Теоретичні основи дослідження проблеми розладу психіки та поведінки внаслідок впливу зовнішніх обставин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗЛАДУ ПСИХІКИ ТА ПОВЕДІНКИ ВНАСЛІДОК ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ОБСТАВИН

Сергій Щербаков

здобувач вищої освіти

м. Запоріжжя

Психологічна травма - це біль і безсилля після того, як психіка стикається з тим, до чого не була готова. Іноді ми щось втрачаємо -- близьку людину, майно, роботу, заповітну мрію. Особа стикається з погрозами: реальна людина, хвороба, криза, погані новини.

Для психіки руйнівна напруга (Г.А. Броневицький, 1984; Л.Ф. Железняк, 1989; М.С. Корольчук 1997, 2002; В.І. Лєбєдєв,1989; С.М. Миронець 2007; О.В. Тімченко 1997, 2007; А.С. Куфлієвський, Л.А. Перелигіна, В.Є. Христенко 2008 та ін.).), зриви, почуття небезпеки, безцільність, невиправданість очікувань. Віра в стабільність життя та вдачу, в те, що вам хтось, щось винен, на жаль, нічого з цього не гарантовано. А значить вашу віру будь-якої миті може очікувати крах і тоді ви кандидат на отримання травми [1].

Психіка має запас психічної міцності. Є люди, здатні пережити страшні події та залишитися психічно здоровими. Багато залежить від характеру та виховання. Віктор Франкл провів три роки у концтаборах, де втратив усю родину. За роки ув'язнення він дійшов висновку, що розум особистості здатний виявити сенс навіть у найнестерпніших умовах. Коли особистість виховували в м'яких життєвих умовах, то удари життя виявляються не з її вагової категорії, тоді її психіка йде в захисний режим. Їй нвистачає резервів, щоб повернутися до нормального збалансованого стану. Особливо коли особистість не прагне до накопичення внутрішніх ресурсів.

Травмована психіка відчуває шок на кшталт електричного. Її функції уповільнюються. Після збою психіка стає безпорадною і вимагає постільного режиму. Вона більше неефективний інструмент адаптації до зовнішнього середовища [2].

Саморегуляція. Реакція на психотравму супроводжується гострою стресовою ситуацією. Її тривалість від кількох хвилин до кількох днів. За цей час здорова стійка психіка здатна відновити сама себе. Без таблеток та самонавіювання, адже на щастя свідомість вдається до забування не потрібного, а емоції здатні врівноважуватися.

Самокерування. Буває так, що подія, що травмує, блокує функцію саморегуляції. Тоді слід взяти себе в руки та пере налаштуватись.

Коли ситуація виходить з-під контролю, це призводить до розвитку посттравматичного розладу. Цей стан характеризується тривогою. Панікою. Нав'язливими спогадами про пережите. Занепадом сил. Байдужістю до нормальної діяльності. Розладом уваги. Порушенням сну. Відчуженістю. Інфантильною поведінкою. Емоційним онімінням. Часто виникають тригери, що нагадують про травматичну подію. Ними виступають певні люди, ситуації, рухи, запахи, час доби чи року.

Жертви сексуального насильства, біженці, що залишили свої будинки через війну, люди, які втратили близьких, не зумівши впоратися зі стресом залишили в минулому свою картину світу в якій жили, а з нею комфорт, звичні заняття, плани та надії. Життя для них розділилося на до та після. Їхнє минуле активно впливає на їхнє майбутнє. Воно продовжує їх руйнувати. Не вилікована психотравма веде до появи серйозних психофізіологічних ускладнень [3].

При цьому розлади психіки й поведінки характеризуються досить типовими проявами, які об'єднують у 4 групи - непатологічні(фізіологічні) реакції, патологічні реакції, невротичні стани й реактивні психози.

Непатологічні(фізіологічні) реакції характеризується страхом, ступором, агресією, апатією, стан «Нірвани».

Психогенні патологічні реакції характеризуються невротичним рівнем розладів, що виявляються у вигляді астенічного, депресивного синдромів з істеричними та іншими включеннями. Загальною характеристикою таких реакцій є гостре виникнення, зниження критичної оцінки того, що відбувається та можливостей цілеспрямованої діяльності.

У цей час з головним мозком відбувається наступне. Характер біологічної активності змінюється. Емоційний центр входить у стан перезбудження. Порушується функція мигдалеподібного тіла. Воно внаслідок еволюції особистості відповідає за реакцію «Бий» або «Біжи». Це посилює почуття страху та робить людину агресивною. Буває ситуація, коли особа стає підвладна агресору.

На наступному етапі знижується вплив таламуса, що відповідає за концентрацію уваги. Ділянка кори головного мозку, яка забезпечує сприйняття інформації та відчуття свого Я. Затяжне протікання ПТСР призводить до зменшення розмірів гіпокампа відповідального за пам'ять та формування емоцій. Одночасно з цим порушується вироблення нейромедіаторів - дофаміну та серотоніну. Це робить особистість дратівливою та тривожною. Збільшується рівень адреналіну та кортизолу, що активно підтримують стан стресу [4].

Відновлення психіки складається з таких завдань:

Перше - відновити почуття безпеки. Необхідно заново створити зону комфорту. Так роблять мурахи, коли їхня домівка зруйнована.

Друге - відновити можливість управління психікою. Не запитуйте себе про бажання. У цьому стані мозок дає неправильну відповідь. Там збій програми. Усвідомте, що у вас є право мати сьогодення та майбутнє, над яким минуле не зможе домінувати. Прийняття цього призводить до появи мети в житті особистості.

Третє - змінити характер активності головного мозку. Поступово крок за кроком повертайте життя до нормального ритму. Додайте до нього маленькі ритуали. Ритуал ранкового чаювання. Ритуал прогулянки. Ритуал купання. Ритуал підготовки до сну. У посттравматичному стані психіка сама здатна шукати рятівні стратегії та занурення у прості ритуали буде для неї прийнятною дією. Дайте їй можливість зачепитися за це.

Четверте - зняти підвищену психічну напругу. Для відновлення самокерування необхідно зробити свідомий вибір говорити правду та називати речі своїми іменами. Намагайтеся зрозуміти емоції, які ви відчуваєте. Називайте їх про себе та в голос. Зробіть справжній виклик негативним думкам, спробуйте проявити максимум співчуття. Стати по відношенню до себе дбайливим та суворим лікарем. Регулярно дотримуйтесь психогігієни. Прагніть висипатися. Чергуйте активність та відпочинок. Слідкуйте за своєю емоційною рівновагою. Активно та цілеспрямовано звільняйте свідомість від усього, що завдає шкоди психічному стану. Поліпшити концентрацію уваги можна за допомогою медитації. Вона нормалізує ритми мозку [5].

П'яте - покращити концентрацію уваги. Для упорядкування мозкової активності та зняття підвищеної психологічної напруги навчіться прогресивній м'язовій релаксації. Виконуйте психофізіологічні техніки розслаблення різних груп м'язів та регулярно їх виконуйте.

Шосте - відновити нормальний механізм обробки головним мозком інформації, що надходить. Для відновлення нормального процесу обробки інформації застосовують метод десенсибілізації та руху очей. Швидкі рухи очима розблокують процеси саморегуляції психіки у разі ступору та синхронізують ритми правої та лівої півкуль кори головного мозку. Внаслідок цього неприємні спогади перестають домінувати. Решта свідомість зробить саме. У певному сенсі цей метод нагадує дефрагментацію та перезавантаження комп'ютерної програми.

Таким чином розглянуто поняття психологічна травма та причини її виникнення, а також процеси, які відбуваються в корі головного мозку особистості. Також наведено план дії та рекомендації до кожного з етапів, що прискорить повернення психіки до нормального процесу життєдіяльності.

Література

психологічний травма реакція мозок

1. Бех И. Д. Психологические основы нравственного развития личности: Дис... д- ра психол. наук: 19.00.07 / НИИ психологии Украины. К., 1992. 320 с.

2. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості / Навчальний посібник для студентів. Харків: “Форма”, 1996. 239 с.

3. Гичун В. С. Особенности современной системы психогигиены и психопрофилактики среди военнослужащих срочной службы. Дис. канд. мед. наук: 14.01.16 / Украинский НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии. Харьков, 1998. 206 с.

4. Гук Н. С. Оцінка та кореляція психічних станів співробітників органів виконання покарань: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К., 1994 - 186 с.

5. Горностай П. П., Васьковская С. В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемний подход. К.: Наукова думка, 1995. 128 с.

Размещено на Allbest.ru