Роль психологічної підтримки та психотерапії в умовах військових дій в Україні

Перелік найбільш поширених проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи та учасники бойових дій в Україні [5]

ВПО також вказали на серйозну проблему «відчуття страху» і виділили дві основні його причини: травматичний досвід і невпевненість щодо майбутнього. Один респондент пояснив: «Страх, що сюди прийде війна і що ми близько до зони конфлікту. Через досвід, який ВПО пережили, вони бояться знову потрапити в подібну ситуацію і втратити все. Посттравматичні симптоми - після гучного шуму». Інші вказували на відсутність стабільності, яку відчувають ВПО після переміщення: «Мені довелося вирватися зі стабільного життя. Я не знаю, що буде далі. Страх перед новим життям, перед усім новим». Ці почуття страху були описані як одна з причин інших психологічних проблем:

- психосоматичні проблеми: «Багато серйозних захворювань, яких у них не було. Психосоматика, аж до енурезу, в тому числі у дітей»;

- панічні атаки: «ВПО бояться вийти на вулицю, що хтось може померти чи захворіти. Страх всього»;

- депресія: «Люди стають надзвичайно тривожними та пригніченими»;

- проблеми функціонування: «Страх звернення до організацій. Не претендуйте на роботу. Якщо ти тут працюєш, ти не повернешся».

- страх і невпевненість також призводять до сімейних конфліктів і негативно впливають на благополуччя дітей: «Психіка дитини страждає. Дитина постійно повертається до поганих спогадів і страхів з минулого, через розмови в родині та хвилювання (емоції, страх) батьків» [3; 5].

Наслідки війни поширилися в часі та просторі далеко від безпосередніх місць збройного конфлікту [6]. Ризик психологічних наслідків у тих, хто особисто не постраждав від війни, пов'язаний, серед іншого, зі схильністю до насильства і стражданнями від розповідей та зображень, що циркулюють у соціальних мережах. З моменту початку війни в Україні мільйони людей стежать за перебігом воєнних подій у соціальних мережах. Отже, війна призводить до травмування не тільки її учасників і біженців, а й ширших груп, які перебувають під впливом інформації у ЗМІ. Дослідження чеських учених показало, що молоді люди відчували помірний і важкий рівні тривоги та депресії після спалаху війни. Тому є необхідність вивчення і оцінки впливу воєнних дій на психічне здоров'я людей із різних країн, зокрема і для підтримки психічного здоров'я під час конфлікту [7]. Наявні проблеми з психічним здоров'ям населення України вказують на потребу у психосоціальній підтримці та необхідності допомоги кваліфікованих спеціалістів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті розглядається питання ролі психологічної підтримки та психотерапії в умовах війни в Україні. Вона має ґрунтуватися на персоналізованому підході до кожного громадянина країни, що передбачає визначення оптимальних методів психологічної допомоги та найефективніших схем психотерапії для конкретної людини, а також розробку лікувальної тактики з урахуванням ризиків та факторів, що змінюються.

Нещодавній звіт Всесвітньої організації охорони здоров'я підтверджує, що люди, які постраждали від збройного конфлікту, наражаються на ризик розвитку психічних розладів: за оцінками, у 10% населення, яке пережило війну або інший збройний конфлікт за останні 10 років, спостерігаються психічні розлади середнього чи важкого ступеня тяжкості. Дослідження останніх років свідчать про погіршення психічного здоров'я українців як військових, так і цивільних, які брали участь або перебували в зоні бойових дій [8].

Події останнього часу засвідчили необхідність перегляду чинних підходів у психологічній терапії, у визначенні факторів ризику стресу на основі набору фізіологічних даних. Це питання все ще перебуває на початковому етапі дослідження та потребує подальших досліджень. Проблеми психологічної підтримки населення України та професійної допомоги в умовах бойових дій були розглянуті в роботах Shoib [1], Bogdanov [2], Singh [3], Cheung [4], Haroz [5], Elvevag [6], Poznysh [7], Xu [8], Bryant [9], Ramachandran [10], Roberts [11], Babov [12], Markova [13].

Мета статті - визначити роль психологічної підтримки та психотерапії в умовах війни в Україні.

Виклад основного матеріалу

У період війни тілесні ушкодження є найважливішою проблемою, вони назавжди змінюють життя тих, хто вижив. Розлади психічного й фізичного здоров'я людей, які стали учасниками або свідками збройних конфліктів, можуть бути результатом впливу війни, примусового переміщення чи досвіду насильства [9]. Всесвітня організація охорони здоров'я підрахувала, що в регіонах, де відбувалися бойові дії, принаймні у 20% населення виникнуть проблеми з психічним здоров'ям. Військові, що перебувають на службі мають ризик зазнати впливу небезпечних для життя травматичних подій, у тому числі повітряних атак, бомбардувань, а також бути свідками поранень і смертей інших людей. Цивільні особи, які живуть в умовах конфлікту чи піддаються йому, також переживають або стають свідками таких подій і зазвичай мають справу з соціальними наслідками, такими як відсутність продовольчої безпеки та переміщення. Було встановлено психологічні проблеми, які можуть виникнути у військових і цивільного населення України. У постраждалих від конфлікту відмічають депресію або тривогу, травматичний стрес, психосоматичні стани, недовіру або ворожість/агресію до інших людей [3; 4; 8; 9]. Опитування приблизно 2200 українських ВПО віком від 18 років показало, що вони мають підвищений ризик соматичного дистрес-синдрому, який пов'язаний з функціональною недієздатністю [4]. Так, серед них спостерігається високий рівень поширення посттравматичного стресового розладу (32%), депресії (22%), тривоги (17%) і розладів, пов'язаних із вживанням алкоголю (8,4% у чоловіків і 0,7% у жінок) [10; 11].

Водночас близько 74% дорослих ВПО, які, ймовірно, потребували послуг для покращення психічного здоров'я, не отримували їх через відсутність довіри до системи охорони здоров'я, недостатню обізнаність про те, куди звертатися за допомогою, низьку якість послуг, стигму та збентеження та/ або матеріально-технічні бар'єри (наприклад, відсутність місцевих лікарень чи постачальників послуг, пошкоджені дороги тощо) [2].

Серед учасників військових конфліктів різко зросла кількість військовослужбовців, які зазнали бойового стресу. Більше 50% з них страждають на бойовий посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) [12]. Клініко-психологічний аналіз показав, що наявність пережитого стану суб'єктивного неблагополуччя та емоційного розладу призводить до зниження продуктивності адаптації до стресової події. Фактор стресу порушив цілісність мікросоціальної мережі учасників бойових дій та їх системи соціальної підтримки й соціальних цінностей з переважним відчуттям нездатності долати проблеми і будувати плани [13].

Як ВПО, так і учасники бойових дій, що взяли участь у дослідженні, відчували високий рівень симптомів психологічного стресу, таких як: депресія, відчуття ізоляції, тривога та нав'язливі спогади. Загалом військові справлялися з тривогою, агресією та симптомами, схожими на ПТСР, спричиненими воєнними подіями. Вживання алкоголю також було визначено серйозною проблемою, поширеною серед колишніх бійців, хоча деякі з них могли відчувати алкогольну залежність ще до початку воєнних дій. Ці висновки сприяють обмеженій, але зростаючій сукупності доказів високої коморбідності проблем психічного здоров'я, таких як депресія або тривога, зі вживанням психоактивних речовин у країнах із низьким і середнім доходом. Виявилося також, що ВПО стикаються з симптомами депресії через втрату житла та почуття невпевненості в майбутньому. Ці симптоми, ймовірно, пов'язані з труднощами соціальної інтеграції в нові громади, а для декого вони можуть бути проявами вже наявних психічних захворювань, але менш імовірно, що вони відображають посттравматичний стрес.

Незважаючи на те, що ВПО та учасники бойових дій мали унікальний досвід переживання конфлікту та зазнали дуже різних травм, обидві групи ототожнюють боротьбу з соціальною адаптацією та інтеграцією. Для них основним було відчуття нерозуміння та соціальної ізоляції; при цьому ВПО зазначали, що їм не довіряють місцеві жителі, а військові наголошували на недооцінці або навіть нападах з боку оточуючих людей. Це свідчить про значущість міцних соціальних зв'язків та відчуття підтримки громади для відновлення осіб, які постраждали від конфлікту. Обидві групи, незважаючи на відмінності, пережили також і глибокі трансформації ідентичності та досвід, що змінив життя під час переміщення чи бойових дій. У зв'язку з цим їм також важко пристосуватися до повсякденного життя в нових громадах або повернутися до колись знайомих домівок і громад.

Результати опитування також свідчать про відмінності в тому, як виникають конфлікти в кожній з груп. Так, конфлікти між ВПО описувалися як такі, що виникли через погані умови життя, тоді як конфлікти за участі учасників бойових дій були пов'язані з почуттям нерозуміння з боку громадськості чи членів родини. Обидві групи відзначили, що їхні права недостатньо захищені урядом.

Ми припускаємо, що таке сприйняття та досвід відчуження, ймовірно, викличе почуття безпорадності, а також спричинить переміщення агресії на справжніх чи уявних ворогів у сім'ях і громадах. Життя в непередбачуваних обставинах і в умовах тривалого збройного конфлікту може переключати увагу людей на зовнішні джерела конфліктів і загроз. Цілком можливо, що імпульсивність і реактивність, які проявляють деякі військові у відповідь на конфлікт, викликані психологічною травмою, яка сприяє використанню фізичної сили для розв'язання конфліктів [3; 5].

І ВПО, і учасники бойових дій описували досвід і занепокоєння з приводу того, що відчували звинувачення або неправильне розуміння з боку самих робітників психосоціальної допомоги. Тому необхідно проводити тренінги з підвищення обізнаності та чутливості для спеціалістів, щоб уникнути стигматизації чи повторної травматизації. Необхідно запровадити контроль за механізмом надання якості психологічних послуг. Це дасть змогу задовольнити виражену потребу клієнтів у високому професіоналізмі та кваліфікації фахівців. Соціальним працівникам і психологам або іншим особам, які обслуговують групи людей, які постраждали від конфлікту, слід теж проводити психологічні тренінги, щоб не допустити синдрому вигорання [3].

Особливості стресового реагування учасників бойових дій як складової особистісного потенціалу відіграють роль у формуванні предикторів розладів психологічної адаптації [13]. Комплексна реабілітація хворих із застосуванням високотонотерапії сприяє достовірному зменшенню астено-невротичного та астенічного депресивного синдромів, психорелаксуючу дію на тривожний синдром. Також спостерігається зменшення вираженості пірамідної симптоматики та регрес вестибуло-атактичного синдрому [12]. Психологічне втручання на третинному етапі реабілітації (санаторно-курортному) має бути цілеспрямованим з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей (профілактики) та психосоціальних факторів (предиктори) [13].

Взагалі курс лікування передбачає прийом комплексу медичних препаратів антидепресивного та нейролептичного характеру, які підбираються спеціалістом індивідуально, а також сеанси психотерапії. Дуже часто використовують когнітивно-поведінкову терапію, яка безпосередньо орієнтується на отриману травму.

Основним методом нефармакологічного лікування посттравматичного стресового розладу є когнітивно-поведінкова психотерапія - травмофокусуванная КПТ (ТФ - КПТ), її ефективність доведена кількома десятками рандомізованих контрольних досліджень, внесена до медичних протоколів надання допомоги і є дуже ефективною. Цей метод пропрацьовує всі причини ПТСР: порушену інтеграцію пам'яті (переводить її в автобіографічну), систему тривоги та регуляції емоцій (рис. 1).

Фармакологічне лікування антидепресантами також може бути призначено для корекції порушеного сну, підвищеної тривоги, дратівливості. Тривалість терапії завжди індивідуальна, передбачає ретельне обстеження кожного випадку і побудову терапевтичного плану, надається в амбулаторних умовах. ПТСР зумовлює й інші психологічні проблеми: депресію, зловживання алкоголем з метою зняття неприємних симптомів, загальний поганий фізичний стан, виражений гнів до себе та інших тощо. У таких випадках необхідно звернутися до лікаря.

Рис. 1. Етапи когнітивно-поведінкової психотерапії - травмофокусування

психотерапія соціальний адаптація переміщений учасник бойовий

Необхідно знати, що близько половини людей, у яких є ПТСР, одужують самостійно протягом першого року після травми. Але, якщо ПТСР триває близько 6 місяців і стан не поліпшується, слід звернутися до лікаря. Якщо до цього у людини не було проблем з психічним здоров'ям і вона не переживала травматичні події, то ймовірність поліпшення стану після лікування 70-80%.

У процесі вивчення моделі надання допомоги в галузі психічного здоров'я та психосоціальної підтримки ВПО в Україні були зібрані дані про результати психіатричної допомоги людям, у тому числі з ПТСР, депресією і тривогою. Для цього використовували описовий і багатовимірний регресійний аналізи, які показали, що погане економічне становище домогосподарства ускладнює доступ до медичної допомоги. Дослідження підкреслює високий рівень психічних розладів і велику прогалину в їх лікуванні серед ВПО в Україні. Отримані дані підтверджують необхідність більш масштабних, комплексних і таких, що враховують травми, заходів реагування на надання допомоги за програмою психосоціальної підтримки ВПО в Україні поряд зі зміцненням системи охорони здоров'я загалом [11].

У роботі Poznysh [7] описується, як за допомогою тесту "неіснуюча тварина" вивчався психоемоційний стан дітей, переміщених із зони бойових дій. Його аналізували за трьома симптомами - тривогою, агресивністю та нервово-психічним виснаженням і оцінювали за балами. Корекція психоемоційного стану проводилася методом арт-терапії у вигляді серійного малюнка. Використання цього методу дало значний позитивний ефект, який характеризувався зменшенням проявів симптомів тривожності та агресивності у дітей. Стан стомлення коригувався гірше, але його показники мали тенденцію до поліпшення. Таким чином, метод арт-терапії у вигляді серійного малюнка вирізняється ефективністю, простотою виконання, дешевизною, може широко використовуватися в дитячих колективах для корекції порушень психоемоційного стану [7].

У дослідженні Bogdanov вивчали ефективність як стандартного, так і короткого підходу до лікування загальних елементів (CETA) порівняно з умовами контролю списку очікування серед учасників бойових дій і вимушених переселенців у трьох областях України в період нестабільності та конфлікту. Як коротке, так і стандартне CETA знизило тяжкість депресії, тривоги, ПТСР і функціональних порушень, причому найбільший ефект спостерігався у тих, хто брав участь у стандартному CETA. Стандартний CETA більш ефективний, ніж короткий, останній також мав значні ефекти порівняно з контролем очікування. З огляду на продемонстровану ефективність, CETA можна було б поширити як ефективний підхід на рівні місцевої громади [2].

Населення України нині потребує відновлення психічного здоров'я та якісних психосоціальних послуг для постраждалих громад. Для цього необхідно розробити конкретні програмні заходи, які сприятимуть соціальній (повторній) інтеграції, включно з рекреаційними заходами й такими, що підтримують розбудову соціальних мереж і допомагають залучити більше людей, постраждалих від конфлікту, до служб психічного здоров'я. Враховуючи досвід респондентів щодо соціальної інтеграції та адаптації, необхідно розробити програми чи громадські заходи, які сприятимуть покращенню обізнаності, взаємодії та розуміння серед учасників бойових дій та ВПО. Також важливо, щоб ті, хто ухвалює рішення, розуміли потреби й досвід громад, постраждалих від війни. Необхідно також розробити комплексні матеріали та провести кампанії, які підвищать грамотність людей у сфері психічного здоров'я та сприятимуть вільному їх зверненню до спеціаліста по допомогу.

Висновки

Отже, психологічна підтримка та психотерапія в умовах військових дій в Україні, безумовно, залишається дуже актуальним і важливим питанням. Наслідком війни є травмування не тільки військових, а й дітей, біженців, інших груп населення.

Спеціалісти працюють із різними наслідками психологічної травми, такими як: нав'язливі страхи, тривога, фобії; хронічний стрес, відчуття постійної напруги та неможливості розслабитися; неможливість пережити горе втрати; депресивний стан, включаючи відчуття безнадійності, втрати сенсу, безсилля, безрадісності та ін.; емоційні проблеми, нав'язливе роздратування, агресію; проблеми соціальної дезадаптації та інші наслідки травми через воєнні дії в Україні.

Лікування психічних розладів, які отримані у наслідок воєнних дій, передбачає прийом комплексу медичних препаратів антидепресивного та нейролептичного характеру, які підбираються спеціалістом індивідуально, а також сеанси психотерапії. Механізми психологічної підтримки є важливими для одужання.

Отримані дані свідчать про необхідність створення та вдосконалення програм психологічної підтримки, психотерапії в громадах, що полегшить соціальну адаптацію, підтримає відновлення соціальних зв'язків і допоможе залучати людей, які постраждали від воєнних дій, зокрема військових, дітей та внутрішньо переміщених осіб, до участі в таких програмах.

Література

1. Shoib S., Javed S., Alamrawy R.G., Nigar A., Das S., Saeed F., Handuleh J.I. M., Shellah D., Dazhamyar A.R., Chandradasa M. Challenges in mental health and psychosocial care in conflict-affected low-and middle-income countries. Asian journal of psychiatry. 2022. Vol. 67. P. 102894.

2. Bogdanov S., Augustinavicius J., Bass J. K., Metz K., Skavenski S., Singh N.S., Moore Q., Haroz E.E., Kane J., Doty B., Murray L., Bolton P.A randomized-controlled trial of community-based transdiagnostic psychotherapy for veterans and internally displaced persons in Ukraine. Global mental health (Cambridge, England). 2021. Vol. 8. P. 32.

3. Singh N.S., Bogdanov S., Doty B., Haroz E., Girnyk A., Chernobrovkina V., Murray L.K., Bass J.K., Bolton P.A. Experiences of mental health and functioning among conflict-affected populations: A qualitative study with military veterans and displaced persons in Ukraine. The American journal of orthopsychiatry. 2021. Vol. 91 (4). P. 499-513.

4. Cheung A., Makhashvili N., Javakhishvili J., Karachevsky A., Kharchenko N., Shpiker M., Roberts B. Patterns of somatic distress among internally displaced persons in Ukraine: analysis of a cross-sectional survey. Social psychiatry and psychiatric epidemiology. 2019. Vol. 54(10). P. 1265-1274.

5. Haroz E.E., Bolton P., Nguyen A.J., Lee C., Bogdanov S., Bass J., Singh N.S., Doty B., Murray L. Measuring implementation in global mental health: validation of a pragmatic implementation science measure in eastern Ukraine using an experimental vignette design. BMC health services research. 2019. Vol. 19 (1). P. 262.

6. Elvevag, B., & DeLisi, L.E. (2022). The mental health consequences on children of the war in Ukraine: A commentary. Psychiatry research, 317, 114798.

7. Poznysh V.A., Vdovenko V.Y., Kolpakov I.E., Stepanova E.I. Application of art therapy for correction of personal disorders of psychoemotional state of children - inhabitants of radiation polluted territories and children displaced from the armed conflict on the southern east of Ukraine. Problemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii. 2019. Vol. 24. P. 439-448.

8. Xu W., Pavlova I., Chen X., Petrytsa P., Graf-Vlachy L., Zhang S.X. Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. The Internationaljournal of social psychiatry. 2023. Vol. 69 (4). P. 957-966.

9. Bryant R.A., Schnurr P.P., Pedlar D., 5-Eyes Mental Health Research and Innovation Collaboration in military and veteran mental health. Addressing the mental health needs of civilian combatants in Ukraine. The lancet. Psychiatry. 2022. Vol. 9 (5). P. 346-347.

10. Ramachandran A., Makhashvili N., Javakhishvili J., Karachevskyy A., Kharchenko N., Shpiker M., Ezard N., Fuhr D.C., Roberts B. Alcohol use among conflict-affected persons in Ukraine: risk factors, coping and access to mental health services. European journal of public health. 2019. Vol. 29(6). P. 1141-1146.

11. Roberts B., Makhashvili N., Javakhishvili J., Karachevskyy A., Kharchenko N., Shpiker M., Richardson E. Mental health care utilisation among internally displaced persons in Ukraine: results from a nation-wide survey. Epidemiology andpsychiatric sciences. 2019. Vol. 28 (1). P. 100-111.

12. Babov K.D., Zabolotna I.B., Plakida A.L., Volyanska V.S., Babova I.K., Gushcha S.G., Kolker I.A. The effectiveness of high-tone therapy in the complex rehabilitation of servicemen with post-traumatic stress disorder complicated by traumatic brain injury. Neurological sciences: official journal of the Italian Neurological Society and of the Italian Society of Clinical Neurophysiology. 2023. Vol. 44 (3). P. 1039-1048.

13. Markova M.V., Aliieva T.А., Markov А.R., Korop O.A., Lisovaya E.V., Babych V.V., Vyazmitinova S.O. Disorders of adaptation of combatants and their medical and psychological rehabilitation at the sanatorium stage of treatment. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960). 2022. Vol. 75 (2). P. 444-450.

References

1. Shoib, S., Javed, S., Alamrawy, R.G., Nigar, A., Das, S., Saeed, F., Handuleh, J. I.M., Shellah, D., Dazhamyar, A.R., & Chandradasa, M. (2022). Challenges in mental health and psychosocial care in conflict-affected low-and middle-income countries. Asian journal of psychiatry, 67, 102894.

2. Bogdanov, S., Augustinavicius, J., Bass, J. K., Metz, K., Skavenski, S., Singh, N.S., Moore, Q., Haroz, E.E., Kane, J., Doty, B., Murray, L., & Bolton, P. (2021). A randomized- controlled trial of community-based transdiagnostic psychotherapy for veterans and internally displaced persons in Ukraine. Global mental health (Cambridge, England), 8, e32.

3. Singh, N.S., Bogdanov, S., Doty, B., Haroz, E., Girnyk, A., Chernobrovkina, V., Murray, L.K., Bass, J.K., & Bolton, P.A. (2021). Experiences of mental health and functioning among conflict-affected populations: A qualitative study with military veterans and displaced persons in Ukraine. The American journal of orthopsychiatry, 91(4), 499-513.

4. Cheung, A., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., Karachevsky, A., Kharchenko, N., Shpiker, M., & Roberts, B. (2019). Patterns of somatic distress among internally displaced persons in Ukraine: analysis of a cross-sectional survey. Social psychiatry and psychiatric epidemiology, 54(10), 1265-1274.

5. Haroz, E.E., Bolton, P., Nguyen, A.J., Lee, C., Bogdanov, S., Bass, J., Singh, N.S., Doty, B., & Murray, L. (2019). Measuring implementation in global mental health: validation of a pragmatic implementation science measure in eastern Ukraine using an experimental vignette design. BMC health services research, 19(1), 262.

6. Elvevag, B., & DeLisi, L.E. (2022). The mental health consequences on children of the war in Ukraine: A commentary. Psychiatry research, 317, 114798.

7. Poznysh, V.A., Vdovenko, V.Y., Kolpakov, I.E., & Stepanova, E.I. (2019). Application of art therapy for correction of personal disorders of psychoemotional state of children - inhabitants of radiation polluted territories and children displaced from the armed conflict on the southern east of ukraine. zastosuvannia art-terapi'i dlia korektsi'i porushen' psykhoemotsiynogo stanu ditey - meshkantsiv radioaktyvno zabrudnenykh terytoriy ta ditey, peremishchenykh iz zony zbroynogo konfliktu na pivdennomu skhodi Ukrai'ny. Problemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii, 24, 439-448.

8. Xu, W., Pavlova, I., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy, L., & Zhang, S.X. (2023). Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. The International journal of social psychiatry, 69(4), 957-966.

9. Bryant, R.A., Schnurr, P.P., Pedlar, D., & 5-Eyes Mental Health Research and Innovation Collaboration in military and veteran mental health (2022). Addressing the mental health needs of civilian combatants in Ukraine. The lancet. Psychiatry, 9(5), 346-347.

10. Ramachandran, A., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., Karachevskyy, A., Kharchenko, N., Shpiker, M., Ezard, N., Fuhr, D.C., & Roberts, B. (2019). Alcohol use among conflict-affected persons in Ukraine: risk factors, coping and access to mental health services. European journal of public health, 29(6), 1141-1146.

11. Roberts, B., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., Karachevskyy, A., Kharchenko, N., Shpiker, M., & Richardson, E. (2019). Mental health care utilisation among internally displaced persons in Ukraine: results from a nation-wide survey. Epidemiology and psychiatric sciences, 28(1), 100-111.

12. Babov, K.D., Zabolotna, I.B., Plakida, A.L., Volyanska, V.S., Babova, I.K., Gushcha, S.G., & Kolker, I.A. (2023). The effectiveness of high-tone therapy in the complex rehabilitation of servicemen with post-traumatic stress disorder complicated by traumatic brain injury. Neurological sciences: official journal of the Italian Neurological Society and of the Italian Society of Clinical Neurophysiology, 44(3), 1039-1048.

13. Markova, M.V., Aliieva, T.А., Markov, А.R., Korop, O.A., Lisovaya, E.V., Babych, V.V., & Vyazmitinova, S.O. (2022). Disorders of adaptation of combatants and their medical and psychological rehabilitation at the sanatorium stage of treatment. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 75(2), 444-450.

Размещено на Allbest.Ru