Система цінностей особистості в контексті екокультурних споживчих практик

Активний технологічний та промисловий розвиток вплинув на якість життя сучасної людини в екологічному контексті. Трансформаційні процеси, що характеризують сучасний період розвитку суспільства засвідчують рівень важливості дослідження проблеми екологічної культури. Наразі вони є одними із найважливіших глобальних світових проблем, що виявляють суперечності між соціумом та природою і зумовлені надмірним антропогенним впливом на довкілля.

Протягом останніх десятиліть екологічна обізнаність споживачів стрімко зросла, що призвело до зміщення критеріїв покупки в бік екологічних та культурних питань [2, 625]. Окремі споживчі практики на сучасному етапі розвитку суспільства спрямовані на задоволення потреб у споживанні органічних та екологічно чистих продуктів та/або наданні послуг, що не мають жодних негативних наслідків для довкілля. Однією з галузей дослідження екокультурних споживчих практик, що останнім часом популяризується серед науковців, є вплив культурних цінностей.

Культура характеризується як «колективне програмування розуму, що відрізняє одну групу людей від іншої» [7, 255] і є важливим фактором культури споживання.

Культура вкорінена в кожній людині, породжуючи різноманітні погляди і моделі поведінки. Навіть всередині однієї культури культурні цінності людей можуть суттєво відрізнятися. Окрім того, ці культурні цінності дійсно впливають на розвиток екокультурних споживчих практик. Культурні ціннісні орієнтації впливають на ставлення до довкілля і екологічних проблем, що стимулюють прагнення споживача купувати екологічно чисті товари та послуги [3, 1325].

На думку дослідників, культура особистості є рушійною силою її проекологічної поведінки, оскільки більшість екоактивістів, які мають високий рівень екологічної культури, більш схильні діяти екологічно безпечним способом, оскільки це приносить користь всьому суспільству. Аналогічним чином, споживач різних продуктів і послуг, думає про довготривалу перспективу, схильний захищати довкілля, створюючи стійке майбутнє для себе і своєї родини.

В закордонному науковому вимірі основними термінами для позначення намірів і дій крізь призму користі для довкілля є екологічний активізм, стійка споживацька поведінка та екологічно свідома поведінка. У вітчизняній гуманітаристиці понятійно-категоріальний апарат екокультури перебуває на стадії формування.

Екокультура споживчих практик передбачає щось більше, ніж просто зміну ставлення (використання продуктів, які є екологічно чистими або не шкодять довкіллю, споживання екологічно чистих продуктів), включно з розвитком проекологічної моделі поведінки та критичного дослідження найважливіших структур готовності бути екологічно свідомим споживачем [6, 742]. Проекологічна поведінка складається з суспільної та приватної сфер як двох основних - остання включає в себе весь вплив на довкілля, пов'язаний зі споживчими практиками, споживання та утилізацією товарів приватного користування.

На екологічно безпечну споживчу поведінку впливають культурні переконання кожного учасника споживчих практик, культурні норми та довгострокові перспективи. Що визначає їх наміри купувати екологічно чисті товари [4, 380].

Як приклад впливу колективізму та індивідуалізму на екокультурні споживацькі практики наведемо приклад двох традиційних культур - китайської та української. Китайська культура вважається культурою колективізму - китайські споживачі, які твердо ідентифікують себе з цією культурною цінністю вживають активні дії для збереження природного середовища для свого майбутнього добробуту та добробуту інших [3, 1320]. Як наслідок, наміри споживачів щодо екологічних покупок сприятливо пов'язані з екоцентричною перспективою та довгостроковим поглядом на це питання. Споживачі, які прихильно ставляться до екологічного споживання, з більшою ймовірністю підтримають екокультурні споживчі практики, якщо вірять, що можуть допомогти вирішити екологічну проблему.

Для китайських споживачів колективізм і довготривала перспектива є частиною їхньої традиційної культури та пов'язані з їхніми намірами розвивати екокультурні споживчі практики.

Українську культуру можна розглядати як пограничну - індивідуалістично-колективістичну [5, 298]. Відповідним чином це відображується і на ставленні до екокультурних споживчих практик. Незважаючи на те, що за статистичними даними 93 % українців у цілому схвально ставляться до екокультурних практик, а 87 % вважають, що можуть позитивно впливати на екологію, на практиці «українці не готові платити за екологічність основних послуг (доступ до якісної питаної води, сталого громадського транспорту, належного поводження з відходами): лише половина готові платити більше, а майже половина не готові взагалі» [1, 6].

Вважаємо, що Україна заходиться на початку тривалого процесу формування екологічної культури споживання, розуміння та осмислення кожним членом суспільства найважливіших проявів екокультури та формування власних еколого-культурних цінностей.

Література

цінність особистостісний екокультурний споживчий

1. Як війна змінює українців: опитування думки громадян про війну, довкілля, повоєнну відбудову та вступ до ЄС. Аналітична записка. Лютий 2023. Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», 2023. 36 с. URL: https://www.rac.org.ua/uploads/content/674/files/how-the-war-changed- ukrainiansfrnalua.pdf (дата звернення: 31.10.2023).

2. Hofstede G. Culture's consequences: Comparing values, behaviors, institutions, and organizations across nations. Thousand Oaks, Calif: Sage Publications, 2001. 596 р.

3. Leonidou L., Leonidou C., Kvasova O. Antecedents and outcomes of consumer environmentally friendly attitudes and behaviour. J. Mark. Manag. 2010. Vol. 26 (13/14). Р. 1319-1344.

4. Nguyen T. N., Lobo A., Greenland S. The influence of cultural values on green purchase behaviour. Mark. Intell. Plan. Food J. Iss Environ. Qual. Int. J. 2017. Vol. 35 (4). Р. 377-396.

5. Shafiro M. V., Himelein M. J., Best D. L. Ukrainian and US American females differences inindividualism/collectivism and gender attitudes. Journal of cross-cultural Psychology. 2001. Vol. 34. No. 3. Р. 297-303.

6. Wang S.-T. Consumer characteristics and social influence factors on green purchasing intentions. Mark. Intell. Plan.2014. Issue 32 (7). Р. 738-753.

7. Zameer H., Yasmeen H. Green innovation and environmental awareness driven green purchase intentions. Mark. Intell. Plan. 2022. Issue 40. Р. 624-638.

Размещено на Allbest.ru