Психологічні чинники адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Психологічні чинники адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності

Бєлоусова Катерина Валеріївна аспірантка кафедри психології

Волженцева Ірина Вікторівна доктор психологічних наук, професор,

професор кафедри психології,

професор кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти

м. Переяслав



Анотація

Розкриття психологічних чинників, особливостей психолого-соціальних й особистісних особливостей тимчасово переміщених осіб у процесі адаптації є надзвичайно актуальною проблемою у сучасній соціально-демографічній, політичній ситуації в Україні, так як переселенці на новому місці проживання стикаються з проблемою психологічної адаптації.

Метою статті є розкриття психолого-соціальних, особистісних особливостей тимчасово переміщених осіб у процесі адаптації, а також аналітичний огляд й систематизація психологічних чинників адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності. Аналіз наукової літератури надав можливість виявити психолого-соціальні й особистісні особливості переселенців. В рамках нашого дослідження психологічна адаптація - це багатоаспектне, різнопланове явище, яке включає сукупність властивостей індивіда, психіку людини, її індивідуальні особливості для активізації процесу соціально-психологічного пристосування до нових умов життя. Розроблена схема систематизації психологічних чинників адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності, головними з яких є: афективний, індивідуально-типологічний, комунікативний, вольовий, когнітивний, поведінковий, реагувальний, інтерактивний та ін.

У висновку наголошено необхідність розробки психокорекціних заходів в оптимізації успішної адаптації тимчасово переміщених осіб з урахуванням вище зазначених психологічних чинників адаптації переселенців до нових умов життя.

Ключові слова: психологічна адаптація, тимчасово переміщені особи, психолого-соціальні, особистісні особливості, психологічні чинники.



Abstract

Psychological factors of adaptation of temporarily displaced persons to new living conditions

Belousova Ekaterina Valerievna postgraduate student of Psychology Department, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Volzhentseva Irina Viktorovna Doctor of Psychological Sciences, Professor, professor of psychology department, professor of psychology and pedagogy department of preschool education, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav,

The disclosure of psychological factors, psychological, social and personal characteristics of temporarily displaced persons in the process of adaptation is an extremely urgent problem in the modern socio-demographic and political situation in Ukraine, since displaced persons in a new place of residence face the problem of psychological adaptation, which is a complex, multidimensional, longterm process that requires optimizing the resources of internally displaced persons as well as the awareness and understanding by psychologists of the need to make fundamental changes in this direction.

The purpose of the article is to reveal the psychological, social, and personal characteristics of temporarily displaced persons in the process of adaptation, as well as an analytical review and systematization of psychological factors of adaptation of temporarily displaced persons to new living conditions. The analysis of scientific literature provided an opportunity to identify the psychological, social and personal characteristics of immigrants, which are presented in a structural and systemic model for an informative demonstration of the multidimensional, multidimensional, multidimensional components of the meaningful context of the adaptation process. Within the framework of our research, psychological adaptation is a multidimensional, diverse phenomenon that includes a set of individual properties, the human psyche, and its individual characteristics to activate the process of socio- psychological adaptation to new living conditions. A scheme of systematization of psychological factors of adaptation of temporarily displaced persons to new living conditions has been developed, the main of which are: affective, individually typological, communicative, volitional, cognitive, behavioral, reactive, interactive, etc. The conclusion notes the need to develop psychocorrective measures to optimize the successful adaptation of temporarily displaced persons, taking into account the above-mentioned psychological factors of adaptation of displaced persons to new living conditions.

Keywords: psychological adaptation, temporarily displaced persons, psychological and social, personal characteristics, psychological factors.



Вступ

Постановка проблеми. У сучасній соціально-демографічній, політичній ситуації в Україні потенціал вимушених переселенців є важливим ресурсом соціально-економічного розвитку нашого суспільства. Однією із головних проблем, із якою зіткнулися тимчасово переміщені особи на новому місці проживання, це - проблема психологічної адаптації, що є складним, багатоаспектним, тривалим процесом і потребує розкриття психологічних чинників адаптації людини до нових вимог життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему адаптації розкривали такі вчені як: К.Безверха, А.Коваленко, Д.Мельничук, О.Ткачишина, Т. Шибутані; соціально-психологічну адаптацію вивчали Г. Андрєєва, О. Блинова, Н. Завацька, Т. Кабаченко, В. Кислий, І. Кон, Н. Мазіна, О. Макарова, А. Налчаджян, О. Сафін, Т. Титаренко, Г. Циганенко, М. Ярошевський; адаптацію внутрішньо переміщених осіб розкривали О. Бондаренко, Ф. Василюк, О.Зінченко, А.Камбур, Н. Мазіна, Ю. Песоцька, А.Сорока, І.Тітар, О. Чуйко та ін.; соціокультурну адаптацію мігрантів вивчав Т. Стефаненко; культурну адаптацію розкривала Г. Солдатова; проблему відношення між переселенцями та приймаючою громадою вивчала О. Балакірєва; соціально-психологічні чинники адаптації вимушених пересеенців досліджувалися Я.Ліщук, О. Мірошниченко; соціально-психологічної адаптації студентів розкривали Ю.Твердохвалова, О. Шахова. Так, О. Блинова розкривала взаємозв'язок між адаптацією та психологічним благополуччям мігрантів; порушення адаптації та її соціально-психологічну профілактику представлено Т.Титаренко; важливість соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб представлено в роботах О. Чуйко. Але ж недостатньо уваги приділено розкриттю психологічних чинники адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності.

Метою статті є розкриття психолого-соціальних, особистісних особливостей тимчасово переміщених осіб у процесі адаптації, а також аналітичний огляд й систематизація психологічних чинників адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності.

Виклад основного матеріалу. В рамках нашого дослідження психологічна адаптація - це багатоаспектне, різнопланове явище, яке включає сукупність властивостей індивіда, психіку людини, її індивідуальні особливості для активізації процесу соціального, соціально-психологічного та професійно-діяльнісного пристосування до нових умов природного і соціального середовища; це система заходів, спрямованих на формування поведінкових та психологічних процесів, які дозволяють людині адекватно реагувати на зміни у навколишньому середовищі для узгодження індивідуальних цінностей, переконань та суспільних норм.

Сутність внутрішньо переміщених осіб розкриває Г. Гудвін-Гілл і підкреслює, що вони вимушені нагально втікати зі своїх помешкань у наслідку збройного конфлікту, внутрішньої ворожнечі, постійних порушеннях прав людини чи виникнення стихійних лих, однак «вони знаходяться на території своєї країни. Автор ототожнює поняття “внутрішньо переміщена особа” та “переселенець”, та наголошує, що це фактично особи, які потрапляють під дефініцію “вимушені переселенці”, однак вони, покинувши місце свого звичайного життя, залишаються в країні до якої вони мають громадянську приналежність та мають право послуговуватися її захистом» [9, c. 112].

Ю. Пилипас активізує увагу на такі негативні прояви, стани внутрішньо переміщених осіб, які спричиняють нестабільність і втрату контролю не тільки над ситуацією, а й власним життям. Отже, автором виокремлено:

> відчуття незахищеності;

> стан жертви;

> відсутність можливостей прогнозувати майбутнє;

> реакції на тяжкий стрес і порушення адаптації, в тому числі посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

> сором, почуття провини;

> побоювання відторгнення (що їх будуть ідентифікувати з ворогами);

> функціональні симптоми, психосоматичні розлади, зловживання психоактивними речовинами;

> розгубленість (на рівні думок не можуть зосередитися і виконувати розумові завдання, до яких звикли);

> втрата автономності («Я не керую процесом. Мене кудись несе»);

> втрата суб'єктивності («Це не я приймаю рішення у своєму житті. Хтось зверху вирішує»);

> порушення ідентичності;

> злість та пошук «зовнішнього ворога» (хтось має за це заплатити);

> низька самооцінка ” [7, с. 10].

Дотичне врахування індивідуальних особливостей переселенців підкреслює О. Блинова, яка активізує увагу на різних проявах відношення особистості до важких життєвих ситуацій:

> «одним переселенцям властивий високий рівень спокою та легке знаходження найбільш оптимальних для кожної конкретної ситуації рішень;

> для інших криза, викликана вимушеним переселенням, стала тяжким випробуванням» [2].

Тому вчена підкреслює «важливість вивчення ролі особистості переселенця, виявлені значущих психологічних якостей та схильностей для подолання кризової ситуації, забезпечення збалансованості різних психологічних функцій та подальшого гармонійного розвитку особистості переселенця» [2].

Також авторка до якостей особистості відносить інтровертованість, яка негативно впливає на процес адаптації, знижує толерантність до оточення, процес звернення внутрішньо переміщених осіб за психологічною допомогою, а також підвищує нервозність і збудливість. Вчена, в якості шляхів психологічної допомоги мігрантам, вказує на «важливість стабілізації їх емоційних станів, стимулювання їх внутрішніх ресурсів для подолання стресових ситуацій та прискорення адаптації. Тоді переселенець буде самостійно шукати шляхи до пошуку роботи, для налагодження власного добробуту, відновлення втраченої соціальної мережі зв'язків, які будуть сприяти отриманню ними емоційної, інформаційної та соціальної підтримки» [2]. Теоретичний аналіз заявленої проблеми надав можливість виявити психолого-соціальні й особистісні особливості тимчасово переміщених осіб, які нижче представлено в структурно-системної моделі, що інформативно демонструє багатоаспектність, багатоплановість, багатовимірність компонентів змістовного контексту процесу адаптації, моделюючі представлення, конкретні якості й характеристики запропонованих напрямів, встановлює між ними сукупність стосунків породження, управління і коригування [3] (див. рис. 1).

Так, до психологічних негативних проявів у процесі адаптації можна віднести: депресивні прояви, виснаження, психічні розлади, пригніченість; посттравматичні стресові розлади; сором, почуття провини; психосоматичні розлади; важкість зосередження; розбалансованість, розгубленість; зниження критичності мислення; низький контроль емоційного стану; почуття провини; страхи; низьку стресостійкість; розлади сну, фобії; агресію, тривогу; відчуття безвиході; гнів; депресію.

Соціальний напрям тимчасово переміщених осіб включає: соціальну нестабільність; втрату контролю над ситуацією й власним життям; незахищеність; стан жертви; відсутність прогнозування майбутнього; побоювання відторгнення; зловживання психоактивними речовинами; втрата автономності; відсутність перспективи на майбутнє; втрата групової ідентичності; самотність; сприйняття себе в якості жертви; негативізмі по відношенню до оточення; песимістично забарвлені життєві події; неприйняття з боку оточення; важкість засвоєння нових соціальних норм взаємодії з оточуючими. Велику увагу привертають особистісні прояви тимчасово переміщених осіб, так як їх бажано розкривати з урахуванням типів особистості, а також напрямів міграції, тобто діагностику і психокорекційні заходи проводити диференційовано (див. рис. 1).

Рис. 1. Структурно-системна модель прояву психолого-соціальних й особистісних особливостей тимчасово переміщених осіб у процесі адаптації



Теоретичний аналіз концептуальних підходів довів, що особистісні особливості тимчасово переміщених осіб у процесі адаптації проявляються у важкості задовольнити свої потреби; відбуваються негативні зміни в мотиваційній, ціннісно-смисловій сфері життя, в рівні домагань; зниженні самооцінки; відбувається дисоціаивний розлад ідентичності; має місце тривожність, агресивність; відчуття власної неповноцінності; пригніченість,

Підкреслено, що у процесі розкриття процесу адаптації необхідно враховувати напрями міграції, такі як добровільна (підвищує стресостійкість; сприяє толерантності; швидка адаптація; високий рівень спокою; легке знаходження оптимальних рішень) і вимушена (підриває активність, віру в себе; важка адаптація; переселення - тяжке випробування).

На процес адаптації також впливають типи особистості. Наприклад, інтровертованість негативно впливає на процес адаптації, знижує толерантність до оточення, звернення за психологічною допомогою, підвищує нервозність і збудливість, а екстравертованість сприяє прагненню до спілкування; активності; концентрації уваги на результат; бажанню перебувати в натовпі та діяти; легко самовиражатися.

Для психологічної допомоги тимчасово переміщеним особам запропоновано такі шляхи: стабілізація емоційних станів; стимулювання внутрішніх ресурсів для подолання стресових ситуацій і прискорення адаптації; активізація самостійності до пошуку роботи, налагодження власного добробуту, відновлення втраченої соціальної мережі зв'язків, що буде сприяти отриманню емоційної, інформаційної та соціальної підтримки.

Але ж важливим аспектом у психологічній допомозі тимчасово переміщеним особам, у формуванні успішної адаптації є знання психологічних чинники адаптації вище зазначеної категорії до нових умов життєдіяльності.

Поступово зробимо аналітичний огляд даної проблеми.

Так, на успішність адаптації впливають як об'єктивні властивості ситуації, так і суб'єктивні якості людини, як її сприйняття оточуючими, так і психологічні механізми, які обумовлюють поведінкові стратегії, що спрямовані на пристосування тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності.

Для успішної психологічної адаптації необхідна реалізація власних ресурсів, самоактуалізація, оптимізація емоційної сфери в рамках іншого культурного оточення, активізація потреби в афіліації, тобто бажання в створенні й підтримки задовольнити відносини з іншими людьми, відчувати себе цінною і значущою особистістю, а також потреба привертати до себе увагу, інтерес, шукати контакти з іншими.

Психологічна адаптація розглядається як цілий ряд стресових життєвих змін, що вимагають мобілізації адаптивних ресурсів особистості, які визначаються набором чинників, які можуть утрудняти або, навпаки, полегшувати адаптаційний процес.

З точки зору Я. Юрківа і Д. Луканова зміна звичного місця проживання у дітей від трьох до п'ятнадцяти років супроводжується стресом та почуттям тривоги [10, с. 470].

Вплив системи освіти розкрито І. Бабенко, яка зазначає, що «ситуація міграції особливо важка для дітей і підлітків, які в нормальному випадку повинні інтегруватися в суспільство через посередництво системи освіти» (наводиться за: [6]).

Особливе це стосується мови. Як підкреслює Я. І. Ліщук, «сьогодні допускається, що приймаюча спільнота зобов'язана полегшити цей процес, особливо дітям та юнакам-мігрантам. Шкільна система повинна враховувати їх положення, їх рубежі і потреби, особливо враховувати дві обставини:

1) дитина-мігрант не знає або погано знає мову і психологію шкільної системи;

2) у процесі інтеграції дитина ризикує втратити власну мову і культурні особливості своєї особистості» [5].

«Вважається, що досвідчені і вмілі в культурних контактах особистості мають у своєму арсеналі більше можливостей подолання життєвих проблем, тобто це сприяє підвищенню адаптивних можливостей індивіда.

З цього С. Бочнер робить висновок, що індивіди, які опанували навичками багатьох культур, є представниками людства в майбутньому, оскільки завдяки зростанню кількості кроскультурних контактів світ продовжує «стискатися» (наводиться за: [6]).

Проблему ставлення приймаючої сторони розкриває Я.І.Ліщук, яка підкреслює, що «одним з важливих факторів, дестабілізуючих адаптацію мігрантів до нового середовища, є нетерпиме ставлення приймаючого суспільства до представників іншої культури. Воно виражається в загостренні національних забобонів, настороженості, упередженості суджень та оцінок, готовності приписувати їм неіснуючі негативні якості і мотиви, пов'язування небажаних соціальних явищ з перебуванням мігрантів на даній території» [5]. психологічний соціальний переселенць

Так, з точки зору J. W.Berry, якщо «прийнявши за основу можливість волевиявлення осіб, які мігрують, можна виділити три типи міграції: примусову, вимушену та пошукову. Вимушена міграція має економічне або екологічне підґрунтя. Пошукова міграція може зумовлюватися не лише економічними чинниками, а наприклад, прагненням до більш повної професійної, творчої самореалізації. При примусовій міграції людина не має вибору. Така міграція є насильницькою, завжди має політичні мотиви, здійснюється під загрозою для життя людини. Такий тип міграції потенційно викликає соціальну травму» [11].

Такі автори, як Г.Розлуцька, В. Куриця підкреслюють, що на процес адаптації впливає «втрата можливості спілкування у колишньому соціальному середовищі, друзів, товаришів дітей старшого дошкільного віку», а також состав сім'ї. «Якщо сім'я переїхала не в повному складі, тобто були людські жертви, це також впливає на психологічне та соціальне самопочуття дитини» [8]. Вчені також підкреслюють, що «просторово-архітектурне сприйняття середовища відіграє істотну роль у психологічному самопочутті дитини. Вирвані зі звичного природного ландшафту, певних кліматичних особливостей, діти, крім низької самооцінки, відчувають дискомфорт, пов'язаний з географічним чинником. Звичне середовище для ігор, спілкування з дітьми було порушено і в результаті сформувалося тяжке відчуття втрати, нестача чогось дуже особливого, що позначило настрій у відношенні до оточуючих» [8].

В рамках принципу суб'єктивної інтерпретації ряд таких вчених, як Е. Аронсон, С. Гобфол, Р. Нісбетт, Ж. Піаже, Л. Росс стверджують, що ефективність адаптації залежить від індивідуального досвіду людини, його когнітивних стратегій, інтелекту, креативності для аналізу й інтерпретацій ситуації, поведінкових програм, вибору способів, стратегій адаптації. Саме ці індивідуально-психологічні властивості надають можливість адекватно визначити моделі оптимальних поведінкових стратегій і гнучко реагувати на зміни різних ситуацій; адаптивність як індивідуальна властивість буде сприяти успішної психологічної адаптації особистості, її самореалізації та саморозвитку. З вище зазначених концептуальних підходів, аналітичного огляду даної проблеми можна зробити висновки, що процес адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності, дійсно, є динамічним, системним, комплексним, ефективність якого залежить від багатьох чинників, такими є:

> інформаційний (оволодіння різноплановою необхідною психологічною інформацією, забезпечення життєдіяльності в нових умовах);

> афективний (переживання та психічні стани: тривожність, самотність, почуття провини, образи, агресивності; емоційні реакції, емоційний комфорт/ дискомфорт);

> індивідуально-типологічний (особливості нервової системи: сила процесів збудження і гальмування, їх врівноваженість, рухливість, динамічність і лабільність);

> особистісний (способи досягнення адаптації, самооцінка процесу адаптації, урахування ціннісних орієнтацій; позитивний/негативний «Я- образ», адекватна/неадекватна самооцінка, рівень домагань, впевненість/ невпевненості у собі);

> індивідуально-психологічний (прояв особливостей особистості: мотивація, властивості темпераменту, тип характеру);

> демографічний (вік, стать, шлюбність, розлучуваність);

> особовий (освіта, особистісні характеристики, життєвий досвід);

> міжкультурний (культурні особливості мігрантів: схожість /

відмінність між культурами);

> національний (особливості країн, де перебувають переселенці, етикет);

> очікувальний (очікування мігрантів: реалістичні очікування полегшують процес міжкультурної адаптації, а помилкові - викликають проблеми і посилення стресових проявів; занижені - сприяють успіху рольової адаптації, задоволення життям мігрантів);

> ліквідаційний (подолання психологічного стресу через переміщення на нове місце проживання. Так, К.Уорд виявила «такі стратегії подолання стресу в ході адаптації, як - настання, уникнення, прийняття, пошук соціальної підтримки» (наводиться за: [5]).

- внутрішьоособистісний (внутрішьоособистісні конфлікти: мотиваційні, рольові, ціннісні); (див. рис. 2).

- психосоціальний (на якому можуть виникнути кризи ідентичності: персональні та соціальні у визначенні та реалізації своїх поглядів на життя);

- посттравматичний (посттравматичні стресові розлади (ПТСР) в умовах жорсткого/ пролонгованого травмування);



Рис. 2. Систематизація психологічних чинники адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності

- підтримуючий (психологічна підтримка з боку співвітчизників/ місцевого населення: позитивно впливає на психологічне благополуччя, поліпшує фізіологічну, емоційну, інформаційну сферу переселенців, їхні матеріальні ресурси);

- очікувальний (терпиме/нетерпиме психологічне ставлення приймаючого суспільства до представників іншої культури); (рис. 2).

- міграційний («волевиявлення особи у прояву типу міграції: примусова, вимушена, пошукова») [11];

- сімейний (повний/неповний склад сім'ї переселенців);

- комунікативний (порушення спілкування у колишньому соціальному середовищі);

- вольовий (вольові зусилля переселенця адаптуватися до нових умов середовища);

- адаптаційній (попередній досвід адаптації);

- просторово-архітектурний («просторово-архітектурне сприйняття середовища відіграє істотну роль у психологічному самопочутті переселенця)» [8];

- досвідчено-культурний (досвідченість, культурні контакти особистості: вмілість в культурних контактах, можливість подолати життєві проблеми, підвищити адаптивні можливості індивіду);

- інстинктивно-життєвий (власне життя та набуті психологічні навички адаптації);

- когнітивний (розвиток індивідуальних когнітивних стилів сприйняття й опрацювання інформації);

- антиципації (передбачення у розвитку події у майбутньому, представлення про ті або інші явища, оцінка відповідності запланованому результату);

- поведінковий (гнучкість та швидкість реагування);

- емоційно-поведінковий (засоби й тенденція реагування на зміни оточуючої дійсності);

- реагувальний (психологічна реакція на об'єктивну ситуацію у розв'язанні завдань);

- суб'єктивний (суб'єктивне відчуття задоволеності соціальною ситуацією);

- креативний (рівень творчих здібностей у процесі поведінкових проявів і потреби в змінах);

- дивергентний (гнучкість мислення, творчий підхід у розв'язанні проблемних ситуацій);

- конвергентний (побіжність, швидкість мислення, домінування інтелектуальних здібностей у розв'язанні проблемних ситуацій);

- здоров'язбережувальний (психологічне здоров'я: рівень здатності людини до розвитку й реалізації власного потенціалу, самоактуалізації й визначення потенціалу та ресурсності адаптації);

- інтерактивний (інтерактивні здібності у спільній праці, співчуття у процесі спілкування, прояв емпатії, потреби і здатність до взаємодії з іншими людьми) (рис. 2);

- соціальний (взаємодія та взаємовідносини у колективі; здатність до адекватного рольового очікування, взаємодії з колегами; контроль рольової поведінки у процесі взаємодії);

- характерологічний (характерологічні особливості: допитливість;

- цілеспрямованість; акуратність, рішучість, наполегливість; відданість меті; організованість; вимогливість до себе) (рис. 2).



Висновки

Таким чином, з позицій системного підходу психологічну адаптацію необхідно розглядати як процес, успішність/ неуспішність якого залежить як від індивідуально-психологічних особливостей, так і від чинників середовища. Психологічна адаптація є інтегративним виявом взаємодії значної кількості чинників, які сприяють успішної адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності, до таких ми віднесли: інформаційний, афективний, індивідуально-типологічний, особистісний, індивідуально-психологічний, особовий, внутрішньо-особистісний, психосоціальний, посттравматичний, підтримуючий, комунікативний, вольовий, інстинктивно-життєвий, когнітивний, поведінковий, емоційно-поведінковий, суб'єктивний, дивергентний, конвергентний, здоров'язбережувальний, інтерактивний та інші чинники, які багатоаспектне розкривають механізм пристосування переселенців до нових умов життя.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка психокорекціних заходів в оптимізації успішної адаптації тимчасово переміщених осіб з урахуванням вище зазначених психологічних чинників адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності.



Література

1. Блинова О.Є. Соціально-психологічні особливості ставлення приймаючої спільноти до вимушених переселенців. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Психологічні науки». Херсон, 2017. Вип. 3(2). С. 136-141.

2. Блинова О.Є. Соціально-психологічні засади адаптації вимушених мігрантів. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ: Талком, 2016. Т. ІХ. Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія. Вип. 9. С. 58-66.

3. Волженцева І.В. Теоретичний аналіз використання методу моделювання в психології Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. К. : Національний авіаційний університет, 2022. Вип. 1 (20). 145 с. С. 64-77. Режим доступу: http://joumals.indexcopemicus.com ICV 2017: 60.

4. Лісова Ю. Правова допомога внутрішньо переміщеним особам. Національна практика. Приклади правових консультацій. Практичний посібник / Відп. ред. С. Марущенко; вступ. слова: А. Вишневський, Г. Христова. К.: Логос, 2017. 110 с.

5. Ліщук Я. І. Соціально-психологічні чинники адаптації вимушених переселенців Наука і життя: сучасні тенденції, інтеграція в світову наукову думку. 2015. [електронний ресурс] https://int-konf.org/ru/2015/nauka-i-zhittya-suchasni-tendentsiji-integratsiya-v-svitovu- naukovu-dumku-14-16-05-2015/1068-lishchuk-ya-i-sotsialno-psikhologichni-chinniki-adaptatsiji- vimushenikh-pereselentsiv

6. Орбан-Лембрик Л. Специфіка міжособистісної і міжгрупової взаємодії в умовах міграції. Соціальна психологія. 2008. № 5. С. 68- 80.

7. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім'ям з дітьми зі Сходу України: посіб. для практиків соціальної сфери / Мельник Л.А. та ін.; за ред. Волинець Л.С. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. 72 с.

8. Розлуцька Г., Куриця В. Адаптація та дезадаптація у новому освітньому середовищі дітей вимушених переселенців старшого дошкільного віку. International Science Journal of Education & Linguistics 2023; 2(3): 7-13

9. Старинська Т. Проблеми операціоналізації понять у контексті дослідження міграції населення. Освіта регіону. 2010. № 3. С. 108-116. URL: https://uu.edu.ua/upload/ Nauka/Electronni_naukovi_vidannya/Osvita_regionu/osvita_regioniv_3_2010.pdf

10. Юрків Я. І., Луканов Д. В. Труднощі соціально-психологічної адаптації вразливих верств внутрішньо переміщених осіб до нових умов життя. Науковий вісник Ужгородського університету : збірник наукових праць. Вип. 1 (48). 2021. С. 469-472.

11. Berry J. W. (1996) Immigration, Acculturation and Adaptation. Ontario.



References

1. Blynova O.Ie. (2017) Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti stavlennia pryimaiuchoi spilnoty do vymushenykh pereselentsiv [Socio-psychological features of the host community's attitude towards internally displaced persons] Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: «Psykholohichni nauky». Kherson. Vyp. 3(2). S. 136-141. [in Ukrainian].

2. Blynova O.Ie.(2016) Sotsialno-psykholohichni zasady adaptatsii vymushenykh mihrantiv [Socio-psychological principles of adaptation offorced migrants] Aktualni problemy psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Kyiv: Talkom. T. IKh. Zahalna psykholohiia. Istorychna psykholohiia. Etnichna psykholohiia. Vyp. 9. S. 58-66. [in Ukrainian].

3. Volzhentseva I.V. (2022) Teoretychnyi analiz vykorystannia metodu modeliuvannia v psykholohii [Theoretical analysis of the use of the modeling method in psychology] Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia: zb. nauk. pr. K. : Natsionalnyi aviatsiinyi universytet. Vyp. 1 (20). 145 s. S. 64-77. Rezhym dostupu: http://journals.indexcopernicus.com ICV 2017: 60 [in Ukrainian].

4. Lisova Yu. (2017) Pravova dopomoha vnutrishno peremishchenym osobam. Natsionalna praktyka. Pryklady pravovykh konsultatsii [Legal assistance to internally displaced persons. National practice. Examples of legal consultations] Praktychnyi posibnyk / Vidp. red.

S. Marushchenko; vstup. slova: A. Vyshnevskyi, H. Khrystova. K.: Lohos. 110 s. [in Ukrainian].

5. Lishchuk Ya. I. (2015) Sotsialno-psykholohichni chynnyky adaptatsii vymushenykh pereselentsiv [Socio-psychological factors of adaptation of internally displaced persons] Nauka i zhyttia: suchasni tendentsii, intehratsiia v svitovu naukovu dumku. [elektronnyi resurs] https://int- konf.org/ru/2015/nauka-i-zhittya-suchasni-tendentsiji-integratsiya-v-svitovu-naukovu-dumku-14- 16-05-2015/1068-lishchuk-ya-i-sotsialno-psikhologichni-chinniki-adaptatsiji-vimushenikh-pereselentsiv [in Ukrainian].

6. Orban-Lembryk L. (2008) Spetsyfika mizhosobystisnoi i mizhhrupovoi vzaiemodii v umovakh mihratsii [The specifics of interpersonal and intergroup interaction in the context of migration] Sotsialna psykholohiia. № 5. S. 68- 80. [in Ukrainian].

7. Psykhosotsialna dopomoha vnutrishno peremishchenym ditiam, yikhnim batkam ta simiam z ditmy zi Skhodu Ukrainy [Psychosocial assistance to internally displaced children, their parents and families with children from the east of Ukraine]: posib. dlia praktykiv sotsialnoi sfery / Melnyk L.A. ta in.; za red. Volynets L.S. Kyiv: TOV «Vydavnychyi dim «Kalyta», 2015. 72 s. [in Ukrainian].

8. Rozlutska H., Kurytsia V. (2023) Adaptatsiia ta dezadaptatsiia u novomu osvitnomu seredovyshchi ditei vymushenykh pereselentsiv starshoho doshkilnoho viku [Adaptation and maladaptation in the new educational environment of children of internally displaced persons of senior preschool age] International Science Journal of Education & Linguistics. 2(3): 7-13. in Ukrainian].

9. Starynska T. (2010) Problemy operatsionalizatsii poniat u konteksti doslidzhennia mihratsii naselennia [Problems of operationalization of concepts in the context of population migration research] Osvita rehionu. №3. S.108--116. URL: https://uu.edu.ua/upload/Nauka/ Electronni_naukovi_ vidannya/Osvita_regionu/osvita_regioniv_3_2010.pdf [in Ukrainian].

10. Iurkiv Ya. I., Lukanov D. V. (2021) Trudnoshchi sotsialno-psykholohichnoi adaptatsii vrazlyvykh verstv vnutrishno peremishchenykh osib do novykh umov zhyttia [Difficulties of socio- psychological adaptation of vulnerable strata of internally displaced persons to new living conditions] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu : zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 1 (48). S. 469-472. [in Ukrainian].

11. Berry J. W. (1996) Immigration, Acculturation and Adaptation. Ontario.

Размещено на Allbest.ru

...