку швидкості, сили, загальної витривалості та спеціальних якостей.

Під час додаткових фізичних тренувань командири підрозділів мають дбати про індивідуальні та вікові особливості кожного військовослужбовця та розумно розподіляти навантаження, щоб уникнути перевтоми. Особливо важливо враховувати ці фактори під час вправ на витривалість. Крім того, необхідно проводити мотиваційну роботу з військовослужбовцями. Фахівець з фізичної підготовки та спорту може провести спеціальне лекційне заняття для командирів підрозділів, де буде наголошено на користь і ефективність вправ на витривалість.

Відсутність віддачі військовослужбовців під час супутніх фізичних тренувань призводить до зниження ефективності вправ на витривалість і може навіть спричинити непритомність чи нещасні випадки. Невірне виконання комплексу вправ, як правило, супроводжується порушеннями техніки безпеки. Тому забезпечення належного рівня мотивації та дотримання правильної техніки виконання є ключовими аспектами під час додаткових фізичних тренувань, особливо тих, які спрямовані на розвиток витривалості.

Пріоритетність дотримання індивідуальних можливостей, розподіл навантаження та врахування безпеки на тренуваннях є основою досягнення позитивних результатів у тренувальному процесі.

Розвиток витривалості має як фізичний, так і психологічний аспекти, а їх взаємодія дає бажаний результат, навіть якщо спочатку розвивається лише один з них. Організм людини є цілісною системою, і функціонування психіки та фізіології пов'язані між собою. Отже, для розвитку фізичної витривалості необхідно мати терпіння та наполегливість, що вимагає високого рівня психологічної стійкості. Зворотно підвищення психологічної стійкості залежить від ефективного функціонування фізіологічних систем.

Основні компоненти психічної витривалості, що визначають її формування, - це тип темпераменту, вольові якості особистості та мотивація. Різний тип темпераменту впливає на функціонування нервової системи та психофізіологічні процеси, які визначають витривалість, стиль дій та швидкість реакцій. Тест Є. Ільїна використовується для вимірювання сили нервової системи, яка є показником працездатності нервових клітин. Вольові якості військовослужбовців впливають на регуляцію емоцій і допомагають контролювати їх під час тренувань та дій у небезпечних ситуаціях. Вони також відіграють роль у подоланні труднощів та збереженні високого рівня ефективності [9].

Мотивація є ключовим фактором, що спонукає військовослужбовця до вдосконалення та тривалої діяльності. Визначені мета, бажання досягнення та розуміння необхідності конкретних дій викликають наполегливість і самовіддачу у тренуваннях. Це відображається в активності, дисциплінованості та результативності в роботі, що є надто важливими для розвитку високого рівня психічної і фізичної витривалості. Взаємозв'язок фізичного та психологічного аспектів розвитку витривалості підкреслює важливість гармонійного підходу до тренувань та психологічної підготовки військовослужбовців.

Військово-прикладні види спорту та тренування є ефективними інструментами для досягнення цієї мети. Вони сприяють розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовки, формуванню вольових якостей, наполегливості та стійкості до стресових ситуацій.

Однак успішне підвищення витривалості військовослужбовця вимагає комплексного підходу. Командири та фахівці з фізичної підготовки мають брати до уваги індивідуальні особливості кожного військового, враховувати його вікові характеристики та фізичний стан. Належне розподілення навантаження та дотримання техніки безпеки під час тренувань є не менш важливими аспектами.

Підвищення витривалості також має психологічний аспект. Розвиток вольових якостей, мотивації та психологічної стійкості сприяє забезпеченню ефективного функціонування військовослужбовців під час стресових ситуацій та тривалих дій.

У сучасному бойовому середовищі важливо мати військовослужбовців не лише з високою фізичною витривалістю, а й здатних контролювати свої емоції, зберігати спокій і приймати обґрунтовані рішення. Такий комплексний підхід до підвищення витривалості військовослужбовців відображає реалії військового середовища та сприяє забезпеченню їх готовності до викликів, що стоять перед сучасною армією.

Висновки та перспективи подальших досліджень

витривалість військовослужбовець

Підвищення витривалості є ключовим компонентом успішної підготовки військових до виконання завдань у військовому середовищі. Розробка та впровадження ефективних методів підвищення витривалості набули особливої актуальності в реаліях сьогодення.

Комплексні підходи до фізичної підготовки військовослужбовців ураховують їхні індивідуальні характеристики, вікові особливості та стан здоров'я. Завдяки цьому досягнення оптимального рівня витривалості стає реальним завданням. Паралельно з фізичною підготовкою акцентується розвиток психологічної стійкості, вольових якостей та мотивації військових. Це допомагає підготувати військовослужбовців до стресових ситуацій, які можуть виникнути у військовій діяльності.

Особливо важливо забезпечити адекватний рівень мотивації для занять фізичними вправами та тренуваннями. Це підвищує ефективність навчально-тренувального процесу і сприяє збереженню військовослужбовцями постійного інтересу до підвищення своєї витривалості.

З огляду на постійний розвиток військових технологій та змінні вимоги до бойової підготовки перспективами подальших наукових розвідок у сфері підвищення витривалості військовослужбовців є дослідження технологій фізичної та психологічної підготовки, адаптація їх до конкретних умов та специфіки військової діяльності. Окрім того, створення і впровадження інноваційних методик, які б раціонально поєднували фізичну та психологічну компоненти, має великий потенціал для подальшого покращення підготовки військовослужбовців до викликів, що стоять перед сучасними арміями.

Індивідуальний підхід до підвищення витривалості має бути розглянутий у контексті здоров'я та фізичних можливостей кожного військовослужбовця. Адаптація програм підготовки до специфіки захворювань та обмежень допоможе забезпечити ефективність тренувань і запобігти можливим травмам. Оптимальне поєднання фізичної витривалості та психологічної стійкості є важливим аспектом успішної військової діяльності. Подальші дослідження біомеханіки витривалості, психологічної стійкості, адаптації військовослужбовців до екстремальних умов у цьому контексті сприятимуть покращенню методів підготовки військовослужбовців та допоможуть забезпечити їхню готовність до викликів сучасності.

Список використаних джерел

1. Вербин Н. Б., Височіна Н. Л., Костів С. Ф. Витривалість військовослужбовців та методика її розвитку: навчально-методичний посібник / Київ: НУОУ, 2020. С. 55-70.

2. Фіногенов Ю. С. Методичні рекомендації з організації фізичної підготовки в особливий період / за ред. Ю. С. Фіногенова. Київ: НУОУ, 2015. С. 63-68.

3. Круцевич Т. Ю. Теорія і методика фізичного виховання: в 2 т. Київ: Олімпійська література, 2017. Т. 1. С. 122-127.

4. Романчук С. В. Фізичне виховання у військових підрозділах: навчальний посібник / за ред. Г. П. Грибана. Львів, 2014. С. 97-101.

5. Фіногенов Ю. С. Сучасні тенденції та перспективи розвитку спорту в Збройних Силах України на шляху Євроатлантичної інтеграції України: матеріали міжнар. науково-практичної конференції, Київ, 2017. С. 21-25.

6. Романчук С. В., Приступа Є. Н. Військові багатоборства та військово прикладні види спорту в системі підготовки фахівців Збройних Сил України: Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієн- ка. Серія: Фізичне виховання, спорт та здоров'я людини. 2017. № 5. С. 223-230.

7. Петрачков О. В. Фізична підготовка у військах: практичні рекомендації. Київ: НУОУ, 2017. С. 132-138.

8. Фіногенов Ю. С. Фізичне виховання та спеціальна фізична підготовка: навчальний посібник / за ред. Київ: НУОУ, 2012. С. 44-48.

9. Ганюкова І. Б. Виховання військовослужбовців Збройних Сил України на традиціях українського народу. Музейний збірник: збірник наукових праць. Київ: ІМФЕ, 2008. С. 41-43.

References

1. Verbyn N. B., Vysochina N. L., Kostiv S. F. (2020). Vytryvalist viiskovosluzh- bovtsiv ta metodyka yii rozvytku [Endurance of servicemen and methods of its development]. training-methodical manual. Kyiv: NUOU, pp. 55-70. [in Ukrainian]

2. Finogenov Y. S. (2015). Metodychni rekomendatsii z orhanizatsii fizychnoi pidhotovky v osoblyvyi period [Methodical recommendations for the organization of physical training in a special period]. Kyiv: NUOU, pp. 63-68. [in Ukrainian]

3. Krutsevych T. (2017). Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia [Theory and methods of physical education]. Kyiv: Т. 1., pp. 122-127. [in Ukrainian]

4. Romanchuk S. V. (2014). Fizychne vykhovannia u viiskovykh pidrozdilakh [Physical education in military units: textbook]. Lviv: edited by G. P. Griban, pp. 97-101. [in Ukrainian]

5. Finogenov Y. S. (2017). Suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku spor- tu v Zbroinykh Sylakh Ukrainy na shliakhu Yevroatlantychnoi intehratsii Ukrainy [Modern tendencies and prospects of development of sport in the Armed Forces of Ukraine on the way of Euro-Atlantic integration of Ukraine] Kyiv: materials of the international scientific and practical conference, pp. 21-25. [in Ukrainian]

6. Romanchuk S. V., Prystupa E. N. (2012). Viiskovi bahatoborstva ta viiskovo prykladni vydy sportu v systemi pidhotovky fakhivtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy [Military all-around and military applied sports in the system of training of specialists of the Armed Forces of Ukraine] Bulletin of Kamianets-Podilskyi, Ivan Ohienko National University. Series: Physical education, sport and human health no. 5, pp. 223-230. [in Ukrainian]

7. Petrachkov O. V. (2017). Fizychna pidhotovka u viiskakh. Praktychni re- komendatsii [Physical training in the troops. Practical recommendations]. Kyiv: Ivan Chernyakhovsky National University, pp. 132-138. [in Ukrainian]

8. Finogenov Y. S. (2012). Fizychne vykhovannia ta spetsialna fizychna pidhotovka [Physical education and special physical training]. Kyiv: NUOU, pp. 44-48. [in Ukrainian]

9. Ganyukova I. B. (2008). Vykhovannia viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh syl Ukrainy na tradytsiiakh ukrainskoho narodu [Education of the Armed Forces of Ukraine on the traditions of the Ukrainian people]. Kyiv: IMFE, pp. 41-43. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru