Нейропсихологічний статус старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня

Перший етап діагностики проводився з урахуванням вікових особливостей дитини: для 4-5 років діагностика проводиться 15-20 хв., для 6 років - 30 хв., тому був обраний середній часовий показник 20 хв. З кожною дитиною було проведено 3-4 зустрічі, які передбачали повторне проведення деяких діагностичних завдань з метою уточнення результатів виконання. Така кількість зустрічей також була обумовлена необхідністю встановлення позитивного контакту з дитиною та значною кількістю нейропсихологічних проб в протоколі.

Результати першої частини протоколу (бесіда з дитиною для перевірки загального рівня обізнаності) засвідчують, що всі випробувані відповідали на всі питання, проте якість їх відповіді не була задовільною: спостерігалися граматичні помилки, труднощі в доборі слів, звукозаміни, відповіді потребували уточнення та додаткових питань. Імена батьків 8 з 10 дітей могли назвати лише дивлячись на батьків чи на їх фото. Кількість днів тижня ніхто з дітей не знав, а свій вік, крім вербальної відповіді, показували на пальчиках руки (дана дія оцінюється як додаткова самопідказка).

Питання, які ставились випробуваним для визначення латеральних вподобань викликали значні труднощі, адже вони плутались у відповідях, їм було важко оперувати лише уявленнями. Також виявлено, що всі випробувані побутові дії показували правою рукою, однак виконання завдань викликало плутанину (перехрест пальців, передпліч, стрибки та ін.). Діти могли на половині завдання змінити руку/ногу/вухо/око, їх рухи були змазані та невпевнені.

Нормотипові показники свідчать про те, що установлення домінантності півкуль по відношенню до певної функції завершується у віці 4-5 років [5], проте у випадку випробуваних було помічено не завершеність даного процесу. Тому визначити латеральні вподобання немає можливості через відставання даного процесу.

Наступним етапом експерименту було проведення тестових проб. За основу було взято шкали рівня виконання завдання та рівня допомоги. Результати діагностики за нейропсихологічним протоколом показали, що випробувані мали значні складнощі в процесі виконання більшості нейропсихологічних проб через труднощі розуміння інструкції та недостатню сформованість процесу довільної регуляції діяльності, не дивлячись на те, що діти в процесі діагностичних зустрічей охоче йшли на контакт.

Для детального опису результатів діагностики був обраний підхід групування нейропроб за такими векторами: праксис, гнозис, інтелектуальні процеси, мовлення, пам'ять, регуляторні процеси.

За результатами діагностики було виявлено, що в рамках праксичних навичок випробувані допускали помилки, які відображались в слабкості просторового фактору (реверсії положення руки), енергетичного фактору (поступове порушення темпу виконання, переважно уповільнювався темп та збільшувалась кількість помилок) переважно при виконанні проб на діагностику динамічного праксису, реципрокну координацію. При виконанні проби «Парканчик» діти демонстрували слабкість кінетики (додавання зайвих елементів, пропуски елементів, поодиноке виконання), регуляторні порушення (спрощення програми і стратегії її виконання), енергетичні слабкості (зміна темпу виконання). При копіюванні геометричних фігур випробувані без особливих труднощів копіювали коло та квадрат, проте трикутних та рівнобічний хрест викликали значні труднощі. Найбільше помилок в цьому завданні було у вигляді просторових помилок (зміни розмірів фігур та ін.), кінетичних (часті відриви) та регуляторних труднощів (спрощення програми, перенос елементів з попередньої фігури). В рамках цієї діагностичної групи найменше помилок було допущено при виконанні проби «Оральний праксис».

При виконанні завдань на визначення особливостей гностичних процесів було виявлено, що діти 70% дітей називають реалістичні зображення, хоч і з мінімальними помилками, 30% - мають значні помилки при виконанні цього завдання. Хоча впізнавати зображення за вказівкою спеціаліста всі діти змогли на однаковому рівні, з мінімальними помилками. Серед проб, які націлені на роботу з перекресленими, накладеним та зашумленими зображеннями була велика кількість помилок у дітей (особливі труднощі при впізнаванні конвалії, молотка, лопати та ключа). При виконанні проби Бентона випробувані демонстрували в 80% випадків значні помилки, 20% - лише частково могли виконати завдання, що говорить про порушення оптико- просторових уявлень. При оцінці та повторенні ритмічних структур діти відчували значні труднощі як при виконанні проби з заплющеними очима, так і розплющеними. Однак виконання проби «Слухові схованки» у 80% випробуваних не викликало таких труднощів, як попередні дві проби, хоча і спостерігались поодинокі помилки. У 20% дітей спостерігались ознаки слабкості довільної організації діяльності за інструкцією, тому вони зрозуміли інструкцією, але плеснути в долоні забували. Це було перевірено тим, що дошкільники правильно називали місце помилки та слово-замінник. Досліджуючи емоційний гнозис було виявлено, що розпізнавати названі емоції випробуваним було легше, ніж самостійно називати.

При оцінці інтелектуальних процесів в пробі «Рахунок» було виявлено, що діти з легкістю можуть порахувати в прямому рахунку, але зворотній рахунок викликав труднощі (порушення фактору планування, ініціації і контролю діяльності в прояві труднощів утримання числової послідовності, пропуски числа). Також випробуваними використовувалась опора на власні пальчики як додаткова самодопомога. При виконанні проби «Четвертий зайвий» в усіх випадках відбувалась вербалізація процесу виконання. Крім того, виявлені порушення фактору планування, ініціації та контролю діяльності (труднощі з входженням в процес виконання завдання), фактору симультанних синтезів (труднощі з визначенням схожості/відмінності).

При оцінці мовленнєвих завдань була відмічена наявність ознак порушеного:

- енергетичного фактору (поступове згасання мовлення);

- аудіального фактору (складнощі називання, дефіцит словника);

- кінестетичного фактору (звукозаміни);

- фактору довільної регуляції (труднощі побудови розгорнутого висловлювання, необхідність питань для побудови висловлювання, незавершеність речень);

- кінетичного фактору (відсутність слів зі складною складовою структурою, складності зв'язування слів службовими частинами мови у реченні, неузгодженість слів в реченні).

Оцінюючи результати діагностичних проб на визначення рівня сформованості пам'яті виявлено, що зорова пам'ять у випробуваних розвинена значно гірше, ніж слухова. Відзначилась наявність таких нейропсихологічних факторів: планування, ініціації та контролю діяльності (називання слів ще до кінця зачитування їх спеціалістом, після пред'явлення стимульного матеріалу кількість стимулів, що відтворює дитина не змінюється), аудіальний фактор (заміна синонімом), візуальний фактор (зменшення кількості відображених малюнків відносно вікової норми), фактор міжпівкульної взаємодії (крайовий ефект), просторовий фактор (викривлення послідовності при називанні малюнків).

У процесі діагностики регуляторних процесів виокремлені такі фактори: планування, ініціації та контролю діяльності (непослідовні дії при виконанні завдання, пошук необхідних фігур по всьому бланку, пропуски необхідних фігур), енергетичний фактор (поступове збільшення кількості помилок та збільшення часових проміжків для пошуку потрібної фігури).

За даними результатами можемо зробити висновок, що:

- 80% дітей відчувають значні труднощі при виконанні завдань на діагностику праксису, 20% - виконання завдань доступне частково;

- 100% дошкільників мають значні труднощі при діагностиці гностичних процесів;

- 60% мають значні труднощі при діагностиці інтелектуальних процесів, 40% - допускають поодинокі помилки в пробах;

- 80% дітей мають значні помилки в завданнях мовленнєвого спрямування, 20% - майже не в змозі виконати дані завдання самостійно;

- 100% старших дошкільників допускають значні помилки при виконанні завдань на діагностику пам'яті;

- 80% дітей мають значні помилки при виконанні завдань на діагностику регуляторних процесів, 20% - лише частково можуть впоратись з даними завданнями.

Середній показник за шкалою рівня допомоги складає 2,1 одиницю.

В ході аналізу нейропсихологічних проб у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення III рівня констатовано ознаки порушень таких нейропсихологічних факторів: просторового, енергетичного, кінетичного, фактору планування, ініціації і контролю діяльності, фактору симультанних синтезів, аудіального, візуального та фактору міжпівкульної взаємодії.

Висновки. В ході дослідження, констатовано, що діти старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення III рівня продемонстрували такі результати сформованості нейропсихологічних діагностичних векторів:

- праксис: 80% випадків значних труднощів при виконанні завдань, в 20% випадків виконання доступне частково;

- гнозис: 100% значних труднощів;

- інтелектуальні процеси: 60% дітей мають значні труднощі при діагностиці, 40% - допускають поодинокі помилки в пробах;

- мовлення: 80% дітей мають значні помилки в завданнях мовленнєвого спрямування, 20% - майже не в змозі виконати завдання;

- пам'ять: у 100% випадків значні помилки;

- регуляторні процеси: 80% дітей мають значні помилки при виконанні завдань, 20% - лише частково можуть впоратись із завданнями.

Перспективи подальших розвідок полягають у розробці корекційно- розвиткових заходів з розвитку вищих психічних функцій у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня.

Література

1. Протокол для проведення нейропсихологічного обстеження дітей 5-6 років (Українська асоціація нейропсихології). Режим доступу: https://uanp.org.ua.

2. Дегтяренко Т.В., Павлова Н.В. Актуальність міждисциплінарного та нейропсихо- логічного підходів до діагностики тяжких порушень мовлення у дітей раннього віку / Т.В. Дегтяренко, Н.В. Павлова // Наука і освіта. - 2016. - № 8. - С. 30-37.

3. Кіріллова А.О. Діагностичний інструментарій нейропсихологічного базису психічної діяльності особистості / А.О. Кіріллова // Габітус. - 2023. -Вип. 46. - С. 61-67.

4. Князев В.М. Нейропсихологическая диагностика : практическое пособие по проведению обследования детей дошкольного и младшего школьного возраста / В.М. Князев. - К. : ДИА, 2022. - 256 с.

5. Дегтяренко Т.В. Психофизиология раннего онтогенеза : учебник для студентов высших учебных заведений / Т.В. Дегтяренко. - К. : УАИПП «Рада», 2011. - 325 с.

References

1. Protokol dlia provedennia neiropsykholohichnoho obstezhennia ditei 5-6 rokiv (Ukrainska asotsiatsiia neiropsykholohii). [Protocol for neuropsychological examination of children aged 5-6 years (Ukrainian Association of Neuropsychology)]. Retrieved from https://uanp.org.ua [in Ukrainian].