Теоретико-емпіричний аналіз проблеми емоційного вигорання психологів сектору оборони та безпеки України

Наявність ознак професійного вигорання у екстремальних психологів підтверджує проведене нами емпіричне дослідження серед психологів Збройних Сил України, Національної поліції, Національної гвардії України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому взяли участь 147 практичних психологів цих правоохоронних і воєнізованих структур з різних регіонів України. Дослідження проводилось шляхом протягом 2021-2022 років за питаннями стосовно особливостей і змісту професійної діяльності психологів за останні роки, їх особистісних психоемоційних та психофізіологічних станів, власних ставлень, поглядів сенсожиттєвих орієнтацій, продуктивності праці тощо.

За результатами дослідження встановлено, що серед досліджуваних - 18 % екстремальних психологів безпосередньо були учасниками бойових дій, де виконували обов'язки психолога за призначенням. 69 % психологів мали досвід психологічної роботи з різними категоріями комбатантів. Отже переважна більшість досліджуваних екстремальних психологів (87 %) за останні роки здійснювали заходи психологічної роботи (допомоги) комбатантам, як безпосередньо у зоні ведення бойових дій, так і після їх повернення до дому.

Серед значимих результатів дослідження виявлено, що 33 % психологів відчувають хронічну втому, пов'язуючи це зі своєю професійною діяльністю, вони зазначають, що мають нагальну потребу у відпочинку, але навіть коли на це є час, не можуть повноцінно відновитися. Більшість - 51% досліджуваних відмітили про регулярне фізичне нездужання останнім часом, втім пояснюючі це не тільки існуючою на той час пандемією на Covid-19, загостренням хронічних захворювань, застудою тощо, а й перевантаженнями на роботі, потребою іноді працювати на межі психофізичних сил. Крім цього, 25% досліджуваних зазначили про збільшення кількості помилок і вад під час виконання роботи, що зазвичай супроводжується втратою концентрації, збільшенням розсіяності і неуважності, зниженням пам'яті й уповільненням інших когнітивних здібностей.

Найбільш вражаючі данні виявлені стосовно суттєвого скорочення останнім часом соціально-комунікативних контактів у психологів, яких виявилося аж 53 %. У них відмічається зменшення кількості спілкування з поточним соціальним колом, відсутність нових знайомств та навмисна відмова від придбання нових, навіть корисних та перспективних, знайомств. У 27 % досліджуваних психологів відмічена переважання песимістичних настроїв та поява байдужості до багатьох сфер професійного та особистого життя. 14% респондентів-психологів засвідчили про втрату, або нерозуміння сенсу всього, що відбувається, розчарування у своїй професії, бажання повністю змінити напрямок діяльності.

Таким чином, аналіз та узагальнення отриманих даних, засвідчив, що більше половини (51%) досліджених екстремальних психологів виявили різні ознаки емоційного професійного вигорання, що виражається у хронічній втомі, частих фізичних нездужаннях внаслідок значних перевантажень на роботі, зниженні рівня ефективності та безпомилковості в роботі, скороченні соціально-комунікативних контактів, прояві песимістичних настроїв і байдужості, а також втраті сенсу життя і професійної діяльності. Слід зазначити, що майже чверть (23%) досліджуваних психологів сектору оборони і безпеки, виявили виражені ознаки синдрому емоційного вигорання і потребують психологічної допомоги та професійного психологічного втручання. До того ж, виявлено, що більшість з досліджуваних рідко використовують процедури запобіжного психічного самозбереження та відновлення як на рівні індивідуальної рефлексії, так і на рівні групових дебрифінгів для психологів, психотерапевтичних сеансів, тренінгів тощо.

Висновки

Підсумовуючі проведений теоретичний та емпіричний аналіз проблеми емоційного вигорання психологів сектору оборони і безпеки, слід зазначити, що проблематика емоційного вигорання сьогодні досить поширена у сучасних дослідженнях діяльності лікарів, соціальних працівників, педагогів та інших фахівців допоміжних професій, в тому числі психологів. Науковці характеризують емоційне вигорання як стан фізичного, емоційного та розумового виснаження, почуття внутрішньої емоційної порожнечі, що безпосередньо пов'язані із роботою.

Фахівці психологічних служб сектору оборони і безпеки виконують професійну діяльність в особливих умовах, з вітальним, травмонебезпечним ризиком, або працюють із людьми, які готуються до роботи в таких умовах чи вже перебували в екстремальних ситуаціях. Більшість екстремальних психологів, які працюють в сучасних умовах військового часу в різних військових і правоохоронних структурах, іноді мають ненормований робочий день, понаднормову роботу, пов'язану з поєднанням обов'язків або додатковим професійним навантаженням. Інтенсифікація професійної діяльності відбивається на психологічному стані екстремальних психологів, сприяє збільшенню психологічної напруженості втомленості та провокує емоційне виснаження.

Проведене нами емпіричне дослідження ознак професійного вигорання серед психологів Збройних Сил України, Національної поліції, Національної гвардії України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виявило, що більше половини досліджених екстремальних психологів мають різні ознаки емоційного професійного вигорання, що виражається у хронічній втомі, частих фізичних нездужаннях внаслідок значних перевантажень на роботі, зниженні рівня ефективності та безпомилковості в роботі, скороченні соціально-комунікативних контактів, прояві песимістичних настроїв і байдужості, а також втраті сенсу життя і професійної діяльності. Встановлено, що ефективна робота екстремального психолога з персоналом, зокрема учасниками бойових дій та особами, які перебували в різних екстремальних ситуаціях, здійснення з ними заходів психокорекції та психотерапії, проведення при необхідності системної психореабілітаційної роботи, потребує справжньої самовіддачі психолога, що може іноді спричиняти свідоме чи несвідоме сорбування негативних психогенних переживань і станів комбатантів, впливати на поведінку і особистість самого психолога, призводити до власних психоемоційних труднощів і спричиняти емоційне вигорання.

Проведене дослідження об'єктивує необхідність удосконалення методів профілактики і корекції синдрому «вигорання» у психологів сектору оборони і безпеки, зумовлює подальшу розробку шляхів щодо запобігання емоційному вигоранню, зменшення його наслідків і негативного впливу на діяльність, життя і здоров'я екстремальних психологів.

Список використаних джерел

1. Блінов, О. А. (2019) Бойова психічна травма: монографія. Київ: Талком. 700 с.

2. Костюк, А. В. (2011) Психологічні особливості емоційного вигорання оперативних психологів: aвторeф. дис. нд здо6уття ступєня кднд. психол. нд\к: спєц. 19.00.01 «Загальна психологія; історія психології». Одеса. 21 с.

3. Курило, В. І., Корсун, С. І., & Шушковський, Г. В. (2020) Правове регулювання психологічного супроводу діяльності працівників екстремального профілю. Інтернаука. Серія: Юридичні науки.. № 1. Режим доступу: https://www.inter-nauka.com/archive/archive-of-issues-pravo, DOI: 10,\.25313/2520-2308-2020-1-5593

4. Куфлієвський, А. С. (2006) Соціально-психологічні детермінанти розвитку синдрому «вигорання» серед працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України: дис... канд. психол. наук: 19.00.09. Ун-т цивіл. захисту України. Х. 149 с.

5. Лотоцька-Голуб, Л. Л. (2016) Соціально-психологічні чинники резистентності до емоційного вигорання у професійній діяльності лікарів. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук: 19.00.07. Київ. 258 с.

6. Мдлишєвд, К. О. (2003) Синдром ємоційного вигордння психологд-консультднтд: психологічні чинники, профілдктикд тд корєкція: двторєф. дис. нд здобуття ступєня кднд. психол. ндук: спєц. 19.00.04 «Мєдичнд психологія». К. 16 с.

7. Матвієнко, Л. І., & Загребельна, Я. О. (2014) Чинники емоційного вигорання у представників соціономічних професій. Ринок праці та зайнятість населення. № 2 (39). С. 30-35.

8. Міщенко, М. С. (2016) Психологічні чинники запобігання синдрому емоційного вигорання у майбутніх практичних психологів: монографія. Умань: ВПЦ «Візаві». 236 с.

9. Мірошниченко, О. А. (2015) Профілактика синдрому «професійного вигорання» у працюючих в екстремальних умовах: Навчально-методичний посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 156 с.

10. Пов'якель, Н., & Федоренко А. (2011) Профілдктикд професійної дeзaдaптaції психологівпрдктиків. К.: Шкільний світ. 128 с.

11. Сірко, Р. І. (2017) Професійна підготовка майбутніх психологів оперативно-рятувальної служби до діяльності в екстремальних умовах: монографія. Львів: «ГАЛИЧ-ПРЕС». 482 с.

12. Хайрулін, О. М. (2015) Психологія професійного вигорання військовослужбовців: монографія [за наук. ред. А. В. Фурмана]. Тернопіль: ТНЕУ. 219 с.

13. 13.Чемодурова, Ю. М. (2019) Психологічні умови подолання професійних деформацій практичних психологів у системі післядипломної освіти: автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07. Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев. 21 с.

14. 14.Яроменок, М. А. (2017) Професійне вигорання як чинник психічного здоров'я прокурора. Юридична психологія. № 2 (21). С. 185-195.

15. E^etsky^ P. S. (2019) Socio-psychological conditions of saving professional health of medical industry professionals / P.S. Biletskyі // Virtus: Scientific Journal. Series: Philosophy. Psychology. Pedagogy. Issue 39. Canada: Center of modern pedagogy «Learning without Frontiers»,. Р. 36 - 40.

16. Lefterov, V. O., Timchenko, О. V., Tsilmak, О. M., & Ignatieva, I. I. (2020) Simulation and psychological trainings as methods of preventing emotional burnout in doctors. World of Medicine and Biology. №2(72). С. 85-89 URL: https://womab.com.ua/smb-2020-02/8456 (DOI 10.26724/2079-8334-2020-2-72-85-89).

17. Lloyd, C., King, R., & Chenoweth, L. (2002) Social work, stress and burnout: A review. Journal of Mental Health. V. 11. Р. 255-256.

18. Timchenko, O., Onishchenko, N., Perelygina, L., Prykhodko, I., Lefterov, V., & Ivanchenko, A. (2022). Ukrainian rescuers in local armed conflict conditions: how does it affect the psyche? Minerva Psychiatry. June; 63(2), Р. 159-170. DOI: 10.23736/S2724-6612.21.02242-9.

1. Blinov, O. A. (2019) Boiova psykhichna travma [Combat mental trauma]: monohrafiia. Kyiv: Talkom. 700 s. (in Ukrainian)

2. Kostiuk, A. V. (2011) Psykholohichni osoblyvosti emotsiinoho vyhorannia operatyvnykh psykholohiv [Psychological features of emotional burnout of operational psychologists]: avtoref. dys. na zdobyttia stypenia kand. psykhol. nayk: spets. 19.00.01 «Zahalna psykholohiia; istoriia psykholohii». Odesa. 21 s. (in Ukrainian)

3. Kurylo, V. I., Korsun, S. I., & Shushkovskyi, H. V. (2020) Pravove rehuliuvannia psykholohichnoho suprovodu diialnosti pratsivnykiv ekstremalnoho profiliu [Legal regulation of psychological support of the activities of extreme profile employees]. Internauka. Seriia: Yurydychni nauky.. № 1. Rezhym dostupu: https://www.inter-nauka.com/archive/archive-of-issues-pravo, DOI: 10,\.25313/25202308-2020-1-5593 (in Ukrainian)

4. Kufliievskyi, A. S. (2006) Sotsialno-psykholohichni determinanty rozvytku syndromu «vyhorannia» sered pratsivnykiv pozhezhno-riatuvalnykh pidrozdiliv MNS Ukrainy [Socio-psychological determinants of the development of the "burnout" syndrome among employees of fire and rescue units of the Ministry of Emergency Situations of Ukraine]: dys... kand. psykhol. nauk: 19.00.09. Un-t tsyvil. zakhystu Ukrainy. Kh. 149 c. (in Ukrainian)

5. Lototska-Holub, L. L. (2016) Sotsialno-psykholohichni chynnyky rezystentnosti do emotsiinoho vyhorannia u profesiinii diialnosti likariv [Socio-psychological factors of resistance to emotional burnout in the professional activity of doctors]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata psykholohichnykh nauk: 19.00.07 Kyiv. 258 s. (in Ukrainian)

6. Malysheva, K. O. (2003) Syndrom emotsiinoho vyhorannia psykholoha-konsyltanta: psykholohichni chynnyky, profilaktyka ta korektsiia [Emotional burnout syndrome of a consultant psychologist: psychological factors, prevention and correction]: avtoref. dys. na zdobyttia stypenia kand. psykhol. nayk: spets. 19.00.04 «Medychna psykholohiia». K. 16 s. (in Ukrainian)

7. Matviienko, L. I., & Zahrebelna, Ya. O. (2014) Chynnyky emotsiinoho vyhorannia u predstavnykiv sotsionomichnykh profesii [Factors of emotional burnout among representatives of socio-economic professions]. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia. № 2 (39). S. 30-35. (in Ukrainian)

8. Mishchenko, M. S. (2016) Psykholohichni chynnyky zapobihannia syndromu emotsiinoho vyhorannia u maibutnikh praktychnykh psykholohiv [Psychological factors of prevention of emotional burnout syndrome in future practical psychologists]: monohrafiia. Uman: VPTs «Vizavi». 236 s. (in Ukrainian)

9. Miroshnychenko, O. A. (2015) Profilaktyka syndromu «profesiinoho vyhorannia» u pratsiuiuchykh v ekstremalnykh umovakh [Prevention of "professional burnout" syndrome in workers in extreme conditions]: Navchalno-metodychnyi posibnyk. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. 156 s.

10. Poviakel, N., & Fedorenko A. (2011) Profilaktyka profesiinoi dezadaptatsii psykholohiv-praktykiv [Prevention of professional maladaptation of practicing psychologists]. K.: Shkilnyi svit. 128 s. (in Ukrainian)

11. Sirko, R. I. (2017) Profesiina pidhotovka maibutnikh psykholohiv operatyvno-riatuvalnoi sluzhby do diialnosti v ekstremalnykh umovakh [Professional training of future psychologists of the operational rescue service for activities in extreme conditions]: monohrafiia. Lviv: «HALYCh-PRES». 482 s. (in Ukrainian)

12. Khairulin, O. M. (2015) Psykholohiia profesiinoho vyhorannia viiskovosluzhbovtsiv [Psychology of professional burnout of military personnel]: monohrafiia [za nauk. red. A. V. Furmana]. Ternopil: TNEU. 219 s. (in Ukrainian)

13. Chemodurova, Yu. M. (2019) Psykholohichni umovy podolannia profesiinykh deformatsii praktychnykh psykholohiv u systemi pisliadyplomnoi osvity [Psychological conditions for overcoming professional deformations of practical psychologists in the postgraduate education system]: avtoref. dys.... kand. psykhol. nauk: 19.00.07. Natsyonalnbii pedahohycheskyi unyversytet ymeny M.P. Drahomanova, Kyev. 21 s. (in Ukrainian)

14. Iaromenok, M. A. (2017) Profesiine vyhorannia yak chynnyk psykhichnoho zdorovia prokurora [Professional burnout as a factor in the prosecutor's mental health]. Yurydychna psykholohiia. № 2 (21). S. 185-195. (in Ukrainian).

15. Biletskyi, P. S. (2019) Socio-psychological conditions of saving professional health of medical industry professionals / P.S. Biletskyi // Virtus: Scientific Journal. Series: Philosophy. Psychology. Pedagogy. Issue 39. Canada: Center of modern pedagogy «Learning without Frontiers»,. Р. 36 - 40.

16. Lefterov, V. O., Timchenko, О. V., Tsilmak, О. M., & Ignatieva, I. I. (2020) Simulation and psychological trainings as methods of preventing emotional burnout in doctors. World of Medicine and Biology. №2(72). С. 85-89 URL: https://womab.com.ua/smb-2020-02/8456 (DOI 10.26724/2079-8334-20202-72-85-89).

17. Lloyd, C., King, R., & Chenoweth, L. (2002) Social work, stress and burnout: A review. Journal of Mental Health. V. 11. Р. 255-256.

18. Timchenko, O., Onishchenko, N., Perelygina, L., Prykhodko, I., Lefterov, V., & Ivanchenko, A. (2022). Ukrainian rescuers in local armed conflict conditions: how does it affect the psyche? Minerva Psychiatry. June;63(2), Р. 159-170. DOI: 10.23736/S2724-6612.21.02242-9.

Размещено на Allbest.ru