Особливості взаємодії правоохоронців з військовослужбовцями із посттравматичним стресовим розладом

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості взаємодії правоохоронців з військовослужбовцями із посттравматичним стресовим розладом

Макаренко Владислав

курсант 3-го курсу, ННІППФПНП, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ Науковий керівник:

Віктор ПЛЕТЕНЕЦЬ, професор кафедри криміналістики та домедичної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор

Злочинність завжди перебувала в полі зору дослідників, та й в цілому суспільства. Зазначене спонукало до дослідження порушеного питання про особливості взаємодії правоохоронців з військовослужбовцями із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).

В сучасних реаліях життя, постає доволі актуальне питання відносно правопорушень, що вчиняються військовослужбовцями. Варто розуміти, що у зв'язку з військовими діями, що відбуваються на території нашої країни, дедалі більше цивільних осіб стають військовими. Військові - це одна з груп населення, яка може набути ПТСР після повернення з війни. Україна не являється винятком, та відсутність системи якісної підтримки (психологічної, фізичної) для ветеранів та військовослужбовців з ПТСР являється доволі актуальною проблемою.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - це стан, який може розвиватись у людей в результаті отримання досвіду пов'язаного з травматичними подіями, такими як військові дії (війна), насильство, дорожньо-транспортні пригоди (в т. ч. з тяжкими наслідками) та багато інших негативних життєвих ситуацій. Зазначений стан може здійснювати серйозний вплив, як на психічне, так і на фізичне здоров'я людини, що стала учасником або свідком зазначених подій [1].

До основних ознак, що визначають наявність ПТСР відносять:

Напливи нав'язливих спогадів про небезпечні для життя ситуації, учасником яких була людина;

Травмуючі сновидіння з кошмарними сценами пережитих подій, порушення сну;

Прагнення уникати емоційних навантажень;

Невпевненість через страх, і як наслідок - відкладання прийняття рішень, неконтактність з оточуючими;

Надмірна втома, дратівливість, депресивні стани, головні болі, нездатність концентрувати увагу на чомусь тощо [1].

З метою зниження ризиків виникнення ПТСР та сприяти зціленню, якщо ознаки розладу вже наявні, необхідно:

Психологічно стабілізуватися,

Стабілізувати режим дня та повернути, за можливості, частину звичних справ;

Заручитися підтримкою близьких - налагодити спілкування зі значущими людьми, якщо це надає вам підтримку та налаштовує на позитив;

Включатися у фізичну активність (робити фізичні вправи або щонайменше - гуляти на свіжому повітрі);

Обмежити перегляд новин та сортувати інформацію, яку ви

отримуєте: обирати лише достовірні джерела, які не транслюють

кровопролиття та іншого вкрай негативного та негативно емоційно забарвленого контенту;

Брати участь у допомозі іншим, так як волонтерство приносить неймовірну користь суспільству, в першу чергу потребуючим на це людям, а через подібні дії відбуватиметься самодопомога;

Звернутися за допомогою до психолога/психотерапевта, який допоможе опанувати техніки емоційної стабілізації себе і близьких та попередити або зупинити розвиток ПТСР [1].

Водночас під зазначеними ознаками можуть маскуватись прояви протидії досудовому розслідуванню. Протидія, як закономірний процес, що виник у зв'язку з розвитком злочинності, стала можливою через причини формування для цього передумов, які забезпечили не тільки її існування, а й подальше вдосконалення такого процесу [2]. Це обумовлює необхідність більш ретельної підготовки уповноважених осіб до здійснення взаємодії із вказаним особами.

З метою запобігання виникненню ймовірним загрозам вчинення правопорушення військовослужбовцями, що набули стан ПТСР, повинна здійснюватись належна превентивна робота правоохоронців. Взаємодія Національної поліції України з військовими, включає в себе низку заходів. Наприклад, співробітники поліції можуть проводити навчання та тренінги для військовослужбовців та ветеранів з метою допомоги їм навчитись керувати власними емоціями та подолати стресовий стан [3]. Також важливою частиною взаємодії Національної поліції України з військовими, що набули стан ПТСР, являється підтримка участі останніх у превентивних заходах спільно з поліцією, наприклад, залучати до охорони громадського порядку. Це може допомогти ветеранам та військовослужбовцям з ПТСР почувати себе корисними і включеними в соціальне життя, а це, як наслідок, сприяє покращенню їх психологічного стану [4].

З іншого боку зазначені особи, які здолали зазначене явище можуть з більшою ефективністю діяти по відношенню до тих, які можуть вчинити кримінальні правопорушення.

Загалом, взаємодія Національної поліції України з ветеранами та військовослужбовцями з ПТСР є важливим аспектом підтримки цієї вразливої групи населення. Відповідна робота з їхньою психологічною підтримкою може забезпечити покращення їхнього стану та покращення їхньої якості життя. Важливо, щоб поліція була свідома про особливості стану ветеранів та військовослужбовців з ПТСР та розуміла необхідність взаємодії з ними у процесі виконання своїх обов'язків [4].

Підсумовуючи, можна наголосити, що взаємодія Національної поліції України з ветеранами та військовослужбовцями з ПТСР є важливим аспектом діяльності як в розслідуванні так і профілактиці вчинення кримінальних правопорушень. Поліцейські можуть надати важливу підтримку шляхом визнання та розуміння особливостей стану осіб з ПТСР, підтримки участі їх в заходах спільно з поліцією, співпраці з соціальними службами та урядовими органами для забезпечення доступу до медичної допомоги та програм психологічної підтримки.

Список використаних джерел

превентивний військовослужбовець посттравматичний

Козлова А., Журавель Т. Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). 2022. URL: https://www.unicef.org/ukraine/stories/about-post-traumatic-stress-disorder

Плетенець В. М. Проблема співвідношення слідчих ситуацій та ситуацій протидії досудовому розслідуванню. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Вип. №3. Дніпро : ДДУВС. 2022. С. 219-224

Брук Р. Архетипічний підхід до терапії посттравматичного розладу у військових (комбатантів). Психологія і суспільство. 2022. №. 2. С. 135-149.

Кучеренко С. М, Хоменко Н. М. Організаційні особливості соціально - психологічної адаптації військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, до умов мирного життя. Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 21. Харків : НУЦ-ЗУ, 2017. С. 66-74.

Размещено на Allbest.ru