Переклад та валідація шкали "Сприйняття здатності до працевлаштування" для української аудиторії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переклад та валідація шкали "Сприйняття здатності до працевлаштування" для української аудиторії

Чайка Ростислав Михайлович

аспірант кафедри психології факультету психології, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ

Анотація

Вступ: Ринок праці постійно еволюціонує, вимагаючи від індивідів здатності до адаптації та компетенції у працевлаштуванні, що стає визначальним фактором в їхньому професійному розвитку. З огляду на ці зміни, існує нагальна потреба оцінити, як інструменти, що вимірюють сприйняття здатності до працевлаштування, можуть бути адаптовані для конкретних культурних та економічних контекстів, таких як Україна, що стоїть перед викликами трансформації свого ринку праці.

Мета: Метою статті є адаптація та валідація шкали "Сприйняття здатності до працевлаштування" для використання в українському контексті.

Методи: Дослідження включало подвійний сліпий переклад шкали, пілотне тестування, конфірматорний факторний аналіз (КФА) та розрахунок коефіцієнта внутрішньої узгодженості Кронбаха альфа на основі вибірки 155 IT спеціалістів диверсифікованого списку спеціалізацій (розробники програмного забезпечення, проектні менеджери та спеціалісти з якості серед інших). працевлаштування українська аудиторія

Результати дослідження: КФА підтвердив структуру моделі, виявивши важливість кожного з дев'яти пунктів шкали, з навантаженнями, що варіюються від помірних до високих. Коефіцієнт Кронбаха альфа, що становить 0.842, підкреслює високу узгодженість шкали. Хоча показники CFI та TLI не досягли ідеальних рівнів, вони свідчать про задовільну адаптацію моделі до даних.

Висновки: Шкала "Сприйняття здатності до працевлаштування" показала свою адекватність та надійність для оцінки українських IT-спеціалістів. Висока внутрішня узгодженість та задовільні показники відповідності моделі вказують на її придатність для використання у дослідженнях працевлаштування. Водночас, результати підкреслюють важливість подальших досліджень для вдосконалення інструменту, особливо в контексті української культури та ринку праці. Рекомендується зосередитись на збільшенні вибірки та включенні різноманітніших професійних груп для більш узагальненого висновку про здатність шкали до працевлаштування серед українців.

Ключові слова: кар'єрна поведінка, кар'єрний вибір, здатність до працевлаштування, сприйняття здатності до працевлаштування, валідація шкали.

Chayka Rostyslav Mykhailovych PhD Student, Psychology Department, Psychology faculty, Ukraine State Drahomanov University, Kyiv

TRANSLATION AND VALIDATION OF THE "SELF-PERCEIVED EMPLOYABILITY SCALE" FOR THE UKRAINIAN AUDIENCE

Abstract. Introduction: The labor market is constantly evolving, demanding adaptability and competence in employment from individuals, which becomes a determining factor in their professional development. Given these changes, there is an urgent need to assess how instruments measuring perceived employability can be adapted for specific cultural and economic contexts, such as Ukraine, which is facing the challenges of transforming its labor market.

Purpose: The article aims to adapt and validate the "Self Perceived Employability Scale" for use in the Ukrainian context.

Methods: The study included a double-blind translation of the scale, pilot testing, confirmatory factor analysis (CFA), and calculation of Cronbach's alpha coefficient of internal consistency based on a sample of 155 IT professionals.

Research findings: CFA confirmed the structure of the model, revealing the importance of each of the nine scale items, with loadings ranging from moderate to high. Cronbach's alpha coefficient, which is 0.842, emphasizes the high consistency of the scale. Although the CFI and TLI values did not reach ideal levels, they indicate a satisfactory fit of the model to the data.

Conclusions: The "Self Perceived Employability Scale" showed its adequacy and reliability for assessing Ukrainian IT specialists. The model's high internal consistency and satisfactory fit indicate its suitability for use in employment research. At the same time, the results emphasize the importance of further research to improve the instrument, especially in the context of Ukrainian culture and the labor market. It is recommended that the sample be increased and more diverse professional groups be included for a more generalized conclusion about the employability of the scale among Ukrainians.

Keywords: vocational behavior, career choice, employability, self-perceived employability, scale validation.

Постановка проблеми

У сучасному світі, де ринок праці постійно змінюється, здатність до працевлаштування виходить на передній план як критично важливий фактор успіху кар'єри. Здатність до працевлаштування визначається як можливість реалізувати потенціал через стале зайняття, підкреслюючи важливість самосприйняття працевлаштування [1]. Визнання працевлаштування як багатогранного конструкту, що включає внутрішні та зовнішні виміри [2,3], дозволяє глибше зрозуміти цей феномен. Внутрішні фактори, такі як професійні знання та навички, управління кар'єрою, а також зовнішні умови ринку праці, разом формують перцептивну основу для самооцінки здатності до працевлаштування.

Також здатність до працевлашування подається як психосоціальний конструкт, об'єднуючи кар'єрну ідентичність, особистісну адаптивність та соціальний капітал [4]. Ця концепція підкреслює важливість працевлаштування в умовах нестабільного ринку праці, де здатність адаптуватися до змін і викликів стає вирішальною.

Дослідження змін у природі роботи з кінця 1980-х (наприклад, [5]) вказують на необхідність розвитку здатності до працевлаштування в контексті змінних моделей кар'єри та організаційних структур. В умовах, коли довгострокове працевлаштування в одній організації стає рідкістю, здатність до працевлаштування стає ключем до кар'єрного успіху.

Незважаючи на численні обговорення концепції, дефініція працевлаштування залишалася неоднозначною. Критики зазначають, що термін часто використовується без чіткого розуміння його змісту. Водночас відзначається, що сприйняття працевлаштування еволюціонувало відповідно до змін на ринку праці [6].

Шкала самосприйняття здатності до працевлаштування стала важливим інструментом у вимірюванні цієї багатогранної концепції [3]. Вона охоплює різні аспекти, від професійних знань і навичок до особистісної адаптивності та соціального капіталу, дозволяючи індивідам оцінити власну привабливість на ринку праці. Шкала "Здатність до працевлаштування" складається з 11 пунктів. Приклад запитання: «Я знаю про можливості, які відкриваються в цій організації, навіть якщо вони відрізняються від того, чим я займаюся зараз». Кожен пункт оцінюється за шкалою Лайкерта від 1 («зовсім не згоден») до 5 («повністю згоден»). Ця шкала була розроблена на основі теоретичного аналізу та емпіричних досліджень, що дозволяє з упевненістю використовувати її для діагностики самосприйняття працевлаштування серед різних груп населення.

У цій статті ми зосереджуємося на індивідуальному аспекті працевлаштування, перекладаючи та валідуючи шкалу самосприйняття працевлаштування [3], для української аудиторії. Мета полягає в тому, щоб дослідити, як українські професіонали оцінюють власну здатність до працевлаштування в контексті сучасних викликів ринку праці. Це дослідження не лише сприяє глибшому розумінню концепції працевлаштування в українському контексті, але й вносить важливий внесок у міжнародну літературу з даної тематики, демонструючи універсальність та специфіку самосприйняття працевлаштування в різних культурних умовах.

Метою статті є переклад та адаптація шкали “Сприйняття здатності до працевлаштування” для української аудиторії.

Методи та процедура дослідження

Вибірка. У контексті даного дослідження було здійснено відбір 155 фахівців у сфері інформаційних технологій, що представляли широке коло професійних ролей та рівнів досвіду у галузі. Демографічний склад учасників, включаючи їх вікові категорії та гендерну приналежність, відображав диверсифіковану структуру професійної спільноти IT-спеціалістів. Усі учасники дослідження взяли участь на добровільній основі та надали інформовану згоду перед тим, як взяти участь у онлайн-дослідженні, яке є частиною ширшого аналізу впливу процесу кар'єрного самовизначення на кар'єрні результати

Інструменти. В якості ключового інструменту в цьому дослідженні виступила шкала "Сприйняття здатності до працевлаштування" (SPES) [3]. Для адаптації цієї шкали до українського контексту було застосовано методику подвійного сліпого перекладу, після чого проведено експертний аналіз та пілотне дослідження. Ці процедури мали на меті забезпечити не тільки лінгвістичну відповідність, але й культурну адекватність перекладеної шкали.

Процедура. Шкала SPES була перекладена на українську мову групою перекладачів з відповідним досвідом у сфері психології. Після завершення первинного перекладу проводився процес зворотного перекладу англійською мовою іншими лінгвістами, які не були залучені в початковий етап. Дискусії щодо виявлених розбіжностей між оригіналом та зворотним перекладом дозволили досягти високої точності та консенсусу в термінології.

Пілотне дослідження з адаптованою версією шкали було проведено серед обмеженої кількості учасників для ідентифікації потенційних труднощів у розумінні та інтерпретації питань, після чого були зроблені необхідні коригування.

Основна частина дослідження відбулась у онлайн форматі за допомогою електронних опитувальників. Респонденти оцінювали твердження, представлені у шкалі, за п'ятибальною шкалою Лайкерта.

Статистичний аналіз. Оцінка внутрішньої узгодженості шкали SPES була здійснена через розрахунок коефіцієнта Кронбаха альфа, де високі показники цього коефіцієнта демонструють надійність інструменту та його підшкал. Крім того, з використанням програмного забезпечення lavaan в мові R, був проведений конфірматорний факторний аналіз (КФА), щоб перевірити структуру шкали та її відповідність теоретично очікуваній моделі.

Хронологія дослідження. Процес перекладу та адаптації шкали CDMP було завершено протягом серпня-вересня 2023 року. Пілотне дослідження було проведено у вересні-жовтні 2023 року. Збір даних відбувався з жовтня 2023 року по лютий 2024 року, а аналіз даних був здійснений у лютому 2024 року. Це дозволило оцінити психометричні властивості української версії шкали та визначити її придатність для досліджень у сфері кар'єрного вибору серед IT-спеціалістів в Україні.

Виклад основного матеріалу

У вступній фазі дослідження було проведено переклад дослідницького інструменту з англійської на українську мову. Для цієї задачі було залучено двох спеціалістів із психології, кожен з яких мав високий рівень володіння англійською мовою (не нижче В2). Обидва дослідники незалежно один від одного виконали переклад, результати якого згодом були об'єднані для формування консолідованого тексту. За рекомендаціями двох незалежних експертів було внесено корективи, що сприяли поліпшенню фінального варіанта перекладу. Далі була проведена процедура зворотного перекладу тексту на англійську мову, аналіз якого, підтверджений оцінками експертів, засвідчив високу відповідність перекладу до оригінального документу.

Результати дослідження наукової статті "Переклад та валідація шкали 'Сприйняття здатності до працевлаштування' для української аудиторії" виявили високу внутрішню консистенцію інструменту, яку підтверджує альфа-коефіцієнт Кронбаха на рівні 0.842. Це свідчить про надійність шкали для оцінювання сприйняття здатності до працевлаштування у вітчизняному контексті. Здійснений конфірматорний факторний аналіз на вибірці з 155 спостережень підтвердив адекватність моделі до емпіричних даних, зі статистикою модельного тесту в 153.120 при 44 ступенях свободи та значущим p-значенням (Chi-square) < 0.000. Статистика базової моделі та порівняння моделей показали, що запропонована модель значно краща за базову модель, що підтверджується порівняльним індексом узгодження (CFI) 0.828 та індексом Такера-Льюїса (TLI) 0.785.

Показники RMSEA (Root Mean Square Error of Approximation - Середньоквадратична помилка апроксимації) та SRMR (Стандартизований квадратичний середній залишок) (відповідно 0.126 та 0.090) свідчать про задовільну відповідність моделі. Водночас, оскільки RMSEA перевищує рекомендовані порогові значення, в майбутньому рекомендується додаткове уточнення моделі. Навантаження на латентні змінні були статистично значущими для всіх пунктів шкали, з найвищими оцінками для spes8 та spes9. Це вказує на важливість цих аспектів у загальному конструкті сприйняття здатності до працевлаштування.

Графічно модель зображено на рис. 1.

Графічне зображення моделі відображає навантаження окремих пунктів шкали "Сприйняття здатності до працевлаштування" на загальний фактор SPES. Виділяються пункти sp8 (0.87) та sp9 (0.91) з найвищими навантаженнями, що свідчить про їх значний вплив на концептуалізацію здатності до працевлаштування в українському контексті. З іншого боку, sp2(0.28) та sp4 (0.28) показують відносно низьке навантаження, що може вказувати на необхідність його перегляду або переформулювання для кращої адаптації до культурних особливостей України. Загальна структура моделі, враховуючи всі пункти, здається збалансованою і вказує на адекватність шкали для оцінки визначеного конструкту серед української аудиторії.

Умовні позначення:

* IE - внутрішня здатність до працевлаштування - пункти шкали 1, 2, 3, 7

* EE - зовнішня здатність до працевлаштування - пункти шкали 5, 6, 8, 9, 10, 10

Рис.2. Показники двохфакторноїмоделі SPES

На графічному зображенні моделі видно, що шкала "Сприйняття здатності до працевлаштування" включає два основних фактори: внутрішнє сприйняття здатності до працевлаштування (IE) та зовнішнє сприйняття здатності до працевлаштування (EE), кожен з яких має різні навантаження на відповідні пункти шкали. Пункти, пов'язані з внутрішнім сприйняттям ефективності, зокрема sp2 і sp3, показали високі навантаження, що вказує на сильний зв'язок з самооцінкою індивідуальних здібностей до працевлаштування. Пункти, пов'язані зі зовнішнім сприйняттям ефективності, такі як sp8 і sp9, також продемонстрували високі навантаження, що відображає їх значення для оцінки зовнішніх можливостей ринку праці. Взаємодія між двома факторами та центральним конструктом сприйняття ефективності (SPE) підтверджує багатовимірну природу концепту сприйняття здатності до працевлаштування. Цей аспект може бути ключовим для розуміння того, як внутрішня здатність до працевлаштування та зовнішня здатність до працевлаштування взаємодіють та впливають на загальну здатність до працевлаштування.

Таким чином проведене дослідження підтвердило валідність шкали "Сприйняття здатності до працевлаштування" для української аудиторії. Результати забезпечують підґрунтя для використання даної шкали в кар'єрному консультуванні та дослідженнях ринку праці, а також закладають основу для її подальшої адаптації та удосконалення.

Висновки

Висновки нашого дослідження свідчать про успішну адаптацію шкали "Сприйняття здатності до працевлаштування" до умов українського культурного та соціально-економічного середовища.

Конфірматорний факторний аналіз дозволив підтвердити структурну відповідність адаптованої шкали, вказуючи на її узгодженість з теоретичними передбаченнями. Отриманий високий показник внутрішньої консистенції з коефіцієнтом Кронбаха 0.842 засвідчує надійність інструменту в контексті української аудиторії. Однак, окремі елементи шкали потребують додаткової уваги, що вказує на можливість їх подальшої корекції для підвищення точності вимірювань.

На основі отриманих даних рекомендується застосування шкали для комплексного оцінювання сприйняття здатності до працевлаштування серед різних професійних груп в Україні

Перспективи подальших досліджень. У майбутніх дослідженнях необхідно зосередитись на визначенні конвергентної валідності шкали "Сприйняття здатності до працевлаштування", порівнюючи її з іншими інструментами, які оцінюють суміжні конструкти. Також важливим буде розширення вибірки для включення більшої диверсифікації учасників, що дозволить покращити генералізацію результатів. Доцільно розробити поперечні та продовжувані дослідження, які допоможуть виявити зміни у сприйнятті здатності до працевлаштування впродовж часу та в різних економічних умовах. Подальше дослідження має також на меті удосконалення пунктів шкали, які продемонстрували низькі навантаження, для підвищення їх валідності та надійності.

Література:

1. Hillage J., Pollard E. Employability: developing a framework for policy analysis. - London: DfEE, 1998. - Vol. 107.

2. Forrier A., Sels L. The concept employability: A complex mosaic. // International Journal of Human Resources Development and Management. - 2003. - Vol. 3, No. 2, pp. 102-124.

3. Rothwell A., Arnold J. Self-perceived employability: Development and validation of a scale. // Personnel Review. - 2007. - Vol. 36, No. 1, pp. 23-41.

4. Fugate M., Kinicki A.J., Ashforth B.E. Employability: A psycho-social construct, its dimensions, and applications. // Journal of Vocational Behavior. - 2004. - Vol. 65, No. 1, pp. 14-38.

5. Arnold J. Nineteen propositions concerning the nature of effective thinking for career management in a turbulent world. // British Journal of Guidance and Counselling. - 1997. - Vol. 25, No. 4, pp. 447-462.

6. Sanders J., De Grip A. Training, task flexibility and the employability of low-skilled workers. // International Journal of Manpower. - 2004. - Vol. 25, No. 1, pp. 73-89.

References:

1. Hillage J., Pollard E. Employability: developing a framework for policy analysis. - London: DfEE, 1998. - Vol. 107.

2. Forrier A., Sels L. The concept employability: A complex mosaic. // International Journal of Human Resources Development and Management. - 2003. - Vol. 3, No. 2, pp. 102-124.

3. Rothwell A., Arnold J. Self-perceived employability: Development and validation of a scale. // Personnel Review. - 2007. - Vol. 36, No. 1, pp. 23-41.

4. Fugate M., Kinicki A.J., Ashforth B.E. Employability: A psycho-social construct, its dimensions, and applications. // Journal of Vocational Behavior. - 2004. - Vol. 65, No. 1, pp. 14-38.

5. Arnold J. Nineteen propositions concerning the nature of effective thinking for career management in a turbulent world. // British Journal of Guidance and Counselling. - 1997. - Vol. 25, No. 4, pp. 447-462.

6. Sanders J., De Grip A. Training, task flexibility and the employability of low-skilled workers. // International Journal of Manpower. - 2004. - Vol. 25, No. 1, pp. 73-89.

Размещено на Allbest.ru