Клініко-психологічні особливості осіб з соціально тривожним розладом з коморбідними тривожними симптомами: огляд літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український Католицький Університет

Клініко-психологічні особливості осіб з соціально тривожним розладом з коморбідними тривожними симптомами: огляд літератури

Аврамчук Олександр Сергійович кандидат психологічних наук, доцент кафедри клінічної психології

м. Львів

Анотація

Стаття присвячена аналізу наукових досліджень та літературних джерел з питань взаємозв'язку соціально тривожного розладу та супутніх тривожних симптомів у пацієнтів. Підкреслюється висока поширеність соціального тривожного розладу та коморбідність з іншими психічними захворюваннями. Ключове значення надається розумінню тривожних розладів, визначаючи, що спотворене сприйняття небезпеки та переоцінка ризику, засвоєні як факти дійсності, є патогенетичною основою цих розладів. Аналіз зосереджується на клінічних та психологічних аспектах соціальної фобії, вказуючи на основні риси та особливості характеру типових переконань, що лежать в основі патогенезу соціальної фобії та коморбідних станів розладів, зокрема на генералізованому тривожному розладі та панічному розладі. Результати дослідження підкреслюють важливість сприйняття та оцінки суб'єктивних переживань в формуванні реакцій на стресові ситуації. Зазначається, що успішна адаптація до життєвих стресорів закріплює коригуючий досвід, у той час як непродуктивні стратегії опанування (зокрема використання стратегій уникнення) може призвести до спотвореного сприйняття чинників стресу та власної спроможності опанувати себе у момент його впливу, що ускладнює керованість та може збільшити рівень психологічного страждання. Аналіз висновків інших досліджень вказує на специфічні особливості у пацієнтів з соціальним тривожним розладом та генералізованим тривожним розладом порівняно з тими, у кого панічний розлад. Виявлені особливості включають гіперчутливість до негативного зворотного зв'язку, надмірну оцінку неоднозначних подразників та використання стратегій уникнення як механізму подолання тривоги у соціальних ситуаціях.

Огляд літератури спрямований на систематизацію і узагальнення даних з метою вдосконалення діагностики та формулювання цілей медико- психологічного супроводу осіб з соціально тривожним розладом і коморбідними тривожними симптомами. Висновки дослідження акцентують увагу на важливості подальших досліджень для розуміння механізмів взаємодії та розробки ефективних стратегій управління тривожними розладами.

Ключові слова: соціальна фобія, генералізований тривожний розлад, панічний розлад, стратегії опанування, захисне реагування, когнітивні спотворення.

Abstract

Avramchuk Oleksandr Serhiyovych PhD (Psychol.), Assoc. Prof., Ukrainian Catholic University, Lviv

CLINICAL AND PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PERSONS WITH SOCIAL ANXIETY DISORDER WITH COMORBID ANXIETY SYMPTOMS: A LITERATURE REVIEW

The article is devoted to the analysis of scientific research and literary sources on the relationship between social anxiety disorder and COMORBID anxiety symptoms in patients. The high prevalence of social anxiety disorder and comorbidity with other mental illnesses is emphasized. Fundamental importance is given to the understanding of anxiety disorders, determining that distorted perception of danger and overestimation of risk, learned as facts of reality, are the pathogenetic basis of these disorders. The analysis focuses on the clinical and psychological aspects of social phobia, indicating the main features and characteristics of the nature of typical beliefs that underlie the pathogenesis of social phobia and comorbid states as generalized anxiety disorder and panic disorder. The study's results emphasize the importance of perceiving and evaluating subjective experiences in reacting to stressful situations. It is noted that successful adaptation to life stressors consolidates the corrective experience. At the same time, unproductive coping strategies (in particular, the use of avoidance strategies) can lead to a distorted perception of stress factors and one's ability to control oneself at the moment of its impact, which complicates control and can increase the level of psychological suffering. Analysis of findings from other studies indicates specific features in patients with social anxiety disorder and generalized anxiety disorder compared to those with panic disorder. Features identified include hypersensitivity to negative feedback, overestimation of ambiguous stimuli, and use of avoidance strategies as a coping mechanism for anxiety in social situations.

The literature review is aimed at the systematization and generalization of data to improve diagnosis and formulate the goals of medical and psychological support for persons with social anxiety disorder and comorbid anxiety symptoms. The findings of the study emphasize the importance of further research to understand the mechanisms of interaction and to develop effective strategies for managing anxiety disorders.

Keywords: social phobia, generalized anxiety disorder, panic disorder, coping strategies, defensive response, cognitive distortions

Постановка проблеми

Проблема тривожних розладів є серйозною в глобальному контексті, створюючи значні виклики для системи охорони здоров'я та накладаючи великий тягар на захворюваність населення. Група тривожних розладів, одна з найпоширеніших проблем психічного здоров'я, що призводить до величезних витрат на медичну допомогу. Згідно з дослідженнями, проведеними до 2015 року в Європі, понад третина населення протягом свого життя стикалася з тривожними розладами [1]. Тривожні розлади відзначаються постійним зростанням поширеності, захворюваності та показників DALY. Важливим аспектом є той факт, що стандартизовані за віком показники залишаються стабільними, що може вказувати на можливу стабільність факторів ризику [2]. Ці висновки підкреслюють необхідність уваги до питань діагностики, лікування та профілактики тривожних розладів, зокрема у визначених регіонах та серед певних груп населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових даних щодо розладу соціальної тривоги підтверджує не тільки високу поширеність цих розладів, але й значну коморбідність між соціальною фобією, тривожними розладами та іншими психічними захворюваннями [3]. Дослідження також виявило закономірності поширеності та тягаря, який накладає цей розлад у світовому контексті, включаючи ранній вік початку симптомів, стійкість розладу, порушення в різних сферах життєдіяльності, а також характеристики соціально-демографічних аспектів та пов'язані зі спільним патогенезом супутні психіатричні захворювання [3].

Додатково, варто відмітити контекст воєнного стану, що впливає на мобілізацію внутрішніх ресурсів, але водночас робить людей вразливими до проблем з якими вони боролися до цього. Серед актуальних викликів є не тільки є порушення адаптації, опанування травматичного досвіду через вплив безпосередньої небезпеки, але й опосередковані механізми як соціальна депривація, сепараційна тривога чи соціальне уникнення. Так, виявлені високі рівні коморбідності між аспектами соціальної тривоги та розладами сепараційної тривоги, що обумовлюють вищі показники коморбідності з панічним розладом і депресією порівняно з пацієнтами, які страждають тільки від тривожних розладів [4]. Дослідження зв'язку ПТСР та соціальної фобії демонструє актуальність вказуючи, на роль страху соціального відкинення, почуття сорому чи інші психосоціальні предиктори соціальної депривації серед осіб з травматичним досвідом [5, 6].

Ці результати свідчать про важливість подальшого наукового дослід¬ження для розуміння механізмів взаємодії та розвитку ефективних стратегій діагностики та лікування тривожних розладів у пацієнтів із загальною коморбідністю.

Мета статті - дослідити та проаналізувати актуальні дані щодо психоемоційних та поведінкових особливостей при соціальному тривожному розладі з супутньою тривожною психічною патологією.

Виклад основного матеріалу

Відсутність надання відповідної та належної медико-психологічної допомоги щодо тривожних розладів (й соціального тривожного розладу зокрема) зазвичай призводить до їхнього довготривалого збереження та часто визначає хронічний, ремітуючий характер, що коливається в межах діагностичного порогу [3, 7]. Jystad I. та колеги зазначили, що результати попередніх досліджень підлітків із соціальною тривожністю, які вказують на те, що частота супутніх захворювань становить приблизно 60-70%, включаючи як одиничні, так і множинні психіатричні проблеми.

У дослідженні команди під керівництвом Kessler R.C., опублікованому в 2012 року встановлено найвищі кореляції серед тривожних розладів між соціальним тривожним розладом, панічними розладами, специфічними фобіями та агорафобією (r=0,68-0,57) [8]. Також вказується на виявлену суттєву кореляцію між генералізованим тривожним розладом та великим депресивним розладом (r=0,62), й між дистимією та генералізованим тривожним розладом і соціальною фобією відповідно (r=0,55 кожна). Ці дані підтверджуються й у інших дослідників [10].

Згідно з отриманими даними, генералізований тривожний розлад (ГТР) зазвичай має свій ранній початок, характеризується хронічним перебігом і високим рівнем коморбідності з іншими розладами тривоги та настрою. Хронічний перебіг розладу, що рекомендується визнавати при тривалості не менше 6 місяців для встановлення діагнозу, свідчить про те, що більшість пацієнтів, які звертаються за лікуванням, стикалися з цим розладом протягом тривалого часу перед консультацією. Поширеність ГТР у закладах первинної медичної ланки становить приблизно 7-8%, проте пацієнти рідко самостійно повідомляють про симптоми тривоги, надаючи перевагу скаргам на фізичні прояви, такі як головний біль чи дискомфорт у шлунково-кишковому тракті [11].

Основними клінічно значущими симптомами ГТР є поширена, надмірна, всеохоплююча тривога та занепокоєння, що тривають принаймні 6 місяців, супроводжуються постійним напруженням, гіперзбудженням, нетиповою метушливістю та занепокоєнням за найменші деталі чи обставини. Ці люди часто описують своє відчуття, ніби тривога є постійною складовою всього їхнього життя. Важливі порушення щоденного функціонування, такі як проблеми зі сном, головні болі, постійне відчуття напруження, нудота, неможливість розслабитись, «припливи» жару чи холоду, можуть впливати на їхню працездатність як на роботі, так і вдома, особливо в контексті міжособистісної комунікації. Такі фізичні та емоційні прояви тривоги, як втомленість та труднощі з концентрацією, є не лише симптомами, але й чинниками, що суттєво ускладнюють повсякденне життя пацієнтів, особливо в контексті взаємодії з оточуючими. Спроби уникнення прямих соціальних контактів та застосування непродуктивних стратегій захисної поведінки, таких як емоційне відчуження чи ізоляція, можуть доповнювати загальний клінічний образ ГТР та ускладнювати процес лікування. тривожний розлад психічний

За результатами аналізу, варто визнати, що генералізований тривожний розлад в клінічній практиці часто розглядається як первинний щодо коморбідних розладів. Це може підвищувати ризик маніфестування, рецидиву та збільшення тяжкості інших супутніх розладів. Однак необхідно уникати концептуалізації ГТР як продромального, залишкового або «маркера» тяжкості інших розладів. Дослідження Koyuncu та ін. підтверджує великий діапазон коморбідності ГТР, який може коливатися від 0,6% до 27% протягом життя [12]. Аналіз вікової динаміки генералізованого тривожного розладу, вказує на те, що тривога, часто асоціюється з фізичними скаргами й тривогами щодо стану здоров'я, тому виявляються більш вираженими серед старших осіб у порівнянні з молодшими. Цей факт супроводжується значною кореляцією між генералізованим тривожним розладом та наявністю хронічних медичних захворювань [10].

У контексті асоціації з соціальною фобією, схоже, що взаємозв'язок обумовлений відчуттям тривоги, занепокоєнням щодо міжособистісних стосунків та схильністю до уникаючих захисних стратегій [9]. Занепокоєння, нетерпимість до невизначеності, переконання щодо контролю над емоціями, негативна орієнтація на проблеми та когнітивне уникнення, визначаються як спільні патогенетичні та модифікуючі фактори. Важливо враховувати, що скарги на тривожні думки при ГТР характеризуються широкою спрямованістю та не пов'язані головним чином із страхом перед соціальною оцінкою.

Особливості переконань при ГТР включають надмірне узагальнення, катастрофізацію та фіксацію на негативних малоймовірних наслідках у перспективі. Скарги на тривогу та занепокоєння є всеохоплюючими та персистуючими, а основними джерелами тривоги можуть стати загальні повсякденні переконання. У той час як об'єктом скарг при ГТР можуть залишатися міжособистісні стосунки, увага буде зміщуватися з переконань про себе на ситуації чи світ навколо. Наприклад, емоційні стани можуть стати фокусом уваги чи тригером для тривожних думок, що відрізняє ГТР від соціального тривожного розладу, де може відбуватися обмеження усвідомленості власних емоцій на користь раціоналізації.

Однією з основних копінг реакцій на тривожні ситуації для людей з ГТР є уникаюча поведінка та емоційне уникнення. Це може виявитися причиною міжособистісної дисфункції, яка, в свою чергу, часто приховується або асоціюється з симптомами соціальної фобії. Такий підхід може виникнути через переконання, що уникнення взаємодії з іншими буде захистом від можливого образу чи неприємностей, асоційованих з міжособистісними ситуаціями. Зазначено, що особи з соціальною тривогою можуть виказувати занепокоєння щодо висловлення не лише негативних, але й позитивних емоцій. Це свідчить про страх перед тим, що інші можуть не відповісти адекватно або не підтвердити їхню значущість. Обираючи стратегію придушення позитивних емоцій як засіб уникнення, ці люди обмежують себе в можливості отримати позитивні реакції чи підтримку від оточуючих [13].

Наступною категорією для розгляду є панічний розлад і агорафобія. З огляду, що не всі панічні атаки спричинені панічним розладом, і не все фобічне уникнення є наслідком агорафобії, слід проводити диференційну діагностику з коморбідною соціальною фобією. Панічна така здебільшого описується як несподіваний, повторюваний, раптовий епізод сильного страху або дискомфорту, який швидко досягає піку (приблизно до 10 хвилин). Коморбідність з панічним розладом за узагальненим аналізом Koyuncu, A. та колег, становить від 4,7 до 26,9%, а з агорафобією - від 8 до 45% [12]. Клінічний опис панічних нападів та скарг вказує на те, що люди в якийсь момент життя переживають велику інтенсивність страху та фізичного дискомфорту. До того ж, їхні думки асоціюються з можливими наслідками нападу, такими як втрата контролю, страх задихнутися, збожеволіти або навіть померти. Важливо відзначити, що у контексті панічного розладу особливу роль відіграє постійне занепокоєння та очікування повторюваних панічних атак. Це відзначається продовженим стресом та тривогою, що відрізняє панічний розлад від ізольованих панічних атак. Дані спостереження вказують на те, що тривалість та регулярність панічних атак є ключовими показниками для діагнозу панічного розладу.

Детальне інтерв'ювання допомагає розрізнити між соціальною фобією та панічним розладом. Особливо важливою є здатність відрізняти усвідомлення джерела занепокоєння для осіб з соціальною фобією в порівнянні з фокусуванням на фізичному дискомфорті та несподіваних панічних атаках для осіб з панічним розладом. Поєднання агорафобії з панічним розладом підкреслює страх осіб від ситуацій або місць, де може виникнути панічний напад, а вони не зможуть швидко втечі або отримати допомогу. Це може суттєво впливати на повсякденне життя та здатність індивіда виходити з комфортної зони. Розрізнення між панічним розладом та іншими тривожними розладами, зокрема соціальною фобією, важливе для призначення ефективного лікування. Також слід звернути увагу на те, що досвід панічних атак може стати тригером для загострення соціальної фобії, що підкреслює важливість комплексного та індивідуалізованого підходу у лікуванні тривожних розладів [14]. Поруч з цим агорафобія, що характеризується уникненням ситуацій, у яких можуть виникнути симптоми тривоги або паніки, (особливо коли втеча потенційно неможлива) може почати асоціюватися з соціальною взаємодією як тригером. Поєднання агорафобії та соціальної фобії може спонукати людини до соціальної депривації та усамітнення, що у перспективі погіршуватиме стан і зменшуватиме можливості звернення за відповідною допомогою вчасно.

Когнітивні моделі визначають, що інформація, яка обробляється за допомогою когнітивних схем та переконань, може включати перекручене (спотворене) сприйняття небезпеки або переоцінку ризику, а активне засвоєння таких спотворень як фактів дійсності, є патогенетичною основою тривожних розладів [15, 16]. Як зазначають Ozdemir І. та Kura E., що сприйняття та оцінка стресу важливі для формування реакцій на стресові ситуації [16]. Так, успішна відповідь на стресори призводить до позитивних результатів, але невдалий підхід може призвести до спотвореного сприйняття стресу (включаючи фізичні симптоми), роблячи його надзвичайно некерованим, що в свою чергу збільшує рівень страждання.

Аналізуючи висновки, представлені у дослідженні Khdour, H. Y. та колег [17] можна визначити кілька ключових аспектів, що вказують на специфічні особливості у пацієнтів з соціальним тривожним розладом та генералізованим тривожним розладом у порівнянні з тими, хто має панічний розлад. По-перше, виявлено, що пацієнти з соціальною фобією та ГТР проявляють виражене уникнення покарання при впливі неоднозначних подразників порівняно із пацієнтами з панічним розладом. На думку авторів, це свідчить про гіперчутливість до негативного зворотного зв'язку у групі пацієнтів із соціальним та загальним тривожним розладами. Другим важливим аспектом є надмірна оцінка неоднозначних подразників у пацієнтів з соціальною фобією та ГТР, що розглядається як основний фактор в поведінковому упередженні. Це означає, що їхня тенденція перебільшувати ймовірність негативних результатів може викликати потребу у використанні стратегії уникнення для запобігання негативним наслідкам. Третій аспект стосується стратегій копінгу у пацієнтів з соціальною фобією та ГТР. Зазначено, що ці особи швидше навчаються використовувати стратегії уникнення як механізм подолання, спрямований на зменшення впливу негативного зворотного зв'язку і, таким чином, протидіючи тривозі.

У порівняльному дослідженні розглянутих раніше розладів [16] виявлено значні різниці у рівні когнітивних спотворень між різними групами. Аналізуючи результати, можна сформулювати розширені висновки та коментарі: група осіб зі соціальним тривожним розладом відзначилася вищими показниками «маркування», «персоналізації» та «мінімізації або дискваліфікації позитивного». Це свідчить про тенденцію переоцінювати власні дії та враження від їх потенційних наслідків в соціальних ситуаціях (наприклад, вони схильні надмірно маркувати свої вчинки негативно та особисто персоналізувати негативні відгуки, що може впливати на їхню соціальну адаптацію); група з ГТР продемонструвала значущу схильність у категорії когнітивного спотворення - «психічний фільтр» («mental filter» ), що вказує на тенденцію фокусуватися на негативних аспектах ситуацій та переоцінювати рівень загрози (так захисне прагнення відокремити та підсилити негативні аспекти довкілля, у довгостроковій перспективі може призводити до підвищеного рівня тривоги); група з панічним розладом хоч й демонструвала типові тривожні реакції, все ж виявилась менш схильною до перекрученого (спотвореного) сприйняття себе, інших або ситуацій.

Висновки

Розуміння надмірного страху, тривоги та поведінкових розладів як загальних для різних тривожних розладів важливо для комплексного та індивідуалізованого лікування. Соціальний тривожний розлад часто супроводжується коморбідними тривожними станами, але їх вплив на психоемоційний стан людини та здатність до адаптації може варіюватися під впливом коморбідних порушень. Зокрема наявність супутніх тривожних розладів може негативно впливати на результати лікування, викликати резистентність до терапії та збільшувати ризик рецидивів. Незважаючи на наявність подібних ознак, таких як надмірний страх, тривога та уникнення, для точної діагностики важливо досліджувати конкретні ситуації чи обставини, які викликають страх, тип уникаючої поведінки та супутні їм переконання. Акцент на переконаннях щодо негативної оцінки чи негативного сприйняття важливий для диференціації від інших тривожних розладів.

Вважаємо за доцільне вказати на загальні рекомендації щодо медико- психологічного супроводу осіб з соціальною фобією та коморбідними станами тривожного спектру:

* Рекомендується персоналізований підхід до лікування чи психологічної допомоги, враховуючи конкретні риси та супутні тривожні розлади кожного пацієнта (клієнта).

* Важливим є діагностичний акцент уваги на конкретні симптоми, такі як страх перед негативною оцінкою чи страх бути збентеженим у часі соціальної взаємодії, що допомагає точніше сформулювати клієнтський запит та спрямувати за відповідною допомогою.

* Лікування повинно враховувати не лише основний тривожний розлад, але і супутні розлади, забезпечуючи комплексний підхід до пацієнта.

* Розуміння дисфункційних паттернів патогенезу може мати важливе значення для розробки індивідуальних стратегій психотерапії та лікування, спрямованих на корекцію конкретних когнітивних спотворень, які виникають у контексті кожного тривожного розладу.

* Для осіб зі супутніми розладами, важливо надавати довгостро¬ковий психотерапевтичний супровід для зменшення ризику рецидивів.

** Пацієнтам (клієнтам) слід надавати інформацію та мотивувати формувати навички самоспостереження, щоб ефективно впоратися зі своїм станом та попереджати можливі загострення тривожних симптомів.

Література

1. Bandelow, B., Michaelis, S. Epidemiology of anxiety disorders in the 21st century // Dialogues in clinical neuroscience. №17(3), 2015. с.327-335.

2. Javaid, S.F., Hashim, I.J., Hashim, M.J. etal. Epidemiology of anxiety disorders: global burden and sociodemographic associations // Middle East Curr Psychiatry. №30, 2023.

3. Stein, D.J., Lim, C.C.W., Roest, A.M. et al. The cross-national epidemiology of social anxiety disorder: Data from the World Mental Health Survey Initiative // BMC Med. №15, 2017.

4. Dogan, B., Yoldas, C., Kocabas, O., Memis, C.O., Sevincok, D., Sevincok, L. The characteristics of the comorbidity between social anxiety and separation anxiety disorders in adult patients // Nordic Journal of Psychiatry, №73:6, 2019. с.380-386

5. Eyni, S., Musavi, S.E. Social Isolation of War Veterans with Post-Traumatic Stress Disorder Based on Emotional Inhibition: The Mediating Role of Rejection Sensitivity // Journal of Military and Veterans' Health. 2023

6. Kurapov A, Danyliuk I, Loboda A, Kalaitzaki A, Kowatsch T, Klimash T, Predko V Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine // Front. Psychiatry. 14, 2023. е1190465.

7. Jystad I, Bjerkeset O, Haugan T, Sund E.R., Vaag, J, Sociodemographic Correlates and Mental Health Comorbidities in Adolescents With Social Anxiety: The Young-HUNT3 Study, Norway // Front. Psychol. 12, 2021. е663161.

8. Kessler, R.C., Petukhova, M., Sampson, N.A., Zaslavsky, A.M., Wittchen, H.U. Twelve-month and lifetime prevalence and lifetime morbid risk of anxiety and mood disorders in the United States // Int J Methods Psychiatr Res. №21(3), 2012. с.169-184

9. Hearn, C. S., Donovan, C. L., Spence, S. H., March, S., & Holmes, M. C. What's the Worry with Social Anxiety? Comparing Cognitive Processes in Children with Generalized Anxiety Disorder and Social Anxiety Disorder // Child psychiatry and human development. №48(5), 2017. с. 786-795.

10. Alomari, N.A., Bedaiwi, S.K., Ghasib, A.M., Kabbarah, A.J., Alnefaie, S.A., Hariri, N., Altammar, M.A., Fadhel, A.M., & Altowairqi, F.M. Social Anxiety Disorder: Associated Conditions and Therapeutic Approaches // Cureus. №14(12), 2022. e32687.

11. Solomon, Stein, Sareen, 2015

12. Koyuncu, A., ince, E., Ertekin, E., & Tukel, R. Comorbidity in social anxiety disorder: diagnostic and therapeutic challenges // Drugs in context. №8, 2019. е212573.

13. Turk, C. L., Heimberg, R. G., Luterek, J. A., Mennin, D. S., & Fresco, D. M. Emotion Dysregulation in Generalized Anxiety Disorder: A Comparison with Social Anxiety Disorder // Cognitive Therapy and Research. №29(1), 2005 с.89-106.

14. Vigne, P., Fortes, P., Dias, R.V., Laurito, L.D., Loureiro, C.P., de Menezes, G. B., ... Fontenelle, L. F. Duration of untreated illness in a cross-diagnostic sample of obsessive- compulsive disorder, panic disorder, and social anxiety disorder // CNS Spectrums. №1-7, 2018.

16. Yapan, S., Turkqapar, M.H. & Boysan, M. Rumination, automatic thoughts, dysfunctional attitudes, and thought suppression as transdiagnostic factors in depression and anxiety // Curr Psychol 41, 2022. с.5896-5912.

17. Ozdemir, І., & Kuru, E. Investigation of Cognitive Distortions in Panic Disorder, Generalized Anxiety Disorder and Social Anxiety Disorder // Journal of clinical medicine. №12(19), 2023.

18. Khdour, H.Y., Abushalbaq, O.M., Mughrabi, I.T., Imam, A.F., Gluck, M.A., Herzallah, M.M., & Moustafa, A.A. Generalized Anxiety Disorder and Social Anxiety Disorder, but Not Panic Anxiety Disorder, Are Associated with Higher Sensitivity to Learning from Negative Feedback: Behavioral and Computational Investigation // Frontiers in integrative neuroscience, №10, 2016.

References

1. Bandelow, B., & Michaelis, S. (2015). Epidemiology of anxiety disorders in the 21st century. Dialogues in clinical neuroscience, 17(3), 327-335.

2. Javaid, S.F., Hashim, I.J., Hashim, M.J. etal. Epidemiology of anxiety disorders: global burden and sociodemographic associations. Middle East Curr Psychiatry 30, 44 (2023).

3. Stein, D.J., Lim, C.C.W., Roest, A.M. et al. (2017) The cross-national epidemiology of social anxiety disorder: Data from the World Mental Health Survey Initiative. BMC Med 15, 143.

4. Dogan, B., Yoldas, C., Kocabas, O., Memis, C.O., Sevincok, D., Sevincok, L. (2019) The characteristics of the comorbidity between social anxiety and separation anxiety disorders in adult patients, Nordic Journal of Psychiatry, 73:6, 380-386

5. Eyni, S., Musavi, S.E. (2023) Social Isolation of War Veterans with Post-Traumatic Stress Disorder Based on Emotional Inhibition: The Mediating Role of Rejection Sensitivity. Journal of Military and Veterans' Health.

6. Kurapov A, Danyliuk I, Loboda A, Kalaitzaki A, Kowatsch T, Klimash T, Predko V (2023) Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Front. Psychiatry 14:1190465.

7. Jystad I, Bjerkeset O, Haugan T, Sund E.R., Vaag, J, (2021) Sociodemographic Correlates and Mental Health Comorbidities in Adolescents With Social Anxiety: The Young- HUNT3 Study, Norway. Front. Psychol. 12:663161.

8. Kessler RC., Petukhova M., Sampson NA., Zaslavsky AM., Wittchen HU. Twelve¬month and lifetime prevalence and lifetime morbid risk of anxiety and mood disorders in the United States. Int J Methods Psychiatr Res. 2012;21(3):169-184

9. Hearn, C. S., Donovan, C. L., Spence, S. H., March, S., & Holmes, M. C. (2017). What's the Worry with Social Anxiety? Comparing Cognitive Processes in Children with Generalized Anxiety Disorder and Social Anxiety Disorder. Child psychiatry and human development, 48(5), 786-795.

10. Alomari, N.A., Bedaiwi, S.K., Ghasib, A.M., Kabbarah, A.J., Alnefaie, S.A., Hariri, N., Altammar, M.A., Fadhel, A.M., & Altowairqi, F.M. (2022). Social Anxiety Disorder: Associated Conditions and Therapeutic Approaches. Cureus, 14(12), e32687.

11. Solomon, Stein, Sareen, 2015

12. Koyuncu, A., ince, E., Ertekin, E., & Tukel, R. (2019). Comorbidity in social anxiety disorder: diagnostic and therapeutic challenges. Drugs in context, 8, 212573.

14. Turk, C. L., Heimberg, R. G., Luterek, J. A., Mennin, D. S., & Fresco, D. M. (2005). Emotion Dysregulation in Generalized Anxiety Disorder: A Comparison with Social Anxiety Disorder. Cognitive Therapy and Research, 29(1), 89-106.

15. Vigne, P., Fortes, P., Dias, R.V., Laurito, L.D., Loureiro, C.P., de Menezes, G. B., ... Fontenelle, L. F. (2018). Duration of untreated illness in a cross-diagnostic sample of obsessive- compulsive disorder, panic disorder, and social anxiety disorder. CNS Spectrums, 1-7.

16. Yapan, S., Turkqapar, M.H. & Boysan, M. Rumination, automatic thoughts, dysfunctional attitudes, and thought suppression as transdiagnostic factors in depression and anxiety. Curr Psychol 41, 5896-5912 (2022).

17. Ozdemir, І., & Kuru, E. (2023). Investigation of Cognitive Distortions in Panic Disorder, Generalized Anxiety Disorder and Social Anxiety Disorder. Journal of clinical medicine, 12(19), 6351.

18. Khdour, H.Y., Abushalbaq, O.M., Mughrabi, I.T., Imam, A.F., Gluck, M.A., Herzallah, M.M., & Moustafa, A.A. (2016). Generalized Anxiety Disorder and Social Anxiety Disorder, but Not Panic Anxiety Disorder, Are Associated with Higher Sensitivity to Learning from Negative Feedback: Behavioral and Computational Investigation. Frontiers in integrative neuroscience, 10, 20.

Размещено на Allbest.ru