Тривожність молоді під час війни: психологічні аспекти та стратегії адаптації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тривожність молоді під час війни: психологічні аспекти та стратегії адаптації

Мар'яна Горенко

PhD 053 Психологія, викладачка кафедри психології

Уманського державного педагогічного університету

імені Павла Тичини, м. Умань, Україна

Анотація

ситуативний тривожність молодь війна

Війна становить серйозний стресовий фактор та причину занепокоєння для всіх громадян країни, зокрема це стосується молодих людей, які перебувають на етапі ключових змін у своєму соціальному, емоційному, та особистісному розвитку. Тривожність у цей період може не лише негативно впливати на короткострокові аспекти, такі як академічна чи професійна продуктивність, але й призводити до довготривалих психологічних порушень, включаючи ПТСР, депресію, та інші емоційні чи поведінкові проблеми. З огляду на високу пластичність мозку та здатність до психічної адаптації в юнацькому віці, цей період є вирішальним для розвитку ефективних способів адаптації та впорядкування психологічних відповідей на стресові ситуації.

У статті здійснена спроба дослідити психологічні особливості тривожності молоді під час війни, а також розглянути стратегії адаптації та психологічної підтримки, які можуть бути використані для пом'якшення негативного впливу цього стану. Дослідницька процедура проводилась на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Центру психологічного діагностування та тренінгових технологій «Інсайт» зі здобувачами факультету соціальної та психологічної освіти. Вибірка складала 40 респондентів. Були застосовані такі методики: методика «Дослідження тривожності» Ч. Спілбергера в адаптації Ю. Ханіна та тест «Діагностики ірраціональних установок» А. Елліса.

Рівень особистісної тривожності у молоді достатньо високий, а саме: високий рівень виявлено у 27,5 % респондентів, середній рівень - у 54,4 % та низький - у 18,1 % опитуваних. Високий рівень ситуативної тривожності у молоді виявлено у 42,5 % респондентів, середній рівень - у 52,5 % та низький - у 5,0 % опитуваних.

Найбільше ірраціональних установок у молоді за шкалою «катастрофізація»: високий рівень зафіксовано у 42,5 % респондентів, середній рівень вираженості - у 47,5 % та лише у 10,0 % відсутні. Катастрофізація - це коли особа передбачає найгірший можливий результат ситуації. Таке спотворення думок веде до зростання тривожності.

Рівень ситуативної тривожності серед молоді під час війни значно вищий порівняно з нормальними умовами. Звичайно, наявність ірраціональних установок у молоді, а особливо катастрофізації, будуть лише підсилювати стан тривоги. Тому важливо забезпечити адекватну підтримку та психологічну допомогу для молоді у воєнний час, щоб мінімізувати довгостроковий вплив ситуативної тривожності на їхнє життя та добробут.

Ключові слова: тривожність; ситуативна тривожність; особистісна тривожність; юнацький вік; подолання тривожності; тривожність під час війни; ірраціональні установки; катастрофізація.

Mariana Gorenko

PhD 053 Psychology, Lecturer Sub-Department of Psychology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukraine

Youth anxiety during war: psychological aspects and adaptation strategies

Abstract

War represents a serious stress factor and a cause of concern for all citizens of the country, particularly affecting young people who are in a crucial phase of social, emotional, and personal development. Anxiety during this period can negatively impact short-term aspects such as academic or professional productivity, and also lead to long-term psychological disorders, including PTSD, depression, and other emotional or behavioral problems. Given the high plasticity of the brain and the capacity for psychological adaptation in adolescence, this period is critical for developing effective adaptation strategies and managing psychological responses to stressful situations.

This article attempts to explore the psychological characteristics of youth anxiety during war, as well as to consider adaptation strategies and psychological support that can be used to mitigate the negative impact of this state. The research procedure was conducted at the Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University and the "Insight" Center for Psychological Diagnostics and Training Technologies with students from the Faculty of Social and Psychological Education. The sample consisted of 40 respondents. The following methods were applied: Charles Spielberger's «Anxiety Research» method adapted by Yu. Khanin and Albert Ellis's «Irrational Beliefs Diagnosis» test.

The level of personal anxiety among the youth is quite high: a high level was found in 27.5% of respondents, a medium level in 54.4%, and a low level in 18.1%. A high level of situational anxiety among the youth was found in 42.5% of respondents, a medium level in 52.5%, and a low level in 5.0%.

The most irrational beliefs among youth were found in the «catastrophizing» scale: a high level was recorded in 42.5% of respondents, a medium level of expression in 47.5%, and an absence in only 10.0%. Catastrophizing is when a person anticipates the worst possible outcome of a situation. Such distortion of thoughts leads to an increase in anxiety.

The level of situational anxiety among youth during the war is significantly higher compared to normal conditions. Naturally, the presence of irrational beliefs in youth, especially catastrophizing, will only intensify the state of anxiety. Therefore, it is important to provide adequate support and psychological assistance to the youth during wartime to minimize the long-term impact of situational anxiety on their lives and well-being.

Keywords: anxiety; situational anxiety; personal anxiety; adolescence; overcoming anxiety; anxiety during war; irrational beliefs; catastrophizing

Постановка проблеми

Війна в країні є значним джерелом стресу та тривожності для всього населення, особливо для молоді. Молоді люди, які знаходяться у важливому періоді соціального, емоційного та особистісного розвитку, можуть бути особливо вразливими до психологічних наслідків війни.

Проблема тривожності молоді в умовах війни не може бути ігнорована, оскільки має далекосяжні психологічні, соціальні та економічні наслідки. Тривожність в цей період може призвести не тільки до негативних короткотермінових ефектів, наприклад, зниження академічної та професійної ефективності, але й до тривалих психологічних розладів, таких як ПТСР, депресія, та інші емоційні та поведінкові проблеми. Враховуючи високий рівень пластичності мозку та психічної адаптивності в юнацькому віці, цей період в житті людини є критично важливим для формування стратегій ефективної адаптації та впорядкування психологічних реакцій на стрес. Розробка ефективних підходів до підтримки психічного здоров'я молоді в умовах війни вимагає глибокого розуміння специфіки їхніх психологічних потреб та створення цілеспрямованих програм інтервенцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема переживання тривожності була й лишається актуальною. Питання тривоги та тривожності були розкриті й досліджені в теорії З. Фрейда (три теорії тривожності), К. Хорні (психоаналітична концепція (базальна тривожність), Г. Саллівана, Е. Фромма, А. Адлера, Тейлора Дж., а також є темою досліджень як сучасних науковців. Серед українських науковців сьогодні тривожність вивчають Білоус Р., Кармазіна Я., Коц В., Коц С., Сайко Д. Ткаченко Д., Шестопал І. та ін.

Мета статті - дослідити психологічні особливості тривожності молоді під час війни, а також розглянути стратегії адаптації та психологічної підтримки, які можуть бути використані для пом'якшення негативного впливу цього стану.

Виклад основного матеріалу

Одним із ключових чинників сьогодення України, який негативно впливає на психічне здоров'я молоді загалом та на рівень тривожності зокрема є війна. Ми вже частково пристосувалися до сучасних умов, але повноцінне навчання та життя у такій ситуації залишається складним завданням. Це особливо важко для молодих людей, яким часто буває важко впоратися з емоційними викликами, пов'язаними з військовими діями країни-агресора.

Тривожність впливає на людину як негативно, так і позитивно. До позитивних функцій тривожності можна віднести активізуючу дію захисних механізмів психіки, можливість передбачити наслідки своєї діяльності, встановити причинно-наслідкові зв'язки та ін. Загалом, явище тривоги є генетично обумовленим механізмом, який допомагає захистити людину від потенційно небезпечних обставин, допомагає бути пильними та критично оцінювати навколишнє середовище.

Надлишкове хвилювання без важливих підстав може нести негативний вплив на емоційний та фізичний стан людини. Надмірна тривожність перешкоджає формуванню адаптивної поведінки, гальмування особистісного розвитку, призводить до неврозів, може перетікати в тривожні розлади, або свідчити про наявність інших розладів, включаючи депресію або ПТСР.

Для розмежування норми та патології тривоги потрібно слідкувати за її протіканням, інтенсивністю: при нормі тривожність пропорційна до події, при патології - непропорційна. При рамках норми тривога займає ту саму кількість часу, що й стресова ситуація, без фокусування уваги на цьому, з тимчасовим впливом на поведінку, який не порушує функціонування, а лише несе за собою неприємні відчуття для емоційної сфери особистості. Чинники, які мають патологічний вплив, відрізняються від звичайної тривоги тим, що вони зберігаються навіть після вирішення проблеми, зосереджуючи велику увагу на цьому емоційному стані. Така тривога викликає значний стрес, який може тривало впливати на поведінку, погіршувати щоденну активність та загальний життєвий ритм особи. Високий рівень тривоги в українців зараз - це адекватна реакція на неадекватні події, які відбуваються в країні. Зазвичай це є захисною реакцією психіки, а не тривожним розладом, проте варто контролювати рівень цієї тривоги, щоб вона не вийшла за межі норми.

Дослідницька процедура проводилась на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Центру психологічного діагностування та тренінгових технологій «Інсайт» зі здобувачами факультету соціальної та психологічної освіти. Вибірка складала 40 респондентів. Були застосовані такі методики: методика «Дослідження тривожності» Ч. Спілбергера в адаптації Ю. Ханіна, яка дозволила діагностувати диференційоване вимірювання тривожності як особистісної властивості людини (рівня особистісної тривожності), так і як стану (рівня ситуативної тривожності); тест «Діагностики ірраціональних установок» А. Елліса. Обрані методики є класичними у своїй сфері, валідними, надійними та зрозумілими для застосування. Для аналізу та опрацювання отриманих результатів застосовувалися математично-статистичні методи.

Спочатку була застосована методика «Дослідження тривожності» Ч. Спілбергера в адаптації Ю. Ханіна. Респондентам був запропонований бланк шкал самооцінки, який містить 40 питань-суджень, 20 з яких призначені для оцінки рівня ситуативної тривожності і 20 - для оцінки рівня особистісної тривожності. Результати відображені на рис.1 та на рис. 2.

Рис. 1. Рівень особистісної тривожності у молодих людей (у %)

Як бачимо, рівень особистісної тривожності у молоді достатньо високий, а саме: високий рівень виявлено у 27,5 % респондентів, середній рівень - у 54,4 % та низький - у 18,1 % опитуваних. Тривожність як риса особистості означає мотив або набуту поведінкову диспозицію, яка зобов'язує індивіда до сприйняття широкого кола об'єктивно безпечних обставин, як таких, які несуть загрозу, спонукаючи реагувати на них станами тривоги, інтенсивність яких не відповідає величині реальної небезпеки.

Молоді люди з високим рівнем тривожності як особистісної риси часто сприймають навколишній світ як більш загрозливий та непередбачуваний. Вони можуть відчувати занепокоєння або хвилювання навіть у звичайних або нейтральних ситуаціях. Ця постійна напруженість може впливати на їхнє щоденне життя, ускладнюючи взаємодію з іншими людьми, прийняття рішень та загальний життєвий досвід. Молодь з високим рівнем тривожності може бути схильною до песимістичного мислення, переживань щодо майбутнього та надмірного аналізування минулих подій. Така тривожність може також спонукати до уникання ситуацій, які вони сприймають як загрозливі або стресові, що може обмежувати їхній життєвий досвід та перешкоджати особистісному розвитку.

Важливо відзначити, що рівень тривожності як особистісної риси не є незмінним і може змінюватися в залежності від різних факторів, включаючи досвід, навколишнє середовище та особистісний розвиток. Психологічна допомога, така як когнітивно-поведінкова терапія, може бути ефективною у зменшенні рівня тривожності та навчанні молоді більш адаптивним способам впорядкування тривожних думок і почуттів.

Рис. 2. Рівень ситуативної тривожності у молодих людей (у %)

Як бачимо, рівень ситуативної тривожності у молоді достатньо високий, а саме: високий рівень виявлено у 42,5 % респондентів, середній рівень - у 52,5 % та низький - у 5,0 % опитуваних. Ситуативна (реактивна) тривожність - це стан особи в цей момент часу, який характеризується емоціями, які суб'єктивно переживаються людиною: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю у цій конкретній ситуації. Цей стан виникає як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамікою у часі.

З результатів застосування методики бачимо, що рівень ситуативної тривожності серед молоді під час війни значно вищий порівняно з нормальними умовами. Війна вносить елементи невизначеності, страху, та постійної загрози, що призводить до збільшення ситуативної тривожності. Основною причиною цього є безпосередній вплив військових дій, які можуть включати загрозу життю, втрату житла, втрату близьких чи переривання звичайного життєвого ритму. Окрім цього, непевність щодо майбутнього, страх перед невідомим, досвід переселення, та можливість зміни соціального статусу також сприяють зростанню тривожності. Молоді люди, які переживають війну, можуть відчувати страх, пов'язаний з власною безпекою та безпекою їхніх сімей, що є природною реакцією на реальну або сприйняту загрозу.

Звичайно, постійний стан підвищеної тривожності може мати значні наслідки для психічного здоров'я молоді. Це може призвести до розвитку хронічної тривожності, депресії, посттравматичного стресового розладу, а також до зниження якості життя та функціонування у повсякденних ситуаціях. Підвищена тривожність також може негативно впливати на освітній процес, соціальні взаємодії та розвиток особистості. Також може спричинити фізіологічні відгуки, такі як підвищене серцебиття, головний біль, втома, що, у свою чергу, може погіршити загальний стан здоров'я. Це також може впливати на прийняття рішень та критичне мислення, обмежуючи здатність молоді адекватно реагувати на складні життєві ситуації.

Далі ми проаналізували рівень раціональності-ірраціональності мислення молодих людей, наявності та міри вираженості ірраціональних установок за допомогою тесту «Діагностики ірраціональних установок» А. Елліса. Результати за основними шкалами методики відображено на рис. 3.

Бачимо, що найбільше ірраціональних установок у молоді за шкалою «катастрофізація»: високий рівень зафіксовано у 42,5 % респондентів, середній рівень вираженості - у 47,5 % та лише у 10,0 % відсутні. Катастрофізація - це коли особа передбачає найгірший можливий результат ситуації. Таке спотворення думок веде до зростання тривожності.

Рис. 3. Рівні ірраціональних установок молодих людей (у %)

Катастрофізація у молоді під час війни є особливо значущою, оскільки військовий конфлікт приносить реальні загрози та невизначеність, які можуть посилити схильність до катастрофічного мислення. У таких умовах молоді люди можуть відчувати, що вони постійно знаходяться під загрозою, і внаслідок цього вони можуть переоцінювати ймовірність негативних подій або їхній потенційний вплив на власне життя. Катастрофізація в умовах війни може бути пов'язана з постійними переживаннями щодо безпеки, здоров'я, майбутнього, а також соціальних та економічних наслідків конфлікту. Молодь може відчувати, що будь-яка негативна подія, навіть незначна, може призвести до дуже поганих наслідків. Таке мислення може спричинити збільшення тривожності, стресу, і в кінцевому результаті, може вплинути на психологічне благополуччя.

За іншими шкалами не виявлено наскільки значущих результатів: «повинність стосовно себе» - високий рівень ірраціональних установок зафіксовано у 25,0 %, середній - у 37,5 %, низький - у 37,5 %; повинність стосовно інших - 35,0 %, 47,5 % та 17,5 % відповідно; оцінна установка - 22,5 % 55,0 % та 22,5 % відповідно.

Звичайно, наявність ірраціональних установок у молоді, а особливо катастрофізації, будуть лише підсилювати стан тривоги. Тому важливо забезпечити адекватну підтримку та психологічну допомогу для молоді у воєнний час, щоб мінімізувати довгостроковий вплив ситуативної тривожності на їхнє життя та добробут.

Адаптація молоді до тривожності під час війни та методи її зниження вимагають комплексного підходу, що враховує як психологічні, так і соціальні аспекти. Ось деякі стратегії та методи, які можуть бути ефективними:

психоедукація (розуміння природи тривожності та способів її впливу на тіло та розум може допомогти молоді краще справлятися з нею. Інформація про те, як стрес впливає на організм та розум, може зменшити страх та невпевненість);

розвиток навичок стресостійкості (навчання методам релаксації, медитації та міндфулнес може допомогти молоді керувати своїм емоційним станом та знижувати рівень тривожності);

формування позитивного мислення (робота над зміною негативних думок та когнітивних спотворень може бути ефективною. Техніки когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), наприклад, допомагають виявляти та переосмислювати ірраціональні думки);

підтримка соціальних зв'язків (соціальна підтримка від сім'ї, друзів та спільноти є ключовою для зниження відчуття ізоляції та безпорадності. Спілкування з іншими, хто поділяє схожі переживання, може допомогти зменшити відчуття самотності);

фізична активність та хобі (заняття спортом, йогою, ходінням чи будь-якою іншою фізичною активністю може знизити рівень стресу та підвищити настрій. Творчі заняття, такі як малювання, письмо або гра на музичних інструментах, також можуть бути корисними);

планування та організація (розробка щоденного розпорядку та планування активностей може надати відчуття контролю та передбачуваності у хаотичний час);

професійна психологічна допомога (у випадках високого рівня тривожності або, якщо тривога негативно впливає на повсякденне життя, важливо звертатися за допомогою до психологів чи психотерапевтів;

самодопомога та освіта (читання книг, перегляд відео або участь у онлайн-курсах з психології та саморозвитку може допомогти молоді отримати знання та інструменти для кращого розуміння та управління своїми емоціями).

Ключовим є підхід, який враховує індивідуальні особливості та потреби кожної людини, оскільки адаптація та методи зниження тривожності можуть відрізнятися в залежності від особистих обставин і досвіду.

Висновки

Отже, рівень особистісної тривожності у молоді достатньо високий, а саме: високий рівень виявлено у 27,5 % респондентів, середній рівень - у 54,4 %. Високий рівень ситуативної тривожності у молоді виявлено у 42,5 % респондентів, середній рівень - у 52,5 %.Найбільше ірраціональних установок у молоді за шкалою «катастрофізація»: високий рівень зафіксовано у 42,5 % респондентів, середній рівень вираженості - у 47,5 %. Катастрофізація - це коли особа передбачає найгірший можливий результат ситуації. Таке спотворення думок веде до зростання тривожності.

Рівень ситуативної тривожності серед молоді під час війни значно вищий порівняно з нормальними умовами. Звичайно, наявність ірраціональних установок у молоді, а особливо катастрофізації, будуть лише підсилювати стан тривоги. Тому важливо забезпечити адекватну підтримку та психологічну допомогу для молоді у воєнний час, щоб мінімізувати довгостроковий вплив ситуативної тривожності на їхнє життя та добробут.

Для адаптації до стресових умов, в яких доводиться жити та для опанування тривоги, молодь має активувати свою поведінкову активність, а саме: планування та організація свого часу, спорт та хоббі, якісні соціальні зв'язки; займатись самоосвітою для розвитку навичок стресостійкості, розуміння процесів, які відбуваються в психіці та організмі, розвивати позитивне мислення та працювати з ірраціональними установками. Якщо тривожність досягає високого рівня (заважає нормальній життєдіяльності), звернутись до кваліфікованих фахівців - психологів, психотерапевтів.

Література

1. Хоменко Є.Г. Психологічне благополуччя студентської молоді у військовий час / Є.Г. Хоменко // Габітус. - 2023. - Вип. 51. - С. 121-125. - DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.51.20.

2. Шестопал І.А., Ткаченко Д.В., Сайко Д.С. Дослідження стану тривоги студентської молоді в період російсько-української війни. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія»: науковий журнал. Острог: Вид-во НаУОА, червень 2022. No 15. С. 72-77.

References

1. Homenko, Y.G. (2023). Psychological Well-being of Student Youth During Wartime. Habitus, Issue 51, pp. 121-125. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.51.20 [in Ukrainian].

2. Shestopal, I.A., Tkachenko, D.V., Saiko, D.S. (2022). Research on the State of Anxiety among Student Youth during the Russian-Ukrainian War. Scientific Notes of the National University "Ostroh Academy". Series "Psychology": scientific journal. Ostrog: Publishing House of NaUOA, June 2022, No. 15, pp. 72-77. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru